Свобода слова та право на справедливий суд – не абстрактні гасла, а взаємопов’язані запобіжники від ерозії демократичного правопорядку. Будь-які дії, які формують очікування «швидких рішень» у справах, що потребують ретельної перевірки фактів і дотримання встановлених процедур, ризикують підірвати довіру суспільства до інституцій правосуддя та медіа.
Саме цим питанням була присвячена Міжнародна конференція «Верховенство права в епоху популізму: свобода слова та право на справедливий суд», що відбулася 24–25 жовтня у м. Львів.
Під час відкриття заходу ключовий вектор дискусії визначили Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, перший проректор Українського католицького університету Ярослав Притула, а також представники Ради Європи та ОБСЄ – Джованні Баттіста Челієнто і Петр Мареш. У фокусі уваги постали питання забезпечення прозорості правосуддя за одночасного гарантування незалежності судової влади від політичного та інформаційного впливу.
До роботи окремих сесій долучилися судді Європейського суду з прав людини Микола Гнатовський, Латіф Гусейнов та Анна Адамська-Галант, судді Конституційного Суду України та Верховного Суду, керівники та редактори провідних медіа, а також експерти Ради Європи й ОБСЄ. Від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України взяли участь члени Комісії Ігор Кушнір та Олексій Омельян.
Перший день роботи конференції був присвячений взаємодії органів судової влади з медіа та етичним стандартам публічної комунікації правосуддя. Обговорено питання відповідальності сторін за коректність юридичних сенсів, доступного викладення судових рішень та визначення меж відкритості правосуддя в умовах воєнного стану й гібридних інформаційних впливів. Учасники обговорили критерії добросовісної критики судової влади, необхідність дотримання балансу між публічним інтересом і захистом авторитету правосуддя, а також шляхи запобігання тиску на суддів через недобросовісні інформаційні кампанії в інтернеті. Окремо було звернуто увагу на ризики зловживань інструментом «захисту репутації» як підставою для необґрунтованого обмеження свободи вираження поглядів. В контексті сучасних інструментів комунікації між судовою владою та суспільством йшлося про забезпечення прозорої та своєчасної публічної комунікації судів у кризових ситуаціях, зміцнення інституційної спроможності пресслужб і уповноважених суддів-спікерів, підготовку доступних роз’яснювальних матеріалів до складних рішень, а також про виважене використання цифрових каналів.
У програмі другого дня – питання довіри до правосуддя та виклики популізму для верховенства права. Йшлося про підходи до вимірювання й підвищення суспільної довіри, взаємозв’язок довіри з передбачуваністю судової практики та дотриманням процедурних стандартів, а також про джерела легітимності правосуддя – якість нормотворення, відкритість судових рішень і відповідальні публічні комунікації. Суди не є і не можуть бути суб’єктом публічної комунікації, зорієнтованої на популістську риторику. Авторитет судової влади ґрунтується на послідовності правових позицій, належній мотивації судових рішень та ефективному захисті прав і свобод людини і громадянина.
Резюмуючи: конференція стала дієвим майданчиком для виявлення спільних викликів і вироблення практичних відповідей. Узгоджено підходи до подальшої інтеграції стандартів Європейського суду з прав людини в національну правозастосовну практику; наголошено на ключовій ролі державних комунікацій у зміцненні довіри до органів державної та судової влади, зокрема органів суддівського врядування; визначено інструменти протидії популістському тиску на правосуддя. Захід підтвердив, що якість процедур, передбачуваність судових рішень і відповідальне інформування суспільства виступають важливими гарантіями дії принципу верховенства права в умовах сучасних викликів.
Довідково: організаторами події виступили Верховний Суд та Український католицький університет за підтримки проєктів Ради Європи «Підтримка України у впровадженні стандартів Ради Європи щодо судової влади» та «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – Фаза ІІ (SFEM-UA – Фаза ІІ)», а також Програми підтримки ОБСЄ для України.
