Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Наумової Ольги Сергіївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА,

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Галини ШЕВЧУК,

за участі: кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ольги НАУМОВОЇ,

представника Громадської ради доброчесності Оксани МИХАЛЕВИЧ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Наумової Ольги Сергіївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Відповідно до частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Наумова О.С. звернулася до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Наумову О.С. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

Наумова О.С. ____ року народження, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У  2002 році закінчила Донецький національний університет, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію спеціаліста з права.  

Науковий ступень – кандидат наук, дата отримання диплома – 12 грудня 2017 року.

Вченого звання кандидат не має.  

Наумова О.С. відповідно до пункту 1 частини першої статті 28 Закону має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років.

Указом Президента України від 12 березня 2012 року № 193/2012 Чекайлову (Наумову) О.С. призначено на посаду судді Гірницького районного суду міста Макіївки Донецької області строком на п’ять років.

Указом Президента України від 14 лютого 2015 року № 83/2015 суддю Гірницького районного суду міста Макіївки Донецької області Наумову О.С. переведено на роботу на посаду судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська (нині Соборного районного суду міста Дніпра).

Рішенням Комісії від 06 травня 2019 року № 167/ко-19 визначено, що суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Наумова О.С. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 707,625 бала. Суддю Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Наумову О.С. визнано такою, що відповідає займаній посаді.

Указом Президента України від 17 вересня 2019 року № 698/2019 Наумову О.С. призначено на посаду судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська (нині Соборного районного суду міста Дніпра).  

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап  – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення, в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з підпунктом 6.3.3 підпункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Наумова О.С. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Професійна компетентність	Когнітивні здібності	43,90	351,90
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	148,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	120,00

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 351,90 бала із 400 можливих, свідчить про підтвердження Наумовою Н.О. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Наумової О.С.

Запити про надання відомостей стосовно Наумової О.С. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата стосовно обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією з уповноважених державних органів отримано відповіді з інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Наумової О.С.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Наумову О.С.

Рішенням Комісії від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 включено до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, зокрема, Дніпровський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді. Встановлено строк подання кандидатами на посаду судді заяви про намір претендувати на посаду судді в суді, включеному до другої групи судів на першій стадії конкурсу.

У строки, визначені рішенням Комісії від 02 липня 2025 року № 127/зп-25, Наумова О.С. звернулася із заявою про намір претендувати на посаду судді Дніпровського апеляційного суду.

Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Дніпровського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Наумової О.С. визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.

Комісією в межах повноважень надіслано запити до НАЗК, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, а також отримано відомості з державних реєстрів та інформаційних систем.  Отримані відповіді державних органів та витяги з реєстрів долучено до суддівського досьє.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-6808/25) із пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою.

До Комісії 19 серпня 2025 року надійшли пояснення від Наумової О.С. на виконання листа Комісії від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 25 червня 2026 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності     (далі – ГРД) від 25 червня 2026 року про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Наумової О.С. критеріям доброчесності та професійної етики.  

Членом Комісії – доповідачем кандидату надіслано (лист від 25 червня 2026 року № 32дпс-996/23/2) висновок ГРД та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені в ньому обставини.

До Комісії 29 червня 2026 року надійшли письмові пояснення кандидата, аналогічні тим, які надавалися Наумовою О.С. безпосередньо ГРД під час попередньої комунікації.

Наумовій О.С. було надано можливість ознайомитись з досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Наумовою О.С. проведено 02 липня 2026 року.  

На початку співбесіди Наумову О.С. ознайомлено з її правами. Кандидату також було запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як: вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії стосовно оцінювання встановлених обставин на предмет відповідності кандидата певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до пункту 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	18	18	19	18,33	37,66
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	19	19	20	19,33

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,66 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Аналогічно оцінюванню за критерієм особистої компетентності в оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінювання соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

 У процедурі оцінювання критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінювання встановлених обставин на предмет відповідності кандидата певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Членами Комісії, виходячи з власного переконання, з урахуванням  наданих кандидатом документів, а також її пояснень під час співбесіди індивідуально оцінено Наумову О.С. за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до пункту 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	10	10	9,67	38,01
	Ефективна взаємодія	9	10	10	9,67
	Стійкість мотивації	8	9	9	8,67
	Емоційна стійкість	10	10	10	10,00

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,01 бала із 50 можливих, що вище за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що професійна етика та доброчесність – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата з його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, професійна етика і доброчесність є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності цим критеріям підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).

Відповідно до пункту 5.13 Положення істотність порушень встановлюється Комісією при закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Для встановлення істотності порушень використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Як було сказано вище, до Комісії 25 червня 2026 року надійшло рішення ГРД, яким затверджено висновок про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Наумової О.С. критеріям доброчесності та професійної етики.

На думку ГРД, кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті (підпункт 6 пункту 17 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням Вищої ради правосуддя Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники доброчесності).

ГРД зазначила, що під час аналізу інформації про відвідування кандидатом та членами її сім’ї тимчасово окупованих територій України встановлено факт перебування кандидатки та її чоловіка на території Автономної Республіки Крим після початку її окупації російською федерацією

У процесі комунікації з ГРД Наумова О.С. повідомила, що разом із чоловіком перебувала на території АР Крим у період з 5 до 22 серпня 2014 року. За її словами, поїздка була запланована як весільна подорож після реєстрації шлюбу 1 серпня 2014 року та здійснювалася залізничним транспортом. Кандидат зазначила, що на момент поїздки залізничне сполучення з півостровом забезпечувалося АТ «Укрзалізниця», а сама поїздка сприймалася нею як переміщення територією України.

Кандидат підтвердила цю інформацію в письмових поясненнях на запит члена Комісії та усно під час співбесіди. Вона наголосила, що на момент поїздки (05–22 серпня 2014 року) залізничне сполучення здійснювалось АТ «Укрзалізниця» – державним перевізником України, в’їзд відбувся за паспортами громадян України без перетину державного кордону, законодавчої заборони на відвідування АРК для громадян України не існувало. Жодного факту контакту з представниками спецслужб держави-агресора, вербування, схиляння до співпраці або шантажу, факту передачі або витоку чутливої інформації, факту поведінки, несумісної з присягою судді, нею не допущено.

На запитання члена Комісії, чи розглядала кандидат інші місця для весільної подорожі, Наумова О.С. зазначила, що відвідування Криму було традиційним, такі поїздки відбувались у попередні роки, тому інших варіантів вона не розглядала. В продовження членом Комісії поставлено запитання про те, що змінилося в 2015 та наступних роках, коли поїздок в Крим кандидата не відбувалося. Відповідаючи на це запитання, Наумова О.С. вказала, що, по-перше, змінилися обставини її життя, вона ІНФОРМАЦІЯ_1 і на відпочинок поїхала через декілька років, і, по-друге, змінилося її ставлення до ситуації, оскільки в наступні роки було достатньо інформації, яка давала підстави зробити свідомі висновки щодо подій в Криму.

Оцінюючи наведені обставини та пояснення кандидата, Комісія звертається до історико-політичного контексту подій, які відбувалися в період лютого-березня 2014 року на території Автономної Республіки Крим. Хронологія цих подій відтворена в пункті 1 Заяви Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», текст якої схвалено постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року № 337-VIII:

«Збройна агресія російської федерації проти України розпочалася 20 лютого 2014 року, коли були зафіксовані перші випадки порушення Збройними Силами російської федерації всупереч міжнародно-правовим зобов’язанням російської федерації порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання нею своїх військових формувань, дислокованих у Криму відповідно до Угоди між Україною і російською федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту російської федерації на території України від 28 травня 1997 року, для блокування українських військових частин.

27 лютого 2014 року збройні підрозділи спеціального призначення Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних Сил російської федерації захопили будівлі Ради міністрів та Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Водночас відбулося створення і озброєння іррегулярних збройних формувань найманців з числа місцевих жителів, якими керували офіцери спецслужб і Збройних Сил російської федерації, а Чорноморський флот російської федерації заблокував українські порти, де знаходилися кораблі Військово-Морських Сил України.

За цих обставин лідер партії «Русское единство» Сергій Аксьонов у незаконний спосіб проголосив себе головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим та закликав Президента російської федерації «забезпечити мир і спокій в Криму». У відповідь на цей заклик Президент російської федерації, порушуючи як міжнародне право, так і чинну українсько-російську договірно-правову базу, звернувся до Ради Федерації Федеральних зборів російської федерації, яка своєю постановою від 1 березня 2014 року, протиправно легалізуючи ці порушення, надала згоду на використання на території України Збройних Сил російської федерації. Як наслідок, це призвело до збройного захоплення і воєнної окупації невід’ємної частини України – Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Нелегітимно сформована в умовах російської воєнної окупації виконавча влада Автономної Республіки Крим 16 березня 2014 року провела псевдореферендум про входження Автономної Республіки Крим та міста Севастополя до складу російської федерації. Сумнівні результати «референдуму» не були визнані жодною країною світу, крім російської федерації. Це підтверджується Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 68/262 від 27 березня 2014 року «Територіальна цілісність України».

17 березня 2014 року Верховна Рада Автономної Республіки Крим, розпущена постановою Верховної Ради України, всупереч цьому проголосила Крим незалежною державою. 18 березня 2014 року самозвані представники Автономної Республіки Крим та міста Севастополя підписали з Президентом російської федерації Владіміром Путіним «Договір про прийняття до Російської Федерації Республіки Крим і створення у складі Російської Федерації нових суб’єктів». У такий протиправний спосіб відбулася незаконна і поспішна оборудка для того, щоб створити позірність правомірності збройного вторгнення російської федерації та незаконної анексії частини території України».

Комісія констатує, що Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VIІІ допускав можливість громадян України відвідувати тимчасово окуповану територію України. Однак, оцінюючи пояснення кандидата, Комісія наголошує на тому, що перебування судді у 2014 році на окупованій території без глибокого розуміння та усвідомлення факту анексії Криму росією, наслідків такого перебування (що кандидат продемонструвала під час співбесіди) може мати результатом потенційну вразливість до зовнішнього впливу. Навіть за відсутності доведеного впливу, етичний стандарт вимагає уникнення самої можливості такого впливу.

Комісія звертає увагу, що підпунктом 3.1 Бангалорських принципів поведінки суддів встановлено, що суддя повинен демонструвати поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача. У Бангалорських принципах поведінки суддів також звертається увага на те, що постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти низку обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

У пункті 8 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, що регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та неупередженості, зазначено, що повноваження, надані суддям, тісно пов’язані із цінностями правосуддя, справедливості та свободи. Стандарти поведінки, що застосовуються до суддів, випливають із цих цінностей і є передумовами довіри до правосуддя.

Відповідно до пункту 27 указаного висновку судді не повинні бути ізольовані від суспільства, в якому вони живуть, оскільки судова система може функціонувати належним чином тільки тоді, коли судді не втрачають відчуття реальності.

Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, наголосила, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.

З урахуванням викладеного Комісія відзначає, що хоча відвідування тимчасово окупованих територій України не було обмежено законом, суддя з огляду на свій статус мала розуміти ті наслідки і ризики, з якими пов’язується відвідування нею цих територій. У цьому випадку йдеться не про встановлені законом обмеження, а про ті добровільні обмеження, які беруть на себе судді з метою підтримання високого статусу судді та авторитету правосуддя загалом. Зрештою, йдеться про підтримку загальнодержавних цінностей. Суддя має не допустити враження в суспільства, що судді в будь-який спосіб визнають юрисдикцію держави-агресора над тимчасово окупованою територією України чи потурають порушенню такою державою прав людини на тимчасово окупованих територіях, або ж думки про те, що окупація території України не змінює звичних правовідносин між державою-агресором та Україною.

Події 2014–2025 років свідчать, що рф є воєнним противником України, що здійснює безпринципну та загарбницьку збройну агресію з наміром геноциду українського народу. Цей факт є загальновідомим та не потребує доведення.

Відповідно до підпункту 6 пункту 17 Єдиних показників доброчесності суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті, якщо він, зокрема, але не виключно, не відвідував тимчасово держави / держав, яка / які перебуває / перебувають у збройному конфлікті (війні) з Україною чи сприяла / сприяли (сприяє / сприяють) вчиненню збройної агресії проти України або не визнає / визнають територіальної цілісності України або тимчасово окуповані території України та / чи території держави-агресора без нагальної потреби, тобто за відсутності критичних та / або невідкладних життєво необхідних обставин, які неможливо усунути в інший спосіб, ніж особистою присутністю на цих територіях, попри загрозу безпеці власній, близьких осіб та національній безпеці України.

Таким чином, відвідування окупованих російською федерацією територій в умовах агресії росії проти України є допустимим тільки в разі нагальної потреби й, коли така потреба переважує всі ризики, з якими пов’язуються відвідини зазначених територій. Нагальна потреба характеризується її терміновістю, задоволення її неможливо відкласти через незворотність та критичність наслідків для особи.

На переконання Комісії, відвідування Наумовою О.С. тимчасово окупованої території Криму як місця традиційного відпочинку для весільної подорожі не може розцінюватись як нагальна потреба.

З огляду на викладене члени Комісії у складі колегії одноголосно визнали, що Наумовою О.С. допущено поведінку, яка виявилась у недотриманні суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті, а тому кандидат не відповідає показнику «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» критеріїв доброчесності та професійної етики.

Комісія оцінює показник «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» і, відповідно, критерій «Доброчесність та професійна етика» у 0 балів.

Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але, на думку ГРД, потребує пояснення з боку кандидата.

1. За результатами аналізу дисертаційного дослідження кандидата на тему: «Кримінально-правова протидія злочинам проти волі особи (за статтями розділу ІІІ особливої частини КК України)» встановлено, що із 339 джерел, зазначених у списку використаної літератури дисертації, 118 джерел, або близько 35% від їх загальної кількості, не мають посилань у тексті роботи. Таким чином, резюмує ГРД, більше третини джерел, включених до переліку літератури, фактично не були використані у тексті дисертації або їх використання не було належним чином відображене через відповідні посилання.

Також встановлено суттєві відмінності в оформленні бібліографічного списку. Така неоднорідність оформлення може свідчити про використання різних джерел для формування списку літератури та відсутність його належного уніфікованого опрацювання.

У письмових поясненнях щодо зазначених зауважень ГРД Наумова О.С. послалася на нормативні документи, а саме Вимоги до оформлення дисертацій, затверджені наказом МОН України від 12 січня 2017 року №40 (далі – Вимоги). Вона вказала, що відповідно до пункту 9 розділу III Вимог у розділах дисертації має бути обов’язково зроблено посилання на всі наукові праці здобувача, наведені в анотації. Щодо праць інших авторів обов’язкове посилання виникає лише у випадку фактичного використання їхніх наукових результатів, ідей, публікацій та інших матеріалів. Фрагменти опублікованих текстів можуть бути включені до дисертації за допомогою посилань на джерело, крім фрагментів, які не мають самостійного змістовного навантаження.

Ці приписи Наумова О.С. розтлумачила так: «Таким чином, мають бути посилання при фактичному використанні матеріалу, а не просто відповідності між позицією списку та посиланням у тексті. Вимоги не містять норм про заборону включати до списку джерела, опрацьовані автором, але не процитовані прямо, не встановлюють відсоток джерел без прямих посилань, не вимагають, щоб джерело списку мало відповідник у вигляді виноски в самому тексті. Вимоги передбачають, шо здобувач сам формує список використаних джерел у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку або за хронологією. Відтак список може бути широким колом матеріалів, з якого здобувач сформував наукову роботу (без прямого цитування)». 

Стосовно неоднорідності оформлення бібліографічного списку кандидат послалася на ті ж Вимоги, відповідно до яких бібліографічний опис оформлений за вибором здобувача – або відповідно до ДСТУ 8302:2015, або одним зі стилів, віднесених до рекомендованого переліку стилів оформлення списку наукових публікацій, що є загальновживаними в закордонній практиці. Поєднання різних стилів у межах одного списку є допустимим.

Комісія зауважує, що такі тлумачення Вимог кандидатом є до певної мірі довільними і не відповідають методологічним засадам проведення та оприлюднення наукових досліджень. Список використаних джерел підтверджує достовірність та об’єктивність проведеного дослідження, демонструє його глибину, зв’язок з попередніми науковими розробками у цій галузі. Відсутність цитувань в тексті роботи думок та висновків авторів, публікації яких включені в список використаних джерел, виключає можливість переконатися, що їх дослідження були проаналізовані здобувачем.

Та й формальні приписи Вимог, на які посилається Наумова О.С., вказують на необхідність включення до бібліографічного списку тих джерел, на які посилається автор у тексті: «Список використаних джерел формується здобувачем наукового ступеня за його вибором […] одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті […]» (абзац 1 пункту 11 Вимог).

Твердження Наумової О.С., про допустимість поєднання різних стилів у межах одного списку джерел спростовується приписами абзацу другого пункту 11 Вимог: «Бібліографічний опис списку використаних джерел у дисертації може оформлятися здобувачем наукового ступеня за його вибором з урахуванням Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні  положення та правила складання» або одним зі стилів, віднесених до рекомендованого переліку стилів оформлення списку наукових публікацій, наведеного у додатку 3 до цих Вимог». Тобто нормативно допускається вибір здобувачем одного зі стилів при оформленні списку використаних джерел, а не поєднання різних стилів в одному списку.

Водночас Комісія погоджується з Наумовою О.С., що загальні формулювання у рішенні ГРД про «невідповідність», «часткову невідповідність», «відмінність» в оформленні списку джерел не дають можливості з’ясувати та проаналізувати, про які конкретно невідповідності йдеться.

2. Під час аналізу декларацій кандидата як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), встановлено, що у Декларації за 2018 рік вона задекларувала квартиру площею 64,8 кв. м, розташовану у місті Добропілля, Донецької області. У Декларації за 2019 рік відомості про зазначений об’єкт нерухомості відсутні, як відсутні і відомості щодо його відчуження.

Цей об’єкт нерухомості, як пояснила Наумова О.С., був відчужений на користь брата на безоплатній основі (подарований). Відповідно, доходу від відчуження квартири вона не отримала.

3. У ході перевірки ГРД з’ясувала обставини, пов’язані з перебуванням кандидата, її чоловіка та членів їхньої родини на тимчасово окупованих територіях після початку збройної агресії російської федерації проти України. ГРД вважає, що відомості про відвідування членами родини кандидата тимчасово окупованої території, зокрема через територію російської федерації, є обставинами, які мають бути враховані під час комплексної оцінки пояснень кандидата та встановлених фактів у їх сукупності.

Стосовно цих обставин Наумова О.С. надала такі пояснення.

Після початку бойових дій її чоловік виїхав з міста в серпні 2014 року та більше не повертався на тимчасово окуповану територію. Вона у вересні 2014 року забрала особову справу та особисті речі із приміщення суду, після чого також залишила місто Макіївка та надалі на тимчасово окупованій території Донецької області не перебувала. 

Батьки чоловіка після початку бойових дій залишили місто Макіївка та переїхали до міста Добропілля, де були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи. Надалі вони періодично відвідували місто Макіївка з метою нагляду за належним їм нерухомим майном. Ці поїздки здійснювалися через офіційні контрольні пункти в’їзду-виїзду та на підставі дозволів. Батько чоловіка в червні 2021 року востаннє здійснив поїздку до міста Макіївка через територію рф, оскільки маршрут був вимушеним та пов’язаним із повним закриттям окупаційною владою діючих КПВВ на лінії зіткнення під час пандемії, а метою візиту була необхідність нагляду та збереження належного родині майна. Після червня 2021 року поїздки членів родини на тимчасово окуповану територію не здійснювалися. 

4. Під час аналізу відомостей про перетин державного кордону ГРД встановлено, що 17 червня 2025 року кандидат виїхала за межі України в період дії спеціальних умов на виїзд для деяких категорій посадових осіб.

Наумова О. С. підтвердила, що у червні-липні 2025 року під час щорічної відпустки перебувала в Республіці Болгарія. Метою поїздки було оздоровлення ІНФОРМАЦІЯ_2 доньки. У цих випадках виїзд за кордон не був обмежений, що підтверджується Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27 січня 1995 року.

5. ГРД встановила факти ухвалення кандидатом судових рішень під час проходження навчання в Національній школі суддів України.

Зокрема, встановлено наявність 49 судових рішень, датованих 25 березня 2013 року. Крім того, у період з 23 вересня до 4 жовтня 2013 року, коли кандидат проходила навчання, в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі — ЄДРСР) наявні судові рішення у справах № 267/6625/13-ц, № 267/6528/13-п, № 267/5452/13-ц та № 267/6559/13-к. Також встановлено наявність двох судових рішень, ухвалених 28 жовтня 2013 року у справах № 267/3172/13-ц та № 267/7731/13-а.

Окрім цього, 31 жовтня 2019 року під час проходження навчання, кандидат постановила чотири ухвали у справах № 201/11978/19, № 201/11977/19, № 201/11986/19 та № 201/11845/19, а 6 квітня 2023 року постановила ухвалу у справі № 201/4051/23.

Стосовно судових рішень, ухвалених у 2013 році Наумова О.С. зазначила, що це період роботи на посаді судді Гірницького районного суду міста Макіївки Донецької області. У зв’язку з тимчасовою окупацією міста Макіївки та вимушеним переміщенням суду відсутній доступ до матеріалів судових справ та внутрішніх наказів суду (зокрема, про направлення на навчання чи відкликання з нього). Проте, аналізуючи тогочасну практику, суддя припустила можливість відкликання з навчання для розгляду невідкладних справ, кримінальних проваджень (наприклад, обрання чи продовження запобіжних заходів) або справ, де спливали процесуальні строки. 

Стосовно судових рішень, ухвалених у 2019, 2023 роках, Наумова О.С. пояснила, що заняття відбувались онлайн до 15.00 або 16.00. Наявні в ці дні судові рішення – ухвали про надання доступу до речей і документів, про направлення справи за підсудністю до іншого суду, ухвалені після закінчення навчання.

Наумова О.С. підкреслила, що в кожному випадку вона намагається максимально ефективно поєднувати свій обов’язок щодо підвищення кваліфікації із обов’язком щодо забезпечення правосуддя. Жодне судове засідання не було проведене під час навчання. Усі процесуальні дії та ухвалення рішень відбувалися виключно після офіційного завершення навчального дня, у межах ненормованого робочого часу судді.

6. Під час аналізу Декларацій кандидата за 2016–2018 роки встановлено, що у відомостях про окремі доходи кандидата та її чоловіка як джерело доходу зазначено самих отримувачів доходу, а не установи, які здійснювали відповідні виплати.

За твердженням Наумової О.С. така невідповідність має технічний характер та виникла під час заповнення електронної форми декларації. Зокрема, при внесенні відомостей до поля «Джерело доходу» були помилково продубльовано анкетні дані суб’єкта декларування замість найменування установ, які здійснювали виплати. Всі відомості про розмір отриманих доходів були зазначені правильно та відповідали фактичним виплатам.

7. Під час перевірки Громадська рада доброчесності встановила обставини, які викликають обґрунтовані сумніви щодо достатності фінансових можливостей батьків кандидата для придбання автомобіля Volkswagen Tiguan 2015 року випуску вартістю 742 560 грн.

Наумова О.С. надала деталізовані пояснення щодо можливих джерел накопичення коштів батьками, розрахунки сукупного доходу батьків за 1998–2016 роки, витрат на проживання тощо.

Комісія також акцентує увагу, що батьки кандидата не є членами її сім’ї в розумінні антикорупційного законодавства, а вказаним автомобілем ні кандидат, ні члени її сім’ї не користувалися.

Комісія вважає надані Наумовою О.С. пояснення щодо обставин, викладених у блоці «інформація» рішення ГРД, вичерпними і достатніми та констатує, що проаналізовані обставини не впливають на оцінку відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Водночас за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення сумарний бал, отриманий Наумовою О.С. за критеріями професійної етики та доброчесності становить 0 балів із 300 можливих. Таким чином, Наумова О.С. не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивних здібностей	43,90	351,90
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	148,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	120,00
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	18,33	37,66
	Безперервний розвиток	19,33
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9,67	38,01
	Ефективна взаємодія	9,67
	Стійкість мотивації	8,67
	Емоційна стійкість	10,00
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		0,00
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	427,57

Відповідно до пункту 5.5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію.

Згідно з пунктом 5.10 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді) припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

З огляду на викладене Наумова О.С. не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями доброчесності та професійної етики.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Наумова Ольга Сергіївна набрала 427,57 бала.

2. Визнати Наумову Ольгу Сергіївну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                           Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                                        Надія КОБЕЦЬКА    

                                                                                                                                  Галина ШЕВЧУК