Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Дворніна Олега Станіславовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,

членів Комісії:  Ярослава ДУХА, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олега ДВОРНІНА,

представника Громадської ради доброчесності Сергія КРИВОНОСА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Дворніна Олега Станіславовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), 

встановила:

І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

1. Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
2. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
3. Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
4. Статтею 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
6. Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі апеляційних судах загальної юрисдикції,  виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.
7. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.
8. Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
9. Дворнін Олег Станіславович у грудні 2023 року в межах встановленого умовами конкурсу строку подав до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України заяву про допуск його до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
10. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Дворніна О.С. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

ІІ. Основні відомості про кандидата.

11. Указом Президента України від 16 березня 2005 року № 476/2005 Дворніна О.С. призначено на посаду судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області строком на п’ять років.
12. Присягу судді Дворнін О.С. склав 07 листопада 2005 року.
13. Постановою Верховної Ради України від 03 березня 2011 року № 3087-VI Дворніна О.С. обрано суддею Деражнянського районного суду Хмельницької області безстроково.
14. Стаж роботи на посаді судді на день звернення із заявою про участь у конкурсі становить понад 18 років.
15.  На сьогодні він є тимчасовим виконувачем обов’язків голови Деражнянського районного суду Хмельницької області.
16. До інших органів суддівського самоврядування, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції не обирався. 
17. До дисциплінарної відповідальності не притягувався.
18. Отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 633 від  08  лютого 2017 року, видане Радою адвокатів Хмельницької області (на підставі рішення Хмельницької обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 130 від 07 грудня 2011 року). Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 06 січня 2012 року на підставі заяви адвоката.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

19. Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
20. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
21. Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від  14  вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
22. Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація). За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту Дворнін О.С. набрав 138 балів, його допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
23. Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу. За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту Дворнін О.С. набрав 43,4 бала, його допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду.
24. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання. За виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду Дворнін О.С. отримав 130 балів. Загальний результат кваліфікаційного іспиту – 311,4 бала; Дворніна О.С. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
25. Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
26. Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
27. З огляду на зазначене Дворнін О.С. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23:

28. Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
29. Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 351,4 із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Дворніним О.С. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

30. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Комісія проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
31. Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
32. За результатами спеціальної перевірки щодо Дворніна О.С. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 03 жовтня 2025 року № 21.2-575/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
33. До того ж у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості щодо обмеження дієздатності або недієздатності кандидата.
34. З інформації, наданої НАЗК, про результати спеціальної перевірки Дворніна О.С. видно, що в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація) за 2024 рік кандидат зазначив відомості про дохід суб’єкта декларування в сумі 1 124 291 грн, сума якого становить 1 187 350,51 грн відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
35. Кандидатом на адресу Комісії 02 жовтня 2025 року було надіслано письмові пояснення щодо розбіжностей, вказаних НАЗК.
36. Під час проведення співбесіди кандидат щодо розбіжностей, вказаних НАЗК, пояснив, що це було технічною помилкою при заповненні Декларації, оскільки для декларування використовував Декларацію за попередній рік. Тому, можливо, це математична помилка, не більше.   
37. Отже, Комісією враховано інформацію, отриману під час проведення спеціальної перевірки стосовно Дворніна О.С. при визначенні результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.
38. Комісія як орган, що встановлює результати спеціальної перевірки, не отримала інформації, що може свідчити про невідповідність Дворніна О.С. вимогам до кандидата на посаду судді.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики).

            V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

39. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Дворніна О.С.
40. Згідно з рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду проводить постійна колегія № 5 Комісії.
41. До Комісії надійшла заява Дворніна О.С. про намір претендувати на посаду судді Харківського апеляційного суду.
42. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 08 жовтня

2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Дворніна О.С. визначено члена Комісії Луганського В.І.

43. Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів із пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентностей. Водночас увагу кандидатів зосереджено на пункті 5.6 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, зокрема критеріїв компетентності: особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів), та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).
44. До Комісії надійшли пояснення та докази Дворніна О.С. У своїх поясненнях кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
45. До Комісії 01 січня 2026 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Дворніна О.С. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений ГРД 31 грудня 2025 року (далі – Висновок ГРД).
46. Комісією 05 січня 2026 року Дворніну О.С. надано копію Висновку ГРД.
47. Дворніну О.С. було забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
48. Комісією у складі колегії 10 лютого 2026 року та 16 червня 2026 року проведено співбесіду із Дворніним О.С., встановлено результати спеціальної перевірки, досліджено матеріали досьє, Висновок ГРД, усні та письмові пояснення кандидата на посаду судді, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

49. Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
50. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
    1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
    2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
51. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
52. Вагу критерію особистої компетентності та його показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
53. Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
54. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
55. Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
56. Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки переконливо кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
57. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
58. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
59. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів колегії, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
60. Стосовно рішучості кандидат зазначив, що у своїй професійній діяльності він завжди намагався керуватися принципами верховенства права, законності, усвідомлюючи, що кожне судове рішення має безпосередній вплив на права та свободи громадян. Він не боявся приймати непопулярні, складні рішення, у тому числі постановляв виправдувальні вироки, навіть перебуваючи під тиском сторін. Має досвід роботи в умовах високого навантаження, що вимагало оперативності та рішучості ухвалення рішень; загалом, як свідчить статистика, без шкоди їх якості та відповідно судовому процесу. Кандидат повідомив, що з квітня до жовтня 2018 року він один здійснював судочинство в Деражнянському районному суді (передбачено три штатні одиниці). Цей факт підтверджує докладання ним максимальних, додаткових та понаднормових зусиль впродовж тривалого часу, коли було треба працювати і у святкові, і у вихідні дні. За цей час ним розглянуто понад 3 000 справ, а навантаження його було вдвічі більшим за середній показник по регіону. Також за роки праці на посаді судді він заявив найменшу кількість самовідводів, не перекладав відповідальність на плечі інших колег, намагався вирішувати справи згідно із Законом. Якщо були випадки, які ставили під сумнів його неупередженість, – заявляв відвід і працював у інших справах. На питання члена Комісії відповів, що в його практиці було два випадки постановлення ним виправдувального вироку, один з яких він навів як приклад в опитувальнику. Цей вирок був постановлений у 2023 році по обвинуваченню особи у збуті наркотичних засобів і створення умов для вживання цих засобів. Особливістю цієї справи було те, що вона відбувалася в умовах додаткового впливу на нього зі сторони ромської національності (велика кількість родичів і знайомих обвинуваченої, які приходили в судові засідання, у приміщення суду). Ці люди намагалися спілкуватися з кандидатом, без тиску, але так чи інакше доводячи свою думку до нього. Кандидат вивчив матеріали справи, допитав всіх свідків, дослідив письмові докази і дійшов висновку, що злочин дійсно є тяжким, однак під час досудового розслідування було допущено багато помилок у процесуальному оформленні розслідування справи, що не дало постановити обвинувальний вирок стосовно цієї особи. Вирок переглядався судом апеляційної інстанції, був скасований та наразі перебуває на розгляді в касаційній інстанції. Другий приклад – це виправдувальний вирок у кримінальному провадженні за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України. У цій справі сторона захисту зібрала додаткові докази невинуватості особи і було практично встановлено, що інший водій допустив порушення правил дорожнього руху, які були в причинному безпосередньому зв’язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. Кандидат, використовуючи європейську практику та свій власний досвід, виправдав особу. На запитання члена Комісії він відповів, що ним постановлялися окремі ухвали, які стосувались порушень допущених працівниками поліції під час складання протоколів про адміністративні правопорушення. У цьому випадку він застосовував аналогію права і норми кримінального процесуального кодексу України. Результатом було притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників поліції, які допустили порушення.    
61. За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди Комісія виснує, що кандидат не надав переконливих пояснень щодо відповідності його критерію особистої компетентності за показником «рішучість та відповідальність». Під час співбесіди був виявлений факт того, що стосовно кандидата вчинялись неправомірні дії, проте фактично впродовж тривалого часу кандидат жодним чином на це не реагував.
62. Отже, Комісія оцінила показник «рішучість та відповідальність» у 16,30 бала.
63.      На підтвердження відповідності показнику «безперервний розвиток» кандидат зазначив, що постійно підвищує свій професійний рівень, бере участь у тренінгах та семінарах, вивчає практику Верховного Суду, Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ). З останньої практики Верховного Суду йому подобається позиція щодо проведення обшуків. 
64. Водночас під час співбесіди на запитання члена Комісії про останню практику Великої Палати Верховного Суду у кримінальному судочинстві щодо можливості зміни чи доповнення захисником апеляційної скарги підзахисного і навпаки, а також в яких випадках відмова потерпілого у справах приватного обвинувачення не є підставою для закриття кримінального провадження, кандидат не зміг надати чітких правильних відповідей. Кандидат відповів, що актуальною практикою та дискусійними питанням у справах цивільної спеціалізації не цікавиться, однак у разі необхідності всьому можна навчитись. Дворнін О.С. пояснив, що у своїй професійній діяльності користується практикою ЄСПЛ і в його рішеннях містяться відповідні посилання. Зазвичай використовує рішення ЄСПЛ, які стосуються процесуальної доброчесності сторін, оскільки відкладення розгляду справ є певним зловживанням. Чітких критеріїв, коли слід застосовувати рішення ЄСПЛ, а коли не можна у нього немає, але вважає, що у разі порушення конвенційних прав людини можна застосувати.
65. Комісія враховує, що кандидат не завжди надавав правильні відповіді або відповідав не впевнено на запитання членів Комісії, отже, за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила показник «безперервний розвиток» у 18,55 бала.
66. Надані Дворніним О.С. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді оцінено членами Комісії таким чином:

67. Надана Дворніним О.С. інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала неналежний рівень рішучості і відповідальності кандидата.
68. Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 34,85 бала із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) від максимально можливих,  тому Комісія вважає, що кандидат не відповідає критерію особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

69. Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
70. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
    1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
    2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
    3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
    4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).
71. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
72. Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
73. При оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності, як і особистої компетентності, саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
74. Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам цього критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
75. Як і в оцінюванні особистої компетентності, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
76. Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
77. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У  зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється кожним членом Комісії за його внутрішнім переконанням із застосуванням засобів для її встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
78. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів колегії, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
79. Надана кандидатом інформація, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

80. Надана Дворніним О.С. інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.
81. Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,50 бала із 50 можливих, що дорівнює 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Дворнін О.С. відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

82. Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
83. Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
84. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
85. І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
86. Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
87. Наповнюють змістом ці показники затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).
88. Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
89. У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
90. Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
91. Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критеріїв професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
92. Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

93. Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Дворніна О.С. досліджено Висновок ГРД, усні пояснення кандидата, надані під час співбесіди, інші дані, отримані Комісією, подані ним як суддею декларації, а також інформація, надана державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.
94. Комісією оцінено відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики за показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
95. Під час співбесіди з кандидатом обговорено інформацію, зазначену у Висновку ГРД, а саме.
96. У пункті 1 Висновку ГРД вказано, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності», оскільки не дотримувався етичних норм, допускаючи поведінку, яка могла викликати обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини, зокрема, щодо здатності виконувати свої обов’язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно; використовував своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах третіх осіб. 01 вересня 2019 року ГРД затвердила висновок щодо кандидата про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики. У межах цього висновку ГРД звернула увагу на кримінальне провадження, у якому ОСОБА_1 було пред’явлено обвинувачення у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди. 11 лютого 2016 року Барський районний суд Вінницької області ухвалив вирок, яким визнав ОСОБА_1 винним. 09 квітня 2017 року Апеляційний суд Вінницької області постановив ухвалу, якою вказаний вирок щодо ОСОБА_1 було скасовано, через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, а матеріали кримінального провадження було повернуто до суду першої інстанції. Згодом кримінальне провадження було направлено до Шаргородського районного суду Вінницької області для розгляду по суті, який 02 грудня 2019 року ухвалив вирок, яким визнав ОСОБА_1 невинуватим та виправдав за недоведеністю того, що в його діяннях є склад кримінального правопорушення. Водночас ГРД проаналізувала матеріали відповідного кримінального провадження та зазначила, що викладені в них обставини створюють обґрунтовані сумніви щодо доброчесності кандидата, його безсторонності та дотримання принципів чесності. У висновку ГРД, зокрема, звернено увагу на відображенні в матеріалах провадження фактів контактів кандидата (судді) з учасниками процесу поза межами встановлених процесуальних процедур, а також на обставини, які могли свідчити про приватну зацікавленість у результатах вирішення справи. ГРД зазначила, що такі обставини суперечать вимогам бездоганної поведінки, незалежності та непідкупності, передбаченим Бангалорськими принципами, та корелюють з ознаками недоброчесності, визначеними у підпунктах 1.8 та 1.10 пункту 1, підпункті 3.4 пункту 3 Індикаторів визначення невідповідності критеріям доброчесності та професійної етики. На сьогодні у кримінальному провадженні наявна ухвала Вінницького апеляційного суду від 20 липня 2021 року, якою вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 02 грудня 2019 року про визнання ОСОБА_1 невинуватим залишено в силі. Апеляційна інстанція підтвердила висновок суду першої інстанції щодо відсутності складу кримінального правопорушення в діях ОСОБА_1. Попри те, що в кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 було ухвалено виправдувальний вирок, текст судового рішення містить обставини, які самі по собі можуть ставити під сумнів дотримання суддею стандартів етичної поведінки, зокрема через позапроцесуальний вплив у справі, що розглядалася іншим судом. Так, з тексту рішення вбачається, що справа щодо близького родича знайомих кандидата спочатку була розподілена саме кандидату, після чого він заявив самовідвід через дружні стосунки із сім’єю обвинуваченого і провадження було передано іншому судді. Водночас попри самовідвід кандидат, за його словами, надавав поради щодо поведінки в кримінальному провадженні (зокрема, «співпрацювати зі слідством», змінити спосіб життя, зібрати позитивні характеристики), а також було вказано, що кандидат дійсно давав поради, які, зі слів свідка, були враховані судом першої інстанції під час призначення покарання. Зі свідчень випливає, що після подання апеляції прокуратурою родина знову зверталася до кандидата за «допомогою» і він фактично долучився до організації захисту в апеляції (з його слів, допомагав з пошуком більш досвідченого адвоката, комунікував щодо гонорару, організовував зустрічі). Надання кандидатом «порад» / консультацій для досягнення конкретного результату в кримінальній справі (навіть якщо формально суддя не здійснював правосуддя у цій справі) може бути сприйнято як використання статусу та неформального авторитету для впливу на хід справи, що несумісно з вимогами до неупередженості, дистанційованості та бездоганної поведінки судді. Окремо варто зазначити, що за версією, наведеною в рішенні, гроші мали передаватися через кандидата (зокрема, у матеріалах зафіксовано, що під час зустрічі було повідомлено, що кандидат «2 000 доларів не взяв», вказавши, що потрібна повна сума «5 000 доларів США». Навіть якщо виходити з пояснення кандидата та захисту, що кошти нібито призначалися як гонорар адвокату, а не як неправомірна вигода, сама ситуація, коли суддя після самовідводу фактично виступає посередником комунікації та потенційним «передавачем» коштів у справі, в якій він мав конфлікт інтересів, є несумісним з очікуваними стандартами безсторонності суду. На думку ГРД, сумніви у доброчесності кандидата викликає не тільки припущення про отримання можливої неправомірної вигоди, а й у створенні враження про «вирішення питань через суддю», що підриває довіру до суду незалежно від результатів кримінального переслідування. Таким чином, попри виправдувальний вирок, описані в судовому рішенні обставини формують обґрунтовані сумніви щодо дотримання суддею стандартів професійної етики, уникнення позапроцесуального впливу та належної поведінки, що може бути оцінено як невідповідність показнику «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності».
97. Упродовж співбесіди Дворнін О.С. надав усні пояснення стосовно цього пункту Висновку ГРД, у яких зазначив, що іменем України було постановлено конкретне рішення, щодо вказаних ГРД обставин і перегляд його з точки зору етичних складових, попри висновки суду і давність, треба розібрати детальніше. Кандидат пояснив, що мешкав у місті Деражня. У нього був друг дитинства, який пізніше став його кумом (він хрестив його дитину). У родичів друга сталась проблема, брата дружини притягували до кримінальної відповідальності. Справа була спрямована до Деражнянського районного суду Хмельницької області. Він, знаючи особисто цих людей та обставини, які сталися, заявив собі самовідвід. Це є етична поведінка судді. Самовідвід було задоволено. Він діяв під тиском, проти нього працювала спецслужба фахівців. Це доведено матеріалами кримінальної справи стосовно ОСОБА_1. Позапроцесуального впливу в цьому випадку не було і не могло бути тому, що він процес суду не вів, із суддею та учасниками справи не спілкувався. Спілкувався тільки зі своїм родичем, якому радив, що обвинуваченому краще визнати вину, порвати соціальні зв’язки з антигромадським елементом, влаштуватись на роботу, співпрацювати зі слідством, працювати над пом’якшуючими обставинами. Кандидат особисто нічого осудного в цьому не бачить. Щодо гонорару судді – він мешкав у місті Хмельницькому, а родичі – в місті Деражня (відстань між містами 50 км), вони є простими робочими людьми та транспорту свого не мали, не розумілися в правових ситуаціях, ще й діяли під кураторством служб. Адвокат у них був молодий, без досвіту, він не зовсім справлявся зі своїми обов’язками. Тому родичі дійшли висновку, що треба адвоката замінити. У кандидата є певні зв’язки з деякими суддями та адвокатами ще з часів студентства. Адвокати, до яких він звертався, знали його не як суддю, а як однокласника чи однокурсника. Авторитет правосуддя тут не використовувався. Стосовно передачі грошей може пояснити, що це чисто технічний момент. За два-три дні до засідання  адвокат попросив суму гонорару в повному розмірі. Офіс адвоката розташований у нього через дорогу в місті Хмельницькому. Він розуміє, що це може виглядати не зовсім етично. Однак, на його думку, порушення етичних прав в цьому випадку не було. Висновки для себе він зробив. Кандидат хотів би звернути увагу на принцип правової визначеності: переглядати рішення суду 14-ти річної давнини як мінімум некоректно з боку ГРД. Юридичні висновки з цього питання вже зроблено.
98. На запитання представника ГРД, кандидат відповів, що, як з’ясувалось під час розслідування і судового розгляду, батько підсудного був залучений працівниками спецслужби до роботи проти нього. Постійно під їх наглядом ініціював зустрічі, на які він відмовлявся приходити. Підвищеним тиском він називає те, що дзвінки, зустрічі, вмовляння були інспірованими фахівцями спецслужби. На початковому етапі родичі підсудного, батьки просто керувалися звичайними людськими намірами допомогти своїй дитині. В ході пошуку якихось додаткових засобів для того, щоб найняти адвоката та отримати допомогу, вони звертались до багатьох своїх знайомих, серед яких був працівник спецслужби. Кандидат звернув увагу члена ГРД та членів Комісії, що виправдувальний вирок був постановлений не на підставі порушення процедурних питань, а по суті відсутності події і складу злочину.
99. На запитання члена Комісії кандидат відповів, що в нього в провадженні були кримінальні справи, досудове розслідування в яких проводилося Службою безпеки України і вироки в яких були ним ухвалені не зовсім такі, як хотілося б їм, що псувало їм показники. Це його особиста думка. Він не звертався до правоохоронних органів із заявою про вчинення працівниками неправомірних дій щодо нього, за наслідками яких його незаконно притягнули до кримінальної відповідальності. Однак така заява фактично лежить на столі в його захисників і в майбутньому таке звернення можливе. Адвокати відмовили його від такого звернення. Звертався до суду з позовом до Генерального прокурора і Державної казначейскої служби України про відшкодування йому моральної шкоди, справу виграв. Насьогодні рішення суду про стягнення моральної шкоди перебуває на стадії виконання. Відшкодування ще не отримав.
100. Водночас ГРД у пункті 2 Висновку зазначає, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником сумлінність та дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті. Кандидат, перебуваючи в статусі судді, діяв всупереч правилам професійної етики та інших етичних норм, вчинив дії, що завдали шкоди авторитету правосуддя, в особистому житті поводився так, що його поведінка, на думку звичайної розсудливої людини, не була прикладом неухильного додержання принципу верховенства права, вимог законодавства та присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки. 10 вересня 2021 року Хмельницький міськрайонний суд прийняв рішення, яким відмовив у задоволенні позову кандидата до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області та залишив у силі постанову серії ЕАН № 4172910 від 07 травня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП). Суд установив, що 07 травня 2021 року о 13:01 у місті Хмельницькому (Вінницьке шосе, 16) кандидат, керуючи автомобілем «KIA K5», рухався зі швидкістю 108 км/год, що на 58 км/год перевищує дозволену швидкість у межах населеного пункту. Порушення зафіксовано сертифікованим приладом TruCam LTI 20/20 № С000682; доводи кандидата про нібито порушення порядку фіксації суд визнав необґрунтованими та наклав штраф у розмірі 1 700 грн. ГРД зауважує, що перевищення швидкості в межах міста на 58 км/год є істотним та грубим порушенням правил дорожнього руху, що є базовими, загальнообов’язковими нормами поведінки для всіх учасників дорожнього руху. З відкритих державних реєстрів установлено, що у 2021–2025 роках щодо кандидата неодноразово відкривалися виконавчі провадження (далі – ВП) про стягнення штрафів за адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху. Так, були відкриті такі ВП: ВП № НОМЕР_1 від 12 травня 2021 року; ВП № НОМЕР_2 від 07 червня 2021 року; ВП № НОМЕР_3 від 22 лютого 2022 року; ВП № НОМЕР_4 від 18 жовтня 2022 року; ВП № НОМЕР_5 від 03 лютого 2023 року; ВП № НОМЕР_ 6 від 05 березня 2025 року та ВП № НОМЕР_7 від 05 березня 2025 року. Станом на дату підготовки цього висновку, зазначені ВП вже завершені. Категорія стягнення зазначених ВП – «стягнення штрафів у сфері безпеки дорожнього руху у справах про адміністративні правопорушення». Факт завершення цих проваджень свідчить про сплату штрафів, однак сама множинність і повторюваність епізодів є ключовою для оцінювання поведінки кандидата. Сукупність установлених фактів підтверджує, що кандидат демонструє сталість порушень норм права, правил безпеки дорожнього руху, що є несумісним з вимогами до поведінки судді та не відповідає очікуванням суспільства щодо законослухняності, відповідальності та бездоганної поведінки особи, яка здійснює правосуддя.
101. Упродовж співбесіди Дворнін О.С. надав усні пояснення стосовно цього пункту Висновку ГРД, у яких зазначив, що дійсно мав місце вказаний у 2 пункті Висновку факт керування транспортним засобом. Місцем вчинення правопорушення було місто Хмельницький, Вінницьке шосе, 16. Це останній будинок на виїзді з міста, за яким немає жодних світлофорів, пішохідних переходів, за 100 метрів від якого знаходиться дорожній знак 546 «кінець населеного пункту». Працівники поліції дійсно зафіксували перевищення ним швидкості руху при виїзді практично на шосе. Кандидат звернув увагу на те, що Вища рада правосуддя акцентує, що такі порушення правил дорожнього руху, які не потягли тяжкі наслідки не можуть бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності з етичної оцінки. Визнає, що перевищив швидкість, але це не центр населеного пункту, тому це не призвело до небезпеки. Це малозначне правопорушення. Висновки для себе він зробив. Стосовно інших шести правопорушень, вказаних у Висновку ГРД, зазначив, що, можливо дійсно вони мали місце. У 2024 році він не притягувався до адміністративної відповідальності. І з березня 2025 року до лютого 2026 року теж. Тому про множинність і системність говорити тут неможна. Примусове виконання за цими адміністративними протоколами мало місце тому, що з деякими протоколами фіксації він був не згоден і оскаржував їх в законному порядку. Деякі справи вигравав, деякі програвав. Отримувавши рішення суду одразу сплачував штрафи. Ці виконавчі провадження він самостійно вказав в анкеті кандидата на посаду судді. На запитання члена Комісії кандидат повідомив, що в декларації доброчесності він вказав про те, що він має притягнення до адміністративної відповідальності. На той час він вважав, що це неправомірно і оскаржив протоколи патрульної поліції через суд. Коли відмовили в задоволенні його позову, то визнав та сплатив штрафи. Фактично 2024 рік був без порушень ПДР, 2025 рік також.
102. У пункті 3 Висновку ГРД повідомлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «сумлінність» та «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті». Кандидат не утримався від діяльності, яка унеможливлює належне виконання посадових обов’язків та інших повноважень, під час здійснення професійної діяльності, не дотримався етичних норм, допустивши поведінку, яка могла викликати обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини, зокрема, що він здатний виконувати свої обов’язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно. Кандидат, будучи призначеним суддею 07 листопада 2005 року (дата складення присяги), надалі отримав рішення Ради адвокатів Хмельницької області № 130 від 07 грудня 2011 року щодо набуття ним права на заняття адвокатською діяльністю. Відомості про це містяться в Єдиному реєстрі адвокатів України. Цей факт свідчить, що кандидат набув статус адвоката вже після свого призначення на посаду судді. Відповідно до даних Єдиного реєстру адвокатів України право кандидата на заняття адвокатською діяльністю було зупинено 06 січня 2012 року, тобто вже після того, як він тривалий час перебував на посаді судді. За наявною інформацією, рішення про надання кандидату статусу адвоката було ухвалено 07 грудня 2011 року, а зупинення права відбулося лише через місяць. Такий проміжок часу фактично означає, що протягом цього періоду кандидат одночасно мав статус судді та статус адвоката, що прямо суперечило вимогам законодавства щодо несумісності.
103. Кандидат стосовно цих обставин під час співбесіди пояснив, що на сьогодні Великою Палатою Верховного Суду сформована відповідна практика в подібних справах, позиція, згідно з якою сама процедура отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не є порушенням вимог сумісності. Крім того, дійсно, він зупинив дію цього свідоцтва і, будучи під присягою судді, жодного дня не здійснював адвокатської діяльності. Тому отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю це було саморозвитком. Додатково після перерви у співбесіді кандидат повідомив, що в 2011 році він здав у Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури відповідні іспити і отримав свідоцтво № 633 про право на заняття адвокатською діяльністю, яке в день отримання він зупинив, написавши заяву про це 06 січня 2012 року. Далі у зв’язку зі зміною анкетних даних йому було видано нове свідоцтво, яке датовано вже 2017 роком під тим самим номером 633.
104. Висновок ГРД також містить інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, але має бути врахована під час оцінювання.
105. В інформації ГРД зазначила таке.
106. У Декларації кандидата за 2015 рік та декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2015 рік, поданих кандидатом у паперовому вигляді, виявлено невідповідність між відомостями в цих документах. У розділі ІІІ декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2015 рік кандидат задекларував дохід у розмірі 12 180,00 грн, зазначивши його як «інші види доходів». Водночас у Декларації за 2015 рік такі відомості відсутні і відповідну суму доходу не відображено у жодному розділі цієї Декларації.
107. Упродовж співбесіди Дворнін О.С. надав усні пояснення, у яких зазначив, що дійсно при декларуванні у 2015 році ним було допущено помилку, яка пов’язана з особливостями переходу декларування з паперової форми на електронну. Те, що сума була відображена в паперовій Декларації, говорить про його доброчесність, він ніяких коштів не приховував. Зараз електронну Декларацію всі освоїли і знають, як оформлювати її. 
108. ГРД також вказала, що згідно з Деклараціями кандидата, член сім’ї — його батько є власником автомобіля «KIA K5» 2016 року випуску, яким кандидат з 2019 року користується на підставі зазначеного ним «іншого права користування». У Деклараціях відсутні відомості про вартість автомобіля на момент набуття, оскільки член сім’ї не надав таких даних. Відповідно до вимог антикорупційного законодавства, обов’язок забезпечити внесення повних відомостей про майно членів сім’ї покладається саме на декларанта. Отже, подання неповної інформації перешкоджає перевірці законності джерел походження майна. Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи батько кандидата ОСОБА_2 за період з 1 кварталу 1998 року до 4 кварталу 2019 року отримав виплачений дохід у розмірі 167 528,66 грн. Водночас розмір його заощаджень на кінець 2015 року становив 430 944,00 грн. У стороннього спостерігача виникає сумнів щодо законності походження джерел таких заощаджень. На «Kia K5» 2016 року випуску з LPG, автоматичною коробкою, двигуном 2.0 л на корейському ринку у 2019 році були такі ціни: 5 125 дол. США – 5 319 дол. США авто з пробігом 154 000 – 158 000 км у Кореї (без доставки та розмитнення). З урахуванням імпортних даних ціни з Кореї – 5 000 – 6 000 дол. США (б/у «Kia K5» 2016 року випуску) і звичних витрат на доставку / розмитнення в Україну середня роздрібна ціна у грудні 2019 року після доставки та розмитнення в Україні (б/у, автомат, LPG) становила приблизно 10 000 дол. США (залежно від стану авто, пробігу та місця продажу), у гривневому еквіваленті за курсом Національного Банку України у грудні 2019 року – 246 000 грн. ГРД вважає, що походження коштів на придбання «KIA K5» потребує належного пояснення від судді з огляду на вартість майна, неповноту поданих відомостей та невідповідність між задекларованими доходами члена сім’ї та його заощадженнями.
109. Дворнін О.С. стосовно цього надав Комісії такі пояснення. Дійсно його батько ОСОБА_2 _____ року народження, який є полковником СБУ у відставці та має вислугу 33 роки, займав керівні посади та, відповідно, мав належне грошове забезпечення. Батько у власності має автомобіль «KIA K5» 2016 року випуску, який не є автомобілем преміум-класу. Попереднім автомобілем у батька був «Audi А6» 1998 року випуску. Тому наразі це послідовна зміна автопарку. Щодо зазначення вартості транспортного засобу в Декларації він погоджується, що це треба робити, але батько має серйозний характер і інколи він з ним не може знайти спільної мови. Не повідомив йому батько вартість автомобіля. Кандидат врахує зауваження ГРД і надати при декларуванні зазначить вартість авто. Батько продав попередній автомобіль «Audi А6» приблизно за 13 000–15 000 дол. США і придбав «KIA K5». Різниця в задекларованих батьком сумах пов’язана із зазначеними сумами пенсійного забезпечення, які він відсудив, але йому вони ще не виплачені. Батько вийшов на пенсію приблизно 25 років тому, а кошти за рішеннями суду ще не виплачені йому, вони просто обліковуються в доході.
110. Крім того ГРД в інформації зазначає, що аналіз суддівського досьє кандидата, зокрема розділу щодо дотримання строків розгляду справ та матеріалів, свідчить про наявність значної кількості порушень строків розгляду в окремі періоди. Так, у 2018 році кандидат порушив строки розгляду у 739 справах та 25 матеріалах; у 2019 році — у 118 справах; у 2020 році — у 41 справі. Водночас аналіз попередніх років демонструє іншу картину: у 2016 та 2017 роках зафіксовано порушення строків розгляду лише у двох справах щороку, а у попередні періоди порушення взагалі відсутні. Різкий контраст між незначною кількістю порушень у попередні роки та суттєвим зростанням їх кількості у 2018–2020 роках потребує пояснення з боку кандидата, оскільки оцінити причини такої динаміки виключно за даними досьє неможливо.
111. Кандидат під час співбесіди щодо вказаного ГРД пояснив, що кількість справ з порушенням строків розгляду у 2017, 2018 та 2019 роках пов’язана з навантаженням та періодом, коли він був єдиним суддею в суді. Дійсно справи накопичились і їх неможливо було призначити в розумні строки. 
112. ГРД зазначає, що в низці справ за частиною першою статті 130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані сп’яніння) суддя допустив затягування строків розгляду. Матеріали справ надходили вчасно, однак суддя призначав розгляд таким чином, що строки притягнення до відповідальності спливали. Водночас в ухвалених рішеннях відсутнє будь-яке мотивування причин пропуску строків. Зокрема, у справах № 673/520/18, 673/583/18, 673/1879/17, 673/1026/17, 673/1250/17, 673/609/18, 673/915/18, 673/584/18, 673/912/18, 673/692/18, 673/880/18, 673/581/18, 673/772/18, 673/1735/17, 673/1227/18, 673/1027/17, 673/1209/17, 673/1104/20, 673/1027/16-п, 673/1542/16-п, 673/326/17, 673/1040/17, 673/538/18, 673/751/18 матеріали надходили до суду своєчасно, однак суддя призначав розгляд справ таким чином, що строки притягнення до відповідальності закінчувались, а обґрунтованих причин для відкладення розгляду не вказував.
113. Кандидат пояснив, що він проаналізував всі справи, наведені в інформації ГРД, за статтею 130 КУпАП і зробив для себе відповідні висновки. Причинами такого порушення строку розгляду справ було знову ж таки навантаження та те, що він був єдиним суддею, який здійснював правосуддя в суді. Крім того, причинами порушення строків був скорочений тримісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності осіб за цією статтею. Також майже у всіх цих справах наявні заяви про відкладення розгляду справи з різних причин. Все це підтверджується документально. У деяких справах були ухвали про привід правопорушників у судове засідання, але вони не були виконані працівниками поліції. Тобто суд вживав заходи для належного повідомлення осіб.   
114. ГРД зазначила, що відповідно до рішення Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) від 19 травня 2025 року № 1042/1дп/15-25 за результатами розгляду дисциплінарної скарги Хмельницької обласної прокуратури щодо судді Деражнянського районного суду Хмельницької області Дворніна О.С. у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності було відмовлено, а провадження припинено. Водночас у мотивувальній частині рішення ВРП встановила факт порушення суддею процесуальних строків під час розгляду цивільної справи № 673/814/16-ц. Зокрема, встановлено, що справа перебувала у провадженні судді понад п’ять років, а поза межами строків, визначених цивільним процесуальним законодавством – близько двох років і десяти днів. Таким чином, суддею було допущено недотримання вимог статей 157 та 210 Цивільного процесуального кодексу України щодо розумних строків розгляду справи. Попри те, що ВРП визнала, що суддя порушив строки розгляду справи, ці порушення були оцінені як такі, що мають пояснення об’єктивного характеру і не досягли рівня дисциплінарного проступку. На думку ГРД, сама фіксація ВРП факту недотримання процесуальних строків є важливою для оцінки дотримання суддею стандартів розумних строків здійснення правосуддя.
115. Кандидат щодо цієї інформації пояснив, що дійсно така ситуація мала місце. Скарга була ініційована прокурором, який наразі уже звільнений у зв’язку з участю в корупційному скандалі, пов’язаному з Медико-соціальною експертною комісією. Зазначена цивільна справа була складна, багатотомна, стосувалась земельного спору, з великою кількістю відповідачів. Розгляд справи дійсно затягнувся. Позивач (прокурор) ще при подачі позову до суду помилився з юрисдикцією цієї справи. Ухвала про відкриття провадження оскаржувалась відповідачами і справа направлялась в апеляцію неодноразово. Рішення у справі було скасовано у зв’язку з порушенням юрисдикції. Причинами такого довготривалого розгляду справи є також навантаження, непроцесуальна, недобросовісна поведінка сторін. ВРП висловилась щодо цього та припинила дисциплінарне провадження стосовно нього. Вважає, що загалом його дії не були достатні для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Наразі він висновки зробив, слідкує за дотриманням строків розгляду справ.
116. Комісія, вислухавши пояснення кандидата стосовно обставин, зазначених у Висновку ГРД, вважає його пояснення достатніми та обґрунтованими, такими, що спростовують Висновок ГРД щодо його невідповідності критеріям доброчесності та професійної етики.
117. Отже, Комісією не встановлено істотних обставин, які б могли свідчити про невідповідність Дворніна О.С. критеріям доброчесності та професійної етики.
118. Однак Комісія, надаючи оцінку поясненням кандидата, звертає увагу на таке.
119. Під час проведення співбесіди Комісією виявлені численні факти допущення кандидатом помилок при заповненні Декларацій та безпідставне недекларування повної інформації, що підлягає такому декларуванню, як цього вимагає закон.
120. Так, проаналізувавши подані Декларації кандидатом як суддею встановлено, що  ним в розділі «Фінансові зобов’язання» Декларацій зазначено споживчі кредити, договори страхування, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дворнін О.С. вказував своє членство в громадському об’єднанні кредитна спілка «СуперКредит», однак не зазначав у Декларації кредит, який отримав від цієї спілки, про наявність якого розповідав під час співбесіди. У розділі «Грошові активи» зазначав кошти, розміщені на банківських рахунках, у розмірі 47 грн.
121. У своїх поясненнях кандидат визнав свої помилки та неточності при заповненні Декларацій, вказав, що дійсно не досить ретельно підходив до питання декларування.
122. Сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
123. Відповідно до підпункту 5 пункту 19 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно, підтримує та вдосконалює свої професійні знання та навички шляхом постійного навчання та підвищення кваліфікації з метою компетентного виконання посадових обов’язків та інших повноважень.
124. Комісія відзначає, що під час співбесіди кандидат не продемонстрував знань антикорупційного законодавства, зокрема щодо вимог до заповнення Декларації.
125. Отже, ураховуючи встановлені обставини, Комісія зазначає, що вказаний факт свідчить про неналежне виконання Дворніним О.С. обов’язку щодо декларування, передбаченого Законом України «Про запобігання корупції», що вказує на недбале, безвідповідальне ставлення кандидата до дотримання та виконання вимог антикорупційного законодавства України.
126. На підставі вказаного Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за показником «сумлінність» критеріїв доброчесності та професійної етики на 15 балів.
127. Комісією у складі колегії також було встановлено, що Дворнін О.С. подав декларацію доброчесності судді за 2024 рік, у якій на твердження в пункті 28: «Мною не вчинялися діяння, що мали наслідком притягнення мене до юридичної відповідальності» зазначив – «Підтверджую». 
128. На переконання Комісії, вказана інформація є недостовірною, оскільки, як вже було встановлено, кандидат двічі у 2024 році притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.
129. Крім того, в анкеті кандидата на посаду судді Дворнін О.С. не повідомив, що в нього наявне свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, яке було зупинено на підставі його заяви.  
130. Поведінку кандидата Комісія розцінює як таку, що впливає на оцінку критеріїв доброчесності та професійної етики, та, відповідно, одноголосно знижує бал за цим критерієм на 15 балів за показником «чесність».
131. Крім того, Комісією також встановлено, що суддею Дворніним О.С. із порушенням встановлених процесуальним законодавством строків у період з грудня 2016 року до грудня 2025 року внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень 9 267 електронних копій судових рішень. Середня тривалість прострочення становила від 1 до 138 днів. 
132.  Комісією також виявлено порушення кандидатом визначених законодавством строків розгляду справ, зокрема в період з 2012 року до 2024 року кількість справ, розглянутих суддею Дворніним О.С. з порушенням встановлених законодавством строків, становить 902 справи та 25 матеріалів.
133.  У пункті 19 Єдиних показників сумлінність визначена як старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно: 1) ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим; 2) демонструє високий рівень професійної мотивації; 3) під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів; 4) утримується від будь-якої діяльності, яка унеможливлює належне виконання посадових обов’язків та інших повноважень; 5) підтримує та вдосконалює свої професійні знання та навички шляхом постійного навчання та підвищення кваліфікації з метою компетентного виконання посадових обов’язків та інших повноважень; 6) наводить обґрунтування та належні мотиви щодо підготовлених документів на підставі принципу верховенства права, релевантного законодавства та встановлених фактів; 7) під час здійснення професійної діяльності не допускає свавілля під час ухвалення рішень.
134.  З огляду на вказане Комісія вважає, що значна кількість судових рішень, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень несвоєчасно протягом тривалого періоду, та порушення кандидатом встановлених законодавством строків розгляду справ у значній кількості може свідчити про те, що кандидат не здатен ефективно організувати свою роботу та несумлінно ставиться до виконання обов’язків, покладених на нього чинним законодавством.
135.  Крім того, з огляду на мету, з якою законодавцем прийнято Закон України «Про доступ до судових рішень», така поведінка судді перешкоджає забезпеченню відкритості діяльності судів, що негативно впливає на репутацію окремого суду й авторитет правосуддя загалом, а також, що важливіше, створює можливі перешкоди для реалізації права осіб на справедливий суд.
136. Отже, Комісія одноголосно визнає зазначені порушення суттєвими, що є підставою для зниження кількості балів за показником «сумлінність» критеріїв доброчесності та професійної етики на 15 балів.
137. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 255 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів), тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію доброчесності та професійної етики.

VІ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

138. За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Дворнін О.С. набрав 678,75 бала.

139. Дворнін О.С. не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

140. Відповідно до абзацу першого частини першої статті 88 Закону Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

141. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 28, 79, 83–88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, голосами – «ЗА» визнання таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді – 1; «ПРОТИ» – 3

вирішила:

1.  Врахувати інформацію, отриману під час проведення спеціальної перевірки стосовно кандидата на посаду судді Дворніна Олега Станіславовича під час встановлення його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності в ході проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Дворнін Олег Станіславович набрав 678,75 бала.

3. Визнати Дворніна Олега Станіславовича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                               Олексій ОМЕЛЬЯН («ПРОТИ»)

Члени Комісії:                                                                            Ярослав ДУХ («ПРОТИ»)

                                                                                                     Ігор КУШНІР («ПРОТИ»)

                                                                                                     Володимир ЛУГАНСЬКИЙ («ЗА»)