Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Стрельникова Олександра Олександровича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА (доповідач),

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК,

за участі: кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олександра СТРЕЛЬНИКОВА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Стрельникова Олександра Олександровича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Стрельников Олександр Олександрович звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Стрельникова О.О. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

Стрельников О.О., дата народження – ___________ року, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначені частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2006 році кандидат закінчив Одеську національну юридичну академію, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

Указом Президента України від 25 липня 2013 року № 391/2013 Стрельникова О.О. призначено на посаду судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області строком на п’ять років.

Указом Президента України від 17 вересня 2019 року № 698/2019 Стрельникова О.О. призначено на посаду судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області.

Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 1790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області Стрельникова О.О.

Рішенням Комісії від 19 червня 2019 року № 495/ко-19 визначено, що суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Стрельников О.О. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 843,375 бала; суддю Солонянського районного суду Дніпропетровської області Стрельникова О.О. визнано таким, що відповідає займаній посаді.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп- 23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 та від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів передбачено, що учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Стрельников О.О. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

професійна компетентність	когнітивні здібності	46,8	368,3
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та зі спеціалізації суду	147
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	134,5

Отже, кількість балів, отриманих Стрельниковим О.О. за кваліфікаційний іспит, свідчить про його відповідність критерію професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Стрельникова О.О.

Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) перевірено відомості про кандидата на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів із інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

За результатами перевірки достовірності відомостей, зазначених кандидатом у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), за 2024 рік НАЗК (лист від 30 липня 2025 року № 49-01/65333-25) повідомило, що у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» Декларації кандидат на посаду зазначив дохід на праві власності сім’ї (дружини, сина, доньок) у розмірі 459 239 грн у вигляді соціальних виплат, джерело доходу Ландратсамт мюнхен. Проте відповідно до інформації ДРФО зазначений дохід відсутній.

У зв’язку з цим Комісія запропонувала кандидату надати письмові пояснення стосовно виявлених розбіжностей у Декларації за 2024 рік (лист від 05 серпня 2025 року № 32 дпс-1089/25).

Кандидат надав письмові пояснення та підтверджувальні документи (вх. № 32 дпс-1089/23 від 18 серпня 2025 року).

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Стрельникова О.О. вимогам до кандидата на посаду судді.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Стрельникова О.О.

Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 визначено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Дніпровського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Стрельникова О.О. доповідачем визначено члена Комісії Богоноса М.Б.

Комісією в межах наданих повноважень надіслано запити до таких органів державної влади: Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, НАЗК, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України.

У відповідь на запити отримано інформацію стосовно кандидата, яку долучено до матеріалів досьє.

Комісія 06 серпня 2025 року надіслала кандидату на посаду судді апеляційного загального суду листа № 21-6808/25, у якому запропонувала надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

До Комісії 20 серпня 2025 року надійшли пояснення Стрельникова О.О. (на виконання листа Комісії від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25). Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

Під час підготовки до співбесіди доповідачем надіслано запит до Солонянського районного суду Дніпропетровської області щодо надання інформації про суддівську діяльність Стрельникова О.О.

У відповідь на вказаний запит надано інформацію, яку долучено до матеріалів досьє.

До Комісії 08 червня 2026 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання інформації, затверджене 05 травня 2026 року.

Членом Комісії – доповідачем зазначене рішення надіслано кандидату (лист від 09 червня 2026 року № 32дпс-1089/23/3 та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює обставини, викладені в ньому.

До Комісії 18 червня 2026 року надійшли пояснення кандидата щодо обставин, викладених в інформації ГРД, та копії відповідних документів.

Стрельникову О.О. було надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Стрельниковим О.О. проведено 23 червня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами, встановлено відсутність обставин, що перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:

1. Рішучість та відповідальність.

2. Безперервний розвиток.

Вагу критерію особистої компетентності та його показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, що мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат спроможний до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктом 5.7 Положення передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2026 року у справі № 990/261/25 вказано таке: «Із змісту наведених правових положень слідує, що ВККС на виконання наданих їй частиною п’ятою статті 83 Закону № 1402-VIII повноважень визначила, що відповідність судді (кандидата на посаду судді) критерію особистої компетентності встановлюється шляхом оцінки кожного окремо та у сукупності показників «рішучість і відповідальність» та «безперервний розвиток».

Зміст означених вище показників вказує, що особиста компетентність судді (кандидата на посаду судді) проявляється у поєднанні умінь, зокрема, вчасно ухвалювати рішення [незважаючи на їх складність чи умови, в яких вони приймаються]; брати на себе відповідальність за ухвалені рішення та усвідомлювати їх наслідки; постійно розвиватися у професійній діяльності, при цьому адекватно сприймаючи критику на свою адресу.

Ці показники оцінюються членами ВККС за їх внутрішнім переконанням, яке за своєю суттю є певним (позитивним чи негативним) стійким уявленням (судженням) члена Комісії про особистість судді (кандидата на посаду судді), що має бути сформованим на підставі повної, всебічної та об’єктивної оцінки відомостей та пояснень, що містяться у досьє та які надані під час проведення співбесіди. Поряд із цим не можна залишити поза увагою, що означені показники неможливо виміряти за певними сталими формулами чи іншими кількісними чи якісними критеріями, відтак вони оцінюються саме на підставі професійного судження членів Комісії. При цьому ВККС є спеціально уповноваженим органом, якому законодавець надав дискреційні повноваження із оцінювання суддів (кандидатів на посаду судді) на відповідність критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Слід зазначити, що ВККС вільна у виборі будь-яких підстав, з огляду на які вона може засумніватися у можливості виставлення судді (кандидату на посаду судді) максимального бала за показниками «рішучість і відповідальність», «безперервний розвиток». Однак така свобода (дискреція) суб’єкта владних повноважень у наданні оцінки компетентностям судді (кандидата на посаду судді) не є абсолютною і обмежується обов’язком Комісії сформувати свій висновок на підставі повної і всебічної оцінки всіх істотних фактичних обставин. Відповідний висновок Комісії має бути логічним, раціональним і таким, що не видається свавільним для стороннього спостерігача».

Надані Стрельниковим О.О. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії у складі колегії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований згідно з п. 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
особиста компетентність	рішучість	20	20	20	20	41,67
	відповідальність
	безперервний розвиток	21	22	22	21,67

За результатами оцінювання письмових пояснень та інших матеріалів, долучених до досьє, співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії у складі колегії за відповідними показниками, сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:

1. Ефективна комунікація.

2. Ефективна взаємодія.

3. Стійкість мотивації.

4. Емоційна стійкість.

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Аналогічно оцінюванню відповідності критерію особистої компетентності при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності, саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, що мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

При оцінюванні критерію соціальної компетентності за аналогією з оцінюванням особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктом 5.7 Положення передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані Стрельниковим О.О. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії у складі колегії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
соціальна компетентність	ефективна комунікація	10	11	11	10,67	43
	ефективна взаємодія	10	11	10	10,33
	стійкість мотивації	11	11	11	11
	емоційна стійкість	11	11	11	11

Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії у складі колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 43 бали із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, що забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виснує, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням ВРП від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності Єдиним показникам відбувається через призму істотності порушення правил та/або норм.

Згідно з пунктом 5.10. Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді) припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Для оцінювання відповідності кандидата показникам критерію використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, що є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо невідповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).

Відповідно до пункту 5.12 Положення кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата.

Істотність порушень встановлюється Комісією в закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Кожне зниження балів повинно бути мотивовано в рішенні Комісії (пункт 5.13 Положення).

Встановлення відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

До Комісії 08 червня 2026 року надійшло рішення ГРД про надання інформації, затверджене 05 травня 2026 року, у якому вказано таке.

1. У суддівському досьє кандидат вказав, що сестра його дружиниОСОБА_1 обіймала посаду помічника судді Господарського суду Дніпропетровської області. Однак у деклараціях родинних звʼязків Стрельников О.О. почав відображати відомості про ІНФОРМАЦІЯ_1 лише з 2021 року (як ІНФОРМАЦІЯ_2).

ГРД зазначила, що кандидат був зобов’язаний вказати у декларації родинних зв’язків інформацію про сестру дружини. Нехтування таким обов’язком, на думку ГРД, свідчить про недостатню сумлінність кандидата, а також може бути кваліфіковано як дисциплінарний проступок згідно з пунктом 17 частини першої статті 106 Закону.

Стрельников О.О. надав письмові пояснення та усні під час співбесіди.

Кандидат зазначив, що помилково не указав інформацію про сестру дружини в у деклараціях родинних звʼязків та пояснив, що сестра дружини обіймала посаду помічника судді Господарського суду Дніпропетровської області з 2011 до 2013 року. На момент заповнення першої декларації родинних зв’язків у 2015 році сестра дружини вже певний час не працювала в суді, тому про цю обставину він не пам’ятав, що стало причиною невідображення інформації в деклараціях родинних зв’язків.

Кандидат зауважив, що не мав наміру приховати вказану інформацію, про що свідчить відображення в наступних деклараціях родинних зв’язків інформації про ІНФОРМАЦІЯ_3 як ІНФОРМАЦІЯ_4.

Комісія не встановила ознак умисного приховування інформації, тому вважає  пояснення кандидата прийнятними.

Комісією встановлено, що в суддівському досьє Стрельникова О.О. містяться:

- декларація родинних зв’язків судді за 2010-2015 роки (подана 09 грудня 2016 року);

- декларація родинних зв’язків судді за 2016 рік (подана 23 січня 2017 року);

- декларація родинних зв’язків судді за 2017 рік (подана 09 січня 2018 року).

У вказаних деклараціях Стрельников О.О. не вказав інформації про сестру дружини, яка займала посаду помічника судді.

Коли Стрельниковим О.О. подавались зазначені декларації частиною першою, підпунктом «г» пункту 2 частини другої статті 61 Закону було передбачено, що суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному веб сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію родинних зв’язків за формою, що визначається Комісією.

У декларації родинних зв’язків судді зазначаються такі відомості: прізвища, імена, по батькові осіб, з якими у судді є родинні зв’язки, місця їх роботи (проходження служби), займані ними посади, якщо такі особи є або протягом останніх п’яти років були, зокрема, працівниками апарату суду.

Пунктом 14 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) показнику сумлінності.

Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Із пояснень Стрельникова О.О. вбачається, що сестра дружини була працівником апарату суду з 2011 до 2013 років, тобто інформація про неї мала бути відображена в деклараціях родинних зв’язків судді, які подавалися ним до 2018 року (включно).

Також Комісія звернула увагу на некоректне зазначення Стрельниковим О.О. у деклараціях родинних зв’язків звітних періодів подання декларацій.

Ураховуючи пояснення кандидата та відомості, вказані ним у деклараціях родинних зв’язків, Комісія доходить висновку, що кандидат, заповнюючи декларації родинних зв’язків, не мав умислу приховати відомості про особу, з якою у нього є родинні зв’язки, місце її роботи, займану нею посаду, що могло б бути підставою для ініціювання дисциплінарного провадження щодо нього.

Комісія зазначає, що вказані обставини свідчать про недостатню уважність та сумлінність кандидата при виконанні обов’язку щодо заповнення декларацій родинних зв’язків, а тому є підставою для зменшення оцінки на 15 балів за показником «сумлінність» критерію доброчесності.

2. Відповідно до відомостей суддівського досьє та ЄДРСР кандидат за період з 2015 до 2023 року ухвалами суду повернув на доопрацювання до органів прокуратури обвинувальні акти у 19 кримінальних справах: № 192/488/15-к, №192/713/15-к, № 192/1120/15-к, № 192/1207/15-к, № 192/1247/15-к, № 192/2067/15-к, № 192/455/16-к, № 192/1768/16-к, № 192/1968/16-к, № 192/2403/16-к, № 192/2407/16-к, № 192/2411/16-к, № 192/2425/16-к, № 192/2665/16-к, № 192/1958/16-к, № 192/2241/19, № 192/1083/21, № 192/76/22, № 192/2450/23. Ухвали про повернення обвинувальних актів були скасовані судом апеляційної інстанції.

ГРД зазначає, що вказані обставини мають бути враховані під час співбесіди для з’ясування загального підходу кандидата до розгляду справ, його сумлінності та професійного рівня.

Кандидат надав письмові та усні пояснення під час співбесіди.

Стрельников О.О. звернув увагу, що у справах № 192/2665/16-к, № 192/1958/16- к та № 192/2450/23 з наведеного ГРД переліку справ він не приймав рішень про повернення обвинувальних актів. Кандидат пояснив, що справа № 192/2665/16-к це справа про розгляд клопотання слідчого на стадії досудового розслідування; справа № 192/1958/16-к – цивільна справа (№ 192/1958/16-ц); справа № 192/2450/23 – справа про розгляд клопотання про застосування до особи примусових заходів медичного характеру.

Стосовно інших справ кандидат зазначив, що рішення про повернення обвинувальних актів ним приймались протягом першого року повноважень як судді місцевого суду. З серпня 2016 року він переглянув підхід до визначення підстав для повернення обвинувальних актів і приймав такі рішення у виняткових випадках, про що свідчать справи № 192/2241/19, № 192/1083/21, № 192/76/22.

Стрельников О.О. пояснив, що не мав наміру ухилитися від розгляду справ, зазначених ГРД, адже майже всі справи після їх повернення з суду апеляційної інстанції розглянуті ним, а не іншим складом суду.

Комісія вважає пояснення кандидата стосовно вказаних вище фактів прийнятними, а обставини, викладені в цьому пункті рішення ГРД, такими, що не свідчать про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

3. Кандидат за період з 2015 до 2025 року розглянув 37 справ за статтею 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП; порушення вимог фінансового контролю), закрив у звʼязку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності 1 справу, що становить 2,7 % від загальної кількості розглянутих справ.

ГРД зазначила, що у відкритих джерелах наявна стаття про відкриття дисциплінарної справи стосовно Стрельникова О.О.: «23 вересня до Ради правосуддя надійшла скарга, подана Дніпропетровською обласною прокуратурою у зв’язку із чотирма рішеннями судді за підсумками розгляду справ за ч. 1 ст. 172-6 (несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави) Кодексу про адміністративні правопорушення.

Відповідні протоколи надійшли до Солонянського райсуду 3 липня 2020 року з підрозділу поліцейського Управління стратегічних розслідувань.

Усі протоколи стосувалися депутатів однієї із сільських рад Солонянського району, які майже на 2,5 місяці прострочили термін подання електронних декларацій за 2018 та 2019 роки.

Однак усі чотири протоколи О. Стрельников у липні цього року закрив у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Як одна з підстав закриття справ суддя зазначив, що у матеріалах справ відсутні обґрунтовані висновки Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) щодо виявлення ознак правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КпАП.

З такою позицією суду не погодились представники правоохоронних органів.

У дисциплінарній скарзі вони вказали, що О. Стрельников невірно вирішив, що для складання протоколів про корупційні правопорушення співробітниками поліції потрібні обґрунтовані висновки НАЗК. Тобто, на думку авторів скарги, суддя не розібрався у нюансах антикорупційного законодавства».

Рішенням Першої Дисциплінарної палати ВРП від 10 лютого 2021 року № 300/1дп/15-21 (далі – рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП) відмовлено у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області Стрельникова О.О. та припинено дисциплінарне провадження. Перша Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що допущення суддею Стрельниковим О.О. порушень норм КУпАП під час розгляду справ про адміністративні правопорушення не було наслідком його умислу, недбалості або неналежного ставлення до службових обов’язків, що є обов’язковою складовою суб’єктивної сторони дисциплінарного проступку, а тому такі дії судді не можна кваліфікувати як дисциплінарний проступок.

ГРД зазначила, що вказана інформація має бути врахована під час загальної оцінки кандидата.

Стрельников О.О. надав письмові та усні пояснення під час співбесіди.

Кандидат уточнив, що ним не закривалось провадження у жодній зі справ за статтею 172-6 КУпАП у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Єдиною справою, вказаної категорії провадження у якій було ним закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, була справа № 192/1765/16-п, де особа притягалась до адміністративної відповідальності відповідно до частини другої статті 172-4 КУпАП, частини другої статті 172-7 КУпАП.

Стосовно рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП кандидат зазначив, що за результатами розгляду скарги дисциплінарне провадження закрите, оскільки ВРП в його діях не встановила умислу, недбалості або неналежного ставлення до службових обов’язків.

Стрельников О.О. пояснив, що під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-6 КУпАП, про які йдеться у рішенні Першої Дисциплінарної палати ВРП, ним було здійснено аналіз фактичних обставин справ, а в мотивувальних частинах постанов наведено мотиви прийнятих рішень. Водночас кандидат визнав, що сформована ним на той час правова позиція була помилковою. Після ознайомлення з рішенням Першої Дисциплінарної палати ВРП він переглянув свій підхід до розгляду справ цієї категорії та змінив практику їх вирішення з урахуванням висновків, викладених у зазначеному рішенні.

Кандидат зазначив, що скаргу подала Дніпропетровська обласна прокуратура. Аналогічні дисциплінарні скарги нею подано на інших суддів суду, посилаючись на неправильне, на її думку, застосування положень антикорупційного законодавства. Кандидат висловив припущення, що звернення до дисциплінарного органу було зумовлене відсутністю на той час у органів прокуратури процесуальної можливості оскаржити зазначені постанови в апеляційному порядку, у зв'язку з чим дисциплінарне провадження було використано як спосіб реагування на прийняті суддями рішення.

Комісією оглянуто рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП, яким відмовлено у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області Стрельникова О.О. та припинено дисциплінарне провадження.

Із цього рішення встановлено, що підставою для відкриття дисциплінарної справи стала дисциплінарна скарга Дніпропетровської обласної прокуратури. У дисциплінарній скарзі зазначено, що суддя Стрельников О.О. виніс незаконні постанови про закриття справ № 192/1010/20, № 192/1014/20, № 192/1016/20, № 192/1018/20 у зв’язку з відсутністю складів адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 172-6 КУпАП, оскільки: «неправильно встановив, що для складання органами внутрішніх справ, зокрема Управлінням стратегічних розслідувань, протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, необхідно отримання обґрунтованого висновку НАЗК; не зазначив мотиви відхилення аргументів сторони обвинувачення про відсутність необхідності звернення органів внутрішніх справ до НАЗК за таким висновком».

Перша Дисциплінарна палата ВРП, вирішуючи питання про відкриття дисциплінарної справи, дійшла висновку, що суддя Стрельников О.О. у постановах від 15, 16, 21, 22 липня 2020 року про закриття справ № 192/1010/20, № 192/1014/20, № 192/1016/20, № 192/1018/20 (далі – постанови):

• встановив необхідність звернення органів внутрішніх справ у разі виявлення ними адміністративних правопорушень, передбачених статтею 172-6 КУпАП, до НАЗК за обґрунтованим висновком, проте вказане не узгоджується із положеннями статті 12 Закону України «Про запобігання корупції», згідно з якими такий висновок складається виключно у разі виявлення такого правопорушення стосовно певного кола осіб самим НАЗК та відсутності у нього повноважень на складання протоколів про адміністративні правопорушення стосовно цих осіб;
• вказав як на одну з підстав закриття справ № 192/1010/20, № 192/1014/20, № 192/1016/20, № 192/1018/20 відсутність у протоколах про адміністративні правопорушення посилань на характер дій осіб, стосовно яких складені ці протоколи, – умисний чи неумисний, проте положеннями статті 256 КУпАП, якими передбачено вимоги до змісту протоколу про адміністративні правопорушення, не передбачено вимоги щодо зазначення у протоколах про адміністративні правопорушення форми вини осіб, стосовно яких складені ці протоколи;
• не навів аргументів відхилення зазначених у клопотанні прокурора доводів щодо відсутності необхідності звернення органів внутрішніх справ під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, пов’язаного з корупцією, до НАЗК за обґрунтованим висновком.

Надаючи оцінку встановленим в ухвалі про відкриття дисциплінарної справи діям судді Стрельникова О.О., Перша Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що зазначення суддею Стрельниковим О.О. у постановах про необхідність звернення органів внутрішніх справ у разі виявлення ними адміністративних правопорушень, передбачених статтею 172-6 КУпАП, до НАЗК за обґрунтованим висновком не узгоджується із положеннями статті 12 Закону України «Про запобігання корупції», згідно з якими такий висновок складається виключно у разі виявлення такого правопорушення стосовно певного кола осіб самим НАЗК та відсутності у нього повноважень на складання протоколів про адміністративні правопорушення стосовно цих осіб.

Також Перша Дисциплінарна палата ВРП встановила, що Стрельников О.О. неправильно застосував положення законів України «Про запобігання корупції», «Про Національну поліцію» щодо порядку складання НАЗК обґрунтованого висновку, статті 256 КУпАП щодо вимог до протоколу про адміністративне правопорушення, чим порушив положення статей 245, 280 КУпАП.

У рішенні Першої Дисциплінарної палати ВРП вказано, що Стрельников О.О. помилково витлумачив норми права, що не може безумовно свідчити про вчинення ним дисциплінарних проступків та мати наслідком притягнення судді до відповідальності. Під час розгляду дисциплінарної справи не встановлено форми вини у порушенні суддею норм права. За встановлених обставин та з огляду на пояснення судді Стрельникова О.О. його дії є простою суддівською помилкою.

Перша Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що допущення суддею Стрельниковим О.О. порушень норм КУпАП під час розгляду справ про адміністративні правопорушення не було наслідком його умислу, недбалості або неналежного ставлення до службових обов’язків, що є обов’язковою складовою суб’єктивної сторони дисциплінарного проступку, а тому такі дії судді не можна кваліфікувати як дисциплінарний проступок.

З огляду на викладене Перша Дисциплінарна палата ВРП встановила, що в діях судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області Стрельникова О.О. відсутній склад дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «б» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

Ще одним випадком неправильного застосування норм матеріального права, на який звернула увагу ГРД, є обставини, викладені у пункті 5 її рішення.

Так, ГРД зазначила, що кандидат ухвалив рішення про арешт майна, а саме земельних ділянок (133 кадастрові номери). Ця справа мала суспільний інтерес, ці події були описані місцевими медіа, зокрема в статті видання «Лица».

ГРД вказала, що за даними ЄДРСР ухвалою слідчого судді у справі № 192/379/17 задоволено клопотання старшого слідчого відділу Солонянського відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУНП України щодо внесеного 14 березня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № НОМЕР_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 Кримінального кодексу України (далі — КК України) про арешт майна. Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт того, що стосовно земельних ділянок, визнаних речовими доказами, проводились дії особами ТОВ «Агроніка+» при наявності діючих договорів з ТОВ «Аграрій Придніпров’я», а також, що посадовими особами ТОВ «Агроніка+» проводились певні дії щодо використання зазначених земельних ділянок, що могло призвести до їх псування чи пошкодження або приведення до стану, який призведе до втрати їх властивостей. У зв’язку з цим слідчий суддя дійшов висновку, що вимоги слідчого про арешт майна з метою збереження речових доказів є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки не накладення арешту на земельні ділянки може призвести до їх псування або пошкодження третіми особами, що своєю чергою може ускладнити або зробити неможливим використання їх як речових доказів. При визначенні способу арешту майна слідчий суддя вирішив, що є також обґрунтованими вимоги слідчого щодо заборони будь-яких дій з цими земельними ділянками юридичним і фізичним особам, крім їх власників та ТОВ «Аграрій Придніпров’я», з метою недопущення надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2017 року ухвалу слідчого судді Стрельникова О.О. у справі № 192/379/17 скасовано.

Вказана інформація, на думку ГРД, має бути врахована під час оцінювання кандидата.

Стрельников О.О. надав письмові та усні пояснення під час співбесіди щодо вказаних обставин.

Кандидат пояснив, що під час розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно він дійшов помилкового висновку про те, що спірні земельні ділянки відповідають критеріям, визначеним статтею 98 Кримінального процесуального кодексу України, та є речовими доказами у кримінальному провадженні, у зв’язку з чим вважав наявними правові підстави для накладення на них арешту. За результатами апеляційного перегляду ухвали за скаргою представника користувача майна суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що у клопотанні слідчого не було належним чином зазначено підстави для накладення арешту на майно, у зв’язку з чим ухвалу було скасовано. Також кандидат пояснив, що під час повторного розгляду клопотання про накладення арешту на майно, врахувавши висновки суду апеляційної інстанції, він відмовив у його задоволенні, оскільки слідчий не усунув недоліків клопотання, на які звернув увагу апеляційний суд. Зазначена ухвала була залишена апеляційним судом без змін. Таким чином, кандидат зазначив, що фактично арешт на спірні земельні ділянки накладений не був, оскільки ухвала від 24 березня 2017 року не набрала законної сили та не була реалізована.

Кандидат зауважив, що після скасування судом апеляційної інстанції зазначеної ухвали він переглянув свій підхід щодо визначення відповідності змісту клопотань вимогам статті 171 КПК України. За словами кандидата, надалі його ухвали (як слідчого судді) з аналогічних підстав апеляційним судом не скасовувалися.

Комісією оглянуто ухвалу слідчого судді Стрельникова О.О. від 24 березня 2017 року у справі № 192/379/17. 

Указаною ухвалою було задоволено клопотання старшого слідчого відділу Солонянського відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУНП України ОСОБА_1, погоджене з начальником Солонянського відділу Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2, щодо внесеного 14 березня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № НОМЕР_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України, про арешт майна. Накладено арешт на земельні ділянки шляхом заборони вчинення будь-яких дій з цими земельними ділянками юридичним чи фізичним особам, окрім їх власників та ТОВ «Аграрій Придніпров`я».

Слідчий суддя Стрельников О.О. мотивував своє рішення тим, що в судовому засіданні підтверджено, що земельні ділянки визнані речовими доказами, що відносно даних земельних ділянок проводились дії особами ТОВ «Агроніка+» при наявності діючих договорів ТОВ «Аграрій Придніпров’я», а також, що посадовими особами ТОВ «Агроніка+» проводяться певні дії щодо використання зазначених земельних ділянок, що могли призвести до їх псування чи пошкодження або до втрати їх властивостей. У зв’язку з цим слідчий суддя дійшов висновку, що вимоги слідчого про арешт майна з метою збереження речових доказів є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки не накладення арешту цих земельних ділянок може призвести до їх псування або пошкодження третіми особами, що своєю чергою може ускладнити або зробити неможливим використання їх як речових доказів. При визначенні способу арешту майна слідчий суддя вирішив, що також є обґрунтованими вимоги слідчого щодо заборони будь-якої дії з цими земельними ділянками юридичним і фізичним особам, крім їх власників та ТОВ «Аграрій Придніпров’я», з метою недопущення надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2017 року у справі № 192/379/17 ухвалу слідчого судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області Стрельникова О.О. від 24 березня 2017 року скасовано.

В ухвалі Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2017 року вказано таке: «21 березня 2017 року в межах вказаного кримінального провадження слідчий звернувся з клопотанням про накладення арешту на вищезазначені земельні ділянки у зв’язку з тим, що вони мають значення речових доказів по даному кримінальному провадженню та з метою збереження речових доказів по справі, а саме земельних ділянок, з метою забезпечення кримінального провадження.

Але ні орган досудового розслідування, який вносив клопотання, ні слідчий суддя, задовольняючи зазначене клопотання, не звернули свою увагу на те, що на день розгляду клопотання в суді першої інстанції жодній особі у даному кримінальному провадженні не пред’явлено підозри та розмір завданих кримінальними правопорушеннями збитків належним чином не визначено. 

Крім того, слідчим у клопотанні не зазначено, для встановлення яких саме обставин скоєння кримінального правопорушення мають значення зазначені земельні ділянки. Подаючи клопотання до суду першої інстанції слідчий не зазначив, зокрема, підстави для накладення арешту на майно, відповідно до положень статті 170 КПК України, а послався лише на мету.

Також слідчий суддя, як і сам слідчий належним чином не взяли до уваги розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, та всупереч нормам чинного законодавства застосував такий спосіб арешту майна, який фактично призвів до зупинення чи надмірного обмеження господарської діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ухвала слідчого судді містить протиріччя між встановленими судом обставинами та самим висновком суду про задоволення клопотання слідчого, в якому останній просив заборонити будь-які дії з вищевказаними земельними ділянками юридичним та фізичним особам окрім ТОВ «Аграрій Приднепров’я» (код ЄДРПОУ 37916049), а слідчий суддя в своїй ухвалі заборонив вчинення будь-яких дій із зазначеними земельними ділянками юридичним чи фізичним особам, окрім їх власників та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрій Придніпров’я», а саме залишається незрозумілим, яким чином можливо забезпечити збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні, що в якості мети зазначив слідчий в своєму клопотанні, якщо ухвалою слідчого судді дозволяється власникам земельних ділянок та безпосередньо ТОВ «Аграрій Приднепров’я» вчиняти будь-які дії із даними земельними ділянками.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання про арешт майна не відповідає встановленим чинним законодавством вимогам щодо його змісту, на що слідчий суддя не звернув уваги та в порушення вимог ч. 3 ст. 172 КПК України дійшов до необґрунтованого висновку про необхідність його задоволення.

З огляду на викладене, з висновком слідчого судді про задоволення клопотання слідчого з зазначених в ухвалі мотивів, колегія суддів погодитися не може, оскільки у слідчого судді були наявні підстави для повернення клопотання прокурору для усунення його недоліків».

Комісія не вдається до перевірки та оцінювання постановлених Стрельниковим О.О. постанов від 15, 16, 21, 22 липня 2020 року про закриття справ № 192/1010/20, № 192/1014/20, № 192/1016/20, № 192/1018/20 (про які йдеться в рішенні Першої Дисциплінарної палати ВРП) та ухвали від 24 березня 2017 року у справі № 192/379/17.  Однак наголошує, що під час кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді, зокрема, апеляційного суду, відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки кандидата в сенсі виявлення і визначення його нових якостей (характеристик, ознак чи рис), на підставі яких формується висновок про здатність бути суддею апеляційного суду. Такими фактами (явищами) минулої поведінки є випадки дисциплінарних проваджень та ухвалення компетентними суб’єктами рішень в процесуальному порядку, якими встановлені допущені суддею порушення на етапі постановлення судових рішень, які Комісія аналізує та враховує для досягнення мети кваліфікаційного оцінювання.

Тому Комісія не може залишити поза увагою факти встановлені у рішенні Першої Дисциплінарної палати ВРП щодо неправильного застосування Стрельниковим О.О. положення законів України «Про запобігання корупції», «Про Національну поліцію» щодо порядку складання НАЗК обґрунтованого висновку, статті 256 КУпАП щодо вимог до протоколу про адміністративне правопорушення.

Так само, Комісія не може залишити поза увагою постановлення Стрельниковим О.О. ухвали від 24 березня 2017 року у справі № 192/379/17 про накладення арешту на земельні ділянки, що в подальшому була скасована ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2017 року в якій  констатовано, що слідчий суддя належним чином не взяв до уваги розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, та всупереч нормам чинного законодавства застосував такий спосіб арешту майна, який фактично призвів до зупинення чи надмірного обмеження господарської діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Під час співбесіди кандидат визнав факт допущення помилки в обох випадках, повідомив, що зробив відповідні висновки і змінив підходи до розгляду справ даної категорії.

Визнання помилки та вжиття заходів для недопущення подібних ситуацій у майбутньому, безумовно, свідчать про позитивні зміни в поведінці Стрельникова О.О. Водночас обставини, вказані у рішенні Першої Дисциплінарної палати ВРП та ухвалі Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2017 року не можуть залишитися поза увагою під час кваліфікаційного оцінювання Стрельникова О.О. як кандидата на посаду судді апеляційного суду.

Відповідно до пункту 14 розділу ІІI Єдиних показників оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді), зокрема, показнику «сумлінність».

Пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників визначено, що сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Комісія переконана, що наведені факти не можуть вважатися достатніми для того, аби вважати кандидата таким, що не відповідає критерію професійної етики, однак є підставою для зменшення на 15 балів оцінки кандидата за показником «сумлінність» критерію професійної етики.

4. Кандидат за період з 2015 до 2025 року розглянув 534 справи за статтею 130 КУпАП, з них закритих у звʼязку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності 41 справа, що становить 7,68% від загальної кількості розглянутих. Провести детальний аналіз та виявити, коли саме матеріали справ надходили в провадження судді, не виявилось можливим, оскільки в постановах суду кандидат не вказує дату надходження справи в його провадження, а на сайті «Судова влада України» у 33 справах, у яких закрито провадження у звʼязку із закінченням строку, відсутні звіти про автоматизований розподіл.

Вказані обставини викликають запитання щодо того чи належно кандидат, будучи головою суду протягом двох строків, організовував та здійснював контроль роботи апарату суду при реєстрації матеріалів, в результаті чого на сайті «Судова влада України» систематично не розміщувались звіти про авторозподіл справ.

На переконання ГРД, вказані обставини потребують пояснень кандидата та мають бути досліджені під час співбесіди, оскільки характеризують його рівень сумлінності та належного виконання покладених на нього обов’язків.

Кандидат надав письмові та усні пояснення під час співбесіди.

Стосовно відсутності на офіційному вебсайті «Судова влада України» звітів про автоматизований розподіл у 33 судових справах кандидат зазначив, що протоколи автоматизованого розподілу та звіти про автоматизований розподіл судових справ фактично існують і сформовані в автоматизованій системі документообігу суду (на підтвердження цих обставин кандидат надав довідку керівника апарату суду).

Крім того, кандидат зауважив, що відсутність у відкритому доступі інформації щодо автоматизованого розподілу справ про адміністративні правопорушення за зазначений період була зумовлена не відсутністю відповідних відомостей в автоматизованій системі документообігу суду, а особливостями функціонування та технічними можливостями Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка на той час перебувала на етапі активного розвитку.

Кандидат зазначив, що проаналізував відомості, які наявні в програмі автоматизованої системи документообігу «Д3» щодо закриття ним проваджень у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення за статтею 130 КУпАП, оскільки справи знищені за спливом строку їх зберігання. Кандидат зазначив, що за період з 2015 до 2025 року таких справ 39, у всіх справах наявні звіти про автоматизований розподіл справ. Стосовно інших 33 справ, то щодо 2 справ розглянутих у 2015 та 2016 роках, він не займав посади голови суду в період надходження справ до суду, оскільки вказані справи надійшли на розгляд суду до його призначення на посаду голови суду.

Водночас, Стрельников О.О. зазначив, що функціонал програми не дозволяє працівнику апарату суду вплинути на оприлюднення звіту на офіційному вебсайті «Судова влада України», звіт оприлюднюється автоматично без втручання працівника апарату суду.

Кандидат виснував, що під час перебування його на посаді голови суду апаратом суду не було здійснено жодних дій, які б свідчили про неналежне виконання ними обов’язків при реєстрації справ. Всі справи були зареєстровані вчасно, автоматичний розподіл справ здійснювався у відповідності до вимог нормативних актів. 

Стрельников О.О. зауважив, що за час його перебування на посаді голови суду ДСА у Дніпропетровській області двічі проводились перевірки і будь-яких порушень щодо розподілу справ чи оприлюднення звітів не було виявлено.

На підтвердження пояснень кандидат надав копії: довідки Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2026 року № 01-11/25/2026; звітів про автоматичний розподіл судових справ між суддями; листа Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2026 року № ЕП-2200/26вих; листа Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2026 року № ЕП-2935/26вих; листа ДП «Інформаційні судові системи» від 22 травня 2026 року № 2954/3/11-30-26.

Дослідивши пояснення кандидата та надані ним документи, Комісія доходить висновку про відсутність підстав стверджувати, що кандидат перебуваючи на посаді  голови суду неналежно організовував та здійснював контроль над роботою апарату суду при реєстрації матеріалів.

Водночас за результатами дослідження досьє кандидата Комісією встановлено інші обставини, які не можуть бути залишені поза увагою.

Пунктом 8 розділу ІІ Єдиних показників передбачено, що під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». Інформація, джерела походження якої установити неможливо, не має доказової сили під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам. Таку інформацію може перевірити суб’єкт оцінювання. Анонімні повідомлення не розглядаються.

У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), за 2020 рік (виправлена) Стрельников О.О. задекларував таке: 989 602 грн (заробітна плата, отримана за основним місцем роботи); 171 639 грн (заробітна плата, отримана дружиною за основним місцем роботи); 242 646 грн (страхові виплати); 329 927 грн (дохід від відчуження рухомого майна (крім цінних паперів та корпоративних прав); 183 грн (інше, виплата).

Стрельников О.О. у 2020 році подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, зокрема про отримання ним 21 травня 2020 року доходу у розмірі 161 400 грн (гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами) та 25 травня 2020 року – доходу у розмірі 108 000 грн (інше, відшкодування шкоди).

Відомості про доходи у розмірі 161 400 грн та 108 000 грн не відображені кандидатом у Декларації за 2020 рік.

Під час співбесіди кандидат підтвердив, що не відобразив у Декларації за 2020 рік відомості про вказані доходи, оскільки допустив помилку, що пов’язана з неправильним розумінням антикорупційного законодавства. 

Пунктом 14 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) показнику сумлінності.

Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам можуть ураховуватися обставини, що вказують на істотність / неістотність порушення вимог законодавства, правил професійної етики або інших етичних норм: тяжкість порушення, одиничність, повторюваність чи систематичність; наявність / відсутність шкоди; тяжкість наслідків; форма вини та мотиви; ставлення судді (кандидата на посаду судді) до порушення; обставини та умови діяння; давність порушення тощо (пункт 12 розділу ІІ Єдиних показників).

Комісія зазначає, що наведені факти не можуть бути достатніми для того, аби вважати кандидата таким, що не відповідає критерію доброчесності. Водночас такі обставини свідчать про недостатню уважність та сумлінність кандидата при виконанні обов’язку щодо заповнення Декларації, а тому є підставою для зменшення на 15 балів оцінки за показником «сумлінність» критерію доброчесності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 255 балів, тому Комісія виснує, що Стрельников О.О. відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
професійна компетентність	когнітивні здібності	46,8	368,3
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та спеціалізації суду	147
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	134,5
особиста компетентність	рішучість та відповідальність	20	41,67
	безперервний розвиток	21,67
соціальна компетентність	ефективна комунікація	10,67	43
	ефективна взаємодія	10,33
	стійкість мотивації	11
	емоційна стійкість	11
доброчесність та професійна етика	незалежність		255
	чесність
	неупередженість
	сумлінність
	непідкупність
	дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	707,97

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Стрельников Олександр Олександрович набрав 707,97 бала.

2. Визнати Стрельникова Олександра Олександровича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                          Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                       Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                 Галина ШЕВЧУК