Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Лапченко Оксани Миколаївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА (доповідач),

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Оксани ЛАПЧЕНКО,

представника Громадської ради доброчесності Марії ГОРБАНЬ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Лапченко Оксани Миколаївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

1. Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання кандидата.

1. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
2. До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулась Лапченко Оксана Миколаївна як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років.
3. Указом Президента України від 18 жовтня 2013 року № 570/2013 Лапченко О.М. призначено на посаду судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області (нині – Бахмутський міськрайонний суд Донецької області) строком на п’ять років. Указом Президента України від 17 жовтня 2019 року № 760/2019 – призначено на посаду судді цього суду.
4. Рішенням Голови Верховного Суду від 21 жовтня 2022 року № 500/0/149-22 Лапченко О.М. було відряджено для здійснення правосуддя до Дружківського міського суду Донецької області.
5. Рішенням Вищої ради правосуддя від 13 травня 2025 року № 997/0/15-25 Лапченко О.М. відряджено для здійснення правосуддя до Києво-Святошинського районного суду Київської області строком на один рік. Рішенням Вищої ради правосуддя від 07 травня 2026 року № 870/0/15-26 її відрядження до Києво-Святошинського районного суду Київської області продовжено на один рік.
6. Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Лапченко О.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі як таку, що в порядку та строки, визначені Комісією, подала всі необхідні документи та на день подання цих документів відповідає встановленим статтею 28 Закону вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду.
7. Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Визначено, що Лапченко О.М. за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту набрала 150 балів та допущена до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
8. Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Встановлено, що Лапченко О.М. за результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту набрала 41,8 бала та допущена до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).
9. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати третього етапу кваліфікаційного іспиту та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Визначено, що Лапченко О.М. за виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду отримала 133,5 бала; загальний результат першого етапу кваліфікаційного оцінювання – 325,3 бала; допущено Лапченко О.М. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
10. Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту, зокрема, під час Конкурсу.
11. Пунктом 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
12. З огляду на зазначене Лапченко О.М. за результатами першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу набрала 365,3 балів.
13. Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 ухвалено здійснити повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів, зокрема Київського апеляційного суду, у межах Конкурсу.
14. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Сидоровича Р.М.
15. Комісією у складі колегії 06 серпня 2026 року проведено співбесіду із кандидатом Лапченко О.М., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата на посаду судді, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.

2. Встановлення результатів спеціальної перевірки.

16. Пунктом 3 частини четвертої статті 79³ Закону передбачено, що у межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
17. Частиною п’ятою статті 75 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій.
18. Запити про надання відомостей стосовно Лапченко О.М. було надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
19. Для проведення спеціальної перевірки відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття посади, до Національного агентства з питань запобігання корупції подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік у порядку, визначеному частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», або в порядку, визначеному Національним агентством відповідно до статті 52¹ Закону України «Про запобігання корупції».
20. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді щодо обмеження дієздатності або недієздатності.
21. Інформації, що може свідчити про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду вимогам, встановленим Законом, не виявлено.
22. З огляду на зазначене відділом з питань проведення перевірок департаменту суддівської кар’єри складено довідку від 09 жовтня 2025 року № 21.2-590/25 про спеціальну перевірку щодо Лапченко Оксани Миколаївни.

3. Стислий виклад висновку Громадської ради доброчесності.

23. На адресу Комісії 30 липня 2026 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Лапченко О.М. критеріям доброчесності та професійної етики.
24. В основу висновку ГРД, затвердженого 29 липня 2026 року, покладено такі аргументи.
25. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «непідкупність» та «неупередженість».
    1. ГРД зазначає, що кандидат імовірно допускала позапроцесуальні взаємовідносини з учасником судових проваджень, які могли вплинути або створити враження впливу на результати розгляду справ, не забезпечила уникнення обставин, що могли викликати сумнів у її неупередженості, а також не вжила заходів щодо недопущення конфлікту інтересів.
    2. Відповідно до інформації, що міститься в суддівському досьє, кандидат з 10 листопада 2018 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_1. Згідно з декларацією родинних зв’язків судді за 2014–2018 роки ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2015 року працював на посаді ІНФОРМАЦІЯ_2.
    3. За інформацією, розміщеною на порталі «Судова влада України» та в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у 2015–2018 роках кандидат розглядала кримінальні провадження, у яких прокурором виступав ОСОБА_1.
    4. Після першої спільної закордонної поїздки з ним у грудні 2016 року кандидат ухвалила низку судових рішень у таких справах, зокрема вироки від 21 грудня 2016 року, 20 лютого 2017 року, 03 березня 2017 року та 23 травня 2018 року.
26. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «чесність» та «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав».
    1. Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнові декларації), за 2018 – 2025 роки у користуванні кандидата та її чоловіка перебували транспортні засоби, власником яких у різні періоди була або є мати чоловіка:

-        у 2018–2020 роках – автомобіль марки «Honda Accord» 2016 року випуску;

-        у 2019 році – автомобіль марки «Honda Accord» 2017 року випуску;

-        у 2020 році – автомобіль марки «Toyota Camry» 2015 року випуску вартістю 202 028 грн;

• у 2022–2023 роках – автомобіль марки «Tesla Model 3» 2018 року випуску вартістю 556 770 грн;
• у 2024–2025 роках – автомобіль марки «Tesla Model Х» 2023 року випуску вартістю 1 587 193 грн;
• у 2025 році – автомобіль марки «Range Rover Sport» 2010 року випуску вартістю 800 000 грн.
  2. При цьому у власності кандидата перебував автомобіль марки «Hyundai Getz» 2007 року випуску вартістю 60 000 грн, а також у спільній власності подружжя перебуває автомобіль марки «Nissan Murano» 2018 року випуску вартістю 494 500 грн.
  3. ГРД зазначає, що пояснення кандидата про придбання зазначених транспортних засобів за рахунок багаторічних заощаджень батьків чоловіка та коштів від послідовного відчуження раніше придбаних автомобілів не підтверджуються задокументованими доходами цих осіб. На думку ГРД, офіційні відомості про їхні доходи не підтверджують фінансової спроможності здійснити придбання зазначених транспортних засобів, а окремі пояснення кандидата суперечать відомостям державних реєстрів.
  4. З огляду на наведене ГРД дійшла висновку, що наведені обставини викликають обґрунтований сумнів щодо законності джерел походження коштів, використаних для придбання транспортних засобів, якими користувалися кандидат та її чоловік, а також щодо повноти й переконливості пояснень кандидата стосовно фінансової спроможності матері її чоловіка здійснити відповідні придбання.

27. Додатково ГРД надано Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснення від кандидата.
28. Відповідно до повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, поданого чоловіком кандидата 16 червня 2026 року, він 09 червня 2026 року набув право власності на квартиру в місті Києві площею 118,3 м² вартістю 7 460 393 грн.
    1.  За інформацією ГРД, кандидат пояснила, що придбання квартири було профінансовано за рахунок власних заощаджень сім’ї, грошового подарунка від її батька та пільгового іпотечного кредиту, отриманого за державною програмою «Держмолодьжитло».
    2. Водночас, на думку ГРД, наведені обставини та джерела фінансування придбання квартири потребують надання кандидатом додаткових пояснень.
29. Мати чоловіка кандидата у 2023 році набула у власність квартиру в місті Києві загальною площею 76,9 м² вартістю 2 208 800 грн.
    1. Згідно з поясненнями кандидата, наданими на запит ГРД, квартира придбана на підставі попереднього договору, укладеного у 2018 році, а джерелом коштів для її придбання були багаторічні заощадження матері та батька її чоловіка, сформовані за рахунок їхньої трудової та підприємницької діяльності.
    2. Водночас, на думку ГРД, наведені кандидатом пояснення щодо походження коштів на придбання квартири не є достатньо переконливими та потребують надання додаткових пояснень.
30. Додатково ГРД звернула увагу на обставини, пов’язані з перетином пунктів пропуску з тимчасово окупованими територіями України близькими родичами чоловіка кандидата.
    1. За інформацією, наданою ГРД, батько чоловіка кандидата упродовж 2018–2022 років близько 20 разів, а його мати – близько 60 разів перетинали контрольні пункти в’їзду-виїзду з тимчасово окупованими територіями України. Крім того, чоловік кандидата двічі відвідував тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим у 2018 та 2021 роках.
    2. Також ГРД послалася на інформацію, оприлюднену на вебсайті «Миротворець», відповідно до якої батько та мати чоловіка кандидата упродовж 2015–2023 років неодноразово перетинали державний кордон України у напрямку російської федерації та у зворотному напрямку, а під час окремих перетинів використовували документи російської федерації та документи, видані незаконними окупаційними органами так званої «днр». При цьому ГРД зазначила, що така інформація сама по собі не є офіційно підтвердженою та потребує перевірки.
    3. Згідно з письмовими поясненнями кандидата, поїздки батьків її чоловіка були пов’язані виключно із сімейними обставинами, відвідуванням родичів, доглядом за нерухомим майном та вирішенням побутових питань. Кандидат також зазначила, що поїздки її чоловіка до тимчасово окупованого Криму були зумовлені необхідністю відвідування близьких родичів і здійснювалися виключно через офіційні контрольні пункти в’їзду-виїзду.
    4. ГРД зазначила, що кандидат не може нести відповідальності за самостійні рішення близьких родичів свого чоловіка щодо місця проживання, перетину державного кордону чи набуття громадянства іншої держави. Разом із тим ГРД вважає, що наведені обставини потребують надання кандидатом додаткових пояснень та перевірки під час оцінювання її відповідності критеріям доброчесності.
31. У майнових деклараціях за 2012, 2013 та 2018–2025 роки кандидат декларувала право безоплатного користування житловим будинком загальною площею 108,9 м² та господарськими будівлями і спорудами загальною площею 213,2 м², розташованими у місті Богодухів Харківської області, власником яких є її батько. Водночас зазначене нерухоме майно не було відображено у майнових деклараціях кандидата за 2014–2017 роки.
    1. Згідно з письмовими поясненнями кандидата, вона не зазначила це майно у деклараціях за 2014–2017 роки, оскільки не проживала у будинку, який належить її батькам, а під час заповнення перших електронних декларацій виходила із власного розуміння вимог законодавства щодо декларування об’єктів нерухомості.
    2. На думку ГРД, наведені обставини свідчать про недостатню сумлінність кандидата під час заповнення майнових декларацій та мають бути враховані під час проведення співбесіди.
32. ГРД звернула увагу, що у майнових деклараціях кандидат неодноразово зазначала право користування такими житловими будинками:

• загальною площею 116,7 м², розташованим у місті Бахмут;
• загальною площею 108,9 м², розташованим у місті Богодухів;
• загальною площею 253 м², розташованим у місті Макіївка;
• загальною площею 64,8 м², розташованим у місті Бахмут.
  1. Водночас у жодній із майнових декларацій кандидат не відобразила інформацію щодо земельних ділянок, на яких розташовані зазначені житлові будинки.
  2. На думку ГРД, наведені обставини свідчать про вибіркове та неповне декларування кандидатом відомостей про майно та потребують надання додаткових пояснень.

33. У деклараціях доброчесності судді за 2016 та 2017 роки, а також у декларації доброчесності кандидата на посаду судді кандидат зазначила про відсутність випадків потенційного чи реального конфлікту інтересів.
    1. На думку ГРД, обставини, наведені у першому пункті висновку, ставлять під сумнів достовірність задекларованих кандидатом відомостей про відсутність випадків потенційного чи реального конфлікту інтересів та потребують надання додаткових пояснень.

4. Джерела права та їх застосування.

34. Згідно з частиною першою статті 79 Закону конкурс на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу.
35. Частиною третьою статті 79 Закону передбачено, що для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про його оголошення, розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному вебсайті і вебпорталі судової влади та публікує її у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніш як за місяць до дня проведення конкурсу.
36.  Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджено рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (зі змінами).
37. Пунктом 57¹ розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-ІХ.
38. Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить кваліфікаційний іспит у межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» від 20 листопада 2024 року № 4072-ІХ.
39. Пунктом 2 частини першої статті 79² Закону встановлено, що Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ цього Закону.
40. Відповідно до вимог частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
41. Частиною четвертою статті 79³ Закону визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України:
    1.  На підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду та формує його досьє. Відповідність особи критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики встановлюється Комісією під час проведення її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді.
    2.  Проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду.
    3.  Проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75  Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
    4.  За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає рейтинг для участі в конкурсі кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді.
42. Частиною п’ятою статті 79³ Закону встановлено, що особа, яка успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді, але за результатами конкурсу не стала переможцем, може використати результати кваліфікаційного іспиту, складеного в межах такого оцінювання, під час наступного конкурсу на вакантну посаду судді апеляційного суду відповідної спеціалізації, оголошеного протягом двох років з дня складення іспиту.
43. Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.
44. Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

• компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
• професійна етика;
• доброчесність.

45. Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
46. З метою проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді у межах конкурсів за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 квітня 2025 року № 99/зп-25) (далі – Положення).
47. Розділом 2 Положення встановлено, що відповідність кандидата на посаду судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:
    1.  Відповідність кандидата критерію професійної компетентності  оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту та визначається за показниками: рівень когнітивних здібностей, рівень знань історії української державності, рівень загальних знань у сфері права, рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня, здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
    2.  Відповідність кандидата критерію особистої компетентності згідно з пунктом 2.4 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: рішучість та відповідальність, безперервний розвиток.
    3.  Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності згідно з пунктом 2.8 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: ефективна комунікація, ефективна взаємодія, стійкість мотивації, емоційна стійкість.
    4.  Відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики згідно з пунктом 2.13 Положення визначається за показниками: незалежність, чесність, неупередженість, сумлінність, непідкупність, дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті, законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в досьє, і співбесіди.
48. Згідно з вимогами частини третьої статті 85 Закону для встановлення показників відповідності кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання можуть застосовуватись інші засоби. Перелік таких засобів наведено в розділі 4 Положення.
49. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення.
50. Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією також враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24.
51. Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної та особистої компетентності у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
52. Згідно з пунктом 5.6 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання оцінюється так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 400 балів (підпункт 5.6.1.1), з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів; особиста компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.2), з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів; соціальна компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.3), з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
53. Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень цього Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту, зокрема, під час конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
54. Пунктом 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
55. Згідно з вимогами пункту 5.7 розділу 5 Положення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та проходить в засіданні Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії. Обговорення відбувається шляхом опитування кандидата на посаду судді доповідачем і членами Комісії та надання кандидатом відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов’язково обговорюються дані щодо відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
56. Представники ГРД беруть участь у співбесіді в порядку, встановленому Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами).
57. Пунктом 120 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє кандидата на посаду судді на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.
58. Відповідно до пункту 5.8 розділу 5 Положення максимально можливий бал за критеріями доброчесності та професійної етики становить 300 балів.
59. Комісія керується презумпцією, згідно з якою кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, але ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді.
60. Як зазначено в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21), «доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).

61. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий кандидат на посаду судді припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
62. Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
63. Кількість балів за результатами оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
64. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.
65. Відповідно до вимог частини першої статті 88 Закону за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
66. Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
67. Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.
68. Результати кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді, який підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, використовуються для визначення рейтингу учасників конкурсу на зайняття вакантної посади судді.

5. Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.

69. Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
70. Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
71. Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
72. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
73. Комісією 06 серпня 2025 року надіслано запит Лапченко О.М. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої компетентності.

Кандидатом 15 серпня 2025 року надіслано до Комісії запитувані пояснення.

74. Лапченко О.М. повідомила, що з моменту призначення на посаду судді у 2013 році постійно працює над підвищенням професійного рівня, розвитком навичок здійснення правосуддя та покращенням якості судових рішень. За словами кандидата, вона прагне дотримуватися процесуальних строків розгляду справ, за потреби працює понаднормово та у вихідні дні, не уникає відповідальності за прийняті рішення, а також аналізує скасовані чи змінені судові рішення для вдосконалення власної судової практики.
75. Кандидат також зазначила, що приділяє особливу увагу якості судових рішень, їх логічності, структурованості та належному обґрунтуванню, усвідомлюючи відповідальність судді за наслідки кожного прийнятого рішення для учасників судового процесу.
76. Як приклад прояву рішучості кандидат навела розгляд під її головуванням резонансного кримінального провадження, у якому брали участь представники засобів масової інформації, народні депутати України, Герої України, військовослужбовці та командири батальйонів. За словами кандидата, попри значний суспільний інтерес до справи та звернення сторони захисту до Вищої ради правосуддя зі скаргами на її дії, вона забезпечила належний розгляд справи, ухвалення необхідних процесуальних рішень та дотримання прав учасників кримінального провадження.
77. Крім того, кандидат зазначила, що після початку антитерористичної операції у 2014 році здійснювала розгляд кримінальних проваджень за статтею 258³ Кримінального кодексу України. З огляду на специфіку таких справ та можливість подальшого обміну окремих засуджених виникала необхідність оперативної організації судового розгляду й ухвалення судових рішень, від своєчасності та законності яких, за словами кандидата, залежало повернення українських військовослужбовців на Батьківщину.
78. Стосовно відповідності показнику безперервного розвитку Лапченко О.М. повідомила, що професія судді потребує постійного оновлення знань, вдосконалення професійних навичок та своєчасного реагування на зміни законодавства.
79. За словами кандидата, з моменту призначення на посаду судді вона систематично проходить підготовку та підвищення кваліфікації у Національній школі суддів України. Крім того, бере участь у професійних навчальних заходах, зокрема з питань доброчесності суддів, кредитних спорів у період воєнного стану, судового контролю за виконанням судових рішень, використання експертизи як доказу, практики Європейського суду з прав людини, права Європейського Союзу, застосування штучного інтелекту в юридичній діяльності, кримінальної та дисциплінарної відповідальності.
80. Кандидат зазначила, що у повсякденній роботі вона постійно відстежує зміни законодавства, використовує актуальні правові позиції Верховного Суду та практику Європейського суду з прав людини, а також ознайомлюється з інформаційними й аналітичними матеріалами щодо актуальних питань правозастосування. Кандидат також повідомила, що важливим складником професійного розвитку вважає обмін досвідом із суддями вищих інстанцій.
81. Крім того, кандидат вказала, що, незважаючи на народження двох дітей та вимушене переселення з міста Бахмут у зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України, продовжувала приділяти увагу професійному розвитку та підвищенню кваліфікації.
82. Надані Лапченко О.М. письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
83. На підставі дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди відповідність кандидата за критерієм особистої компетентності оцінено у 38,67 бала, що вище 75 відсотків максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що Лапченко О.М. відповідає критерію особистої компетентності.

6. Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.

84. Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
85. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).

86. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).

87. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правового поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).

88. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).

89. У письмових поясненнях, надісланих до Комісії 15 серпня 2025 року, Лапченко О.М. вказала, що ефективна комунікація є важливою складовою професійної діяльності судді як під час здійснення правосуддя, так і у взаємодії з колегами та працівниками апарату суду.
90. Кандидат повідомила, що під час роботи в колегії суддів бере участь у конструктивних професійних дискусіях, прагне досягати взаєморозуміння, відкрито сприймає аргументи колег та орієнтується на ухвалення законного й обґрунтованого рішення. За її словами, у професійному спілкуванні вона дотримується виваженості, поваги до позиції інших та використовує переконання як основний спосіб досягнення спільного рішення.
91. Кандидат також зазначила, що важливим проявом ефективної комунікації вважає підготовку зрозумілих і вмотивованих судових рішень, у яких відображаються позиції всіх учасників справи. За її словами, у разі необхідності вона додатково роз’яснює учасникам процесу зміст ухваленого рішення доступною мовою, не виходячи за межі допустимого коментування.
92. Крім того, кандидат повідомила, що під час судових засідань у спілкуванні з учасниками процесу дотримується принципів поваги, тактовності та неупередженості.
93. Стосовно відповідності показнику ефективної взаємодії Лапченко О.М. зазначила, що ефективну взаємодію судді розглядає як здатність налагоджувати конструктивну співпрацю з учасниками судового процесу, колегами та працівниками апарату суду на засадах взаємної поваги, професійної етики та належної організації роботи.
94. Кандидат повідомила, що після початку антитерористичної операції у 2014 році в Бахмутському міськрайонному суді Донецької області значно збільшилася кількість кримінальних проваджень, які розглядалися колегіями суддів. За її словами, це потребувало належної координації роботи суддів, прокурорів, захисників та інших учасників судового процесу, а також ефективної організації судового розгляду в умовах підвищеного навантаження.
95. Як зазначила кандидат, під час роботи в колегії суддів вона приділяє увагу узгодженню спільної роботи, врахуванню позицій колег із дотриманням принципів незалежності та неупередженості. Як приклад кандидат навела розгляд колегією суддів під її головуванням резонансного кримінального провадження, який супроводжувався значною увагою засобів масової інформації та громадськості і, за її словами, отримав позитивні відгуки щодо організації судового розгляду.
96. Крім того, кандидат повідомила, що у взаємодії з учасниками судового процесу приділяє увагу належній організації розгляду справ, зокрема узгодженню дат судових засідань, а також дотримується професійного та неконфліктного стилю спілкування.
97. Стосовно стійкості мотивації Лапченко О.М. вказала, що свідомо обрала професію судді та послідовно будувала свій професійний шлях у судовій системі.
98. Кандидат повідомила, що після вступу у 2002 році до Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого одночасно навчалася та працювала секретарем судового засідання. У подальшому вона обіймала посади секретаря судового засідання, помічника судді, керівника апарату суду та помічника голови суду, а у 2013 році була призначена на посаду судді. За словами кандидата, такий професійний шлях дозволив їй всебічно ознайомитися з діяльністю суду та усвідомлено обрати суддівську професію.
99. Кандидат зазначила, що важливим етапом її професійного становлення стала робота в Бахмутському міськрайонному суді Донецької області в умовах проведення антитерористичної операції. За її словами, вона здійснювала правосуддя в умовах постійної небезпеки та підвищеного навантаження, зокрема розглядала кримінальні провадження, пов’язані з терористичною діяльністю, а також спори щодо захисту прав внутрішньо переміщених осіб. Кандидат повідомила, що у 2014 році, попри захоплення окремих державних установ у місті та складну безпекову ситуацію, продовжувала виконувати свої службові обов’язки.
100. Крім того, кандидат повідомила, що у 2019 році брала участь у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, який у подальшому було скасовано. За її словами, це було зумовлено прагненням до професійного розвитку та готовністю до виконання обов’язків судді суду вищої інстанції.
101. Кандидат також зазначила, що після початку повномасштабної збройної агресії росії була вимушена залишити місце проживання у місті Бахмут Донецької області, однак ці обставини не вплинули на її намір і надалі здійснювати професійну діяльність судді.
102. Стосовно емоційної стійкості Лапченко О.М. повідомила, що під час здійснення правосуддя прагне зберігати стриманість, самоконтроль та не піддаватися емоційним провокаціям, дотримуючись тактовності й поваги до учасників судового процесу.
103. Як приклад кандидат навела розгляд кримінального провадження, під час якого потерпілий допускав образливі висловлювання та порушував порядок у судовому засіданні. За словами кандидата, вона спокійно відреагувала на таку поведінку, звернула увагу на неприпустимість порушення процесуального порядку та роз’яснила можливі правові наслідки, після чого конфліктну ситуацію було врегульовано і розгляд справи продовжився.
104. Кандидат також повідомила, що під час виконання обов’язків у відрядженні до Дружківського міського суду Донецької області, розташованого поблизу районів активних бойових дій, здійснювала правосуддя в умовах підвищених безпекових ризиків та психологічного навантаження, що, за її словами, вимагало збереження професійної витримки та емоційної стійкості.
105. Крім того, кандидат зазначила, що у професійній діяльності прагне підтримувати конструктивну атмосферу під час судового розгляду, врегульовувати конфліктні ситуації та спокійно сприймати критику як складову суддівської професії.
106. Надані кандидатом письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

107. На підставі дослідження інформації, яка міститься в матеріалах досьє, та співбесіди із кандидатом, Комісія визначила, що за критерієм соціальної компетентності Лапченко О.М. набрала 37,67 бала, що вище 75 відсотків максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

7. Оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

108. Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
109. Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя.
110. Указані показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), а також загальновідомої та загальнодоступної інформації щодо кандидата.
111. У матеріалах суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Лапченко О.М. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності кандидат не притягувалася.
112. При оцінюванні відповідності кандидата критеріям доброчесності  та професійної етики Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
113. Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Лапченко О.М. було досліджено висновок ГРД від 29 липня 2026 року, письмові пояснення кандидата, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, подані нею як суддею декларації, а також інформацію, надану державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.
114. З кандидатом обговорено обставини, викладені у першому пункті висновку ГРД. Так, працюючи суддею Артемівського міськрайонного суду Донецької області, кандидат у листопаді 2018 року уклала шлюб із ОСОБА_1, який на той час працював на посаді прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області.
115. Згідно з відомостями, наданими Державною прикордонною службою України, кандидат та ОСОБА_1 здійснювали спільні подорожі за кордон у період з 30 листопада до 08 грудня 2016 року (Єгипет), з 15 до 24 липня 2017 року (Туреччина) та з 26 серпня до 05 вересня 2018 року (Єгипет).
116. При цьому в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявні 30 судових рішень, постановлених кандидатом у період з 30 листопада 2016 року до 25 вересня 2018 року у кримінальних провадженнях, у яких прокурором був ОСОБА_1, зокрема:

• 21 грудня 2016 року вирок у справі № 219/7508/16-к;
• у 2017 році ухвали від 06 січня, 16 січня, 22 лютого, 05 жовтня, а також вирок від 03 березня у справі № 219/78/17;
• 20 лютого 2017 року вирок у справі № 219/10262/16-к;
• 06 березня 2017 року ухвала у справі № 219/9598/16-к;
• 13 березня 2017 року ухвали у справах № 219/1453/17 та № 219/6235/16-к;
• 01 вересня 2017 року ухвала у справі № 219/9446/17;
• 11 грудня 2017 року ухвала у справі № 219/10832/17;
• 28 грудня 2017 року, 26 березня та 05 квітня 2018 року ухвали у справі № 219/15199/17;
• 16 січня та 26 січня 2018 року ухвали у справі № 219/14392/17;
• у 2018 році ухвали від 05 квітня (дві ухвали), 22 травня, а також вирок від 23 травня у справі № 219/14861/17;
• ухвали від 03 травня, 11 липня та 07 серпня 2018 року у справі № 219/4373/18;
• ухвала від 04 травня, а також ухвала від 21 травня 2018 року у справі № 219/5372/16-к;
• ухвала від 22 травня 2018 року у справі № 219/15328/17;
• ухвала від 01 серпня 2018 року у справі № 219/6235/16-к;
• ухвали від 03 серпня та 25 вересня 2018 року у справі № 219/8457/18.

117. Стосовно викладеного кандидат повідомила, що на момент призначення на посаду судді не була знайома з ОСОБА_1. Надалі він як прокурор брав участь у провадженнях, які вона розглядала.
118. За поясненнями кандидата, закордонні поїздки, зазначені вище, відбувалися у складі компанії спільних друзів і знайомих, а не удвох. Кандидат також зазначила, що не була організатором цих подорожей.
119. На думку кандидата, участь в одних і тих самих поїздках сама по собі не свідчить про наявність близьких особистих чи дружніх відносин. За її словами, у той період вона та ОСОБА_1 мали кожен власне коло спілкування та особисте життя, проводили час переважно окремо, не проживали однією сім’єю, не вели спільного побуту, не мали спільного бюджету чи інших ознак сімейних відносин.
120. За словами кандидата, стосунки, які в подальшому призвели до укладення шлюбу між нею та ОСОБА_1 у листопаді 2018 року, фактично виникли лише за півтора місяці до реєстрації шлюбу. До того часу, на її думку, їхні взаємовідносини не мали такого характеру, який свідчив би про наявність її особистої заінтересованості у результатах розгляду кримінальних проваджень за участі ОСОБА_1 як прокурора.
121. Крім того, кандидат зазначила, що місто Бахмут є відносно невеликим, тому працівники суду, прокуратури, адвокатури, правоохоронних органів та інших юридичних професій об’єктивно були знайомі між собою не лише в межах виконання службових обов’язків, а й у повсякденному житті. Тому факт такого знайомства не був винятковим і не свідчив про наявність особливих взаємовідносин, які могли впливати на здійснення правосуддя.
122. За поясненнями кандидата, під час розгляду зазначених кримінальних проваджень вона керувалася виключно вимогами Конституції України, Закону, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України, оцінювала належність, допустимість, достовірність і достатність досліджених у судовому засіданні доказів, а також доводи сторін та не надавала ОСОБА_1 чи стороні обвинувачення будь-яких процесуальних переваг, привілеїв або особливого ставлення.
123. За словами кандидата, вона усвідомлює, що при оцінці цих обставин з позиції стороннього спостерігача сам факт участі у спільних закордонних поїздках може породжувати сумнів у її безсторонності під час розгляду кримінальних проваджень. Разом з тим кандидат зазначила, що на момент розгляду цих справ добросовісно виходила з фактичних обставин, які існували на той час, і не вважала, що спільні подорожі в складі компанії знайомих об’єктивно перешкоджали здійсненню нею незалежного та неупередженого правосуддя.
124. Під час розгляду кримінального провадження, яке після укладення шлюбу надійшло на розгляд колегії суддів, до складу якої входила кандидат, та в якому ОСОБА_1 брав участь як прокурор, вона заявила самовідвід.
125. Комісія, проаналізувавши надані кандидатом пояснення, зауважує таке.
126. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
127. Кодекс суддівської етики (у редакції, чинній на момент виникнення досліджуваних Комісією обставин) встановлював вимоги щодо уникнення суддею окремих форм позапроцесуальних взаємовідносин з учасниками судового процесу. Так, статтею 14 Кодексу було передбачено, що суддя повинен уникати позапроцесуальних взаємовідносин з одним із учасників процесу або його представником у справі за відсутності інших учасників процесу.
128. Бангалорські принципи поведінки суддів визначають, що об’єктивність є необхідною умовою для належного виконання суддею своїх обов’язків. Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 цих Принципів при виконанні своїх обов’язків суддя має бути вільним від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів, а його поведінка як під час розгляду справ, так і поза судом має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об’єктивності суддів і судових органів.
129. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) наявність безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції оцінюється за двома критеріями: суб’єктивним та об’єктивним. Суб’єктивний критерій пов’язаний з особистими переконаннями та поведінкою конкретного судді, тоді як об’єктивний критерій полягає у встановленні того, чи забезпечував суд та його склад достатні гарантії для виключення будь-яких обґрунтованих сумнівів у його безсторонності.
130. При застосуванні об’єктивного критерію визначальним є те, чи могли встановлені обставини справи з погляду розумного, обізнаного стороннього спостерігача викликати обґрунтовані сумніви щодо безсторонності судді. При цьому вирішальне значення має не лише суб’єктивне сприйняття самого судді чи учасників процесу, а й те, чи можуть такі сумніви вважатися об’єктивно виправданими.
131. Як неодноразово зазначав ЄСПЛ, правосуддя має не лише здійснюватися, але й має бути видно, що воно здійснюється. Тому навіть за відсутності доказів фактичної упередженості судді вирішальне значення може мати зовнішнє сприйняття обставин справи, оскільки саме довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості, є одним із фундаментальних елементів права на справедливий суд.
132. З наведеними підходами узгоджується і пункт 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, відповідно до якого суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи, якщо для нього не є можливим винесення об’єктивного рішення у справі або якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
133. Комісія, врахувавши пояснення кандидата, викладені в пунктах 114–124 цього рішення, оцінює їх з урахуванням наведених вище міжнародних стандартів забезпечення безсторонності суду та критеріїв їх застосування, сформульованих у практиці ЄСПЛ.
134. Комісія бере до уваги пояснення кандидата про те, що на момент спільних закордонних поїздок між нею та ОСОБА_1 не існувало близьких особистих чи дружніх відносин, зазначені поїздки відбувалися у складі компанії знайомих, а під час розгляду відповідних кримінальних проваджень вона не вбачала обставин, які могли б поставити під сумнів її незалежність та неупередженість.
135. Разом із тим наведені пояснення не спростовують необхідності оцінки встановлених Комісією обставин із застосуванням об’єктивного критерію безсторонності. Відповідно до цього критерію визначальним є не лише суб’єктивне сприйняття суддею власної безсторонності або відсутності особистої заінтересованості, а й те, чи могли встановлені обставини об’єктивно викликати у розумного, обізнаного стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви щодо неупередженості судді.
136. Комісія виходить із того, що оцінка безсторонності судді не залежить виключно від наявності чи відсутності близьких особистих відносин між суддею та учасником судового провадження. Вирішальне значення має сукупність встановлених обставин та їх зовнішнє сприйняття з точки зору забезпечення довіри до суду.
137. Комісія враховує, що кандидат і ОСОБА_1, який у подальшому став її чоловіком, тричі брали участь у спільних закордонних поїздках, а до реєстрації шлюбу він неодноразово підтримував публічне обвинувачення у кримінальних провадженнях, які перебували у провадженні кандидата. Пояснення кандидата щодо характеру зазначених поїздок та часу виникнення особистих взаємовідносин враховані Комісією, однак наведені обставини не втрачають свого значення для оцінки безсторонності судді за об’єктивним критерієм. У своїй сукупності вони можуть викликати у розумного, обізнаного стороннього спостерігача сумніви щодо неупередженості кандидата під час розгляду кримінальних проваджень за участю цього прокурора.
138. Вирішальне значення для оцінки Комісії має не окремий факт участі у кожній із зазначених поїздок, а їх повторюваність, подальший розвиток взаємовідносин між кандидатом і прокурором та участь останнього у кримінальних провадженнях, що перебували у провадженні кандидата.
139. Саме тому встановлена Кодексом суддівської етики вимога щодо уникнення позапроцесуальних взаємовідносин із учасниками судового процесу має превентивний характер. Вона покликана мінімізувати ризик як фактичного, так і неусвідомленого впливу особистих взаємовідносин на здійснення правосуддя, а також усунути обставини, які можуть об’єктивно викликати сумніви у безсторонності судді.
140. З огляду на викладене Комісія дійшла висновку, що встановлені під час кваліфікаційного оцінювання обставини свідчать про недотримання кандидатом вимог професійної етики щодо забезпечення та збереження довіри суспільства до незалежності й безсторонності суду. Незалежно від суб’єктивного сприйняття кандидатом характеру взаємовідносин із ОСОБА_1, сукупність установлених Комісією обставин не забезпечувала виключення об’єктивно виправданих сумнівів щодо її безсторонності, що суперечить вимогам професійної етики до поведінки судді.
141. Наведені обставини Комісія оцінює крізь призму показника «неупередженість» Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді). Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо, зокрема, не допускає поведінки, що може викликати обґрунтований сумнів у його неупередженості.
142. З огляду на викладене Комісія дійшла висновку, що кандидат не відповідає показнику «неупередженість» у межах критерію професійної етики. За результатами оцінювання за цим показником кандидату визначено 0 балів.
143. Стосовно придбання матір’ю чоловіка кандидата – ОСОБА_2 – транспортних засобів кандидат пояснила, що вони набувалися послідовно протягом тривалого часу, а частина придбаних автомобілів у подальшому відчужувалася, при цьому отримані від їх продажу кошти використовувалися для придбання наступних транспортних засобів. Кандидат також зазначила, що більшість автомобілів було імпортовано зі Сполучених Штатів Америки у пошкодженому стані, після чого вони ремонтувалися та ставилися на облік в Україні, що впливало на їх вартість.
144. Так, 03 жовтня 2015 року ОСОБА_2 придбала автомобіль Honda Accord 2008 року випуску за 223 500 грн, який 10 серпня 2017 року відчужила за 247 970 грн.
145. 04 січня 2018 року ОСОБА_2 придбала автомобіль Honda Accord 2016 року випуску. Вартість придбання в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів (далі – ЄДРТЗ) не зазначена. За наданою кандидатом інформацією з вебсайту аукціону, автомобіль було придбано за 10 700 дол. США. За поясненнями кандидата, джерелом коштів були кошти від відчуження попереднього автомобіля Honda Accord 2008 року випуску. 14 лютого 2019 року автомобіль перереєстровано на іншого власника; вартість, зазначена в ЄДРТЗ – 396 590,51 грн.
146. 27 серпня 2019 року ОСОБА_2 придбала автомобіль Honda Accord 2017 року випуску, митна фактурна вартість якого становила 259 448,05 грн. Відповідно до наданої кандидатом інформації з вебсайту аукціону, автомобіль придбано за 8 250 дол. США. 25 липня 2020 року його перереєстровано на іншого власника; в ЄДРТЗ зазначено вартість 150 000 грн, тоді як, за словами кандидата, фактична ціна продажу становила 550 000 грн, а відомості ЄДРТЗ є помилковими.
147. 21 травня 2020 року ОСОБА_2 придбала автомобіль Toyota Camry 2015 року випуску за 202 028,22 грн. За поясненнями кандидата, автомобіль було імпортовано зі Сполучених Штатів Америки у пошкодженому стані, відремонтовано та поставлено на облік в Україні. Згідно з наданою кандидатом інформацією з вебсайту аукціону, його придбано за 5 900 дол. США.
148. 12 грудня 2020 року ОСОБА_2 придбала автомобіль Tesla Model 3 2018 року випуску за 611 280,10 грн; відповідно до наданої кандидатом інформації з вебсайту аукціону, вартість придбання становила 20 100 дол. США. За поясненнями кандидата, кошти на придбання були отримані від продажу Honda Accord 2017 року випуску та заощаджень свекрів – ОСОБА_2 і ОСОБА_3, – сформованих протягом тривалого часу внаслідок їхньої трудової, підприємницької та господарської діяльності. 20 листопада 2024 року автомобіль перереєстровано на іншого власника за вартістю 860 000 грн.
149. 11 липня 2023 року ОСОБА_2 придбала автомобіль Land Rover Range Rover Sport 2010 року випуску за 800 000 грн. Кандидат пояснила, що джерелом коштів були накопичення ОСОБА_2 та ОСОБА_3, отримані протягом багаторічної підприємницької та господарської діяльності.
150. 21 серпня 2024 року ОСОБА_2 придбала автомобіль Tesla Model X 2023 року випуску за 1 548 196,80 грн. За поясненнями кандидата, джерелом коштів були заощадження сім’ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3, сформовані протягом багатьох років у результаті підприємницької та іншої господарської діяльності, а також кошти від відчуження попередніх автомобілів.
151. Кандидат також зазначила, що батьки її чоловіка протягом тривалого часу формували заощадження за рахунок доходів від трудової, підприємницької та іншої господарської діяльності, зберігаючи частину коштів в іноземній валюті. За її словами, саме такі заощадження, а також кошти, отримані від послідовного відчуження транспортних засобів та нерухомого майна, використовувалися для придбання автомобілів.
152. Для оцінки наведених пояснень Комісія встановила таку хронологію придбання та відчуження транспортних засобів. При цьому в розрахунках Комісія виходить із наявних у ЄДРТЗ відомостей про вартість відповідних транспортних засобів, зокрема митну фактурну вартість у випадках її зазначення, а не з наведених кандидатом цін придбання автомобілів на аукціоні, та наводить еквівалент відповідних сум у доларах США за офіційним курсом на дату здійснення кожної операції:

– 03 жовтня 2015 року – придбано Honda Accord 2008 року випуску за 223 500 грн (10 565 дол. США);

– 10 серпня 2017 року – зазначений автомобіль відчужено за 247 970 грн (9 640 дол. США);

– 04 січня 2018 року – придбано Honda Accord 2016 року випуску; вартість придбання в ЄДРТЗ не зазначена, за наданою кандидатом інформацією з вебсайту аукціону – 10 700 дол. США;

– 14 лютого 2019 року – зазначений автомобіль відчужено за 396 590,51 грн (14 638 дол. США);

– 27 серпня 2019 року – придбано Honda Accord 2017 року випуску за митною фактурною вартістю 259 448,05 грн (10 351 дол. США);

– 21 травня 2020 року – придбано Toyota Camry 2015 року випуску за 202 028,22 грн (7 599 дол. США);

– 25 липня 2020 року – Honda Accord 2017 року випуску відчужено за 150 000 грн (5 404 дол. США) відповідно до відомостей ЄДРТЗ; водночас, за поясненнями кандидата, фактична ціна його продажу становила 550 000 грн (19 815 дол. США), а зазначення в ЄДРТЗ вартості 150 000 грн є помилковим;

– 12 грудня 2020 року – придбано Tesla Model 3 2018 року випуску за 611 280,10 грн (21 676 дол. США);

– 11 липня 2023 року – придбано Land Rover Range Rover Sport 2010 року випуску за 800 000 грн (21 876 дол. США);

– 21 серпня 2024 року – придбано Tesla Model X 2023 року випуску за 1 548 196,80 грн (37 444 дол. США);

– 20 листопада 2024 року – Tesla Model 3 2018 року випуску відчужено за 860 000 грн (20 813 дол. США).

153. Комісія також враховує пояснення кандидата про те, що більшість зазначених транспортних засобів була імпортована зі Сполучених Штатів Америки у пошкодженому стані, після чого ремонтувалася та ставилася на облік в Україні. Відтак наведені в ЄДРТЗ відомості про вартість транспортних засобів або митну фактурну вартість не в повній мірі відображають обсяг витрат, пов’язаних із набуттям та приведенням таких транспортних засобів у придатний для використання стан.
154. Водночас кошти, отримані від відчуження транспортних засобів, не охоплюють усієї вартості наступних придбань. За даними, використаними Комісією, вартість придбання транспортних засобів, щодо яких наявні відповідні відомості в ЄДРТЗ, становить 109 511 дол. США, тоді як загальна сума коштів від їх відчуження становить 64 906 дол. США навіть за умови врахування зазначеної кандидатом ціни продажу Honda Accord 2017 року. При цьому Комісія не враховує у зазначеному розрахунку ціну придбання Honda Accord 2016 року в розмірі 10 700 дол. США, наведену кандидатом за даними вебсайту аукціону, оскільки відповідна вартість не зазначена в ЄДРТЗ. Отже, наведений розрахунок є мінімальним, оскільки не враховує вартості придбання цього автомобіля, а також витрат на ремонт та інші платежі, пов’язані з набуттям транспортних засобів.
155. Крім того, хронологія відповідних операцій свідчить, що окремі транспортні засоби були придбані до відчуження автомобілів, кошти від продажу яких, за версією кандидата, могли бути використані для їх придбання. Отже, для фінансування придбань, крім коштів від відчуження транспортних засобів, необхідно було залучати інші джерела коштів, зокрема заявлені кандидатом заощадження.
156. ГРД проаналізувала офіційні відомості про доходи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за 1998–2021 роки та визначила їх сукупний задокументований дохід у розмірі 2 115 970,80 грн, з яких 1 279 531,86 грн становили кошти від відчуження транспортних засобів. Відтак дохід, не пов’язаний із продажем автомобілів, становив 836 438,94 грн. Кандидат не надала інших документально підтверджених відомостей, які б спростовували зазначений ГРД розмір задокументованого доходу.
157. Водночас Комісія враховує, що додатковим джерелом коштів для формування заощаджень могли бути кошти, отримані ОСОБА_2 від відчуження двох квартир у місті Макіївці у 2022 році. За поясненнями кандидата, наданими з посиланням на інформацію ОСОБА_2, зазначені квартири були відчужені відповідно за 15 000 та 30 000 дол. США, тобто загалом приблизно за 45 000 дол. США. Водночас документального підтвердження зазначених сум Комісії не надано, оскільки у наданих копіях договорів купівлі-продажу вартість квартир не зазначена.
158. Разом із тим Комісія бере до уваги, що впродовж періоду, який передував придбанню та під час придбання транспортних засобів, ОСОБА_2 також здійснювала витрати на придбання нерухомого майна в містах Києві та Бахмуті. Зокрема, у 2013 році нею придбано квартиру площею 38,95 м², розташовану в місті Києві, за 368 000 грн (46 040 дол. США на дату покупки), у 2017 році – квартиру площею 48,6 м², розташовану в місті Бахмут, вартістю 82 664 грн (3 164 дол. США на дату покупки), а з 2018 року здійснювалося інвестування у придбання квартири в місті Києві площею 76,9 м², загальна вартість якої відповідно до договору від 20 червня 2023 року становила 2 208 800 грн.
159. Таким чином, Комісія оцінює наведені кандидатом пояснення про формування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 значних заощаджень упродовж тривалого періоду з урахуванням не лише їхніх задокументованих доходів та коштів, отриманих від відчуження транспортних засобів, а й здійснених ними витрат. Враховуючи, що основна частина транспортних засобів була придбана до відчуження квартир у місті Макіївці у 2022 році, кошти від продажу цих квартир не могли бути джерелом фінансування відповідних придбань. За таких обставин надані кандидатом пояснення про багаторічні заощадження не дають змоги повною мірою встановити джерела коштів, використаних для придбання транспортних засобів. При цьому кандидат не надала документів, які б дали змогу встановити обсяг таких заощаджень на момент здійснення відповідних придбань та простежити їх формування.
160. У процедурі оцінювання доброчесності після встановлення суб’єктом оцінювання достатніх фактичних даних, які породжують обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата встановленим критеріям, та надання кандидату можливості надати пояснення і документи на їх спростування, тягар спростування відповідних застережень покладається на кандидата. Такий підхід відповідає природі процедури оцінювання доброчесності, у межах якої Комісія оцінює не лише надані кандидатом пояснення, а й їх достатність для усунення обґрунтованих сумнівів, сформованих на підставі встановлених фактичних даних.
161. Комісія проаналізувала наведені ГРД обставини, пояснення кандидата, надані нею документи, а також інші наявні матеріали щодо джерел коштів, за рахунок яких придбавалися транспортні засоби. За результатами такого аналізу Комісія дійшла висновку, що надані кандидатом пояснення та підтвердні матеріали не спростовують обґрунтованого сумніву щодо джерел походження коштів, використаних для придбання зазначених транспортних засобів.
162. Стосовно інформації, яка сама по собі не стала підставою для висновку, кандидат надала такі пояснення.
163. Чоловік кандидата 09 червня 2026 року набув право власності на квартиру загальною площею 118,3 м², розташовану у місті Києві, загальною вартістю 7 460 393 грн, шляхом укладення договору купівлі-продажу із залученням пільгового іпотечного кредиту за державною програмою «Держмолодьжитло». Право на участь у програмі чоловік кандидата отримав як внутрішньо переміщена особа після проходження передбаченої процедури відбору. Вартість квартири профінансовано за рахунок власних коштів сім’ї у розмірі 2 762 374 грн та пільгового іпотечного кредиту у розмірі 4 698 019 грн строком на 30 років під 3 % річних.
164. За поясненнями кандидата, власні кошти сім’ї складалися із заощаджень, сформованих нею та чоловіком упродовж 2018–2026 років за рахунок доходів від трудової діяльності, а також грошового подарунка від її батька у розмірі 700 000 грн, який, за її словами, є його особистими заощадженнями, сформованими за рахунок доходів від тривалої підприємницької діяльності. Кандидат зазначила, що власні заощадження сім’ї відображалися у щорічних деклараціях, а придбання квартири підтверджується договором купівлі-продажу, кредитним договором та відомостями, відображеними у відповідних деклараціях. Також вона наголосила, що без залучення пільгового іпотечного кредиту придбання квартири за її повною вартістю було б неможливим.
165. Комісія, проаналізувавши надані кандидатом пояснення, вважає їх обґрунтованими та достатніми.
166. Стосовно придбання матір’ю чоловіка кандидата квартири у місті Києві Комісія зазначає, що питання джерел коштів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вже було предметом аналізу Комісії у контексті їхньої фінансової спроможності придбавати транспортні засоби, якими користуються кандидат та її чоловік.
167. Водночас встановлено, що родина кандидата не користується зазначеною квартирою та не має щодо неї майнових прав. За таких обставин саме по собі придбання матір’ю чоловіка кандидата квартири не свідчить про обставини, які мають визначальне значення для оцінювання відповідності Лапченко О.М. критеріям доброчесності та професійної етики.
168. Стосовно перетину свекрами та чоловіком кандидата пунктів пропуску з тимчасово окупованими територіями вона пояснила, що її свекри з 2014 року проживали у місті Макіївка Донецької області, де мали житло, майно та побутові зв’язки. За її словами, саме ці обставини зумовили їх подальше перебування на тимчасово окупованій території, однак сам факт проживання там не свідчить про підтримку окупаційної влади чи співпрацю з нею. Кандидат зазначила, що її свекри не співпрацювали з представниками окупаційної влади та не вчиняли дій на підтримку держави-агресора.
169. Кандидат зазначила, що поїздки її свекрів через контрольні пункти в’їзду-виїзду у 2018–2022 роках були зумовлені виключно сімейними обставинами. У цей період кандидат із чоловіком проживали у місті Бахмуті, у зв’язку з чим батьки чоловіка неодноразово приїжджали до них, зокрема для підтримання сімейних зв’язків. Частина поїздок матері чоловіка була пов’язана також із необхідністю догляду за її матір’ю похилого віку та належним утриманням житлового будинку в Автономній Республіці Крим. Кандидат також повідомила, що у 2020–2021 роках на характер та маршрути таких поїздок впливали карантинні обмеження, у зв’язку з чим окремі поїздки здійснювалися через територію російської федерації як єдиний доступний маршрут.
170. Щодо двох поїздок чоловіка кандидата до тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим у 2018 та 2021 роках кандидат пояснила, що вони також були зумовлені виключно сімейними обставинами, зокрема необхідністю відвідування бабусі похилого віку. За її словами, поїздки здійснювалися відповідно до встановленого порядку через офіційні контрольні пункти в’їзду-виїзду. Після початку повномасштабної агресії чоловік кандидата пройшов спеціальні перевірки, під час яких, за словами кандидата, обставин, що свідчили б про протиправну діяльність, співпрацю з окупаційними органами чи загрозу державній безпеці України, встановлено не було.
171. Стосовно інформації, оприлюдненої на сайті «Миротворець», кандидат зазначила, що вона стала для неї несподіваною та викликала занепокоєння. За її словами, батьки чоловіка пояснили використання документів, виданих окупаційними органами або російською федерацією, вимушеністю таких дій, оскільки без відповідних документів вони фактично були позбавлені можливості проживати на окупованій території, вирішувати питання, пов’язані з майном, та вільно пересуватися. Кандидат наголосила, що отримання таких документів не було пов’язане з підтримкою окупаційної влади чи зміною громадянської позиції.
172. Кандидат також зазначила, що її свекруха наразі переїхала до Києва та проживає разом із її сім’єю, тоді як ІНФОРМАЦІЯ_3А залишається у Макіївці для вирішення питань, пов’язаних із сімейним майном та підготовкою остаточного переїзду до Києва. Водночас кандидат наголосила, що не може нести відповідальність за самостійні рішення батьків чоловіка, які проживали на тимчасово окупованій території задовго до її шлюбу з чоловіком. На її думку, для оцінки її доброчесності мають значення не самі по собі факти проживання родичів на окупованій території чи їхні поїздки, а наявність реальних обставин, які могли б свідчити про її особистий зв’язок з окупаційною владою, залежність від неї або підтримку її діяльності; таких обставин, за твердженням кандидата, немає.
173. З огляду на надані кандидатом пояснення Комісія не встановила обставин, які б свідчили про її невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики у зв’язку з наведеними ГРД відомостями.
174. Стосовно невідображення у майнових деклараціях за 2014–2017 роки житлового будинку у місті Богодухові кандидат пояснила, що зазначений будинок належить її батькам, які постійно там проживали, тоді як вона сама у цей період проживала та працювала у місті Бахмуті. До батьків вона приїжджала лише час від часу, переважно для відвідування родини, та не вважала такі приїзди постійним чи регулярним проживанням або користуванням будинком. Водночас адресу цього будинку вона зазначала у деклараціях як своє зареєстроване місце проживання.
175. Кандидат також пояснила, що на момент заповнення перших електронних декларацій практика декларування нерухомого майна лише формувалася, а офіційні роз’яснення НАЗК щодо окремих аспектів декларування з’являлися поступово. Вона виходила з власного розуміння вимог законодавства та вважала, що оскільки фактично не проживала і не використовувала вказаний будинок, то не мала необхідності його декларувати. Після формування сталої практики та відповідних роз’яснень НАЗК інформацію про будинок починаючи з декларації за 2018 рік вона зазначала у повному обсязі.
176. Щодо інших житлових будинків, зазначених у пункті 7 висновку ГРД, кандидат пояснила, що в окремих випадках вона та її чоловік декларували право користування житловими будинками, якими фактично користувалися, однак інформація про земельні ділянки, на яких вони розташовані, їм не була відома. Зокрема, щодо будинків у Бахмуті кандидат зазначила про відсутність у неї та її чоловіка документів на відповідні земельні ділянки, кадастрових номерів та інших відомостей, необхідних для їх декларування.
177. Щодо земельної ділянки під будинком батьків у Богодухові кандидат повідомила, що рішенням Богодухівської міської ради її батькові було надано земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, однак право приватної власності на неї у встановленому законом порядку оформлено не було. Щодо будинку в Макіївці кандидат зазначила, що земельна ділянка під ним належить її свекрусі, тоді як її чоловік має лише частку у праві власності на будинок і прав на земельну ділянку не має. Крім того, кандидат фактично не проживала у цьому будинку, а відповідні відомості про нього були внесені до декларації її чоловіка.
178. Кандидат наголосила, що не мала наміру приховувати інформацію про нерухоме майно чи земельні ділянки. За її словами, у випадках, коли вона вважала об’єкт таким, що підлягає декларуванню, вона його зазначала, а адреси свого проживання та реєстрації систематично відображала у деклараціях. Невідображення окремих об’єктів вона пов’язує саме з її добросовісним розумінням порядку декларування на той час та відсутністю у неї інформації про відповідні земельні ділянки.
179. Комісія не вважає наведені кандидатом пояснення щодо причин невідображення земельних ділянок, на яких розташовані житлові будинки, право користування якими вона декларувала, достатніми. Наявність таких будинків об’єктивно вимагала від кандидата з’ясувати правовий статус відповідних земельних ділянок та вжити розумних заходів для отримання необхідної для декларування інформації.
180. Посилання кандидата на відсутність у неї документів, кадастрових номерів чи інших відомостей про земельні ділянки саме по собі не свідчить про відсутність обов’язку з’ясувати їх правовий статус. За таких обставин Комісія оцінює поведінку кандидата як недостатньо сумлінну під час виконання обов’язку щодо повного та достовірного декларування відомостей про майно.
181. Щодо відомостей, зазначених кандидатом у деклараціях доброчесності судді про відсутність випадків потенційного чи реального конфлікту інтересів, Комісія зазначає, що обставини, пов’язані з розглядом кандидатом кримінальних проваджень за участю ОСОБА_1, а також пояснення кандидата щодо них були предметом детального дослідження Комісії під час оцінки її відповідності показнику «неупередженість».
182. Відповідно до пункту 5.10 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді) припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
183. Ураховуючи встановлені обставини та висновок про невідповідність кандидата критерію кваліфікаційного оцінювання, Лапченко О.М. отримує оцінку у 0 балів за критерієм доброчесності та професійної етики, що є підставою для визнання її такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді, та припинення кваліфікаційного оцінювання.

8. Висновок Комісії за результатами розгляду справи.

184. За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Лапченко О.М. у сукупності набрала 441,64 бала.

185. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 28, 79–79³, 83–88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Лапченко Оксани Миколаївни вимогам до кандидата на посаду судді.

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Лапченко Оксана Миколаївна набрала 441,64 бала.

Визнати Лапченко Оксану Миколаївну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                           Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                                        Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                                   Роман КИДИСЮК