Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Кулика Сергія Вікторовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ (доповідач), Романа КИДИСЮКА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Кулика Сергія Вікторовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Підстави і порядок проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

За змістом частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного  оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками (пункти 1.1, 1.3 розділу 1 Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс), зокрема в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Кулик С.В. звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в Конкурсі як особа, що відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Кулика С.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.

Загальні відомості про кандидата.

Кулик С.В., громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння.

Заборони для зайняття кандидатом посади судді, визначені частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2016 році Кулик С.В. захистив дисертацію за спеціальністю «Конституційне право; Муніципальне право» та здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук.

Указом Президента України від 20 лютого 2010 року № 200/2010 Кулика С.В. призначено на посаду судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя  Донецької області строком на п’ять років.

Указом Президента України від 02 листопада 2017 року № 348/2017 призначено на посаду судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області (нині – Центральний районний суд міста Маріуполя Донецької області).

Рішенням Голови Верховного Суду від 12 травня 2022 року № 157/0/149-22 Кулика С.В. відряджено до Дарницького районного суду міста Києва з 13 травня 2022 року.

Станом на день подання заяви про допуск до участі в Конкурсі Кулик С.В. мав стаж роботи на посаді судді понад 13 років.

Процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до частин першої та другої статті 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

У пункті 5.6 Положення розкрито вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання. Професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) оцінюється в 400 балів, з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів.

Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Кулика С.В. (кримінальна спеціалізація). Встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший – складання кваліфікаційного іспиту; другий – дослідження досьє та проведення співбесіди.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань (з цивільної спеціалізації) апеляційного загального суду кандидат набрав 141 бал та допущений до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.

За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту кандидат набрав 41,8 бала та допущений до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду.

За виконання практичного завдання з цивільної спеціалізації апеляційного загального суду кандидат отримав 129 бали. Кандидата допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Ураховуючи, що на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводилося, кандидату, який успішно склав інші тестування та виконав відповідне практичне завдання, додано 40 балів до загального результату іспиту.

Отже, загалом результат першого етапу кваліфікаційного оцінювання кандидата становить 351,8 бала.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, а саме: Дніпровський апеляційний суд, Київський апеляційний суд, Львівський апеляційний суд, Одеський апеляційний суд, Харківський апеляційний суд, Миколаївський апеляційний суд.

Кулик С.В. подав заяву про намір претендувати на посаду судді Київського апеляційного суду.

Згідно з рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 здійснено в межах Конкурсу повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів.

Розгляд питання щодо проведення другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду Кулика С.В. розподілено члену Комісії Волковій Л.М.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Комісією організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Кулика С.В.

З метою проведення спеціальної перевірки Комісією надіслано запити стосовно кандидата до: Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.

Відповідно до отриманої від Національного агентства з питань запобігання корупції інформації за результатами спеціальної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), поданої Куликом С.В. за 2024 рік, фактів відображення недостовірних відомостей, якщо такі відомості стосуються майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації, не виявлено.

Від інших уповноважених державних органів Комісією не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Кулика С.В. установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду.

Комісією також перевірено в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

З огляду на зазначене Комісія дійшла висновку про наявність підстав для встановлення результатів спеціальної перевірки стосовно Кулика С.В., які будуть враховані під час дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Співбесіду з Куликом С.В. проведено 02 липня 2026 року, під час якої  Комісією послідовно обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Порядок визначення результатів кваліфікаційного оцінювання регламентовано розділом 5 Положення.

Згідно з пунктами 5.1 та 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.4 розділу 5 Положення при визначенні результатів кваліфікаційного оцінювання діє принцип автономності, відповідно до якого кваліфікаційне оцінювання може проводитися незалежно від інших проваджень щодо судді (кандидата на посаду судді), а будь-який висновок та/або оцінка національного або міжнародного органу щодо судді (кандидата на посаду судді) не є заздалегідь визначальним та обов’язковим для врахування під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання. Такі висновок та/або оцінка можуть бути враховані під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої  компетентності.

Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.

Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових /понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).

У пункті 5.6 розділу 5 Положення вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення підкреслює принцип особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням.

Перед проведенням співбесіди Комісія звернулась до Кулика С.В. із запитом, у якому запропонувала надати для оцінювання пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності (згідно із затвердженою формою опитувальника).

Кулик С.В. надіслав до Комісії інформацію (пояснення), яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», а також показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

Дослідивши письмові пояснення кандидата, послідовно та детально обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності Кулика С.В., члени Комісії індивідуально оцінили критерій за такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (19, 19, 19), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 19; безперервний розвиток (20, 20, 20), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 20; загальний бал за критерій – 39.

З урахуванням викладеного Комісія виснує, що кандидатом продемонстровано достатній рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39 балів із 50 можливих (тобто, не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій), тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.

Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.

Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).

Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).

Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).

У пункті 5.6 розділу 5 Положення вага критеріїв соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Комісія підкреслює, що як і в оцінюванні особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді показникам критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Комісією детально досліджено письмові пояснення кандидата щодо його відповідності показникам критерію соціальної компетентності, під час співбесіди заслухано також його усні пояснення щодо кожного показника.

Ураховуючи письмові пояснення кандидата та усні відповіді, надані під час співбесіди, Комісія дійшла висновку, що кандидат продемонстрував достатній рівень соціальної компетентності.

Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (10, 10, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 10; ефективна взаємодія (10, 9, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,33; стійкість мотивації (10, 10, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,67; емоційна стійкість (9, 9, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9; загальний бал за критерій – 38.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38 балів із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.

Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.

Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).

У пунктах 15-23 Єдиних показників детально розкрито поняття кожного із перелічених вище показників критеріїв доброчесності та професійної етики, яким має відповідати суддя (кандидат на посаду судді).

Пунктами 5.8, 5.9 розділу 5 Положення передбачено, що вага критеріїв доброчесності та професійної етики становить 300 балів. Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).

Пунктом 5.10 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Згідно з пунктом 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.12 розділу 5 Положення визначено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

Відповідно до частин першої та шостої статті 87 Закону Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. ГРД: збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє.

ГРД 20 квітня 2026 року затвердила висновок про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Кулика С.В. критеріям доброчесності та професійної етики (далі – Висновок).

1. У Висновку зазначено, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «чесність». Зокрема, кандидат не надав достовірної та відомої йому інформації в деклараціях, про яку має бути обізнаним, а також не надав правдивих письмових відомостей під час участі в Конкурсі.

1.1. Кандидат у декларації за 2022 рік задекларував житловий будинок загальною площею 139,7 м², розташований у місті Києві, право власності на який набуто його матір’ю 27 вересня 2019 року. Щодо вартості вказаного об’єкта нерухомого майна кандидат вказав «не застосовується».

Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції, чинній на момент подання декларації) у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають, зокрема, дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування.

На переконання ГРД, незазначення кандидатом вартості майна свідчить про наявність обґрунтованих сумнівів щодо доброчесності судді. Вартість житлового будинку у місті Києві є істотною фінансовою інформацією, необхідною для оцінки співвідношення майна із задекларованими доходами. Її відсутність унеможливлює належну перевірку джерел фінансування та, з точки зору стороннього спостерігача, може свідчити про неповне розкриття відомостей, що не відповідає принципам прозорості та повноти декларування.

Кандидат надав ГРД письмові пояснення щодо вказаних обставин. Зазначив, що матір 06 квітня 2017 року придбала за договором купівлі-продажу земельну ділянку площею 1 000 м² (десять соток) та житловий будинок площею 72,3 м², розташований за адресою: місто Київ, АДРЕСА_1. На час подання декларації за 2022 рік йому не була відома фактична або оціночна вартість земельної ділянки та житлового будинку. Згодом вказана земельна ділянка розділена на дві окремі ділянки площею по 500 м² кожна. Новоствореним земельним ділянкам присвоєні окремі кадастрові номери та зареєстровано право власності на них у передбаченому законом порядку. Оцінка вартості новостворених земельних ділянок не проводилась. В період з 2017 до 2019 року матір кандидата підрядним способом збудувала на одній із новостворених земельних ділянок житловий будинок, якому було присвоєно поштову адресу: місто Київ АДРЕСА_2, площею 139,7 м². Оцінка зведеного житлового будинку не проводилась, тому кандидату не була відома його вартість. Вказаний житловий будинок відчужено у 2024 році. На іншій земельній ділянці, яка також виникла внаслідок поділу більшої земельної ділянки за адресою: місто Київ, АДРЕСА_1, вже існував житловий будинок площею 72,3 м². Матір кандидата здійснила реконструкцію вказаного житлового будинку та відчужила його у 2021 році. Кандидат зауважив, що його мати на той час не вважалася членом його сім’ї в розумінні антикорупційного законодавства.

ГРД, проаналізувавши надані кандидатом пояснення та співставивши їх із даними сервісу «Google Earth», встановила розбіжності між задекларованими обставинами та фактичним станом об’єкта нерухомості. Зокрема, ГРД виявлено, що житловий будинок, право власності на який було набуто матір’ю кандидата 06 квітня 2017 року, фактично було знесено, а на його місці збудовано два нові об’єкти нерухомості. Наведене, на думку ГРД, свідчить про неправдивість пояснень кандидата щодо здійснення реконструкції цього будинку.

Додатково ГРД зазначила, що аналіз часових змін забудови вказаної земельної ділянки дає підстави вважати, що будівництво двох житлових будинків на новостворених земельних ділянках відбувалося одночасно впродовж 2017–2019 років.

ГРД бере до уваги, що до 2022 року зазначений об’єкт перебував у власності матері кандидата, яка на той час не вважалася членом його сім’ї в розумінні антикорупційного законодавства, відтак, відомості щодо цього майна не підлягали обов’язковому декларуванню як майно члена сім’ї. Встановлені розбіжності між поясненнями та фактичними даними, отриманими з відкритих джерел, з точки зору стороннього спостерігача викликають обґрунтовані сумніви щодо повноти та достовірності наданої кандидатом інформації. Окрім того, мати кандидата є його близьким родичем, отже, обставини набуття, здійснення будівництва та відчуження об’єктів нерухомості за її участю викликають обґрунтовані сумніви з боку стороннього спостерігача щодо походження грошових коштів та їх достатності для здійснення відповідних операцій. До того ж, ураховуючи, що період будівництва будинків охоплював 2017–2019 роки, а матір кандидата в цей час жила в місті Маріуполі та щомісяця (подекуди й кілька разів на місяць відвідувала територію російської федерації автомобільним сполученням), ГРД висловлює обґрунтований сумнів щодо того, хто саме здійснював будівництво обох будинків. Викликає у ГРД обґрунтований сумнів й вартість земельної ділянки, зазначена в договорі купівлі-продажу, а саме – 1 072 596 грн, що еквівалентно 40 тис. дол. США за 10 соток землі (або 4 тис. дол. США за сотку). ГРД не вдалося відшукати подібні оголошення, проте наразі вартість землі на вулиці ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві становить від 21 тис. дол. США за сотку.

Окрему увагу ГРД звертає на те, що у 2024 році один з будинків, зведений матір'ю кандидата, разом з 5 сотками землі був відчужений за 9,26 млн грн (цей факт зафіксований в декларації кандидата). Ймовірно, йдеться про той самий будинок, вартість якого в минулих деклараціях кандидат вказував як «не застосовується». ГРД виявило, що перший з двох будинків разом з 5 сотками землі був відчужений матір'ю кандидата у 2021 році за 2 млн грн. Така значна розбіжність в ціні будинків, які, судячи із супутникових знімків, будувалися одночасно та є однаковими, потребує додаткового пояснення від кандидата. Окремого пояснення потребує й наявність у матері відповідних доходів для зведення цих будинків.

1.2. Далі ГРД зазначає у висновку про те, що кандидат у декларації за 2015 рік задекларував житловий будинок загальною площею 70,80 м², розташований у селі Нікольське Донецької області, право спільної власності (66,66%) на який набуто його матір’ю 10 липня 2015 року.

Водночас у декларації кандидата відсутня будь-яка інформація про земельну ділянку, на якій розміщений зазначений житловий будинок, хоча відповідно до вимог статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» та усталеної практики фінансового контролю житловий будинок як об’єкт нерухомості не може існувати без відповідної земельної ділянки, право власності або користування якою підлягає обов’язковому декларуванню.

На переконання ГРД, відсутність у майновій декларації відомостей про земельну ділянку, на якій розташований задекларований житловий будинок, за наявності об’єктивного зв’язку між цими об’єктами, свідчить про неповне відображення кандидатом майнового стану члена сім’ї.

1.3. ГРД також стверджує, що кандидат у декларації за 2015 рік задекларував грошові активи матері у розмірі 38 000 дол. США готівкою. Разом з тим, відповідно до вказаної декларації загальний дохід матері кандидата у 2015 році складався із пенсійних виплат у розмірі 11 638 грн, коштів від відчуження рухомого майна (крім цінних паперів та корпоративних прав) у розмірі 15 296 грн, сплачених ПАТ «КБ «ПриватБанк» відсотків у розмірі 32 грн.

Кандидат у декларації за 2022 рік задекларував грошові активи матері в розмірі 58 000 дол. США готівкою та 20 000 дол. США (у пункті «Загальна інформація про установу, в якій відкриті рахунки або до якої зроблені відповідні внески, чи про фізичну особу, якій позичено кошти» вказано ОСОБА_1) та дохід у вигляді пенсійних виплат у розмірі 27 600 грн, іншого додаткового блага – 5 254 грн, доходу у вигляді прощення основної суми боргу (кредиту) платного податку прощеного кредитором – 2 037 грн, виплат ВПО – 4 000 грн.

Кандидат у декларації за 2023 рік задекларував грошові активи матері в розмірі 6 000 дол. США (у пункті «Загальна інформація про установу, в якій відкриті рахунки або до якої зроблені відповідні внески, чи про фізичну особу, якій позичено кошти» вказано ОСОБА_1), 62 000 дол. США (у пункті «Загальна інформація …» вказано ОСОБА_2), 10 000 дол. США  (у пункті «Загальна інформація …» вказано ОСОБА_3) та дохід у вигляді пенсійних виплат у розмірі 32 600 грн, іншого додаткового блага – 1 000 грн.

Кандидат у декларації за 2024 рік задекларував грошові активи матері в розмірі 130 000 дол. США готівкою, 43 147 дол. США розміщені на банківських рахунках, 47 000 дол. США (у пункті «Загальна інформація про установу, в якій відкриті рахунки або до якої зроблені відповідні внески, чи про фізичну особу, якій позичено кошти» вказано ОСОБА_1), 62 000 дол. США (у пункті «Загальна інформація …» вказано ОСОБА_2), 10 000 дол. США (у пункті «Загальна інформація …» вказано ОСОБА_3) та дохід у вигляді пенсійних виплат у розмірі 38 765 грн, відсотки – 5 547 грн, дохід від відчуження нерухомого майна – 9 256 500 грн.

Кандидат у декларації за 2025 рік задекларував грошові активи матері в розмірі 59 000 дол. США (у пункті «Загальна інформація про установу, в якій відкриті рахунки або до якої зроблені відповідні внески, чи про фізичну особу, якій позичено кошти» вказано ОСОБА_1), 62 000 тис. дол. США (у пункті «Загальна інформація …» вказано ОСОБА_2), 7 000 дол. США (у пункті «Загальна інформація …» вказано ОСОБА_3) та дохід у вигляді пенсійних виплат у розмірі 44 320 грн, національний кешбек – 4 377 грн.

Кандидат надав письмові пояснення ГРД та зазначив, що його мати здійснювала підприємницьку діяльність з 2004 року, здійснювала діяльність згідно КВЕД 25.62 механічне оброблення металевих виробів; 28.52 загальні механічні операції; 47.89 роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами. Відповідно до наданих Державною податковою службою України відомостях, які містяться в базі даних, загальна сума доходу за звітний податковий період 2012 року становила 499 035 грн, за 2013 рік – 790 530 грн, а за 2014 рік – 415 825 грн.  У декларації за 2015 рік кандидат вказав заощадження матері в сумі 38 000 дол. США, а в декларації за 2022 рік зазначено заощадження матері на суму 78 000 дол. США.

Водночас кандидат повідомив, що з 2016 року його мати не була членом його сім’ї в розумінні антикорупційного законодавства, була зареєстрована за іншою адресою та мешкала окремо. Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України кандидат вимушено покинув місто Маріуполь Донецької області та переїхав до міста Києва, де у матері на той час перебувала у власності нерухомість. З літа 2022 року кандидат знову почав зазначати матір у  декларації як члена родини. Відомості в декларації щодо заощаджень матері зазначено з її слів. Стосовно джерел формування заощаджень кандидат зазначив, що такими джерелами були продаж об’єктів нерухомості (земельної ділянки та житлового будинку у 2021 році, за які матір отримала 2 064 000 грн), продаж інших об’єктів нерухомості, заощадження від здійснення підприємницької діяльності та кошти, отримані матір’ю за час сумісного проживання однією сім’єю з її цивільним чоловіком, який помер у 2013 році.

Кандидат також повідомив, що ОСОБА_1 є близьким та давнім другом його родини. Після початку повномасштабної агресії російської федерації проти України у березні 2022 року кандидат перебував у місті Маріуполі й саме ОСОБА_1 допоміг йому виїхати з оточеного міста на підконтрольну українській владі територію. ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність, зокрема, у сфері будівництва та допомагав матері кандидата здійснити ремонтні роботи в належному їй будинку.

ОСОБА_3 також є давнім товаришем кандидата, з яким вони разом працювали в прокуратурі Іллічівського району міста Маріуполя Донецької області в період  2005–2009 років. Матір кандидата знайома з батьками ОСОБА_3. Під час будівництва будинку АДРЕСА_2 у місті Києві, який належав матері, ОСОБА_3 допомагав у здійсненні певних будівельних робіт. Наразі ОСОБА_3 проходить службу в Збройних Силах України.

ОСОБА_2 є товаришем ОСОБА_3 та був роботодавцем останнього.

На переконання ГРД, викладені обставини свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів щодо реальності, повноти та джерел формування задекларованих кандидатом грошових активів його матері з огляду на відсутність належно підтверджених пояснень походження таких коштів, зокрема у період з  2016 року до 2021 року включно. Також, з боку стороннього спостерігача, виникає обґрунтований сумнів щодо того, яким чином мати кандидата станом на 2022 рік змогла сформувати заощадження в розмірі 78 000 дол. США, здійснюючи при цьому значні видатки на придбання об’єктів нерухомого майна (земельна ділянка з будинком в місті Києві) та будівництво двох житлових будинків (які згодом відчужені за 2 000 000 грн і 9 200 000 грн). За відсутності належного та послідовного підтвердження джерел походження коштів виникає питання щодо достатності фінансової спроможності матері для здійснення таких витрат.

Серед іншого, ГРД звертає увагу на те, що частина задекларованих заощаджень матері кандидата відображена як така, що пов’язана з передачею коштів на користь фізичних осіб, які є близькими друзями кандидата, що додатково ускладнює перевірку реального походження цих коштів і, з позиції стороннього спостерігача, може викликати сумніви щодо їх економічного обґрунтування.

Своєю чергою, ГРД звертає увагу на те, що відповідно до відомостей веб-порталу «Судова влада України» у провадженні Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває справа № 214/12250/25 за позовом матері кандидата до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договорами позики (розписками). Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 січня 2026 року у справі № 214/12250/25 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою про стягнення боргу за договорами позики (розписками). Згідно з позовними вимогами позивач просить стягнути з відповідача на її користь основну заборгованість за укладеними договорами позики у розмірі 59 000 дол. США, відсотки за користування грошовими коштами відповідно до умов укладених договорів у сумі 33 860 дол. США та 100 000 грн, а також неустойку (пеню), нараховану у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договорами позики, у сумі 18 085 дол. США, а всього 110 945 дол. США та 100 000 грн.

На думку ГРД, наведені вище обставини не узгоджуються з наданими кандидатом поясненнями в частині того, що ОСОБА_1 є близьким другом його родини, оскільки наявність судового спору між матір’ю кандидата та вказаною особою щодо стягнення значної суми боргу за договорами позики свідчить про існування між ними майнових зобов’язань. З позиції стороннього спостерігача може виникнути додатковий обґрунтований сумнів щодо достовірності наданих кандидатом пояснень, а також щодо реальності та економічної природи задекларованих грошових активів, пов’язаних із такими правовідносинами.

Окрім того, ГРД виявила, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень Дарницьким районним судом міста Києва 19 листопада 2024 року ухвалено рішення у справі № 753/10169/24 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договорами позики в розмірі 100 000 дол. США та 15 жовтня 2025 року ухвалено рішення у справі № 753/3790/25 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договорами позики в розмірі 114 000 дол. США.

З урахуванням наявності судових рішень про стягнення з ОСОБА_2 значних сум заборгованості за договорами позики, ГРД переконана, що з точки зору стороннього спостерігача виникає обґрунтований сумнів щодо надійності такого контрагента та реальності повернення задекларованих грошових активів.

2. ГРД також стверджує, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», оскільки він та члени його сім’ї відвідували територію російської федерації за відсутності критичних та/або невідкладних життєво необхідних обставин, які неможливо усунути в інший спосіб, ніж особистою присутністю на цих територіях, попри загрозу безпеці власній, близьких осіб та національній безпеці України.

Зокрема, кандидат відвідував територію окупованої Автономної Республіки Крим в червні 2014 року, січні, травні, червні 2015 року. Кожна з поїздок тривала 1–2 дні.

Кандидат надав ГРД письмові пояснення щодо виявлених обставин. Зазначив, що вказані поїздки були обумовлені тим, що у власності його матері, яка на той час в розумінні антикорупційного законодавства була членом його родини, перебували дві  земельні ділянки площею 1 008 та 1 016 м² кожна, розташовані у селі Береговому міста Феодосії Автономної Республіки Крим. Вказані земельні ділянки були придбані матір’ю до анексії Криму у 2013 році. Матір кандидата планувала збудувати на вказаних земельних ділянках житлові будинки та з цією метою здійснювала певні підготовчі дії. Після анексії півострова всі роботи було припинено, однак частина проєктної документації була вже виконана. Поїздки були викликані необхідністю забрати частину виготовлених технологічних документів. Матір кандидата не мала змоги здійснити поїздку, оскільки доглядала за своєю матір’ю ____ року народження, яка потребувала сторонньої допомоги та яка померла 12 червня 2015 року.

ГРД, окрім викладеного, виявила, що кандидат відвідував територію російської федерації у березні 2016 року (12,6 днів) і липні 2016 року (4,6 днів).

Кандидат надав ГРД пояснення з цього приводу. Зазначив, що в березні 2016 року він здійснив подорож до Королівства Тайланд транзитом через територію російської федерації. Подорож було придбано в одному з туристичних агентств міста Маріуполя. Під час придбання туристичної подорожі працівником агентства було повідомлено, що вона коштувала дешевше, якщо здійснювати виліт повітряним сполученням до Королівства Тайланд з міста москви, аніж з міста Києва. Враховуючи різницю в ціні кандидат погодився. 17 березня 2016 року кандидат, скориставшись послугами перевізників з міста Маріуполя виїхав до міста москви та прибув до місця призначення 18 березня 2016 року. Вже о 22:00 того ж дня здійснив виліт до міста Бангкок, Королівства Тайланд. На відпочинку кандидат перебував до 30 березня 2016 року, після чого повернувся до міста москви та в той же день, придбавши квиток на потяг, повернувся до міста Харкова.

Кандидат також повідомив, що в період з 18 до 31 березня 2016 року на території російської федерації був менше доби транзитом.

Стосовно поїздки до російської федерації у липні 2016 року кандидат повідомив, що ця подорож була пов’язана з відвідуванням весілля його троюрідного брата, який проживає в самарській області. Кандидат повідомив про відсутність можливості надати підтверджувальні документи, оскільки дія паспорт громадянина України для виїзду за кордон, з яким він здійснював подорожі у 2016 році, закінчилася, та він лишився в місті Маріуполі.

Кандидат запевнив, що перетинав державний кордон у відповідних пунктах пропуску відповідно до чинного законодавства.

На переконання ГРД, поїздки кандидата до російської федерації можуть нести загрозу національним інтересам держави України. ГРД висловлює сумнів у тому, що непоодинокі виїзди на територію російської федерації і окупованого Криму можна пояснити тим, що такі поїздки не були заборонені решті громадян України, адже діючий суддя має керуватись принципами підвищеної відповідальності й усвідомлення всіх існуючих ризиків для нього особисто й для національних інтересів держави. Такі поїздки не могли не супроводжуватись контактами з представниками окупаційних сил.   Окрім того, під час таких поїздок дуже важко було б уникнути сплати грошей до бюджету країни-агресора. Фінансування бюджету країни-агресора є несумісним зі статусом судді. В умовах збройної агресії російської федерації проти України, що триває, «нагальність потреби» відвідування її території, як і окупованого Криму, в кожному конкретному випадку має оцінюватися з огляду на прогнозовані ризики та загрози насамперед безпосередньо життю і здоров’ю особи (судді / кандидата), а також державній безпеці та національним інтересам України у разі затримання такої особи, її вербування тощо.

Попри відсутність прямої заборони закону на відвідування російської федерації чи окупованого Криму, ГРД переконана, що в умовах збройної агресії проти України будь-яка так звана «нагальність потреби» виїзду неспівставна з прогнозованими ризиками і загрозами, насамперед безпосередньо життю і здоров’ю особи (судді/кандидата), а також державній безпеці та національним інтересам України у разі затримання такої особи, її вербування тощо.

На думку ГРД, подібні поїздки без нагальної необхідності, по-перше, створювали ризики для незалежності кандидата, по-друге, демонстрували зневажливе ставлення з боку сім’ї кандидата до громадянського консенсусу щодо публічного осуду агресивних дій російської федерації і дотримання негласного принципу утримання від поїздок на її територію та територію окупованого Криму.

Таким чином, ГРД висловлює обґрунтований сумнів, що у відсутності у кандидата альтернативи відвідуванню окупованим територіям, що є підставою для висновку про його невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики судді.

 3. ГРД також зазначає, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» та «сумлінність».

3.1. Відповідно до матеріалів суддівського досьє кандидат перебував у щорічній відпустці у періоди з 08 до 22 листопада 2010 року, з 05 до 25 червня 2012 року, з 15 до 22 травня 2013 року, з 05 до 16 серпня 2013 року. Згідно з даними  Єдиного державного реєстру судових рішень у ці дати кандидат ухвалив низку судових рішень (усього 28).

ГРД висловлює обґрунтований сумнів, що кандидат або офіційно перебував у відпустці, але фактично здійснював правосуддя, або оформлював та підписував судові рішення поза робочим місцем і без належної процесуальної присутності, що є порушенням трудової дисципліни й процедур організації судової роботи. Будь-який із цих варіантів є несумісним із принципами належної організації судової діяльності та підриває довіру до дотримання суддею етичних норм.

Кандидат надав ГРД письмові пояснення щодо виявленого. Вказав, що  за давністю часу складно пригадати конкретні причини ухвалення рішень під час перебування у відпустці. Просив урахувати, що матеріали справ наразі перебувають на тимчасово окупованій території, що унеможливлює більш детально з’ясувати відповідні обставини, зокрема дослідити відповідні матеріали справ, подивитися журнали судових засідань тощо. Також висловив припущення, що могла мати місце технічна описка в даті складання документів.

3.2. ГРД зазначає, що кандидат 30 березня 2012 року брав участь у семінарі на тему: «Про застосування місцевими судами законодавства, конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у тому числі, щодо дотримання розумних строків розгляду кримінальних справ, по яким особи утримуються під вартою, також практики Європейського суду з прав людини за зверненнями громадян проти України», проте у цей день ним ухвалено 17 судових рішень.

 Кандидат 01 червня 2012 року брав участь у семінарі на тему: «Про застосування законодавства про корупційні правопорушення, а також практику розгляду місцевими судами Донецької області скарг на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби за зверненнями громадян проти України». Проте у цей день ним прийнято 9 судових рішень.

Кандидат 31 серпня 2012 року брав участь у семінарі на тему: «Вивчення положень нового кримінально-процесуального кодексу України: «Поняття і критерії розумних строків кримінального провадження. Процесуальні строки» та «Заходи забезпечення кримінального провадження та підстави їх застосування. Запобіжні заходи затримання особи». Проте у цей період він прийняв вирок у справі № 1 0519\603\12 та ухвалу у справі № 2/0519/3179/2012. Кандидат 26 жовтня 2012 року брав участь у семінарі на тему: «Вивчення положень нового кримінально-процесуального кодексу України: докази і доказування, судове провадження в першій інстанції». Проте у цей період він прийняв 8 судових рішень.

Кандидат у період з 26 листопада 2012 року до 07 грудня 2012 року проходив підготовку суддів на посаду судді вперше за програмою для суддів місцевих судів.  Проте 05 грудня 2012 року він прийняв постанову у справі № 2а/0519/622/2012.

Кандидат 30 серпня 2013 року брав участь у навчанні: «Підготовка для скасування та зміни судових рішень». Проте у цей період він прийняв 33 судові рішення.

Кандидат 01 листопада 2013 року брав участь у семінарі на тему: «Проблемні питання застосування Кримінально-процесуального кодексу України». Проте у цей період він постановив 12 судових рішень.

Кандидат у період з 19 вересня 2018 року до 20 вересня 2018 року брав участь у семінарі спільно з представництвом Міжнародної організації з міграції в Україні за сприяння міністерства закордонних справ Королівства Канади – періодичному навчанні суддів на семінарі на тему: «Практичні аспекти застосування судами України законодавства з протидії торгівлі людьми, особливо малолітніми та дітьми». Проте у цей період він постановив 11 судових рішень.

Кандидат надав ГРД письмові пояснення щодо виявленого. Вказав, що достеменно не пригадує вказані обставини, оскільки минуло близько 10 років. Зауважив, що більша частина навчань проводилась у першу половину дня в приміщенні Донецького апеляційного суду, філіал якого розташований у місті Маріуполі. Відстань між Центральним районним судом міста Маріуполя, де він здійснював правосуддя, до Апеляційного суду Донецької області в місті Маріуполі становить 1,8 км. У ці дні не оформлювались відрядження та він не виключався із авторозподілу справ. Як правило, він приймав судові рішення у цивільних справах за відсутності сторін та у справах про адміністративні правопорушення, а також ухвали з процесуальних питань.

ГРД зазначає, що фактична неможливість фізичної присутності кандидата в суді у дні перебування в щорічній відпустці та проходження навчанні в іншому місці ставить під сумнів реальність його участі в розгляді справ та ухваленні відповідних судових рішень. Такі дії свідчать про недотримання базових стандартів належної організації судової діяльності та можуть свідчити про формальний підхід до відправлення правосуддя, що є несумісним із принципами незалежності, сумлінності й особистої відповідальності судді. Наявність зазначених розбіжностей може свідчити або про формальне ставлення кандидата до процесу професійного навчання, або ж про недобросовісне ставлення до здійснення правосуддя.

4. ГРД зазначає, що кандидат допустив академічну недоброчесність.

У 2016 році кандидат захистив дисертацію на тему «Конституційна реформа в сфері судової влади в Україні: проблеми теорії та практики» за спеціальністю 12.00.02 – конституційне право; муніципальне право. Захист відбувся 01 липня 2016 року, статус роботи – «захищена», установа захисту – Інститут законодавства Верховної Ради України (реєстраційний номер у базі – 0416U005179).

Аналіз тексту дисертації свідчить про наявність численних ознак неоформлених запозичень (плагіату) з раніше опублікованих наукових праць без належного посилання на першоджерела. На сторінці 146 дисертації міститься текстовий фрагмент, у якому аналізуються положення частини першої  статті 125 Конституції України щодо принципів побудови системи судів загальної юрисдикції (територіальність і спеціалізація), а також сформовано висновок про організаційне оформлення судової влади як єдиної системи та наявність у неї двох компонентів – інституційного та функціонального. Аналогічний за змістом і структурою текст міститься в науковій статті В.В. Сердюка «Співвідношення принципів побудови системи судів загальної юрисдикції», опублікованій у 2012 році:

«Так, відповідно до частини першої статті 125 Конституції України система судів загальної юрисдикції будується за двома основними принципами – територіальністю і спеціалізацією. Це дає підстави стверджувати, що в Україні судова влада організаційно оформлена як єдина система судових органів. Тому аналіз норм Конституції України та чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів» спонукає до умовиводу про те, що судовій владі властиві два компоненти: 1) вона реалізується спеціально уповноваженими державними органами – судами, які територіально поширюють свою юрисдикцію у межах всієї держави; 2) судам надані повноваження з метою вирішення різних категорій спорів у межах визначених судових процедур (цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних тощо)».

ГРД вказує, що в дисертації кандидата відсутнє будь-яке посилання на зазначену публікацію, що виключає можливість визнання такого запозичення належним цитуванням.

Кандидат надав ГРД письмові пояснення з цього приводу та зазначив про те, що на сторінці 146 дисертації міститься текстовий фрагмент, у якому аналізуються положення частини першої статті 125 Конституції України щодо принципів побудови системи судів загальної юрисдикції (територіальність та спеціалізація), а також сформовано висновок про організаційне оформлення судової влади як єдиної системи. Аналогічний висновок міститься в науковій статті В.В. Сердюка, опублікованій у 2012 році, оскільки у вказаному фрагменті йдеться про цитування та аналіз статті 125 Конституції України. Він і Сердюк В.В. аналізували одну й ту ж саму конституційну норму, яка відповідно має однаковий зміст та структуру.

ГРД зазначила, що аналогічна ситуація має місце щодо фрагментів дисертації на сторінках 163, 164, які за змістом відповідають тексту статті В. В. Сердюка (стор. 143,144). Йдеться про розгорнутий аналіз принципу спеціалізації судової діяльності, співвідношення принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності, а також висновки щодо побудови спеціалізованих судових підсистем у межах судів загальної юрисдикції: «Принцип спеціалізації судової діяльності залишається важливою темою для наукової дискусії, оскільки різниця підходів до його реалізації в публікаціях вказує на те, що в статті 125 Конституції України комплексно визначено загальні начала (вихідні положення) для побудови судової системи України, що має наслідком створення в межах системи судів спеціалізованих територіально розгалужених судових ланок, які здійснюють правосуддя 163 відповідно до викладених у статті 129 Основного Закону засад судочинства. Отже, видається необхідним співвіднести принципи територіальності, спеціалізації та інстанційності, які випливають із положень зазначених статей Конституції України та прямо передбачених частиною першою статті 17 Закону. Тому конституційне визначення принципу спеціалізації та виокремлення на підставі цього систем спеціалізованих судів має на меті реалізацію завдання щодо організаційного наповнення судової влади. Отже, за організаційною ознакою принцип спеціалізації передбачає створення судових ієрархічно впорядкованих ланок з різною компетенцією для вирішення правових спорів в окремих галузях матеріального права (цивільного, кримінального, господарського, адміністративного тощо). За такого підходу реалізація принципу спеціалізації дає підстави для побудови окремих підсистем спеціалізованих судів у системі судів загальної юрисдикції. Реалізація принципу спеціалізації свідчить про намагання законодавця максимально врахувати при здійсненні судочинства предметні особливості справ. Тому вказаний принцип повинен поширюватися на всі види судів (загальні та спеціалізовані) та застосовуватися не тільки виключно до спеціалізованих судів. Але в такому розумінні виникає проблема визначення спеціалізації загальних судів, які також визначаються спеціалізованими з розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення».

На сторінці 167 дисертації наявний текст, що майже дослівно відповідає фрагменту тієї ж статті В. В. Сердюка (стор. 145), присвяченому судовому захисту неповнолітніх, функціонуванню спеціалізованих ювенальних судів у зарубіжних країнах, а також можливим моделям реалізації принципу спеціалізації (галузева, суб’єктна, внутрішня спеціалізація суддів): «Судовий захист підлітків у більшості країн світу здійснюється спеціалізованими судами у справах неповнолітніх. Такі судові установи діють у Німеччині, Франції, Австрії, Японії тощо. В Україні триває наукова дискусія з питання створення судів у справах неповнолітніх, основне призначення яких – сприяння максимальному захисту неповнолітніх від посягань на їхні права, підвищення ефективності засобів боротьби з підлітковою злочинністю. В судах України уже практикується спеціалізація суддів, які розглядають справи про злочини неповнолітніх, що може стати поштовхом до побудови спеціалізованих судів за суб’єктним критерієм. Таким чином, принцип спеціалізації у побудові системи судів загальної юрисдикції може реалізовуватися: 1) за її видами з утворенням спеціалізованих судів (галузева спеціалізація); 2) за суб’єктною ознакою; 3) за внутрішньою спеціалізацією суддів у межах одного суду. Отже, стаття 125 Конституції України закріплює не тільки галузевий спосіб використання спеціалізації судових органів, позаяк спеціалізація не закінчується на галузевих щаблях її реалізації і має своє продовження у побудові спеціалізованих судів за суб’єктним критерієм та активно використовується серед суддів кожного суду з метою якісного і фахового вирішення тих чи інших правових спорів».

На сторінці 173 дисертації міститься текст, аналогічний фрагменту з інтерв’ю учасників форуму, опублікованого в журналі «Право України» у 2014 році (стор. 109), де аналізується так званий «міссурійський план» заміщення суддівських посад у США: «Зважаючи на негативні наслідки, які пов’язані із механізмом обрання суддів, у багатьох штатах почали розроблятись нові варіанти системи заміщення судових посад. В основу цих варіантів зазвичай покладено так званий міссурійський план (уперше його було запроваджено у 1940 р. у штаті Міссурі), коли губернатор штату призначає на посаду судді одного з трьох кандидатів, запропонованих йому спеціальною кваліфікаційною комісією експертів, а після року перебування такого судді на посаді проводяться вибори, під час яких населення може або затвердити, або відмінити його призначення. Міркування ж, якими керуватиметься губернатор при виборі тієї чи іншої кандидатури, все одно будуть політичними».

Зазначений текст відтворено без прямого посилання на джерело, що також свідчить про порушення академічних стандартів.

Кандидат надав ГРД письмові пояснення з цього приводу та зазначив, що під час підготовки дисертаційного дослідження використовувались відповідні наукові статті Сердюк В.В., на які в тексті дисертаційного дослідження містяться відповідні посилання. Відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів, які регламентують вказане питання, допускається що наукова робота може містити певний відсоток неунікальності тексту. Посилається на те, що спеціалізованою вченою радою і ВАК Міністерства освіти та науки України не було виявлено фактів, зокрема, академічної недобросовісності, внаслідок чого існували перешкоди для присвоєння наукового ступеня кандидата юридичних наук».

ГРД зауважила, що наведені факти вказують на те, що дисертаційне дослідження кандидата значною мірою має компілятивний характер, який проявляється у об’ємних фрагментах чужих наукових текстів та нормативного матеріалу. Наукова новизна та самостійний внесок автора не є належним чином підтвердженими. Використання значних за обсягом запозичень без оформлення посилань суперечить загальновизнаним стандартам академічної доброчесності, які є обов’язковими для здобуття наукового ступеня. З огляду на те, що науковий ступінь є складовою професійного статусу судді та використовується як елемент його авторитету, встановлені ознаки плагіату підривають довіру до чесності кандидата, ставлять під сумнів добросовісність набуття ним наукового ступеня та можуть бути розцінені як невідповідність критерію «чесність», визначеному Єдиними показниками доброчесності та професійної етики судді.

Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка не стала підставою для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, але потребує пояснення кандидата.

Мати кандидата в період 2014– 2019 років регулярно відвідувала територію рф.

Кандидат надав ГРД письмові пояснення з цього приводу та зазначив, що у вказаний період матір не була членом його сім’ї в розумінні антикорупційного законодавства та проживала окремо. На той час між Україною та рф існували дипломатичні відносини. Матір перетинала державний кордон у пунктах пропуску відповідно до чинного законодавства. Причини поїздок йому невідомі, але припускає, що вони були пов’язані із відвідуванням близької подруги.

ГРД зазначила, що неодноразові поїздки матері кандидата на територію рф  можуть викликати обґрунтовані сумніви. Зокрема, такі обставини можуть сприйматися як потенційний репутаційний ризик для кандидата, особливо з огляду на триваючу з 2014 року збройну агресію рф проти України.

Кандидат надав Комісії детальні письмові пояснення щодо обставин і фактів, викладених у висновку ГРД, які усно доповнив під час співбесіди.

При вирішенні питання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики Комісія дійшла таких висновків.

Комісією не встановлено істотних обставин, які свідчать про невідповідність Кулика С.В. критеріям доброчесності та професійної етики.          

Водночас Комісією встановлено таке.

Відповідно до пункту 18 розділу ІІІ Єдиних показників чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно: надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.

У статті 377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни їх цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частиною першою статті 120 Земельного кодексу України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

За змістом підпункту а) пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у редакції на час подання кандидатом декларації у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають: дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування.

Таким чином, відомості про земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок, на які суб’єкт декларування або член його сім’ї набув право власності, підлягають декларуванню.

Кандидат у декларації за 2015 рік задекларував житловий будинок загальною площею 70,80 м², розташований у селі Нікольське Донецької області, право спільної власності (66,66%) на який набуто його матір’ю 10 липня 2015 року.

Однак у декларації кандидат не відобразив відомостей про земельну ділянку, на якій розміщений зазначений житловий будинок.

На переконання Комісії, дії Кулика С.В. свідчать про неналежне виконання обов’язку декларування.

Таким чином, Комісія зменшила бали кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «сумлінність».

Згідно з пунктом 19 Єдиних показників сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно: ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим; демонструє високий рівень професійної мотивації; під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів; утримується від будь-якої діяльності, яка унеможливлює належне виконання посадових обов’язків та інших повноважень.

Комісія критично оцінює пояснення кандидата щодо ухвалення судових рішень у періоди перебування у відпустках, оскільки вказана обставина не є свідченням ефективності здійснення судочинства.

Ураховуючи викладене, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності за показниками «сумлінність» на 15 балів.

Пунктом 17 Єдиних показників передбачено, що дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті –  це неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо він, зокрема, але не виключно, не відвідував тимчасово держави / держав, яка / які перебуває / перебувають у збройному конфлікті (війні) з Україною чи сприяла / сприяли (сприяє / сприяють) вчиненню збройної агресії проти України або не визнає / визнають територіальної цілісності України або тимчасово окуповані території України та / чи території держави-агресора без нагальної потреби, тобто за відсутності критичних та / або невідкладних життєво необхідних обставин, які неможливо усунути в інший спосіб, ніж особистою присутністю на цих територіях, попри загрозу безпеці власній, близьких осіб та національній безпеці України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (у редакції від 15 квітня 2014 року) датою початку тимчасової окупації російською федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року; АР Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими російською федерацією з 20 лютого 2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими російською федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією російської федерації) із 07 квітня 2014 року.

Події 2014–2026 років свідчать, що російська федерація є воєнним противником України, що здійснює збройну агресію. Цей факт є загальновідомим та, на переконання Комісії, не потребує доведення.

Відповідно до Висновку Консультативної ради європейських суддів № 3 (2002) суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка судді в їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається як необхідна складова довіри до судів. Судді повинні гідно поводити себе у приватному житті.

Пунктом 33 Висновку Консультативної ради європейських суддів № 18 (2015) про місце судової влади та її відносини з іншими гілками влади в сучасних демократіях визначено, що судді повинні поводитися бездоганно і під час виконання своїх функцій, і в особистому житті та бути відповідальними за свою поведінку, якщо вона виходить за межі загальноприйнятих норм.

У пункті 8 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, що регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та неупередженості, зазначено, що повноваження, надані суддям, тісно пов’язані із цінностями правосуддя, справедливості та свободи. Стандарти поведінки, що застосовуються до суддів, випливають із цих цінностей і є передумовами довіри до правосуддя.

Відповідно до пункту 27 указаного висновку судді не повинні бути ізольовані від суспільства, в якому вони живуть, оскільки судова система може функціонувати належним чином тільки тоді, коли судді не втрачають відчуття реальності.

Отже, у своїх висновках Консультативна рада європейських суддів зазначає, зокрема, що судді у своїй діяльності повинні керуватися принципами професійної поведінки й утримуватися від будь-якої діяльності, що може підірвати їхню незалежність та зашкодити їхній неупередженості.

Підпунктом 3.1 Бангалорських принципів встановлено, що суддя повинен демонструвати поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача. У Бангалорських принципах також зауважено, що постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти низку обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, наголосила, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.

З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що хоча відвідування території російської федерації не було обмежено законом, суддя з огляду на свій статус мав розуміти ті наслідки і ризики, з якими пов’язується відвідування ним такої території.

Наразі йдеться не про встановлені законом обмеження, а про ті добровільні обмеження, що беруть на себе судді з метою підтримання високого статусу судді та авторитету правосуддя загалом. Зрештою, йдеться про підтримку загальнодержавних цінностей. Суддя має не допускати враження в суспільства, що судді в будь-який спосіб визнають юрисдикцію держави-агресора над тимчасово окупованою територією України чи потурають порушенню такою державою прав людини на тимчасово окупованих територіях, або ж думки про те, що окупація території України не змінює звичних правовідносин між державою-агресором та Україною.

На переконання Комісії, відвідування території держави-агресора чи окупованих нею територій в умовах агресії російської федерації проти України є допустимим тільки в разі нагальної потреби й коли така потреба переважує всі ризики, з якими пов’язуються відвідини зазначених територій.

Нагальна потреба характеризується її терміновістю, задоволення її неможливо відкласти через незворотність та критичність наслідків для особи.

Нагальна потреба відвідування тимчасово окупованих територій та/або території держави-агресора – виключна ситуація/життєва необхідність, коли особа має вагомі причини для перебування в цих регіонах, незважаючи на загрозу власній безпеці, близьким особам та національній безпеці України. Вказану потребу неможливо задовольнити в інший спосіб без особистого відвідування цих територій.

Ураховуючи викладене, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності за показниками «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» на 15 балів.

Комісія вважає надані кандидатом під час співбесіди пояснення з окреслених вище питань прийнятними, достатніми, підкріпленими підтверджувальними доказами й такими, що спростовують висловлені ГРД твердження щодо невідповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 255 балів, тому Комісія виснує, що Кулик С.В. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Кулик С.В. у сукупності набрав 683,80 бала.

Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата Кулика С.В. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Кулика Сергія Вікторовича вимогам до кандидата на посаду судді.

2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Кулик Сергій Вікторович набрав 683,80 бала.

3. Питання про підтвердження здатності Кулика Сергія Вікторовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді винести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                                          Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                                       Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                                 Роман КИДИСЮК