Версiя для друку

Вища кваліфікаційна комісія суддів України провела четверту навчальну сесію для суддів-тренерів

З 03 по 07 жовтня 2011 року в приміщенні готелю “Баккара” (м. Київ) Вища кваліфікаційна комісія суддів України за підтримки Спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи “Прозорість та ефективність судової системи України” у рамках навчального модуля з методології тлумачення нормативно-правових актів провела четверту навчальну сесія для суддів-тренерів, у якій взяло участь близько 30 майбутніх суддів-викладачів. У роботі четвертої навчальної сесії взяли участь національні та міжнародні експерти. Зокрема, національними експертами виступили Ігор Самсін – Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Володимир Ротань – завідуючий кафедри цивільного та трудового права Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського, Олег Сонін – доцент кафедри цивільного та трудового права Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського. Міжнародний контекст тлумачення нормативно-правових актів при провадженні судочинства презентував експерт Ради Європи – Джон Ліптон.

Відкриваючи навчальну сесію, до учасників звернувся Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Ігор Самсін, який відзначив вагомість проведення таких заходів для процесу здійснення ефективного правосуддя на засадах правової визначеності, винесення чітких і зрозумілих судових рішень, та побажав плідної роботи всі учасникам. За словами професора Володимира Ротаня, очікувана мета даного заходу полягала в оцінці практикуючими суддями, як висококваліфікованими професіоналами своєї справи, рекомендацій щодо раціоналістичного опрацювання положень нормативно-правових актів, наданих упродовж попередніх навчальних сесій та розміщених у Плані-конспекті з методології тлумачення нормативно-правових актів.

Робота сесії складалася з окремих засідань протягом п'яти днів, у ході яких розглядалися актуальні питання для правозастосування законодавства України. А саме, детального дослідження в контексті опрацювання теми раціоналістичного та ірраціоналістичного підходів до тлумачення нормативно-правових актів, здобули питання:

  • логічного опрацювання нормативного тексту (на основі прикладів судової практики, що містять тлумачення правових приписів, відокремлене від тесту нормативно-правового акта);
  • судового прецеденту як джерела права, зокрема:

а) практика Європейського суду з прав людини як джерело права (на основі аналізу рішень “Лейла Шахін проти Туреччини”,“Буланов та Купчик проти України”, “Новоселецький проти України” та ін., а також механізму реалізації статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини”);

б) особливості транспонування актів законодавства Європейського Союзу та рішень ЄСПЛ з метою створення порядку та процедур їх впровадження;

в) обов'язковість застосування практики ЄСПЛ, переклад та опублікування якої українською мовою спеціалізованим юридичним виданням, що має поширення у професійному середовищі правників, не було забезпечено;

г) обов'язковість постанов Пленуму Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів;

д) реалізація правових позицій Верховного Суду України у практиці вищих спеціалізованих судів.

Низку теоретичних питань, вирішення яких відіграє первинну роль у майбутньому правореалізаційному процесі, окреслено суддями-тренерами під час обговорення теми щодо застосування Конституції України та вирішення ієрархічних колізій, зокрема:

- норми Конституції України як норми прямої дії (за результатами аналізу нормативних положень статей 9, 19, 57 Конституції України);

  • норми Конституції України як обов'язкові, формально визначені правила поведінки загального характеру в системі права України;
  • необхідність використання динамічного підходу до правотлумачення (за результатами аналізу частини другої статті 46 Конституції України);
  • дотримання принципу підпорядкованості нормативно-правових актів як першочерговий засіб подолання правових колізій.

Під час семінару також системно розглядались засоби вирішення юридичних колізій як правових явищ, що породжують проблему вибору правового акта у правозастосовній практиці.

Так, особливо жвава дискусія розгорнулась навколо теми, присвяченої вирішенню колізій за допомогою правила “lexspecialderogatelexgenerali”, яке застосовується щодо правових норм однакової юридичної сили.

Зокрема, обґрунтовано способи здійснення розмежування загального та спеціального законодавчих актів (на підставі нормативно-правових положень Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податківперед бюджетами та державними цільовими фондами», досліджено випадки встановлення виключень в одному нормативно-правовому акті на користь переважного застосування іншого нормативно-правового акта (на підставі п.13 ст.3 Податкового кодексу України), наявності в нормативно-правовому акті застереження з приводу переважного значення його норм та вимоги приведення у відповідність інших нормативно-правових актів (на підставі пункту 22.2. статті 22 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”).

Також у контексті аналізу співвідношення правових приписів частини першої статті 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та пункту 1.3. статті 1 та статті 129 Податкового кодексу України проаналізовано критерії визначення загальної та спеціальної правових норм.

Окрім того, широкий спектр досліджуваних фаховими експертами та учасниками семінару питань охоплював найбільш актуальні теми конституційного, цивільного, трудового, кримінального, авторського та інших галузей права; практичні аспекти визнання правових норм загальними та спеціальними, припустимості застосування правила про перевагу спеціального закону за умов сумісності диспозицій правових норм, встановлення правил вирішення колізій між окремими статтями Цивільного та Господарського кодексів України, застосування закону і права за аналогією, значення нормативних застережень для тлумачення нормативно-правових актів та інші дискусійні питання тлумачення нормативно-правових актів.

Унікальність четвертої навчальної сесії полягає передусім у продовженні систематичної співпраці з тією ж групою суддів-учасників протягом декількох етапів та залученні суддів-учасників до самостійної підготовки доповідей та презентацій за розподіленими темами. При цьому основою кожної презентації були матеріали, попередньо досліджені на перших трьох навчальних сесіях, а також методичні матеріали експертів та власні матеріали учасників. Наприкінці кожної доповіді було відведено час для власних коментарів учасників із приводу виконаного ними практичного завдання. Безсумнівно, подібний алгоритм сприяв отриманню суддями, орієнтованими поширювати набуті знання, необхідних практичних навичок та мати об'єктивні відгуки від національних та європейських експертів, а також інших учасників тренінгу.

З ґрунтовними та цікавими доповідями виступили судді Вищого адміністративного суду України Співак Василь Іванович на тему «Застосування Конституції. Вирішення ієрархічних колізій», Гашицький Олександр Васильович на тему «Колізії між правовими нормами, сфери дії яких частково співпадають», суддя Вищого адміністративного суду України Усенко Євгенія Андріївна та суддя апеляційного суду Волинської області Матвійчук Людмила Володимирівна на тему «Вирішення колізій за допомогою правила «lexspecialderogatelexgenerali”, суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ Карпенко Світлана Олексіївна на тему «Застосування закону і права за аналогією», судді Вищого господарського суду України Муравйов Олексій Валентинович та Подоляк Ольга Антонівна на тему «Висновок від протилежного при тлумаченні норм Господарського та Цивільного кодексів», суддя апеляційного адміністративного суду Харківської області Шевцова Наталія Володимирівна та суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Черненкова Людмила Володимирівна на тему «Вирішення хронологічних колізій», суддя апеляційного суду Чернівецької області Височанська Наталія Казимирівна на тему «Верховенство права», суддя апеляційного суду Івано-Франківської області Пнівчук Оксана Василівна на тему «Вирішення колізій між правовими нормами, що виявляються за допомогою висновку від протилежного, та іншими правовими нормами», суддя апеляційного суду Одеської області Журавльов Олександр Геннадійович на тему «Дискусійні питання тлумачення актів законодавства», суддя апеляційного суду м. Севастополя Лівінський Сергій Володимирович на тему «Значення застереження «якщо інше не передбачено законом» та подібних застережень для тлумачення нормативно-правових актів».

Не менш яскравими та інформаційно насиченими виявились електронні презентації, підготовані суддею Вищого адміністративного суду України Смоковичем Михайлом Івановичем та суддею апеляційного суду Львівської області Приколотою Тетяною Іванівною на тему «Вирішення колізій між правовими нормами, що виявляються при тлумаченні за допомогою висновку від попереднього правового явища або навпаки, та іншими правовими нормами», Головою апеляційного суду Запорізької області Городовенка Віктора Васильовича та судді апеляційного суду Запорізької області Кримської Оксани Михайлівни на тему «Раціоналістичний та ірраціоналістичний підходи до тлумачення нормативно-правових актів», а також судді апеляційного суду Харківської області Курила Олександра Миколайовича на тему «Телеологічне та історичне тлумачення».

Загалом, під час четвертої навчальної сесії було представлено 12 доповідей та 5 презентацій суддів-тренерів,які містили відповідний нормативний матеріал, на прикладі опрацювання якого судді демонстрували рівень оволодінняпевним інструментом тлумачення. Окрім цього, підготовані учасниками сесії аналітичні матеріали відображалине лише об'єкт вивчення, але й усвідомлення мети та її практичного втілення.

Зазначене переконливо свідчить про високий рівень зацікавленості та ентузіазму суддів Верховного Суду України, вищих спеціалізованих та апеляційних судів України як однодумців, об’єднаних єдиною метою розробки методології тлумачення нормативно-правових актів, яка була б найбільш прийнятною для забезпечення ефективності і раціональності правозастосування в Українській державі.

Водночас у ході згаданого заходу учасники четвертої навчальної сесії - судді Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, Вищого господарського суду України, апеляційних та апеляційних адміністративних судів, а також представники Національної школи суддів України, отримали корисну нагоду ознайомитися з досвідом колег у правотлумаченні при вирішенні окремих категорій судових справ, заглибитися в проблематику співвідношення інтуїтивного підходу вирішення справ та правотлумачення, побудованого на об’єктивних критеріях - логіці права та практиці; набути нових системних знань, що актуально для майбутніх суддів-викладачів.

Тож, четверта навчальна сесія для суддів-тренерів стала тим базисом, на якому дискусія з проблем методології правотлумачення через призму розвитку системи законодавства і правового статусу людини з позиції публічно-правового регулювання набуває не виключно юридико-технічного, а загальноправового характеру.

Вci новини
Перейти на початок