На засіданні CEPEJ презентовано звіт з оцінки судових систем
08 грудня 2020 року у форматі відеоконференції відбулося 34-те пленарне засідання Європейської комісії з питань ефективності правосуддя Ради Європи (CEPEJ). Під час заходу презентовано 8-й звіт CEPEJ «Європейські судові системи – звіт CEPEJ з оцінки – коло оцінки за 2020 рік» (на основі даних за 2018 рік).
У звіті, що готується раз на два роки, здійснено огляд функціонування систем правосуддя 47 держав-членів Ради Європи та трьох держав-спостерігачів CEPEJ – Ізраїлю, Марокко та Казахстану, у контексті питань щодо бюджету, фахівців у сфері правосуддя, організації судів, користувачів судових послуг, інформаційних технологій, ефективності та якості правосуддя.
Звіт складається з трьох частин. Перша з них містить таблиці, графіки, статистичну та аналітичну інформацію щодо кращих практик і тенденцій функціонування європейських систем правосуддя. Друга – це збірка графічних профілів країн, що взяли участь у цьогорічному оцінюванні. Усі відомості, зібрані під час підготовлення звітів, починаючи з 2010 року, було об’єднано в його третій частині.
Цікаво, що серед загальноєвропейських тенденцій звіт CEPEJ констатує суттєве скорочення в Європі кількості судів першої інстанції загальної юрисдикції на 19% порівняно з 2010 роком, а також збільшення бюджетних видатків для судових систем на 8%. Це збільшення пояснюється активним процесом інформатизації систем правосуддя в державах-членах РЄ.
Експертами відзначено, що менш заможні країни витрачають пропорційно більше на органи прокуратури, тоді як багатші країни більше інвестують у безоплатну правову допомогу. Водночас наймасштабніше збільшення такого фінансування зафіксовано в Україні (+ 135% у євро та + 163% у національній валюті). Причиною такого збільшення експерти назвали підвищення погодинної оплати праці адвокатів та збільшення кількості справ, у яких надано правову допомогу.
Загалом в Україні у 2018 році експертами CEPEJ констатовано значне підвищення заробітних плат суддів, збільшення витрат на навчання та підвищення кваліфікації в судовій професії, поліпшення умов доступності до правосуддя, технічного оснащення судів та оновлення будівель судів.
Презентація основних тенденцій функціонування європейських систем правосуддя, викладених у звіті, доступна за посиланням. Детальніше ознайомитися з висновками звіту щодо України можна тут.
Крім того, учасниками засідання вирішено низку важливих організаційних питань – частково оновлено склад найвищого керівного органу CEPEJ та переглянуто схему наступного кола оцінки судових систем на 2020–2022 роки.
Також у CEPEJ продовжено експертну роботу із застосування штучного інтелекту для підвищення якості та ефективності правосуддя, зокрема, затверджено план заходів новоствореної робочої групи CEPEJ з питань електронного правосуддя та штучного інтелекту, а також Дослідження доцільності можливого запровадження механізму сертифікації засобів та послуг штучного інтелекту відповідно до Європейської хартії етики щодо використання штучного інтелекту в судових системах. Зазначена хартія стала першим кроком у зусиллях CEPEJ зі сприяння відповідальному використанню штучного інтелекту в європейських судових системах згідно з принципами Ради Європи. У дослідженні експертами CEPEJ вивчено можливість запровадження механізму сертифікації рішень із запровадження штучного інтелекту у правосудді з метою імплементації хартії.
Довідково:
Європейську комісію з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) засновано 18 вересня 2002 року відповідно до Резолюції (2002) 12 Комітету Міністрів Ради Європи. До складу CEPEJ входять 47 держав-членів Ради Європи. Метою роботи CEPEJ є підвищення ефективності роботи органів у сфері правосуддя в контексті впровадження стандартів та рекомендацій РЄ. Організація є ініціатором багатьох досліджень у зазначеній галузі, зокрема порівняльного характеру, готує рекомендації, спрямовані сприяти застосуванню різноманітних документів РЄ, з метою поєднання двох ключових принципів правосуддя: справедливості та ефективності.
Вci новини