Виступ Ігоря Самсіна на XI з’їзді суддів України
Сьогодні, 22 лютого, в залі засідань Пленуму Верховного Суду України відбувся XI черговий з’їзд суддів України. Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Ігор Самсін проінформував присутніх на з’їзді про діяльність Комісії.
Шановний головуючий, члени президії,
шановні колеги, друзі!
Я думаю, що маю право саме на таке звернення, оскільки, працюючи понад чверть століття суддею, знайомий з більшістю із вас і нас об’єднують спільні завдання: захист прав людей, вдосконалення системи правосуддя, створення і розвиток діючих інститутів судової влади, які б відповідали найкращим світовим зразкам.
Сьогодні ми присутні на знаковій події – вперше, після фактичного впровадження судової реформи, ініційованої Президентом, проходить зібрання найвищого органу суддівського самоврядування – З’їзду суддів України, який зможе в повній мірі оцінити перші здобутки, що привнесла реформа, а також визначатися з керівними вказівками нам, органам, підзвітним З’їзду.
Мені, як Голові Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, випала почесна й відповідальна місія – виступити перед суддівською спільнотою, інформувати вас про формування професійного суддівського корпусу нашої держави в тій частині, що стосується діяльності органу, який я представляю.
Ухваленням 7 липня 2010 року Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ознаменовано завершення формально-юридичного етапу судової реформи.
Саме цей Закон визначив Вищу кваліфікаційну комісію суддів України як постійно діючий орган у системі судоустрою, надавши їй широке коло повноважень:
- здійснення добору кандидатів на посаду судді вперше;
- надання рекомендацій про обрання на посаду судді безстроково;
- рекомендування суддів для переведення;
- відсторонення суддів від посад;
- розгляд заяв та повідомлень про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих та апеляційних судів тощо.
Цей же Закон визначив і принципи формування Комісії – більша частина членів (6 осіб) є представниками суддівського корпусу й призначені З’їздом суддів у вересні 2010 року.
Після фактичного утворення Комісія відразу розпочала свою діяльність і вирішення питань, що назріли. Вже через 12 днів було прийнято Регламент Комісії, а на 14 день проведено перше процедурне засідання.
Слід констатувати, що почавши роботу майже з чистого аркуша, менше ніж за два з половиною роки Комісія пройшла процес становлення та утвердилася як самостійний орган.
Розуміючи всю важливість покладених на Комісію завдань, ми не обмежуємося виконанням лише тих функцій, виконувати які зобов’язані законом. Прагнучи удосконалення всієї системи судоустрою, ми вивчаємо міжнародний досвід інституцій, діяльність яких споріднена з функціями Комісії, системно впроваджуємо його на практиці.
З початку своєї діяльності Комісія плідно співпрацює з проектом Агентства Сполучених штатів Америки з міжнародного розвитку (USAID), Центром суддівських студій та проектом Ради Європи та Європейського союзу «Прозорість та ефективність судової системи України».
Для Комісії дуже цікавий досвід судової системи Канади, адже соціологічні дослідження рівня довіри населення до судової гілки влади в Канаді свідчать про те що 80 % населення вважають себе захищеними під час звернення до суду.
Досвід наших канадських колег свідчить про надзвичайну ефективність застосування суддями Канади процедури досудового вирішення спору – медіації. Така процедура знімає напругу в суспільстві, оскільки обидві сторони залишаються задоволеними як судом, так і результатом вирішення спору, до того ж досягнення примирення без тривалого судового процесу економить значні державні кошти, зменшує навантаження на суддів.
Комісія має намір запозичити цей позитивний досвід канадських суддів, більше того, діюче законодавство дозволяє реалізувати це вже сьогодні.
Наразі дозвольте поінформувати вас про результати діяльності Комісії в частині конкретних процедур.
Розпочну я з добору кандидатів на посаду судді вперше, оскільки Закон кардинально її змінив.
Складнощі в організації роботи Комісії полягали в тому, що до ухвалення Закону не існувало єдиної прозорої процедури визначення рівня знань кандидатів, нормативно-правова база процедур добору не була уніфікована - здійснення процедур регіональними комісіями з подальшою перевіркою і затвердженням їх рішень Вищою кваліфікаційною комісією не викликали довіри у суспільства.
З вересня 2010 року Комісія розпочала активну роботу в частині унормування та уніфікації правил і дій Комісії по проведенню відповідних процедур, адже Закон на найвищий щабель добору поставив саме перевірку кваліфікаційного рівня претендентів на суддівську посаду.
Для унормування діяльності Комісія прийняла і Регламент, і всі інші необхідні локальні нормативно-правові акти, якими забезпечено єдність правил і процедур добору з подальшим впровадженням їх на практиці.
За час своєї діяльності Комісія змогла не тільки провести два добори кандидатів на посаду суддів, але й розпочати третій та забезпечити реалізацію вимог Закону щодо здійснення спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді, яка почалася 04 лютого і триватиме до кінця липня цього року.
Особливо хотів би звернути увагу на таку ділянку роботи Комісії як забезпечення проведення тестування кандидатів на посаду судді та складення ними кваліфікаційного іспиту.
Лише на перший погляд видається, що складення тестів для виконання кандидатами та формування матеріалів практичних завдань – це легка справа. Насправді коли ми стикнулися з необхідністю розробки тестів не у теоретичній, а в практичній площині, то зрозуміли, що цей напрямок роботи повинен стати одним із пріоритетних.
Тест – є не простим набором питань-відповідей, це той інструмент виміру знань, який вимагає ретельної підготовки. Наука тестологія в нашій державі, на жаль, не досить розвинута, в юридичному середовищі тестування використовується вкрай рідко й відповідно Комісії довелося самостійно вирішувати ці питання.
За сприяння Проекту USAID: «Справедливе правосуддя» Комісія була забезпечена експертами-тестологами, які навчали співробітників Комісії та Національної школи суддів України азів складення тестів, проведення їх апробації.
Паралельно з цією роботою Комісія вивчала питання адміністрування процесу тестування, адже це особливий компонент діяльності, якісне виконання якого забезпечує однакові й рівні для всіх кандидатів умови складення іспитів.
Наші зусилля не були марними, оскільки вже в березні 2011 року Комісія була готова до проведення тестування й оголосила перший всеукраїнський добір кандидатів на посаду судді вперше.
Процес розпочався. Із 3 393 осіб, які тоді подали заяви до Комісії, для зарахування в резерв Комісія відібрала 687 осіб, серед яких провела конкурс на зайняття вакантних посад суддів.
На даний час 604 із них Указами Президента України призначені на суддівські посади, склали присягу судді і відправляють правосуддя майже у всіх регіонах країни.
Не зупиняючись на досягнутому, в березні 2012 року Комісія розпочала другий добір. Із 3 614 осіб, які звернулися до Комісії, резерв кандидатів на заміщення вакантних посад суддів поповнився на 1 138 осіб, які успішно пройшли через анонімне тестування та кваліфікаційний іспит.
Знаково, що якраз сьогодні – останній день строку подання заяв про участь у конкурсі на зайняття посад суддів, оголошеному Комісією в січні 2013 року.
З гордістю наголошую, що перший добір кандидатів Комісія провела більш ніж успішно.
Але ми не зупинилися на досягнутому. Перший добір показав напрямки, де слід удосконалити роботу, що й було зроблено.
На другому доборі було:
- проведено електронну реєстрацію осіб, які бажали подати до Комісії заяви про участь у доборі;
- забезпечено проведення тестування більш ніж 3,5 тис. осіб у одному місці та в один час в приміщенні виставкового центру в м. Києві;
- організовано перевірку бланків тестування автоматизованою системою в день самого тестування з одночасним розміщенням інформації про результати тестування на офіційному веб-порталі Комісії;
- забезпечено проведення кваліфікаційного іспиту шляхом виконання кандидатами на посаду судді 4-х практичних завдань, які виглядали як реальні судові справи;
- впроваджено електронну систему перевірки практичних завдань, напрацьовано для її функціонування критерії перевірки;
- запроваджено практику оцінювання на засіданні Комісії кваліфікаційного іспиту кандидата в його присутності,
- урахуванням результатів перевірки його завдань та особистих і моральних якостей.
Як зазначали більшість кандидатів, що брали участь в другому доборі, рівень кваліфікаційних вимог порівняно з першим добором підвищився, а організаційні процедури проведення значно покращилися, як наслідок, результати анонімного тестування при першому доборі були оприлюднені протягом 10 днів, а при другому – протягом кількох годин.
Рівень організації проведення тестування високо оцінили незалежні спостерігачі та експерти, в тому числі й міжнародні. Вони відзначили значний внесок та керівну роль Комісії в розробці та впровадженні стандартного порядку проведення тестування, та були вражені тим, як багато Комісія встигла зробити за такий короткий термін.
Паралельно з проведенням доборів Комісія активно працювала над питанням упровадження спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді.
Оголошений рішенням Комісії від 5 листопада 2012 року третій добір і проведене 20 грудня цього ж року у Міжнародному виставковому центрі анонімне тестування кандидатів на посаду судді дало змогу визначити 632 кандидатів, які вперше в історії незалежної України були направлені для проходження спеціальної підготовки, що здійснюється чотирма провідними вищими навчальними закладами України за організації Національної школи суддів.
Запевняю вас, що спеціальна підготовка не залишиться без уваги Комісії, вона проходить за нашого сприяння та під нашим пильним контролем.
Проте добір кандидатів на посаду судді вперше - тільки один з напрямків діяльності Комісії, оскільки перебування суддів на посадах не обмежується п’ятирічним терміном.
Більшість суддів по закінченні строку першого призначення звертаються до Комісії із заявами про рекомендування їх для обрання на посаду судді безстроково.
Ця процедура потребує значного часу, оскільки передбачає не просто сліпе опрацювання і збір документів, а всебічне вивчення та аналіз діяльності судді протягом першої каденції, оцінки його професійних та морально-етичних якостей.
Крім цього, будь-які затримки при підготовці матеріалів призводять до того, що повноваження судді закінчуються, і він не може здійснювати правосуддя до вирішення питання щодо його безстрокового обрання Верховною Радою України.
У 2011-2012 роках Комісією було проведено 72 засідання з питань надання кандидатам на посаду судді рекомендації про обрання безстроково; прийнято 1026 рішень про надання рекомендації та 60 рішень про відмову.
Важливою ділянкою в роботі Комісії є сприяння службовій кар’єрі суддів: це організація підвищення кваліфікації, переведення суддів в межах спеціалізації та інстанційності та з їх зміною.
Підготовка відповідних матеріалів, проведення кваліфікаційних іспитів, підготовка та надання рекомендацій – це буденна робота Комісії та її секретаріату по забезпеченню службової кар’єри суддів.
Всі ці клопоти, не дивлячись на їх трудомісткість, все одно є приємними, оскільки сприяють формуванню високопрофесійного суддівського корпусу, створенням прозорих, зрозумілих людям процедур підвищують авторитет судової влади в суспільстві.
Як уже згадував Голова Ради суддів – Ярослав Романюк, у 2012 році вперше в Україні Радою суддів України спільно з Центром суддівських студій в рамках проекту «Підтримка судової реформи в Україні» за сприяння Швейцарської агенції з розвитку та співробітництва було проведено Всеукраїнську акцію «Зміцнимо довіру громадян до суду».
Під час презентації «Моніторингу стану незалежності суддів в Україні - 2012» було озвучено висновки експертів: що стосується рівня незалежності, неупередженості та справедливості судового розгляду справ, то відповідно до результатів понад 56% опитаних повністю задоволені, майже 23% - частково, а 11,5% - вагалися дати оцінку.
Одночасно Проект USAID «Справедливе правосуддя» провів дослідження оцінки рівня задоволеності громадян-учасників судових проваджень якістю функціонування судів. Опитування відвідувачів суду здійснюється в Україні з 2008 року, у 2012 році відбувся четвертий етап опитування і як повідомив керівник проекту Девід Вон, за результатами першого опитування рівень задоволеності громадян функціонуванням судів становив 58%.
Наступне опитування показало рівень – 78%, а результати третього та четвертого опитування дали показник – 81%.
Тож, як бачимо, судова реформа дає свої позитивні плоди – зростає і рівень задоволеності громадян функціонуванням судів, і рівень довіри до судів, в чому я вбачаю значний вклад Комісії.
На жаль, інформаційні компанії, які періодично проводять окремі засоби масової інформації (особливо телебачення) негативно впливають на формування іміджу судової влади, оскільки поодинокі випадки порушень, допущених окремими суддями, підносяться пересічному громадянину як система, а колосальна повсякденна робота тисяч суддів по захисту прав та свобод людей залишається непоміченою.
Ми намагаємося змінити це. Спілкування членів Комісії з представниками засобів масової інформації носить системний характер, допомагає висвітлити позитивні моменти в роботі, які сприяють підвищенню авторитету судової влади, ілюструють її відкритість.
Як би мені не хотілося говорити тільки приємні речі, але є напрями діяльності Комісії, від здійснення яких жоден з нас не отримує задоволення: це питання відсторонення суддів від посади у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності та питання притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання професійних обов’язків та інші порушення, пов’язані з їх статусом.
Так, за час роботи Комісії в 2011 році було відсторонено від посад у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності 15 суддів, в 2012 році - 23 судді.
Але зазначені цифри я не став би розцінювати як негативну тенденцію до зростання, а охарактеризував би як процедуру очищення, тим більше, що саме відсторонення не є тотожним визнанню винним. Випадки повного виправдання за вироками судів мали місце в минулому, а з введенням в дію нового Кримінального процесуального кодексу України можуть стати більш частими.
Здійснення Комісією дисциплінарного провадження щодо суддів місцевих та апеляційних судів є не тільки надзвичайно важливою, але й трудомісткою та морально тяжкою ділянкою діяльності, адже ми вимушені карати своїх колег.
Протягом 2012 року до Комісії надійшло 18 357 скарги на дії суддів (в 2011 році – 22 227), за якими проведено перевірки та ухвалено рішення.
У 2011 році було ухвалено 6 133 рішення про відмову у відкритті дисциплінарних справ і 540 рішень про відкриття дисциплінарного провадження, а в 2012 році – 8 481 рішення про відмову та 249 рішень про відкриття дисциплінарних справ відповідно.
Зменшення кількості скарг та відкритих дисциплінарних проваджень свідчить про ефективність роботи Комісії по притягненню порушників до відповідальності, а висвітлення цього напрямку діяльності на веб-порталі Комісії та в засобах масової інформації створює профілактичний ефект.
За результатами розгляду дисциплінарних справ Комісією оголошені догани: в 2011 році - 149 суддям, в 2012 році – 138.
Як бачимо, в порівнянні з загальною кількістю розглянутих Комісією скарг, кількість оголошених суддям доган – мізерна.
І цей факт не може не радувати, хоча звісно ж, прийняття рішення про необхідність притягнення хоч одного судді до відповідальності – вже подія, й кожен такий факт потребує реакції і судді, і його колег задля усунення причин, які призвели до вчинення суддею дисциплінарного проступку.
Ми в свою чергу підходимо до кожного такого випадку індивідуально, всебічно перевіряємо обставин, забезпечуємо змагальність розгляду дисциплінарної справи, оскільки розуміємо, функція здійснення Комісією розгляду справ про дисциплінарну відповідальність суддів також є складовою забезпечення незалежності та підняття авторитету судів.
Основним порушенням, близько 60% від загальної кількості, є невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом. Комісія встановила, що за 2 роки зазначене порушення допустили 160 суддів.
Підсумовуючи, хотів би звернутися до вас, шановні судді, з наступним.
Комісія неухильно виконує приписи Закону, одночасно вдосконалюючи та покращуючи організаційні процедури, але залишаються певні питання, які ми не в змозі вирішити без певних законодавчих змін та без врахування думки суддівської спільноти.
Незалежність суддів забезпечується насамперед особливим порядком їх обрання або призначення на посаду та звільнення з посади.
Основні принципи незалежності судових органів, схвалені резолюціями Генеральної Асамблеї ООН, Європейська хартія про закон «Про статус суддів», Бангалорські принципи поведінки суддів встановлюють, що особи, відібрані для судових посад, повинні мати високі моральні, етичні якості і здібності, а також відповідну підбору кваліфікацію в галузі права.
Механізми встановлення кваліфікаційного рівня кандидата на посаду судді напрацьовані Комісією і вдосконалюються з кожним добором, а от виявлення особистих і моральних якостей кандидата не тільки на стадії кваліфікаційного іспиту, а протягом всього часу проведення добору, представляють певні складнощі. І справа не тільки в критеріях визначення, оскільки чисто по-людськи кожен з нас знає, що таке добре, а що – погано, проблема полягає у недостатній кількості часу та інформації.
Більшість з вас, працюючи суддями, знають юридичне середовище на місцях, знають кандидатів, що беруть участь в доборі, а тому ваша допомога для визначення їх морально-ділових якостей була б просто неоціненна, оскільки хто ж краще може охарактеризувати адвоката, прокурора, слідчого, нотаріуса, помічника судді чи інших працівників правоохоронних органів.
Судова справедливість для громадянина залежить у першу чергу від моральних цінностей, якими керується суддя.
Діюче законодавство в сфері судоустрою та статусу суддів не містить визначення поняття етики судді, не конкретизує його суті, хоча передбачає відповідальність за порушення етичних норм, тому саме в нормах Кодексу суддівської етики, який буде ухвалюватись на сьогоднішньому з’їзді, зроблено спробу внормувати морально-етичні принципи і правила поведінки суддів, наслідки їх недотримання тощо.
Хотів би звернути вашу увагу на надзвичайну важливість норм цього Кодексу. Вважаю, що в ньому обов’язково слід визначити коло суб’єктів, на яких розповсюджується його дія, поширивши її й на кандидатів на посаду судді вперше, принаймні в частині визначення професійної придатності для виконання обов’язків професійного судді з метою оцінки морально-етичних якостей та дотримання стандартів поведінки.
Я особисто, і як суддя, і як Голова Комісії, підтримую ініціативу законодавчого унормування навантаження на суддю, оскільки вже повідомляв, що порушення суддями строків розгляду справ доволі часто є наслідком понадмірного навантаження на суддю.
У продовження цього хотів би зазначити, що Комісія здійснює надважливу функцію із забезпечення формування високопрофесійного суддівського корпусу в Україні. Це повинно досягатися шляхом оперативного та такого, що відповідає потребам суспільства, заповнення вільних суддівських вакансій кваліфікованими суддями шляхом проведення конкурсу.
Однак при проведенні Комісією конкурсів склалася практика нерівномірного та не повного заповнення суддями вакантних місць. Звернімо увагу на суди загальної юрисдикції, які територіально розміщені у не густо заселених або віддалених регіонах, чий суддівський штат подекуди складає не більше 3 одиниць. Нерідко кандидати прагнуть обійняти більш престижне місце у певному районному або обласному центрі не за місцем свого проживання, що також призводить до виникнення значного конкурсу на ці місця, в той час як віддалені суди кандидати взагалі не беруть до уваги.
Зараз звертаюсь у першу чергу до Голови Державної судової адміністрації України - Закон позбавляє Комісію можливості адміністративно впливати на заповнення вакансій суддів, а тому слід у першу чергу за рахунок належного соціального забезпечення зробити суди віддалених регіонів більш привабливими для кандидатів.
Отож наголошу – формування професійного суддівського корпусу – є функцією Комісією, але таке формування – це завдання всіх органів державної влади, органів у системі судоустрою, судів і суддів.
Саме наші спільні зусилля дозволять забезпечити якість та ефективність судочинства через призму його здійснення високоморальними професіоналами-суддями.
Запевняю, що для Комісії загалом, як і для кожного її члена зокрема, думка суддів надзвичайно важлива й потрібна.
Ми дослухаємося до вас при здійсненні будь-якої процедури, тож не стійте осторонь. Інформація, що надійде від вас, обов’язково буде врахована.
Наразі Комісія активно працює в напрямку створення інституту кваліфікованих оцінщиків рівня знань кандидатів на посаду судді - з числа діючих суддів - для реалізації міжнародних (європейських) рекомендацій щодо відокремлення функції оцінщика від органу, що надає рекомендації для призначення. Запрошую й вас долучитися до такої роботи, адже хто, як не суддя, зможе краще оцінити здатність здійснювати правосуддя претендента на суддівську посаду.
Шановні учасники З’їзду, ви – представники суддівського корпусу, його еліта, від вас залежить реалізація Комісією визначених законом завдань та удосконалення процедур, покращення їх прозорості.
Відтак сподіваюся на плідну співпрацю із судовим корпусом.
Дякую за увагу.
Прес-служба Комісії
Вci новини