Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Сидоровича Р.М.,
членів Комісії: Богоноса М.Б. (доповідач), Волкової Л.М., Гацелюка В.О., Кидисюка Р.А., Кобецької Н.Р., Коліуша О.Л., Мельника Р.І., Омельяна О.С., Пасічника А.В., Сабодаша Р.Б., Чумака С.Ю., Шевчук Г.М.,
розглянувши питання про підтримку рішень колегій Комісії, ухвалених у межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді,
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру судді та проходження кваліфікаційного оцінювання.
Указом Президента України від 25 липня 2013 року № 391/2012 Корчкова Анатолія Анатолійовича вперше призначено на посаду судді Іванківського районного суду Київської області строком на п’ять років.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Іванківського районного суду Київської області Корчкова Анатолія Анатолійовича.
24 липня 2019 року на адресу Комісії надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики з огляду на заниження вартості майна члена сім’ї судді, що є ліквідним активом та допущення недбалого оформлення документів, поданих для проходження оцінювання.
Також ГРД виявила факти, які не стали самостійною підставою для висновку, однак, на думку ГРД, є такими, що характеризують суддю та можуть бути використані під час його оцінювання. Йдеться про недекларування у 2017 році права користування автомобілем марки «Hyundai Elantra», який перебуває у власності його дружини.
Рішенням Комісії від 24 липня 2019 року № 660/ко-19 визначено, що суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 824,125 бала, визнано його таким, що відповідає займаній посаді.
У рішенні вказано, що воно набирає чинності в порядку, визначеному підпунктом 4.10.8 пункту 4.10 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 24 грудня 2020 року № 3638/0/15-20 внесено подання Президентові України про призначення Корчкова А.А. на посаду судді Іванківського районного суду Київської області.
Указом Президента України від 08 лютого 2022 року № 42/2022 Корчкова А.А. призначено на посаду судді цього суду безстроково.
З метою вирішення питання щодо продовження процедур оцінювання за рішенням Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 25 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії – Богоноса М.Б.
На підставі викладеного вище Комісія продовжила процедуру кваліфікаційного оцінювання з моменту припинення, зокрема стосовно Корчкова А.А. із стадії підтримки рішення колегії пленарним складом Комісії.
З метою оновлення даних, що містяться в суддівському досьє, Комісією в межах наданих повноважень надіслано запити до таких органів державної влади: Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерства юстиції України та судді.
У відповідь на запити отримано інформацію стосовно Корчкова А.А., яку долучено до матеріалів досьє.
21 листопада 2023 року на адресу Комісії від ГРД надійшов висновок у новій редакції про невідповідність судді Корчкова А.А. критеріям доброчесності та професійної етики, в якому новий склад ГРД, врахувавши попередній висновок від 02 жовтня 2019 року та пояснення судді, дійшов висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики з огляду на таке:
- заниження вартості майна дружини судді, що є ліквідним активом, зокрема автомобіля марки «Hyundai Elantra», 2011 року випуску, та квартири у місті Києві площею 94,9 кв. м;
- недбале оформлення документів, поданих для проходження оцінювання.
Поряд з цим ГРД надала нову інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснення з боку судді. Інформація полягає у такому:
- у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік не вказано вартості автомобіля, який перебував у користуванні судді, проте фактично належав на праві власності його брату;
- допущено судову тяганину, яка стала причиною уникнення правопорушниками відповідальності внаслідок закриття провадження у п’яти справах за порушення статті 130 КУпАП;
- постановлено дві ухвали, поза робочим місцем;
- відвідування з сім’єю території АР Крим.
Стосовно двох останніх пунктів ГРД зауважує, що такі не свідчать про невідповідність судді критеріям доброчесності.
20 листопада 2023 року та 18 грудня 2023 року на адресу Комісії надійшли пояснення Корчкова А.А., для спростування тверджень, викладених у висновку ГРД.
Комісією 21 грудня 2023 року проведено співбесіду із суддею, під час якої обговорено рішення Комісії, ухвалене у складі колегії, про підтвердження його відповідності займаній посаді, висновок та інформацію ГРД, пояснення судді, інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Згідно з пунктом 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному Законом.
Згідно з частиною першою статті 88 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (далі – Закон) Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.
Відповідно до підпункту 4.10.5 пункту 4.10 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (у редакції, чинній на момент ухвалення рішення колегії, із змінами, внесеними рішеннями Комісії від 02 липня 2019 року № 109/зп-19 та № 110/зп-19), за результатами співбесіди Комісія у складі колегії ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону або у разі надходження до Комісії рішення ГРД про скасування відповідного висновку до моменту його розгляду Комісією у пленарному складі.
Правила такого ж змісту передбачені положеннями Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у нині чинній редакції (в редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23).
Зокрема, згідно з пунктом 124 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (в редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23) рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді) за наявності висновку ГРД набирає чинності з дня його ухвалення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, або у разі надходження до Комісії рішення ГРД про скасування відповідного висновку до моменту його розгляду Комісією у пленарному складі.
Відповідно до пункту 128 параграфа 9 розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (в редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23) у разі ухвалення рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді) за наявності висновку ГРД на розгляд Комісії у пленарному складі виноситься питання щодо підтримки зазначеного рішення відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 88 Закону.
Згідно з пунктом 126 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (в редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23) у засіданні Комісії у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону, розгляду підлягають рішення Комісії, ухвалені у складі Колегії, про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді); висновок (інформація) ГРД, пояснення судді (кандидата на посаду судді), інші обставини, документи та матеріали.
Пунктом 128 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (в редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23) передбачено, що за результатами засідання у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону, Комісія ухвалює одне з таких рішень:
- про підтримку рішення Комісії у складі Колегії про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді);
- про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді).
Мотиви, якими керується Комісія при ухваленні рішення.
Рішенням Комісії у складі колегії від 24 липня 2019 року № 660/ко-19 суддю Іванківського районного суду Київської області Корчкова А.А. визнано таким, що відповідає займаній посаді.
Рішення обґрунтовано тим, що за критеріями компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя Корчков А.А. набрав 404,125 бала, за критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення) – 220 балів та за критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення – 200 балів.
У підсумку за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А. набрав 824,125 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за всіма критеріями. Тому Комісія у складі колегії дійшла висновку про відповідність судді Іванківського районного суду Київської області Корчкова А.А. займаній посаді.
Стосовно висновку ГРД від 24 липня 2019 року про невідповідність судді Іванківського районного суду Київської області Корчкова А.А. критеріям доброчесності та професійної етики Комісія у складі колегії встановила, що його мотивовано тим, що суддя занизив вартість майна члена сім’ї судді, що є ліквідним активом та допустив недбале оформлення документів, поданих для проходження оцінювання.
Стосовно суттєвої різниці між задекларованою вартістю автомобіля марки «Нуndaі Еlantra», 2011 року випуску, та ринковою вартістю, Комісія врахувала пояснення судді. При придбанні автомобіля було виявлено значні пошкодження та незадовільний технічний стан. Вказані обставини підтверджені суддею нотаріально завіреною заявою продавця, в якій указано ціну автомобіля, яка хоч і була нижчою за ринкову, втім, ураховуючи несправності на момент продажу, відповідала середній вартості автомобіля. Крім того, Корчков А.А. надав висновок про експертну оцінку від 26 липня 2019 року, який підтверджує вартість автомобіля у розмірі 59700,00 грн з урахуванням усіх пошкоджень та інших характеристик на час придбання.
Також враховано, що у 2015 році Державна фіскальна служба проводила перевірку декларацій судді, якою підтверджено достовірність відомостей про майно та відповідність вартості цього майна отриманим із законних джерел доходам судді.
Стосовно допущення недбалого оформлення документів, поданих для проходження оцінювання, суддя пояснив, що в анкеті він зазначив про отримання повістки до суду у справі щодо оскарження дій поліцейських та стверджував, що не притягувався до адміністративної відповідальності. Постанову про накладення адміністративного стягнення було скасовано судом, тому на момент заповнення анкети не було рішення щодо притягнення його до відповідальності.
Після заслуховування пояснень судді та аналізу матеріалів його досьє Комісія дійшла висновку, що інформація, наведена у його анкеті та деклараціях, не свідчить про очевидне недбале оформлення документів чи приховування вартості майна.
Стосовно того, що суддею не зазначено у майновій декларації за 2017 рік права користування автомобілем марки «Нуndaі Еlantra», 2011 року випуску, що був у власності дружини судді, Комісією з’ясоване таке.
Відповідно до роз’яснень Міністерства юстиції України та Національного агентства з питань запобігання корупції у деклараціях вказуються лише об’єкти, що перебувають у власності чи користуванні на кінець звітного періоду. Суддя у своїх майнових деклараціях за 2015–2018 роки зазначав автомобіль, який був у власності його дружини і використовувався ним лише епізодично в 2017 році. У Комісії не було доказів того, що на кінець 2017 року цей транспортний засіб фактично використовувався суддею. Тому зроблено висновок, що суддя правомірно у звітних деклараціях не вказував цей автомобіль як об’єкт, яким він володів чи користувався.
У висновку ГРД у новій редакції про невідповідність судді Корчкова А.А. критеріям доброчесності та професійної етики від 21 листопада 2023 року зазначається про те, що новий склад ГРД, враховуючи попередній висновок від 02 жовтня 2019 року та пояснення судді, дійшов висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики з огляду на таке:
- заниження вартості майна дружини судді, що є ліквідним активом, зокрема автомобіля марки «Hyundai Elantra», 2011 року випуску, та квартири у місті Києві площею 94,9 кв. м;
- допущення недбалого оформлення документів, поданих для проходження оцінювання.
Оцінюючи вказані обставини, Комісія зауважує, що відповідно до Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль, для того щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною (рішення Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/219/17).
Під час кваліфікаційного оцінювання, зважаючи на мету і завдання його проведення, у обізнаного та розсудливого спостерігача може виникнути обґрунтований сумнів щодо відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності. При цьому під терміном «розсудливий спостерігач» для цілей кваліфікаційного оцінювання необхідно розуміти людину, чиї уявлення, стандарти поведінки відповідають тим, які зазвичай прийняті серед звичайних людей у нашому суспільстві.
У випадку виникнення такого сумніву обов’язком (повноваженням) Комісії є з’ясування й оцінка всіх аспектів життя і діяльності судді не лише професійного характеру, але й морально-етичного. Комісія з огляду на свій правовий статус повинна визначити, чи відповідає поведінка судді/кандидата на посаду судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23), а також у Кодексі суддівської етики (пункт 12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі № 9901/57/19).
Обґрунтований сумнів вважається таким, що виник у тому числі й з моменту надання ГРД мотивованого висновку про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності або інформації стосовно судді.
І хоча Комісія вважає себе зобов’язаною вжити заходів до перевірки обставин, які стали підставою для надання висновку (інформації) ГРД, суддя повинен брати активну участь у спростуванні сумніву в його доброчесності. Використовуючи чіткі та переконливі докази, суддя може розвіяти обґрунтований сумнів у наявності індикатора (показника), що свідчить про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності. При цьому під стандартом доказування – «чіткі та переконливі докази» Комісією для цілей кваліфікаційного оцінювання розуміються докази, які залишають в обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача тверду віру або переконання, що є висока ймовірність того, що фактичні твердження судді є правдою.
Якщо суддя не в змозі спростувати існування обставин, що можуть свідчити про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності, це вказує на те, що факти, які підтверджують наявність обґрунтованих сумнівів, мають бути у подальшому оцінені Комісією через їх вплив на авторитет судової влади та врахування суддею необхідності його зберегти за тих чи інших обставин.
Отже, Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівних фактів щодо поведінки судді не лише з точки зору вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства у чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19).
Перевіряючи твердження ГРД стосовно заниження вартості майна дружини судді, що є ліквідним активом, зокрема автомобіля марки «Hyundai Elantra», 2011 року випуску, та квартири у місті Києві площею 94,9 кв. м, Комісією встановлено таке.
У розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація, Декларації), за 2015–2017 роки суддя вказує транспортний засіб – автомобіль марки «Hyundai Elantra», 2011 року випуску, що належить на праві власності його дружині ОСОБА_1.
Автомобіль придбаний дружиною судді 01 липня 2015 року у ОСОБА_2 за 59 700,00 грн. Вартість автомобіля марки «Нуndaі Еlantra», 2011 року випуску, підтверджено такими документами:
- заявою продавця автомобіля ОСОБА_2 від 13 серпня 2019 року, в якій зазначено про значні пошкодження кузова та незадовільний стан автомобіля, що вплинуло на його вартість (59 700,00 грн);
- висновком (актом) з експертної оцінки від 26 липня 2019 року № 008695, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю «Люкс-Експерт», у якому вказано, що вартість автомобіля станом на 01 липня 2015 року з огляду на його технічний стан могла відповідати сумі 59 700,00 грн.
- фотоматеріалами, що підтверджують наявні ушкодження транспортного засобу.
У своїх письмових й усних поясненнях суддя акцентував увагу на тому, що основним джерелом інформації для визначення ГРД вартості автомобіля були відомості з оголошень на веб–сайті «Автопродаж» про продаж автомобіля марки «Нуndaі Еlantra», 2011 року випуску. Проте вказані в оголошеннях автомобілі є новою версією моделі, відмінною від попередньої, яка належала його дружині, що суттєво впливає на його вартість. До того ж ГРД взагалі не враховано технічний стан придбаного дружиною автомобіля, що істотно вплинуло на його вартість.
У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» Декларацій за 2015–2020 роки суддя зазначає квартиру площею 94,90 кв. м, вартістю 459 582,00 грн, за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, що належить на праві власності його дружині ОСОБА_1.
Квартира набута дружиною судді 26 лютого 2015 року на підставі договору-дарування (дарувальник – батько дружини ОСОБА_3). Ринкова вартість квартири станом на момент дарування становила 459582,00 грн, що підтверджується відомостями, викладеними в Звіті про оцінку майна № RS34-150212-001, проведену ТОВ «АКР-КОНСАЛТ» 02 лютого 2015 року.
З приводу заниження вартості квартири суддя пояснив, що її набуто його дружиною у власність на підставі договору дарування, за яким дарувальником був її батько. Ринкова вартість квартири була вказана на підставі звіту про оцінку майна, проведену у лютому 2015 року.
Оцінивши вказані вище обставини, Комісія вважає надані пояснення та наведені під час співбесіди аргументи переконливими та такими, що можуть вважатись достатніми для спростування сумнівів у відповідності судді критерію доброчесності.
Стосовно недбалого оформлення документів, поданих для проходження оцінювання, Комісією встановлено таке.
У пункті 1 розділу 3 «Відомості про притягнення до юридичної відповідальності» анкети судді від 15 березня 2018 року Корчковим А.А. зазначено про отримання судової повістки в справі про оскарження дій працівників поліції при складанні постанови про адміністративне правопорушення.
Однак у пункті 4 розділу 3 «Відомості про притягнення до юридичної відповідальності» анкети судді інформація про притягнення до адміністративної відповідальності відсутня.
Комісією встановлено, що постановою від 03 липня 2017 року серії АР № 995248 Корчкова А.А. притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі частини першої статті 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.
На підставі інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) Комісією з’ясовано, що постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2017 року у справі № 755/10228/17 скасовано постанову від 03 липня 2017 року серії АР № 995248 про притягнення Корчкова А.А. до адміністративної відповідальності.
ГРД просить врахувати, що суддею не зазначено в анкеті про факт складання постанови та подальше її скасування.
Як пояснив суддя, у пункті 4 анкети він не зазначив факт притягнення до адміністративної відповідальності з огляду на те, що на момент заповнення анкети (станом на 2018 рік), постанова про накладення адміністративного стягнення була скасована судом та втратила свою юридичну силу без жодних юридичних наслідків.
Оцінивши вказані вище обставини, Комісія вважає надані пояснення та наведені під час співбесіди аргументи переконливими. Відомості, що зазначені суддею в анкеті, у своїй сукупності не дають підстав для висновку про намір приховати інформацію про притягнення його до адміністративної відповідальності, адже ці відомості було зазначено суддею самостійно в іншому рядку анкети. Отже, допущена при заповненні анкети помилка – методологічна, що не кваліфікується як ознака недоброчесної поведінки судді.
Оцінюючи інформацію ГРД про недекларування вартості автомобіля, що належить його брату ОСОБА_4, Комісія встановила таке.
У пункті 40 роз’яснень НАЗК щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю від 13 лютого 2020 року № 1 вказано, що за загальним правилом інформація про вартість відповідного майна повинна вказуватись на дату набуття права власності, володіння чи користування або відповідно до останньої грошової оцінки майна у грошовій одиниці України. Закон не вимагає від суб’єкта декларування проводити оцінку майна з метою заповнення декларації. При визначенні вартості об’єкта декларування суб’єкт декларування повинен керуватися відповідними правовстановлюючими документами, на підставі яких у нього або членів його сім’ї виникло право на цей об’єкт.
Якщо суб’єкту декларування не відома вартість об’єкта ні на дату набуття права, ні за його останньою оцінкою (або якщо така оцінка не проводилася), то у відповідному полі форми декларації слід обрати позначку «Не застосовується» (крім майна, зазначеного у розділі 5 «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» декларації, право на яке набуто після подання першої декларації).
У розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» Декларації за 2020 рік суддя зазначає про право безоплатного користування автомобілем марки «Nissan Leaf», 2017 року випуску, який на праві власності належить брату судді – ОСОБА_4.
Суддя Корчков О.А. в поясненнях вказав, що при декларуванні права користування транспортним засобом у 2020 році брат не зміг надати йому дані щодо точної вартості зазначеного автомобіля, оскільки не зберіг правовстановлюючі документи на транспортний засіб. Тому суддя, враховуючи роз’яснення НАЗК, у відповідному полі Декларації обрав позначку «Не відомо».
Комісія приймає пояснення судді та вважає їх вичерпними та достатніми для відхилення доводів ГРД у цій частині.
Стосовно інформації про відвідування родиною судді території АР Крим у серпні 2014 року з метою оздоровлення ІНФОРМАЦІЯ_1 дітей, Комісія встановила таке.
Суддя з цього приводу надав пояснення, в яких повідомив про підставу та мету відвідування території АР Крим, яка полягала у супроводженні його сім’ї до Києва після оздоровлення.
ГРД щодо вказаної інформації стверджує, що це не свідчить про невідповідність судді критеріям доброчесності.
Комісія не вбачає обґрунтованих підстав для іншої оцінки наведених обставин, оскільки навіть з точки зору ГРД вони не є проявом недоброчесної поведінки судді.
При дослідженні повідомлених ГРД обставин, які призвели до судової тяганини, внаслідок чого правопорушники уникли відповідальності за порушення, передбачені статтею 130 КУпАП, Комісією встановлено таке.
У провадженні судді Корчкова А.А. перебували справи №№ 366/342/16-п, 366/2629/16-п, 366/2470/15-п, 366/2594/15-п, 366/3618/17 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП.
За результатами розгляду вказаних справ ухвалено постанови про закриття провадження у зв’язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
На думку ГРД, прийняття такого рішення зумовлено безпідставним затягуванням суддею розгляду справ.
Суддя Корчков А.А. у поясненнях вказав, що надати повну інформацію щодо порядку розгляду цих справ неможливо, оскільки їх знищено. Втім, він звертає увагу на наявність об’єктивних причин та обставин, які унеможливили розгляд зазначених справ про адміністративні правопорушення у строки, передбачені статтею 38 КУпАП.
Суддя наголошує, що чотири з п’яти справ надіслані на адресу суду після закінчення строків накладення адміністративного стягнення на порушників.
Комісією при дослідженні вказаних обставин встановлено, що у справах №№ 366/342/16-п, 366/2629/16-п пропущено строки, передбачені статтею 38 КУпАП, з об’єктивних причин, а саме у зв’язку з необхідністю забезпечити своєчасне та належне повідомлення особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду справи.
У справі № 366/2594/15-п адміністративне правопорушення вчинено 18 серпня 2015 року, а матеріали надійшли до суду 28 вересня 2015 року (через місяць після закриття).
У справах №№ 366/2470/15-п, 366/3618/17 адміністративні правопорушення вчинені 11 липня 2015 року та 10 листопада 2017 року, а матеріали надійшли до суду 11 вересня 2015 року та 04 січня 2018 року (через два місяці після вчинення правопорушень).
Отже, у вказаних справах причини закриття проваджень мали об’єктивний характер. Поведінку судді не можна вважати зволіканням з їх розглядом, адже справи надходили до суду коли для ухвалення рішення про накладення стягнення залишалося менше половини відведеного Кодексом строку.
Закриття провадження у справах №№ 366/342/16-п, 366/2629/16-п, як встановлено Комісією, пов’язано із забезпеченням права особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення до відповідальності, бути присутньою у судовому засіданні, що гарантовано чинним національним законодавством, міжнародними актами та практикою їх застосування.
З огляду на досліджені обставини у Комісії не виникає сумнівів у переконливості наданих суддею пояснень, оскільки вони підтверджені інформацією, що міститься в ЄДРСР та на веб – сайті «Судова влада України».
Стосовно інформації про постановлення двох ухвал поза робочим місцем Комісією встановлено, що в період з 02 січня 2016 року до 09 січня 2016 року суддя перебував за межами території України.
Згідно з даними ЄДРСР 04 січня 2016 року суддею було постановлено дві ухвали про відкриття провадження у справах №№ 366/3375/15-ц та 366/3373/15-ц.
Із наявної у ЄДРСР інформації встановлено, що датою підписання та надіслання ухвал до ЄДРСР є 13 січня 2016 року.
За цих обставин Комісія вважає переконливою позицію судді про допущення помилки у даті ухвал, а також про те, що ухвали постановлені вже після завершення відпустки та повернення на територію України. Отже, аргументи ГРД у цій частині підлягають відхиленню.
Висновки Комісії за результатами розгляду.
Комісія у пленарному складі, заслухавши доповідача, дослідивши рішення Комісії у складі колегії, висновок ГРД у новій редакції, пояснення судді, інші обставини, документи та матеріали, дійшла висновку про спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді Корчкова А.А. критеріям доброчесності та професійної етики. Згідно з пунктом 128 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (в редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23) це є підставою для ухвалення рішення про підтримку рішення Комісії у складі колегії про відповідність судді займаній посаді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Комісія одноголосно
вирішила:
підтримати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у складі колегії від 24 липня 2019 року № 660/ко-19 про відповідність судді Іванківського районного суду Київської області Корчкова Анатолія Анатолійовича займаній посаді.
Головуючий Р.М. Сидорович
Члени Комісії: М.Б. Богоніс
Л.М. Волкова
В.О. Гацелюк
Р.А. Кидисюк
Н.Р. Кобецька
О.Л. Коліуш
Р.І. Мельник
О.С. Омельян
А.В. Пасічник
Р.Б. Сабодаш
С.Ю. Чумак
Г.М. Шевчук
