Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області Д’яченка Дмитра Олександровича на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА,

членів Комісії: Олега КОЛІУША (доповідач), Руслана МЕЛЬНИКА,

за участі:

судді Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області Дмитра Д’ЯЧЕНКА,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області Д’яченка Дмитра Олександровича на відповідність займаній посаді,

встановила:

І. Стислий виклад інформації про кар’єру судді та проведену процедуру кваліфікаційного оцінювання судді.

Д’яченко Дмитро Олександрович, дата народження – ________, громадянин України.

У 1999 році Д’яченко Д.О. закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

Наукового ступеня та вченого звання він не має.

Указом Президента України від 24.09.2016 № 410/2016 Д’яченка Д.О. призначено на посаду судді Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області строком на п’ять років.

Рішенням Комісії від 07.06.2018 № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання та визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, зокрема на 14.08.2018 призначено іспит (кримінальна спеціалізація) для судді Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області Д’яченка Д.О.

Рішенням Комісії від 12.12.2018 № 313/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, зокрема, Д’яченка Д.О.

За підсумками тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей психологом складено висновок.

Рішенням Комісії від 29.01.2019 № 15/зп-18 затверджено кодовані та декодовані результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема Д’яченка Д.О. Комісія вирішила допустити Д’яченка Д.О. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16.10.2019 № 193-ІХ (набрав чинності 07.11.2019) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.

У зв’язку з припиненням 07.11.2019 повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України кваліфікаційне оцінювання судді Д’яченка Д.О. не завершено.

Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01.06.2023.

З метою вирішення питання щодо продовження процедури оцінювання, передбаченої Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), на підставі рішення Комісії від 20.07.2023 № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно: осіб, п’ятирічний строк повноважень яких на посаді судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визнано такими, що відповідають займаній посаді судді, проте відповідне питання винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі у зв’язку з надходженням висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 25.07.2023 доповідачем у справі визначено члена Комісії Коліуша О.Л.

На підставі викладеного процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Д’яченка Д.О. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

ІІ. Стислий виклад рішення Громадської ради доброчесності про надання Комісії інформації.

Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.

ГРД 31.05.2026 затверджено рішення про надання Комісії інформації стосовно судді Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області Д’яченка Д.О., яка не є самостійною підставою для висновку, однак має бути врахована під час оцінювання, яке надійшло до Комісії 08.06.2026. Мотивуючи своє рішення, ГРД вказує на таке.

1. У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — декларація), суддя не відобразив право користування (а саме право проживання) своє та членів своєї сім’ї в задекларованих об’єктах нерухомості.

1.1. Відповідно до декларацій за 2015–2021 роки суддя в розділі 3 «Об’єкти нерухомості» зазначав квартиру площею 78,1 кв. м, розташовану в місті Маріуполі, яка перебувала у спільній власності його дружини ОСОБА_1 та пасинка ОСОБА_2 Водночас у жодній із цих декларацій суддя не відобразив своє право користування (проживання) зазначеною квартирою, а також право користування нею своїх дітей – ОСОБА_3 та ОСОБА_4, хоча саме цей об’єкт був місцем їх проживання.

1.2. Відповідно до декларацій за 2022–2025 роки суддя декларує оренду квартири площею 100 кв. м у місті Кривий Ріг, власником якої зазначено ОСОБА_5. Водночас у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» суддя не відобразив право користування (проживання) цією квартирою членів своєї сім’ї. Крім того, за поясненнями судді, квартира належала батькам ОСОБА_5, а не їй особисто, хоча договори оренди з 2022 року укладалися саме з нею як із власником квартири, що не узгоджується з його поясненнями. Крім того, ГРД звертає увагу, що договір оренди від 01.02.2023 був укладений російською мовою. Водночас на момент його укладення на території України вже майже рік тривало повномасштабне збройне вторгнення російської федерації. Хоча саме по собі це не є порушенням закону, такий вибір мови договору суддею, який здійснює правосуддя від імені України, заслуговує на оцінку.

2. Відповідно до декларації за 2015 рік єдиним задекларованим джерелом доходу сім’ї була заробітна плата судді в розмірі 121 197 грн (після сплати податків – 101 199,50 грн), у середньому 8 433,30 грн на місяць на сім’ю з чотирьох осіб. У декларації за 2016 рік єдиним джерелом доходу також була заробітна плата судді в розмірі 150 648 грн (після сплати податків – 121 271,64 грн), або 10 105,97 грн на місяць на сім’ю. Будь-які доходи дружини в деклараціях відсутні, що викликає сумнів щодо достатності задекларованих коштів для забезпечення потреб сім’ї. Крім того, у своїх поясненнях суддя зазначив про наявність у цей період кредитних зобов’язань, однак у розділі 13 «Фінансові зобов’язання» декларацій за 2015–2016 роки жодних фінансових зобов’язань не задекларовано. На думку ГРД, вказані обставини потребують додаткового з’ясування під час співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання.

3. У листопаді 2017 року пасинок судді ОСОБА_2 набув у власність автомобіль «Subaru Legacy» 2007 року випуску вартістю 210 000 грн, що відображено в його декларації за 2018 рік. Починаючи з 31.12.2018, суддя декларує право безоплатного користування цим транспортним засобом, однак у розділі «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» своїх декларацій повідомляє, що вартість автомобіля на дату набуття ним права користування йому «не відома».

4. Відповідно до декларацій за 2022–2024 роки суддя декларує право користування автомобілем «Chevrolet Lacetti» 2004 року випуску, який належить на праві власності його брату – ОСОБА_6. Суддя зазначає, що вартість майна на дату набуття права користування йому невідома. Водночас у декларації за 2025 рік суддя повідомляє, що з 11.08.2025 право користування цим автомобілем набув його син – ОСОБА_3, а також вказує вартість транспортного засобу на дату набуття права в розмірі 200 000 грн.

ІII. Зміст проведеної Комісією співбесіди із суддею.

Співбесіду із Д’яченком Д.О. проведено 30.06.2026.

Після проголошення доповіді за результатами дослідження досьє судді надано можливість доповнити, уточнити чи спростувати озвучену інформацію.

Члени Комісії послідовно обговорили із суддею показники щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності, а також інші показники, оцінювання яких потребувало уточнення з метою прийняття остаточного рішення щодо відповідності судді займаній посаді.

Під час співбесіди Д’яченко Д.О. надав пояснення стосовно рішення ГРД, яке надійшло до Комісії та надіслано судді 12.06.2026.

Стосовно невідображення в деклараціях права користування (проживання) квартирою, яка належить на праві спільної власності дружині та пасинку, а також права користування цією квартирою дітей, суддя пояснив, що в деклараціях за 2015–2021 роки ним було зазначено місце реєстрації та фактичного проживання в пункті 2.1 декларації, а також задекларовано членів сім’ї, які проживали разом з ним. У розділі 3 декларацій також було відображено право спільної власності дружини на вказану квартиру. Оскільки це було єдиним місцем проживання їхньої сім’ї, він помилково вважав, що зазначення місця проживання та права власності дружини є достатнім і не потребує окремого декларування його та дітей права безоплатного користування цією квартирою. Зауважив, що наразі розуміє, що право безоплатного користування квартирою необхідно було окремо висвітлити в розділі 3 декларацій. Вказане було наслідком помилкового розуміння порядку заповнення декларацій, а не наміром приховати будь-які відомості.

Стосовно оренди квартири в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області суддя пояснив, що після початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року він разом із сім’єю виїхав з міста Маріуполя та переїхав до міста Кривий Ріг, де проживає і дотепер. З 01.06.2022 він орендує квартиру за договором, який у подальшому неодноразово переукладався. У деклараціях за 2022–2025 роки він відображав оренду квартири та своє місце проживання, однак помилково не задекларував право користування нею членами своєї сім’ї. Зазначив, що це буде виправлено в декларації за 2026 рік. Вказував, що знайшов житло через оголошення на сайті, після чого уклав договір оренди з ОСОБА_5 через рієлтора. За наданою йому інформацією, квартира належала батькам орендодавця, а після їх смерті триває оформлення спадщини. Стосовно договору оренди від 01.02.2023, складеного російською мовою, суддя пояснив, що цей примірник був підготовлений рієлтором, а договори, укладені у 2024 та 2026 роках, вже були оформлені українською мовою.

Стосовно доходів сім’ї судді у 2015–2016 роках пояснив, що дружина не працювала і жили лише за рахунок його доходів. У той час його родина дуже сильно відчувала нестачу грошей, що виражалось у наявності боргів за комунальні послуги, наявності кредитів. Також зауважив, що в той період ним не здійснювалось жодних операцій з купівлі коштовних речей, нерухомості, цінних паперів, не купувались путівки на відпочинок ні в Україні, ні за кордоном, що свідчить про відсутність у нього незадекларованих джерел доходу.

Стосовно користування автомобілем «Subaru Legacy» 2007 року випуску суддя пояснив, що він дійсно періодично користувався цим транспортним засобом на безоплатній основі, що й було відображено в його декларації за 2018 рік. Відсутність даних про вартість майна в декларації обґрунтував тим, що на момент заповнення декларації не мав можливості дізнатися вартість у свого пасинка, який з 2013 року проживав окремо.

Стосовно права користування автомобілем «Chevrolet Lacetti» 2004 року випуску суддя пояснив, що у 2022–2024 роках брат через застосунок «Дія» надав йому право безоплатного користування автомобілем на випадок можливої евакуації. Фактично автомобілем він не користувався, оскільки мав власний транспортний засіб, однак право користування відображав у деклараціях. Вказував, що під час заповнення декларацій за 2022–2024 роки йому не була відома вартість придбання автомобіля, оскільки брат не пам’ятав її. У декларації за 2025 рік була зазначена орієнтовна вартість 200 000 грн, повідомлена братом. Також суддя пояснив, що у 2025 році відмовився від права користування автомобілем, а після ІНФОРМАЦІЯ_1 брата право безоплатного користування було надано його сину, який фактично користується автомобілем.

ІV. Правові підстави та загальний порядок проведення кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.

Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.

Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону (у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» № 3511-IX) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Відмовою від проходження оцінювання судді на відповідність займаній посаді вважається систематична (тричі) неявка судді на будь-який з етапів такого оцінювання за відсутності для цього поважних причин або за відсутності інформації про причини неявки.

Факт відмови судді від проходження оцінювання на відповідність займаній посаді встановлюється рішенням Комісії у пленарному складі. Під час ухвалення такого рішення у засіданні Комісії може брати участь представник Громадської ради доброчесності.

У разі систематичної (тричі) неявки судді на будь-який з етапів оцінювання на відповідність займаній посаді Комісія може розглянути питання щодо відповідності такого судді займаній посаді за його відсутності.

Згідно з частиною першою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. 

Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

• компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
• професійна етика;
• доброчесність.

Частиною п’ятою статті 83 Закону передбачено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону. 

З метою проведення кваліфікаційного оцінювання суддів за визначеними законом критеріями Комісією рішенням від 03.11.2016 № 143/зп-16 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.02.2018 № 20/зп-18) (далі  –  Положення).

Відповідно до пункту 1 розділу V Положення організація та проведення кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності судді займаній посаді здійснюється за правилами, встановленими Положенням, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення визначено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.

За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).

Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.

У главі 3 розділу ІІ Положення визначено показники, за якими оцінюється відповідність судді кожному критерію.

Відповідність критерію професійної компетентності визначається за показниками: рівень знань у сфері права (оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту), рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні (оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту), ефективність здійснення правосуддя (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди), діяльність щодо підвищення фахового рівня (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди).

Відповідність критерію особистої компетентності визначається за показниками особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості (оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди).

Відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння та дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість (оцінюється на підставі висновку про підсумки тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди).

Відповідність судді критерію професійної етики визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.

Відповідність судді критерію доброчесності визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.

Водночас, оцінюючи відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності, Комісія мала би виходити з таких засадничих положень.

Пунктом 34 розділу ІІІ Положення передбачено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку ГРД про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.

Відповідно до пункту 120 параграфа 9 розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13.10.2016 № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19.10.2023 № 119/зп-23 зі змінами) висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду в рішенні від 10.11.2021 (справа № 9901/355/21), доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23).

Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХХ чергового з’їзду суддів України від 18.09.2024, встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді, а також суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади і утвердження авторитету правосуддя. Відповідно до статті 3 цього кодексу саме суддя має докладати зусиль до того, щоб, на думку звичайної розсудливої (законослухняної людини, яка будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини за сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності.

У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», за результатами розгляду якого було внесено зміни до Конституції України (Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)») і запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеціанської Комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23.03.2015 (документ CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення.

Так, відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюватимуться законом.

Відповідна процедура здійснюватиметься виключно за вказаними критеріями та у порядку, визначеному Законом, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», та буде тим винятковим заходом, що застосовуватиметься до всіх суддів, про який зазначили експерти Венеціанської комісії в Остаточному висновку від 26.10.2015 (документ CDL-AD(2015)027) і який «вимагає надзвичайної обережності: паралельне виконання різних процедур, що їх здійснюють різні органи, навряд чи забезпечить дотримання найвищих гарантій для тих суддів, що відповідають цим критеріям».

На тимчасовість кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді та дотримання гарантій суддів під час його проведення звернула увагу і Венеціанська комісія у своєму висновку від 26.10.2015 № 803/2015 щодо проєкту змін до Конституції України в частині правосуддя, зазначивши у пункті 36 таке:

«У своєму спільному висновку «Щодо Закону «Про судоустрій і статус суддів» і внесення змін до Закону «Про Вищу раду юстиції» Венеціанська комісія й Директорат з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права, безумовно, врахували пояснення органів української влади про те, що необхідно зробити вибір: або звільнити всіх суддів і запропонувати їм повторно подати свої кандидатури на зайняття посад, або оцінити їх у спосіб, запропонований в законі. Венеціанська комісія й Директорат висловили свою думку про те, що «може бути необхідним і виправданим вжити надзвичайних заходів» для подолання «корупції і некомпетентності працівників судових органів, які є результатом політичного впливу на призначення суддів у попередній період», але «звільнення кожного з представників судової влади, призначеного на посаду у відповідний період, не буде належним вирішенням проблем, зазначених владою». Крім того, вони підкреслили, що навіть «такий захід, як кваліфікаційне оцінювання, передбачене статтею 6 Перехідних положень, слід розглядати як цілком винятковий і такий, що має підпадати під надзвичайно суворі гарантії захисту тих суддів, які відповідають зайнятій посаді», а також що «це питання має більш детально розглядатися в правовому положенні основної частини Закону та вимагає підкріплення в Конституції».

Венеціанська комісія вважає, що незрозуміло, чи призначено це перехідне положення Конституції забезпечити конституційне підкріплення не лише для процедури оцінювання, передбаченої в пункті 6 Перехідних положень Закону «Про забезпечення права на справедливий суд», але й для процедури перевірки, викладеної в Законі «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» чи люстраційної процедури, передбаченої в Законі «Про очищення влади». Венеціанська комісія вважає, що існування декількох паралельних частково збіжних процедур є вкрай проблематичним, оскільки оцінювання професіоналізму, етичності та доброчесності всіх суддів може бути тільки винятковим заходом, що вимагає найвищої міри обережності: паралельне здійснення істотно різних процедур різними органами навряд чи забезпечить дотримання обов’язкових гарантій для суддів, які дійсно відповідають цим критеріям. Венеціанська комісія вважає, що надзвичайні заходи мають бути обмежені в часі й повинні вживатися швидко та ефективно» (пункт 38).

Так само, ухвалюючи Закон України «Про судоустрій і статус суддів», законодавець в Пояснювальній записці до відповідного законопроєкту сформулював легітимну мету закону – здійснення трансформації системи судоустрою та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань. Законодавець окремо звернув увагу на те, що до завдань законопроєкту також належить подолання корупційних ризиків при здійсненні суддею правосуддя та очищення судової системи від недоброчесних суддів.

Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04.11.2020 (справа № 200/9195/19-а) із започаткуванням судової реформи та набранням чинності Законом для утвердження незалежності судової влади, зокрема шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу необхідно запровадити кваліфікаційне оцінювання суддів. Кваліфікаційне оцінювання суддів зумовлене істотною метою, що полягає у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеційською комісією (пункти 98–99).

Водночас, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, звільнення судді внаслідок невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є серйозним, якщо не найсерйознішим заходом, який може бути застосовано до особи. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правом судді на приватність.

І хоча слід зважати на презумпцію, відповідно до якої суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді.

Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність (невідповідність) судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.

З огляду на вказане кваліфікаційне оцінювання здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (далі – КО на здатність) та оцінювання відповідності судді займаній посаді (далі – КО на відповідність) – не є тотожними процедурами, незважаючи на однакові правила їх проведення. 

КО на здатність здійснюється з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Це «стандартна» процедура в межах суддівської кар’єри, що дає підстави для переходу судді з нижчої до вищої інстанції або зміни спеціалізації. 

КО на відповідність – особлива процедура, встановлена Конституцією України (підпункт 4 пункту 16¹ розділу XV «Перехідні положення»). Вона стосується всіх суддів, яких на момент набрання чинності конституційними змінами 2016 року призначено на посаду строком на п’ять років або обрано на посаду безстроково. Тобто всі особи, які на той момент були суддями, несуть конституційний обов’язок проходження КО на відповідність.

На відміну від обмежених у часі приписів підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України та пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону положення щодо кваліфікаційного оцінювання суддів, передбачені главою 1 розділу V Закону, розраховані на постійне застосування.

Отже, Законом встановлено дві різні процедури оцінювання:

1) оцінювання судді на відповідність займаній посаді;

2) кваліфікаційне оцінювання з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Вочевидь основними відмінностями цих процедур є:

темпоральний характер (КО на відповідність є одноразовою ad hоc процедурою, тоді як КО на здатність є повторюваним процесом із можливістю проходження суддею цієї процедури необмежену кількість разів);

мета (КО на здатність має на меті визначення найкращих кандидатів на посади суддів апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду, тоді як мета КО на відповідність полягає у визначенні відповідності осіб, які вже володіють статусом судді, займаним посадам);

наслідки (негативним наслідком КО на відповідність є звільнення судді з посади, а КО на здатність – припинення участі в конкурсі).

Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 16.06.2022 в справі № 9901/57/19 вже сформувала відмінність між процедурами кваліфікаційного оцінювання та притягнення до дисциплінарної відповідальності: «Інформація із суддівського досьє використовується під час проведення кваліфікаційного оцінювання суддів для цілей встановлення відповідності його займаній посаді судді чи продовження кар’єри з метою зайняття посади в іншому суді. Використання інформації про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є формою (елементом) охоплення і застосування значеннєвих обставин, котрі за професійними та морально-етичними ознаками характеризують здатність позивача бути суддею. Потрібно ще раз нагадати, що кваліфікаційне оцінювання за законом не є дисциплінарним провадженням; це, попри певну схожість, сутнісно різні, відмінні процедури. На стадії кваліфікаційного оцінювання відповідний компетентний орган не встановлює і не кваліфікує наявності в діях судді ознак складу дисциплінарного проступку, що є обов’язковою складовою процедури дисциплінарного провадження. На цій стадії відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки судді в сенсі виявлення і визначення [нових] якостей (характеристик, ознак чи рис) судді, на підставі яких формується висновок про його здатність бути суддею» (пункт 18).

У цьому ж рішенні Велика Палата Верховного Суду встановила критерії оцінки судді за процедурою кваліфікаційного оцінювання на відповідність: «Мета, процедура та правові наслідки кваліфікаційного оцінювання суддів чітко визначені та врегульовані Конституцією України, законами «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя». Положення цих законів, що регулюють спірні правовідносини, є зрозумілими, точними і передбачуваними. Цим законодавством, зокрема, передбачена можливість звільнення судді в тому випадку, коли об’єктивні результати його оцінювання прямо підтверджують нездатність чи небажання судді виконувати свої обов’язки на мінімально прийнятному рівні» (пункт 15).

З цього випливає, що звільнення судді з посади за результатами КО на відповідність можливе за таких умов: 1) результати оцінювання мають відповідати критерію об’єктивності; 2) ці результати мають прямо підтверджувати нездатність або небажання судді виконувати свої обов’язки; 3) межа допустимості поведінки судді як такого, що відповідає займаній посаді, визначена як «мінімально прийнятний рівень» з урахуванням правил кваліфікаційного оцінювання, вимог до поведінки судді, визначених законом та зазначеними вище правилами професійної етики.

У справі «Джоджай проти Албанії» (Xhoxhaj v. Albania) Європейський суд з прав людини зазначив: звільнення з посади є серйозним, якщо не найсерйознішим дисциплінарним покаранням, яке може бути застосовано до особи. Застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті людини, вимагає розгляду переконливих доказів, що стосуються етичних норм, доброчесності та професійної компетентності людини (пункт 403).

Відповідно до частини дев’ятої статті 69 Закону кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.

Зважаючи на наведені вище відмінності між процедурами кваліфікаційного оцінювання, Комісія виходить із більш високих вимог до спростування презумпції доброчесності судді порівняно з кандидатом на посаду судді з урахуванням змісту критерію доброчесності, визначеного законодавцем у статті 69 Закону.

Згідно з пунктом 10 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний  підтверджувати законність джерела походження майна у зв’язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання або в порядку дисциплінарного провадження щодо судді, якщо обставини, що можуть мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, викликають сумнів у законності джерела походження майна або доброчесності поведінки судді.

У сукупності з положеннями розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, у тому числі щодо наслідків відмови від проходження кваліфікаційного оцінювання, слід тлумачити цю норму як обов’язок судді взяти у ньому участь шляхом, зокрема, активної реалізації права бути заслуханим у разі виникнення сумнівів Комісії в його відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання під час дослідження досьє та/або проведення співбесіди.

Таким чином, у разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності, спростування такого сумніву відбувається в результаті реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також шляхом реалізації суддею права на надання Комісії чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди з метою, спростування такого сумніву.

Пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 (справа № 9901/623/18) установлена легітимна мета дій Комісії щодо з’ясування відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання (пункт 38).

V. Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм професійної компетентності.

Пунктом 1 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня.

Згідно з абзацом шостим пункту 2 глави 2 розділу II Положення рівень знань у сфері права оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту.

Абзацом тринадцятим пункту 3 глави 2 розділу II Положення передбачено, що рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту.

За результатами складення анонімного письмового тестування суддя набрав 82,125 бала, за виконання практичного завдання – 83 бали. Отже, за вказаними показниками суддя набрав 165,125 бала.

Ефективність здійснення правосуддя Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та проведеної співбесіди шляхом дослідження загальної кількості розглянутих суддею справ, кількості скасованих та змінених судових рішень, підстав скасування та/або зміни судових рішень, дотримання строків розгляду справ, судового навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, а також інших передбачених пунктом 4 глави 2 розділу II Положення релевантних засобів встановлення цього показника.

Згідно з інформацією, наданою Приморським районним судом міста Маріуполя Донецької області, суддя Д’яченко Д.О. розглядав цивільні, кримінальні, адміністративні справи, справи про адміністративні правопорушення, а також був слідчим суддею. За період з 2016 року до 2021 року суддею розглянуто 3 683 справи та 2 382 матеріали (всього 6 065 справ і матеріалів).

Загальний показник судового навантаження судді Д’яченка Д.О. за період з 2016 року до 2021 року дорівнює середньомісячному показнику судового навантаження в Приморському районному суді міста Маріуполя Донецької області.

Стосовно судових рішень, ухвалених суддею Д’яченком Д.О., встановлено, що судом апеляційної інстанції скасовувались та змінювались судові рішення у кримінальних, цивільних, адміністративних справах та справах про адміністративні правопорушення з підстав порушення суддею норм процесуального та матеріального права, а також з інших підстав (57 рішень – скасовано, 7 рішень – змінено).

Матеріали досьє не містять інформації про рішення, постановлені за участі судді Д’яченка Д.О., які були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами яких було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань.

Протягом 2016–2021 років на дії судді Д’яченко Д.О. надійшло 2 скарги, за результатами розгляду яких прийнято 1 рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи, 1 скаргу було залишено без розгляду.

Суддею Д’яченко Д.О. несвоєчасно надсилались судові рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень, проте строки не є суттєвими.

Суддею Д’яченко Д.О. розглянуто 7 справ із порушенням встановлених законодавством строків.

Суддею за звітний період не було складено рішень із порушенням встановлених процесуальним законодавством строків.

Комісія дійшла висновку, що ефективність здійснення правосуддя суддею Д’яченком Д.О. необхідно оцінити в 70 балів.

Діяльність судді щодо підвищення фахового рівня Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди шляхом дослідження даних про підготовку та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо), наявності в судді публікацій у сфері права, наукового ступеня, а також інших передбачених пунктом 5 глави 2 розділу II Положення засобів встановлення цього показника, що можуть бути застосовні в конкретному випадку. Комісія дійшла висновку, що показник діяльності судді щодо підвищення фахового рівня оцінюється
у 2 бали.

VI. Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм особистої компетентності.

Згідно з пунктом 6 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.

Комісією встановлено, що Д’яченко Д.О. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності. На підставі аналізу висновку, дослідження інформації, що міститься в суддівському досьє, та співбесіди за критерієм особистої компетенції суддя здобув 62 бали.

VII. Результати оцінювання відповідності судді займаній посаді за критерієм соціальної компетентності.

Згідно з пунктом 7 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.

За результатами дослідження інформації, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, та співбесіди із суддею, ураховуючи вказані показники, Комісія вважає, що за критерієм соціальної компетентності суддя набрав 100 балів.

У підсумку за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя Д’яченко Д.О. набрав 399,125 бала.

VIII. Результати оцінювання судді на відповідність займаній посаді за критеріями професійної етики та доброчесності. 

Як встановлено пунктами 8–9 глави 2 розділу II Положення, відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; дотримання суддівської етики, наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону, та інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.

Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, зокрема:

1) інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади;

2) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

3) результатів перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за наявності);

4) декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді;

5) результатів регулярного оцінювання;

6) результатів перевірки декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді (за наявності);

7) висновків або інформації ГРД (за наявності);

8) іншої інформації, що включена до суддівського досьє.

Дослідивши інформацію, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, Комісія зазначає, що суддя Д’яченко Д.О. до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

У матеріалах суддівського досьє відсутні відомості щодо притягнення судді Д’яченка Д.О. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя.

Суддею Д’яченко Д.О. своєчасно подано декларації доброчесності та родинних зав’язків.

Водночас під час перевірки декларацій доброчесності судді за 2017 та 2019 роки Комісією встановлено таке.

У листопаді 2017 року судді Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області, зокрема Д’яченко Д.О., звернулися до Вищої ради правосуддя з повідомленням про втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 26.12.2017 № 4269/0/15-17 встановлено, що під час перевірки фактів, викладених у повідомленні суддів Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області Дзюби М.В., Д’яченка Д.О., Митрофанової Є.Г., Пантелєєва Д.Г., Сараєва І.A., Шишиліна О.Г., не встановлено обставин, які свідчать про втручання народних депутатів України в діяльність суддів цього суду щодо здійснення правосуддя, пов’язане із перешкоджанням виконанню ними професійних обов’язків під час розгляду та ухвалення вироку у справі.

У декларації доброчесності судді за 2017 рік у пункті 15 «Випадків втручання у мою діяльність по здійсненню правосуддя не було» Д’яченко Д.О. поставив позначку «підтверджую».

Під час співбесіди суддя пояснив, що з огляду на вказане рішення Вищої ради правосуддя, яким було встановлено відсутність втручання в діяльність суддів Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області, у тому числі його діяльність, ним в декларації доброчесності за 2017 рік не було вказано про такі випадки.

Водночас 04.02.2019 суддя Д’яченко Д.О. також звертався до Вищої ради правосуддя з повідомленням про втручання в діяльність.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 05.03.2019 № 677/0/15-19 затверджено висновок члена Вищої ради правосуддя від 27.02.2019 про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленням судді Д’яченка Д.О.

У декларації доброчесності судді за 2019 у пункті 15 «Випадків втручання у мою діяльність по здійсненню правосуддя не було» суддя поставив відмітку «не підтверджую».

Суддя Д’яченко Д.О. пояснив таку позначку тим, що на момент заповнення вважав факт свого повідомлення достатнім для непідтвердження цього пункту або просто «перестрахувався». Згодом він визнав таку розбіжність із ситуацією 2017 року своєю помилкою.

Комісією проаналізовано отриману інформацію стосовно судді та враховано її при визначенні балів за критеріями професійної етики та доброчесності.

Дослідивши інформацію, викладену в рішенні ГРД, пояснення, надані під час співбесіди, а також документи на обґрунтування наданих пояснень, Комісія не встановила обставин, які можуть свідчити про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності.

Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності в межах критерію професійної етики оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.

На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено цей показник у 80 балів.

Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності в межах критерію доброчесності оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.

На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено цей показник у 92,5 бала.

Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених пунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть указувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

Комісія під час проведення співбесіди оцінила показник професійної етики в 120 балів та показник доброчесності в 130 балів.

ІX. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання судді.

За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області Д’яченко Д.О. набрав 821,625 бала, що становить більше 67 відсотків суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

Отже, Комісія дійшла висновку про відповідність судді Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області Д’яченка Д.О. займаній посаді.

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	Рівень знань у сфері права	82,125	237,125
	Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні	83
	Ефективність здійснення правосуддя	70
	Діяльність щодо підвищення фахового рівня	2
Особиста компетентність	Когнітивні, емотивні, мотиваційно-вольові якості особистості	62	62
Соціальна компетентність	Комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості та моральні риси особистості	100	100
Професійна етика	Показники професійної етики	120	200
	Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності	80
Доброчесність	Показники доброчесності	130	222,5
	Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності	92,5
Всього			821,625

Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 16¹ розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що суддя Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області Д’яченко Дмитро Олександрович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 821,625 бала.

Визнати суддю Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області Д’яченка Дмитра Олександровича таким, що відповідає займаній посаді.

Головуючий                                                                                                         Віталій ГАЦЕЛЮК

Члени Комісії:                                                                                                      Олег КОЛІУШ

                                                                                                                                Руслан МЕЛЬНИК