Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Дніпровського апеляційного суду Петешенкової Марини Юріївни на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА (доповідач),

членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА,

за участі:

судді Дніпровського апеляційного суду Марини ПЕТЕШЕНКОВОЇ,

уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Марії ГОРБАНЬ,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Дніпровського апеляційного суду Петешенкової Марини Юріївни на відповідність займаній посаді,

встановила:

І. Інформація про кар’єру судді та проходження кваліфікаційного оцінювання.

Петешенкова Марина Юріївна, дата народження – _________, громадянка України.

У 1999 році Петешенкова М.Ю. закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста ХА №11045106 від 30.06.1999).

У травні 2025 року Петешенкова М.Ю. здобула ступінь доктора філософії (рішення спеціалізованої вченої ради Дніпровського державного університету внутрішніх справ від 15.05.2025. Дисертаційне дослідження на тему: «Правові засади та механізми запобігання та протидії зловживання процесуальними правами в адміністративному та цивільному судочинстві»). Диплом доктора філософії № 000874.

Вченого звання суддя не має.

Указом Президента України від 04.10.2005 № 1412/2005 Петешенкову М.Ю. призначено на посаду судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська строком на п’ять років. (Дата складення присяги 07.11.2005).

Указом Президента України від 20.02.2010 № 200/2010 Петешенкову М.Ю. призначено на посаду судді апеляційного суду Дніпропетровської області в межах п’ятирічного строку.

Постановою Верховної Ради України від 21.10.2010 № 2637-VI обрано на посаду судді цього суду безстроково.

Указом Президента України від 29.12.2017 № 452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 15.10.2019 № 2691/0/15-19 Петешенкову М.Ю. переведено на посаду судді Дніпровського апеляційного суду.

Рішенням Комісії від 20.10.2017 № 106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання та визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, зокрема на 03.03.2018 призначено іспит (цивільна спеціалізація) для судді Дніпровського апеляційного суду Петешенкової М.Ю.

Рішенням Комісії від 09.11.2017 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, зокрема Петешенкової М.Ю.

За підсумками тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей психологом складено висновок.

Рішенням Комісії від 03.03.2018 № 48/зп-18 затверджено декодовані результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема Петешенкової М.Ю. Комісія вирішила допустити Петешенкову М.Ю. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16.10.2019 № 193-ІХ (набрав чинності 07.11.2019) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.

У зв’язку з припиненням 07.11.2019 повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України кваліфікаційне оцінювання судді Петешенкової М.Ю. не завершено.

Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01.06.2023.

З метою вирішення питання щодо продовження процедури оцінювання, передбаченої Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), на підставі рішення Комісії від 05.06.2024 № 152/зп-24 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України зокрема стосовно: суддів, яких обрано безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та стосовно яких надійшли висновки Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності (згідно з додатком 1 до цього рішення); суддів, яких обрано безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та стосовно яких призначалась дата проведення співбесіди з Комісією у складі колегії, однак кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді не завершено (згідно з додатком 2 до цього рішення).

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 12.06.2024 доповідачем у справі визначено члена Комісії Гацелюка В.О.

На підставі викладеного процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Петешенкової М.Ю. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Співбесіду із суддею Петешенковою М.Ю. було призначено на 12.05.2026.

За результатами співбесіди оголошено перерву до 16.06.2026 з метою отримання від судді додаткових пояснень.

12.05.2026 та 01.06.2026 судді Петешенковій М.Ю. надіслано запит для надання додаткових пояснень.

25.05.2026 та 11.06.2026 від судді Петешенкової М.Ю. надійшли пояснення.

15.06.2026 від судді Петешенкової М.Ю. надійшло клопотання про відкладення розгляду питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання, призначеного на 16.06.2026.

15.06.2026 в засіданні Комісії оголошено перерву. Засідання призначено на 21.07.2026.

За результатами засідання 21.07.2026 ухвалено рішення.

ІІ. Правові підстави та загальний порядок проведення кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.

Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.

Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України № 3511-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Відмовою від проходження оцінювання судді на відповідність займаній посаді вважається систематична (тричі) неявка судді на будь-який з етапів такого оцінювання за відсутності для цього поважних причин або за відсутності інформації про причини неявки.

Факт відмови судді від проходження оцінювання на відповідність займаній посаді встановлюється рішенням Комісії у пленарному складі. Під час ухвалення такого рішення в засіданні Комісії може брати участь представник Громадської ради доброчесності.

У разі систематичної (тричі) неявки судді на будь-який з етапів оцінювання на відповідність займаній посаді Комісія може розглянути питання щодо відповідності такого судді займаній посаді за його відсутності.

Згідно з частиною першою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);

професійна етика;

доброчесність.

Частиною п’ятою статті 83 Закону передбачено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.

З метою проведення кваліфікаційного оцінювання суддів за визначеними законом критеріями Комісією рішенням від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення).

Відповідно до пункту 1 розділу V Положення організація та проведення кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності судді займаній посаді здійснюється за правилами, встановленими цим Положенням, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення визначено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.

За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).

Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.

У главі 3 розділу ІІ Положення визначено показники, за якими оцінюється відповідність судді кожному критерію.

Відповідність критерію професійної компетентності визначається за показниками: рівень знань у сфері права (оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту), рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні (оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту), ефективність здійснення правосуддя (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди), діяльність щодо підвищення фахового рівня (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди).

Відповідність критерію особистої компетентності визначається за показниками особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості (оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди).

Відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння та дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість (оцінюється на підставі висновку про підсумки тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди).

Відповідність судді критерію професійної етики визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.

Відповідність судді критерію доброчесності визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.

Водночас, оцінюючи відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності, Комісія мала би виходити з таких засадничих положень.

Пунктом 34 розділу ІІІ Положення передбачено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку ГРД про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.

Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), яка, зокрема, надає Комісії інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.

Відповідно до пункту 120 параграфа 9 розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23 зі змінами, далі – Регламент) висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду в рішенні від 10 листопада 2021 року (справа № 9901/355/21): «доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23).

Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХХ чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року, встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді, а також суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади і утвердження авторитету правосуддя. Відповідно до статті 3 цього Кодексу саме суддя має докладати зусиль до того, щоб, на думку звичайної розсудливої (законослухняної людини, яка будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини за сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності.

У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», за результатами розгляду якого було внесено зміни до Конституції України (Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)») і запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеціанської Комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23 березня 2015 року (документ CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення.

Так, відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюватимуться законом.

Відповідна процедура здійснюватиметься виключно за вказаними критеріями та у порядку, визначеному Законом, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», та буде тим винятковим заходом, що застосовуватиметься до всіх суддів, про який зазначили експерти Венеціанської комісії в Остаточному висновку від 26 жовтня 2015 року (документ CDL-AD(2015)027) і який «вимагає надзвичайної обережності: паралельне виконання різних процедур, що їх здійснюють різні органи, навряд чи забезпечить дотримання найвищих гарантій для тих суддів, що відповідають цим критеріям».

Крім того, повноваження суддів, призначених на посаду строком на п’ять років до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», будуть припинені із закінченням строку, на який їх було призначено. Такі судді можуть бути призначені на посаду судді у порядку, визначеному законом. Надалі на посаду судді призначатимуться особи, які відповідатимуть усім вимогам, передбаченим змінами до Конституції України, з урахуванням певних особливостей (наприклад, без необхідності таким особам проходити навчання в Національній школі суддів, якщо особа вже працювала суддею протягом п’яти років, тощо).

На тимчасовість кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді та дотримання гарантій суддів під час його проведення звернула увагу і Венеціанська комісія у своєму висновку від 26 жовтня 2015 року № 803/2015 щодо проєкту змін до Конституції України в частині правосуддя, зазначивши у пункті 36 таке:

«У своєму спільному висновку «Щодо Закону «Про судоустрій і статус суддів» і внесення змін до Закону «Про Вищу раду юстиції» Венеціанська комісія й Директорат з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права, безумовно, врахували пояснення органів української влади про те, що необхідно зробити вибір: або звільнити всіх суддів і запропонувати їм повторно подати свої кандидатури на зайняття посад, або оцінити їх у спосіб, запропонований в законі. Венеціанська комісія й Директорат висловили свою думку про те, що «може бути необхідним і виправданим вжити надзвичайних заходів» для подолання «корупції і некомпетентності працівників судових органів, які є результатом політичного впливу на призначення суддів у попередній період», але «звільнення кожного з представників судової влади, призначеного на посаду у відповідний період, не буде належним вирішенням проблем, зазначених владою». Крім того, вони підкреслили, що навіть «такий захід, як кваліфікаційне оцінювання, передбачене статтею 6 Перехідних положень, слід розглядати як цілком винятковий і такий, що має підпадати під надзвичайно суворі гарантії захисту тих суддів, які відповідають зайнятій посаді», а також що «це питання має більш детально розглядатися в правовому положенні основної частини Закону та вимагає підкріплення в Конституції».

Венеціанська комісія вважає, що незрозуміло, чи призначено це перехідне положення Конституції забезпечити конституційне підкріплення не лише для процедури оцінювання, передбаченої в пункті 6 Перехідних положень Закону «Про забезпечення права на справедливий суд», але й для процедури перевірки, викладеної в Законі «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» чи люстраційної процедури, передбаченої в Законі «Про очищення влади». Венеціанська комісія вважає, що існування декількох паралельних частково збіжних процедур є вкрай проблематичним, оскільки оцінювання професіоналізму, етичності та доброчесності всіх суддів може бути тільки винятковим заходом, що вимагає найвищої міри обережності: паралельне здійснення істотно різних процедур різними органами навряд чи забезпечить дотримання обов’язкових гарантій для суддів, які дійсно відповідають цим критеріям. Венеціанська комісія вважає, що надзвичайні заходи мають бути обмежені в часі й повинні вживатися швидко та ефективно» (пункт 38).

Так само, ухвалюючи Закон України «Про судоустрій і статус суддів», законодавець в Пояснювальній записці до відповідного законопроєкту сформулював легітимну мету закону – здійснення трансформації системи судоустрою та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань. Законодавець окремо звернув увагу на те, що до завдань законопроєкту також належить подолання корупційних ризиків при здійсненні суддею правосуддя та очищення судової системи від недоброчесних суддів.

Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04.11.2020 (справа № 200/9195/19-а) із започаткуванням судової реформи та набранням чинності Законом для утвердження незалежності судової влади, зокрема шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу необхідно запровадити кваліфікаційне оцінювання суддів. Кваліфікаційне оцінювання суддів зумовлене істотною метою, що полягає у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеційською комісією (пункти 98–99).

Водночас, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, звільнення судді внаслідок невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є серйозним, якщо не найсерйознішим заходом, який може бути застосовано до особи. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правом судді на приватність.

І хоча слід зважати на презумпцію, відповідно до якої суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді.

Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність (невідповідність) судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.

З огляду на вказане кваліфікаційне оцінювання здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (далі – КО на здатність) та оцінювання відповідності судді займаній посаді (далі – КО на відповідність) – не є тотожними процедурами, незважаючи на однакові правила їх проведення.

КО на здатність здійснюється з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Це стандартна процедура в межах суддівської кар’єри, що дає підстави для переходу судді з нижчої до вищої інстанції або зміни спеціалізації.

КО на відповідність – особлива процедура, встановлена Конституцією України (підпункт 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення»). Вона стосується всіх суддів, яких на момент набрання чинності конституційними змінами 2016 року призначено на посаду строком на п’ять років або обрано на посаду безстроково. Тобто всі особи, які на той момент були суддями, несуть конституційний обов’язок проходження КО на відповідність.

На відміну від обмежених у часі приписів підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України та пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону положення щодо кваліфікаційного оцінювання суддів, передбачені главою 1 розділу V Закону, розраховані на постійне застосування.

Отже, Законом встановлено дві різні процедури оцінювання:

1) оцінювання судді на відповідність займаній посаді;

2) кваліфікаційне оцінювання з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Вочевидь основними відмінностями цих процедур є:

- темпоральний характер (КО на відповідність є одноразовою ad hоc процедурою, тоді як КО на здатність є повторюваним процесом із можливістю проходження суддею цієї процедури не обмежену кількість разів);

- мета (КО на здатність має на меті визначення найкращих кандидатів на посади суддів апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду, тоді як мета КО на відповідність полягає у визначенні відповідності осіб, які вже володіють статусом судді, займаним посадам);

- наслідки (негативним наслідком КО на відповідність є звільнення судді з посади, а КО на здатність – припинення участі в конкурсі).

Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 16.06.2022 в справі № 9901/57/19 вже сформувала відмінність між процедурами кваліфікаційного оцінювання та притягнення до дисциплінарної відповідальності: «Інформація із суддівського досьє використовується під час проведення кваліфікаційного оцінювання суддів для цілей встановлення відповідності його займаній посаді судді чи продовження кар’єри з метою зайняття посади в іншому суді. Використання інформації про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є формою (елементом) охоплення і застосування значеннєвих обставин, котрі за професійними та морально-етичними ознаками характеризують здатність позивача бути суддею. Потрібно ще раз нагадати, що кваліфікаційне оцінювання за законом не є дисциплінарним провадженням; це, попри певну схожість, сутнісно різні, відмінні процедури. На стадії кваліфікаційного оцінювання відповідний компетентний орган не встановлює і не кваліфікує наявності в діях судді ознак складу дисциплінарного проступку, що є обов’язковою складовою процедури дисциплінарного провадження. На цій стадії відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки судді в сенсі виявлення і визначення [нових] якостей (характеристик, ознак чи рис) судді, на підставі яких формується висновок про його здатність бути суддею» (пункт 18).

У цьому ж рішенні Велика Палата Верховного Суду встановила критерії оцінки судді у процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність: «Мета, процедура та правові наслідки кваліфікаційного оцінювання суддів чітко визначені та врегульовані Конституцією України, законами «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя». Положення цих законів, що регулюють спірні правовідносини, є зрозумілими, точними і передбачуваними. Цим законодавством, зокрема, передбачена можливість звільнення судді в тому випадку, коли об’єктивні результати його оцінювання прямо підтверджують нездатність чи небажання судді виконувати свої обов’язки на мінімально прийнятному рівні» (пункт 15).

З цього випливає, що звільнення судді з посади за результатами КО на відповідність можливе за таких умов: 1) результати оцінювання мають відповідати критерію об’єктивності; 2) ці результати мають прямо підтверджувати нездатність або небажання судді виконувати свої обов’язки; 3) межа допустимості поведінки судді як такого, що відповідає займаній посаді, визначена як «мінімально прийнятний рівень» з урахуванням правил кваліфікаційного оцінювання, вимог до поведінки судді, визначених законом та зазначеними вище правилами професійної етики (далі – трискладовий тест кваліфікаційного оцінювання на відповідність).

У справі «Джоджай проти Албанії» (Xhoxhaj v. Albania) ЄСПЛ зазначив: звільнення з посади є серйозним, якщо не найсерйознішим дисциплінарним покаранням, яке може бути застосовано до особи. Застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті людини, вимагає розгляду переконливих доказів, що стосуються етичних норм, доброчесності та професійної компетентності людини (пункт 403).

Відповідно до частини дев’ятої статті 69 Закону, кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.

Зважаючи на наведені вище відмінності між процедурами кваліфікаційного оцінювання, Комісія виходить із більш високих вимог до спростування презумпції доброчесності судді порівняно з кандидатом на посаду судді з урахуванням змісту критерію доброчесності, визначеного законодавцем у статті 69 Закону.

Згідно з пунктом 10 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний підтверджувати законність джерела походження майна у зв’язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання або в порядку дисциплінарного провадження щодо судді, якщо обставини, що можуть мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, викликають сумнів у законності джерела походження майна або доброчесності поведінки судді.

У сукупності з положеннями розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, у тому числі щодо наслідків відмови від проходження кваліфікаційного оцінювання, слід тлумачити цю норму як обов’язок судді взяти в ньому участь шляхом, зокрема, активної реалізації права бути заслуханим у разі виникнення сумнівів Комісії в його відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання під час дослідження досьє та/або проведення співбесіди.

Таким чином, у разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності, спростування такого сумніву відбувається в результаті реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, складанням суддею кваліфікаційного іспиту, проходженням тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також реалізацією суддею права на надання Комісії чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди.

Пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 (справа № 9901/623/18) установлена легітимна мета дій Комісії щодо з’ясування відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання (пункт 38).

ІІІ. Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної компетентності.

Пунктом 1 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня.

Згідно з абзацом шостим пункту 2 глави 2 розділу II Положення рівень знань у сфері права оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту.

Абзацом тринадцятим пункту 3 глави 2 розділу II Положення передбачено, що рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту.

За результатами складення анонімного письмового тестування суддя набрала 75,6 бала, за виконання практичного завдання – 68 балів.

Отже, за показниками «рівень знань у сфері права» та «рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні» Петешенкова М.Ю. набрала 143,6 бала.

Ефективність здійснення правосуддя комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та проведеної співбесіди шляхом дослідження загальної кількості розглянутих суддею справ, кількості скасованих та змінених судових рішень, підстав скасування та/або зміни судових рішень, дотримання строків розгляду справ, судового навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, а також інших передбачених пунктом 4 глави 2 розділу II Положення релевантних засобів встановлення цього показника.

Згідно з інформацією, яка міститься у суддівському досьє, рішенням зборів суддів апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.09.2011 судді Петешенковій М.Ю. було визначено цивільну спеціалізацію.

У Дніпровському апеляційному суді Петешенковій М.Ю. також визначено цивільну спеціалізацію (відповідно до протокола загальних зборів від 23.10.2019 №4).

У період 2012–2025 років суддею розглянуто 4 955 справ та 137 матеріалів (разом 5 092 справи та матеріали).

У 2012–2025 роках загальний показник середньорічного судового навантаження Петешенкової М.Ю. дорівнював (відповідав) середньому показнику судового навантаження на одного суддю апеляційного суду Дніпропетровської області та Дніпровського апеляційного суду.

Судові рішення, ухвалені суддею Петешенковою М.Ю., скасовувалися судами касаційної інстанцій у 196 випадках (3,8 %) та змінювалися у 20 випадках (0,39%).

Матеріали досьє не містять інформації про рішення, постановлені за участі судді Петешенкової М.Ю., які були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями та за результатами яких було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань.

Комісією також встановлено порушення суддею строків оприлюднення судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР): 338 рішень за 2016–2025 роки внесено з порушенням установлених строків.

У своїх письмових поясненнях суддя Петешенкова М.Ю. зазначила, що частина випадків несвоєчасного надіслання судових рішень до ЄДРСР не свідчить про порушення з її боку. На її думку, окремі рішення були внесені до переліку помилково, оскільки фактично не є судовими рішеннями у відповідних справах або були технічно дубльовані, а затримки в окремих випадках були пов’язані з пізнішим підписанням рішень усіма членами колегії, перебуванням суддів у відпустці або у зв’язку з хворобою, а також допущеними технічними описками. Крім того, вона зазначила, що щодо відомостей за 2017 рік перевірка є неможливою через ліквідацію Апеляційного суду Дніпропетровської області та відсутність доступу до його автоматизованої системи документообігу.

Також суддя пояснила, що випадки несвоєчасного надіслання судових рішень були зумовлені виключно об’єктивними обставинами, зокрема значним суддівським навантаженням, яке збільшувало ризик технічних помилок. Водночас вона наголосила, що саме собою несвоєчасне надсилання копії судового рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень не є підставою для дисциплінарної відповідальності, оскільки закон пов’язує таку відповідальність із безпідставним затягуванням розгляду справ чи невжиттям заходів щодо їх своєчасного розгляду, що, на її переконання, у цьому випадку відсутнє.

Комісія враховує письмові пояснення судді. Водночас встановлені порушення строків  негативно впливають на оцінку відповідного показника.

Крім того, суддею Петешенковою М.Ю. із порушенням процесуальних строків розглянуто в період з 2012 до 2025 року 2 046 справ (40,18%).

Суддя пояснила, що загалом дотримується вимог цивільного процесуального законодавства, а більшість справ розглядає у встановлені строки. Водночас окремі випадки перевищення строків розгляду апеляційних справ обумовлені об’єктивними чинниками, які не залежать виключно від діяльності суду, зокрема процесуальною поведінкою учасників справи, необхідністю всебічного дослідження матеріалів, аналізу судової практики, підготовки повних текстів судових рішень, а також значним навантаженням. Крім того, за словами судді, істотний вплив на тривалість апеляційного розгляду має неналежна якість розгляду окремих справ судами першої інстанції, що зумовлює необхідність призначення експертиз, витребування додаткових доказів, допиту свідків та усунення процесуальних недоліків, допущених під час первинного розгляду.

Дотримання процесуальних строків є важливою складовою ефективності здійснення правосуддя, а тому наведені обставини не можуть бути повністю проігноровані під час оцінювання. З урахуванням характеру та кількості встановлених порушень Комісія вважає за необхідне знизити оцінку за показником «Ефективність здійснення правосуддя», проте враховує наявні об’єктивні чинники, що впливали на строки розгляду справ.

Відповідно до матеріалів суддівського досьє Петешенкова М.Ю. не займала адміністративних посад, також не обиралася до органів суддівського врядування та самоврядування.

З огляду на зазначене за результатами дослідження досьє та співбесіди Комісія оцінила показник «ефективність здійснення правосуддя» у 50 балів.

Діяльність щодо підвищення фахового рівня оцінено за показниками: підготовка та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді; здійснення наукової та викладацької діяльності, участь у законопроєктній роботі; наявність наукових публікацій у сфері права; участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо); наявність наукового ступеня, вченого звання.

Із матеріалів суддівського досьє Комісією встановлено, що Петешенкова М.Ю. у 2012–2025 роках підвищувала фаховий рівень у Національній школі суддів України.

Водночас Комісією встановлено, що в матеріалах суддівського досьє наявна інформація про проходження Петешенковою М.Ю. відповідної підготовки для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України  у 2017, 2020, 2024 роках (40 академічних годин). Однак інформація щодо проходження такої підготовки у 2023 році відсутня.

У письмових поясненнях та під час співбесіди Петешенкова М.Ю. зазначила, що у період 2021–2023 років не проходила підготовку в Національній школі суддів України у зв'язку із наявним графіком підвищення кваліфікації суддів цивільної палати Дніпровського апеляційного суду на 2023 рік та запланованою відповідною підготовкою на початок 2024 року.

Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону суддя проходить підготовку в Національній школі суддів України не менше ніж раз на три роки. Частинами першою, другою статті 89 Закону передбачено, що суддя зобов’язаний проходити відповідну підготовку для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України, суддя проходить підготовку тривалістю не менше 40 академічних годин не рідше одного разу на три роки.

Таким чином, суддя Петешенкова М.Ю. не дотрималася вимог частини восьмої статті 56 та статті 89 Закону щодо обов’язкового проходження підготовки в Національній школі суддів України не рідше одного разу на три роки, оскільки у 2023 році відповідного навчання вона не пройшла.

Комісія враховує письмові пояснення судді. Водночас встановлені порушення строків негативно впливають на оцінку відповідного показника.

У 2013 році Петешенкова М.Ю. здійснювала викладацьку діяльність у Національній школі суддів України. Крім того, суддя брала участь у професійних заходах, зокрема дискусіях, круглих столах, конференціях та інших науково-практичних заходах.

Петешенкова М.Ю. має науковий ступінь доктора філософії в галузі права, присуджений рішенням спеціалізованої вченої ради Дніпровського державного університету внутрішніх справ від 15.05.2025. Тема дисертаційного дослідження: «Правові засади та механізми запобігання та протидії зловживанню процесуальними правами в адміністративному та цивільному судочинстві».

Суддя є автором наукових публікацій у сфері права. Водночас вченого звання не має та участі в законопроєктній діяльності не брала.

З огляду на зазначене за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила діяльність судді щодо підвищення фахового рівня у 5 балів.

ІV. Оцінювання відповідності судді за критерієм особистої компетентності.

Згідно з пунктом 6 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.

Комісією встановлено, що Петешенкова М.Ю. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників за критеріями особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності. На підставі аналізу висновку, дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди відповідність судді за критерієм особистої компетентності оцінено в 60 балів.

V. Оцінювання відповідності судді за критерієм соціальної компетентності.

Згідно з пунктом 7 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.

На підставі дослідження інформації, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, та співбесіди із суддею, ураховуючи вказані показники, Комісія визначила, що за критерієм соціальної компетентності суддя набрала 64 бала.

У підсумку за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя Петешенкова М.Ю. набрала 322,6 бала.

VІ. Оцінювання відповідності судді за критеріями професійної етики та доброчесності.

Згідно з пунктами 8–9 глави 2 розділу II Положення, відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; дотримання суддівської етики, наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону, та інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.

Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, зокрема:

1) інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади;

2) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

3) результатів перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за наявності);

4) декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді;

5) результатів регулярного оцінювання;

6) результатів перевірки декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді (за наявності);

7) висновків або інформації ГРД (за наявності);

8) іншої інформації, що включена до суддівського досьє.

Співбесіду із Петешенковою М.Ю. проведено 12.05.2026 та 21.07.2026.

Після проголошення доповіді за результатами дослідження досьє судді надано можливість доповнити, уточнити чи спростувати озвучену інформацію.

Члени Комісії послідовно обговорили із суддею показники щодо відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності, а також інші показники, оцінювання яких потребувало уточнення з метою прийняття остаточного рішення щодо відповідності судді займаній посаді.

Дослідивши інформацію, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, Комісією встановлено, що суддя Петешенкова М.Ю. до дисциплінарної відповідальності не притягалася.

У матеріалах суддівського досьє відсутні відомості щодо притягнення судді Петешенкової М.Ю. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення нею правосуддя.

Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.

13.03.2018 та 26.03.2025 (за 2025 рік висновок не надходив до Комісії) ГРД затвердила висновки про невідповідність судді Дніпровського апеляційного суду Петешенкової М.Ю. критеріям доброчесності та професійної етики.

07.05.2026 від ГРД надійшов висновок про невідповідність судді Дніпровського апеляційного суду Петешенкової М.Ю. критеріям доброчесності та професійної етики в новій редакції.

Мотивуючи свій висновок, ГРД вказує на таке.

1. Суддя не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками чесності та законності джерел походження майна.

На думку ГРД, суддя надала недостовірні відомості в декларації, а задекларована вартість майна не відповідає реальній вартості його набуття. Крім того, майно набуте за ціною, що істотно відрізняється від ринкової.

Зокрема, 01.12.2025 суддя набула у власність автомобіль ZEEKR 7X 2025 року випуску вартістю 1 567 000 грн, що в доларовому еквіваленті становить орієнтовно 37 587 дол. США. Водночас, за даними відкритих джерел, ринкова вартість аналогічного транспортного засобу становить від 39 000 дол. США, а це щонайменше на 1,4 тис. дол. США перевищує задекларовану вартість.

Суддя в межах реалізації права на відповідь пояснила ГРД, що придбаний автомобіль ZEEKR 7X 2025 року випуску (літій-іонна батарея 100 кВт, потужність 475 кВт, чорний колір, країна походження Китай) відповідає задекларованим характеристикам. Водночас зазначила, що немає підстав стверджувати про розбіжність між задекларованою вартістю автомобіля та орієнтовною ринковою вартістю аналогічних транспортних засобів, оскільки оголошення про їх продаж в мережі «Інтернет» не завжди є достовірними і нерідко стосуються автомобілів, які фактично не існують.

Водночас ГРД стверджує, що згідно з оголошенням на сайті electri4ka.ua, потужність батареї 100кВт є в автомобілів комплектації 2WD TOP та 4WD ТОР, вартість яких становить від 39 000 дол. США. На переконання ГРД, суддя зазначила недостовірну вартість автомобіля в майновій декларації.

Суддя Петешенкова М.Ю. у своїх письмових поясненнях та під час засідання зазначила, що 01.12.2025 придбала автомобіль ZEEKR 7X 2025 року випуску за ціною 1 567 000 грн у ТОВ «ЕЛЕКТРИ4КА-ПІВНІЧ», що підтверджується договором купівлі-продажу та платіжними документами. Вона пояснила, що в повідомленні про суттєві зміни в майновому стані вартість автомобіля була зазначена відповідно до роз’яснень НАЗК. Водночас суддя визнала, що під час заповнення повідомлення помилково зазначила Дніпровський апеляційний суд замість юридичної особи–продавця, наголосивши, що ця помилка була технічною, не мала умисного характеру та не свідчить про подання недостовірних відомостей чи порушення вимог фінансового контролю.

Комісія, проаналізувавши доводи ГРД, письмові та усні пояснення судді, а також надані матеріали, дійшла висновку, що вони не містять достатніх і переконливих даних, які б свідчили про надання суддею завідомо недостовірних відомостей під час декларування, незаконність джерел походження коштів або набуття майна за обставин, що ставлять під сумнів її доброчесність. Надані суддею документи підтверджують факт придбання автомобіля за задекларованою вартістю, а виявлена помилка при заповненні повідомлення про суттєві зміни в майновому стані має технічний характер і сама по собі не свідчить про умисне порушення вимог фінансового контролю. З огляду на викладене Комісія не встановила достатніх підстав для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики за показниками чесності та законності джерел походження майна.

2. Суддя не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав.

На думку ГРД, дії судді, спрямовані на набуття прав на об’єкти цивільних прав, суперечать вимогам законодавства, правилам професійної етики та, імовірно, не є добросовісними. Підстави та порядок набуття суддею права на об’єкти цивільних прав мають ознаки невідповідності вимогам законодавства, про які суддя не могла не знати.

ГРД зазначає, що відповідно до інформації, відображеної в повідомленні про суттєві зміни в майновому стані, 21.09.2021 Петешенкова М.Ю. отримала в подарунок будинок та земельну ділянку  в м. Дніпро від ОСОБА_1.

Згідно з даними суддівського досьє, ОСОБА_1 – мати колишнього чоловіка.

ОСОБА_2 (колишній чоловік судді, в шлюбі 23.11.2011–02.03.2012), громадянин України ____ року народження; ОСОБА_1 (мати колишнього чоловіка судді), громадянка України ____ року народження.

У щорічних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018, 2019 та 2020 роки суддя декларує безоплатне проживання і користування цим житловим будинком та безоплатне користування цією земельною ділянкою.

ГРД зазначає, що житловий будинок та земельна ділянка, про які згадується в цьому пункті та які подаровані судді, перед цим подаровані ОСОБА_1 рідним братом судді. На переконання ГРД, потребує пояснень від судді джерело походження коштів, за які брат судді набув вказане майно, оскільки, згідно з даними ДРФО, доходи брата упродовж 2005–2012 років становили лише 70 983,73 грн, що не дозволяло придбати вказане майно.

Суддя в межах реалізації права на відповідь пояснила, що житловий будинок та земельна ділянка, розташовані у м. Дніпро, належали на праві власності її бабусі – ОСОБА_1, з якою вона протягом усього життя підтримувала близькі родинні стосунки та за згодою якої безоплатно користувалася зазначеним майном. За словами судді, рішення бабусі подарувати їй це майно було зумовлене їхніми особливими сімейними взаєминами. Водночас суддя зазначила, що їй невідомі мотиви попереднього дарування цього майна бабусі її братом, оскільки на момент укладення договору дарування від 21.09.2021 саме бабуся була законним власником нерухомості та самостійно прийняла рішення про її відчуження на користь онуки.

Також ГРД зазначає, що в ЄДРСР наявні ухвали щодо забезпечення позову, де заявником виступає ОСОБА_1.

Зокрема, в ухвалі від 02.08.2023 зазначено, що заяву повернено у зв’язку з поданням представником заявника відповідної заяви про її повернення. В ухвалі від 29.08.2023 вказано, що заявник: «...має намір звернутися до Жовтневого районного суду з позовною заявою до ОСОБА 2 про визнання недійсними договорів дарування домоволодіння та земельної ділянки, а також про визнання права власності на зазначені об’єкти.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на момент укладення договорів заявниця не мала наміру їх укладати, натомість була переконана, що передає нерухомість у власність доньки в обмін на догляд і піклування, які є для неї необхідними з огляду на похилий вік. Таким чином, заявниця стверджує, що її волевиявлення було спрямоване на укладення іншого правочину – договору довічного утримання, а внутрішня воля не відповідала правовій природі оскаржуваних договорів дарування».

У зв’язку з цим вона просила заборонити вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо домоволодіння та земельної ділянки.

Суддя Петешенкова М.Ю. у межах реалізації права на відповідь пояснила, що жодних претензій чи звернень від ОСОБА_1 або її представників щодо повернення подарованого майна чи перегляду підстав його набуття вона не отримувала та зазначила, що їй відомо про намір ОСОБА_1 оскаржити договори дарування у зв’язку зі складними сімейними відносинами з донькою, однак із відповідним позовом до суду остання не зверталася.

У своїх письмових поясненнях та під час засідання суддя Петешенкова М.Ю. зазначила, що житловий будинок, який став предметом оцінки ГРД, не був придбаний її братом у готовому вигляді. За її словами, у 2006 році її батько за власні кошти придбав на ім’я сина земельну ділянку та домоволодіння, розташовані за відповідною адресою. Надалі старий будинок було знесено, а новий збудовано за кошти батька, який мав достатні офіційні доходи від підприємницької діяльності. У 2012 році будинок був введений в експлуатацію та зареєстрований за братом судді, який згодом подарував його своїй близькій родичці – ОСОБА_1. Через п’ять років остання подарувала це майно судді. На думку судді, наведені обставини свідчать про відсутність підстав для висновку про невідповідність її критеріям доброчесності та професійної етики, оскільки об’єкт нерухомості був створений у результаті будівництва за кошти її батька, а не придбаний братом.

Також суддя зазначила, що її батько на момент придбання нерухомого майна у 2006 році мав достатні фінансові можливості для його придбання та будівництва житлового будинку. За її словами, джерелами коштів були багаторічні заощадження, сформовані під час роботи за кордоном у 1984–1990 роках, доходи від підприємницької діяльності, заробітної плати та дивідендів як засновника низки юридичних осіб, а також кошти, отримані від продажу успадкованого нерухомого майна. Крім того, суддя зазначила, що її мати також працювала, отримувала офіційний дохід як під час перебування за кордоном, так і після повернення в Україну, що, на її думку, забезпечувало сім’ї можливість накопичувати кошти. На підтвердження викладених обставин суддя надала документи, що підтверджують родинні зв’язки з ОСОБА_1, перебування батьків у шлюбі та трудову діяльність батька.

Комісія, проаналізувавши доводи ГРД, письмові та усні пояснення судді, надані документи, а також відомості щодо походження спірного майна, послідовності його переходу між членами родини та родинних зв'язків, не встановила достатніх даних, які б свідчили про незаконність набуття суддею прав на житловий будинок та земельну ділянку або про її обізнаність щодо будь-яких порушень законодавства при переході права власності на зазначене майно. Надані суддею пояснення щодо джерел фінансування придбання земельної ділянки, будівництва житлового будинку, відчуження майна між близькими родичами та документи, що підтверджують викладені обставини, є послідовними та узгоджуються між собою.

Комісія також врахувала, що матеріали не містять належних і достатніх доказів, які б підтверджували неправомірність набуття суддею права власності на спірне майно чи свідоме використання нею незаконного механізму набуття майнових прав. Сам факт існування наміру попереднього власника оскаржити договори дарування за відсутності поданого позову та судового рішення про недійсність відповідних правочинів не може бути достатньою підставою для висновку про порушення суддею вимог доброчесності чи професійної етики. З огляду на викладене Комісія не встановила достатніх підстав для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики за показником законності джерел походження прав на об’єкти цивільних прав.

Додатково ГРД надано інформацію, яка сама собою не стала підставою для висновку, але потребує пояснення з боку судді, зокрема:

Суддя продовжує декларувати квартиру у м. Дніпро площею 67,2 кв. м, що належить Ленінській районній у місті Дніпропетровську раді в особі КЖЕП № 22.

Зважаючи на наявність у судді у власності будинку та земельної ділянки у м. Дніпрі, які вона отримала в подарунок, виникають запитання щодо доцільності продовження оренди цього житла, що потребує пояснень від судді.

ГРД зазначає, що з огляду на те, що йдеться про службове житло, видане в користування судді для покращення житлових умов (яких сама суддя вже не потребує), вказані обставини потребують додаткових пояснень з боку судді щодо доцільності такого користування в умовах забезпеченості власним житлом.

Суддя у межах реалізації права на відповідь пояснила, що після обрання суддею апеляційного суду Дніпропетровської області у 2012 році отримала в користування службову квартиру у м. Дніпро у зв’язку з відсутністю у неї власного житла. За її словами, вона була зареєстрована за цією адресою до 30.09.2025, однак фактично у квартирі не проживала. Наразі зазначеним житлом користується її дочка, яка зареєстрована за цією адресою.

Суддя в письмових поясненнях та під час засідання зазначила, що з вересня 2007 року перебувала на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Після призначення суддею Апеляційного суду Дніпропетровської області на підставі рішення виконавчого комітету Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради від 20.01.2012 № 26 вона отримала ордер на право зайняття службового житлового приміщення у м. Дніпро, у зв’язку з чим була знята з квартирного обліку. На підтвердження зазначених обставин суддя надала копію відповідного рішення виконавчого комітету.

Суддя також повідомила, що у 2024 році в межах кримінального провадження, розпочатого за заявою голови Громадської організації «Міжнародне поліцейське бюро» щодо перевірки законності отримання нею службового житла, органом досудового розслідування були перевірені обставини її перебування на квартирному обліку та отримання квартири. За результатами розслідування постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Третього слідчого відділу ТУ ДБР від 04.12.2024 кримінальне провадження було закрито у зв’язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення. Суддя зазначила, що під час досудового розслідування надала всі необхідні пояснення та документи щодо перебування на квартирному обліку з 2007 року і отримання у 2012 році ордера на право зайняття службового житлового приміщення на підставі рішення виконавчого комітету Індустріальної районної у місті Дніпрі ради. На підтвердження зазначених обставин суддя долучила копію постанови про закриття кримінального провадження.

Комісія проаналізувала підстави набуття суддею права користування квартирою, порядок її надання, правовий статус зазначеного житла, а також законодавство, яке регулювало спірні правовідносини на момент його надання. Зокрема, Комісією враховано положення Житлового кодексу УРСР, відповідно до статей 31, 34, 43, 45, 47, 58 якого громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, перебувають на квартирному обліку, а жилі приміщення державного та комунального житлового фонду надаються за рішенням виконавчого комітету відповідної ради з видачею ордера, який є єдиною правовою підставою для вселення у житлове приміщення. Також враховано положення статей 61, 64, 65 Житлового кодексу УРСР, які визначають правову природу користування житлом державного та комунального житлового фонду.

На підставі досліджених матеріалів Комісія встановила, що суддя перебувала на квартирному обліку з 2007 року, а у 2012 році отримала квартиру на підставі рішення виконавчого комітету Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради від 20.01.2012 № 26 та виданого в установленому порядку ордера.

Крім того, Комісією проаналізовано відомості, викладені в постанові старшого слідчого Територіального управління ДБР від 04.12.2024 про закриття кримінального провадження, якою перевірялися обставини постановки судді на квартирний облік та законність отримання нею зазначеного житла. Із змісту постанови вбачається, що органом досудового розслідування досліджено документи щодо перебування судді на квартирному обліку, прийняття відповідного рішення виконавчим комітетом та видачі ордера, а кримінальне провадження закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. 

Також встановлено, що зазначена квартира не приватизована та не перебуває у приватній власності. Згідно з матеріалами інвентаризаційної справи БТІ (станом на 31.12.2012) та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.12.2023 право власності на неї за жодною фізичною чи юридичною особою не зареєстровано. Житло належить комунальному житловому фонду територіальної громади міста Дніпра, балансоутримувачем якого є Ленінська районна у місті рада в особі КЖЕП № 22. Суддя користується квартирою виключно на підставі ордера від 02.02.2012, а отже не є її власником та не набула права приватної власності на зазначене житло.

З урахуванням наведеного Комісія не встановила обставин, які б прямо чи опосередковано свідчили про порушення суддею вимог законодавства під час набуття або подальшого здійснення права користування зазначеною квартирою. Також Комісією не встановлено правових підстав вважати, що набуття суддею права власності на інший житловий об’єкт саме по собі припинило або робило незаконним її право користування квартирою, наданою відповідно до вимог житлового законодавства. Відтак відсутні достатні підстави для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики в цій частині.

Дослідивши іншу інформацію, викладену у висновку ГРД, пояснення, надані під час співбесіди, а також документи на обґрунтування пояснень, Комісія не встановила обставин, які можуть свідчити про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності.

Комісією під час кваліфікаційного оцінювання проаналізовано звернення та скарги щодо дій судді Петешенкової М.Ю., які надійшли до Комісії, надані суддею письмові та усні пояснення. Крім того, Комісією досліджено інші питання та обставини, що виникли під час вивчення суддівського досьє, шляхом їх обговорення із суддею під час співбесіди та аналізу наданих нею документів і пояснень.

За результатами повного та всебічного дослідження зазначених матеріалів Комісія дійшла висновку, що надані Петешенковою М.Ю. пояснення є прийнятними, послідовними та достатніми. Фактів, які б свідчили про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності, Комісією не встановлено. Водночас обставини, викладені у зазначених матеріалах, а також інші встановлені під час дослідження суддівського досьє факти були враховані Комісією під час оцінювання судді за критеріями професійної етики та доброчесності, зокрема при визначенні кількості балів за відповідними показниками.

Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.

Комісія оцінила цей показник на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди у 75 балів.

Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.

Комісія оцінила цей показник на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди у 67,5 бала.

Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, політична нейтральність, дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя, дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону, та інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону, наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді, наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею, інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

Комісія під час проведення співбесіди оцінила показник професійної етики в 120 балів та показник доброчесності в 120 балів.

ІX. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання судді.

За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Дніпровського апеляційного суду Петешенкова М.Ю. набрала 705,1 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	Рівень знань у сфері права	75,6	198,6
	Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні	68
	Ефективність здійснення правосуддя	50
	Діяльність щодо підвищення фахового рівня	5
Особиста компетентність	Когнітивні, емотивні, мотиваційно-вольові якості особистості	60	60
Соціальна компетентність	Комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості та моральні риси особистості	64	64
Професійна етика	Показники професійної етики	120	195
	Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності	75
Доброчесність	Показники доброчесності	120	187,5
	Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності	67,5
Всього			705,1

З огляду на наявність висновку ГРД про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики питання про відповідність судді Дніпровського апеляційного суду Петешенкової М.Ю. займаній посаді слід внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що суддя Дніпровського апеляційного суду Петешенкова Марина Юріївна за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 705,1 бала.

2. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання щодо відповідності судді Дніпровського апеляційного суду Петешенкової Марини Юріївни займаній посаді.

Головуючий                                                                                                       Віталій ГАЦЕЛЮК

Члени Комісії:                                                                                                    Олег КОЛІУШ

                                                                                                                              Руслан МЕЛЬНИК