Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 5:
головуючого – Олексій ОМЕЛЬЯНА (доповідач),
членів Комісії: Ярослава ДУХА, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,
за участі:
судді Рубіжанського міського суду Луганської області Юрія КОБЗАРЯ,
представника Громадської ради доброчесності Ярослави ВОЛЬВАЧ,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Рубіжанського міського суду Луганської області Кобзаря Юрія Юрійовича на відповідність займаній посаді,
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання судді.
Указом Президента України «Про призначення суддів» від 29 грудня 2017 року № 445/2017 Кобзаря Ю.Ю. призначено строком на 5 років на посаду судді Рубіжанського міського суду Луганської області.
Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Рубіжанського міського суду Луганської області Кобзаря Ю.Ю.
Рішенням Комісії від 29 січня 2019 року № 15/зп-19 затверджено результати іспиту та визначено, що за анонімне письмове тестування суддя Кобзар Ю.Ю. отримав 66,375 бала, а за виконання практичного завдання – 55,5 бала. Загальний результат складеного суддею Кобзарем Ю.Ю. іспиту становив 121,875 бала.
Кобзар Ю.Ю. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.
Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
З метою вирішення питання продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), на підставі рішення Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно: осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визнано такими, що відповідають займаній посаді судді, проте відповідне питання винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі у зв’язку з надходженням висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб, стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 25 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Омельяна О.С.
Рішенням Комісії від 05 березня 2025 року № 45/зп-25 Кобзаря Ю.Ю. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
На підставі викладеного вище процедуру кваліфікаційного оцінювання судді Кобзаря Ю.Ю. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
З метою оновлення даних, що містяться в суддівському досьє, Комісією в межах повноважень надіслано запити до таких органів державної влади: Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Державної податкової служби України, Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Державної податкової служби України, Державної митної служби України, Департаменту державної виконавчої служби, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, Національної школи суддів України, Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, Снігурівського районного суду Миколаївської області та Ширяївського районного суду Одеської області. У відповідь на запити стосовно судді отримано інформацію, яку долучено до матеріалів суддівського досьє.
Комісією співбесіду з суддею Кобзарем Ю.Ю., призначену на 23 квітня 2026 року, знято з розгляду.
До Комісії 10 квітня 2026 року (вх. № 31кп-2581/18/19) надійшов висновок про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) 31 березня 2026 року.
Членом Комісії – доповідачем (лист від 13 квітня 2026 року № 31кп-2581/18) надіслано зазначений висновок судді Кобзарю Ю.Ю. та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені в ньому обставини.
Кобзарем Ю.Ю. 21 квітня 2026 року надіслано на адресу Комісії пояснення щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії відповідних документів.
Співбесіду із суддею призначено на 28 травня 2026 року.
Комісією у складі колегії 28 травня 2026 року проведено співбесіду із суддею Кобзарем Ю.Ю., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок ГРД, усні та письмові пояснення судді, інші обставини, документи та матеріали. Протокольним рішенням Комісії в розгляді питання оголошено перерву до 25 червня 2026 року та вирішено витребувати в Кобзаря Ю.Ю. додаткові пояснення та докази, які їх обґрунтовуватимуть.
Співбесіду з суддею Кобзарем Ю.Ю., призначену на 25 червня 2026 року, знято з розгляду.
Розгляд питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Кобзаря Ю.Ю. на відповідність займаній посаді продовжено 28 липня 2026 року.
Джерела права та їх застосування.
Згідно з пунктом 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення), критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна);
2) професійна етика;
3) доброчесність.
Пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення передбачено, що встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.
За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
Пунктом 14 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики суддів (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники), визначено, що оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) таким показникам: незалежність; неупередженість; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; чесність; сумлінність; непідкупність; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
З метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), до повноважень якої належить надання, за наявності відповідних підстав, Комісії висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до суддівського досьє (частина перша, пункт 3 частини шостої статті 87 Закону).
Пунктом 120 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 № 119/зп-23 зі змінами), передбачено, що висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
Визначення результатів кваліфікаційного оцінювання.
На адресу Комісії 10 квітня 2026 року надійшов висновок ГРД про невідповідність судді Рубіжанського міського суду Луганської області Кобзаря Ю.Ю. критеріям доброчесності та професійної етики.
Підставою для висновку слугували виявлені ГРД обставини.
1.1. Суддя не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «чесність», «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» та «відповідність рівня життя задекларованим доходам».
У висновку ГРД зазначено, що відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2021 рік кандидат задекларував набуття у 2021 році у власність (по ½ частині з дружиною) квартири площею 134,6 кв.м у житловому комплексі «ІНФОРМАЦІЯ_1» (далі – ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_2»), розташованому за адресою: місто Одеса, АДРЕСА_1, за ціною 2 008 912 грн (еквівалент 72 681 дол. США), що становить близько 14 925 грн (еквівалент 539 дол. США) за 1 кв.м. ГРД звертає увагу, що зазначений житловий комплекс є об’єктом бізнес-класу, розташованим приблизно за 700 метрів від узбережжя Чорного моря та пляжу «Аркадія».
Також у висновку ГРД вказано, що аналіз архівних оголошень про продаж квартир у цьому житловому комплексі свідчить, що станом на 2021 рік ринкова вартість квартир зі співставною площею та аналогічною локацією була більш ніж удвічі вищою за ціну, зазначену в договорі купівлі-продажу. Крім того, навіть ціна реалізації квартир безпосередньо від забудовника в 2019 році перевищувала задекларовану вартість придбаної квартири. За таких обставин, навіть за мінімальною ринковою вартістю станом на 2021 рік, квартира площею 134,6 кв.м мала б коштувати щонайменше 4 196 525 грн (еквівалент 151 828 дол. США).
На думку ГРД, така істотна невідповідність між договірною та ринковою вартістю квартири може свідчити про заниження ціни правочину з метою мінімізації податкових зобов’язань або приховування реального обсягу витрат і джерел походження коштів. На переконання ГРД, ці обставини породжують обґрунтовані сумніви щодо доброчесності судді та негативно впливають на суспільну довіру до судової влади.
1.2. У висновку ГРД також зазначено, що 26 березня 2021 року, тобто через десять днів після придбання квартири у ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_3», тодішня дружина судді набула у власність нежитлове приміщення площею 12,9 кв.м, розташоване за тією ж адресою: місто Одеса, АДРЕСА_1 . Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначене приміщення дотепер перебуває у її власності.
Водночас у декларації за 2021 рік, а також у наступних деклараціях Кобзар Ю.Ю. не відобразив відомостей про зазначений об’єкт нерухомого майна, попри те, що на момент його набуття право власності на нього належало дружині судді.
Крім того, ГРД звернула увагу, що за даними архівних оголошень, середня вартість 1 кв.м нерухомості в ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_4» у березні 2021 року становила близько 1 128 дол. США. Отже, орієнтовна ринкова вартість придбаного нежитлового приміщення площею 12,9 кв.м мала становити близько 14 500 дол. США (приблизно 403 000 грн). Однак офіційно задекларовані доходи та заощадження сім’ї судді не свідчать про наявність достатніх коштів для здійснення такого придбання.
На думку ГРД, неподання відомостей про майно члена сім’ї в деклараціях, а також наявність обґрунтованих сумнівів щодо джерел коштів на його придбання викликають сумніви в доброчесності судді та прозорості його майнового стану.
1.3. Також у висновку ГРД зазначено, що джерелом коштів для придбання квартири, за твердженням Кобзаря Ю.Ю., були отримані ним 12 березня 2021 року від батька в подарунок грошові кошти в сумі 1 400 000 грн, а також задекларовані станом на 31 грудня 2020 року заощадження сім’ї в розмірі 645 000 грн.
Водночас ГРД зауважила, що сукупний обсяг задекларованих коштів був майже повністю використаний для придбання квартири навіть за її офіційно задекларованою вартістю, залишивши сім’ї мінімальний залишок коштів. Уже через десять днів після придбання квартири дружина кандидата набула у власність ще й нежитлове приміщення, яке не було відображено в деклараціях судді. Крім того, аналіз ринкової вартості свідчить, що сукупна вартість придбаного майна істотно перевищувала офіційно задекларовані доходи, заощадження та подаровані кошти сім’ї.
На думку ГРД, наведені обставини викликають обґрунтовані сумніви щодо достатності законних джерел коштів для придбання зазначеного майна та достовірності відомостей про його вартість, а також можуть свідчити про недотримання суддею вимог законодавства щодо подання повної та достовірної інформації в декларації.
2.1. Суддя не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «чесність».
Так, у висновку ГРД зазначено, що в деклараціях за 2015–2017 роки Кобзар Ю.Ю. не відобразив належні його тодішній дружині житловий будинок загальною площею 139,6 кв.м та земельну ділянку загальною площею 820 кв.м у місті Одесі, право власності на які вона набула ще у 2012 році, хоча ці об’єкти були зазначені в декларації за 2018 рік та відповідно до законодавства підлягали декларуванню і в попередніх звітних періодах.
Крім того, суддя не зазначив у деклараціях за 2016–2017 роки право безоплатного користування автомобілями марки «Mercedes-Benz GL550» та марки «Nissan X-Trail», хоча в декларації за 2018 рік вказав, що набув таке право ще у 2016 році. На думку ГРД, наведені обставини свідчать про неподання повної інформації, яка підлягала декларуванню.
2.2. У висновку ГРД також звернула увагу на те, що в декларації за 2018 рік суддя відобразив відомості про сплату 94 012 грн у рахунок погашення основної суми позики за фінансовим зобов’язанням, яке, за його ж відомостями, виникло 01 грудня 2016 року.
Водночас у деклараціях за 2016–2017 роки суддя не задекларував жодних фінансових зобов’язань. На думку ГРД, з огляду на дату виникнення позики та розмір коштів, сплачених у 2018 році, який перевищував встановлений законом поріг декларування, кандидат мав відобразити відповідне фінансове зобов’язання в деклараціях за попередні звітні періоди.
З огляду на викладене ГРД дійшла висновку, що кандидат не подав повної інформації про фінансові зобов’язання, яка підлягала декларуванню.
2.3. Крім того, у висновку ГРД зазначено, що в 2016–2019 роках кандидат здійснював правосуддя в Рубіжанському міському суді Луганської області та Снігурівському районному суді Миколаївської області, однак в деклараціях за відповідні звітні періоди не відобразив жодного об’єкта нерухомого майна за місцем роботи або поблизу нього.
ГРД додатково надала інформацію, яка сама собою не стала підставою для висновку, але потребує пояснення судді та є важливою в межах проведення кваліфікаційного оцінювання. Так, ГРД зазначено, що в провадженні Приморського районного суду міста Одеси перебувала справа за позовом колишньої дружини судді про ІНФОРМАЦІЯ_5
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 02 березня 2026 року позов було задоволено частково ІНФОРМАЦІЯ_6.
На думку ГРД, наведені обставини підлягають врахуванню під час оцінки доброчесності судді та його сумлінності у виконанні обов’язків щодо належного утримання дітей.
Також не залишилися поза увагою ГРД обставини, пов’язані з недоліками в заповненні Кобзарем Ю.Ю. декларацій доброчесності судді. Зокрема, в декларації доброчесності за 2021 рік суддя в пункті 22 «Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності» не підтвердив відповідне твердження, однак зазначив, що притягувався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху. Також пункт 23 «Мене не було притягнуто до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність» залишив незаповненим, хоча порядок заповнення декларації передбачає зазначення відомостей у цьому пункті лише в разі підтвердження твердження, наведеного в пункті 22.
Крім того, у декларації доброчесності судді за 2023 рік Кобзар Ю.Ю. залишив незаповненими обидва поля пункту 26 «Мною дотримувалися правила професійної етики».
На думку ГРД, наведені обставини свідчать про неналежне заповнення суддею декларацій доброчесності.
Суддя Кобзар Ю.Ю. подав до Комісії письмові пояснення, у яких висловив незгоду з висновком ГРД та зазначив, що твердження ГРД щодо вартості придбаної квартири ґрунтуються переважно на порівнянні ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, з цінами, наведеними у відкритих джерелах, зокрема в оголошеннях про продаж інших квартир. На його думку, такі оголошення відображають лише ціни пропозиції та не підтверджують фактичну вартість укладених правочинів. Ціна придбаної квартири була погоджена сторонами з урахуванням її індивідуальних характеристик, технічного стану та конкретних умов продажу. Однак жодних доказів сплати ним додаткових коштів понад зазначену в договорі суму ГРД не наведено.
Кобзар Ю.Ю. також пояснив, що кошти на придбання квартири були сформовані за рахунок 1 400 000 грн, отриманих від батька на підставі нотаріально посвідченого договору дарування, а також власних заощаджень у розмірі близько 645 000 грн, задекларованих за попередній період. Джерелами походження коштів батька були, зокрема, доходи від підприємницької діяльності та кошти, отримані від продажу належного йому нерухомого майна.
Таким чином, на момент придбання квартири він мав достатній обсяг законних та документально підтверджених коштів для її придбання. На думку судді, висновки про невідповідність вартості квартири його доходам є необґрунтованими.
Стосовно придбання в 2021 році ОСОБА_1 (на той час дружина судді) нежитлового приміщення площею 12,9 кв.м, розташованого за адресою: місто Одеса, АДРЕСА_1, суддя пояснив, що це нежитлове приміщення було набуте його тодішньою дружиною самостійно, без його фінансової чи іншої фактичної участі в придбанні. На час набуття зазначеного майна дружина здійснювала незалежну професійну діяльність як приватний нотаріус та мала власні джерела доходів. Крім того, у зв’язку з погіршенням сімейних відносин спільне ведення фінансів фактично не здійснювалося, а питання щодо набуття майна кожен із них вирішував самостійно. Тому, на думку судді, відсутні підстави вважати зазначене майно його витратами або враховувати його вартість при оцінці відповідності його майнового стану та доходів.
Стосовно розрахунків доходів і витрат його сім’ї, наведених ГРД у висновку, Кобзар Ю.Ю. зазначив, що висновки ГРД у цій частині ґрунтуються переважно на припущеннях та умовних розрахунках. Так, при визначенні вартості майна використано так звану «ринкову вартість», встановлену на підставі оголошень про продаж, які не відображають фактичної вартості укладених правочинів. Крім того, до сукупних витрат також безпідставно включено майно, набуте його дружиною самостійно.
Також Кобзар Ю.Ю. зауважив, що використані ГРД середньостатистичні показники витрат населення не можуть достовірно відображати фактичні витрати конкретної сім’ї, оскільки вони залежать від індивідуальних особливостей способу життя. Фактичні витрати його сім’ї були нижчими за наведені середні показники, а окремі побутові потреби забезпечуватися за рахунок допомоги близьких родичів, зокрема батьків.
Водночас джерела коштів, використаних для придбання квартири, є встановленими та документально підтвердженими. Отже, твердження ГРД про невідповідність його витрат отриманим доходам є необґрунтованим.
Стосовно незазначення в деклараціях за 2015–2017 роки відомостей про належні його дружині житловий будинок загальною площею 139,6 кв.м та земельна ділянка площею 820 кв.м у місті Одесі Кобзар Ю.Ю. пояснив, що зазначене нерухоме майно було набуте дружиною ще в 2012 році. Відомості про ці об’єкти не були зазначені у відповідних деклараціях у зв’язку з відсутністю в нього повної інформації щодо них. Він фактично не користувався зазначеним майном. Після отримання відповідної інформації відомості про це майно були зазначені ним у деклараціях, починаючи з 2018 року. За таких обставин несвоєчасне зазначення інформації про майно дружини не було наслідком умисного приховування майна чи свідомого неподання достовірних відомостей.
Стосовно незазначення в деклараціях за 2016–2017 роки відомостей про безоплатне користування автомобілями марки «Mercedes-Benz GL550» та марки «Nissan X-Trail» суддя пояснив, що зазначені автомобілі перебували у власності його батька, а користування ними з його боку на початковому етапі не мало постійного характеру. Починаючи з 2018 року, коли користування автомобілями стало постійним, відповідні відомості зазначалися ним у деклараціях.
Стосовно незазначення в деклараціях за 2016–2017 роки фінансового зобов’язання Кобзар Ю.Ю. зазначив, що воно виникло у зв’язку з використанням кредитного ліміту за банківською карткою, який має відновлюваний характер. Розмір заборгованості за таким зобов’язанням є змінним та залежить від фактичного використання кредитних коштів і здійснення платежів. Сам факт сплати у 2018 році 94 012 грн у рахунок погашення позики не свідчить про те, що у 2016–2017 роках розмір відповідного фінансового зобов’язання перевищував встановлений законом поріг декларування. У зв’язку з цим відповідні відомості в деклараціях за ці періоди ним не зазначалися.
Стосовно незазначення суддею в деклараціях за 2016–2019 роки відомостей про жоден об’єкт нерухомості за місцем роботи в місті Рубіжному суддя пояснив, що в цей період не мав постійного місця проживання та не набував право власності чи користування на будь-які об’єкти нерухомості. Проживання мало тимчасовий характер і здійснювалося в різних житлових приміщеннях без оформлення відповідних договорів. Це, зокрема, було зумовлено об’єктивними обставинами та ситуацією в регіоні в період проведення антитерористичної операції.
Стосовно наведених у висновку ГРД обставин, пов’язаних зі справою ІНФОРМАЦІЯ_7, Кобзар Ю.Ю. повідомив, що зазначені правовідносини стосуються сімейного спору, який був предметом судового розгляду. Він не заперечував свого обов’язку щодо утримання дітей, а спір стосувався виключно ІНФОРМАЦІЯ_8. Незалежно від цього він постійно забезпечує матеріальні потреби дітей та бере участь у їх вихованні. Прийняте судом рішення виконується належним чином.
Стосовно зауважень ГРД щодо заповнення декларацій доброчесності судді Кобзар Ю.Ю. пояснив, що інформація про факт його притягнення до адміністративної відповідальності була ним належним чином розкрита в декларації доброчесності судді за 2021 рік у полі «Місце для додаткових пояснень». Отже, відповідна інформація не приховувалася та була доступною для перевірки.
Суддя також зазначив, що окремі неточності у заповненні формальних полів декларацій доброчесності судді мають виключно технічний характер і не свідчать про намір приховати інформацію, надати недостовірні відомості або ввести в оману уповноважені органи.
Крім того, Кобзар Ю.Ю. просив врахувати обставини, за яких заповнювалася відповідна декларація, а саме період початку повномасштабної збройної агресії рф проти України, що об’єктивно супроводжувався складними умовами здійснення професійної діяльності та технічними труднощами.
На думку Кобзаря Ю.Ю., зазначені ГРД неточності, з огляду на їх характер, відсутність наміру приховати інформацію та обставини їх допущення, самі по собі не можуть свідчити про недоброчесність судді або порушення ним вимог професійної етики.
Під час співбесіди 28 травня 2026 року Кобзар Ю.Ю. надав Комісії усні пояснення, якими підтримав раніше надані письмові.
Суддя також доповнив свої письмові пояснення, повідомивши, що квартира в ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_9» була придбана не в забудовника, а у фізичної особи. Ціна квартири була погоджена сторонами договору та відповідала її фактичному стану й обставинам продажу. Вартість квартири була визначена спеціалізованою організацією та перевірена приватним нотаріусом під час нотаріального посвідчення договору.
Суддя додав, що на момент придбання квартира потребувала значних витрат на ремонт та облаштування. Будинок уже близько десяти років перебував в експлуатації, мав технічні недоліки, зокрема, пов’язані з його будівництвом та експлуатацією, що негативно впливало на привабливість об’єкта. Квартира не мала тераси, виду на море чи інших характеристик, притаманних об’єктам, з якими ГРД здійснювала порівняння. Крім того, квартира мала особливості планування та була розташована на технічному поверсі.
Кобзар Ю.Ю. також зауважив, що квартира до її придбання тривалий час виставлялася на продаж за різними цінами – від 150 000 до 115 000 дол. США, що, на його думку, свідчило про відсутність сталого попиту та необхідність коригування ціни залежно від реальних умов продажу. Додатково на ціну впливали обставини продавця, який мав намір продати квартиру в обмежені строки у зв’язку з виїздом за кордон. Порівняння вартості квартири лише з іншими об’єктами, які пропонувалися за вищими цінами, не враховує її індивідуальних характеристик, технічного стану, стану готовності, поверху, планування та конкретних умов продажу. Саме сукупність зазначених обставин зумовила погодження сторонами ціни, зазначеної в договорі.
Суддя наголосив, що квартира була придбана на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, в якому зазначено фактичну ціну, погоджену сторонами. На момент укладення договору нотаріусом були перевірені необхідні документи, у тому числі документи щодо оцінки об’єкта. Як покупці, він разом із тодішньою дружиною виходили з умов запропонованої угоди, погодилися з визначеною сторонами ціною та придбали квартиру у встановленому законом порядку.
Кобзар Ю.Ю. зауважив, що будь-які припущення про сплату продавцю додаткових коштів або існування іншої фактичної вартості квартири не відповідають дійсності. Так само, на його думку, саме собою порівняння вартості квартири з оголошеннями про продаж інших об’єктів нерухомості або їхньою заявленою ціною не може підтверджувати недостовірність ціни конкретного правочину.
Суддя зазначив, що намагався відшукати архівні оголошення щодо продажу придбаної квартири або інших квартир у цьому житловому комплексі станом на березень 2021 року. Однак такі матеріали у відкритому доступі відсутні, у зв’язку з чим надати їх Комісії не виявилося можливим.
Стосовно придбаного його тодішньою дружиною нежитлового приміщення у ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_10» Кобзар Ю.Ю. пояснив, що йдеться про комору в підвальному приміщенні, про придбання якої він на той час не знав. Таку необізнаність кандидат пов’язав зі складними сімейними відносинами.
Відповідаючи на уточнювальне запитання щодо того, як він міг не знати про придбання тодішньою дружиною комори, якщо за десять днів до цього ними спільно було придбано квартиру, Кобзар Ю.Ю. зазначив, що усвідомлює незвичність такої ситуації. Пояснив, що на той час у них із дружиною були складні сімейні відносини, а спільне придбання квартири було спробою зберегти шлюб.
Стосовно джерела коштів на придбання нежитлового приміщення суддя повідомив, що воно йому невідоме. Кобзар Ю.Ю. припустив, що це могли бути особисті заощадження дружини або кошти, отримані нею від батьків. За словами судді, про наявність у дружини особистих коштів, про які вона йому не повідомляла, він дізнався лише після розірвання шлюбу. Суддя також зазначив, що й раніше виникали труднощі з отриманням від дружини інформації про її доходи, хоча йому було відомо про її трудову діяльність. Суддя пояснив, що у зв’язку зі складними сімейними відносинами він не мав можливості отримати від дружини необхідну інформацію щодо її доходів та майнового стану, що, на його думку, унеможливило належне відображення відповідних відомостей у декларації.
Стосовно незазначення в деклараціях за 2015–2017 роки відомостей про належні його тодішній дружині житловий будинок загальною площею 139,6 кв.м та земельна ділянка площею 820 кв.м у місті Одесі Кобзар Ю.Ю. пояснив, що про перебування зазначеного майна у власності дружини йому стало відомо лише у 2018 році під час проведення кваліфікаційного оцінювання. Під час ознайомлення з матеріалами суддівського досьє він виявив довідку Національного антикорупційного бюро України, отриману Комісією в межах кваліфікаційного оцінювання, зі змісту якої вперше дізнався про право власності дружини на це нерухоме майно. Після цього він почав зазначати відповідні відомості у деклараціях.
Суддя вказав, що цим нерухомим майном ніколи не користувався та доступу до нього не мав. Це нерухоме майно було подароване його тодішній дружині її близькими родичами, однак про укладення відповідного договору дарування він не знав. Суддя стверджував, що був обізнаний про наявність цього майна, однак вважав, що воно належить близьким родичам дружини, а не безпосередньо їй. За його словами, обставини набуття майна дружиною стали однією з причин виникнення сімейних конфліктів.
Під час співбесіди суддя визнав, що не вжив достатніх заходів для перевірки відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо майна члена своєї сім’ї (на той час – дружини) перед поданням відповідних декларацій, що було недоліком. Кобзар Ю.Ю. наголосив, що на момент подання декларацій був переконаний у повноті задекларованих ним відомостей про нерухоме майно, належне його тодішній дружині, про яке йому було відомо. Суддя просив врахувати відсутність наміру приховати будь-яку інформацію чи подати недостовірні відомості, пояснюючи неповноту задекларованих відомостей складними сімейними відносинами, які ускладнювали отримання від дружини інформації про належне їй майно.
Стосовно незазначення в деклараціях за 2016–2017 роки права безоплатного користування автомобілями «Mercedes-Benz GL550» та «Nissan X-Trail» суддя пояснив, що зазначені транспортні засоби належать на праві власності його батьку та постійно використовувалися ним із 2018 року, у зв’язку з чим відповідні відомості були відображені в декларації за 2018 рік. Зазначення 2016 року як дати набуття права користування Кобзар Ю.Ю. пояснив помилковим зазначенням дати набуття права власності на автомобілі його батьком замість дати, з якої він фактично почав ними користуватися.
Стосовно незазначення в деклараціях за 2016–2017 роки відомостей про наявність фінансових зобов’язань суддя повідомив, що в 2016 році при відкритті зарплатного рахунку йому було відкрито кредитну картку (овердрафт), якою він почав користуватися лише у 2018 році. Упродовж 2018 року він неодноразово користувався коштами овердрафту та погашав їх, у зв’язку з чим у декларації за 2018 рік зазначив дату відкриття картки та загальну суму коштів, використаних за овердрафтом протягом року.
Стосовно недекларування в 2016–2019 роках житла в місті Рубіжне Луганської області та в місті Снігурівка Миколаївської області Кобзар Ю.Ю. пояснив, що в зазначений період тимчасово проживав у знайомих, змінюючи місце проживання, або в готелях. Договори оренди житла не укладалися. Оскільки постійного місця проживання він не мав та в жодному з приміщень не проживав більше половини звітного періоду, відповідні відомості до декларацій не вносив. Під час роботи в Ширяївському районному суді Одеської області проживав у місті Одеса та щодня їздив до місця роботи.
Стосовно недоліків, допущених під час заповнення декларацій доброчесності судді за 2021 та 2023 роки, на які вказано ГРД, Кобзар Ю.Ю. зазначив, що дійсно не заповнив окремі пункти декларацій, допустивши технічну помилку через власну неуважність.
Також під час співбесіди були обговорені інші недоліки, встановлені Комісією при заповненні Кобзарем Ю.Ю. декларацій доброчесності, а саме:
- у декларації доброчесності кандидата на посаду судді та деклараціях доброчесності судді за 2018–2022 роки в пункті 18 «Мною пройдено перевірку відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», за результатами якої не встановлено фактів, що свідчать про порушення мною присяги судді, та не виявлено підстав для притягнення мене до дисциплінарної відповідальності» Кобзарем Ю.Ю. не проставлено відмітку в жодній із граф;
- у деклараціях доброчесності судді за 2023 та 2024 роки Кобзарем Ю.Ю. не заповнено пункт 16 «Мені не відомо про існування оформлених на моє ім’я документів, що підтверджують мою належність до громадянства (підданства) іноземної держави».
Стосовно вказаних обставин Кобзар Ю.Ю. під час співбесіди пояснив, що незаповнення зазначених пунктів декларацій доброчесності було зумовлено неправильним розумінням порядку вибору відповідної графи. Не будучи впевненим, яку саме відмітку («Підтверджую» чи «Не підтверджую») необхідно проставити, він вирішив не обирати жодну з них, а викласти відповідні обставини в полі для додаткових пояснень.
Кобзар Ю.Ю. зазначив, що не мав наміру приховати будь-які відомості чи подати недостовірну інформацію. Наведені ним додаткові пояснення фактично містили інформацію про відсутність проведення щодо нього відповідної перевірки та наявність у нього виключно громадянства України. Отже, допущені недоліки мали технічний характер та не були зумовлені умислом приховати інформацію.
Проаналізувавши інформацію, зазначену ГРД у висновку, та пояснення судді, Комісія при ухваленні рішення ураховує таке.
Стосовно заниження суддею вартості нерухомого майна, зокрема видатку на придбання квартири, з матеріалів суддівського досьє та пояснень Кобзаря Ю.Ю. встановлено, що він разом із тодішньою дружиною 16 березня 2021 року придбали квартиру площею 134,6 кв.м у ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_11», розташованому за адресою: місто Одеса, АДРЕСА_1, за домовленістю сторін за ціною 2 008 912 грн (еквівалент 72 681 дол. США).
Як зазначає ГРД у висновку, за даними аналізу архівних оголошень, ринкова вартість схожих квартир у цьому ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_12» станом на 2021 рік була щонайменше удвічі вищою за ціну, зазначену в договорі купівлі-продажу.
Комісія враховує пояснення Кобзаря Ю.Ю. про те, що придбання квартири за ціною, яка є істотно нижчою за ринкову вартість, було зумовлене її індивідуальними характеристиками, технічним станом, необхідністю проведення значних ремонтних робіт, особливостями планування та розташування, а також конкретними умовами продажу. Водночас Комісія вимушена констатувати, що наведені пояснення не є достатньо переконливими в частині об’єктивного підтвердження настільки істотної різниці між договірною та ринковою вартістю квартири.
Кобзарем Ю.Ю. не надано документів, які б підтверджували наявність істотних технічних недоліків квартири, обсяг і вартість необхідних ремонтних робіт, особливості її планування та розташування, зокрема фото, відео чи інших матеріалів, які б давали змогу оцінити її фактичний стан та характеристики, а також особливі умови її продажу чи інші обставини, які могли б об’єктивно підтверджувати придбання квартири за ціною, що значно нижча за її ринкову вартість.
Комісія також критично оцінює пояснення Кобзаря Ю.Ю. щодо впливу технічного стану будинку на ціну квартири, оскільки зазначені недоліки були характерними для будинку загалом та, відповідно, однаково впливали на вартість інших квартир у цьому будинку. Ціни таких квартир, наведені ГРД для порівняння, вже формувалися з урахуванням відповідного стану будинку. Тому посилання судді на зазначені обставини не може об’єктивно пояснити істотну різницю між вартістю придбаної ним квартири та цінами на інші квартири в цьому ж будинку.
Крім того, посилання Кобзаря Ю.Ю. на те, що квартира раніше пропонувалася до продажу за ціною, яка була близькою до вартості її придбання ним, не знайшло документального підтвердження. Суддею Комісії не надано жодного архівного оголошення про продаж цієї квартири за відповідною ціною, так само як і оголошень про продаж інших квартир, вартість яких була б наближеною до ціни придбаної ним квартири.
За таких обставин істотна різниця між ціною квартири, зазначеною в договорі купівлі-продажу, та її орієнтовною ринковою вартістю, за відсутності належного документального підтвердження причин такого відхилення, викликає у Комісії обґрунтований сумнів щодо відповідності зазначеної в договорі вартості реальним економічним обставинам придбання квартири.
Водночас Комісія враховує, що квартира була придбана на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу. Визначення вартості квартири спеціалізованою організацією та її перевірка нотаріусом під час посвідчення договору свідчать про дотримання сторонами встановленої процедури укладення правочину, однак самі собою не спростовують істотної різниці між договірною вартістю квартири та цінами пропозицій на співставні об’єкти нерухомості, наведеними ГРД.
Комісія зауважує, що навіть правомірний за зовнішніми ознаками правочин може викликати сумніви щодо достовірності зазначеної в ньому вартості предмета купівлі-продажу. Відображення вартості майна, що не відповідає його фактичній вартості (заниження ціни предмета купівлі-продажу), є негативним явищем, оскільки унеможливлює оцінювання реального майнового стану судді та членів його сім’ї й ускладнює зіставлення їх доходів і видатків. Це також може порушувати правила грошових розрахунків і фінансового моніторингу, мати ознаки, якщо не ухилення від оподаткування, то принаймні свідомого сприяння йому.
Суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності (стаття 3 Кодексу суддівської етики).
Оцінюючи наведені факти та обставини у їх сукупності, Комісія доходить висновку, що з погляду звичайної розсудливої людини вони можуть породжувати обґрунтований сумнів щодо належного рівня прозорості Кобзаря Ю.Ю. у сфері майнових відносин.
Водночас Комісія не має достатніх об’єктивних даних для висновку про те, що Кобзар Ю.Ю. фактично сплатив продавцю кошти в розмірі, що перевищував зазначену в договорі ціну, або договірна вартість квартири була умисно занижена з метою приховування реального обсягу витрат чи джерел походження коштів. Саме собою порівняння договірної ціни з цінами, зазначеними в оголошеннях про продаж інших квартир, не може безумовно підтверджувати іншу фактичну вартість конкретного об’єкта.
Комісія вважає недостатньо переконливими пояснення Кобзаря Ю.Ю. щодо причин істотної різниці між ціною, за яку була придбана квартира, та вартістю інших квартир у цьому будинку, оскільки наведені ним обставини не усувають обґрунтованого сумніву щодо відповідності зазначеної в договорі вартості реальним обставинам правочину.
Водночас встановлені обставини не є достатніми для висновку про невідповідність Кобзаря Ю.Ю. критеріям доброчесності та професійної етики за відсутності доказів сплати додаткових коштів або інших об’єктивних даних, які б підтверджували умисне заниження вартості правочину. Однак зазначені обставини впливають на загальну оцінку його відповідності цим критеріям та підлягають врахуванню Комісією при визначенні кількості балів.
Стосовно обставин придбання та джерел коштів, за рахунок яких 26 березня 2021 року тодішня дружина судді придбала нежитлове приміщення загальною площею 12,9 кв.м, Кобзар Ю.Ю. під час співбесіди та в письмових поясненнях зазначив, що на той час сімейні відносини були ускладнені, спільне ведення фінансів фактично не здійснювалося, а питання набуття майна вирішувалися окремо. У зв’язку з цим йому не було відомо про придбання дружиною зазначеного приміщення та джерела коштів на його придбання. Суддя припустив, що приміщення могло бути придбане за рахунок її особистих заощаджень або коштів, отриманих від її батьків, про які він не був обізнаний. За його словами, про наявність у дружини таких коштів він дізнався лише після розірвання шлюбу.
Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.
Відповідно до пунктів 2 та 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про: об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право; отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, пенсія та інші доходи.
Відповідно до пункту 4.7 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя має бути обізнаний про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумних заходів з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини.
Як зазначено вище, 16 березня 2021 року Кобзар Ю.Ю. та його тодішня дружина придбали в спільну сумісну власність квартиру, частина коштів на придбання якої була сформована за рахунок їхніх спільних заощаджень. Шлюб між Кобзарем Ю.Ю. та ОСОБА_1 розірвано рішенням Київського районного суду міста Одеси від 29 лютого 2024 року у справі № 947/37506/23. Отже, на момент придбання ОСОБА_1 нежитлового приміщення вони перебували у шлюбі.
Комісія критично оцінює пояснення Кобзаря Ю.Ю. щодо його необізнаності про придбання тодішньою дружиною нежитлового приміщення 26 березня 2021 року, оскільки право власності на нього вона набула лише через десять днів після придбання ними спільної квартири у тому самому житловому комплексі. З огляду на безпосередню часову та просторову пов’язаність цих правочинів Комісія вважає, що зазначені обставини не дають достатніх підстав беззастережно погодитися з поясненнями судді про його необізнаність щодо набуття дружиною цього майна.
Стосовно джерел походження коштів у ОСОБА_1 (на той момент дружина судді) для придбання нежитлового приміщення Комісією встановлено таке.
У декларації за 2020 рік у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» суддя зазначив, що ОСОБА_1 отримала дохід від заняття незалежною професійною діяльністю в розмірі 46 718 грн. Крім того, у розділі 12 «Грошові активи» задекларовано спільні грошові заощадження судді та його тодішньої дружини в розмірі 645 000 грн, які надалі були використані для придбання квартири. Інших доходів ОСОБА_1 або грошових активів, які належали б особисто ОСОБА_1, суддею не задекларовано в декларації за 2020 рік.
Отже, пояснення Кобзаря Ю.Ю. щодо придбання нежитлового приміщення за рахунок особистих заощаджень його тодішньої дружини не підтверджуються відомостями, зазначеними в декларації. Суддею також не надано документів, які б підтверджували наявність у ОСОБА_1 таких заощаджень або отримання нею коштів від батьків чи інших осіб. Відомості про можливе отримання таких коштів як подарунків у деклараціях також не відображені.
Комісія зауважує, що мета інституту декларування майна, доходів, витрат та фінансових зобов’язань полягає у створенні ефективного інструменту запобігання корупції та забезпеченні публічного контролю за «майновим» аспектом життя осіб, які отримують заробітну плату із державного бюджету.
Комісія враховує пояснення Кобзаря Ю.Ю. щодо складних сімейних обставин, фактичного припинення спільного ведення фінансів та його необізнаності щодо джерел коштів, за рахунок яких тодішня дружина придбала нежитлове приміщення. Водночас матеріали суддівського досьє не містять достатніх відомостей, які б давали змогу об’єктивно підтвердити зазначені обставини.
Комісія наголошує, що обов’язок щодо повного та достовірного декларування покладається на суб’єкта декларування. Суддя повинен вживати всіх можливих заходів для отримання повної інформації як про власний майновий стан, так і про майновий стан членів своєї сім’ї та забезпечувати неухильне дотримання вимог законодавства щодо декларування. Складні сімейні обставини не звільняють від обов’язку повного і достовірного відображення майнового стану членів його сім’ї, що є важливою складовою принципів доброчесності та прозорості в діяльності судді.
Проявивши належну ініціативу та доклавши необхідних зусиль, Кобзар Ю.Ю. мав можливість отримати повну та достовірну інформацію про майно, що перебувало у власності його тодішньої дружини, що, як зазначив суддя під час співбесіди, він усвідомлює. Водночас таких заходів ним своєчасно вжито не було.
Водночас Комісія не встановила об’єктивних даних, які б свідчили про незаконність походження коштів, використаних для придбання нежитлового приміщення, або про свідоме приховування суддею відповідної інформації. Однак відсутність документального підтвердження джерела таких коштів та недостатність зусиль судді щодо з’ясування майнових інтересів члена його сім’ї свідчать про неналежне виконання ним відповідного обов’язку.
Підсумовуючи, Комісія дійшла висновку, що встановлені обставини не є достатніми для висновку про невідповідність судді займаній посаді, однак свідчать про недостатню сумлінність у виконанні обов’язку щодо з’ясування майнового стану члена його сім’ї та враховуються Комісією під час визначення кількості балів за критеріями професійної етики та доброчесності.
Стосовно незазначення в деклараціях за 2016–2017 роки відомостей про належні його тодішній дружині житловий будинок загальною площею 139,6 кв.м та земельна ділянка площею 820 кв.м у місті Одесі Кобзар Ю.Ю. пояснив, що це було зумовлено його необізнаністю щодо окремих обставин набуття та наявності у дружини зазначеного нерухомого майна.
Комісія бере до уваги пояснення Кобзаря Ю.Ю., проте звертає увагу на таке.
Як зазначалось вище, у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї, зокрема, на праві приватної власності (пункт 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції»).
Комісією встановлено, що Кобзар Ю.Ю. не дотримався зазначених вимог, оскільки при заповненні декларацій за 2016–2017 роки не зазначив у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» відомості про житловий будинок загальною площею 139,6 кв.м та земельну ділянку площею 820 кв.м, які з 2012 року на праві власності належали члену його сім’ї – тодішній дружині.
Із пояснень Кобзаря Ю.Ю. вбачається, що незазначення відповідних відомостей у деклараціях не було зумовлене наміром приховати інформацію про нерухоме майно членів його сім’ї, а стало наслідком його необізнаності щодо наявності та окремих обставин набуття такого майна. Комісія враховує зазначені пояснення та те, що після того, як Кобзарю Ю.Ю. стало відомо про відповідне нерухоме майно, він почав відображати відомості про нього в наступних деклараціях, починаючи з 2018 року.
Статтею 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року (який був чинний на момент подання декларацій за 2016–2017 роки) передбачено, що суддя має докладати всіх зусиль, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
Згідно зі статтею 18 цього кодексу суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
Комісією не встановлено об’єктивних даних, які б свідчили про умисне приховування Кобзарем Ю.Ю. зазначеного нерухомого майна або свідоме внесення недостовірних відомостей до декларацій. Водночас допущена неповнота декларування свідчить про несумлінне та недостатньо уважне ставлення до виконання обов’язку щодо декларування. З огляду на характер допущених порушень, надані суддею пояснення та подальше відображення ним відповідних відомостей після того, як вони стали йому відомі, Комісія вважає, що зазначені обставини самі собою не є достатніми для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, однак підлягають врахуванню Комісією при визначенні кількості балів за результатами кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.
Стосовно джерел коштів, за рахунок яких Кобзар Ю.Ю. та його тодішня дружина придбали в 2021 році квартиру площею 134,6 кв.м у місті Одесі, суддя під час співбесіди та в письмових поясненнях зазначив, що кошти на її придбання були сформовані за рахунок коштів, отриманих ним від батька на підставі нотаріально посвідченого договору дарування, у розмірі 1 400 000 грн, а також власних заощаджень у розмірі близько 645 000 грн, задекларованих за попередні періоди. За поясненнями Кобзаря Ю.Ю., джерелами походження коштів його батька були, зокрема, доходи від підприємницької діяльності та кошти, отримані від продажу належного йому нерухомого майна.
Комісія відзначає, що особисті або сімейні статки зазвичай можуть накопичуватись упродовж усього трудового життя людини, а тому встановлення жорстких часових обмежень для їх оцінювання значною мірою нівелює мету запровадження кваліфікаційного оцінювання.
Комісія бере до уваги надані Кобзарем Ю.Ю. пояснення щодо джерел коштів, використаних для придбання квартири, відповідно до яких такі кошти були сформовані за рахунок коштів, отриманих від батька як подарунок, та власних сімейних заощаджень. Зазначені пояснення узгоджуються з фактичними обставинами та відомостями, задекларованими за 2020–2021 роки.
Тому Комісія визнає необґрунтованими сумніви ГРД щодо джерела походження грошових коштів у родини судді для придбання квартири у 2021 році.
Стосовно незазначення Кобзарем Ю.Ю. у деклараціях за 2016–2017 роки відомостей про право користування автомобілями марки «Mercedes-Benz GL550» та «Nissan X-Trail» Комісія бере до уваги пояснення судді про допущення технічної помилки: замість дати початку фактичного користування зазначеними транспортними засобами ним помилково було вказано дати набуття права власності на них його батьком. Наведені пояснення узгоджуються з відомостями Єдиного державного реєстру транспортних засобів, відповідно до яких батько судді набув у власність автомобіль «Mercedes-Benz GL550» 28 липня 2016 року, а «Nissan X-Trail» – 20 липня 2016 року.
Крім того, Комісія враховує відсутність відомостей, які б свідчили про постійне користування Кобзарем Ю.Ю. зазначеними транспортними засобами у 2016–2017 роках, а також те, що відповідні автомобілі були зазначені ним у декларації, починаючи з 2018 року, тобто з періоду, коли, за його поясненнями, він почав ними постійно користуватися.
Стосовно незазначення в деклараціях за 2016–2017 роки фінансового зобов’язання Комісія зазначає таке.
Так, відповідно до пункту 51 роз’яснення «щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю», затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 11 серпня 2016 року № 3 (чинного на час подання декларації за 2016–2018 роки) кредитні пропозиції від банків, фінансових установ у вигляді «кредитних ліній до зарплатних банківських карток» чи аналогічні за змістом пропозиції, якими суб’єкт декларування чи член його сім’ї не скористався або основна сума та проценти за якими на кінець звітного періоду сплачені повністю, у розділі «Фінансові зобов’язання» декларації не відображаються.
Проаналізувавши пояснення Кобзаря Ю. Ю. щодо невідображення в деклараціях за 2016–2017 роки відомостей про наявність фінансового зобов’язання, Комісія бере їх до уваги та вважає прийнятними, оскільки в грудні 2016 року ним було відкрито кредитну лінію до зарплатної банківської картки, якою він фактично не користувався, а отже, відповідне фінансове зобов’язання не підлягало декларуванню у зазначені періоди.
Стосовно зазначення в декларації за 2018 рік відповідного фінансового зобов’язання Комісія вважає прийнятними пояснення Кобзаря Ю. Ю. про допущену ним помилку, оскільки кредитний ліміт до картки, яким суддя користувався у 2018 році, не підлягав декларуванню, оскільки на кінець звітного періоду був повністю сплачений. Зазначення відповідного фінансового зобов’язання в декларації за 2018 рік було зумовлене неправильним розумінням суддею положень законодавства в сфері декларування та його помилковим переконанням у необхідності відображення кредитного ліміту в декларації.
Комісія вважає, що зазначені дії судді мають ознаки добросовісної помилки та не свідчать про умисні дії, спрямовані на приховування або недекларування достовірної інформації.
Комісія бере до уваги пояснення Кобзаря Ю.Ю. стосовно недекларування в 2016– 2019 роках об’єктів нерухомості, розташованих у містах Рубіжне та Снігурівка за місцем його роботи у відповідні періоди, та визнає їх певною мірою обґрунтованими, зважаючи на те, що докази зворотнього в Комісії відсутні.
З огляду на зазначене Комісія вважає, що обставини, наведені у висновку ГРД, не є достатніми для визнання колегією Комісії судді таким, що не відповідає займаній посаді за критерієм доброчесності та професійної етики.
Стосовно недоліків, допущених під час заповнення декларацій доброчесності судді за 2018–2024 роки, а саме залишення Кобзарем Ю.Ю. окремих пунктів декларацій незаповненими, Комісія бере до уваги пояснення судді про те, що це було зумовлено неправильним розумінням порядку вибору відповідної графи, однак не вважає такі пояснення достатньо переконливими.
Комісія вкотре наголошує, що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від судді (кандидата на посаду судді) сумлінного, відповідального та уважного ставлення до виконання покладених на нього обов’язків, у тому числі пов’язаних із декларуванням. Суддя (кандидат на посаду судді) має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, а його поведінка повинна сприяти зміцненню суспільної довіри до суду та авторитету правосуддя.
Згідно з пунктом 3 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді.
Загальні правила подання декларації доброчесності судді встановлено статтею 62 Закону.
Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження (частина друга статті 62 Закону); за відсутності доказів іншого твердження судді в декларації вважаються достовірними (частина п’ята статті 62 Закону).
Обов’язок подавати декларацію доброчесності не є формальністю. Законодавець визначив, що декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності (пункт 19 частини першої статті 106 Закону).
Заповнюючи декларацію доброчесності, суддя зобов’язаний не лише надавати правдиві і повні твердження, а й належним чином заповнити всі передбачені формою декларації пункти, обравши відповідну графу та надавши повні й достовірні відомості. Залишення окремих пунктів декларації незаповненими не відповідає встановленому порядку її заповнення та свідчить про неналежне ставлення до виконання обов’язку з декларування.
Від судді, який зобов’язаний сумлінно та уважно виконувати вимоги законодавства, обґрунтовано очікується належне ознайомлення зі змістом нормативно встановлених правил заповнення декларації доброчесності, розуміння змісту її пунктів та правильне застосування відповідних вимог. Зокрема, Комісією затверджено Правила заповнення та подання форми декларації доброчесності судді, які визначають порядок заповнення її окремих пунктів.
Тому посилання судді на неправильне розуміння порядку вибору відповідної графи не може бути визнано достатнім виправданням залишення пунктів декларації доброчесності незаповненими. Навпаки, систематичне допущення таких недоліків у деклараціях доброчесності судді за 2018–2024 роки свідчить про недостатній рівень уважності та сумлінності судді під час виконання встановленого законом обов’язку щодо декларування.
Комісія вважає обґрунтованими пояснення судді в частині відсутності в нього наміру приховати відповідну інформацію, оскільки відомості, не зазначені ним у відповідних пунктах декларацій доброчесності судді за 2018–2024 роки, фактично були наведені в полі «Місце для додаткових пояснень».
Зазначені недоліки самі собою не є достатніми для визнання судді таким, що не відповідає займаній посаді за критерієм доброчесності та професійної етики. Водночас вони характеризують ставлення судді до виконання обов’язку щодо декларування та свідчать про недостатню уважність та відповідальність під час заповнення декларацій доброчесності, що є особливо важливим з огляду на підвищені вимоги до поведінки судді та необхідність підтримання високого рівня суспільної довіри до судової влади. Досліджені обставини враховуватимуться Комісією при визначенні кількості балів за результатами кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.
Під час дослідження досьє виявлено систематичні порушення Кобзарем Ю.Ю. правил заповнення декларацій. Зокрема, у декларації за 2018 рік у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» суддя не зазначив відомостей про отримання спадщини у негрошовій формі.
У декларації за 2019 рік у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» Кобзарем Ю.Ю. не зазначено відомостей про банківські та інші фінансові установи, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї були відкриті рахунки.
Крім того, у декларації за 2023 рік суддя не зазначив у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» відомостей про отримання його на той час дружиною подарунка у негрошовій формі – ½ частки квартири, що перебувала у спільній сумісній власності, на підставі договору дарування. Також у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» не було зазначено відомостей про вчинення суддею відповідного правочину – договору дарування.
Під час співбесіди суддя визнав допущені при заповненні декларацій за 2018, 2019 та 2023 роки помилки та пояснив їх недостатньо уважним ознайомленням із роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції щодо порядку та особливостей декларування відповідних об’єктів та правочинів. Водночас суддя зазначив, що не мав наміру приховувати відповідну інформацію, оскільки відомості про зазначені об’єкти та обставини були відображені ним в інших розділах декларацій за відповідні роки. Суддя визнав допущені помилки та зобов’язався надалі не допускати подібних недоліків під час заповнення декларацій.
Оцінивши пояснення та надані суддею докази в сукупності з іншими відомостями, Комісія вважає, що наведені вище обставини не є такими, що викликають обґрунтований сумнів щодо достовірності декларування або доброчесної поведінки судді. Проте поведінка судді при заповненні декларацій не може вважатись бездоганною, оскільки суддя мав можливість перед надсиланням декларацій пересвідчитись у достовірності внесених ним відомостей. Досліджені обставини враховуватимуться Комісією при визначенні балів за результатами кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.
Заслухавши пояснення Кобзаря Ю.Ю., дослідивши матеріали суддівського досьє, Комісія вважає, що суддею надано докази, а також пояснення, які переважно спростовують сумніви ГРД, висловлені в наданому Комісії висновку.
Оцінювання показників відповідності судді займаній посаді за критеріями кваліфікаційного оцінювання.
Під час дослідження суддівського досьє Кобзаря Ю.Ю., висновку ГРД, за результатами проведеної із суддею співбесіди Комісією встановлено таке.
І. Критерій професійної компетенції.
Пунктом 1 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня.
Згідно з абзацом шостим пункту 2 глави 2 розділу II Положення рівень знань у сфері права оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту.
Абзацом тринадцятим пункту 3 глави 2 розділу II Положення передбачено, що рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту.
За результатами складення анонімного письмового тестування суддя набрав 66,375 бала, за виконання практичного завдання – 55,5 бала.
Отже, за вказаними показниками суддя набрав 121,875 бала.
Ефективність здійснення правосуддя Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та проведеної співбесіди шляхом дослідження загальної кількості розглянутих суддею справ, кількості скасованих та змінених судових рішень, підстав скасування та/або зміни судових рішень, дотримання строків розгляду справ, судового навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, а також інших передбачених пунктом 4 глави 2 розділу II Положення релевантних засобів встановлення цього показника.
Згідно з інформацією, що міститься в суддівському досьє, суддя Кобзар Ю.Ю. під час роботи в Рубіжанському міському суді Луганської області розглядав кримінальні справи та справи про адміністративні правопорушення. За період з 2016 року до 2021 року суддею розглянуто 559 справ та 74 матеріали (всього 633 справи і матеріали). Загальний показник судового навантаження судді Кобзаря Ю.Ю. за період роботи в Рубіжанському міському суді Луганської області був значно нижчим ніж середнє навантаження у суді (29 %).
Згідно з інформацією, наданою Снігурівським районним судом Миколаївської області, суддя Кобзар Ю.Ю. розглядав цивільні, кримінальні, адміністративні справи, справи про адміністративні правопорушення, а також був слідчим суддею. За період з 04 січня 2018 року до 28 червня 2018 року суддею розглянуто 358 справ та 38 матеріалів (всього 396 справ і матеріалів). Загальний показник судового навантаження судді Кобзаря Ю.Ю. за період роботи Снігурівському районному суді Миколаївської області (6 місяців) відповідав середньомісячному показнику судового навантаження в суді, але був нижчим за середньомісячні показники судового навантаження в регіоні.
Згідно з інформацією, наданою Ширяївським районним судом Одеської області, суддя Кобзар Ю.Ю. розглядав цивільні, кримінальні, адміністративні справи, справи про адміністративні правопорушення, а також був слідчим суддею. За період з 06 лютого 2019 року до 05 серпня 2019 року суддею розглянуто 524 справи та 247 матеріалів (всього 771 справа і матеріал). Загальний показник судового навантаження судді Кобзаря Ю.Ю. за період роботи в Ширяївському районному суді Одеської області (6 місяців) був вищим за середньомісячні показники судового навантаження в суді.
Стосовно судових рішень, ухвалених суддею Кобзарем Ю.Ю., встановлено, що судом апеляційної інстанції скасовувались та змінювались судові рішення у кримінальних, цивільних, адміністративних справах та справах про адміністративні правопорушення з підстав порушення суддею норм процесуального та матеріального права, а також з інших підстав (25 рішень – скасовано, 9 рішень – змінено).
Матеріали досьє не містять інформації про рішення, постановлені за участі судді Кобзаря Ю.Ю., які були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами яких було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань.
Протягом 2016–2021 років на дії судді Кобзаря Ю.Ю. надійшла 1 скарга, за результатами розгляду якої прийнято рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Суддею Кобзарем Ю.Ю. несвоєчасно надсилались судові рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень, проте строки не є суттєвими.
Суддею Кобзарем Ю.Ю. розглянуто 102 справи із порушенням встановлених законодавством строків.
Суддею за звітний період не було складено рішень із порушенням встановлених процесуальним законодавством строків.
Комісія дійшла висновку, що ефективність здійснення правосуддя суддею Кобзарем Ю.Ю. необхідно оцінити в 75,125 бала.
Діяльність судді щодо підвищення фахового рівня Комісією оцінено за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди шляхом дослідження даних про підготовку та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо), а також інших даних, передбачених пунктом 5 глави 2 розділу ІІ Положення, засобів встановлення цього показника, що можуть бути застосовані в конкретному випадку.
Визначаючись щодо показника підвищення фахового рівня, Комісією враховано діяльність судді щодо підготовки та підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України впродовж перебування на посаді судді.
У статті 89 Закону закріплено, що суддя зобов’язаний проходити підготовку для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України. Суддя проходить підготовку для підтримання кваліфікації не рідше одного разу на три роки. Час такої підготовки не може бути меншим 40 академічних годин упродовж кожних трьох років перебування на посаді судді.
З матеріалів суддівського досьє та листа Національної школи суддів України, отриманого на запит Комісії, встановлено, що Кобзар Ю.Ю. проходив навчання в регіональних відділеннях Національної школи суддів України, зокрема: з 06 до 10 лютого 2017 року – за програмою для суддів місцевих судів (40 годин); з 12 до 16 березня 2018 року – за програмою для суддів місцевих судів (40 годин).
Наступне періодичне навчання за програмою для суддів місцевих загальних судів необхідно було пройти до 16 березня 2021 року, а надалі – до 16 березня 2024 року. Водночас відповідні сертифікати про проходження такого навчання в матеріалах суддівського досьє відсутні.
Поряд з наведеним матеріали досьє містять сертифікати про проходження Кобзарем Ю.Ю. інших заходів з підвищення кваліфікації, а саме: 04–06 березня 2019 року – періодичне навчання за програмою підготовки для голів та заступників голів місцевих загальних судів (20 годин); 27–29 березня 2019 року – аналогічне періодичне навчання (20 годин); 12 квітня 2019 року – підготовка та участь у загальноукраїнському семінарі (8 годин); 31 травня 2019 року – періодичне навчання з метою підвищення рівня кваліфікації у формі семінару на тему «Проблемні питання обрання запобіжного заходу» (8 годин).
На уточнювальне запитання члена Комісії щодо проходження підготовки для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України тривалістю не менше 40 академічних годин упродовж кожних трьох років у період з 2021 року дотепер суддя визнав, що відповідну підготовку у встановлені строки не пройшов та усвідомлює, що її проходження є його професійним обов’язком.
Кобзар Ю.Ю. пояснив, що така ситуація була зумовлена сукупністю об’єктивних обставин. У 2021 році він перебував у ІНФОРМАЦІЯ_13. Після початку повномасштабної збройної агресії рф проти України ІНФОРМАЦІЯ_14 до серпня 2025 року, що фактично унеможливлювало проходження відповідної підготовки.
Після ІНФОРМАЦІЯ_15 на початку 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_16. На підтвердження вказаних обставин суддею надано копію витягу ІНФОРМАЦІЯ_17. Після відновлення Кобзар Ю.Ю. розпочав підготовку до кваліфікаційного оцінювання та участь у відповідних заходах, пов’язаних з його проведенням.
Суддя зазначив, що непроходження підготовки не було наслідком небажання підвищувати свій професійний рівень чи недбалого ставлення до професійних обов’язків, а стало результатом сукупності об’єктивних обставин, які виникли в зазначений період.
Усвідомлюючи важливість безперервного професійного розвитку, суддя наголосив, що має намір пройти відповідну підготовку за першої можливості та надалі неухильно виконувати цей професійний обов’язок.
Комісія враховує пояснення Кобзаря Ю.Ю. щодо причин непроходження підготовки для підтримання кваліфікації, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_18. Також Комісія бере до уваги проходження суддею окремих заходів періодичного навчання в Національній школі суддів України, що свідчить про його участь у професійному розвитку.
Водночас Комісія наголошує, що проходження підготовки для підтримання кваліфікації є обов’язковим професійним обов’язком судді. Після ІНФОРМАЦІЯ_19 Кобзар Ю.Ю. мав неодноразові можливості пройти відповідну підготовку, зокрема у вересні, листопаді та грудні 2025 року, а також у лютому–травні 2026 року, однак не скористався ними. Крім того, наданий суддею витяг від 19 березня 2026 року про ІНФОРМАЦІЯ_20 сам собою не містить відомостей про його ІНФОРМАЦІЯ_21 з січня 2026 року та не підтверджує неможливість проходження підготовки в зазначені періоди.
З огляду на викладене Комісія враховує наведені суддею обставини, однак вважає, що вони не усувають факту тривалого непроходження обов’язкової підготовки, що підлягає врахуванню при визначенні показника підвищення фахового рівня судді.
Згідно з матеріалами суддівського досьє Кобзар Ю.Ю. наукового ступеня та вченого звання не має.
Водночас на запит Комісії та під час співбесіди Кобзар Ю.Ю. повідомив, що навчався в аспірантурі та мав визначену тему наукового дослідження, пов’язану з питаннями незалежності суддів. Однак дисертаційне дослідження завершено не було, а наукові публікації у сфері права відсутні. Комісія враховує зазначені обставини як такі, що свідчать про певну зацікавленість судді в професійному розвитку, однак звертає увагу на відсутність завершеного результату такої діяльності. Така ситуація свідчить про непослідовність та безвідповідальність у реалізації обраного напряму діяльності.
Таким чином, підстав для врахування наукового ступеня або вченого звання як показників фахового рівня немає.
Комісія дійшла висновку, що показник діяльності судді Кобзаря Ю.Ю. щодо підвищення фахового рівня має бути оцінено в 1 бал.
З огляду на викладене критерій професійної компетентності оцінено Комісією у 198 балів.
ІІ. Критерій особистої компетентності.
Кобзар Ю.Ю. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Згідно з висновком про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей судді Кобзаря Ю.Ю. критерій особистої компетентності оцінено у 58 балів.
ІІІ. Критерій соціальної компетентності.
Відповідно до висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей Кобзар Ю.Ю. за критерієм соціальної компетентності набрав 69 балів.
ІV. Критерій професійної етики.
1. Комісією за цим критерієм відповідно до показників відповідності витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, відповідності судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, політичної нейтральності, дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя, дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону, та інших даних, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
До дисциплінарної відповідальності суддя не притягувався.
З урахуванням зазначеного критерій професійної етики оцінено Комісією у 92,5 бала.
2. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.
На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила цей показник у 80 балів.
Таким чином, критерій професійної етики оцінено Комісією у 172,5 бала.
V. Критерій доброчесності.
1. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону, наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді, наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею, інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
Комісія оцінила ці показники у 88 балів.
2. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.
На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила цей показник у 85 балів.
Таким чином, критерій доброчесності оцінено Комісією у 173 бали.
Висновок Комісії.
Комісія, дослідивши суддівське досьє, заслухавши доповідача, надавши оцінку фактам, викладеним ГРД, та аргументам, наведеним Кобзарем Ю.Ю., дійшла висновку про відсутність переконливих підстав вважати, що суддя Кобзар Ю.Ю. не відповідає за визначеними критеріями оцінювання на відповідність займаній посаді вимогам, які висуваються до судді.
За результатами дослідження суддівського досьє та проведеної співбесіди із суддею Кобзарем Ю.Ю. показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді Комісія оцінила загалом у 670,5 бала, що є достатнім для визнання судді таким, що відповідає займаній посаді.
Ураховуючи викладене, Вища кваліфікаційна комісія суддів України трьома голосами «ЗА» та одним голосом «ПРОТИ»
вирішила:
Визначити, що суддя Рубіжанського міського суду Луганської області Кобзар Юрій Юрійович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 670,5 бала.
Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання щодо відповідності судді Рубіжанського міського суду Луганської області Кобзаря Юрія Юрійовича займаній посаді.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН «ЗА»
Члени Комісії: Ярослав ДУХ «ПРОТИ»
Ігор КУШНІР «ЗА»
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ «ЗА»
