Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазіна Олександра Анатолійовича на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА (доповідач),

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазіна Олександра Анатолійовича на відповідність займаній посаді,

встановила:

Стислий виклад інформації про кар’єру судді.

Указом Президента України від 18 червня 2010 року № 712/2010 Кармазіна Олександра Анатолійовича призначено на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва строком на п’ять років.

Указом Президента України від 28 вересня 2017 року № 297/2017 Кармазіна О.А. призначено на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва.

Інформація про кваліфікаційне оцінювання судді.

Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року №133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, встановлено черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання, визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання та призначено іспит, зокрема, для Кармазіна О.А.

Рішенням Комісії від 07 липня 2018 року № 164/зп-18 внесено зміни до графіка проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання суддів, а саме перенесено проведення іспиту, призначеного на 16 та 27 липня 2018 року, на інші дати.

Рішеннями Комісії від 26 березня 2019 року № 39/зп-19 та від 08 травня 2019 року № 67/зп-19 призначено іспит у межах кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. Дати проведення іспиту, визначені для судді Кармазіна О.А., – 17 квітня 2019 року та 21 травня 2019 року.

У визначені Комісією дати суддя не з’явився на іспит.

Кармазін О.А. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено, у зв’язку з чим кваліфікаційне оцінювання судді Кармазіна О.А. не завершено.

На адресу Комісії 18 грудня 2020 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазіна О.А. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 15 грудня 2020 року.

Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.

З метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), на підставі рішення Комісії від 11 січня 2024 року № 6/зп-24 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно суддів ліквідованих судів, здійснення правосуддя в яких припинено відповідно до закону, зокрема стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазіна О.А.

Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 18 січня 2024 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Богоноса М.Б.

Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 199/зп-24 призначено іспит для 105 суддів у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, зокрема судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазіну О.А. на 09 липня 2024 року.

Комісією 10 липня 2024 року ухвалено рішення № 218/зп-24 про внесення змін до графіка складання іспиту. Для судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазіна О.А. визначено таку дату іспиту: 30 липня 2024 року (резервні дати іспиту в разі неявки в основну дату: 20 серпня 2024 року та 10 вересня 2024 року).

Для складання іспиту 30 липня 2024 року суддя не з’явився.

Кармазіним О.А. складено кваліфікаційний іспит 20 серпня 2024 року.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 271/зп-24 затверджено декодовані результати іспиту, складеного Кармазіним О.А. у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, та допущено його до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісією в межах наданих повноважень надіслано запити до таких органів державної влади: Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ), Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Державної податкової служби України, Служби безпеки України, Дніпровського районного в місті Києві територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У відповідь на запити отримано інформацію стосовно судді, яку долучено до матеріалів досьє.

Листом Комісії від 26 березня 2026 року № 31кп-4150/18 Кармазіна О.А. повідомлено про долучення до його суддівського досьє додаткових матеріалів та про можливість ознайомлення з ними.

Співбесіду із суддею призначено на 16 квітня 2026 року.

15 квітня 2026 року до Комісії надійшло клопотання Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про відкладення засідання Комісії, яке призначене на зазначену вище дату. Клопотання ГРД обґрунтоване необхідністю додаткового часу для проведення аналізу суддівського досьє Кармазіна О.А., забезпечення всебічної оцінки його відповідності критеріям доброчесності та професійної етики.

Усним рішенням Комісії клопотання ГРД про відкладення засідання задоволено.

04 червня 2026 року на адресу Комісії надійшов висновок ГРД про невідповідність судді Кармазіна О.А. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 30 травня 2026 року.

Листом Комісії від 04 червня 2026 року № 31 кп-4150/18/13 копію вказаного висновку надіслано Кармазіну О.А. до відома та запропоновано йому подати пояснення, документи (завірені копії документів) чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює обставини, викладені у висновку ГРД.

На адресу Комісії 24 червня 2026 року надійшли пояснення Кармазіна О.А. щодо обставин, викладених у висновку ГРД.

Співбесіду із суддею призначено на 06 серпня 2026 року.

31 липня 2026 року до Комісії надійшло клопотання судді Кармазіна О.А. щодо відкладення розгляду питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.

Клопотання судді мотивоване потребою у наданні йому більше часу для підготовки до співбесіди, доцільністю, на думку Кармазіна О.А., завершення судового провадження у справі № 990/358/25 та дотичного до предмета кваліфікаційного оцінювання дисциплінарного провадження.

Протокольним рішенням Комісія частково погодилася із мотивами клопотання про відкладення, тому розгляд питання відкладено на 03 вересня 2026 року.

10 серпня 2026 року до Комісії надійшла копія клопотання Кармазіна О.А., адресованого ГРД, про скасування висновку ГРД.     

Крім того, 10 серпня 2026 року до Комісії надійшли додаткові пояснення судді.

Співбесіду із суддею призначено на 03 вересня 2026 року. Комісією розпочато розгляд питання, однак під час засідання суддя заявив клопотання про перенесення співбесіди на іншу дату у зв’язку з сімейними обставинами.

Протокольним рішенням Комісії задоволено клопотання судді Кармазіна О.А. та оголошено перерву в розгляді питання до 07 вересня 2026 року.

Питання, включене до розгляду Комісії у складі колегії № 1 на 07 вересня 2026 року, знято з розгляду у зв’язку з перебуванням члена Комісії Шевчук Г.М. у відпустці.

Крім того, 07 вересня 2026 року до Комісії надійшло повідомлення від Кармазіна О.А. про його тимчасову непрацездатність. Суддя зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1, що перешкоджає його участі у засіданні.  

25 вересня 2026 року Кармазін О.А. надав додаткові пояснення про причини неявки в засідання Комісії, призначене на 07 вересня 2026 року.

Комісією в межах повноважень надіслано запити до Національного агентства з питань запобігання корупції, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідування, Державної податкової служби України. Відповіді державних органів долучено до суддівського досьє та були предметом аналізу і обговорення під час співбесіди.

Зокрема, на запит члена Комісії Богоноса М.Б. НАБУ листом від 17 червня 2025 року за вих. № 512-317/17580 надіслано копії окремих матеріалів кримінального провадження № НОМЕР_1 від 21 червня 2019 року (І том, 166 арк.), серед яких: документи, що безпосередньо стосуються ОСОБА_1 та підлягають дослідженню в межах кваліфікаційного оцінювання судді. У листі зазначено, що НАБУ на підставі статей 40, 222 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) надає дозвіл на розголошення (використання) відомостей досудового розслідування кримінального провадження (інформації та всіх копій документів), скерованих на адресу Комісії, в межах відповідних процедур кваліфікаційного оцінювання суддів, що здійснюються Комісією та Вищою радою правосуддя, а також під час подальших судових процесів у судах усіх інстанцій України та в Європейському суді з прав людини.

Співбесіду із суддею продовжено 30 вересня 2026 року.

Джерела права та їх застосування.

Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону визначено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», за результатами розгляду якого було внесено зміни до Конституції України і запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми» оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав – з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеціанської комісії та Директорату з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23 березня 2015 року (документ CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в межах Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення.

Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (справа № 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом, для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеційською комісією (пункти 98, 99).

Отже, функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Тобто кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.

Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність у судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.

Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є доволі серйозним заходом, який може бути застосовано до особи. Однак на відміну від дисциплінарного провадження процедура кваліфікаційного оцінювання не має шкали вибору покарань, що обумовлено своєрідністю цієї процедури. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді надалі займати посаду.

Відповідно до частини першої статті 1, статті 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XХ чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року, суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді.

Суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони), його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.

Аналогічні вимоги є застосовними до встановлення відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності в процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді з тією особливістю, що такі обставини стають відомими під час дослідження досьє та проведення співбесіди.

І хоча Комісія виходить із презумпції, відповідно до якої суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню в процесі кваліфікаційного оцінювання судді. У разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як внаслідок реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також надання Комісії під час дослідження досьє та проведення співбесіди переконливої інформації для спростування такого сумніву.

За результатами такого оцінювання колегія Комісії, а у випадках, передбачених Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (абзаци другий, третій пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону).

Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);

2) професійна етика;

3) доброчесність.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18, зі змінами) (далі – Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Приписами пункту 5 глави 6 розділу II Положення передбачено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв становить 1000 балів.

За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).

Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.

Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної компетентності.

Згідно з главою 2 розділу II Положення відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:

- рівень знань у сфері права, який оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту;

- рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, який оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту;

- ефективність здійснення правосуддя, що оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє;

- діяльність щодо підвищення фахового рівня, що оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє.

Рівень знань Кармазіна О.А. у сфері права, а також рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні перевірено на першому етапі кваліфікаційного оцінювання шляхом складення анонімного письмового тестування, за результатами якого суддя набрав 90 балів, та виконання практичного завдання, за результатами якого суддя набрав 84,5 бала.

Загальний результат складеного іспиту становить 174,5 бала.

Ефективність здійснення правосуддя Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та проведеної співбесіди шляхом дослідження загальної кількості розглянутих суддею справ, кількості скасованих та змінених судових рішень, підстав скасування та/або зміни судових рішень, дотримання строків розгляду справ, судового навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, а також інших передбачених пунктом 4 глави 2 розділу II Положення релевантних засобів встановлення цього показника.

Комісія дійшла висновку, що ефективність здійснення правосуддя суддею Кармазіним О.А. необхідно оцінити в 55 балів.

Визначаючись щодо підвищення фахового рівня судді, Комісія у складі колегії враховує, що Кармазін О.А. після призначення на посаду судді безстроково періодично проходив навчання в Національній школі суддів України з метою підвищення рівня кваліфікації. Водночас суддя не має наукового ступеня та вченого звання; наукової діяльності не здійснював, наукових публікацій у сфері права не має; викладацької діяльності в Національній школі суддів України не здійснював.

Отже, Комісія оцінює цей показник у 6 балів.

Оцінювання відповідності судді за критерієм особистої компетентності.

Згідно з пунктом 6 глави 2 розділу ІІ Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.

Суддя пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей.

За результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, співбесіди та висновку, за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, за критерієм особистої компетентності суддя Кармазін О.А. набрав 57 балів.

Оцінювання відповідності судді за критерієм соціальної компетентності.

Відповідно до пункту 7 глави 2 розділу ІІ Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.

За результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, співбесіди та висновку, за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, за критерієм соціальної компетентності суддя Кармазін О.А. набрав 68 балів.

Оцінювання відповідності судді за критеріями професійної етики та доброчесності.

Згідно з пунктом 8 глави 2 розділу ІІ Положення відповідність судді критерію професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками:

- відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам;

- відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;

- політична нейтральність;

- дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитету правосуддя;

- дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених пунктами 3, 5– 8, 13 частини першої статті 106 Закону;

- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики.

Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди.

Згідно з пунктом 9 глави 2 розділу ІІ Положення відповідність судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:

- відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам;

- відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам;

- відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;

- наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону;

- наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді;

- наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею;

- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.

Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, зокрема:

1) інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади;

2) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

3) результатів перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за наявності);

4) декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді;

5) результатів регулярного оцінювання;

6) результатів перевірки декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді (за наявності);

7) висновків або інформації ГРД (за наявності);

8) іншої інформації, що включена до суддівського досьє.

При оцінюванні відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховуються істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.

Дослідивши інформацію, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, Комісія виявила відомості, які потребують додаткової перевірки та надання пояснень судді, зокрема, щодо відповідності витрат і майна судді та членів сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, ознаки поведінки, що підриває довіру до суддівської посади та авторитету правосуддя, та обставини, передбачені підпунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону.

Предметом дослідження Комісії стали, з-поміж іншого, висновок ГРД та пояснення судді.

На адресу Комісії 04 червня 2026 року надійшов висновок ГРД про невідповідність судді Кармазіна О.А. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 30 травня 2026 року (далі – висновок) у якому зазначено таке.

1. Суддя розглядав справу № 640/1527/19 за позовом прокурора ОСОБА_2 Відповідно до записів НАБУ, оприлюднених журналістами «Слідство.Інфо» у фільмі «Нарадча кімната», щодо цієї справи до голови Окружного адміністративного суду міста Києва (далі – ОАСК) ОСОБА_3 звертався прокурор міста Києва ОСОБА_4, який перебував з ОСОБА_2 у конфлікті. Під час розмови, яка відбулась 21 лютого 2019 року, голова ОАСК пообіцяв ОСОБА_4, що ОСОБА_2 не отримає позитивного рішення у суді, та надав рекомендації стосовно розгляду справи.

Отже, на переконання ГРД, голова ОАСК ОСОБА_3 був обізнаний про судову справу № 640/1527/19, її розгляд відбувався під його повним контролем.

29 січня 2019 року справа № 640/1527/19 розподілена судді Кармазіну О.А. та розглядалась ним понад 5 місяців. Рішення у справі ухвалено 03 липня 2019 року, яким повністю відмовлено у задоволенні позову.

ГРД зазначила, що результат розгляду справи відповідав зафіксованій домовленості голови ОАСК та ОСОБА_4.

03 листопада 2021 року Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішення ОАСК від 03 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року у справі № 640/1527/19 скасовано; адміністративну справу № 640/1527/19 направлено на новий судовий розгляд до ОАСК.

Перша дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя рішенням від 13 жовтня 2025 року відмовила у притягненні судді Кармазіна О.А. до дисциплінарної відповідальності за епізод зі справою № 640/1527/19 щодо позапроцесуального впливу. Основним мотивом рішення Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя стала відсутність негласних слідчих (розшукових) дій (далі – НСРД), які прямо фіксували б розмову судді з головою ОАСК ОСОБА_3 щодо обставин вирішення цієї справи.

Проте ГРД стверджує, що відсутність НСРД, які прямо фіксували б розмову судді з ОСОБА_3 сама собою не усуває сумнівів у незалежності суду при розгляді цієї справи, а всі обставини у сукупності є підставою для висновку про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності.

2. На офіційному вебсайті НАБУ опубліковані чотири фрагменти аудіозаписів із кабінету Павла Вовка, отримані із застосуванням технічних засобів під час проведення НСРД. Вони відтворюють систематичний протиправний вплив голови ОАСК на інших суддів, узгодження з ним змісту судових рішень, ухвалення судових рішень «на замовлення» в інтересах самих суддів і третіх осіб, а також спроби тиску на Вищу раду правосуддя, Комісію та Конституційний Суд України.

21 липня 2020 року на офіційному вебсайті ОАСК опубліковано повідомлення від імені усього колективу суддів цього суду щодо публікації НАБУ аудіозаписів із кабінету Павла Вовка та оголошення підозр сімом суддям цього суду.

Відкрите спільне звернення суддів OACK до Президента України підписане «Судді Окружного адміністративного суду міста Києва». У зазначеному зверненні, зокрема, вказано таке: «Сили, які фінансуються та направляються із-за кордону, відверто тиснуть на суспільство та державні органи, вимагаючи лише одного – призначення іноземців керувати українськими суддями і судами. Системність їхніх дій дає підстави говорити про існування плану, метою якого є встановлення повного контролю за українською судовою системою із-за кордону та, таким чином, встановлення контролю над українською державою та її владними органами».

У публічному доступі відсутня інформація про особисту позицію Кармазіна О.А. Зовнішній спостерігач може сприймати це як повну підтримку опублікованого звернення.

ГРД вважає таке звернення проявом корпоративізму. Замість того щоб відреагувати на зафіксовані факти протиправної поведінки, що є несумісною зі статусом судді та принципами правосуддям, суддя їх повністю проігнорув. Така позиція, як вважає ГРД, не сприяє зміцненню довіри до судової влади та завдає шкоди авторитету правосуддя.

3. 17 квітня 2019 року призначено іспит в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді суддям ОАСК. Цього дня 30 суддів, зокрема Кармазін О.А., не з’явилися для проходження першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит» та надали ідентичні довідки про «тимчасову непрацездатність» як пояснення причини відсутності.

На переконання ГРД, наявність ідентичних довідок, наданих одночасно великою групою суддів одного суду свідчить про скоординованість їхніх дій.

Наступною датою складання іспиту Комісія визначала 21 травня 2019 року. Для складання іспиту цього дня з причини тимчасової непрацездатності не з’явилися 27 суддів ОАСК, зокрема Кармазін О.А.

26 липня 2019 року НАБУ на своєму офіційному Youtube-кaнaлi оприлюднило відео з назвою «Роз’яснення щодо обшуків в Окружному адміністративному суді Києва». На цьому відео є аудіозаписи розмов, з яких висновується, що неявка суддів для проходження першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді була не випадковою, а спланованою i заздалегідь узгодженою. Задовго до дати іспитів судді між собою обговорювали питання явки на кваліфікаційне оцінювання до Комісії і за вказівкою голови ОАСК Павла Вовка вирішили не йти на іспити начебто через хворобу. Цей епізод включено до обвинувального акта Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у «справі плівок Вовка» як приклад організованого втручання у діяльність Комісії.

ГРД зазначає, що у матеріалах суддівського досьє Кармазіна О.А. містяться розмови такого змісту:

14 травня 2019 року, 10:14 (продовження розмови між суддями ОАСК ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8):

ОСОБА_3: «Смотри, вот, моя рекомендация не меняется. Нас туда затягивают для того, чтобы  кончить».

ОСОБА_1: «Ну, понятно».

ОСОБА_3: «То, что они там вчера нарисовали по практическому Федорчуку, бл*, не знаю, где его работа, бл*, 90 баллов. Но мы знаем, что это только с целью нас подр*ить и показать: «Идите, идите к нам».

ОСОБА_1: «Ну, собственно говоря, да, я тоже».

ОСОБА_3: «Вопрос. Нигде практическое задание не сыграло роли вообще. Речь в співбесіді. Вы  туда готовы идти? Я не готов».

ОСОБА_3: «Потому что я, честно говоря, откровенно говоря, буду болеть, потому что «мы будем ставить» все-таки на смену команды».

ОСОБА_7: «Опять-таки».

ОСОБА_3: «Вот новый Президент сказал, что будет «перезагружать».

ОСОБА_7: «Леха?».

ОСОБА_3: «Пусть «перезагружает».

ОСОБА_7: «Наши работы проверяет три человека, да? А одно уже?».

ОСОБА_1: «Там, естественно, кто-то с тридцати наших три каких-то разбавят. В принципе, их могут пустить в развод, просто поставят всем там по 30 баллов».

ОСОБА_7: «Сто процентов».

ОСОБА_1: «Сказать: «Так, пацаны, ну, извините». Или, если они будут умные – они не придут с нами просто, а тогда вообще проще».

ГРД вказує, що відповідно до відомостей Фонду соціального страхування України, прослідковується чітка тенденція, що судді ОАСК, зокрема Кармазін О.А., заявляли про непрацездатність у період, який чітко співпадає з датами іспиту: 17 квітня та 21 травня 2019 року.

Зазначені розмови свідчать, що Кармазіну О.А. були достеменно відомі факти про заздалегідь сплановані та узгоджені дії його колег щодо ухилення від складання іспиту 17 квітня 2019 року та про повторне ухилення колег від складання іспиту 21 травня 2019 року. При цьому суддя не вжив належних заходів для протидії відомим йому проявам протиправної поведінки інших суддів ОАСК під час проходження ними кваліфікаційного оцінювання у 2019 році та щонайменше не повідомив про такі дії компетентні органи.

Аналіз розмов Кармазіна О.А. в кабінеті Вовка П.В., а також синхронна непрацездатність одночасно з іншими суддями ОАСК саме у дні призначених іспитів у межах кваліфікаційного оцінювання фактично виключають будь-яке інше трактування поведінки судді, крім свідомих дій, спрямованих на ухилення від такого оцінювання.

Отже, ГРД вважає таку поведінку несумісною з критеріями доброчесності та професійної етики. Суддя не лише був обізнаний про узгоджені дії суддів ОАСК з ухилення від кваліфікаційного оцінювання, але й сам, за наявними обставинами, діяв синхронно з ними. Такі дії підривають довіру до судді, демонструють небажання проходити передбачену законом перевірку та свідчать про свідоме уникнення кваліфікаційного оцінювання.

4. Кармазін О.А. розглядав справу № 640/21748/19 за позовом до ГРД про скасування висновку про невідповідність судді Господарського суду Київської області ОСОБА_9 критеріям доброчесності. Ухвалою від 13 листопада 2019 року суддя відкрив провадження та рішенням від 19 грудня 2019 року повністю його задовольнив.

ГРД вважає, що розгляд справи відбувся у нетипово короткі строки, враховуючи загальновідому інформацію про надмірне навантаження суддів ОАСК. Розгляд справи за 36 днів з моменту подання позову свідчить про особливий підхід Кармазіна О.А. до неї.

Під час розгляду вказаної справи суддею не враховано, що ГРД не може бути відповідачем у цій справі та її висновки не підлягають оскарженню. У тексті рішення оскаржений висновок ГРД суддя називав «висновком» (у лапках), а саму ГРД – «групою осіб, перелік яких надалі надрукований на аркуші паперу із назвою «Протокол електронного голосування».

На переконання ГРД, у таких формулюваннях немає жодної легітимної мети, а тому вони застосовані суддею для висловлення особистого зневажливого ставлення до відповідача, що може свідчити про його упередженість. ГРД стверджує про вчинені суддею порушення норм матеріального та процесуального права при розгляді цієї справи та вважає дії судді щодо прийняття до розгляду та винесення рішення у справі про оскарження рішення ГРД недоброчесною поведінкою, що суперечить нормам права та правовим позиціям Верховного Суду.

5. ОАСК у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши 08 жовтня 2021 року адміністративну справу № 640/23450/19, визнав протиправним та скасував рішення кадрової комісії в частині висновку про неуспішне проходження атестації ОСОБА_10, прокурором Генеральної прокуратури України.

При цьому у рішенні зроблено неоднозначні висновки, зокрема вказано, що Генпрокуратура «свавільно» ввела до складу атестаційних комісій «іноземних агентів», що є посяганням на суверенітет держави.

25 січня 2022 року Шостим апеляційним адміністративним судом апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора задоволено, скасовано рішення ОАСК від 08 жовтня 2021 року у справі № 640/23450/19 та прийнято нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_10 відмовлено.

ГРД зауважила, що представником позивача був ОСОБА_11, колишній суддя ОАСК та підозрюваний у справі «плівок Вовка». Зокрема, на плівках зафіксовано, як він отримував інструкції від ОСОБА_3 щодо того, які позови потрібно подати, щоб заблокувати роботу Комісії відповідно до «схеми Вовка».

ГРД акцентує увагу на тому, що суддя Кармазін О.А. розглядав цю справу майже два роки, максимально затягуючи процес. Так само розглядалася адміністративна справа про поновлення на посаді керівника Київської місцевої прокуратури ОСОБА_2 на прохання голови суду ОСОБА_3, що свідчить про системність зловживання суддею процесуальними повноваженнями.

Водночас позов судді ОСОБА_8 був розглянутий в дуже короткі строки, що свідчить про свідому пріоритизацію «потрібної» справи Кармазіним О.А.

Така поведінка судді, на переконання ГРД, свідчить про нехтування ним вимогами безсторонності та незалежності при ухваленні рішень, а також нормами процесуального закону щодо строків розгляду адміністративних справ. Указане, на думку ГРД, є показником недоброчесності.

6. 06 квітня 2021 року НАБУ затримало двох адвокатів за підозрою у наданні неправомірної вигоди. Серед затриманих був ІНФОРМАЦІЯ_2. За версією слідства, неправомірна вигода у розмірі 100 000 дол. США надавалась для вирішення справи № 640/32334/20 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «CК «Акс Кепітал» за його позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, яку розглядала суддя Балась Т.П. Про це начебто мав домовитись із суддею Павло Вовк.

Суддя Балась Т.П. заявила самовідвід і справу передали судді Кармазіну О.А. Незважаючи на те, що справу вже було відкрито, суддя вирішив залишити позовну заяву без руху з очевидно надуманих підстав, зокрема через те, що у позовній заяві не зазначено ідентифікаційного коду ГУ ДПС у м. Києві.

Позивач виконав ухвалу Кармазіна О.А., усунув недоліки та подав позовну заяву із застосуванням функціоналу «Електронного суду». Однак суддя вирішив, що документи, надіслані через «Електронний суд», не є належними, а оскільки письмових позивач не надіслав, то 24 червня 2021 року Кармазін О.А. залишив позовну заяву без розгляду.

27 вересня 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення, яким скасував ухвалу ОАСК від 24 червня 2021 року, а справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції. Однак 28 жовтня 2021 року ОАСК (у складі судді Кармазіна О.А.) залишив позовну заяву без розгляду. 18 січня 2022 року колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду ухвалила рішення, яким скасувала ухвалу ОАСК від 28 жовтня 2021 року та направила справу № 640/32334/20 до ОАСК для продовження розгляду.

ГРД розцінює дії судді Кармазіна О.А. під час розгляду цієї справи як такі, що спрямовані на уникнення розгляду її по-суті будь-якими, у тому числі незаконними способами. З огляду на зазначене, на переконання ГРД, суддя створював перешкоди позивачу в доступі до правосуддя. Така поведінка судді підриває авторитет правосуддя та порочить звання судді.

7. У грудні 2020 року до ОАСК надійшла позовна заява (справа № 640/30149/20) товариства з обмеженою відповідальністю «Печерськбудінвест» (попередня назва –  товариство з обмеженою відповідальністю «Катерпіллер», що входить до складу компанії забудовника «Perfect Group», пов’язаної з народним депутатом від політичної партії «Опозиційна платформа – за життя» Дмитра Ісаєнка). У позовній заяві товариство просило зобов’язати Головне управління Держгеокадастру в м. Києві внести зміни до відомостей, внесених до Державного земельного кадастру, щодо цільового призначення земельної ділянки площею 1,36 га, що розташована за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, з експлуатації промислових споруд на житлову забудову.

Представники Держгеокадастру, Київради та заводу «Радар» заперечували проти задоволення позову. Вони відзначили, що «Печерськбудінвест» не може бути заявником зі зміни цільового призначення ділянки, оскільки таким правом наділені лише Київрада (власник ділянки) і завод «Радар» (користувач ділянки).

30 квітня 2021 року ОАСК (у складі головуючого судді Кармазіна О.А.) ухвалив рішення, яким задовольнив адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Печерськбудінвест» з огляду на виконання ним функцій замовника будівництва за договором і нібито може подавати документи замість користувача. Суд визнав чинним договір, строк якого сплив у 2019 році, і прийняв технічну документацію із землеустрою, підготовлену самим забудовником, замість обов’язкового рішення Київради.

ГРД вважає, що цим рішенням суддя Кармазін О.А. фактично перебрав на себе повноваження органу місцевого самоврядування й відкрив забудовнику шлях до легалізації елітного ІНФОРМАЦІЯ_3 у кількох сотнях метрів від Національного палацу мистецтв «Україна».

22 вересня 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення, яким прийняв відмову товариства з обмеженою відповідальністю «Печерськбудінвест» від позову, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2021 року визнав нечинним.

На переконання ГРД, суддя Кармазін ухвалив рішення свавільно, проігнорував відсутність необхідних документів у позивача та безпідставно задовольнив його вимоги.

8. 10 квітня 2019 року суддя прийняв до розгляду позов ГО «Громадська рада міжнародних експертів» у справі № 640/5926/19. Позов поданий до члена Комісії ОСОБА_12 та Голови Комісії ОСОБА_13 і стосувався оспорювання їхніх повноважень з 05 грудня 2018 року через різне тлумачення строку повноважень членів Комісії.

За матеріалами записів розмов у кабінетах керівництва ОАСК за лютий–липень 2019 року, Кармазін О.А. був обізнаний, що такі позови подавалися до ОАСК не як окремі випадкові справи, а як елемент скоординованої кампанії проти членів Комісії. Логіка цієї кампанії полягала в тому, щоб забезпечити відкриття проваджень, утримувати справи в розгляді та не допустити швидких рішень на користь членів Комісії. Це мало паралізувати роботу Комісії і зірвати кваліфікаційне оцінювання суддів ОАСК.

На переконання ГРД, поведінка судді у цьому епізоді свідчить про ухвалення процесуального рішення в інтересах суддів ОАСК та під впливом керівництва суду, а не виключно на підставі закону і самостійної оцінки матеріалів справи, що є підставою для висновку про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності.

9. Суддя розглядав справу № 826/6677/16 за позовом ОСОБА_14, колишнього заступника начальника ГУ ДФС у м. Києві. 03 червня 2019 року постановлено рішення, яким частково задоволено позов, скасовано наказ ДФС України від 13 квітня 2016 року № 1345-0 про припинення державної служби ОСОБА_14 та поновлено позивача на посаді.

Цьому передували зафіксовані НАБУ розмови: 23–24 квітня 2019 року ОСОБА_3 говорив із ОСОБА_15, екс головою Вищої ради юстиції, щодо справи ОСОБА_14; 24 квітня 2019 року відбулася розмова за участі ОСОБА_3, ОСОБА_15 та ОСОБА_14; 13 травня 2019 року ОСОБА_3 знову говорив із ОСОБА_15 щодо цієї справи.

13 травня 2019 року 11:20:02–11:22:26 (розмова між головою ОАСК ОСОБА_3 та ОСОБА_15, суддею ОСОБА_1):

ОСОБА_1 : «Доброго дня (заходить до кабінету)».

ОСОБА_3 : «Не знаю».

ОСОБА_1 : «Как Вы?».

ОСОБА_15 : «Как обычно... (хвилину говорять дуже пошепки)».

ОСОБА_3 : «Время только».

ОСОБА_1 : «Да, понял (виходить із кабінету)».

ОСОБА_15 : «Це якщо мені по цьому ОСОБА_14, то що?».

ОСОБА_3 : «Сделаем. Сделаем».

Зі змісту цих розмов убачається, що ОСОБА_3 пообіцяв утрутитися у розгляд справи та вплинути на суддю, щоб рішення на користь ОСОБА_14 було ухвалене швидко після повернення судді з лікарняного наприкінці травня 2019 року. Вже 03 червня 2019 року суддя ухвалив рішення у справі № 826/6677/16 і частково задовольнив позов ОСОБА_14.

На переконання ГРД, послідовність цих подій, зміст позапроцесуальних домовленостей, строк ухвалення рішення та його результат дають підстави вважати, що суддя діяв під протиправним впливом. Це викликає обґрунтований сумнів у його незалежності та самостійності під час здійснення правосуддя.

ГРД зазначила, що суддя під час співбесіди у Комісії (в межах конкурсу на  зайняття вакантної посади судді апеляційного адміністративного суду) зазначав про те, що детектив НАБУ, не знаючи судді та без експертизи його голосу, встановив на слух, що начебто одна з осіб, записаних на плівках, є суддею Кармазіним О.А. і що така ідентифікація відбулася ним «на власний розсуд та на власне уявлення».

З огляду на зазначене варто звернути увагу на продовження розмови з ОСОБА_15, де прямо згадується прізвище судді:

13 травня 2019 року 11:20:28–11:27:05 (розмова між головою ОАСК ОСОБА_3 та екс головою ВРЮ ОСОБА_15).

ОСОБА_15: «Саша, ну, по вот моему, реши»..

ОСОБА_3: «Поможем, ну, у нас не все просто по-быстрому, но поможем».

ОСОБА_15: «Он уже в письменном, это надо».

ОСОБА_3: «Ну, вот только что человек говорил. «Пишешь?» – «Пишу».

ОСОБА_15: «Хорошо, все, спасибо».

ОСОБА_3: «А по этому он же перешел из общего порядка, принял змину позовних вимог от Саши».

ОСОБА_15: «Да».

ОСОБА_3: «Перешел с общего в спрощений, в спрощеном отправил запрос в прокуратуру и ждешь от них заперечень, приходят заперечення, і можна буде».

ОСОБА_15: «Окей. А ти не, ти не можеш сказати, у кого по ОСОБА_14».

ОСОБА_3: «То вот приходил Кармазин».

ОСОБА_15: «Кармазин, да? Добре, спасибо (виходить з кабінету)».

Варто врахувати, що на дату затвердження висновку експертиза голосу судді дійсно не була проведена. Водночас були проведені інші експертизи, які підтвердили відсутність втручання, зокрема монтажу, у відповідні записи. Також експертизою було підтверджено належність голосу ОСОБА_3.

Крім того, сам факт того, що ОСОБА_3 у розмові зазначає, що суддя щойно перебував у його кабінеті, істотно підсилює висновок про те, що відповідні репліки належали саме судді.

10. Суддя розглядав справу № 640/6311/19 за позовом ОСОБА_16, члена Ради громадського контролю при ДБР, щодо оскарження постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2019 року № 218 про зміну порядку формування Ради громадського контролю при ДБР.

Відповідно до матеріалів суддівського досьє Кармазіна О.А. у квітні 2019 року голова ОАСК ОСОБА_3 організував подання до ОАСК цього позову та заяви про його забезпечення через залучених осіб.

12 квітня 2019 року суддя задовольнив заяву ОСОБА_16 про забезпечення позову, зупинив дію постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2019 року № 218 та заборонив ДБР проводити конкурс і визначати його результати щодо формування Ради громадського контролю.

Матеріали суддівського досьє свідчать, що ОСОБА_3 здійснював контроль над справою, яку розглядав суддя: 18 квітня 2019 року 11:45:50–11:46:21 (продовження розмови між суддями ОАСК ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_17):

ОСОБА_3: «Да, не, не, не надо ничего забирать, там надо была «обеспечка», а ее сделал уже Кармазин».

ОСОБА_17: «А уже все?».

ОСОБА_3: «То есть, не».

ОСОБА_17: «Мне принести проект ему?».

ОСОБА_3: «Ему нужна «обеспечка» твоя».

ОСОБА_17: «Да».

ОСОБА_3: «Без обьединений. Не надо там ничего обьединять, только твою».

ОСОБА_17: «Так, ему отдать «обеспечку»?».

ОСОБА_3: «Да».

ОСОБА_17: «Понимаю, что там «физики» больше не?».

ОСОБА_3: «Это не «физики», ото член Громадської ради доброчесності при ДБР».

ОСОБА_17: «А понял».

ОСОБА_3: «Он зацікавлена особа».

ОСОБА_17: «(1 сл.) ГРД по Регламенту?».

ОСОБА_3: «Угу, да-да-да».

24 вересня 2019 року КАС ВС скасував ухвалу судді про забезпечення позову як незаконну.

На переконання ГРД, обставини подання позову, зміст зафіксованих розмов та подальше скасування ухвали касаційним судом свідчать, що суддя ухвалив процесуальне рішення під впливом керівництва ОАСК. Це ставить під сумнів його незалежність під час здійснення правосуддя.

11. Суддя був завчасно викликаний повісткою НАБУ від 04 серпня 2020 року як свідок у кримінальних провадженнях щодо подій в ОАСК для участі 18 серпня 2020 року у слідчих і процесуальних діях, зокрема допиті та відібранні зразків голосу.

На виклик суддя не з’явився та листом від 13 серпня 2020 року повідомив НАБУ, що з 17 серпня 2020 року перебуватиме у щорічній відпустці, однак така обставина, на думку ГРД, не є поважною причиною неприбуття за викликом у розумінні статті 138 КПК України.

Така поведінка судді, на переконання ГРД, свідчить про ухилення від участі у слідчих діях, необхідних для розслідування обставин у згаданих кримінальних провадженнях. Дії судді лише посилюють обґрунтовані сумніви щодо його доброчесності, незалежності та неупередженості при ухваленні рішень, а також припущення щодо того, що суддя брав безпосередню участь у незаконних угодах голови ОАСК із використанням судових рішень для досягнення неправомірних цілей.

ГРД виснує, що поведінка судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

12. Відповідно до Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація) за 2020 рік, 07 грудня 2020 року  Кармазін О.А. отримав від матері за договором пожертви № __ кошти у розмірі 1 216 526 грн з метою поліпшення житлових умов. Відповідно до матеріалів суддівського досьє, у його матері (ІНФОРМАЦІЯ_4 р. н.) крім пенсії, майже не було доходів, а про дохід батька (ІНФОРМАЦІЯ_5 р. н., помер у січні 2021 року) інформація відсутня.

За відсутності переконливих документальних доказів того, що мати судді мала легальні доходи, достатні для здійснення пожертви, ГРД зазначила, що у розсудливого спостерігача викликає обґрунтований сумнів законність походження цих коштів. Це свідчить про недотримання суддею стандартів доброчесності в частині прозорості щодо законності походження майна, що надходить у його власність від пов’язаних осіб.

ГРД також надала інформацію, яка сама собою не стала підставою для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, але має бути врахована під час оцінювання.

1. Згідно з матеріалами суддівського досьє 02 лютого 2024 року Управління патрульної поліції в місті Києві винесло постанову № ЕНА 1361247 за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості та порушення інших правил дорожнього руху): суддя Кармазін О.А., керуючи автомобілем з номерними знаками НОМЕР_2, перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3, яка розділяє транспортні потоки зустрічних напрямків. Штраф у розмірі 340 грн було накладено рішенням від 02 лютого 2024 року, а остаточне стягнення у подвійній сумі – 680 грн було сплачено 11 червня 2024 року.

ГРД зазначає, що така поведінка може свідчити про зневагу до закону, навіть у простих його проявах. Обставини вчинення порушення правил дорожнього руху потребують додаткового пояснення судді.

2. Суддя проходив навчання з 16 до 27 вересня 2013 року, з 29 вересня 2014 року до 10 жовтня 2014 року, з 02 до 13 лютого 2015 року. Проте в ці дні здійснював правосуддя (близько 250 розглянутих справ).

ГРД зазначає, що за відсутності додаткових даних про те, що така практика мала системний характер у подальшій діяльності судді або що суддя фактично не проходив навчання, ці обставини самі собою не можуть бути визначальними для висновку про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики, але мають бути враховані під час оцінювання судді.

Суддя Кармазін О.А. у наданих Комісії письмових поясненнях та під час співбесіди щодо обставин та інформації, наведених у рішенні ГРД, вказав таке.

1. Стосовно рішення у справі № 640/1527/19 суддя зазначив, що у зв’язку із розглядом справи будь-якого впливу на нього не чинилося, жодних вказівок він не отримував, як і не відбувалося позапроцесуального спілкування щодо розгляду цієї справи.

Суддя також вказав, що він не є стороною кримінальних проваджень, не є підозрюваним або обвинуваченим, не допитувався як свідок, відносно нього не призначалося проведення НСРД, відсутні висновки експертизи, які пов’язували б його з результатами НСРД,  навіть у випадку випадкової фіксації якихось тривіальних розмов, у контексті останнього – не відбиралися зразки голосу (навіть не пропонувалось); з 2019 року протягом 12 місяців прокурор не повідомляв його про випадкове фіксування будь-яких його розмов при проведенні НСРД.

Суддя послався на рішення Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 жовтня 2025 року № 2092/1дп/15-25, яким відмовлено у притягненні його до дисциплінарної відповідальності за скаргою, яка ідентична обставинам, викладеним ГРД.

Стосовно строків розгляду справи суддя пояснив, що справа розглядалась у звичному режимі з урахуванням існуючого на той час навантаження, наявного обсягу матеріалів та часу необхідного для з’ясування всіх обставин. Загалом судові засідання тривали понад 9 годин, учасники справи мали можливість надати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень. У письмових поясненнях суддя навів динаміку розгляду справи та підсумував, що будь-якого затягування її розгляду не відбувалось.

Кармазін О.А. не погодився з доводами ГРД та зазначив, що вони ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах.

2. Стосовно «Відкритого листа суддів Окружного адміністративного суду міста Києва» суддя пояснив, що з 06 липня 2020 року до 02 серпня 2020 року він перебував у відпустці згідно з наказом від 10 червня 2020 року № 372/в.

Кармазін О.А. вказав, що з моменту опублікування звернення минуло майже 6 років та наразі оригінальний текст звернення недоступний. Суддя зазначив, що це міг бути пресреліз пресслужби ОАСК, який був передчасно опублікований. Однак, враховуючи передчасність такого оголошення, цей матеріал був видалений з офіційного веб сайту суду.

Кармазін О.А. пояснив, що не може коментувати обставини, учасником яких він не був, тим більше щодо перспектив кримінального провадження. Окрім офіційних судових обов’язків, його особисте зобов’язання щодо судової доброчесності передбачає утримання від публічних коментарів із питань, які є предметом поточних розслідувань або правових процесів. Суддя зазначив, що наразі йому невідомо про наявність обвинувального вироку, який набрав би законної сили у кримінальному провадженні щодо обставин, вказаних ГРД. Відсутність з його боку публічних оцінок кримінального провадження була не проявом толерування можливої протиправної поведінки, а дотриманням меж суддівської поведінки. Публічна оцінка кримінального провадження свідчила б про порушення конституційних принципів, виходила б за допустимі межі поведінки судді та суперечила б вимогам Кодексу суддівської етики.

3. Стосовно неявки на кваліфікаційне оцінювання суддя зазначив, що жодних дій, спрямованих на «узгодження стратегій» чи «ухилення» від кваліфікаційного оцінювання з його боку не було. Відсутність у призначені Комісією дати іспиту суддя пояснив стаціонарним лікуванням та вказав, що лікування проводилось не лише у 2019 році, а й у 2018–2021 роках, питання вимагало регулярного ІНФОРМАЦІЯ_6. Листки непрацездатності перебували на перевірці у ДБР з 2019 року, жодних ознак підробки чи порушень не встановлено, що спростовує, на думку судді, будь-які сумніви щодо правомірності його відсутності на іспиті.

Суддя послався на рішення Комісії від 08 травня 2019 року № 67/зп-19, яким причини його неявки на іспит 17 квітня 2019 року визнано поважними.

Стосовно неявки на іспит 21 травня 2019 року суддя пояснив, що в цю дату перебував на стаціонарному лікуванні та зіслався на пункт 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону та пункт 129 Регламенту Комісії, положеннями яких передбачено, що у разі визнання причин неявки на іспит неповажними, Комісія приймає окреме рішення. Рішення про визнання неповажними причин його неявки на іспит 21 травня 2019 року не приймалось.

Кармазін О.А. послався на рішення Комісії від 10 липня 2024 року № 218/зп-24, яким  внесено зміни до графіка складання іспиту, для нього визначено такі дати іспиту: 30 липня 2024 року (резервні дати іспиту в разі неявки в основну дату: 20 серпня та 10 вересня 2024 року). Суддя зазначив, що діючи добросовісно, він з’явився на іспит у визначену резервну дату – 20 серпня 2024 року.

Суддя також пояснив, що ним не велося обліку явки або неявки на іспити його колег в межах проведення кваліфікаційного оцінювання; він не володів інформацією про підготовку колегами будь-яких протиправних дій. Кармазін О.А. відзначив, що сам факт звернення до лікаря, діагноз є медичною (лікарською) таємницею, виключає його обізнаність щодо дій колег.

Стосовно матеріалів НСРД Кармазін О.А. вказав, що він не є стороною кримінальних проваджень, не допитувався як свідок, щодо нього не проводились НСРД та не відбирались зразки голосу. 

4. Стосовно розгляду справи № 640/21748/19 за позовом до ГРД суддя зазначив, що питання щодо оскарження такого роду висновків було дискусійним і усталеної практики судом касаційної інстанції не було сформовано як щодо розгляду справ по суті так і щодо строку звернення до суду.

Суддя зауважив, що вважав висновок ГРД самостійним юридичним актом, на підставі якого виникають відповідні правовідносини між суддею і ГРД, ГРД та Комісією, а також між суддею і Комісією. Його ознаки полягали у тому, що висновок ГРД створює перешкоди у проходженні особою публічної служби, а тому має всі ознаки правового акту індивідуальної дії та можуть бути оскаржені, за прикладом рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов’язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.

Стосовно окремих формулювань (наприклад, слово «висновок» у лапках) суддя пояснив, що лапки використовувались для зазначення скороченої назви «Висновок про невідповідність….», та підкреслив, що не мав наміру вживати формулювання, які можуть сприйматися негативно.

Суддя Кармазін О.А. відзначив, що судове рішення набрало законної сили та не оскаржувалось в апеляційному порядку.

5. Стосовно розгляду справи № 640/23450/19 суддя пояснив, що під час розгляду справи встановлено відсутність в Офісу Генерального прокурора повноважень залучати до складу кадрових комісій представників іноземних держав, міжнародних неурядових організацій, посольств іноземних держав. Здійснення державної влади, у цьому випадку через сформовані кадрові комісії, на думку судді, за участі представників іноземних держав та організацій Конституцією України не передбачено.

На думку судді, позиція суду при розгляді вказаної справи та прийняте рішення ґрунтуються на основоположних принципах створення та функціонування незалежної держави. Той факт, що суд апеляційної інстанції скасував рішення є стандартним процесуальним результатом функціонування трирівневої системи судочинства і жодним чином не свідчить про його неетичну поведінку.

Стосовно строку розгляду справи суддя надав таблицю процесуальних дій у справі, починаючи від дати реєстрації позову.

Стосовно порівняння ГРД строків розгляду різних справ суддя зазначив, що справи мали різний ступінь складності, різний обсяг доказової бази та різні процесуальні алгоритми дій сторін. 

Стосовно представника позивача ОСОБА_11, колишнього судді ОАСК, Кармазін О.А. пояснив, що у судовому засіданні 23 січня 2020 року він повідомив присутніх про те, що представником позивача є колишній суддя ОАСК та запропонував висловитись щодо наявності відводу у зв’язку з цим. Представник прокуратури не заперечував проти розгляду справи за таких умов, заявивши про відсутність відводів.

6. Стосовно розгляду справи № 640/32334/20 суддя пояснив, що адміністративний позов надійшов до суду 28 листопада 2019 року; 02 грудня 2019 року залишений без руху; 18 грудня 2019 року відкрито провадження у справі. Надалі отримано витребувані матеріали, призначено судові засідання (усього 6), додатково витребувано матеріали, надано сторонам час для пояснень, відкладались засідання за клопотанням сторін (карантин). Наведені причини зумовили тривалість розгляду справи.

Ухвалою від 12 квітня 2021 року задоволено заяву судді Балась Т.П. про самовідвід, справу передано для заміни складу суду за допомогою автоматизованої системи розподілу справ. Розпорядженням керівника апарату ОАСК від 12 квітня 2021 року № 858 справу передано на повторний автоматизований розподіл у зв’язку з ухвалою про самовідвід судді Балась Т.П.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи матеріали розподілено 12 квітня 2021 року судді Кармазіну О.А. Ухвалою від 13 квітня 2021 року справу суддею прийнято до провадження. Іншою ухвалою від 13 квітня 2021 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі, оскільки з’ясовано, що позов не відповідає вимогам статей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Суддя зауважив, що позивачем у належний спосіб недоліки позовної заяви не усунуто, що й стало підставою для постановлення ухвали від 24 червня 2021 року про залишення її без розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року апеляційну скаргу товариства задоволено; скасовано ухвалу суду від 24 червня 2021 року, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою суду першої інстанції від 12 жовтня 2021 року продовжено розгляд справи, призначено судове засідання. Витребувано у позивача додаткові докази.

Суддя зазначив, що завчасно та належним чином повідомлений представник позивача, в судове засідання 28 жовтня 2021 року не з’явився, причин неявки не повідомив, як і не надав доказів її поважності. Під час розгляду справи встановлено, що позивачем без поважних причин не виконано вимог ухвали суду від 12 жовтня 2021 року та не надано доказів поважності причин ненадання суду цих документів, які має лише позивач.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2021 року позовну заяву залишено без розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року скасовано ухвалу суду першої інстанції від 28 жовтня 2021 року, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою від 31 січня 2022 року продовжено розгляд справи № 640/32334/20 за правилами загального позовного провадження зі стадії розгляду по суті.

У судовому засіданні 09 червня 2022 року судом поставлено на обговорення питання щодо подальшого розгляду справи у зв’язку з неявками позивача у судові засідання. Представник відповідача заявив усне клопотання про залишення позову без розгляду та не наполягав на розгляді справи по суті. Ухвалою від 09 червня 2022 року позовну заяву залишено без розгляду, враховуючи викладені вище обставини.

На переконання судді, такий процесуальний результат є наслідком поведінки позивача.

7. Стосовно розгляду справи № 640/30149/20 суддя пояснив, що ухвалене рішення є законним, обґрунтованим та ухвалене при повному з’ясуванні всіх обставин, на підставі належних та допустимих доказів, норм законодавства України.

8. Стосовно розгляду справи № 640/5926/19 суддя пояснив, що не брав участі в жодних скоординованих кампаніях, не мав розмов із керівництвом суду чи сторонами процесу щодо справи, та розглядав матеріали виключно керуючись законом.

Суддя зазначив, що матеріали позову отримані ним за результатами авторозподілу. Оскільки позов відповідав установленим КАС України вимогам ухвалою від 10 квітня 2019 року було відкрито провадження у справі. Підстав для відмови у відкритті провадження у справі не було.

Суддя ОАСК Качур І.А. ухвалою від 25 квітня 2019 року об’єднав в одне провадження адміністративні справи № 640/5514/19, № 640/5722/19 та № 640/5926/19, об’єднаній адміністративній справі присвоєно № 640/5514/19. Надалі справу розглядав Качур О.А.

9. Стосовно розгляду справи № 826/6677/16 за позовом ОСОБА_14 суддя пояснив, що ухвалою від 26 жовтня 2017 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів під його головуванням. Судові засідання надалі були призначені на 19 грудня 2017 року, 15 лютого та 04 квітня 2018 року.

Рішенням ОАСК у складі колегії суддів від 03 червня 2019 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 13 квітня 2016 року № 1345-О «Про припинення державної служби ОСОБА_14»; поновлено ОСОБА_14 на посаді заступника начальника Головного управління ДФС у м. Києві з 14 квітня 2016 року; стягнуто з Головного управління ДФС у м. Києві на користь ОСОБА_14 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 277 167,52 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2019 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 21 січня 2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 826/6677/16 залишено без змін.

Кармазін О.А. звернув увагу, що справа розглядалась колегіально у складі трьох суддів. Усі процесуальні рішення ухвалювались колегією суддів спільно, після обговорення, що повністю виключає можливість одноособового «свавілля» чи «таємного виконання вказівок» одним із суддів.

Суддя зауважив, що у цьому випадку розмова, на яку посилається ГРД, «Перешел с общего в спрощений, в спрощеном отправил запрос в прокуратуру» свідчить про те, що вона не має жодного відношення до справи № 826/6677/16, оскільки справа розглядалась у звичайному порядку, а прокуратура не була її учасником.

10. Стосовно розгляду справи № 640/6311/19 за позовом ОСОБА_16 суддя пояснив, що станом на 12 квітня 2019 року (дата постановлення ухвали) будь-яких розмов та узгоджень щодо постановлення ухвали не мав, втручань під час розгляду ним справи не було. Суддя зазначив, що 18 квітня 2019 року (день зафіксованої розмови) перебував на стаціонарному лікуванні. Намагання ГРД трактувати можливий факт згадування його прізвища сторонніми особами  у розмовах як «результат процесуальних домовленостей» є безпідставним та позбавленим правового обґрунтування.

У письмових поясненнях суддя відобразив хронологію розгляду цієї справи.

11. Стосовно повістки НАБУ суддя зазначив, що повісткою від 04 серпня 2020 року був запрошений до НАБУ як свідок на 18 серпня 2020 року на 19 год. 30 хв. Одразу після отримання повістки поінформував НАБУ про те, що з 17 серпня до 07 вересня 2020 року перебуватиме у щорічній відпустці. Суддя звернув увагу, що наказ про відпустку (від 23 липня 2020 року № 551/к) був виданий задовго до винесення повістки про виклик. Суддя зазначив, що 18 серпня 2020 року перебував у Чернігівській області.

12. Стосовно походження грошових коштів у матері для здійснення дарунку суддя пояснив, що 07 грудня 2020 року укладено договір пожертви в письмовій формі з нотаріальним посвідченням. Як зазначено у вказаному договорі, гроші (дарунок) передані з метою поліпшення житлових умов сім’ї обдарованого, зокрема для онуків, придбання будь-якого нерухомого майна.

Суддя звернув увагу, що до 1998 року не існувало централізованого обліку доходів громадян. Оскільки місто Алчевськ, де проживали та працювали його батьки, є тимчасово окупованою територію України, відсутня можливість документально підтвердити їх доходи.

Водночас суддя зазначив, що згідно з поясненнями його матері, крім доходів за основним місцем роботи, з кінця шістдесятих – на початку сімдесятих років вони почали систематично займатися валовим домашнім тваринництвом (вирощування та оптово- роздрібний продаж м’яса).

Стосовно документальних підтверджень джерел походження грошових коштів у матері для здійснення дарунку в розмірі 1 216 535,90 грн суддя зазначив, що збереглися лише сканкопії ощадних книжок батьків з початку дев’яностих років, коли вони заощаджували кошти не лише у готівці, але й у безготівковій формі – на рахунках в Ощадбанку, які долучені ним до пояснень. Із відомостей, наявних в ощадних книжках, на переконання судді, вбачається наявність суттєвих заощаджень батьків на рахунках Ощадбанку, які у сукупності з їх готівковими заощадженнями, є достатніми для здійснення витрат.

Крім того, суддя відзначив, що фінансові можливості батьків підтверджуються й придбанням ними автомобіля «Москвич-412», а також капітального (цегляного) гаражу, що у 1979–1980 роках приблизно коштували 11 700 руб. Це майно надалі було продано. Суддя також вказав, що його мати отримала у спадок нерухомість від своєї рідної сестри.

На переконання судді, навіть при обмежених можливостях щодо надання документальних підтверджень наявні відомості вказують на достатні фінансові можливості батьків.

Стосовно додаткової інформації ГРД, яка не стала підставою для висновку суддя надав такі пояснення.

Стосовно ухвалення рішень під час проходження періодичного навчання Кармазін О.А. зазначив, що він працює в м. Києві. Періодичні навчання проводились у м. Києві, у кількахвилинній доступності до місця проведення занять (у будівлі Вищого адміністративного суду України). На той час розподіл матеріалів не припинявся у зв’язку з необхідністю розгляду справ. Суддя пояснив, що приймав судові рішення, зокрема про відкриття провадження у справі, з інших процесуальних питань, рішення із нескладних питань зранку або ввечері, у перерві між заняттями.

Стосовно наведених ГРД прикладів суддя зазначив, що у справі № 826/204/15 постанову підписано ЕЦП 04 лютого 2015 року о 17:33 год; ухвалу від 16 січня 2015 року у справі № 2а-4794/11/2670 – ЕЦП/КЕП о 17:55 год; постанову у справі № 826/11974/14 щодо припинення ФОП прийнято 04 лютого 2015 року о 08:38 год; постанову у справі № 826/18914/14 прийнято 11 лютого 2015 року о 08:40 год, підписано ЕЦП о 17:28 год; постанову від 13 лютого 2015 року у справі № 826/19472/14 підписано ЕЦП о 17:56 год; ухвалу від 02 лютого 2015 року у справі № 826/1102/15 підписано ЕЦП о 17:44 год; ухвалу від 05 вересня 2013 року у справі № 826/13943/13-а підписано ЕЦП о 08:33 год.; постанову від 18 вересня 2013 року у справі № 826/12974/13-а прийнято о 18:10 год; постанову у справі № 826/8869/13-а прийнято о 09:30 год; постанову від 11 лютого 2015 року у справі № 826/19374/14 прийнято о 08:25 год, підписано ЕЦП 17:27 год; постанову від 03 лютого 2015 року у справі № 826/19733/14 підписано ЕЦП о 17:33 год; постанову від 29 вересня 2014 року у справі № 826/12410/14 прийнято о 08:25 год.

Комісія критично оцінює практику ухвалення судових рішень у період проходження суддями навчання в Національній школі суддів України. Однак з урахуванням отриманих від судді пояснень Комісія дійшла висновку, що вказане не є підставою для ухвалення негативного для судді рішення.

Стосовно інформації про порушення правил дорожнього руху суддя пояснив, що постанова (№ ЕНА 1361247) не оскаржувалась, штраф сплачений одразу 02 лютого 2024 року, та на підтвердження вказаних обставин долучив копію квитанції. Кармазін О.А. просив         врахувати, що у пункті 28 декларації доброчесності судді за 2024 рік він підтвердив, що ним вчинялись діяння, що мали наслідком притягнення його до юридичної відповідальності.

Комісія враховує факт відображення суддею відповідних відомостей у декларації доброчесності судді за 2024 рік.

Згідно зі статтями 1, 3 розділу І Кодексу суддівської етики, затвердженого 22 лютого 2013 року ХІ черговим з’їздом суддів України (зі змінами, внесеними згідно з рішенням З’їзду суддів від 18 вересня 2024 року) суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя.

Суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.

З рахуванням пояснень Кармазіна О.А. щодо обставин події Комісія вважає, що вказане порушення не є таким, що несумісне із зайняттям посади судді, однак впливає на оцінку в бальному еквіваленті за критеріями професійної етики та доброчесності.

Надаючи оцінку обставинам, що стали підставою для висновку ГРД, з урахуванням пояснень судді, аналізу матеріалів суддівського досьє, копій матеріалів із кримінальних проваджень, розслідування яких проводиться НАБУ, Комісія виходить із такого.

До Комісії 17 червня 2025 року надійшов лист НАБУ від 17 червня 2025 року № 512- 317/17580 (вх. № 01-6133/25 від 17 червня 2025 року), з якого встановлено, що 17 березня 2021 року детективи НАБУ за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, завершили досудове розслідування у кримінальному провадженні № НОМЕР_1 від 21 червня 2019 року (об’єднане із кримінальним провадженням № НОМЕР_3 від 17 липня 2020 року, раніше виділене із кримінального провадження № НОМЕР_4 від 25 лютого 2014 року) за підозрою голови ОАСК ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною третьою статті 27, частиною першою статті 109, частиною другою статті 369-2, частиною другою статті 344 Кримінального кодексу України (далі – КК України), та інших осіб.

17 червня 2022 року Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою у порядку статті 291 КПК України скеровано до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті обвинувальний акт у кримінальному провадженні № НОМЕР_1 від 21 червня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_3 та суддів ОАСК (ОСОБА_5, ОСОБА_19, ОСОБА_11, ОСОБА_20, ОСОБА_14, ОСОБА_5) та інших осіб у вчиненні низки  кримінальних правопорушень.

У рамках здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях № НОМЕР_4 від 25 лютого 2014 року, № НОМЕР_5 від 05 серпня 2019 року, № НОМЕР_3 від 17 липня 2020 року, № НОМЕР_1 від 21 червня 2019 року під час проведення у 2019 році детективами НСРД зафіксовано на носіях інформації низку розмов ОСОБА_3, ОСОБА_5, суддів ОАСК, у т.ч. ОСОБА_1, та інших осіб у службових кабінетах суддів ОАСК ОСОБА_3, ОСОБА_5 та інших місцях.

Під час досудового розслідування в зазначених кримінальних провадженнях детективи НАБУ згідно зі статтями 266, 237 КПК України здійснили дослідження та огляд матеріалів НСРД (розсекречених носіїв інформації – карт пам’яті з аудіозаписами) та за результатами встановлення розмов склали відповідні протоколи оглядів, у тому числі від 05–06.03.2021, від 07–08.03.2021, від 22.10.2020, від 02.11.2022, від 03.11.2020, від 25.06.2020, від 12.07.2020, від 29.06–02.07.2020, від 11.07.2020.

У цих протоколах, за версією слідства, відображено стенограми розмов, зокрема, голови ОАСК ОСОБА_3, суддів ОАСК, у тому числі ОСОБА_1, а також інших осіб – відвідувачів службових кабінетів ОАСК у 2019 році про фактичні обставини неправомірних дій керівництва ОАСК, окремих суддів ОАСК та залучених осіб відносно Комісії та її членів, а саме створення штучних перешкод у їх діяльності, блокування можливість проведення кваліфікаційного оцінювання суддів ОАСК у 2019 році, а також щодо завчасного спланованого спільного плану щодо ухилення більшості суддів ОАСК від явки у квітні-травні 2019 року до Комісії на кваліфікаційне оцінювання під приводом знаходження на лікарняних (виразилось у поданні підконтрольними та іншими особами позовів до ОАСК про нібито відсутність повноважень у членів Комісії; постановлення ухвал щодо забезпечення позову; штучне створення ситуацій імовірного конфлікту інтересів у діях членів Комісії щодо кваліфікаційного оцінювання суддів ОАСК внаслідок розгляду справ у суді, неприбуття для проходження кваліфікаційного оцінювання, тощо).

У листі НАБУ вказано, що наведені в ньому обставини можуть свідчити про відповідні неправомірні дії згаданих суддів ОАСК, у тому числі Кармазіна О.А., які направлені на здійснення впливу на суддів та службових осіб, для уникнення відповідних законних процедур та будь-яких негативних наслідків у зв’язку із кваліфікаційним оцінюванням.

НАБУ на підставі статей 40, 222 КПК України надало дозвіл на розголошення (використання, ознайомлення) відомостей матеріалів досудового розслідування кримінальних проваджень (інформації та всіх копій документів), зокрема членам Комісії, але виключно в рамках кваліфікаційного оцінювання, в тому числі судді ОАСК Кармазіна О.А.

НАБУ також звернуло увагу, що цим листом направила на адресу Комісії для використання під час кваліфікаційного оцінювання всіх суддів  ОАСК, у тому числі судді Кармазіна О.А., певну інформацію та копії матеріалів досудового розслідування вищенаведених кримінальних проваджень, сформованих в 1 томі на 166 арк, серед яких і копії розсекречених матеріалів НСРД (далі – копії матеріалів досудового розслідування окремих кримінальних проваджень).

Отримані копії матеріалів досудового розслідування окремих кримінальних проваджень надалі будуть враховуватися при дослідженні обставин, пов’язаних із неприбуттям судді на етап кваліфікаційного оцінювання «Іспит»; втручання у його діяльність як судді під час розгляду певних адміністративних справ; неявки за викликом до НАБУ; позиції щодо «Відкритого листа суддів Окружного адміністративного суду міста Києва».

Надаючи правову кваліфікацію поведінці судді Кармазіна О.А. через призму мети та критерії кваліфікаційного оцінювання Комісія ще раз наголошує на автономності процедур кваліфікаційного оцінювання та кримінального провадження і, як наслідок, допустимості врахування матеріалів кримінального провадження під час оцінювання судді на відповідність займаній посаді. При цьому Комісія не оцінює доказів (матеріалів, зібраних під час досудового розслідування, у тому числі отриманих внаслідок НСРД) щодо їх належності та допустимості в розумінні кримінально-процесуального закону, а лише надає правову оцінку поведінці судді з погляду дотримання стандартів доброчесності та професійної етики. Висновок схожого змісту зроблено у постанові Великої Палати Верхового Суду від 14 липня 2022 року у справі № 11-168сап21. Зміст принципу автономності проваджень Великою Палатою Верхового Суду розкрито та застосовано також при ухваленні постанови від 13 березня 2025 року у справі № 990SCGC/15/24.

Тому встановлені під час кваліфікаційного оцінювання факти та обставини мають значення тільки для ухвалення рішень Комісії в межах своєї компетенції та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні кримінальних правопорушень.

Комісія поділяє позицію, що формування суспільної думки про суд залежить від дотримання суддею певної моделі поведінки, що втілюється, зокрема, в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.

Надаючи оцінку обставинам, викладеним у пунктах 1, 9, 10 висновку ГРД, Комісія зазначає таке.

Стосовно втручання у діяльність Кармазіна О.А. під час розгляду адміністративної справи № 640/1527/19 за позовом прокурора ОСОБА_2.

Відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР), на розгляді в ОАСК перебувала адміністративна справа № 640/1527/19 за позовом ОСОБА_2 до Ради прокурорів України, Генеральної прокуратури України, про визнання протиправними та скасування рішення Ради прокурорів України від 26 грудня 2018 року № 154; наказу Генеральної прокуратури України від 26 грудня 2018 року № 215к; поновлення на посаді керівника Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва. Згідно з  протоколом автоматизованого розподілу судової справи Кармазіна О.А. визначено головуючим суддею для розгляду адміністративної справи № 640/1527/19. ОАСК ухвалою від 4 лютого 2019 року залишив позовну заяву ОСОБА_2 без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків. Ухвалою ОАСК від 19 лютого 2019 року позовну заяву ОСОБА_2. прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21 березня 2019 року.

За клопотанням ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 11 квітня 2019 року. ОАСК ухвалою від 11 квітня 2019 року закрив підготовче провадження, призначив справу до судового розгляду на 21 травня 2019 року.

21 травня 2019 року судове засідання відкладено на 03 липня 2019 року через тимчасову непрацездатність судді Кармазіна О.А. ОАСК рішенням від 03 липня 2019 року відмовив у задоволенні позову ОСОБА_2 до Ради прокурорів України, Генеральної прокуратури України про визнання протиправними та скасування: рішення Ради прокурорів України від 26 грудня 2018 року № 154, наказу Генеральної прокуратури України від 26 грудня 2018 року № 215к, про поновлення на посаді керівника Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року рішення ОАСК від 3 липня 2019 року залишено без змін.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 3 листопада 2021 року скасовано рішення ОАСК від 3 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року. Адміністративну справу № 640/1527/19 скеровано на новий судовий розгляд до ОАСК.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 3 листопада 2021 зазначив, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність звільнення позивача з посади є передчасними та такими, що зроблені без повного з’ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а отже, оскаржувані судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у вказаній постанові констатував, що судами попередніх інстанцій було допущено порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проаналізувавши копії матеріалів досудового розслідування окремих кримінальних проваджень (які є додатками до листа НАБУ від 17 червня 2025 року № 512-317/17580), Комісія не встановила обставин, що підтверджують спілкування судді з головою ОАСК Вовком П.В. щодо розгляду справи № 640/1527/19 і надання йому Вовком П.В. чи іншими особами вказівок щодо розгляду цієї справи.

До того ж вказані обставини були предметом розгляду Вищої ради правосуддя (далі – ВРП). Рішенням Першої дисциплінарної палати ВРП від 13 жовтня 2025 року № 2092/1дп/15- 25 відмовлено у притягненні судді Кармазіна О.А. до дисциплінарної відповідальності.

У вказаному рішенні зазначено, що під час розгляду дисциплінарної справи вжито всіх заходів для того, щоб з’ясувати дійсні обставини справи. Чітких і переконливих доказів щодо втручання з боку голови ОАСК Вовка П.В. у діяльність Кармазіна О.А. як судді під час розгляду адміністративної справи № 640/1527/19 не встановлено, що виключає можливість притягнення судді Кармазіна О.А. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 6 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.

Перша Дисциплінарна палата ВРП встановила, що в зафіксованих розмовах щодо розгляду адміністративної справи № 640/1527/19 суддя Кармазін О.А. участі не брав, його прізвище не згадувалося під час зазначених розмов між головою ОАСК ОСОБА_3 та прокурором міста Києва ОСОБА_4.

Стосовно втручання у діяльність Кармазіна О.А. під час розгляду адміністративної справи № 826/6677/16 за позовом ОСОБА_14.

Ухвалою ОАСК від 26 жовтня 2017 року (суддя Кармазін О.А.) справу прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів під головуванням Кармазіна О.А. Судове засідання призначено на 19 грудня 2017 року. 

Із пояснень судді вбачається, що надалі судові засідання були призначені на 15 лютого та 04 квітня 2018 року.

Рішенням ОАСК у складі колегії суддів від 03 червня 2019 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 13 квітня 2016 року № 1345-О «Про припинення державної служби ОСОБА_14», поновлено ОСОБА_14 на посаді заступника начальника Головного управління ДФС у м. Києві з 14 квітня 2016 року,  стягнуто з Головного управління ДФС у м. Києві на користь ОСОБА_14 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 277 167,52 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року рішення ОАСК від 03 червня 2019 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 21 січня 2020 року рішення ОАСК від 03 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 826/6677/16 залишено без змін.

Проаналізувавши матеріали досудового розслідування окремих кримінальних проваджень, Комісією встановлено, що в зафіксованих розмовах щодо розгляду справи ОСОБА_14 суддя Кармазін О.А. безпосередньої участі не брав. Однак його прізвище згадувалося під час розмов голови ОАСК ОСОБА_3 та ОСОБА_15:

ОСОБА_15: «Окей. А ти не, ти не можеш сказати, у кого по ОСОБА_14?».

ОСОБА_3: «То вот приходил Кармазин»..

ОСОБА_15: «Кармазин, да? Добре, спасибо (виходить з кабінету)».

Проаналізувавши вказані матеріали та пояснення судді, Комісія не встановила обставин спілкування Кармазіна О.А. з головою ОАСК Вовком П.В. чи з іншими особами  щодо розгляду справи № 826/6677/16, що ставило б під сумнів його незалежність при розгляді зазначеної справи.

Стосовно втручання у діяльність Кармазіна О.А. під час розгляду адміністративної справи № 640/6311/19.

Ухвалою від 12 квітня 2019 року ОАСК (головуючий Кармазін О.А.), залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2019 року, задовольнив заяву про забезпечення позову у такий спосіб: зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2019 року № 218 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2017 року № 1086; заборона ДБР проводити конкурс та визначати результати конкурсу з формування складу Ради громадського контролю (далі – РГК) при ДБР на підставі положень Порядку формування складу Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2017 року № 1086 (в редакції постанови Кабінету КМ від 13 березня 2019 року № 218).

Згідно з частиною п’ятою статті 151 КАС України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали) зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

За обставин які склалися в справі № 640/6311/19, суди дійшли висновку про очевидну протиправність оскаржуваної постанови і порушення нею прав, свобод та інтересів позивача, який є членом РГК, та навели обґрунтування і мотиви цих висновків.

Постановою Верховного Суду від 24 вересня 2019 року ухвалу ОАСК від 12 квітня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2019 року скасовано та у задоволенні заяви ОСОБА_16 про забезпечення позову відмовлено.

Суд касаційної інстанції констатував помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваної постанови та порушення нею прав, свобод або інтересів позивача. Також КАС ВС зазначив, що суди не врахували важливості безперервного функціонування РГК для здійснення цивільного контролю за діяльністю ДБР, та дійшов висновку, що вжиті заходи забезпечення позову за існуючих обставин не є співмірними.

Верховний Суд зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій при задоволенні заяви про забезпечення позову не перевірили належним чином факту реального порушення конкретних прав позивача оскаржуваною ним постановою.

Проаналізувавши матеріали досудового розслідування окремих кримінальних проваджень Комісія встановила, що суддя Кармазін О.А. не брав участі в зафіксованих розмовах, які стосувалися розгляду справи ОСОБА_16. Водночас зі змісту розмов вбачається, що головою ОАСК ОСОБА_3 та суддею ОСОБА_14 обговорювалась справа, яка перебувала у провадженні судді Кармазіна О.А. Крім того, прізвище останнього згадувалося під час цих розмов.

Однак Комісія не встановила фактів спілкування Кармазіна О.А. з головою ОАСК Вовком П.В. чи іншими особами про справу № 640/6311/19 і надання йому вказівок щодо розгляду цієї справи.

Враховуючи викладене та пояснення судді Комісія вважає, що наведені ГРД у пунктах 1, 9, 10 висновку обставини з урахуванням установлених за результатами їх перевірки фактів самі собою не є достатніми для висновку про невідповідність судді займаній посаді. Факти скасування (визнання нечинними) ухвалених Кармазіним О.А. судових рішень мають негативний вплив на його оцінку за окремими критеріями кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.

Стосовно обставин, викладених у пунктах 4, 5, 6, 8 висновку ГРД щодо ухвалених суддею Кармазіним О.А. рішень у справах № 640/21748/19, № 640/3138/19, № 640/23450/19, № 640/32334/20, № 640/5926/19, Комісія вкотре наголошує на своїй сталій практиці та підходах, суть яких полягає у тому, що предметом перевірки під час кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді є не мотиви ухвалення рішення, а поведінка під час розгляду таких справ, чи не суперечить вона завданням відповідного виду судочинства, чи не має свавільного характеру та чи не порушує інших основоположних стандартів здійснення правосуддя.

Комітет Міністрів Ради Європи у статті 66 Рекомендацій СМ/Rес (2010)12 державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки, ухвалених у засіданні заступників міністрів 17 листопада 2010 року, врівноважив незалежність і відповідальність судді таким чином: «Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для їх цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості».

Комісією не встановлено обставин, які б свідчили про очевидні ознаки свавільності ухвалених суддею у цих справах рішень або допущену ним грубу недбалість. При цьому відсутні й рішення дисциплінарного органу, які б вказували на допущені суддею свавільні чи внаслідок грубої недбалості порушення при здійсненні правосуддя.

Надаючи оцінку обставинам, про які йдеться у пункті 2 висновку ГРД щодо опублікування НАБУ фрагментів аудіозаписів, «Відкритого листа суддів Окружного адміністративного суду міста Києва», Комісія вважає прийнятними пояснення Кармазіна О.А. щодо відкритого спільного звернення, оскільки з наданих ним документів встановлено, що на момент опублікування звернення він перебував у відпустці. На підтвердження доводів суддя надав довідку ОАСК від 27 січня 2025 року № 17/дк щодо часу перебування у відпустках та на лікарняному в період з 01 квітня 2019 року до 22 травня 2022 року, з якої вбачається, що з 06 липня 2020 року до 02 серпня 2020 року він дійсно перебував у  відпустці.

Водночас, позиція судді про те, що публічна оцінка відповідного кримінального провадження свідчила б про порушення конституційних принципів, виходила б за допустимі межі поведінки судді та суперечила б вимогам Кодексу суддівської етики, сприймається Комісією критично.

У статті 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року (чинний на момент зазначених подій) вказано, що у ситуаціях, коли незалежність та авторитет судової влади під загрозою, судді мають право виступати на їх захист як на національному, так і на міжнародному рівнях.

Так, 18 вересня 2020 року Пленум Верховного Суду ухвалив заяву щодо оприлюднених записів НАБУ, у якій констатував, що судовій владі завдано значної шкоди від змісту таких записів. Це становить ризик серйозного порушення цінностей, на яких будується незалежний і справедливий суд, та зводить нанівець щоденні зусилля тисяч суддів щодо підвищення довіри громадян до суду.

Підхід Пленуму Верховного Суду демонструє, що дотримання презумпції невинуватості й виключної компетенції суду щодо вирішення кримінальної справи по суті не виключає публічної реакції на обставини, які становлять загрозу авторитету правосуддя.

Комісія зазначає, що встановлені обставини разом з наданими суддею поясненнями не свідчать про його невідповідність займаній посаді, однак впливають на загальну оцінку відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Надаючи оцінку обставинам, викладеним у пунктах 3 та 11 висновку ГРД щодо причин неявки на кваліфікаційне оцінювання, ймовірного узгодження дій з керівництвом ОАСК з цього питання, неявки за повісткою про виклик до НАБУ (від 04 серпня 2020 року № 0412-188/27216), Комісія зазначає таке.

Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено проведення кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, зокрема 39 суддів Окружного адміністративного суду міста Києва. Визначено дати проведення іспиту – 16 та 27 липня 2018 року.

08 червня 2018 року до Комісії надійшла заява Кармазіна О.А. з проханням перенести іспит на іншу дату, оскільки відповідно до наказу голови ОАСК від 06 червня 2018 року № 111/к  він перебуватиме у щорічній відпустці з 09 липня до 10 серпня 2018 року.

Рішенням Комісії від 07 липня 2018 року № 164/зп-18 внесено зміни до графіка проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання суддів, а саме перенесено проведення іспиту, призначеного на 16 та 27 липня 2018 року, на інші дати (у зв’язку з організаційними аспектами діяльності Комісії).

Рішенням Комісії від 26 березня 2019 року № 39/зп-19 призначено дату проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, зокрема 37 суддям Окружного адміністративного суду міста Києва – 17 квітня 2019 року. Для складання іспиту з’явились 7 суддів, не з’явились 30 суддів, зокрема Кармазін О.А.

16 квітня 2019 року до Комісії надійшло клопотання Кармазіна О.А., в якому він повідомив, що з 15 квітня 2019 року госпіталізований та перебуває на стаціонарному лікуванні у клінічній лікарні «Феофанія», у зв’язку з чим просив перенести іспит на іншу дату.

Оскільки суддя не надав Комісії підтверджувальні документи щодо тимчасової непрацездатності, Комісія звернулась до нього (лист від 26 квітня 2019 року № 21-2460/19) з проханням надати такі документи.

02 травня 2019 року Кармазін О.А. надіслав до Комісії копію листка непрацездатності, з якого вбачається, що з 15 до 26 квітня 2019 року він перебував на стаціонарному лікуванні. 

Рішенням Комісії від 08 травня 2018 року № 67/зп-19 визнано поважними причини неявки 17 квітня 2019 року 30 суддів Окружного адміністративного суду міста Києва для проходження першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді та призначено дату складання іспиту – 21 травня 2019 року. Для складання іспиту з’явились 3 судді, не з’явились через тимчасову непрацездатність 27 суддів, зокрема Кармазін О.А.

До Комісії 20 травня 2019 року надійшло повідомлення Кармазіна О.А. про те, що з 17 травня 2019 року він перебуває на стаціонарному лікуванні.

22 травня 2019 року Комісія звернулась до судді з проханням надати документ, що підтверджує поважність причини його неявки на іспит 21 травня 2019 року.

29 травня 2019 року до Комісії надійшла відповідь судді, в якій він повідомив, що продовжує перебувати на стаціонарному лікуванні.

04 червня 2019 року Кармазін О.А. повідомив Комісію про те, що 31 травня 2019 року завершив стаціонарне лікування та надав копію листка непрацездатності, з якого вбачається, що він перебував у стаціонарі з 17 до 31 травня 2019 року.

У рішенні Комісії від 27 вересня 2019 року № 174/зп-19 вказано, що суддя Кармазін О.А. не з’явився для складення іспиту 21 травня 2019 року.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було припинено, що унеможливило завершення кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема судді Кармазіна О.А.

Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.

Рішенням Комісії від 11 січня 2024 року № 6/зп-24 продовжено кваліфікаційне оцінювання суддів ліквідованих судів, здійснення правосуддя в яких припинено, зокрема судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазіна О.А.

Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 199/зп-24 призначено іспит в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, зокрема Кармазіну О.А., на 09 липня 2024 року (резервні дати іспиту – 30 липня 2024 року та 20 серпня 2024 року).

21 червня 2024 року від судді Кармазіна О.А. надійшло клопотання про відкладення (оголошення перерви) проведення кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді до завершення кваліфікаційного оцінювання у процедурі конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду.

Листом Комісії від 18 липня 2024 року № 21-39 08/24 Кармазіну О.А. надано відповідь. 

22 липня 2024 року Кармазін О.А. звернувся до Комісії з проханням розглянути клопотання, подане ним 21 червня 2024 року, пленарним складом Комісії та ухвалити відповідне рішення.

Рішенням Комісії від 13 листопада 2024 року № 351/зп-24 відмовлено в задоволенні клопотання про відкладення (оголошення перерви) кваліфікаційного оцінювання судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазіна О.А. щодо підтвердження відповідності займаній посаді, розпочатого відповідно до рішення Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18, продовженого згідно з рішеннями від 12 грудня 2018 року № 313/зп 18, від 11 січня 2024 року № 6/зп-24, від 19 червня 2024 року, до завершення кваліфікаційного оцінювання судді щодо підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді у процедурі конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, який проводиться відповідно до рішень Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 04 березня 2024 року № 1/ас-24, від 19 червня 2024 року № 184/зп-24.

02 липня 2024 року до Комісії надійшло клопотання Кармазіна О.А. про відкладення проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на 20 серпня 2024 року, у зв’язку із заздалегідь запланованою відпусткою (з 05 до 21 липня 2024 року, з 01 до 15 серпня 2024 року) та тим, що його син бере участь у вступній кампанії (реєстрація заяв вступників до ЗВО відбудеться з 19 до 31 липня 2024 року). Суддя просив визнати поважними причини неприбуття для складання іспиту 09 та 30 липня 2024 року. На підтвердження вказаного суддя надав, зокрема, копії наказів в.о. голови ОАСК від 28 травня 2024 року № 149/в, № 151/в; підтвердження готелем бронювання відпочинку; довідку Українського коледжу ім. В.О. Сухомлинського м. Києва від 18 березня 2024 року № 99.

Листом Комісії від 08 липня 2024 року № 21-3617/24 судді надано відповідь.

Згідно з рішенням Комісії від 10 липня 2024 року № 218/зп-24 іспит у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, призначений на 09 липня 2024 року визнано таким, що не відбувся, внесено зміни до графіка складання іспиту. Для судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазіна О.А. визначено такі дати іспиту – 30 липня 2024 року (резервні дати іспиту в разі неявки в основну дату – 20 серпня 2024 року та 10 вересня 2024 року).

Для складання іспиту 30 липня 2024 року суддя не з’явився та надав 31 липня 2024 року пояснення щодо поважності причин свого неприбуття. В обґрунтування поважності неприбуття на іспит в межах кваліфікаційного оцінювання суддя вказав таке: з 19 до 31 липня відбувалась реєстрація заяв вступників до ЗВО, його син як абітурієнт потребував підтримки всієї родини; у липні 2024 року його сини та дружина ІНФОРМАЦІЯ_7, що потребувало його підтримки у цей період. На підтвердження пояснень суддя надав ІНФОРМАЦІЯ_8 дружини та синів.

Іспит складено суддею 20 серпня 2024 року. Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 271/зп-24 затверджено декодовані результати іспиту, складеного Кармазіним О.А. у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді 20 серпня 2024 року, та його допущено до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Варто зазначити, що обставини неявки Кармазіна О.А. на кваліфікаційне оцінювання, яке мало відбутись 17 квітня та 21 травня 2019 року наразі є предметом розгляду ВРП, що не перешкоджає розгляду питання про кваліфікаційне оцінювання судді на відповідність займаній посаді з огляду на автономність цих процедур.

Ухвалою Третьої дисциплінарної палати ВРП від 16 квітня 2025 року № 823/3дп/15-25 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазіна О.А., оскільки наведені в дисциплінарній скарзі та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазіна О.А. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).

Ухвалою Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 09 вересня 2026 року № 1849/3дп/15-26 зупинено розгляд дисциплінарної справи стосовно судді Кармазіна О.А. до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 990/358/25 на підставі пункту 3 частини чотирнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Із рішень Комісії від 08 травня 2019 року № 67/зп-19 та від 27 вересня 2019 року № 174/зп-19 вбачається, що неявка суддів Окружного адміністративного суду міста Києва на іспит 17 квітня та 21 травня 2019 року була масовою (на іспит з’явились лише 7 та 3 суддів цього суду відповідно), причиною неявки більшості суддів була тимчасова непрацездатність, незважаючи на те, що напередодні кожної дати іспиту більшість суддів цього суду була на робочих місцях.

З урахуванням оприлюднених у липні 2019 року НАБУ записів розмов із кабінету голови ОАСК Вовка П.В. масова неявка суддів цього суду на кваліфікаційне оцінювання 17 квітня та 21 травня 2019 року, зокрема і судді Кармазіна О.А., у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю створює у стороннього спостерігача і суспільства загалом враження узгодженості таких дій. Факти, наведені у висновку ГРД, щодо одночасної тимчасової непрацездатності суддів ОАСК викликають справедливі сумніви у випадковому збігу таких обставин.

До листа НАБУ від 17 червня 2025 року № 512-317/17580 долучено копію протоколу огляду від 07 березня 2021 року – 08 березня 2021 року, із якого вбачається, що 14 травня 2019 року у часовому проміжку 10:14:00 та 10:14:24 між суддями ОАСК ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_11 та ОСОБА_1 відбулась розмова щодо участі в кваліфікаційному оцінюванні.

ОСОБА_3: «Смотри, вот, моя рекомендация не меняется. Нас туда затягивают для того, чтобы  кончить».

ОСОБА_1: «Ну, понятно».

ОСОБА_3: «То, что они там вчера нарисовали по практическому Федорчуку, бл*, не знаю, где его работа, бл*, 90 баллов. Но мы знаем, что это только с целью нас подр*ить и показать: «Идите, идите к нам».

ОСОБА_1: «Ну, собственно, говоря, да, я тоже».

ОСОБА_3: «Вопрос. Нигде практическое задание не сыграло роли вообще. Речь в співбесіді. Вы  туда готовы идти? Я не готов».

ОСОБА_3: «Потому что я, честно говоря, откровенно говоря, буду болеть, потому что «мы будем ставить» все-таки на смену команды».

ОСОБА_11: «Опять таки».

ОСОБА_3: «Вот новый Президент сказал, что будет «перезагружать».

ОСОБА_11: «Леха?».

ОСОБА_3: «Пусть «перезагружает».

ОСОБА_11: «Наши работы проверяют три человека, да? А одно уже?».

ОСОБА_1: «Там, естественно, кто-то с тридцати наших три каких-то разбавят. В принципе, их могут пустить в развод, просто поставят всем там по 30 баллов».

ОСОБА_11: «Сто процентов».

ОСОБА_1: «Сказать: «Так, пацаны, ну, извините». Или, если они будут умные – они не придут с нами просто, а тогда вообще проще».

Із вказаної розмови чітко видно, що її учасники обговорюють триваюче щодо них кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді, ймовірні негативні наслідки, пов’язані із оцінюванням та заходи для їх уникнення. Також Комісією встановлено, що суддя ОСОБА_1 є активним учасником цієї розмови, погоджується із ризиками, про які згадує голова суду. ОСОБА_3 звертає увагу суддів на один із етапів кваліфікаційного оцінювання: «...Речь в співбесіді. Вы  туда готовы идти? Я не готов», «... Потому что я, честно говоря, откровенно говоря, буду болеть...».

Під час співбесіди Кармазін О.А. заперечив спілкування із головою суду чи іншими суддями щодо обставин проходження кваліфікаційного оцінювання, наголосивши, що в матеріалах, наданих НАБУ, відсутній результат судової експертизи аудіозапису, який би встановив належність голосів, записаних у кабінеті голови суду, відповідним суддям ОАСК, зокрема йому.

Водночас пояснення судді, що він не брав участі у зафіксованих на записах НСРД розмовах, Комісія оцінює критично, оскільки надані НАБУ матеріали свідчать про протилежне. 

Комісія вкотре наголошує, що не оцінює матеріали, надані НАБУ за ознаками належності та допустимості доказів у розумінні кримінального процесуального закону, а лише надає правову оцінку обставинам з точки зору дотримання суддею вимог щодо професійної етики та доброчесності.

Досліджуючи питання неявки Кармазіна О.А. на кваліфікаційний іспит, Комісія встановила, що суддя три рази – 17 квітня та 21 травня 2019 року, 30 липня 2024 року не з’явився на іспит, призначений Комісією в межах кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. На підтвердження поважності причин неявки на кваліфікаційний іспит суддею подано до Комісії копії листків непрацездатності, з яких вбачається, що він був непрацездатним за станом здоров’я у період з 15 до 26 квітня 2019 року; з 17 до 31 травня 2019 року; та пояснення щодо поважності причин неприбуття 30 липня 2024 року.

Крім того, 29 вересня 2026 року надійшли додаткові пояснення судді щодо підстав неприбуття на кваліфікаційне оцінювання 30 липня 2024 року, які Комісія бере до уваги.

Водночас Комісія звернула увагу на низку клопотань судді (містяться в його суддівському досьє), пов’язаних з проходженням кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, обставини, які ним зазначались як підстава для перенесення дати іспитів: заздалегідь запланована відпустка, участь сина у вступній кампанії, тимчасова непрацездатність членів сім’ї. 

Комісія критично оцінює наведені обставини, оскільки сукупність клопотань судді про перенесення дати іспиту свідчить про його стійке небажання своєчасно проходити передбачену законом процедуру кваліфікаційного оцінювання. Послідовне посилання на різні за своїм характером обставини – заздалегідь заплановану відпустку, участь сина у вступній кампанії та тимчасову непрацездатність членів сім’ї – у сукупності створює враження систематичного використання особистих і сімейних обставин як підстав для відкладення кваліфікаційного оцінювання. Така поведінка свідчить про надання переваги власним інтересам над необхідністю своєчасного виконання професійного обов’язку, який має конституційну основу, а також про недостатню відповідальність і добросовісність у ставленні до процедури, яка є важливою складовою перевірки відповідності судді займаній посаді.

Комісія зазначає, що від особи, яка є професійним суддею, обґрунтовано очікується підвищений стандарт правосвідомості, відповідальності та поваги до закону.

Аналогічно, оцінюючи обставини вказані у пункті 11 висновку ГРД, Комісія зазначає, що у матеріалах досудового розслідування окремих кримінальних проваджень, наданих НАБУ міститься повістка про виклик (від 04 серпня 2020 року № 0412-188/27216) Кармазіна О.А. до НАБУ для участі у проведенні слідчих (розшукових) та процесуальних дій; адресоване НАБУ повідомлення Кармазіна О.А. про причини неприбуття.

Обґрунтовуючи причини неприбуття за викликом Кармазін О.А. зазначив про заздалегідь заплановану відпустку.

Посилання судді на те, що наказ про надання щорічної відпустки було видано до отримання повістки про виклик, не може вважатися достатнім виправданням неприбуття, особливо  в ситуації, коли виклик стосувався кримінальних проваджень, обставини яких могли мати значення для оцінки діяльності судді та функціонування судової влади. Попереднє планування відпустки не припиняє та не скасовує процесуальних обов’язків особи, викликаної як свідок, а тому після отримання належного виклику суддя мав забезпечити виконання обов’язку, передбаченого статтею 66 КПК України.

Комісія погоджується з твердженнями ГРД, що така поведінка судді свідчить про ухилення від участі у слідчих діях, необхідних для розслідування обставин у згаданих кримінальних провадженнях.

Повертаючись до обставин кваліфікаційного оцінювання, Комісія зазначає, що неприбуття суддів ОАСК на кваліфікаційне оцінювання набуло розголосу в медіа та викликало негативну оцінку громадськості щодо діяльності суду, зокрема щодо чесності суддів.

Такі дії суддів ОАСК, як, зокрема, одночасне непроходження більшістю з них етапів кваліфікаційного оцінювання, що є обов’язковою законною вимогою підтвердження відповідності займаній посаді судді, в умовах домовленості та координації дій окремих суддів, призвели, з огляду на значний суспільний інтерес та негативну соціальну оцінку, до заподіяння істотної шкоди авторитету правосуддя, що було однією із причин ліквідації суду, та певних негативних наслідків пов’язаних із цим.

Варто зазначити, що опублікування відповідних розмов викликало значний суспільний резонанс, який призвів до підписання звернення (електронної петиції) до Президента України з вимогою ліквідувати ОАСК. Президент України, реагуючи на петицію, вніс до парламенту як невідкладний проєкт Закону «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва». Верховна Рада України 13 грудня 2022 року ухвалила Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно зі статтею 58 Закону питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з’їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України.

Затверджуючи 22 лютого 2013 року Кодекс суддівської етики (дійсний на момент вказаних вище подій) з наступними змінами, положення якого спрямовані на встановлення етичних стандартів, пов’язаних зі статусом судді, XI черговий з’їзд суддів України вказав: усвідомлюючи значимість своєї місії, з метою зміцнення та підтримки довіри суспільства до судової влади судді України вважають, що зобов’язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв’язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці.

Згідно з статтями 1, 3 розділу I Кодексу суддівської етики суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя. Суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони), його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.

Недотримання вказаних вимог може призвести до втрати довіри до суду іншими учасниками судового процесу.

Подібні вимоги до поведінки судді закріплені у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до яких суддя повинен демонструвати поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача; спосіб дій та поведінка судді мають підтримувати впевненість суспільства в чесності та непідкупності судових органів (пункти 3.1, 3.2).

У пункті 29 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) до уваги Комітету міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що судді повинні гідно поводити себе у своєму приватному житті.

Стосовно правил поведінки судді КРЄС вважає, що кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов’язків та в особистому житті (пункт 50 цього Висновку).

Суддя повинен поважати закон, додержуватися його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.

Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти окремі обмеження і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення не лише під час виконання професійних обов’язків, а також в особистому житті.

Зазначені обов’язки судді є етичними стандартами, що формують модель поведінки, яку суддя повинен ставити за мету і якої повинен дотримуватися.

Уникнення суддею протягом тривалого часу участі у кваліфікаційному оцінюванні ставить під сумнів належне ставлення до його конституційного обов’язку.

Враховуючи викладене, Комісія погоджується з твердженнями ГРД, що така поведінка судді свідчить про невідповідність критерію професійної етики, а отже, є підставою для висновку про невідповідність судді займаній посаді.

Надаючи оцінку обставинам, викладеним у пункті 12 висновку ГРД стосовно законності  джерел походження грошових коштів у матері для здійснення дарунку судді в розмірі 1 216 535,90 грн  Комісія зазначає таке.

У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» Декларації за 2020 рік Кармазін О.А. задекларував дохід «Подарунок у грошовій формі» у розмірі 1 216 526 грн, джерело доходу ‒  ОСОБА_21 (мати судді).

Відповідно до договору пожертви від 07 грудня 2020 року № 807 (далі – договір) ОСОБА_21 подарувала Кармазіну О.А. гроші в розмірі 1 216 525, 90 грн, що є еквівалентом 43 000 дол. США. У пункті 2 договору вказано, що гроші передаються у дар з метою поліпшення житлових умов сім’ї обдаровуваного, у тому числі для онуків, придбання будь- якого нерухомого майна. Згідно з пунктом 6 договору вказані грошові кошти набуті шляхом багаторічних заощаджень подружжя пожертвувача.

При оцінюванні платоспроможності батьків судді для здійснення подарунку у вигляді  грошових коштів Комісія бере до уваги розмір отриманих ними доходів.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (відповідь від 17 квітня 2025 року № 1302654), дохід матері судді становив: 1998 рік ‒ 325 грн, 1999–2014 роки ‒ відомості відсутні, 2015 рік ‒ 400 грн, 2016 рік ‒ 130 грн, 2017‒2018 роки ‒ відомості відсутні, 2019 рік ‒ 740 грн, 2020 рік ‒ 800 грн, 2021 рік ‒ 250 грн, 2022 рік ‒ 300 грн, 2023 рік ‒ 400 грн, 2024 рік ‒ 24 000 гривень, що сукупно становить 27 345 грн.

Інформація про дохід батька судді у Комісії відсутня.

Суддя не надав документальних доказів щодо фінансової спроможності його батьків для здійснення подарунку у вигляді грошових коштів. Комісія погоджується з твердженнями ГРД про те, що у розсудливого спостерігача за вказаних обставин може виникнути сумнів у законності походження цих коштів та свідчить про недотримання суддею стандартів доброчесності в частині законності походження майна, що перейшло у його власність від пов’язаних осіб.

Як вже відзначала Комісія у своїх рішеннях, метою і завданням кваліфікаційного оцінювання може охоплюватись не тільки дослідження законності походження активів судді та членів його сім’ї, але й близьких осіб. Це питання особливо гостро постає перед Комісією, у разі якщо існує «майновий зв’язок» між суддею, членом сім’ї та близькою особою. 

Водночас неподання суддею документів, що підтверджують законність джерел доходів близьких осіб, за рахунок яких здійснено подарунок у вигляді грошових коштів, розцінюється Комісією як неналежне виконання суддею обов’язку підтвердити законність джерел походження майна.

У зв’язку з наведеним Комісія зазначає, що стосовно мети впровадження оцінювання суддів на відповідність займаній посаді у Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» вказано: «ураховуючи поточну специфіку ситуації з правосуддям в Україні, законопроєкт за рекомендацією експертів Венеціанської Комісії доповнено нормою, яка передбачає, що однією з підстав звільнення судді є порушення ним обов’язку підтвердити законність джерела походження майна. Таким чином, суддю може бути звільнено у разі відсутності належного підтвердження законності джерел походження майна, майнових прав, доходів судді чи членів його сім’ї тощо.».

Зазначені положення містяться в пункті 10 частини сьомої статті 56 Закону, відповідно до якого суддя зобов’язаний підтверджувати законність джерела походження майна у зв’язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання.

Статтями 1, 3 розділу I, статтею 18 розділу ІІІ Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, визначено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.

Аналогічні положення містить Кодекс суддівської етики, затверджений рішенням XX чергового з’їзду суддів України 18 вересня 2024 року.

Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктами 8–9 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної етики та доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам.

Комісія бере до уваги пояснення судді про те, що місто Алчевськ, де проживали та працювали його батьки, є тимчасово окупованою територію України, що може бути перешкодою чітко та переконливо пояснити законність джерел походження вказаних активів.

Із урахуванням зазначеного Комісія вважає, що встановлені обставини не свідчать про невідповідність Кармазіна О.А. критерію доброчесності, однак впливають на його оцінку в бальному еквіваленті за цим критерієм.

Крім того, під час співбесіди з Кармазіним О.А. обговорено питання щодо пошуку ним інформації в ЄДРСР із використанням прав повного доступу до ЄДРСР, що наданий йому для виконання обов’язків судді.

Листом НАБУ від 12 травня 2026 року вих. № 512-317/15951 Комісії надано інформацію щодо дій користувача – судді ОАСК Кармазіна О.А. в ЄДРСР. До листа долучено відповідь Державного підприємства «Інформаційні судові системи» від 14 квітня 2026 року № 2121/4/11-10-26 із додатком.

Проаналізувавши вказану інформацію, Комісія звернула увагу, зокрема, на такі дії судді щодо контекстного пошуку інформації в ЄДРСР:

22 червня 2020 року – здійснено контекстний пошук мобільних номерів телефонів НОМЕР_6, НОМЕР_7, які відповідно до даних суддівського досьє належать
Кармазіну О.А.;

08 квітня 2020 року – здійснено контекстний пошук VIN-коду «НОМЕР_8»; державного номеру «НОМЕР_9»;

09 квітня 2020 року – здійснено контекстний пошук державного номеру «НОМЕР_9»;

14 січня 2020 року – здійснено серію пов’язаних контекстних пошуків, зокрема, «ІНФОРМАЦІЯ_9», «ІНФОРМАЦІЯ_10», «ІНФОРМАЦІЯ_11», ІНФОРМАЦІЯ_12», також пошук з додаванням критерію пошуку «форма судочинства — адміністративне судочинство»  «ІНФОРМАЦІЯ_13»;

09 грудня 2019 року – здійснено двічі контекстний пошук VIN-коду «НОМЕР_10»;

09 квітня 2019 року – здійснено двічі контекстний пошук державного номеру «НОМЕР_11»;

23 червня 2014 року – здійснено серію пов’язаних контекстних пошуків, зокрема «ІНФОРМАЦІЯ_14», «ІНФОРМАЦІЯ_15», «ІНФОРМАЦІЯ_16» «автомобіль», «ІНФОРМАЦІЯ_17», «ІНФОРМАЦІЯ_18», «ІНФОРМАЦІЯ_19», «ІНФОРМАЦІЯ_20», «ІНФОРМАЦІЯ_21», «ІНФОРМАЦІЯ_22», «ІНФОРМАЦІЯ_23»;

23 серпня 2013 року – здійснено серію пов’язаних контекстних пошуків, зокрема «ІНФОРМАЦІЯ_24», «ІНФОРМАЦІЯ_25», «ІНФОРМАЦІЯ_26», «ІНФОРМАЦІЯ_27», «ІНФОРМАЦІЯ_28»;

23 листопада 2012 року – здійснено серію пов’язаних контекстних пошуків зокрема «ІНФОРМАЦІЯ_29», «ІНФОРМАЦІЯ_30», «ІНФОРМАЦІЯ_31», «ІНФОРМАЦІЯ_32», «ІНФОРМАЦІЯ_33», «вбили суддю шевченківського, «вбили суддю», «ІНФОРМАЦІЯ_34», «ІНФОРМАЦІЯ_35», «ІНФОРМАЦІЯ_36».

Суддя надав усні пояснення під час співбесіди, а 29 вересня 2026 року до Комісії надійшли його додаткові письмові пояснення з цього питання.

Кармазін О.А. зазначив, що доступ до ЄДРСР та пошук у ньому інформації використовував у зв’язку з виконанням професійних обов’язків, підтриманням професійної кваліфікації, пошуком і перевіркою судової практики, а також для підготовки інформації, необхідної для проходження передбачених законом процедур кваліфікаційного оцінювання і конкурсу.

Суддя уточнив, що доступ використовувався ним для: пошуку судової практики у справах, які перебували в провадженні, зокрема вироків і результатів розгляду кримінальних проваджень, на які посилалися акти податкових перевірок; перевірки пов’язаних судових проваджень та можливого подання тотожних або аналогічних позовів; пошуку власних судових рішень із певної категорії чи правової проблематики; оновлення статистичних та аналітичних довідок щодо причин зміни або скасування його рішень та результатів їх подальшого перегляду судами вищих інстанцій; підготовки та перевірки відомостей, необхідних для суддівського досьє, анкет та участі у процедурах кваліфікаційного оцінювання та конкурсу.

Кармазін О.А. наголосив, що ніколи не використовував повного доступу до ЄДРСР для одержання недозволеної інформації або в інших неправомірних цілях.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» Єдиний державний реєстр судових рішень – автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Частина п’ята статті 4 3акону України «Про доступ до судових рішень» визначає, що судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону. Доступ суддів до державної таємниці, що міститься в судових рішеннях, забезпечується відповідно до Закону України «Про державну таємницю».

Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» порядок ведення Реєстру затверджується Вищою радою правосуддя.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІХ Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18 (зі змінами) передбачено, що повний доступ до інформаційних ресурсів Реєстру забезпечується за допомогою електронного кабінету виключно для авторизованих користувачів. Дозвіл на повний доступ до інформаційних ресурсів Реєстру надається суддям, працівникам апаратів судів, зокрема для забезпечення видачі копій судових рішень із Реєстру згідно з вимогами цього Порядку. Суддям за їх зверненнями до адміністратора надається дозвіл на повний доступ до інформаційних ресурсів Реєстру на весь час обіймання відповідної посади.

Рада суддів України у рішенні від 25 листопада 2021 року № 55 «Про використання суддями ЄДРСР у режимі повного доступу» звернула увагу суддів на те, що повний доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень судді можуть використовувати безпосередньо для здійснення правосуддя, а також при виконанні обов’язків щодо заповнення та подання декларації доброчесності судді, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; обов’язків за зверненням з повідомленням про втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя, для здійснення суддями аналізу та узагальнення судової практики, під час роботи з підвищення кваліфікації, у зв’язку з їх участю в роботі органів суддівського самоврядування чи інших органів, до складу яких такі судді делеговані в установленому законом порядку.

Вхід та пошук суддею в Єдиному державному реєстрі судових рішень в режимі повного доступу судових рішень судів, які стосуються такого судді, не є діями такого судді в умовах реального конфлікту інтересів.

Під час співбесіди з суддею обговорено обставини пошуку ним в ЄДРСР інформації щодо особи з прізвищем «ІНФОРМАЦІЯ_37». Суддя пояснив, що дана особа є його родичкою, пошук відбувся з метою подання документів для участі у конкурсі.

Однак Комісія критично оцінює пояснення судді щодо використання ним доступу до ЄДРСР та пошуку у ньому інформації виключно з метою виконання професійних обов’язків, підтримання професійної кваліфікації, пошуку і перевіркою судової практики, підготовки інформації, необхідної для проходження кваліфікаційного оцінювання і конкурсу. Комісія не встановила зв’язку пошукових запитів, про які вказано вище з професійною діяльністю Кармазіна О.А.  Як вбачається з наведених вище дій контекстного пошуку судді в ЄДРСР  повний доступ до інформаційних ресурсів ЄДРСР використано ним не для цілей для яких його надано.

Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно зі статтями 1, 3 розділу І Кодексу суддівської етики, затвердженого 22 лютого 2013 року ХІ черговим з’їздом суддів України (зі змінами, внесеними згідно з рішенням З’їзду суддів від 18 вересня 2024 року), суддя як носій судової влади повинен бути прикладом  неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя.

Суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.

Коментар до Кодексу суддівської етики, затверджений рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1 визначає, що суддівська етика є різновидом професійної етики. Етичні норми являють собою систему ідей і уявлень про правильну і неправильну поведінку, які вимагають виконання одних дій і забороняють інші. Етичні вимоги до поведінки судді закріплені саме в Кодексі професійної етики судді і являють собою сукупність моральних правил поведінки судді, за допомогою яких можна оцінити його дії з погляду таких цінностей, як справедливість, сумлінність, гідність, людяність тощо.

Високі стандарти поведінки полягають у тому, що суддя як на роботі, так і поза її межами, в повсякденному житті, має демонструвати таку поведінку, щоб учасники процесу і оточуючі люди бачили в ньому еталон порядності і справедливості – високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. При цьому суддя має не лише подавати особистий приклад, але й пропагувати етичну поведінку серед учасників процесу та оточуючих, вимагати етичної поведінки від інших.

Відповідні положення були розвинені і відображені в Коментарі до кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 2 березня 2026 року № 14.

Коментар, роз’яснює, що етичні норми є системою ідей і уявлень про правильну та неправильну поведінку, перелік ключових засад, моральних правил поведінки судді, що мають бути дороговказом для кращого розуміння суддею своєї місії та ролі в суспільстві, а відтак, і ефективної роботи. Вони закріплені саме в Кодексі та з їх допомогою можна оцінити дії судді з погляду дотримання ним таких цінностей. Етичні норми регулюють поведінку суддів як під час здійснення правосуддя (у залі суду, під час судових засідань і складання процесуальних документів), так і поза ним – у будь-який інший час і в будь-якому місці.

Добровільне дотримання етичних стандартів та їхня послідовна демонстрація кожним суддею є запорукою авансування довіри, підтверджуючи, що суддя керується тими ж принципами, які покликаний захищати.

За результатом оцінки вказаних вище обставин Комісія дійшла висновку, що вказане порушення не є таким, що несумісне із зайняттям посади судді, однак впливає на оцінку судді в бальному еквіваленті за критерієм доброчесності.

З огляду на викладене Комісія зазначає, що встановлені обставини разом з наданими суддею поясненнями та доказами, які їх підтверджують, впливають на загальну оцінку відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики. Водночас встановлені під час співбесіди та дослідження суддівського досьє обставини неявки на кваліфікаційне оцінювання є підставою для визнання судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазіна О.А. таким, що не відповідає критерію професійної етики.

Таким чином, перевіривши показники, визначені в пунктах 8, 9 глави ІІ розділу ІІ Положення, на підставі з’ясованих вище обставин, за результатами аналізу суддівського досьє та співбесіди, Комісія оцінює показники критерію професійної етики судді Кармазіна О.А.  у 0 балів, показники критерію доброчесності – у 185 балів.

Висновок Комісії за результатами розгляду справи.

Комісія у складі колегії, заслухавши доповідача, дослідивши суддівське досьє, висновок за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, та за результатами співбесіди встановила, що суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А. набрав сумарно 545,5 бала, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв. Цей бал дає підстави для визнання судді таким, що не відповідає займаній посаді.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 83–85 та 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія України одноголосно

вирішила:

Визначити, що суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін Олександр Анатолійович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 545,5 бала.

Визнати суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазіна Олександра Анатолійовича таким, що не відповідає займаній посаді.

Внести подання до Вищої ради правосуддя про звільнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазіна Олександра Анатолійовича із займаної посади.

Головуючий                                                                                                       Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                                    Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                              Галина ШЕВЧУК