Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА (доповідач), Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Ігоря КУШНІРА, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ольги БІЛІНСЬКОЇ,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Ярослави ВОЛЬВАЧ,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Білінської Ольги Володимирівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Статтею 79 Закону установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно із частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою, другою статті 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання. Згідно з пунктами 1.3‒1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Інформація про кар’єру кандидата та його участь у конкурсі.
Білінська О.В., дата народження – __________ року, розпочала професійну діяльність у січні 2003 року; з 2010 року призначена суддею.
Білінську О.В. призначено на посаду судді Чугуївського міського суду Харківської області строком на п’ять років відповідно до Указу Президента України від 18 червня 2010 року № 713/2010.
Указом Президента України від 13 лютого 2014 року № 75/2014 Білінську О.В. переведено на посаду судді Червонозаводського районного суду міста Харкова.
Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 441/2017 Білінську О.В. призначено на посаду судді Червонозаводського районного суду міста Харкова.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
У визначений строк Білінська О.В. звернулася до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація), оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону та проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Білінську О.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація); визначено, що Білінська О.В. за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту набрала 141 бал; її допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) у межах Конкурсу; встановлено, що Білінська О.В. за результатами другого етапу кваліфікаційного оцінювання набрала 43 бали; її допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання; визначено, що Білінська О.В. за виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду отримала 124,5 бала.
Відповідно до рішення Комісії від 08 жовтня 2025 року № 186/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу між членами Комісії від 08 жовтня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Духа Я.М.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Відомості стосовно кандидата витребувано в Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
За результатами спеціальної перевірки Білінської О.В. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 10 вересня 2025 року № 21.2-437/25. З наданих на запит Комісії відповідей інформації, що перешкоджає зайняттю Білінською О.В. посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком не отримано.
Від Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) до Комісії 13 січня 2026 року надійшов Висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Білінської О.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
На спростування висновку ГРД кандидатом Білінською О.В. надано пояснення.
Комісією у складі колегії 20 січня, 31 березня та 14 квітня 2026 року проведено співбесіди із кандидатом Білінською О.В., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок ГРД, усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Під час співбесід порушувалося питання щодо спроможності близьких осіб кандидата придбати у власність об’єкт нерухомого майна, про що детально вказано в пункті 1 Висновку.
Так, дід кандидата ОСОБА_1 13 травня 2023 року набув у власність квартиру загальною площею 79,7 кв. м, розташовану в ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_1» у місті Києві (далі – квартира). Згідно з договором купівлі-продажу вартість вказаного об’єкта нерухомості на день купівлі становила 3 100 00,00 грн або 83 942,00 дол. США (1 053 дол. США за 1 кв. м). Згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) за період з 1998 року до 2025 року дід кандидата отримав дохід у розмірі 919 313,68 грн, що утричі менше ніж офіційна вартість квартири, що викликає обґрунтований сумнів у законності джерел походження коштів на придбання зазначеного нерухомого майна.
Окрім цього, є ознаки того, що вартість квартири не відповідала ринковій на момент придбання, оскільки станом на 13 травня 2023 року вартість одного квадратного метра у вказаному житловому комплексі становила близько 99 295,00 грн або 2 688,00 дол. США, а отже, ринкова вартість квартири з аналогічною площею у ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_2» повинна становити орієнтовно 7 911 624,00 грн, що удвічі більше за вартість, вказану в договорі купівлі-продажу квартири, яку придбав дід кандидата.
Стосовно порушеного питання кандидат надала усні та письмові пояснення, у яких зазначила, що, на її думку, дід мав можливість придбати квартиру в місті Києві вартістю 3 100 000,00 грн, оскільки його трудовий стаж становив 58 років, під час якого він робив заощадження. З 1996 року до 2013 року дід мав два джерела доходу – заробітну плату і пенсію, яка, за підрахунками кандидата, за офіційним курсом валют становила від 470,00 до 984,00 дол. США на місяць. Кандидат вказала, що дід отримував дохід не з 1998 року, як це зафіксовано в податкових органах, а значно раніше, а саме з 1955 року, і відповідно, грошові заощадження він здійснював протягом всього періоду його трудової діяльності. Крім того, кандидат зазначила, що дід вів скромний спосіб життя, був заощадливий, вкладав кошти на депозитні рахунки банків та отримував дохід у вигляді відсотків. На думку Білінської О.В., такі дії дозволили діду створити відповідні накопичення та придбати вказану квартиру.
За розрахунками кандидата, із січня 2010 року до квітня 2023 року дід отримав пенсійні виплати, які в перерахунку становили 84 058,00 дол. США, а вартість квартири – 83 942,00 дол. США.
Стосовно спроможності ОСОБА_1 накопичувати пенсійні виплати фактично в повному розмірі, без здійснення базових витрат на життя, Білінська О.В. вказала, що дід «зберігав повну суму пенсійних виплат, конвертувавши їх в іноземну валюту, та витрачав лише заробітну плату».
Кандидат вважає, що доходи та пенсійні виплати баби також сприяли вказаним фінансовим накопиченням, оскільки дід з бабою з 1960 року до 2021 року вели спільне господарство та мали спільний дохід. Трудовий стаж баби тривав з 1956 року до 1992 року. Водночас кандидат вказала, що «за життя вона отримувала пенсійні виплати, які були значними у зв’язку із науковою діяльністю», але не вказала їх розміру, посилаючись на неможливість отримати довідки через смерть баби.
Стосовно невідповідності вартості квартири ринковій вартості кандидат пояснила, що у Висновку ГРД не враховано фактори, які впливали на ціну нерухомості, а саме: якість ремонту, рік будівництва будинку, безпекову ситуацію в Україні, а головне – прагнення продавців отримати кошти у виді готівки одразу після укладання договору купівлі-продажу.
З метою перевірки доводів кандидата щодо квартири Комісією у складі колегії встановлено таке.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» до числа близьких осіб суб’єкта декларування (у тому числі судді) належать, зокрема, мати, дід та баба.
Договором купівлі-продажу від 13 травня 2023 року (далі – договір) передбачено, що власником квартири є дід кандидата, якому на час придбання нерухомості було майже 88 років. Договір укладався не покупцем, а безпосередньо кандидатом за довіреністю, тобто Білінська О.В. була повністю обізнаною зі змістом договору та підписувала його.
Згідно з пунктом 3 договору «за домовленістю сторін, продаж квартири вчинено за 3 100 000,00 (три мільйона сто тисяч) грн 00 коп., які до підписання договору повністю сплачено (перераховано) покупцем продавцю відповідно до чинного законодавства України, зокрема вимогам Постанови Правління Національного Банку України (далі – НБУ) від 29 грудня 2017 року № 148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні». Зазначеною постановою передбачено, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно. Платежі на суму, яка перевищує 50 000 грн, здійснюються шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення та/або переказу коштів на рахунки.
Вказані положення договору не узгоджуються з поясненнями кандидата, що суттєве зниження вартості квартири відбулося, зокрема, через бажання продавців отримати оплату в готівковій формі.
З метою перевірки даних щодо ринкової вартості квартири Комісією отримано інформацію від ТОВ «ДІМ.РІА МАРКЕТПЛЕЙС», яке здійснює публікацію оголошень з продажу та оренди всіх типів нерухомості від приватних осіб, забудовників та агентств нерухомості. Комісію повідомлено, що відповідно до переліку оголошень за період з 01 січня 2022 року до 31 травня 2023 року в будинку, де розташована вказана квартира, пропозиції з продажу квартир аналогічної площі не були меншими ніж 180 000,00 дол. США.
Усього укладено близько шести договорів купівлі-продажу приміщень за цією ж адресою, що дозволяє стверджувати, що при наявності великої бази для порівняння така суттєва різниця вартості досліджуваного об’єкта має бути належно обґрунтована відповідними виключними обставинами.
Більше того, Комісією опрацьовано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна за адресою: місто Київ, АДРЕСА_1, у період після 01 березня 2022 року до 2025 року включно.
З’ясовано, що за вказаними параметрами наявні, окрім досліджуваного, ще п’ять договорів купівлі-продажу квартир площею від 79,4 до 91,9 м2, вартість продажу яких становила від 5 008 300,00 грн до 12 435 000,00 грн.
Вказані обставини дозволяють Комісії критично оцінити доводи кандидата про зниження вартості нерухомості, зокрема, через безпекову ситуацію в Україні та бажання продавця отримати повну вартість квартири, оскільки ці обставини є типовими і притаманними більшості угод, укладених під час повномасштабного вторгнення російської федерації.
Загальновідомим є той факт, який неодноразово акцентовано Білінською О.В. під час засідань Комісії, що місто Київ є столицею України, розташоване на значній відстані від зони безпосередніх бойових дій, має відносно кращий ступінь безпекового захисту. Крім того, місто Київ є центром суспільно-політичного життя країни, що своєю чергою зумовлює значну міграцію населення, попит на ринок житла та збільшення його вартості.
До пояснень Білінська О.В. надала повідомлення продавця квартири, що його влаштовувала ціна продажу, однак це повідомлення не містить відповіді щонайменше на питання, чим саме обумовлено зниження ціни вдвічі від вартості аналогічних об’єктів, проданих у наближені часові проміжки.
Під час співбесід з Комісією у складі колегії кандидат на питання щодо використання квартири після виїзду власника за межі України (чи вона безпосередньо використовує цю квартиру, чи надає її в оренду третім особам) повідомила, що після виїзду діда за кордон квартиру в оренду не здавали.
З метою перевірки правдивості відповідей кандидата Комісія звернулась до експлуатуючих організацій із запитом про осіб, які оплачували комунальні послуги за вказану квартиру. На уточнювальне запитання з урахуванням отриманої інформації про те, що в розпорядженні Комісії наявні відомості, що комунальні послуги оплачували різні громадяни, Білінська О.В. уникла зрозумілої та прозорої відповіді.
Комісія оцінила як суперечливі пояснення кандидата щодо коштів, отриманих дідом та бабою від продажу двох квартир у місті Харкові.
Так, під час співбесіди, яка відбувалася 20 січня 2026 року, Білінська О.В. зазначила, що у власності дідуся були дві квартири в місті Харкові, які він продав. Отримані виручені кошти також увійшли до складу фінансових накопичень діда.
Однак у письмових поясненнях від 02 лютого 2026 року кандидат повідомила, що юридичним власником нерухомості (як об’єктом спільної сумісної власності подружжя) була баба, після смерті якої мати кандидата успадкувала грошові кошти в розмірі 12 000,00 дол. США, в основу яких лягли отримані від продажу квартир кошти.
Відповідно до наданих кандидатом договорів купівлі-продажу 01 липня 1996 року було відчужено квартиру за 1 100 000 000,0 карб., що після перерахунку (1 грн = 100 000,0 карб.) становило приблизно 11 000,00 грн або 6 010,00 дол. США (за валютним курсом НБУ 1,83 грн за 1 дол. США). Іншу квартиру було відчужено в січні 2001 року за 17 515,00 грн, що становило 3 225,00 дол. США (за валютним курсом НБУ 5,43 грн. за 1 долар США). Отже, від продажу квартир баба сумарно отримала орієнтовно 9 235,00 дол. США.
З метою перевірки доводів кандидата щодо значного розміру пенсійних виплат, отриманих бабою, Комісією отримано інформацію від Пенсійного фонду України, згідно з якою баба кандидата перебувала на обліку в Головному управлінні ПФУ в Харківській області, сума її нарахованої пенсії з 01 липня 2016 року до 01 липня 2021 року становила 136 905,87 грн. Тобто, середній розмір її пенсії не перевищує 2 300,00 грн на місяць. Вказане не підтверджує доводи кандидата про значні пенсійні виплати баби, які зроблено на основі припущень без озвучення Білінською О.В. фактичних сум.
Також не було доведено кандидатом, що дід отримував значні доходи від депозитних вкладів, оскільки Комісії представлено лише один договір (акцент на укладення угоди на розміщення вкладу) у 2015-2016 роках на суму 30 000,00 грн під 22 %. Розмір банківського вкладу, який є істотно меншим від суми гарантування вкладів, яка діяла на той період, дозволяє припустити що при наявності коштів вкладник укладав би договори з банком на значно більші суми вкладів, насамперед, щоб уникнути витрат часу на укладення, пролонгацію, розірвання договорів з банком.
Комісія у складі колегії також критично оцінила доводи кандидата про те, що, розглядаючи питання спроможності ОСОБА_1 накопичувати грошові активи, потрібно враховувати його заробіток з 1955 року до 1998 року, оскільки неодноразові суспільно-політичні зміни в країні, грошові реформи та інфляційні процеси, не створювали сприятливих умов для накопичення та збереження грошових коштів у громадян. Під час засідання Комісії кандидат не надала переконливих аргументів щодо порушеного питання.
Комісія відзначає, що сам собою факт придбання дідом судді квартири (АДРЕСА_1 місто Київ) не має істотного значення для цілей кваліфікаційного оцінювання в межах Конкурсу. Однак, коли дійсним власником зазначеної квартири є саме суддя або ж суддя через вчинення таких операцій отримає пасивний дохід, то придбання нерухомого майна за ціною нижче ринкової, може мати значення для цілей проведення Конкурсу та кваліфікаційного оцінювання судді.
Крім того, за попереднім аналізом документів та відомостей Державного реєстру актів цивільного стану мати судді є єдиною донькою у свого батька (діда судді), а Білінська О.В. є єдиною донькою в матері, а отже, потенційним спадкоємцем за законом.
Комісія у складі колегії виснувала, що ні пояснення Білінської О.В., ні матеріали досьє кандидата на посаду судді не містять відомостей про те, що дід судді демонстрував самостійний інтерес у придбанні дорогої нерухомості. Кандидат самостійно озвучила, що пошуком квартири займалася саме мати, продавцем нерухомості, з її слів, був знайомий матері, але ключовими аспектами в цьому процесі є три фактори. По-перше, за поясненнями кандидата, мати постійно з 2022 року проживає за кордоном, має там фактичні шлюбні відносини ще з 2006 року.
Також при оцінці наявності в діда кандидата потреби чи мотиву на придбання нерухомого майна в місті Києві Комісія урахувала, що він у подальшому виїхав на постійне проживання за кордон; відсутність близьких родичів у місті Києві не сприяє, переїзду та самостійному облаштуванню та користуванню квартирою, про що також зазначала Білінська О.В. під час співбесід. По-друге, дід кандидата на момент купівлі квартири перебував у поважному віці, який напевно потребував житла з простішим режимом доступу, ніж квартира на 9 поверсі в житловому комплексі елітної забудови в місті Києві. Саме таке розташування житла передбачає значні суми оплати, зокрема, комунальних платежів, оскільки складно це робити з пенсійних виплат, а всі заощадження згідно з поясненнями кандидата він витратив на придбання житла. По-третє, незаперечним є той факт, що договір підписувала саме кандидат через нотаріальне доручення, а отже, саме вона була обізнана з усіма деталями щодо придбання квартири.
З огляду на документи та пояснення кандидата, на переконання Комісії, саме вона з родиною найімовірніше мала реальну потребу у придбанні житла, збереженні та, за можливості, примноженні власних заощаджень через інвестування в нерухомість. Така потреба є економічно обґрунтованою в умовах воєнного стану, надійним способом захисту заощаджень від інфляції.
Придбання ж квартири саме в місті Києві, на думку Комісії, мало реальний потенціал для подальшого зростання вартості або отримання стабільного доходу від оренди.
Комісія врахувала, що постійним місцем проживання кандидата на сьогоднішні є місто Харків, яке є наближеним до лінії активних бойових дій та зазнає постійних руйнувань порівняно з іншими містами. Кандидат неодноразово на цьому наголошувала, що розкриває мотив і доцільність щодо придбання нерухомості саме в місті Києві.
Крім того, фактично оформлення квартири на близьку особу з подальшим потенційним успадкуванням може свідчити про бажання кандидата зберегти контроль над активом через близького родича; уникнути питань щодо придбань нерухомого майна; інвестувати власні кошти.
Резюмуючи, Комісія у складі колегії відзначила, що вказані обставини свідчать про певний рівень «сірої зони» у поведінці кандидата, яка вже має статус судді, оскільки така поведінка не бажана для такого високого статусу.
З огляду на викладене Комісія у складі колегії розцінила ці обставини як суттєве порушення і зменшила бали кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики по 15 балів за показниками «чесність» та «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу».
Окрім того, колегією Комісії, знижено оцінку кандидата на 15 балів за показником «сумлінність» критеріїв доброчесність та професійної етики з огляду на те, що кандидат, будучи суддею суду першої інстанції, під час розгляду справ № 646/1384/21 та № 646/7513/20 за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не забезпечено виконання завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.
Так, кандидат пояснила, що у справі № 646/1384/21 стосовно ОСОБА_2 надійшло клопотання трудового колективу ФОП «ОСОБА_2» про взяття його на поруки та звільнення від адміністративної відповідальності. Суддя вказала, що на підставі всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи була впевнена в тому, що застосування до особи заходів громадського впливу повністю відповідає меті стягнення за це правопорушення та є достатнім для його виправлення. Білінська О.В. вважає ухвалену постанову законною та обґрунтованою й вказує, що це судове рішення було предметом розгляду Вищої ради правосуддя 25 березня 2024 року, за результатами розгляду якого відмовлено у відкритті дисциплінарної справи.
Аналогічні за змістом пояснення кандидат надала і щодо справи № 646/7513/20.
Не вдаючись в оцінку судового рішення та його юридичних наслідків, Комісія у складі колегії зазначила, що з погляду стороннього спостерігача викликає обґрунтований сумнів можливість взяття на поруки трудовим колективом саме роботодавця. Як зазначила у поясненнях Білінська О.В., особою, яка притягалася до адміністративної відповідальності, був ОСОБА_2 – фізична особа – підприємець. Трудові договори на час розгляду справи з ним уклали лише три особи. Комісія сприймає доводи кандидата, що кількість членів трудового колективу, які можуть взяти на поруки, не визначено законодавчо, однак у цьому випадку ключовим є саме відносини субординації та підпорядкування. Оскільки мова йшла про фізичну особу – підприємця, відповідно, ОСОБА_2 був не просто керівником підприємства, а фактично роботодавцем для осіб, які його брали на поруки. З чого випливає, що вказані особи, перебуваючи в залежному від приватного підприємця становищі, не мали дійсних важелів впливу на його поведінку.
За результатами складеного кваліфікаційного іспиту Білінська О.В. набрала 348,50 бала; за результатами оцінювання відповідності за критерієм особистої компетентності – 39,50 бала; за критерієм соціальної компетентності – 42 бали; за критерієм доброчесності та професійної етики – 255 балів.
Відповідно до рішення Комісії від 14 квітня 2026 року № 134/ас-26 за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Білінська О.В. набрала 685 балів, що становить більше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
Зміст висновку Громадської ради доброчесності.
Громадська рада доброчесності 31 грудня 2025 року затвердила висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Білінської О.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
На думку ГРД, підставами для висновку стало те, що:
У пункті 1 Висновку зазначено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав та відповідність рівня життя задекларованим доходам» оскільки, зокрема, право на об’єкт цивільних прав близької особи кандидата відрізняється від ринкової вартості придбаного об’єкту нерухомості. Також вартість об’єктів цивільних прав, набутих родичами кандидата не відповідає розміру їхніх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав.
Оцінку обставин щодо придбання дідом кандидата квартири (підпункт 1 пункту 1 Висновку ГРД) детально відображено у попередньому розділі цього рішення.
У висновку ГРД також йдеться, що мати кандидата 09 серпня 2019 року придбала автомобіль «Toyota Rav4» (2016 р.в.), вартість якого на час ухвалення Висновку становила від 15 489,00 до 17 120,00 дол. США, що за курсом 2019 року становила від 388 154,00 до 429 027,00 грн. За даними ДРФО, дохід матері кандидата з 1998 року до 2025 року становив 117 731,95 грн, що щонайменше втричі менше за вартість цього транспортного засобу. Вказане викликає у стороннього спостерігача обґрунтований сумнів щодо приховування матір’ю кандидата реальних доходів.
Аналогічні питання у Висновку ГРД зазначено і щодо спроможності сестри кандидата 17 серпня 2021 року набути у власність легковий автомобіль «Ford Ecosport» (2018 р.в.), орієнтовною вартістю за курсом 2021 року від 277 498,00 до 306 713,00 грн, при нарахованому доході за період з 1998 року до 2025 року в розмірі 306 514,18 грн.
Крім того, на думку ГРД, у стороннього спостерігача може виникнути обґрунтований сумнів щодо спроможності батька чоловіка 29 травня 2018 року набути у власність квартиру загальною площею 90,7 кв. м. у місті Харкові вартістю 1 269 800,00 грн. Дохід батька чоловіка за період з 1998 року до 2025 року становив 580 852,95 грн, що вдвічі менше ніж вартість об’єкта нерухомості. Водночас дохід матері чоловіка за аналогічний період становив 62 027,8 грн.
ГРД вказує, що кандидат з чоловіком за період з 2018 року до 2022 року здійснювали поступові накопичення грошових активів, однак їх було недостатньо для допомоги близьким родичам у придбанні дороговартісних покупок, а також існує ймовірність надання коштів у позику без відображення їх у деклараціях.
Стосовно порушених у підпунктах 1.2 – 1.4 пункту 1 Висновку кандидатом надано пояснення, які враховано.
Комісією у пленарному складі 15 червня 2026 року та 01 липня 2026 року проведено співбесіди з кандидатом щодо питання підтвердження або непідтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями професійної етики та доброчесності.
Під час співбесіди кандидат Білінська О.В. надала пояснення стосовно обставин, викладених у висновку ГРД, аналогічні поясненням, наданим під час співбесіди з Комісією у складі колегії.
Дослідивши Висновок ГРД, письмові пояснення та пояснення, надані під час співбесіди з кандидатом, Комісія у пленарному складі зазначає, що Висновок ГРД загалом не містить фактів, які б свідчили про порушення кандидатом Білінською О.В. критеріїв професійної етики та доброчесності, й погоджується із висновками, викладеними в рішенні Комісії від 14 квітня 2026 року № 134/ас-26 щодо оцінки відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
За результатами голосування під час закритого обговорення за відповідними показниками Комісія у пленарному складі дійшла висновку, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями доброчесності та професійної етики.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одинадцятьма голосами ЗА і чотирма голосами ПРОТИ
вирішила:
визнати Білінську Ольгу Володимирівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК (ЗА)
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС (ПРОТИ)
Людмила ВОЛКОВА (ЗА)
Віталій ГАЦЕЛЮК (ЗА)
Ярослав ДУХ (ПРОТИ)
Роман КИДИСЮК (ЗА)
Надія КОБЕЦЬКА (ЗА)
Олег КОЛІУШ (ЗА)
Ігор КУШНІР (ЗА)
Руслан МЕЛЬНИК (ЗА)
Олексій ОМЕЛЬЯН (ЗА)
Роман САБОДАШ (ПРОТИ)
Руслан СИДОРОВИЧ (ЗА)
Сергій ЧУМАК (ПРОТИ)
Галина ШЕВЧУК (ЗА)
