Про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Капрана Руслана Валерійовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:

головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,

членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК (доповідач),

за участю:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Руслана КАПРАНА,

уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Анастасії БОРЕМИ,

розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді  Капрана Руслана Валерійовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.

Статтею 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:

1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;

2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;

3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;

4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.

Згідно з частиною першою статті 79 Закону конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп- 16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частиною другою статті 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями  кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Капран Р.В. звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, як особа, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

ІІ. Стислий опис проходження першого та другого етапів кваліфікаційного оцінювання.

Рішенням Комісії від 02 квітня 2024 року № 235/ас-24 Капрана Р.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення.

Рішенням Комісії від  21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами). Капрана Р.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. До виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація) допущено 507 кандидатів, які успішно пройшли другий етап кваліфікаційного іспиту, зокрема Капрана Р.В.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами). Затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

З огляду на зазначене Капран Р.В. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу: 1) когнітивні здібності – 46,30 бала; 2) знання історії української державності – 40 балів; 3) знання у сфері права та зі спеціалізації суду – 141,00 бала; 4) здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації – 125,50 бала. Загальний результат за критерієм професійної компетентності – 352,80 бала.

До Комісії 11 липня 2025 року надійшла заява Капрана Р.В. про намір претендувати на посаду судді Дніпровського апеляційного суду.

Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Дніпровського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Капрана Р.В. визначено члена Комісії Шевчук Г.М.

Комісією в межах повноважень та на виконання вимог статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» надіслано запити до уповноважених державних органів з метою перевірки відомостей стосовно відповідності кандидата вимогам, визначеним Законом, та достовірності поданих документів. Отримані відповіді від уповноважених державних органів (результати спеціальної перевірки) враховано при ухваленні рішення Комісії у складі колегії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-6808/25) із пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

До Комісії 20 серпня 2025 року надійшли пояснення від Капрана Р.В. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

Відповідно до частин першої та шостої статті 87 Закону з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД). ГРД: збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє.

Згідно з частиною першою статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

ГРД, проаналізувавши інформацію про кандидата на посаду судді апеляційного суду Капрана Р.В., 25 травня 2025 року затвердила висновок про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності.

У висновку ГРД зазначено, що Капран Р.В. не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «чесність» та «відповідність рівня життя задекларованим доходам».

Капран Р.В. не надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнові декларації), про яку має бути обізнаний, здійснював витрати, зокрема придбавав транспортні засоби, утримував їх, надавав позики третім особам, формував грошові заощадження, а також  забезпечував інші звичайні побутові потреби сім’ї з чотирьох осіб, що не відповідало розміру задекларованих ним доходів та викликало сумніви у законності джерел формування грошових коштів.

ГРД також виявлено порушення вимог пункту 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції»: у майновій декларації за 2022 рік кандидат не відобразив позику в розмірі 25 000 дол. США, надану третій особі наприкінці 2021 року. Водночас поверненням цієї позики в листопаді 2023 року кандидат, зокрема, обґрунтовував зростання його заощаджень.

Крім того, ГРД надала Комісії інформацію, яка не стала підставою для висновку, але потребувала пояснення з боку кандидата.

Комісією у складі колегії проведено співбесіду з кандидатом 02 липня 2026 року.

Під час співбесіди обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики. Предметом детального обговорення і мотивованої оцінки Комісії у складі колегії стали також обставини, викладені у висновку ГРД, пояснення кандидата щодо пунктів цього висновку.

Рішенням Комісії у складі колегії від 02 липня 2026 року № 354/ас-26 визначено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду  Капран Р.В. набрав 683,14 бала. Питання про підтвердження здатності Капрана Р.В. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Рішення Комісії у складі колегії обґрунтовано тим, що кандидат набрав необхідну кількість голосів за усіма критеріями, а саме:

- за критерієм особистої компетентності – 37,67 бала із 50 можливих, що є вищим 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому кандидат відповідає цьому критерію;

- за критерієм соціальної компетентності – 37,67 бала із 50 можливих, що є вищим 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому кандидат відповідає цьому критерію;

- за критеріями доброчесності та професійної етики – 255,00 бала із 300 можливих, що є вищим 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому кандидат відповідає цим критеріям.

Водночас, за сукупністю встановлених обставин, Комісія у складі колегії, приймаючи 02 липня 2026 року рішення № 354/ас-26, зменшила оцінку кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «відповідність рівня життя задекларованим доходам».

Рішення в цій частині обґрунтоване тим, що надані кандидатом пояснення та документи не усунули повною мірою сумнівів щодо повноти декларування видатків, а також реального походження й достатності підтвердження джерел грошових активів кандидата для здійснення значних фінансових витрат, а також не спростували факту неналежного фінансового контролю.

Комісією також зменшено бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності – на 15 балів за кожним із двох показників: «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» – з огляду на системний характер вчинення адміністративних правопорушень кандидатом (порушення правил дорожнього руху) та «сумлінність» – враховуючи те, що кандидат не задекларував членства в Національній асоціації адвокатів України та не відобразив у майновій декларації за 2022 рік права вимоги за договором позики від 20 грудня 2021 року № 20/12-2021 на 25 000 дол. США, наданої третій особі.

ІІI. Основні відомості про кандидата.

Капран Р.В. ____ року народження, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2006 році закінчив Дніпропетровський державний університет внутрішній справ, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста від 23 грудня 2006 року серії МВ № 12504310).

У 2011 році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом магістра від 01 лютого 2011 року серії ХА № 39935918).

У 2022 році в Університеті митної справи та фінансів Капрану Р.В. присуджено науковий ступінь доктора філософії за спеціальністю «Право» (диплом доктора філософії від 21 лютого 2022 року ДР № 003705).

Вченого звання кандидат не має.

Капран Р.В. у 2009 році отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2067, видане на підставі рішення Дніпропетровської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 13 жовтня 2009 року № 10.

З 21 липня 2017 року здійснює адвокатську діяльність у складі адвокатського об’єднання «АДВІС».

На момент подання заяви про допуск до участі в конкурсі Капран Р.В. відповідно до пункту 3 частини першої статті 28 Закону має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років.

До дисциплінарної відповідальності кандидат не притягався.

ІV. Розгляд Комісією у пленарному складі питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями професійної етики та доброчесності.

Ураховуючи, що ГРД затвердила висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Капрана Р.В. критеріям професійної етики та доброчесності, відповідно до частини першої статті 88 Закону питання про підтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді внесено на розгляд Комісії у пленарному складі.

Комісією у пленарному складі 05 серпня 2026 року розглянуто питання про підтвердження здатності кандидата Капрана Р.В. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Під час співбесіди Комісії у пленарному складі кандидат надав пояснення щодо всіх обставин, які стали предметом висновку ГРД, а також відповів на запитання членів Комісії, що додатково конкретизували окремі фактичні обставини.

Дослідивши висновок ГРД та пояснення Капрана Р.В., урахувавши результати співбесіди з кандидатом, Комісія у пленарному складі не підтримала рішення Комісії у складі колегії з огляду на таке.

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (відповідь № 2375336 від 23 лютого 2026 року), дохід кандидата Капрана Р.В. буз урахування податків становив:

- у 2017 році – 151 940,66 грн;

- у 2018 році – 270 494,92 грн;

- у 2019 році – 97 625,77 грн;

- у 2020 році – 547 611,24 грн (у тому числі 409 516, 00 грн від продажу рухомого майна);

- у 2021 році – 359 622,00 грн (у тому числі 359 622,00 грн від продажу нерухомого майна);

- у 2022 році доходи відсутні;

- у 2023 році – 433 050,00 грн (у тому числі 433 050,00 грн від продажу нерухомого майна).

Отже, сукупний офіційно підтверджений дохід кандидата, отриманий ним за період з 2017 року до 2023 року, становить 1 860 344,59 грн з урахуванням сум податків.

Дохід дружини кандидата за цей же період становив:

• у 2017 році – 60 518,88 грн;
• у 2018 році – 34 098,10 грн;
• у 2019 році – 18 601,31 грн;
• у 2020 році – 111 545,26 грн;
• у 2021 році – 142 208,58 грн;
• у 2022 році – 345 576,78 грн;
• у 2023 році – 407 664,43 грн.

Сукупний офіційно підтверджений дохід дружини кандидата за 2017–2023 роки становив 1 120 213, 34 грн з урахуванням сум податків.

За цей же період кандидат та його дружина набули у власність майно:

- автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT CC» 2015 року випуску – придбано 05 січня 2018 року за 155 000,00 грн;

- автомобіль «MERCEDES-BENZ GL 450» 2013 року випуску – придбано 04 грудня 2019 року за 365 983,00 грн;

- автомобіль «VOLKSWAGEN TIGUAN» 2017 року випуску – придбано 20 лютого 2020 року за 566 689 грн;

Крім того, відповідно до майнової декларації сукупні заощадження кандидата та його сім’ї становили:

• станом на 31 грудня 2018 року – 250 000 грн. готівкових коштів;
• станом на 31 грудня 2022 року – 20 000 дол. США готівкових коштів;
• станом на 31 грудня 2023 року – 40 000 дол. США готівкових коштів;
• станом на 31 грудня 2024 року – 50 000 дол. США готівкових коштів, 10 000 дол. США, позичених третій особі, а також 71 254 грн, розміщених на банківських рахунках.

Кандидат пояснював формування заощаджень та можливість здійснення відповідних витрат такими джерелами: подарунком у грошовій формі, поверненням позики, наданої третім особам, доходами дружини, допомогою батьків та коштами від продажу рухомого і нерухомого майна.

Так, у серпні 2017 року дідусь по материнській лінії продав належні йому на праві власності житловий будинок та земельну ділянку в селі Козинка Гайворонського району Білгородської області за 2 200 000 російських рублів (еквівалент 835 648 грн). У серпні 2019 року, коли кандидат разом із сином, дружиною та матір’ю їздили до нього на __-річний ювілей, розуміючи, що ця зустріч може стати останньою у зв’язку із поганим станом здоров’я, гроші, отримані від продажу земельної ділянки та будинку, дідусь подарував кандидату як єдиному онуку. Кандидат наголосив, що інших родичів, крім нього і мами, у дідуся не було.

Під час співбесіди з Комісією у пленарному складі на уточнювальне запитання члена Комісії щодо дат укладення договору купівлі-продажу будинку та земельної ділянки дідуся та укладення договору дарування грошових коштів кандидат відповів, що майно дідуся було продано в серпні 2017 року, подарунок у грошовій формі від продажу цього майна отримано ним у серпні 2019 року. Таким чином, між продажем майна дідусем та подарунком кандидату грошових коштів від продажу цього майна пройшло два роки.

На підтвердження своїх пояснень кандидат надав копію договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 25 серпня 2017 року, згідно з яким дідусь продав належні йому на праві власності земельну ділянку та житловий будинок за 2 200 000 російських рублів, та договір дарування грошових коштів від 23 серпня 2019 року у простій письмовій формі, згідно з яким грошові кошти у сумі 2 200 000 російських рублів подаровано Капрану Р.В.

На уточнювальне запитання члена Комісії про те, з якою саме метою було укладено договір дарування грошових коштів та чи був він нотаріально посвідчений, кандидат відповів, що метою укладення договору дарування грошових коштів було підтвердження їх походження.

Водночас, відповідаючи на запитання щодо нотаріального посвідчення, кандидат зазначив, що договір не засвідчувався нотаріально. Кандидат пояснив, що стаття 574 Цивільного кодексу російської федерації допускала укладення договору дарування грошових коштів між фізичними особами в усній формі без обмеження по сумі. Укладаючи такий договір, він керувався нормами Закону України «Про міжнародне право» та Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року. Згідно з приписами статті 44 Закону України «Про міжнародне приватне право» у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої та третьої статті 32 цього закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є дарувальник – за договором дарування. Відповідно до частин другої, третьої статті 32 цього закону в разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв’язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов’язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження. Статтею 39 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року також унормовано, що форма угоди визначається за законодавством місця її здійснення.

Ураховуючи викладене, він вважав, що до подібних правовідносин повинно застосовуватися правове регулювання тієї країни, на території якої укладався договір і громадянином якої був дарувальник.

Кандидат також наголосив, що з огляду на небажання вступати в будь-які офіційні правовідносини з органами чи представниками правової системи російської федерації він свідомо не звертався до нотаріусів російської федерації для посвідчення такого правочину.

Водночас під час співбесіди з Комісією у пленарному складі кандидат додатково уточнив обставини обміну подарованих йому грошових коштів. Кандидат зазначив, що подарунок було конвертовано в іноземну валюту. Після обміну 2 200 000 російських рублів ця сума становила 33 500 дол. США. Обміном грошових коштів на території країни-агресора займалася його мама, яка все життя пропрацювала в банківській системі. Саме ці грошові кошти було ввезено на територію України.

У подальшому грошові кошти зберігалися в готівковій формі вдома в кандидата.

На підтвердження своїх пояснень щодо конвертування валюти кандидатом документів не надано.

Згідно з поясненнями кандидата ввезення коштів на територію України за порадою митної служби здійснювалося без письмового митного декларування, оскільки з розрахунку на 4 осіб, які на момент перетину кордону перебували в одному автомобілі (кандидат, його мама, дружина та син), сума переміщуваної валюти не перевищувала встановлений законодавством поріг декларування – 10 000 дол. США на одну особу.

Під час співбесіди з Комісією у пленарному складі член Комісії уточнив обставини митного декларування коштів, подарованих згідно з договором дарування від 23 серпня 2019 року саме кандидату, а не його матері та дружині. На момент переміщення цих коштів через державний кордон України (25 серпня 2019 року) кандидат уже планував участь у конкурсі на зайняття 346 вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеному 09 серпня 2019 року (заяву про допуск до участі в конкурсі як особи, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону подано 25 вересня 2019 року), а отже, усвідомлював потребу пояснити походження цих коштів під час кваліфікаційного оцінювання. Надаючи відповідь, кандидат визнав, що з огляду на намір брати участь у конкурсі до апеляційного суду, йому слід було звернути увагу на цей факт і наполягати на письмовому митному декларуванні подарованих коштів. Проте він цього не зробив, оскільки в автомобілі перебувала ІНФОРМАЦІЯ_1 дитина, процедура огляду автомобіля займала багато часу, а працівники митної служби самі запропонували не здійснювати письмове декларування з огляду на кількість пасажирів у машині.

Згідно з поясненнями кандидата джерелами формування фінансових активів були доходи від продажу рухомого і нерухомого майна, зокрема продажу у 2020 році автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT CC» на суму 409 516 грн, успадкованої у 2021 році квартири на суму 359 622 грн та повернення раніше наданих позик на значні суми.

Зокрема, у 2021 році кандидат надав дві позики третім особам: 31 травня 2021 року – на суму 533 000 грн зі строком повернення до 31 травня 2022 року; 20 грудня 2021 року – на суму 25 000 дол. США (еквівалентно 680 000 грн) зі строком повернення до 20 грудня 2022 року.

На підтвердження своїх пояснень щодо відчуження майна кандидат надав копії договору купівлі-продажу транспортного засобу від 29 липня 2020 року, договору купівлі-продажу квартири від 09 грудня 2021 року, витягів про реєстрацію в Спадковому реєстрі № ________ та № ________ від 20 серпня 2021 року.

На підтвердження пояснень щодо надання та повернення позик кандидат надав копії договорів позики у простій письмовій формі від 20 грудня 2021 року № 20/12-2021 та від 31 травня 2021 року № 31/05-2021, розписок про отримання грошових коштів позичальниками від тих же дат, а також копію розписки від 15 листопада 2023 року про повернення грошових коштів за договором позики від 20 грудня 2021 року № 20/12-2021 у сумі 25 000, 00 дол. США.

Під час співбесіди з Комісією у пленарному складі на уточнювальне запитання члена Комісії щодо причин, які спонукали кандидата надавати позики в умовах обмеженого власного сімейного бюджету, кандидат зазначив, що в 2017–2019 роках доходи сім’ї дійсно були незначними. У ці роки допомогу, зокрема фінансову, надавали його батьки та батьки дружини. Однак, у 2021 році доходи сім’ї зросли і їх вистачало для надання цих позик близьким особам.

На запитання члена Комісії щодо доцільності, на думку кандидата звернення до нього близьких осіб із проханням позичити кошти за умов тривалого низького рівня його доходів (допомагали батьки) та надання своєю чергою цими близькими особами підтримки кандидату в період низького рівня його доходів кандидат пояснив, що він не звертався за допомогою до цих осіб. Водночас, кандидат пояснив, що близьким особам було відомо про покращення його фінансового стану, зокрема про отримання грошового подарунку від дідуся у 2019 році, вигідний продаж автомобіля у 2020 році, раніше придбаного за низькою ціною в Грузії, а також продаж успадкованої квартири в 2021 році, тому він зміг надати позику на їх прохання.

На запитання члена Комісії щодо виконання обов’язку декларування фінансових операцій із надання позики у відповідних майнових деклараціях кандидат підтвердив, що в майновій декларації за 2022 рік він не відобразив право вимоги за договором позики від 20 грудня 2021 року № 20/12-2021 на 25 000 дол. США, наданої третій особі. Капран Р.В. пояснив, що на момент надання позики (20 грудня 2021 року) у нього не виникало обов’язку щодо декларування цієї позики. На момент повернення (15 листопада 2023 року) такий обов’язок виник у нього у зв’язку з участю в конкурсі на зайняття посали судді, однак через відсутність певного досвіду заповнення таких декларацій, він  допустив неумисну помилку.

Крім того, кандидат наголосив, що джерелами формування його фінансових активів були також доходи дружини та підтримка батьків у 2017–2018 роках, яка полягала у придбанні речей першої необхідності (продукти харчування, одяг тощо) і періодичному наданні фінансової допомоги.

Комісія у пленарному складі констатує, що пояснення кандидата щодо джерел формування фінансових активів не мають належного документального підтвердження та викликають обґрунтовані сумніви.

Зокрема, Комісія у пленарному складі критично оцінює пояснення кандидата щодо формування активів за рахунок дарування коштів дідусем.

Наданий кандидатом договір дарування грошових коштів у російських рублях, укладений у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення, викликає обґрунтовані сумніви щодо його належності та допустимості як доказу законності походження коштів. Крім того, кандидатом не надано жодного документу, який би підтверджував фактичне переміщення цих коштів через державний кордон України (митне декларування), здійснення операції з конвертування валюти.

Комісія у пленарному складі також критично ставиться до пояснень кандидата щодо формування активів за рахунок повернення фінансових позик. З аналізу фінансової спроможності кандидата випливає, що після надання у 2021 році позик на сукупну суму понад 1 200 000 млн грн (533 000,00 грн + 25 000 дол. США (еквівалентно 680 000 грн на момент надання позики)) залишок грошових активів сім’ї кандидата станом на кінець 2021 року становив лише 83 952 грн або близько 3 180 дол. США, що вбачається із таблиці доходів і витрат сім’ї, наданої самим кандидатом. Відповідно до пояснень кандидата сім’я з чотирьох осіб після надання позики на користь третіх осіб залишилася із мінімальним обсягом грошових коштів при відсутності стабільних офіційних доходів, що за таких умов, на переконання Комісії у планерному складі, викликає обґрунтовані сумніви щодо надання кандидатом  цих позик.

Комісія у пленарному складі також критично оцінює пояснення кандидата щодо формування активів за рахунок доходів дружини та допомоги батьків та зауважує, що офіційні доходи дружини були незначними, а обсяги допомоги батьків, перелічені кандидатом у поясненнях, не могли істотно вплинути на накопичення заощаджень та здійснення значних видатків.

Згідно з пунктом 14 Єдиних показників для  оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішення Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники) оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) таким показникам: незалежність; неупередженість; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; чесність; сумлінність; непідкупність; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Відповідно до підпункту 3 пункту 18 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику «чесність», зокрема, якщо надав правдиві усні та/або письмові відомості під час участі в доборі, конкурсі.

Згідно з підпунктом 3 пункту 22 Єдиних показників кандидат відповідає показнику «відповідність рівня життя задекларованим доходам», зокрема, якщо кандидат на посаду судді здійснював витрати, розмір яких відповідає його рівню життя, задекларованим доходам.

Кандидат не надав Комісії належних документів, які б підтвердили отримання ним подарунка у грошовій формі, доходів дружини та допомоги батьків у обсягах, які б могли істотно вплинути на накопичення кандидатом заощаджень та здійснення ним значних витрат. Зазначене, а також суперечності в поясненнях кандидата, зокрема щодо доцільності та можливості надання позики третім особам в умовах обмеженого доходу сім’ї, викликають обґрунтований сумнів щодо достатності його офіційних джерел для формування задекларованих грошових активів, з огляду на що Комісія у пленарному складі дійшла висновку про невідповідність кандидата критерію доброчесності за показниками «чесність» та «відповідність рівня життя задекларованим доходам».

Стосовно додаткової інформації ГРД, яка сама по собі не стала підставою для висновку, однак характеризує кандидата та може бути використана під час його оцінювання, Комісія у пленарному складі вважає, що кандидат надав переконливі пояснення на її спростування. Ці пояснення Комісія у складі колегії належно оцінила в рішенні від 02 липня 2026 року № 354/ас-26, тому зазначена інформація не впливає на рішення Комісії про невідповідність судді займаній посаді.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 88 Закону, якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

За результатами голосування під час закритого обговорення Комісія у пленарному складі дійшла висновку, що Капран Р.В. не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

визнати Капрана Руслана Валерійовича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                      Андрій ПАСІЧНИК

Члени Комісії:                                                                                   Михайло БОГОНІС

                                                                                                             Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                             Ярослав ДУХ

                                                                                                             Роман КИДИСЮК

                                                                                                             Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                             Олег КОЛІУШ

                                                                                                             Володимир ЛУГАНСЬКИЙ

                                                                                                             Руслан МЕЛЬНИК

                                                                                                             Олексій ОМЕЛЬЯН

                                                                                                             Руслан СИДОРОВИЧ

                                                                                                             Сергій ЧУМАК

                                                                                                             Галина ШЕВЧУК