Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ (доповідач), Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Галини ШЕВЧУК,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Стадника Сергія Івановича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24).
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частиною другою статті 83 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
Стадник С.І. звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в Конкурсі як особа, що відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону та має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років (Указом Президента України від 17 січня 2014 року № 13/2014 Стадника С.І. призначено на посаду судді Ровеньківського міського суду Луганської області строком на п’ять років, а Указом Президента України від 21 квітня 2015 року № 226/15 – переведено в межах п’ятирічного строку на роботу на посаду судді Липовецького районного суду Вінницької області).
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Стадника С.І. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Стадника С.І. Встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший – складання кваліфікаційного іспиту; другий – дослідження досьє та проведення співбесіди.
Стадник С.І. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу: когнітивні здібності – 45,9 бала; знання історії української державності – 40 балів; знання у сфері права та зі спеціалізації суду – 150 балів; практичне застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації – 120 балів. Загальний результат кандидата за критерієм професійної компетентності – 355,9 бала.
Ураховуючи кількість балів, отриманих за кваліфікаційний іспит, Стадник С.І. підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 Стадника С.І. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 затверджено Порядок проведення першої стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23; визначено суди, які включаються до першої групи судів на першій стадії Конкурсу: Житомирський апеляційний суд; Закарпатський апеляційний суд; Запорізький апеляційний суд; Сумський апеляційний суд; Чернігівський апеляційний суд.
Стадник С.І. виявив намір претендувати на посаду судді Сумського апеляційного суду.
Відповідно до частин першої та шостої статті 87 Закону Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. ГРД: збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє.
Згідно з частиною першою статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
ГРД, проаналізувавши інформацію про кандидата на посаду судді апеляційного суду Стадника С.І., 20 липня 2025 року затвердила висновок про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності.
У висновку ГРД зазначено, що на підставі рішення Ради адвокатів Вінницької області від 18 вересня 2019 року № 9/19 Стаднику С.І. видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000572. Свідоцтво видане 01 жовтня 2019 року. Право на заняття адвокатською діяльністю кандидатом зупинено відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 01 жовтня 2019 року на підставі поданої заяви. Під час проведення співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді Стадник С.І. повідомив, що у зв’язку зі спливом п’ятирічного терміну повноважень з 2019 року не здійснював правосуддя. Кандидат підтвердив, що перед отриманням свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю в період з березня до серпня 2019 року проходив відповідне стажування, під час якого був присутній при спілкуванні адвоката з клієнтами, відвідував судові засідання як сторонній спостерігач тощо. У цьому зв’язку ГРД зауважила, що відповідно до частини другої статті 54 Закону суддя не може поєднувати свою діяльність із адвокатською діяльністю. До того ж для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особа складає присягу адвоката. У разі отримання особою, яка є суддею, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката така особа одночасно опиняється під дією двох присяг – судді та адвоката. Це, на думку ГРД, вочевидь не виглядає легітимно, суперечить принципу недопущення конфлікту інтересів та, власне, змісту кожної з присяг.
Також ГРД зазначила, що 19 жовтня 2016 року суддя з дружиною придбали квартиру в місті Вінниця загальною площею 112,3 кв2, розташовану у багатоквартирному будинку 2015 року забудови, за 50 000 грн (еквівалент 1 948 дол. США згідно з офіційним курсом Національного банку України на дату набуття).
Під час проходження кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді у 2024 році суддя Стадник С.І. повідомив Комісії, що вказана квартира була придбана за ціною, узгодженою батьком дружини з продавцем. Після досягнення домовленостей між батьком дружини та товаришем про продаж квартири через місяць батько дружини раптово помер. Ціна квартири була обумовлена специфікою взаємин між тестем судді та його товаришем ОСОБА_1 (співвласником квартири). Як повідомив суддя під час співбесіди, батько дружини в минулому врятував співвласнику життя і потім неодноразово допомагав йому у складних життєвих ситуаціях.
ГРД у висновку висловила переконання, що правдивість наданих Стадником С.І. пояснень викликає обґрунтований сумнів у його відповідності критерію доброчесності з низки причин. Так, різниця у віці між тестем судді та продавцем ОСОБА_1 становить 16 років. Обставини, за яких тесть судді міг би врятувати продавцю життя й потім підтримувати у складних життєвих ситуаціях, видаються малоймовірними. Зі слів судді, його тесть ще за життя домовився про вартість квартири з продавцем ОСОБА_1. Оскільки відповідно до договору купівлі-продажу квартира на праві спільної власності належала двом особам (подружжю) ОСОБА_1 та ОСОБА_2, під час співбесіди у 2024 році суддя уточнив, що його тесть врятував життя саме цьому чоловікові і саме з ним домовлявся про умови продажу. Тесть судді помер 16 квітня 2016 року, коли єдиним фактичним власником квартири була ОСОБА_2 (дружина). ОСОБА_2 звернулась до суду із позовною заявою про визнання за нею права власності на 1/2 вказаної квартири як такої, що набута у шлюбі, лише 07 липня 2016 року. Відповідно, за життя тестя судді ОСОБА_1 не мав юридичного права розпоряджатися вказаною квартирою та визначати умови правочину купівлі–продажу. Також ГРД зауважує, що квартира розташована в новобудові (орієнтовно 2013–2014 року побудови) у відносно новому районі міста Вінниці. Зі слів судді, ОСОБА_2 сплатила за придбання квартири орієнтовно 700 000 грн. Починаючи з 2020 року кандидат у деклараціях зазначав, що вартість цієї квартири за останньою грошовою оцінкою становить 951 321 грн, співвласниками зазначені дружина і дочка судді, хоча договір дарування був оформлений 26 січня 2024 року, а вартість частки судді за цим договором становила 10 000 грн. У декларації за 2015 рік суддя вказав сукупний дохід сім’ї у сумі 264 567 грн та не зазначив жодних грошових активів. У 2016 році суддя декларує сукупний дохід сім’ї у сумі 633 745 грн. На думку ГРД, якщо б квартира придбавалася за тією ціною, за якою вона була набута попередніми власниками, то сукупних доходів сім’ї судді з урахуванням імовірної наявності грошових активів, які не перевищують поріг декларування, без вирахування податків, витрат на проживання й утримання дитини, не вистачило б на таку покупку. Це, на переконання ГРД, свідчить про заниження договірної вартості об’єкта купівлі-продажу.
Також ГРД зауважила, що кандидат надав копію звіту про оцінку майна (квартири) від 19 жовтня 2016 року (збігається з датою правочину), відповідно до якого вартість квартири становить 49 537 грн, а суб’єктом оціночної діяльності виступило ТОВ «Приват Юр Груп». Водночас пошуковий запит у розділі Державного реєстру «Суб’єкти оціночної діяльності» результатів не дав. Сумнівним видається й той факт, що об’єкт оцінки розташований у місті Вінниця, а суб’єкт оціночної діяльності та оцінювач – у місті Дніпро.
Комісією 02 квітня 2026 року розглянуто питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду Стадника С.І.
Рішенням Комісії у складі колегії від 02 квітня 2026 року № 121/ас-26 встановлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Стадника С.І. вимогам до кандидата на посаду судді. Визначено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Стадник С.І. набрав 685,9 бала.
У вказаному рішенні обґрунтовано кількість набраних кандидатом балів за результатами оцінювання за визначеними законом критеріями. За результатами складеного кваліфікаційного іспиту Стадник С.І. набрав 355,9 бала; за критерієм особистої компетентності – 37,5 бала; за критерієм соціальної компетентності – 37,5 бала; за критеріями доброчесності та професійної етики – 255 балів.
Як зазначено в рішенні Комісії у складі колегії, кандидату зменшено бали за критеріями доброчесності та професійної етики:
за показниками «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав», «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» на 15 балів кожен з огляду на обставини придбання кандидатом разом із дружиною квартири в місті Вінниця;
за показником «сумлінність» на 15 балів з підстав встановленого під час співбесіди факту уникнення Стадником С.І. проходження кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді.
Ураховуючи, що ГРД затвердила висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Стадника С.І. критеріям професійної етики та доброчесності, відповідно до частини першої статті 88 Закону питання про підтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді внесено на розгляд Комісії у пленарному складі.
Комісією у пленарному складі 29 червня 2026 року розглянуто питання про підтвердження здатності кандидата Стадника С.І. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Кандидат Стадник С.І. надав пояснення щодо обставин, викладених у висновку ГРД, аналогічні поясненням, наданим під час співбесіди з Комісією у складі колегії.
Дослідивши висновок ГРД та пояснення Стадника С.І., урахувавши результати співбесіди з кандидатом, Комісія у пленарному складі встановила таке.
Комісією у пленарному складі детально обговорено обставини придбання кандидатом разом із дружиною квартири в місті Вінниця.
Як згадувалось вище, Указом Президента України від 17 січня 2014 року № 13/2014 Стадника С.І. призначено на посаду судді Ровеньківського міського суду Луганської області, Указом Президента України від 21 квітня 2015 року № 226/15 – переведено на посаду судді Липовецького районного суду Вінницької області.
Відповідно до декларації за 2016 рік, поданої Стадником С.І. як суддею Липовецького районного суду Вінницької області, у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» вказано відомості про квартиру в місті Вінниці на АДРЕСА_1, загальною площею 112,3 м2. Дата набуття права власності – 19 жовтня 2016 року. Зазначено, що квартира перебуває у спільній власності Стадника С.І. (50 %) та його дружини ОСОБА_3 (50%). Вартість квартири на дату набуття – 50 000 грн, вартість за останньою оцінкою – 49 537 грн.
Згідно з договором купівлі-продажу квартири від 19 жовтня 2016 року, укладеним між продавцями – ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та покупцями – ОСОБА_3 та Стадником С.І. (міститься в матеріалах суддівського досьє), сторони домовились про продаж квартири за ціною 50 000 грн. У договорі зафіксовано, що відповідно до звіту про незалежну оцінку ринкової вартості від 19 жовтня 2016 року оціночна вартість квартири становить 49 537 грн.
Комісія у пленарному складі погоджується з твердженнями ГРД про те, що обумовлена правочином вартість об’єкта нерухомості (квартири) викликає обґрунтований сумнів, адже квартира розташована в багатоквартирному будинку 2015 року забудови в доволі новому районі міста Вінниця та має значну площу.
За результатами вивчення матеріалів, які містяться в суддівському досьє Стадника С.І., Комісією у пленарному складі виявлено, що подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 придбало майнові права на квартиру, про яку йдеться, у 2013 році за ціною 421 360 грн (відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав від 25 червня 2013 року № 08/40).
Наведена обставина породжує додатковий сумнів щодо дійсної вартості квартири, придбаної кандидатом та його дружиною, та обставин, за яких вона була сформована.
Окрім того, у декларації за 2015 рік (який передував події придбання нерухомого майна) Стадник С.І. вказав сукупний дохід сім’ї в сумі 264 567 грн, а також зазначив, що в нього чи членів його сім’ї відсутні грошові активи.
У декларації за 2016 рік (у якому було придбано нерухоме майно) Стадник С.І. задекларував сукупний дохід сім’ї в сумі 633 745 грн та вказав про відсутність у нього чи членів його сім’ї грошових активів.
З 2020 року Стадник С.І. у деклараціях вже вказує, що вартість цієї квартири за останньою грошовою оцінкою становить 951 321 грн, співвласниками зазначає дружину і дочку.
Кандидат, пояснюючи під час співбесіди низьку вартість вказаного об’єкта нерухомості, вказав, що квартира була придбана за договірною ціною, узгодженою батьком дружини (тестем судді) із продавцем, який був йому товаришем і співвласником квартири з огляду на минулі життєві обставини. Сторони керувалися принципом свободи договору.
На думку Комісії у пленарному складі, кандидатом не спростовано твердження ГРД про те, що наведені вище обставини у своїй сукупності свідчать про штучне заниження сторонами договірної вартості об’єкта нерухомості під час укладення у 2016 році договору купівлі-продажу квартири. Окрім того, не лише вартість квартири зумовлює обґрунтований сумнів у стороннього спостерігача, але й обставини, за яких така вартість була сформована.
Викладене у сукупності викликає обґрунтований сумнів у правдивості наданих Стадником С.І. пояснень.
Комісія у пленарному складі бере до уваги, що Комісією у складі колегії 13 серпня 2025 року ухвалено рішення № 284/ас-25 про скерування до Національного агентства з питань запобігання корупції повідомлення про обставини, що можуть свідчити про порушення суддею Стадником С.І. законодавства у сфері запобігання корупції під час придбання квартири у місті Вінниці. Указаним рішенням зупинено проведення кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Стадника С.І. до отримання результатів перевірки Національного агентства з питань запобігання корупції. Національне агентство з питань запобігання корупції 15 жовтня 2025 року надіслало до Комісії відповідь, у якій повідомило про відсутність підстав для вжиття заходів реагування відповідно прав та повноважень, визначених статями 11 та 12 Закону України «Про запобігання корупції», оскільки на момент отримання повідомлення Комісії строк, визначений законодавством для можливого накладення на Стадника С.І. адміністративного стягнення, сплив.
На переконання Комісії у пленарному складі, Стадником С.І. не докладено належних зусиль з метою спростування наведених у висновку ГРД сумнівів щодо його відповідності критеріям доброчесності та професійної етики.
17 грудня 2024 року рішенням Вищої ради правосудді № 3659/0/15-24 затверджено Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).
Згідно з пунктом 14 Єдиних показників оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) таким показникам: незалежність; неупередженість; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; чесність; сумлінність; непідкупність; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Відповідно до пункту 17 Єдиних показників «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» – неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті.
Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо він, зокрема, але не виключно: перебуваючи в нинішньому або будь-якому попередньому статусі, діяв відповідно до правил професійної етики та інших етичних норм, не вчиняв будь-яких дій, що могли / можуть завдати шкоди авторитету правосуддя або відповідному органу, установі, організації; дотримувався етичних норм, не допускаючи поведінки, яка могла викликати обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини, зокрема, що він здатний виконувати свої обов’язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно.
Згідно з пунктом 21 Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав», якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності.
Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав не викликає обґрунтованого сумніву, якщо, зокрема, але не виключно: дії судді (кандидата на посаду судді), спрямовані на набуття прав на об’єкти цивільних прав, не суперечать вимогам законодавства, правилам професійної етики та є добросовісними; право на об’єкт цивільних прав за оплатним договором набуте суддею (кандидатом на посаду судді) або членами його сім’ї за ціною, що істотно не відрізняється від ринкової вартості; підстави та порядок набуття суддею (кандидатом на посаду судді) та членами його сім’ї права на об’єкт цивільних прав не мають очевидних ознак невідповідності вимогам законодавства, про які суддя (кандидат на посаду судді) та члени його сім’ї не могли не знати.
Стадник С.І. під час співбесіди не надав чітких і переконливих доказів, які б спростували сумніви у тому, що право на об’єкт цивільних прав за оплатним договором набуте ним та членом його сім’ї за ціною, що істотно не відрізняється від ринкової вартості. Наведене породжує й обґрунтований сумнів у дотриманні кандидатом етичних норм в особистому житті.
Дослідивши висновок ГРД, пояснення, надані Стадником С.І. під час співбесіди, Комісія у пленарному складі оцінює наведені вище обставини крізь призму невідповідності таким показникам, як «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» та «законність джерел походження майна».
Стосовно інших обставин, зазначених у висновку ГРД, кандидатом, на думку Комісії у пленарному складі, надані переконливі пояснення на їх спростування, тому вони не впливають на рішення Комісії про невідповідність судді займаній посаді.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 88 Закону, якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
За результатами голосування під час закритого обговорення Комісія у пленарному складі дійшла висновку, що Стадник С.І. не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
визнати Стадника Сергія Івановича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС
Людмила ВОЛКОВА
Віталій ГАЦЕЛЮК
Ярослав ДУХ
Роман КИДИСЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Олег КОЛІУШ
Ігор КУШНІР
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Руслан МЕЛЬНИК
Олексій ОМЕЛЬЯН
Роман САБОДАШ
Руслан СИДОРОВИЧ
Галина ШЕВЧУК
