X

Про відповідність судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Звєздової Наталії Сергіївни займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
26.02.2024
62/ко-24
Про відповідність судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Звєздової Наталії Сергіївни займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,

членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА (доповідач), Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,

розглянувши питання про відповідність судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Звєздової Наталії Сергіївни займаній посаді,

встановила:

Інформація про кар’єру судді та проходження кваліфікаційного оцінювання.

Указом Президента України від 18 жовтня 2013 року № 571/2013 Звєздову (Гриценко) Наталію Сергіївну призначено строком на п’ять років на посаду судді Приморського районного суду Запорізької області.

Указом Президента України від 26 вересня 2015 року № 564/2015 суддю Приморського районного суду Запорізької області Звєздову Н.С. переведено в межах п’ятирічного строку на роботу на посаді судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя.

Указом Президента України від 08 лютого 2022 року № 42/2022 Звєздову Н.С. призначено на посаду судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Звєздової Н.С.

Звєздова Н.С. склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 85,5 бала. За результатами виконаного практичного завдання Звєздова Н.С. набрала 68,5 бала. На етапі складення іспиту суддя загалом набрала 154 бали.

Також Звєздова Н.С. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Рішенням Комісії від 20 червня 2018 року № 149/зп-18 суддю Звєздову Н.С. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) 14 жовтня 2019 року затверджено висновок про невідповідність судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Звєздової Н.С. критеріям доброчесності та професійної етики.

Рішенням Комісії у складі колегії від 15 жовтня 2019 року № 1019/ко-19 визначено, що суддя Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Звєздова Н.С. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 729 балів, визнано суддю Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Звєздову Н.С. такою, що відповідає займаній посаді.

У резолютивній частині цього рішення визначено, що воно набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до підпункту 4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції, чинній на час прийняття рішення від 15 жовтня 2019 року) у разі ухвалення рішення про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за наявності висновку Комісією у складі колегії ухвалюється протокольне рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки зазначеного рішення відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон).

Урахувавши надані суддею пояснення, ГРД рішенням від 28 жовтня 2019 року скасовано висновок від 14 жовтня 2019 року про невідповідність судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Звєздової Н.С. критеріям доброчесності та професійної етики.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (закон набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.

Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.

На підставі викладеного вище Комісія продовжила кваліфікаційне оцінювання, зокрема, судді Звєздової Н.С. на відповідність займаній посаді.

ГРД 08 листопада 2023 року затверджено висновок про невідповідність судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Звєздової Н.С. критеріям доброчесності та професійної етики.

Підставою для висновку ГРД від 08 листопада 2023 року є такі обставини:

  1. суддя безпідставно не задекларувала майно і (або) повну інформацію, що підлягає декларуванню, як цього вимагає закон, занизила вартість майна:
    1. у щорічних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – щорічна декларація), за 2015–2017 роки суддя не зазначила інформацію про грошові активи. Декларуючи інформацію про отримання доходів у вигляді процентів, Звєздова Н.С. не задекларувала жодних коштів на банківському рахунку за ці роки;
    2. суддя занизила вартість майна. Відповідно до наданого Звєздовою Н.С. договору купівлі-продажу житлового будинку від 19 лютого 2019 року вона продала житловий будинок із належними до нього будівлями та спорудами за 40 000 грн (пункт 3.1. договору). Пунктом 3.4. цього договору ринкова вартість житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами становила 147 466 грн, що більше ніж втричі перевищує вартість, за яку це майно продано. Таким чином, на думку ГРД, суддя відчужила майно за заниженою вартістю;
       

2) у поясненнях судді відсутня переконлива інформація про джерела походження витрат (її, членів сім’ї) і легальні доходи, що, на думку розсудливого спостерігача, викликає сумнів щодо їх достатності для здійснення таких витрат. У щорічній декларації за 2018 рік у розділі 12 «Грошові активи» зазначено грошові активи в розмірі 139 730 (сто тридцять дев’ять тисяч сімсот тридцять) грн і 40 000 (сорок тисяч) грн як власність судді, 19 000 (дев’ятнадцять тисяч) дол. США як власність чоловіка судді. Суддя не зазначила, з яких коштів суддею та чоловіком сформовані грошові активи у розмірі приблизно 705 650 (сімсот п’ять тисяч шістсот п’ятдесят) грн. Тому у ГРД виник обґрунтований сумнів про джерела походження витрат на звичайну життєдіяльність, що, на думку розсудливого спостерігача, викликає сумнів щодо їх достатності для здійснення таких витрат.

Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснення судді:

  1. у щорічних деклараціях за 2018–2020 роки Звєздова Н.С. зазначає два транспортні засоби, однак у 2021 році суддя декларує дохід чоловіка від відчуження рухомого майна (крім цінних паперів та корпоративних прав) від трьох правочинів;
  2. суддя не декларувала рухоме майно чоловіка – причіп «Одиссей 5», колір – сірий, рік випуску – 2013. ГРД припускає, що суддя могла не знати про наявність причепу, однак наданий нею витяг свідчить про те, що з 2019 року вона була обізнана про причіп, а тому зобов’язана була його задекларувати у щорічних деклараціях за 2019–2021 роки;
  3. відповідно до наданого суддею договору дарування від 05 листопада 2015 року їй подаровано квартиру загальною площею 73,1 м2. Згідно з пунктом 1.6 договору сторони оцінили квартиру в 483 780 грн. Однак рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 06 квітня 2015 року у справі № 337/3424/14-ц визначено ринкову вартість цієї квартири, яка відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 25 від 30 січня 2015 року про вартість нерухомого майна станом на 28 січня 2015 року становила 813 146,00 грн. На думку ГРД, майно оцінено за заниженою вартістю.

Суддя Звєздова Н.С. надала Комісії заперечення від 23 лютого 2024 року на висновок ГРД про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, у якому висловила незгоду з висновком, та навела аргументи на спростування викладених у ньому обставин та наданої ГРД інформації.

Комісією 26 лютого 2024 року проведено співбесіду зі Звєздовою Н.С., під час якої обговорено рішення Комісії, ухвалене у складі колегії, про підтвердження її відповідності займаній посаді, висновок ГРД, пояснення судді, інші обставини, документи та
матеріали.

Згідно з підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Згідно з частиною першою статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Висновки Комісії стосовно обставин, викладених у висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності

Оцінюючи вказані обставини, Комісія зауважує, що відповідно до Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль для того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною (рішення Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/219/17).

У межах процедури кваліфікаційного оцінювання з урахуванням мети і завдань його проведення може виникнути обґрунтований сумнів, який для обізнаного та розсудливого спостерігача вказує на наявність показника, що може свідчити про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності. Водночас під терміном «розсудливий спостерігач» для цілей кваліфікаційного оцінювання необхідно розуміти людину, чиї уявлення, стандарти поведінки відповідають тим, які зазвичай прийняті серед звичайних людей у нашому суспільстві.

У разі виникнення такого сумніву обов’язком (повноваженням) Комісії є з’ясування й оцінка всіх аспектів життя і діяльності судді не лише професійного характеру, але й морально-етичного. Комісія з огляду на свій правовий статус повинна визначити, чи відповідає поведінка судді/кандидата на посаду судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23), а також у Кодексі суддівської етики (пункт 12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі № 9901/57/19).

Обґрунтований сумнів вважається таким, що виник, у тому числі, з моменту надання ГРД висновку про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності або інформації стосовно судді.

І хоча Комісія вважає себе зобов’язаною вжити заходів до перевірки обставин, які стали підставою для надання висновку (інформації) ГРД, суддя повинен брати активну участь у спростуванні такого обґрунтованого сумніву. Використовуючи чіткі та переконливі докази, суддя має розвіяти обґрунтований сумнів у наявності індикатора (показника), що може свідчити про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності. Водночас під стандартом доказування «чіткі та переконливі докази» Комісією для цілей кваліфікаційного оцінювання розуміються докази, які залишають у обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача тверду віру або переконання в тому, що є висока ймовірність того, що фактичні твердження судді є правдою.

Якщо суддя не в змозі спростувати існування обставин, що можуть свідчити про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності, то факти, які підтверджують наявність обґрунтованих сумнівів, мають бути надалі оцінені Комісією, оскільки вони мають вплив на авторитет судової влади і суддя усвідомлює необхідність його підтримання за тих чи інших обставин.

З огляду на викладене Комісія має виключити будь-які сумніви щодо походження майна, його добросовісного декларування або публічної поведінки судді не лише з погляду вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства в чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та для того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19).

У своїх запереченнях від 23 лютого 2024 року Звєздова Н.С. надала пояснення та долучила відповідні докази на спростування зазначених у висновку ГРД обставин.

Стосовно недекларування коштів у розділі «Грошові активи» в щорічних деклараціях за 2015–2017 роки Звєздова Н.С. пояснила, що на кінець відповідного звітного періоду в неї на рахунках не було коштів, а тому відсутні підстави для їх декларування. Суддею до пояснень долучено відповідні довідки АТ «Державний експортно-імпортний банк України» про операції на рахунках Звєздової Н.С., що підтверджують відсутність коштів на рахунках судді на кінець звітного періоду.

Крім того, Звєздова Н.С. підкреслила, що задекларований нею дохід у вигляді відсотків за зберігання грошових коштів в банківській установі свідчить про відсутність умислу на приховування доходу.

Ураховуючи пояснення судді та надані Комісії докази, Комісія дійшла висновку про спростування сумнівів у частині недекларування коштів на банківському рахунку за 2015–2017 роки. Долучені до пояснень довідки з банківської установи дійсно підтверджують відсутність коштів на банківському рахунку судді, а отже і відсутність підстав для декларування коштів на банківському рахунку.

Водночас Комісія критично ставиться до пояснень судді в частині недекларування готівкових коштів, оскільки зняття коштів із банківського рахунку обумовлює необхідність декларування готівкових коштів в розділі «Грошові активи» відповідних деклараціях.

Проте, ураховуючи декларування суддею у відповідних деклараціях доходів у вигляді процентів від договорів банківського вкладу, Комісія дійшла висновку про відсутність наміру судді приховати відповідні кошти.

Стосовно пункту 1.2 висновку ГРД Звєздова Н.С. зазначила, що рішенням виконавчого комітету Приморської міської ради від 15 червня 2017 року № 102 їй у власність передано будинок, який був у занедбаному стані, без вікон, зручностей та мав суттєві ушкодження. Згідно з висновком ТОВ «Експерт-Сервіс» про ринкову вартість майна (реєстраційний номер НОМЕР_1 в єдиній базі звітів із оцінки майна ФДМУ) від 17 липня 2018 року ринкова вартість об’єкту оцінки – житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, становила без урахування ПДВ (з округленням до цілого) 37 497 грн.

На підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 19 лютого 2019 року суддя продала цей будинок.

У пункті 3.1 договору зазначено, що продаж майна за домовленістю сторін вчиняється за 40 000 грн., які отримані Продавцем від Покупця до підписання цього договору. Така вартість майна визначена сторонами за взаємним погодженням, за

відсутності примусу як будь-кого зі сторін, так і з боку третіх осіб, а також збігу будь-яких важких обставин.

Звєздова Н.С. зазначає, що в пункті 3.4 зазначеного договору приватним нотаріусом допущено описку, на яку під час підписання договору сторони не звернули уваги, і помилково зазначено, що ринкова вартість майна згідно зі звітом про незалежну оцінку від 22 січня 2019 року, яку провело ТОВ «Експерт-Сервіс», становить 147 466 грн. Тобто, через 7 місяців після проведення попередньої оцінки ринкова вартість будинку стала на 300% більшою. Натомість фактично вартість цього майна не перевищувала 40 000 грн, оскільки будинок був у занедбаному стані без вікон, зручностей, мав суттєві ушкодження, і для нормального життя в ньому потрібно було робити дороговартісний ремонт як ззовні, так і в середині.

Суддя стверджує, що будь-яких матеріальних вкладень у ремонт та/або відновлення будинку нею не здійснювалось. Указане підтверджується фотографіями, які додані до письмових заперечень, а також були долучені до суддівського досьє у 2019 році. Окрім того, земельна ділянка, на якій розташований вказаний будинок, на праві комунальної власності належить Приморській міській раді, що підтверджується витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13 липня 2018 року. Суддя не мала на меті умисно занижувати ринкову вартість вказаного будинку, у щорічній декларації за 2018 рік задекларовано його вартість з урахуванням висновку ТОВ «Експерт-Сервіс» про ринкову вартість майна від 17 липня 2018 року.

Комісія критично ставиться до пояснень судді про допущення приватним нотаріусом при посвідченні договору купівлі-продажу житлового будинку від 19 лютого 2019 року помилки, оскільки при посвідченні правочинів нотаріус встановлює дійсні наміри кожної зі сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, здійснює перевірку дієздатності та правоздатності сторін правочину та посвідчує їх підписи.

Крім того, у пункті 3.4. договору купівлі-продажу житлового будинку від 19 лютого 2019 року міститься посилання на звіт про незалежну оцінку від 22 січня 2019 року, яку провело ТОВ «Експерт-Сервіс», відповідно до якого ринкова вартість майна становить 147 466 грн. А в своїх поясненнях суддя покликається на висновок ТОВ «Експерт-Сервіс» про ринкову вартість майна (реєстраційний номер НОМЕР_1 в єдиній базі звітів з оцінки майна ФДМУ) від 17 липня 2018 року, відповідно до якого ринкова вартість об’єкту оцінки становила без урахування ПДВ (з округленням до цілого) 37 497 грн. Тобто в договорі для визначення ринкової вартості майна вказується інший висновок про оцінку.

Також відповідно до пункту 6.8 договору від 19 лютого 2019 року збір на обов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка, а саме 1 474,66 (одна тисяча чотириста сімдесят чотири) гривні 66 копійок, внесення якого передбачене чинним законодавством, сплачено Покупцем до ПАТ КБ «ПриватБанк» 19 лютого 2019 року.

Отже, визначення розміру збору здійснювалось з огляду на ринкову вартість майна, визначеного у звіті від 22 січня 2019, а не від ціни договору купівлі-продажу.

Наведені обставини не дозволяють однозначно стверджувати про факт заниження вартості майна, однак Комісія враховує їх під час прийняття рішення.

Стосовно відсутності переконливої інформації про джерела походження витрат (судді, членів сім’ї) і легальні доходи Звєздова Н.С. пояснила, що її чоловік є приватним підприємцем, його сукупний дохід за 2015 рік становив 1 073 000 грн, за 2016 рік – 1 123 252 грн, за 2017 рік – 985 250 грн, за 2018 рік – 962 460 грн, що підтверджується поданими щорічними деклараціями за ці періоди та в перерахунку становить більше ніж 170 000 дол. США. Суддя стверджує, що у 2018 році її чоловік вирішив придбати                       

19 000 дол. США, у зв’язку з чим вивів частину грошових коштів із бізнесу. Як наслідок, у щорічній декларації за 2018 рік Звєздова Н.С. зазначила у розділі 12 «Грошові активи» інформацію про грошові кошти, розміщені на банківських рахунках, а також інформацію про готівкові кошти.

Твердження у висновку ГРД про те, що «витрати на звичайну життєдіяльність складали, приблизно, 58 319 грн на рік на сім’ю (суддю та членів її сім’ї – чоловіка та ІНФОРМАЦІЯ_1 дитину)» є необґрунтованими й помилковими та суперечать отриманим родиною судді доходам, оскільки сукупний дохід родини судді за рік становив: 1 106 863 грн - 243 000 грн (вартість автомобіля) = 863 863 грн (залишок на життєдіяльність членів сім’ї на рік без податків).

З пояснень судді випливає, що вона не задекларувала доходи чоловіка за 2015–2017 рік, що спричинило виникнення у ГРД обґрунтованих сумнівів у недоброчесності.

Комісія, дослідивши досьє кандидата, заслухавши доповідача, надавши оцінку фактам, викладеним ГРД, та аргументам, наведеним Звєздовою Н.С., дійшла висновку, що доводи ГРД про невідповідність судді Звєздової Н.С. критеріям доброчесності та професійної етики знайшли своє підтвердження частково, зокрема, у частині недоліків при заповненні суддею декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що впливають на оцінку відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності.

Комісія враховує пояснення судді Звєздової Н.С. щодо відсутності наміру приховувати будь-яку інформацію стосовно майна, що підлягало декларуванню, та вважає досліджені під час співбесіди із суддею обставини, що стали підставою для висновку ГРД, в частині недекларування майна та заниження вартості майна такими, що не дозволяють однозначно стверджувати про невідповідність Звєздової Н.С. займаній посаді.

Для оцінки поведінки судді Комісія враховує перелік індикаторів, які свідчать про недоброчесність, узгоджених для спільного застосування ГРД та Комісією. За змістом пункту 1 індикаторів на недоброчесність може вказувати відсутність у досьє та/або поясненнях судді переконливої інформації про джерела походження ліквідного майна, витрат, отриманих благ (його, членів сім’ї чи близьких осіб) і/або легальні доходи, що, на думку розсудливого спостерігача, викликає сумнів щодо їх достатності для набуття такого майна, здійснення таких витрат, отримання благ.

Одним із принципів оцінювання індикаторів є врахування істотності будь-якого порушення (пункт 4 Принципів оцінювання індикаторів).

Комісія не володіє доказами, які з погляду звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, що породжують обґрунтований сумнів, зокрема щодо відсутності переконливої інформації про джерела походження ліквідного майна, витрат, отриманих благ і легальні доходи судді та її чоловіка.

Ураховуючи обставини недекларування суддею коштів та застосовуючи виявлений ГРД індикатор, що може вказувати на недоброчесність судді крізь призму істотності, Комісія доходить висновку про недостатність вказаної обставини для висновку про невідповідність судді займаній посаді.

Додатково Звєздова Н.С. надала пояснення стосовно викладеної у висновку ГРД інформації, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребувала пояснення.

На спростування інформації про дохід чоловіка від відчуження рухомого майна (крім цінних паперів та корпоративних прав) від трьох правочинів суддя долучила копію договору купівлі-продажу транспортного засобу № 7513/21/003734 від 28 травня 2021 року, на якому міститься відмітка «анульовано». Звєздова Н.С. стверджує, що

фактично мало місце відчуження рухомого майна від двох правочинів, оскільки один із трьох було анульовано.

У договорі купівлі-продажу транспортного засобу № 7513/21/003734 від 28 травня 2021 року як продавця зазначено ЗФ ТОВ «Авто-Статус» – суб’єкт господарювання, що здійснює оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу.

Таким чином, фактично продаж відбувся без участі чоловіка судді суб’єктом господарювання на підставі договору комісії, чоловік судді не має відношення до помилки, яка могла виникнути при продажу автомобіля, оскільки два договори купівлі-продажу стосуються того самого автомобіля – «HYNDAI SONATA», один з яких «анульовано».

Стосовно недекларування в щорічних деклараціях причепа суддя пояснила, що в липні 2013 року її чоловіком укладено усний договір купівлі-продажу причепу «Одиссей 5», сірого кольору, 2013 року випуску, за 1 000 дол. США, що еквівалентно на той період 8 300 грн. Оскільки покупець проживала на території іншої області, 12 липня 2013 року чоловіком судді була видана довіреність на ім’я покупця з правом представляти інтереси власника з питань управління та розпорядження (продати, обміняти, заставляти, здавати в оренду тощо), яка зареєстрована в реєстрі за №1556. Тобто цей причіп вибув з володіння чоловіка судді і протягом усіх цих років йому нічого не було відомо про нього. Окремо суддя наголошує, що на час укладання усного договору та видання вказаної довіреності вона та її чоловік не перебували у шлюбних відносинах та не проживали разом, а тому їй нічого не було відомо про цей причіп, відповідно, не було підстав для його декларування. Під час перебування у шлюбі вказаний причіп ані у користуванні, ані у володінні сім’ї не перебував, жодного разу причепом родина не користувалися. Сьогодні вказаного причепу у власності чоловіка немає, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів

Стосовно подарованої батьком квартири Звєздова Н.С. зазначила, що посилання членів ГРД на той факт, що вартість квартири є заниженою, оскільки в рішенні Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 квітня 2015 року у справі № 337/3424/14-ц ринкову вартість цієї квартири вказано 813 146,00 грн, є безпідставними. Відповідно до пункту 1.7 договору дарування від 05 листопада 2015 року ринкова вартість відчуженої квартири становить 483 780,00 грн згідно з відомостями, викладеними у звіті про оцінку майна, виконаного 05 жовтня 2015 року ФОП ОСОБА_1. Батько судді не був обізнаний про вартість квартири, зазначеної в судовому рішенні, а керувався Звітом про оцінку майна від 28 травня 2015 року ФОП ОСОБА_2, згідно з яким вартість відчужуваної квартири становила 356 843 грн., що не суперечить зазначеним суддею відомостям. Окрім того, суддя як особа, яка отримала в дарунок майно (обдарована особа) у вигляді квартири, оцінку майна не здійснювала, а керувалася оцінкою майна, зазначеною у договорі дарування від 05 листопада 2015 року, тому посилання на занижену вартість квартири є такими, що не відповідають дійсності та суперечать змісту вказаного договору.

Стосовно цих обставин суддею, на думку Комісії, надано переконливі докази та пояснення на їх спростування, тому вони не впливають на рішення Комісії про відповідність судді займаній посаді.

Комісія у пленарному складі, заслухавши доповідача, дослідивши рішення Комісії у складі колегії від 15 жовтня 2019 року № 1019/ко-19, висновок ГРД від 08 листопада 2023 року, пояснення судді Звєздової Н.С., інші зазначені в рішенні обставини, документи та матеріали, дійшла висновку про спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Керуючись пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення», статтями 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», абзацом шостим пункту 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища кваліфікаційна комісія суддів України дванадцятьма голосами «ЗА» та одним голосом «ПРОТИ»

вирішила

визнати суддю Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Звєздову Наталію Сергіївну такою, що відповідає займаній посаді.

Головуючий                                                                                     Руслан СИДОРОВИЧ / «ЗА»

Члени Комісії:                                                                                 Михайло БОГОНІС / «ЗА»

                                                                                                        Людмила ВОЛКОВА / «ЗА»

                                                                                                        Віталій ГАЦЕЛЮК / «ЗА»

                                                                                                        Ярослав ДУХ / «ЗА»

                                                                                                        Роман КИДИСЮК / «ЗА»

                                                                                                        Надія КОБЕЦЬКА / «ЗА»

                                                                                                        Олег КОЛІУШ / «ЗА»

                                                                                                        Руслан МЕЛЬНИК / «ПРОТИ»

                                                                                                        Олексій ОМЕЛЬЯН / «ЗА»

                                                                                                        Роман САБОДАШ / «ЗА»

                                                                                                        Сергій ЧУМАК / «ЗА»

                                                                                                        Галина ШЕВЧУК / «ЗА»