Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Соловйова Олега Леонідовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА (доповідач),

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олега СОЛОВЙОВА,

представника Громадської ради доброчесності Оксани МИХАЛЕВИЧ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Соловйова Олега Леонідовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

1. Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання кандидата.

1. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
2. До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Соловйов Олег Леонідович як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
3. Указом Президента України від 10 листопада 2009 року № 920/2009 Соловйова О.Л. призначено на посаду судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області строком на п’ять років. Указом Президента України від 02 листопада 2017 року № 348/2017 – призначено на посаду судді цього суду.
4. Рішенням Голови Верховного Суду від 10 червня 2022 року № 227/0/149-22 Соловйова О.Л. було відряджено до Деснянського районного суду міста Києва.
5. Рішенням Вищої ради правосуддя від 15 травня 2025 року № 1032/0/15-25 достроково закінчено відрядження судді до Деснянського районного суду міста Києва та одночасно відряджено його до Печерського районного суду міста Києва для здійснення правосуддя строком на один рік. Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 березня 2026 року № 419/0/15-26 строк відрядження Соловйова О.Л. до Печерського районного суду міста Києва було продовжено на один рік.
6. Рішенням Комісії від 18 березня 2024 року № 205/ас-24 Соловйова О.Л. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі як такого, що в порядку та строки, визначені Комісією, подав всі необхідні документи та на день подання цих документів відповідає встановленим статтею 28 Закону вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду.
7. Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Визначено, що Соловйов О.Л. за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту набрав 137 балів та допущений до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
8. Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Встановлено, що Соловйов О.Л. за результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту набрав 41,8 бала та допущений до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
9. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати третього етапу кваліфікаційного іспиту та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Визначено, що Соловйов О.Л. за виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду отримав 116 балів; загальний результат першого етапу кваліфікаційного оцінювання – 294,8 бала; допущено Соловйова О.Л. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
10. Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту, зокрема, під час Конкурсу.
11. Пунктом 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
12. З огляду на зазначене Соловйов О.Л. за результатами першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу набрав 334,8 бала.
13. Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 ухвалено здійснити повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів, зокрема Київського апеляційного суду, у межах Конкурсу.
14. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Сидоровича Р.М.
15. Комісією у складі колегії 21 травня 2026 року проведено співбесіду із кандидатом Соловйовим О.Л., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата на посаду судді, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.

2. Встановлення результатів спеціальної перевірки.

16. Пунктом 3 частини четвертої статті 79³ Закону передбачено, що у межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
17. Частиною п’ятою статті 75 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій.
18. Запити про надання відомостей стосовно Соловйова О.Л. було надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Київського міського територіального центра комплектування та соціальної підтримки.
19. Для проведення спеціальної перевірки відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття посади, до НАЗК подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік у порядку, визначеному частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», або в порядку, визначеному Національним агентством відповідно до статті 52¹ Закону України «Про запобігання корупції».
20. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді щодо обмеження дієздатності або недієздатності.
21. Інформації, що може свідчити про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду вимогам, встановленим Законом, не виявлено.
22. З огляду на викладене відділом з питань проведення перевірок департаменту суддівської кар’єри секретаріату Комісії складено довідку від 02 жовтня 2025 року № 21.2-563/25 про спеціальну перевірку щодо Соловйова Олега Леонідовича.

3. Стислий виклад висновку Громадської ради доброчесності.

23. На адресу Комісії 15 квітня 2026 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Соловйова О.Л. критеріям доброчесності та професійної етики.
24. В основу висновку ГРД, затвердженого 14 квітня 2026 року, покладено такі аргументи.
25. Кандидат не відповідає показнику дотримання етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті.
    1. Відповідно до інформації, яка міститься у суддівському досьє, кандидат та члени його сім’ї протягом 2014–2018 років здійснювали поїздки в тимчасово окупований Крим: кандидат щонайменше 13 разів, дружина з дитиною – шість разів.
    2. ГРД зазначила, що нею не встановлено виключних обставин, які б вимагали особистої присутності кандидата та членів його родини на тимчасово окупованій території.
26. Кандидат не відповідає показнику дотримання етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті, оскільки ухвалював судові рішення, не перебуваючи на робочому місці. Відповідно до відомостей суддівського досьє Соловйов О.Л. постановляв судові рішення під час проходження навчання:

• 30 березня 2012 року – 17 судових рішень;
• 01 червня 2012 року – 17 судових рішень;
• 31 серпня 2012 року – 16 судових рішень;
• 26 жовтня 2012 року – 16 судових рішень;
• 29 березня 2013 – 12 судових рішень;
• у період з 01 квітня 2013 року до 12 квітня 2013 року – 58 судових рішень;
• 01 листопада 2013 року – 10 судових рішень;
• 26 листопада 2013 рок. – 4 судові рішення;
• у період з 07 квітня 2014 року до 18 квітня 2014 року – 31 судове рішення;
• 19 жовтня 2018 року – 2 судові рішення;
• 28 січня 2021 року – 3 судові рішення;
• 01 липня 2022 року – 4 судові рішення;
• у період з 11 липня 2022 року до 15 липня 2022 року – 10 судових рішень;
• 07 липня 2023 року – 1 судове рішення;
• 26 січня 2024 року – 5 судових рішень.

27. Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень від кандидата.
28. У щорічні майновій декларації за 2024 рік кандидат зазначив про право користування легковим автомобілем марки «Mercedes-Benz E 200» 1993 року випуску. Відповідно до пояснень, наданих кандидатом на запит ГРД, власником цього автомобіля є особа, яка працювала його помічником у 2024 році. Користування автомобілем носило разовий характер та було зумовлено необхідністю організації його технічного обслуговування. Оскільки замовником послуг на станції технічного обслуговування був особисто кандидат, він дійшов висновку про необхідність декларування факту використання цього автомобіля.
    1. ГРД зауважила, що разове використання транспортного засобу з метою його технічного обслуговування та факт замовлення послуг на СТО не створюють правових підстав для відображення права користування у майновій декларації. Тому декларування вказаного транспортного засобу потребує додаткових пояснень кандидата.
29. Відповідно до майнових декларацій за 2023–2025 роки у тимчасовому користуванні кандидата як внутрішньо переміщеної особи перебувало житло: з листопада 2023 року квартира площею 41,5 м², а з листопада 2024 року квартира площею 57,8 м². Кандидат пояснив, що обидва об’єкти були надані йому Печерською районною державною адміністрацією в тимчасове користування на строк до одного року.
30. У майнових деклараціях за 2015–2025 роки кандидатом зазначено автомобіль марки «Chevrolet Lacetti» 2012 року випуску як об’єкт спільної сумісної власності, співвласники – кандидат та його колишня дружина.
    1. За поясненнями кандидата, автомобіль зареєстровано на ім’я його колишньої дружини, однак набутий у шлюбі та використовується для забезпечення потреб спільних дітей, у зв’язку з чим поділ спільного майна подружжя не здійснювався.
    2. Водночас ГРД звернула увагу, що відповідно до пункту 68 роз’яснень НАЗК від 29 грудня 2021 року № 11 належність об’єкта суб’єкту декларування або члену його сім’ї на праві спільної власності визначається на підставі правовстановлюючих документів, а не Сімейного кодексу України.
    3. Крім того, шлюб між кандидатом та його дружиною розірвано у 2019 році, у зв’язку з чим підстави декларування зазначеного транспортного засобу після цієї дати потребують додаткових пояснень кандидата.
    4. За таких обставин ГРД дійшла висновку, що кандидат неналежним чином підійшов до декларування відомостей про власників рухомого майна, що може свідчити про недостатню уважність до вимог фінансового контролю.
31. У майнових деклараціях за 2015–2018 роки кандидат зазначав усі отримані ним та дружиною доходи як об’єкти спільної сумісної власності, пояснивши це тим, що керувався вимогами частини другої статті 61 Сімейного кодексу України.
    1. ГРД зазначає, що кандидат мав вказувати доходи як власність того із подружжя, хто безпосередньо їх отримав. У зв’язку з цим допущені кандидатом неточності свідчать про недостатню сумлінність під час заповнення майнових декларацій.
32. У майнових деклараціях за 2015–2025 роки кандидат не вказував будь-яких грошових активів на кінець звітного періоду. ГРД висловила сумнів у відсутні в нього заощаджень, з огляду на те, що протягом цього часу кандидат не здійснював видатків на придбання об’єктів рухомого чи нерухомого майна.
    1. За поясненнями кандидата, це зумовлено необхідністю утримання двох ІНФОРМАЦІЯ_1 дітей, зокрема з урахуванням їх статусу внутрішньо переміщених осіб.
    2. На переконання ГРД, зазначені обставини потребують додаткових пояснень з метою усунення сумнівів щодо повноти відображення кандидатом грошових активів та відповідності його способу життя задекларованим доходам.
33. У пункті 17 декларацій доброчесності судді за 2016 та 2017 роки кандидат підтвердив, що не приймав одноособово або у складі колегії суддів рішення, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
    1. Водночас у пункті 18 зазначених декларацій він не підтвердив твердження «Мною пройдено перевірку відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», за результатами якої не встановлено фактів, що свідчать про порушення мною присяги судді, та не виявлено підстав для притягнення мене до дисциплінарної відповідальності».
    2. Кандидат пояснив це тим, що 05 лютого 2015 року Маріупольською об’єднаною державною податковою інспекцією було складено висновок про невідповідність вартості задекларованого майна розміру його доходів, отриманих із законних джерел, який надалі було скасовано рішенням суду. Тому на думку кандидата, ця інформація підлягала відображенню в деклараціях доброчесності.
34. У 2021 році кандидат захистив дисертацію на тему «Позовне провадження у господарському судочинстві», у якій, на думку ГРД, наявні ознаки плагіату, що є проявом академічної недоброчесності.
    1. Кандидат надав пояснення, проаналізувавши які ГРД дійшла висновку, що випадки текстових збігів у роботі становлять незначний відсоток і обмежуються окремими реченнями та словосполученнями, не мають системного характеру чи ознак запозичення значних фрагментів без належного оформлення посилань. Отже, виявлені збіги не свідчать однозначно про наявність умислу на порушення правил академічної доброчесності. Водночас ГРД вважає, що викладені обставини мають бути враховані під час оцінювання кандидата.
35. Маріупольською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області 05 лютого 2015 року складено висновок № 2377/10/05-19-17-04 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п’ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади».
    1. У висновку зазначено, що за результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень Соловйова О.Л. та підтвердних документів встановлено, що вартість майна, вказаного ним у декларації про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру за минулий рік, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1–10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ним із законних джерел.
    2. Підставою для такого висновку було декларування кандидатом права власності на квартиру у смт Гаспра, відомості про яку відсутні в Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Указана квартира 05 квітня 2006 року набута кандидатом у власність на підставі договору купівлі-продажу за ціною 117 300 грн. Водночас згідно з відомостями, наявними у Державної податкової інспекції, доходи кандидата протягом 1998–2006 років становили близько 41 000 грн.
    3. Надалі висновок Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції було скасовано судом за скаргою кандидата. Кандидат обґрунтував свою позицію тим, що гроші для придбання квартири він запозичив у сестри, що підтверджується рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 10 серпня 2012 року у справі № 0538/6973/2012 про затвердження мирової угоди між ними.
    4. Так, відповідно до ухвали Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 10 серпня 2012 року у справі № 0538/6973/2012 сестра кандидата 01 квітня 2006 року надала йому позику в сумі 40 000 дол. США, яку він зобов’язався повернути протягом п’яти років з моменту укладення договору.
    5. ГРД, проаналізувавши доходи сестри кандидата за 1998–2006 роки, вважає їх недостатніми для надання позики в розмірі 40 000 дол. США, оскільки відповідно до інформації, наданої Державною податковою службою, її сукупний дохід за вказаний період становив 55 368 грн (еквівалент 10 745 дол. США).
    6. У зв’язку з викладеним ГРД висловила сумнів щодо джерел походження коштів для набуття кандидатом квартири у смт Гаспра.
36. Кандидат 30 грудня 2024 року звертався до відповідного управління Національної поліції із заявою про те, що голова ОСББ без дозволу розмістив у його квартирі невстановлених осіб приблизно на два місяці. Ці особи винесли з квартири належні кандидату речі та завезли до помешкання власне майно.
    1. На думку ГРД, вказані обставини потребують пояснень кандидата, зокрема, чому голова ОСББ мав доступ до квартири кандидата, а також де перебував кандидат протягом двох місяців, коли за його відсутності квартирою користувались сторонні особи.
37. Кандидата у 2017 році було притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки він керував транспортним засобом за відсутності поліса обов’язкового страхування.
38. Від початку повномасштабного вторгнення кандидат тричі здійснював поїздки за кордон: з 17 до 24 липня 2022 року, з 21 до 27 вересня 2022 року та з 10 грудня 2022 року до 08 січня 2023 року. Підстави та мета поїздок потребують пояснень кандидата.
39. Відповідно до відомостей суддівського досьє, кандидат в анкеті судді, поданій 25 вересня 2019 року, зазначив серед осіб, які можуть надати йому рекомендації, ОСОБА_1. За даними відкритих джерел вказана особа, у минулому завідуюча Першої Маріупольської державної нотаріальної контори, перебуває у базі сайту «Миротворець», оскільки брала учать у конкурсі для осіб, які претендують на проходження стажування до нотаріальної палати так званої ДНР.

4. Джерела права та їх застосування.

40. Згідно з частиною першою статті 79 Закону конкурс на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу.
41. Частиною третьою статті 79 Закону передбачено, що для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про його оголошення, розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному вебсайті і вебпорталі судової влади та публікує її у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніш як за місяць до дня проведення конкурсу.
42.  Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджено рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (зі змінами).
43. Пунктом 57¹ розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-ІХ.
44. Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить кваліфікаційний іспит у межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» від 20 листопада 2024 року № 4072-ІХ.
45. Пунктом 2 частини першої статті 79² Закону встановлено, що Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ цього Закону.
46. Відповідно до вимог частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
47. Частиною четвертою статті 79³ Закону визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України:
    1.  На підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду та формує його досьє. Відповідність особи критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики встановлюється Комісією під час проведення її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді.
    2.  Проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду.
    3.  Проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
    4.  За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає рейтинг для участі в конкурсі кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді.
48. Частиною п’ятою статті 79³ Закону встановлено, що особа, яка успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді, але за результатами конкурсу не стала переможцем, може використати результати кваліфікаційного іспиту, складеного в межах такого оцінювання, під час наступного конкурсу на вакантну посаду судді апеляційного суду відповідної спеціалізації, оголошеного протягом двох років з дня складення іспиту.
49. Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.
50. Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

• компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
• професійна етика;
• доброчесність.

51. Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
52. З метою проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді у межах конкурсів за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 квітня 2025 року № 99/зп-25) (далі – Положення).
53. Розділом 2 Положення встановлено, що відповідність кандидата на посаду судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:
    1.  Відповідність кандидата критерію професійної компетентності  оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту та визначається за показниками: рівень когнітивних здібностей, рівень знань історії української державності, рівень загальних знань у сфері права, рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня, здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
    2.  Відповідність кандидата критерію особистої компетентності згідно з пунктом 2.4 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: рішучість та відповідальність, безперервний розвиток.
    3.  Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності згідно з пунктом 2.8 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: ефективна комунікація, ефективна взаємодія, стійкість мотивації, емоційна стійкість.
    4.  Відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики згідно з пунктом 2.13 Положення визначається за показниками: незалежність, чесність, неупередженість, сумлінність, непідкупність, дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті, законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в досьє, і співбесіди.
54. Згідно з вимогами частини третьої статті 85 Закону для встановлення показників відповідності кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання можуть застосовуватись інші засоби. Перелік таких засобів наведено в розділі 4 Положення.
55. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення.
56. Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією також враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24.
57. Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної та особистої компетентності у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
58. Згідно з пунктом 5.6 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання оцінюється так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 400 балів (підпункт 5.6.1.1), з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів; особиста компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.2), з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів; соціальна компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.3), з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
59. Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень цього Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту, зокрема, під час конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
60. Пунктом 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
61. Згідно з вимогами пункту 5.7 розділу 5 Положення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та проходить в засіданні Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії. Обговорення відбувається шляхом опитування кандидата на посаду судді доповідачем і членами Комісії та надання кандидатом відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов’язково обговорюються дані щодо відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
62. Представники ГРД беруть участь у співбесіді в порядку, встановленому Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами).
63. Пунктом 120 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє кандидата на посаду судді на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.
64. Відповідно до пункту 5.8 розділу 5 Положення максимально можливий бал за критеріями доброчесності та професійної етики становить 300 балів.
65. Комісія керується презумпцією, згідно з якою кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, але ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді.
66. Як зазначено в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21), «доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).

67. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий кандидат на посаду судді припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
68. Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
69. Кількість балів за результатами оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
70. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.
71. Відповідно до вимог частини першої статті 88 Закону за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
72. Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
73. Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.
74. Результати кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді, який підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, використовуються для визначення рейтингу учасників конкурсу на зайняття вакантної посади судді.

5. Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.

75. Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
76. Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
77. Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
78. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
79. Комісією 06 серпня 2025 року надіслано запит Соловйову О.Л. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої компетентності.

Кандидатом 18 серпня 2025 року надіслано до Комісії запитувані пояснення.

80. Стосовно відповідності показнику рішучості та відповідальності Соловйов О.Л. зазначив, що протягом усієї кар’єри послідовно дотримується принципів законності та справедливості, ухвалюючи рішення з урахуванням балансу прав і обов’язків усіх учасників процесу. Кандидат повідомив, що під час розгляду складних і резонансних справ проявляє рішучість у прийнятті правових рішень. На його думку, це підтверджується відсутністю випадків скасування ухвалених ним рішень з підстав упередженості або порушення закону. Водночас кандидат зауважив, що відповідальність проявляється не лише у процесуальній діяльності, а й у постійному дотриманні етичних стандартів суддівської професії.
81. Стосовно відповідності показнику безперервного розвитку Соловйов О.Л. зазначив, що постійно працює над підвищенням свого професійного рівня. Зокрема, регулярно бере участь у тренінгах і семінарах, організованих Національною школою суддів України. Крім того повідомив, що неодноразово проходив навчання, організовані Українською Гельсінською спілкою з прав людини, за результатами чого отримав відповідні сертифікати.
82. Кандидат вказав, що у 2021 році захистив дисертацію на тему «Позовне провадження у господарському судочинстві», здобувши науковий ступінь доктора філософії. На його думку, наведені обставини свідчать про прагнення до професійного розвитку,  отримання нових знань та їх застосуванні у практичній діяльності.
83. Надані Соловйовим О.Л. письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
84. На підставі дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди відповідність кандидата за критерієм особистої компетентності оцінено у 37,5 бала, що вище 75 відсотків максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що Соловйов О.Л. відповідає критерію особистої компетентності.

6. Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.

85. Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
86. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).

87. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).

88. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правового поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).

89. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).

90. У письмових поясненнях, надісланих до Комісії 18 серпня 2025 року, кандидат вказав, що приділяє значну увагу культурі спілкування під час здійснення правосуддя. За його словами, складні правові питання він намагається пояснювати простою та зрозумілою мовою, щоб учасники процесу могли усвідомити суть справи та прийнятих судом рішень. Також кандидат повідомив, що під час судових засідань завжди дотримується коректності та поваги учасників процесу незалежно від їх процесуального статусу.
91. На думку кандидата, ефективна комунікація є запорукою довіри з боку учасників судового процесу. Він зазначив, що не допускає позапроцесуального спілкування з учасниками справ, водночас у судових засіданнях докладає максимум зусиль для належного роз’яснення їх прав та обов’язків, а також суті питань, які розглядаються судом. Кандидат також зауважив, що вважає свою роботу завершеною не на етапі складання судового рішення, а на етапі його ефективного виконання.
92. Стосовно відповідності показнику ефективної взаємодії Соловйов О.Л. зазначив, що розглядає здійснення правосуддя не лише як індивідуальну діяльність, а й як командну роботу в межах судової системи. За його словами, це стосується взаємодії з колегами, працівниками апарату суду та учасниками судового процесу. Кандидат повідомив, що будує такі відносини на принципах взаємоповаги, чесності та професійної етики, прагнучи вирішувати спірні питання шляхом конструктивного діалогу.
93. Кандидат зазначив, що під час колегіального розгляду справ докладає максимальних зусиль для забезпечення ефективної спільної роботи. Вказав, що як головуючий суддя він завжди враховує думку колег, а входячи до складу колегії, не залишається осторонь, перекладаючи всю відповідальність на головуючого, а бере активну участь у розгляді справи та формуванні спільної правової позиції.
94. Соловйов О.Л. також повідомив, що ефективно взаємодіє з працівниками апарату суду, враховуючи їх зауваження та пропозиції. Він зазначив, що докладає зусиль для підтримання злагодженої атмосфери в колективі навіть у стресових ситуаціях.
95. Стосовно стійкості мотивації кандидат вказав, що вона залишається незмінною з початку його роботи в державних органах та полягає у служінні суспільству, забезпеченні верховенства права, зміцненні судової системи та підвищенні довіри до неї. Кандидат повідомив, що сприймає роботу в державному органі не лише як професійну діяльність, а насамперед як служіння громадянам, суспільству та державі, що протягом усієї кар’єри залишається його головною мотивацією.
96. Кандидат зазначив, що не відчуває професійної зневіри чи розчарування. На підтвердження цього повідомив, що навіть тривала робота в Центральному районному суді міста Маріуполя в умовах надмірного навантаження, значного суспільного тиску та наближеності до лінії бойових дій не вплинула на його ставлення до професії.
97. Соловйов О.Л. вказав, що прагне підтримувати високий рівень витривалості, що дозволяє якісно виконувати службові обов’язки навіть у складних умовах. Крім того, повідомив про бажання бути корисним судовій системі та державі. За словами кандидата, саме це стало одним із головних мотивів його відрядження до Печерського районного суду міста Києва, де він вважав, що зможе ефективно використовувати набутий досвід роботи в умовах значного навантаження.
98. Також кандидат зазначив, що стійкість його мотивації підтверджується прагненням до професійного розвитку та бажанням робити внесок в удосконалення судової системи відповідно до суспільних очікувань і європейських стандартів правосуддя.
99. Стосовно емоційної стійкості Соловйов О.Л. повідомив, що у своїй діяльності постійно стикається із ситуаціями, що супроводжуються значним психологічним навантаженням та підвищеною суспільною увагою. За словами кандидата, під час судових засідань він зберігає неупередженість, врівноваженість та коректність у спілкуванні з учасниками процесу незалежно від їх поведінки.
100. Як приклад емоційної стійкості та відданості принципам кандидат навів свою роботу в Центральному районному суді міста Маріуполя у період з 13 квітня до 13 червня 2014 року під час фази активних бойових дій між українськими військовими та угрупуваннями, що підтримувалися російською федерацією. За його словами, попри реальні загрози безпеці він продовжував здійснювати правосуддя, оскільки вважав своїм обов’язком демонструвати громадянам приклад незламності та патріотизму. Кандидат зазначив, що в умовах того часу це було його внеском у підтримання морального духу суспільства в боротьбі з ворогом.
101. Надані кандидатом письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

102. На підставі дослідження інформації, яка міститься в матеріалах досьє, та співбесіди із кандидатом, Комісія визначила, що за критерієм соціальної компетентності Соловйов О.Л. набрав 37,5 бала, що вище 75 відсотків від максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

7. Оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

103. Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
104. Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя.
105. Указані показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), а також загальновідомої та загальнодоступної інформації щодо кандидата.
106. У матеріалах суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Соловйова О.Л. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності кандидат не притягувався.
107. При оцінюванні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
108. Ураховуючи наведене, Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Соловйова О.Л. було досліджено висновок ГРД від 14 квітня 2026 року, письмові пояснення кандидата, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, подані ним як суддею декларації, а також інформація, надана державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.
109. Ознайомившись із висновком ГРД, Соловйов О.Л. надав такі пояснення щодо відвідування тимчасово окупованого Криму впродовж 2014–2018 років.
110. Кандидат повідомив, що поїздки були пов’язані зі станом здоров’я його дитини, ІНФОРМАЦІЯ_2. За словами кандидата, проживання дитини в місті Маріуполі у період із початку весни до глибокої осені було неможливим, оскільки спричиняло гостре погіршення її стану. У зв’язку з цим дружина кандидата виїжджала з дитиною до Криму на цей період. Кандидат також пояснив, ІНФОРМАЦІЯ_3.
111. Кандидат зазначив, що дружина з дитиною проживали в Криму у родичів. Оскільки родина кандидата щороку тривалий час проживала окремо від нього, він здійснював поїздки для того щоб провести час з родиною, привезти ліки та інші необхідні речі.
112. Комісія зазначає, що відвідування суддею тимчасово окупованої території України може негативно впливати на авторитет правосуддя та потребує ретельної оцінки мотивів такої поведінки.
113. Водночас встановлені під час співбесіди обставини свідчать, що поїздки кандидата були зумовлені винятковими сімейними обставинами, пов’язаними зі станом здоров’я його дитини, а не особистими, майновими чи іншими інтересами кандидата.
114. З огляду на наведене Комісія вважає, що встановлені факти відвідування Соловйовим О.Л. та його родиною тимчасово окупованої території України не є достатньою самостійною підставою для визнання його таким, що не відповідає критерію професійної етики.
115. Стосовно постановлення судових рішень у період перебування на навчанні кандидат пояснив, що в судах Донецької області приділялася значна увага суворому дотриманню процесуальних строків розгляду справ. Зокрема, у разі розгляду кримінальних справ понад шість місяців судді повинні були звітувати про причини їх тривалого розгляду. Крім того кандидат повідомив, що надмірне навантаження, здійснення правосуддя за відсутності помічника та постійно закріпленого секретаря, створювало умови, за яких відкладення розгляду нескладних справ було невиправданою тяганиною.
116. За поясненнями кандидата навчання проводилось у приміщенні Апеляційного суду Донецької області в місті Маріуполі, що давало можливість розглядати окремі справи до початку навчальних заходів та після їх завершення.
117. На запит Комісії від Деснянського районного суду міста Києва надійшла інформація про періоди відсутності на робочому місці у зв’язку з перебуванням у відпустці, відряджені, тимчасовою непрацездатністю судді Соловйова О.Л. Згідно з отриманими відомостями Соловйов О.Л. не перебував у відрядженні під час проходження навчання 01 липня 2022 року, з 15 до 17 липня 2022 року, 03 липня 2023 року та 26 січня 2024 року.
118. Комісія зауважує, що здійснення суддями правосуддя у період проходження навчання за відсутності наказу про їх відрядження може викликати певні сумніви щодо фактичного проходження такого навчання та належного виконання відповідних заходів професійної підготовки.
119. Водночас сумнів, висловлений ГРД у висновку від 14 квітня 2026 року, стосувався можливого здійснення Соловйовим О.Л. правосуддя у період його відсутності на робочому місці у зв’язку з проходженням навчання.
120. Однак отримана Комісією від Деснянського районного суду міста Києва інформація свідчить про відсутність наказів про відрядження кандидата на періоди навчання, зазначені у висновку ГРД. За таких обставин Комісією не встановлено фактів здійснення кандидатом правосуддя під час перебування у відрядженні або іншої підтвердженої відсутності на робочому місці. З огляду на викладене Комісія вважає сумніви ГРД у цій частині спростованими.
121. Стосовно інформації, наданої ГРД, яка не стала підставою для висновку, але потребує пояснень кандидата, Соловйов О.Л. повідомив таке.
122. У майновій декларації за 2024 рік він відобразив право користування легковим автомобілем марки «Mercedes-Benz E 200» 1993 року випуску, що належить особі, яка працювала його помічником у Деснянському районному суді міста Києва, з таких міркувань.
123. Кандидат пояснив, що після евакуації з міста Маріуполя до міста Києва помічник придбала цей автомобіль на випадок погіршення безпекової ситуації та необхідності повторної евакуації. Водночас автомобіль мав технічні несправності та потребував ремонту. Оскільки власниця не має посвідчення водія, вона звернулась до кандидата з проханням допомогти у транспортуванні автомобіля до станції технічного обслуговування.
124. За словами кандидата, ремонт здійснювався на декількох станціях технічного обслуговування та загалом тривав близько року. У проміжках між ремонтними роботами автомобіль перебував на стоянці біля Деснянського районного суду міста Києва. Кандидат наголосив, що не використовував його для особистих потреб, а лише здійснював транспортування, пов’язане з ремонтом.
125. Водночас кандидат зазначив, що з огляду на фактичне керування ним цим транспортним засобом та з метою уникнення будь-яких сумнівів щодо повноти відомостей у декларації він вирішив відобразити інформацію про користування автомобілем у майновій декларації.
126. Стосовно користування у 2023 році квартирами площею 41,5 м² та площею 57,8 м² Соловйов О.Л. повідомив, що указані квартири були надані йому Печерською районною державною адміністрацією в користування строком на один рік як внутрішньо переміщеній особі та не перебували в його користуванні одночасно. Після закінчення визначеного строку користування першою квартирою, державна адміністрація надала йому в користування другу на такий саме строк.
127. Стосовно декларування впродовж 2015–2025 років автомобіля марки «Chevrolet Lacetti» як об’єкта спільної сумісної власності кандидат пояснив, що цей автомобіль було придбано у 2012 році, право власності оформлено на дружину, однак оскільки автомобіль набуто під час перебування у шлюбі, він є спільною сумісною власністю подружжя. За словами кандидата, після розлучення у 2019 році розподіл майна подружжя не здійснювався, зокрема через те, що колишня дружина використовує автомобіль для потреб спільних дітей. У 2022 році колишня дружина з дітьми виїхали за кордон на цьому автомобілі, де перебувають дотепер.
128. Стосовно декларування впродовж 2015–2018 років отриманих кандидатом та дружиною доходів як об’єктів спільної сумісної власності, Соловйов О.Л. пояснив, що керувався приписами частини другої статті 61 Сімейного кодексу України, відповідно до яких об’єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
129. Комісія, проаналізувавши надані кандидатом пояснення щодо відображення автомобіля марки «Chevrolet Lacetti» як об’єкта спільної сумісної власності подружжя, а також щодо декларування доходів, отриманих ним та його дружиною, зазначає таке.
130. Відповідно до пункту 68 роз’яснень НАЗК від 29 грудня 2021 року № 11 належність об’єкта суб’єкту декларування та/або члену його сім’ї на праві спільної власності для цілей декларування визначається на підставі правовстановлюючих документів, а не положень сімейного законодавства щодо правового режиму майна подружжя.
131. Оскільки згідно з правовстановлюючими документами власником автомобіля марки «Chevrolet Lacetti» є колишня дружина кандидата, відображення ним цього автомобіля як об’єкта спільної сумісної власності не узгоджується з підходом, викладеним у зазначених роз’ясненнях НАЗК.
132. Разом з тим Комісія враховує, що під час подання декларацій за 2015–2018 роки, у яких кандидат відображав доходи подружжя як об’єкти спільної сумісної власності, вказані вище роз’яснення НАЗК ще не були опубліковані. За таких обставин Комісія має підстав ставити під сумнів добросовісність кандидата при заповненні декларацій у частині відображення доходів.
133. Стосовно відсутності задекларованих грошових активів станом на кінець звітного періоду за 2015–2025 роки кандидат пояснив, що утримання двох дітей вимагає значних поточних видатків. Зокрема видатки збільшилися після 2022 року, відколи діти у зв’язку з безпековою ситуацією проживають з матір’ю за кордоном.
134. Стосовно декларацій доброчесності судді за 2016 та 2017 роки, у яких кандидат підтвердив, що ним не приймались рішення, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» (пункт 17 декларації доброчесності судді), та одночасно не підтвердив, що ним пройдено перевірку, передбачену вказаним законом, за результатами якої не встановлено фактів, що свідчать про порушення ним присяги судді, та не встановлено підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності (пункт 18 декларації доброчесності судді), Соловйов О.Л. пояснив таке.
135. Маріупольською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області 05 лютого 2015 року було складено висновок про невідповідність вартості майна, вказаного Соловйовим О.Л. в майновій декларації та набутого ним за час перебування на посадах, визначених статтею 2 Закону України «Про очищення влади», наявній податковій інформації про доходи, отримані ним із законних джерел.
136. Указаний висновок за скаргою кандидата було скасовано в судовому порядку (постанова Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року, ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року, ухвала Вищого адміністративного суду України від 11 серпня 2016 року).
137. Водночас, з огляду на наявність висновку Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції, кандидат вважав некоректним підтверджувати у деклараціях доброчесності судді за 2016 та 2017 роки відомості про проходження ним перевірки відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» та відсутність встановлення за її результатами фактів, що свідчать про порушення ним присяги судді чи наявність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
138. Комісією встановлено, що у деклараціях доброчесності судді за 2018, 2020 та 2021 роки кандидат також не підтвердив твердження, наведене в пункті 18 декларації. Однак у деклараціях доброчесності судді за 2019 та 2022 роки він підтвердив таке твердження.
139. Встановлені обставини свідчать про непослідовність позиції кандидата під час заповнення декларацій доброчесності судді. Так, за наявності однакових фактичних обставин кандидат у різні роки по-різному відображав інформацію щодо пункту 18 декларації доброчесності судді.
140. На думку Комісії, сама по собі така непослідовність не дає достатніх підстав для висновку про умисне внесення кандидатом недостовірних відомостей або надання завідомо неправдивої інформації. Водночас вона свідчить про недостатньо уважне та сумлінне ставлення кандидата до заповнення декларацій доброчесності судді.
141. Комісія, оцінивши обставини, викладені в пунктах 129–131 та 134–140 цього рішення, у їх сукупності, доходить висновку, що хоча наведені факти окремо не свідчать про умисне приховування інформації, подання завідомо неправдивих відомостей чи інші істотні порушення вимог законодавства у сфері фінансового контролю, вони характеризують ставлення кандидата до виконання обов’язків, пов’язаних із декларуванням та заповненням декларацій доброчесності судді.
142. Комісія звертає увагу, що від судді як носія публічної влади очікується підвищений рівень уважності, послідовності та сумлінності під час відображення відомостей в офіційних документах. Водночас у діях кандидата встановлено випадки застосування підходів, які не узгоджувалися з актуальними роз’ясненнями НАЗК, а також непослідовність у заповненні декларацій доброчесності судді за однакових фактичних обставин.
143. На думку Комісії, викладене свідчить про недостатньо сумлінне ставлення кандидата до виконання обов’язків щодо належного декларування та заповнення декларацій доброчесності судді. З огляду на це, Комісія враховує зазначені обставини під час оцінювання кандидата за показником «сумлінність» критерію доброчесності та професійної етики та знижує його оцінку за цим показником на 15 балів.
144. Стосовно ймовірних проявів академічної недоброчесності у вигляді плагіату в дисертації на тему «Позовне провадження у господарському судочинстві» кандидат пояснив, що значна частина виявлених збігів стосується відтворення положень чинного законодавства, зокрема Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших нормативних актів. На думку кандидата, у науково-правових дослідженнях, предметом яких є процесуальне законодавство, відтворення законодавчих формулювань є допустимим та методологічно необхідним.
145. Кандидат також зазначив, що норми законодавства є загальнодоступними офіційними текстами, що не належать до об’єктів авторського права у розумінні Закону України «Про авторське право і суміжні права». У зв’язку з цим, збіги між текстом дисертації та нормами закону не можуть розцінюватись як плагіат незалежно від способу оформлення посилань на відповідні нормативні акти.
146. За поясненнями кандидата, частина виявлених текстових збігів стосується не запозичень із чужих наукових праць, а відтворення фрагментів його власних наукових публікацій. Статті, які стали науковою основою дисертаційного дослідження, є авторськими публікаціями кандидата та зазначені у переліку наукових праць, наведеному в дисертації. Включення до дисертації раніше опублікованих власних досліджень, на думку кандидата, відповідає усталеній академічній практиці та вимогам порядку присудження наукових ступенів.
147. Кандидат повідомив, що частина виявлених текстових збігів може пояснюватись використанням різними авторами одного й того самого першоджерела – нормативних актів. На його думку, у таких випадках схожість окремих формулювань є об’єктивним наслідком аналізу однакових законодавчих положень і сама по собі не свідчить про запозичення результатів чужої наукової праці.
148. Крім того, кандидат зауважив, що в окремих випадках могли мати місце недоліки оформлення наукового тексту, зокрема відсутність належного посилання на джерело. Водночас він вважає, що такі недоліки мають технічний характер та не свідчать про умисне привласнення результатів чужої інтелектуальної діяльності чи інші прояви академічної недоброчесності.
149. Комісія, оцінивши надані кандидатом пояснення, вважає їх достатніми для спростування висловленого ГРД сумніву.
150. Стосовно джерел походження коштів для придбання квартири у смт Гаспра кандидат пояснив таке.
151. Грошові кошти в сумі 40 000 дол. США для придбання вказаної квартири йому позичила старша сестра. Кандидат зазначив, що інформація про розмір її доходів, надана Державною податковою службою України, не відображає всіх доходів, отриманих нею протягом трудової діяльності, починаючи з 1990-х років. Зі слів кандидата, під час перебування сестри у шлюбі її чоловік займався підприємницькою діяльністю, тому її заощадження формувалися не лише за рахунок власної заробітної плати. Крім того, після смерті матері сестра успадкувала належний їй бізнес, який в подальшому відчужила.
152. За поясненнями кандидата, отримані від продажу бізнесу кошти сестра мала намір використати для придбання квартири в Криму. Однак, перебуваючи в шлюбі, вона не бажала оформлювати право власності на себе, щоб квартира не стала спільною сумісною власністю подружжя. З огляду на це було прийнято рішення оформити квартиру на кандидата. За словами Соловйова О.Л., він не брав участі у виборі квартири, але погодився формально виступити її власником.
153. Кандидат також повідомив, що через значний проміжок часу, який минув з моменту тих подій, первинні документи щодо цих обставин не збереглися. За його словами, він вживав заходів для отримання відповідних документів від сестри, однак у зв’язку з тимчасовою окупацією Кримського півострова, тривалим часом, що минув, та проживанням сестри за кордоном отримати такі документи не виявилося можливим.
154. Так, 05 квітня 2006 року кандидат уклав договір купівлі-продажу квартири у смт Гаспра. Коли згодом сестра виявила бажання оформити право власності на квартиру на себе, з’ясувалося, що під час її придбання відомості про об’єкт не були належним чином внесені Ялтинським бюро технічної інвентаризації до державного реєстру прав власності. Виявлений недолік державної реєстрації перешкоджав переоформленню права власності. Кандидат зазначив, що намагався усунути цю помилку, проте вжиті ним заходи не дали результату.
155. Кандидат пояснив, що звернення до суду у 2012 році та подальше укладення мирової угоди, відповідно до якої право власності на квартиру переходило до сестри, були зумовлені необхідністю вирішення проблем, пов’язаних з оформленням права власності на цей об’єкт. За його словами, ними було обрано спосіб переоформлення прав на квартиру шляхом укладення мирової угоди, затвердженої судом, яка надалі стала підставою для оформлення права власності.
156. Комісія враховує надані кандидатом пояснення щодо джерел походження коштів для придбання квартири у смт Гаспра, а також обставини подальшого переходу права власності на цей об’єкт до його сестри.
157. Комісія наголошує, що відповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики передбачає не лише формальне дотримання вимог законодавства, а й добросовісність його дій за змістом. Відповідно до Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24, законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав оцінюється, зокрема, з урахуванням того, чи були дії судді, спрямовані на набуття або відчуження таких прав, добросовісними та такими, що відповідають правилам професійної етики.
158. Хоча саме по собі звернення до суду та укладення мирової угоди не суперечать вимогам законодавства, встановлені під час співбесіди обставини дають підстави для певних сумнівів у тому, що судовий механізм у цьому випадку був використаний виключно для вирішення реального спору про право, а не для подолання юридичних труднощів, пов’язаних з оформленням правовстановлюючих документів на нерухоме майно.
159. На думку Комісії, такі обставини не свідчать про істотну невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики і самі по собі не дають підстав для висновку про незаконність джерел походження прав на відповідний об’єкт нерухомості. Разом з тим вони не повною мірою узгоджуються з найвищими стандартами добросовісної поведінки, яких суспільство вправі очікувати від судді.
160. З огляду на викладене Комісія враховує зазначені обставини під час оцінювання кандидата за показником «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав, відповідність рівня життя задекларованим доходам та відповідність способу життя статусу судді» критерію доброчесності та професійної етики і знижує оцінку за цим показником на 15 балів.
161. Стосовно звернення до Національної поліції із заявою про те, що голова ОСББ розмістив у наданій йому квартирі невстановлених осіб, Соловйов О.Л. пояснив, що як внутрішньо переміщеній особі йому в користування було надано житло на підставі розпорядження районної державної адміністрації. До заселення кандидата у квартирі проживала інша родина. З огляду на незадовільний стан житла кандидат вирішив провести косметичний ремонт, а на час його виконання винайняв іншу квартиру. Водночас, відвідавши квартиру, кандидат виявив, що в ній проживають невідомі особи, яких, за його словами, без відповідних правових підстав заселив голова ОСББ. У зв’язку з цим кандидат звернувся до органів Національної поліції.
162. Стосовно притягнення до адміністративної відповідальності у зв’язку з керуванням транспортним засобом за відсутності поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності кандидат пояснив, що автомобіль ВАЗ 2103, який він транспортував до гаража, належав його батькові, а тому він не був обізнаний про відсутність відповідного страхового поліса.
163. Стосовно здійснення поїздок за кордон у період дії воєнного стану кандидат пояснив, що його метою було відвідування дітей, які проживають за межами України.
164. Стосовно зазначення в анкеті судді, поданій в 2019 році, серед осіб, які можуть надати кандидату рекомендацію, ОСОБА_1, Соловйов О.Л. пояснив таке.
165. За словами кандидата, на той час ОСОБА_1 обіймала посаду завідувача Першої державної нотаріальної контори Маріупольського нотаріального округу. Зазначення її в анкеті було зумовлене бажанням надати Комісії можливість отримати об’єктивну характеристику від незацікавленої та не пов’язаної з ним професійними відносинами особи. Кандидат повідомив, що не інформував ОСОБА_1 про зазначення її імені в анкеті, а також що фактично не отримував від неї рекомендації.
166. На думку кандидата те, що після окупації Маріуполя ОСОБА_1 залишилась там проживати та взяла участь у конкурсі для осіб, які претендують на проходження стажування у нотаріуса за рішенням від 29 вересня 2022 року № 9 «Комісії з організації стажування та контролю за проведенням Нотаріальної палати ДНР», є зрадою. Водночас він зазначив, що не міг передбачити подальшу поведінку ОСОБА_1, оскільки ані професійних ані особистих стосунків з нею не підтримував.
167. Досліджені матеріали досьє, співбесіда із кандидатом Соловйовим О.Л., а також надані ним пояснення дали підстави Комісії оцінити відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики у 270 балів.

8. Висновок Комісії за результатами розгляду справи.

168. За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Соловйов О.Л. у сукупності набрав 679,8 бала. 

     Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
     Професійна компетентність	Когнітивні здібності	41,8	334,8
     	Рівень знань з історії української державності	40
     	Загальні знання у сфері права та знання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду	137
     	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	116
     Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	19	37,5
     	Безперервний розвиток	18,5
     Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9,33	37,5
     	Ефективна взаємодія	9
     	Стійкість мотивації	9,17
     	Емоційна стійкість	10
     Доброчесність та професійна етика	Незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу		270
     Всього			679,8

169. Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
170. Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Соловйова О.Л. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.
171. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 28, 79–79³, 83–88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Соловйова Олега Леонідовича вимогам до кандидата на посаду судді.

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Соловйов Олег Леонідович набрав 679,8 бала.

Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Соловйова Олега Леонідовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                          Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                      Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                Роман КИДИСЮК