Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Шаповалової Ірини Сергіївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА,

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ірини Шаповалової,

представника Громадської ради доброчесності Юлії ОЛЕЩЕНКО,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Шаповалової Ірини Сергіївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Відповідно до частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Шаповалова І.С. звернулася до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Шаповалову І.С. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Шаповалова І.С. ____ року народження, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2006 році закінчила Дніпропетровський національний університет і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію «юрист».

У 2020 році в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ захистила дисертацію на тему «Застосування слідчим суддею практики Європейського суду з прав людини при здійсненні судового контролю» та отримала науковий ступінь «доктор філософії».

Вчене звання відсутнє.

Указом Президента України від 15 червня 2012 року № 394/2012 Шаповалову І.С. призначено на посаду судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області строком на п’ять років.

Присягу судді Шаповалова І.С. склала 19 грудня 2012 року.

Указом Президента України від 07 вересня 2018 року № 272/2018 Шаповалову І.С. призначено на посаду судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 18 липня 2024 року № 2233/0/15-24 Шаповалову І.С. відряджено до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області (нині – Дніпровський районний суд Дніпропетровської області) для здійснення правосуддя строком на один рік із 01 серпня 2024 року.

Рішеннями Вищої ради правосуддя від 22 травня 2025 року № 1095/0/15-25 та 21 травня 2026 року № 952/0/15-26 строк відрядження Шаповалової І.С. до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області для здійснення правосуддя продовжився на один рік.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до положень статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Шаповалова І.С. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Професійна компетентність	Когнітивні здібності	55,00	367,50
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	146,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	126,50

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 367,50 бала із 400 можливих, свідчить про підтвердження Шаповаловою І.С. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Шаповалової І.С.

Запити про надання відомостей стосовно Шаповалової І.С. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів із інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Шаповалової І.С. вимогам до кандидата на посаду судді.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Шаповалову І.С.

Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Дніпровського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Шаповалової І.С. визначено члена Комісії Шевчук Г.М.

Комісією в межах повноважень надіслано запити до НАЗК, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, а також отримано відомості з державних реєстрів та інформаційних систем. Отримані відповіді державних органів та витяги з реєстрів долучено до суддівського досьє.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-6808/25), та запропоновано надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою.

До Комісії 16 липня 2025 року надійшли пояснення від Шаповалової І.С. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 30 червня 2026 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Шаповалової І.С. критеріям доброчесності та професійної етики.

Членом Комісії – доповідачем (лист від 30 червня 2026 року № 32 дпс-808/23/3) кандидату надіслано висновок ГРД та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені в ньому обставини.

До Комісії 01, 06 та 07 липня 2026 року надійшли пояснення Шаповалової І.С. щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії відповідних документів.

Шаповаловій І.С. було надано можливість ознайомитись із матеріалами суддівського досьє, а також досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Шаповаловою І.С. проведено 09 липня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та його показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів колегії, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до п. 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	22	22	22	22,00	46,00
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	24	24	24	24,00

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 46,00 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів колегії, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Членами Комісії, виходячи з власного переконання, з урахуванням наданих кандидатом документів, а також її пояснень під час співбесіди індивідуально оцінено Шаповалову І.С. за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до п. 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	11	11	11	11,00	44,00
	Ефективна взаємодія	11	11	11	11,00
	Стійкість мотивації	11	11	11	11,00
	Емоційна стійкість	11	11	11	11,00

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 44,00 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).

Відповідно до пункту 5.13 Положення істотність порушень встановлюється Комісією при закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Для встановлення істотності порушень використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

До Комісії 30 червня 2026 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Шаповалової І.С. критеріям доброчесності та професійної етики.

Шаповалова І.С. надала письмові пояснення щодо доводів, зазначених у висновку ГРД, які підтримала під час співбесіди 09 липня 2026 року.

ГРД зазначає, Шаповалова І.С. не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «чесність», «відповідність рівня життя задекларованим доходам».

Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, Шаповалова І.С. задекларувала отримання її донькою 8 грудня 2016 року подарунка від ОСОБА_1 у негрошовій формі у вигляді квартири площею 50 кв.м у смт Слобожанське, Дніпропетровської області, задекларована вартість правочину становила 50 397 гривень.

На думку ГРД, задекларована вартість зазначеного об’єкта нерухомості не відповідає ринковим умовам того періоду, що підтверджується архівними аналітичними даними щодо вартості житлової нерухомості у місті Дніпро та Дніпропетровській області. Так, у 2016 році середня вартість 1 кв.м житла у місті Дніпро становила 633-681 доларів США, а фактичні угоди щодо однокімнатних квартир площею 38-40 кв.м укладалися в межах 23 800 – 26 800 доларів США, що еквівалентно приблизно 600-670 доларів США за кв.м.

З урахуванням того, що смт Слобожанське є передмістям міста Дніпра, допустимим є певне зниження вартості, однак навіть за таких умов ринкова ціна не могла бути нижчою за орієнтовно 450-550 доларів США за кв.м, що для квартири площею 50 кв.м становить близько 22 500 – 30 000 доларів США або приблизно 575 000 – 770 000 гривень за курсом 2016 року.

Комісією встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в інтересах якої діяла Шаповалова І.С., 07 грудня 2016 року уклали договір дарування квартири відповідно до якого ОСОБА_2, прийняла у дар безоплатно квартиру загальною площею 50 кв.м, що знаходиться за адресою Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт Слобожанське, АДРЕСА_1.

Відповідно до відомостей, викладених у Звіті про оцінку майна, складеного СОД ФОП ОСОБА_3 від 31 жовтня 2016 року, вартість відчужуваної квартири склала 50 397 гривень.

З пояснень Шаповалової І.С. вбачається, що її доньці ОСОБА_2 з 08 грудня 2016 року по 21 листопада 2025 року належала квартира __ в будинку АДРЕСА_1 в смт Слобожаське (Ювілейне) Дніпровського (Дніпропетровського) району Дніпропетровської області на підставі договору дарування від 08 грудня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий № ___.

Вищевказана квартира була подарована її доньці бабусею ОСОБА_1.

Оскільки доньці ОСОБА_2 на момент укладення договору було ІНФОРМАЦІЯ_1.

Щодо визначеної вартості цього майна в сумі 50 397 гривень Шаповалова І.С. пояснила тим, що договір дарування є безоплатним правочином, а вказана сума була відображена в договорі відповідно до документів, використаних під час нотаріального оформлення правочину, зокрема даних щодо оціночної вартості такого нерухомого майна, яка визначена суб’єктом оціночної діяльності, та яка визначалась для цілей подальшого оподаткування, оскільки, відповідно до пункту 174.6 статті 174 Податкового кодексу України об’єкти дарування оподатковуються за правилами, встановленими для оподаткування спадщини (на час укладення договору у 2016 році дарування між особами, які не належали до членів сім’ї першого ступеня споріднення, підлягало оподаткуванню у порядку, передбаченому статтею 174 Податкового кодексу України). При посвідченні договору нотаріусу були надані всі необхідні документи, у тому числі документи щодо вартості об’єкта нерухомості.

Під час співбесіди Шаповалова І.С. наголосила, що вартість квартири в договорі дарування зазначалась саме для цілей подальшого оподаткування такого правочину.

Наведені обставини викликають у Комісії обґрунтовані сумніви, що  Шаповалова І.С. при укладенні договору дарування квартири із зазначенням очевидно суттєво заниженої ціни для подальшого оподаткування діяла відповідно до правил професійної етики та інших етичних норм.

Також, ГРД зазначає, що відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік чоловік Шаповалової І.С. набув у власність автомобіль марки «LEXUS RX 350», 2010 року випуску, вартість якого зазначена 250 000 гривень, що еквівалентно на дату набуття близько 8 460 доларів США.

Разом з тим, за даними спеціалізованих автомобільних майданчиків та ринку вживаних транспортних засобів, середньоринкова вартість автомобілів такої моделі та року випуску становить приблизно 14 000 – 18 000 доларів США залежно від технічного стану, що еквівалентно 602 000 – 774 000 гривень за офіційним курсом НБУ.

Крім того, ГРД на вебсайті «AvtoRia» було виявлено оголошення про продаж автомобіля, аналогічного тому, який придбав чоловік Шаповалової І.С. З огляду на збіг VIN-коду, ймовірно, йдеться про той самий транспортний засіб. Відповідно до оголошення, автомобіль пропонувався до продажу за 18 400 доларів США, що на момент придбання становило приблизно 543 720 гривень.

На думку ГРД, вказані обставини свідчать про невідповідність кандидата критеріям доброчесності.

Шаповалова І.С. пояснила, що автомобіль марки «LEXUS RX 350», 2010 року випуску, був придбаний її чоловіком ОСОБА_5 11 травня 2022 року. На момент придбання транспортний засіб був у використанні протягом 12 років, мав значний пробіг (близько 240 000 км) та перебував у незадовільному технічному стані. Зокрема, автомобіль мав корозійні пошкодження порогів, панелей боковин і колісних арок, деформацію кузова без пошкодження лакофарбового покриття, забруднення салону та сидінь, подряпини на дверях, сколи скла, двигун і агрегати були вкриті грязьово-олійними нашаруваннями, а сам двигун не запускався.

За словами кандидатки, технічний стан транспортного засобу підтверджується звітом про оцінку № 2022-05.11/01 від 11 травня 2022 року, складеним суб’єктом оціночної діяльності — ТОВ «ПРАЙМ ОЦІНКА». Оцінка проводилася з метою визначення ринкової вартості саме цього автомобіля з урахуванням його індивідуальних технічних характеристик і фактичного стану. Відповідно до звіту, ринкова вартість транспортного засобу становила 250 000 гривень.

Щодо оголошення на вебсайті «AvtoRia», на яке посилається ГРД, кандидатка зазначила, що воно не може вважатися належним доказом ринкової вартості спірного автомобіля, оскільки не враховує індивідуальних характеристик конкретного автомобіля, його технічного стану, пробігу, історії експлуатації, комплектації, наявності пошкоджень та інших факторів, які безпосередньо впливають на ринкову вартість.

Також кандидат звернула увагу, що оголошення було опубліковано 4 січня 2022 року, тобто більш ніж за чотири місяці до придбання автомобіля її чоловіком11 травня 2022 року.

Враховуючи пояснення кандидата та надані документи на їх підтвердження, Комісія не знайшла підстав вважати поведінку кандидата щодо зазначених обставин умисною, проте розцінює її як підставу для зменшення балів кандидата за критерієм доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «чесність».

Також на думку ГРД Шаповалова І.С. не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», «чесність» та «сумлінність».

Громадська рада доброчесності звертає увагу на обставини розгляду Шаповаловою І.С. справи № 185/5387/22 за позовом про відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав; справи № 185/672/24 та справи № 185/3193/24 за позовом батьків про позбавлення матерів батьківських прав; справи № 185/5586/24 за позовом про визначення місця проживання дитини з батьком.

На думку ГРД, ухвалені судові рішення у зазначених справах не містять обґрунтування наявності спору між батьками, а у їх мотивувальних частинах фактично відсутній аналіз обставин і доказів, які б підтверджували наявність передбачених законом підстав для втручання у сімейні відносини, а також не вбачається належного обґрунтування того, яким чином таке втручання у сімейні відносини відповідало найкращим інтересам дітей. Крім того, окрему увагу ГРД привернули скорочені строки розгляду справ, зокрема справи № 185/5387/22, яку було розглянуто протягом 15 днів.

На підставі зазначеного ГРД вважає, що Шаповалова І.С. під час здійснення професійної діяльності не вживала достатніх заходів щодо дотримання прав дитини та, ймовірно, сприяла створенню підстав для уникнення військовозобов’язаними мобілізації.

Шаповалова І.С. пояснила, що під час розгляду справ нею враховувалися вимоги Сімейного кодексу України, правові позиції Верховного Суду та практика Європейського суду з прав людини щодо пріоритетності найкращих інтересів дитини та необхідності дотримання принципу пропорційності втручання у сімейні відносини.

При розгляді справ нею були залучені органи опіки та піклування, враховувався висновок органу опіки та піклування, а також найкращі інтереси дитини. До того ж, ці справи стосувалися різних за своєю правовою природою способів захисту прав та інтересів дитини: визначення місця проживання дитини, відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та позбавлення батьківських прав.

Пояснюючи мотиви ухвалення рішень у справах № 185/5387/22, № 185/672/24, № 185/3193/24 та № 185/5586/24, Шаповалова І.С. зазначила, що всі вони належать до категорії справ, у яких предметом судового розгляду були права та інтереси дітей.

У кожній із зазначених справ судом було досліджено всі надані сторонами докази, такі як письмові матеріали справи, які зокрема характеризують особу позивача та відповідача в контексті виконання їх батьківських обов’язків, документи щодо умов проживання дітей, висновки органів опіки та піклування, акти обстеження житлово- побутових умов, відомості щодо фактичної участі кожного з батьків у вихованні та утриманні дітей, а також інші докази, що мали значення для правильного вирішення спору у справах цієї категорії.

Стосовно висновків органів опіки та піклування Шаповалова І.С. зазначила, що такі висновки є важливим джерелом доказів, проте не мають для суду наперед встановленої сили. Суд не може автоматично погоджуватися або не погоджуватися з висновком органу опіки та піклування, а зобов’язаний оцінювати його у сукупності з усіма іншими доказами у справі та самостійно встановлювати обставини, що мають значення для вирішення спору.

Щодо зауваження про відсутність очевидного спору між батьками Шаповалова І.С. зазначила, що наявність спору в сімейних правовідносинах не завжди проявляється у відкритому конфлікті сторін. У низці випадків судове вирішення питання про місце проживання дитини є необхідним для усунення правової невизначеності, забезпечення реалізації прав дитини та батьків, а також для закріплення фактично існуючого порядку проживання дитини, який відповідає її інтересам.

Усі рішення у зазначених справах ухвалювалися на підставі встановлених судом фактичних обставин, досліджених доказів та вимог чинного законодавства. Висновок про відповідність таких рішень найкращим інтересам дітей ґрунтувався не на формальному підході чи перевазі одного з батьків над іншим, а на комплексній оцінці всіх обставин кожної конкретної справи та необхідності забезпечення належного захисту прав і законних інтересів дітей.

Щодо строків розгляду справ, Шаповалова І.С. зауважила, що намагається забезпечити швидкий та оперативний розгляд будь-якої справи та не зволікає із ухваленням судового рішення, тому застереження ГРД щодо цього навпаки свідчить про її сумлінність під час здійснення правосуддя. До того ж, у зазначеній категорії справ дуже часто строки розгляду є вкрай важливими, оскільки безпосередньо стосуються життя, безпеки і добробуту дітей.

Крім того, на спростування доводів ГРД про ймовірне, сприяння створенню підстав для уникнення військовозобов’язаними мобілізації Шаповалова І.С. надала до Комісії відповідь на її запит Павлоградської державної адміністрації Дніпропетровської області від 07 липня 2026 року з якої вбачається, що за судовими рішеннями у справах: від 10 серпня 2022 року № 185/5387/22, від 05 червня 2024 року № 185/672/24, від 24 червня 2024 року № 185/3193/24, від 22 липня 2024 року № 185/5586/24 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, зазначеним у запиті громадянам, не надавалися, у зв’язку з відсутністю підстав для надання такої відстрочки.  

Не вдаючись до оцінки судових рішень, Комісія, дослідивши наведені факти і обставини, вважає пояснення Шаповалової І.С. обґрунтованими та достатніми, такими, які не дають підстав, щоб ставити під сумнів дотримання кандидатом критеріїв доброчесності та професійної етики.

Також, на думку ГРД Шаповалова І.С. не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності» та «сумлінність».

ГРД зазначає, що Шаповалова І.С., перебуваючи у відрядженні, ухвалила 12 рішень у цивільних справах. Водночас, 31 січня 2022 року вона постановила ухвали про виправлення описок у цих рішеннях, змінивши дату їх ухвалення з 23 на 24 травня 2019 року.

З наданих Шаповаловою І.С. пояснень вбачається, що відповідно до наказу голови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області №147-з від 20 травня 2019 року її було відряджено до Дніпровського регіонального відділення НШСУ для участі у проведенні семінару тривалістю 1 календарний день 23 травня 2019 року.

Згідно наказу керівника апарату Павлоградського міськрайонного суду №13-з від 01 лютого 2016 року помічників суддів було призначено відповідальними за підготовку та своєчасне надіслання електронних копій судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР).

Шаповалова І.С. зазначає, що за час її відрядження помічником судді було складено проєкти судових рішень по справам: - № 185/4061/19 (провадження 2/185/2795/19) – ухвала про відкриття загального позовного провадження у справі; 185/1982/19 (провадження 2/185/2198/19) – ухвала про відкриття загального провадження у справі; - 185/3903/19 (провадження 2/185/2731/19) – ухвала про відкриття загального позовного провадження у справі; - 185/3506/19 (провадження 2/185/2632/19) – ухвала про відкриття загального провадження у справі; - 185/3560/19 (провадження 2/185/2652/19) – ухвала про відкриття загального позовного провадження у справі; - 185/3695/19 (провадження 2/185/2698/19) – ухвала про відкриття загального позовного провадження у справі; - 185/3818/19 (провадження 2-н/185/319/19) – ухвала про відмову у видачі судового наказу; - 185/3833/19 (провадження 2-н/185/327/19) – ухвала про відмову у видачі судового наказу; - 185/3834/19 (провадження 2-н/185/328/19) - ухвала про відкриття наказного провадження; - 185/3834/19 (провадження 2-н/185/328/19) – судовий наказ про стягнення заборгованості; - 185/3838/19 (провадження 2-н/185/330/19) – ухвала про відкриття наказного провадження; - 185/3838/19 (провадження 2-н/185/330/19) – судовий наказ про стягнення заборгованості.

Вказані проєкти були збережені за датою їх виготовлення – 23 травня 2019 року та підготовлені для надіслання до ЄДРСР на наступний робочий день 24 травня 2019 року.

Під час комунікації з Етичною радою (січень 2022 року) було виявлено, що дати у вищевказаних ухвалах не відповідають фактичній даті їх постановлення – 24 травня 2019 року, і саме це стало підставою для постановлення ухвал про виправлення описки у відповідності до положень частини першої статті 269 Цивільно процесуального кодексу України.

Комісія вважає пояснення Шаповалової І.С. щодо зазначених фактів обґрунтованими та достатніми, такими, які не дають підстав, щоб ставити під сумнів дотримання кандидатом критеріїв доброчесності та професійної етики, оскільки зазначені порушення виправлені кандидатом самостійно шляхом ухвалення рішень про виправлення описок.

Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але є такою, що характеризує Шаповалову І.С.

1. Кандидат ухвалила вирок у справі № 185/60/14-к від 25 грудня 2015 року, який у подальшому внесла до ЄДРСР українською та російською мовами.

Крім того, у справі № 185/11856/14-к кандидат 5 грудня 2014 року та 12 грудня 2014 року ухвалила рішення про застосування запобіжних заходів російською мовою та направила їх до ЄДРСР.

Шаповалова І.С. пояснила, що вирок у справі № 185/60/14-к від 25 грудня 2015 року було ухвалено українською мовою та перекладено російською, оскільки ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2015 року, у зв’язку з заявою обвинуваченого про те, що він не володіє українською мовою до участі у справі було залучено перекладача.

Шаповалова І.С. зауважила також, що незалучення до участі перекладача під час розгляду цього кримінального провадження попереднім складом суду було однією з підстав для скасування вироку під час перегляду судом апеляційної інстанції.

Оскільки конкретних роз’яснень Закон України «Про доступ до судових рішень» щодо правил надіслання або не надіслання перекладу вироку до ЄДРСР не містив, вона вважала правильним надіслати в ЄДРСР не тільки сам вирок, який було проголошено в судовому засіданні, але й переклад цього вироку.

Що стосується ухвал у справі № 185/11856/14-к від 05 грудня 2014 року та 12 грудня 2014 року, Шаповалова І.С. зазначила, що розгляд цієї справи здійснювався за правилами КПК України 1960 року, тобто в умовах законодавчого регулювання, яке суттєво відрізнялося від застосовного сьогодні. В судовому засіданні за клопотанням учасників було ухвалено здійснювати розгляд за правилом мови більшості населення на території міста Донецька (російською мовою).

Також кандидат звернула увагу на те, що ухвали у справі № 185/11856/14-к від 05 грудня 2014 (про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв’язку) та від 12 грудня 2014 року (щодо вирішення клопотання про заміну запобіжного заходу обвинуваченому по суті) було постановлено в межах  розгляду питання щодо запобіжного заходу, тобто в межах провадження, яке вимагало невідкладного судового розгляду та безпосередньо стосувалося одного з основоположних прав людини – права на свободу та особисту недоторканність.

За таких обставин першочерговим завданням суду було забезпечення своєчасного судового контролю за законністю обмеження права на свободу, дотримання процесуальних гарантій обвинуваченого та недопущення безпідставного тримання особи під вартою.

До того ж, спосіб оформлення судового рішення жодним чином не вплинув ні на законність судового контролю, ні на реалізацію процесуальних прав учасників провадження, ні на можливість оскарження такого рішення.

Окрім цього, ані КПК 1960 року, ані чинний КПК України не містили взагалі будь-якої законодавчої регламентації щодо дій судді та можливих процесуальних рішень за описаних мною обставин.

Комісія вважає пояснення Шаповалової І.С. щодо зазначених фактів обґрунтованими та достатніми, такими, які не дають підстав, щоб ставити під сумнів дотримання кандидатом критеріїв доброчесності та професійної етики.

2. Громадська рада доброчесності звертає увагу, що у декларації про майно, доходи, витрати і фінансові зобов’язання, за 2013 рік відсутні відомості про отримання чоловіком Шаповалової І.С. будь-якого доходу від відчуження транспортного засобу.

Кандидат пояснила, що 24 лютого 2012 року ОСОБА_5 придбав автомобіль марки «Мітсубісі Лансер», 2008 року випуску. Станом на дату надання пояснень документи, пов’язані з придбанням цього автомобіля не збереглись. В зв’язку з тим, що вказаний автомобіль належав члену її сім’ї (чоловікові), нею було відображено його в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік.

Вона також користувалась цим автомобілем. 24 квітня 2013 року сталась дорожньо-транспортна пригода, через яку автомобіль марки «Мітсубісі-Лансер» 2008 року випуску отримав суттєві механічні пошкодження і став непридатний до експлуатації. Оскільки вартість відновлювального ремонту цього транспортного засобу в результаті ДТП суттєво перевищувала його вартість, вказаний автомобіль був знятий з реєстраційного обліку 21 травня 2013 року та був відчужений в стані, непридатному до експлуатації.

Оскільки у декларації зазначаються відомості про об’єкти, які станом на останній день звітного періоду перебувають у власності або володінні декларанта або члена його сім’ї, то під час заповнення декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013 рік відомості про цей автомобіль не зазначались.

До того ж, в досьє кандидата в розділі 5 «Матеріали перевірки кандидата» в підрозділі «Дані реєстрів» наявна відповідь № 2385968 від 25 лютого 2026 року з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_5, в яких за 2013 рік відсутній будь-який дохід від відчуження ним автомобіля марки «Мітсубісі Лансер», 2008 року випуску.

Комісія вважає пояснення Шаповалової І.С. щодо зазначених фактів обґрунтованими та достатніми, такими, які не дають підстав, щоб ставити під сумнів дотримання кандидатом критеріїв доброчесності та професійної етики.

3. Кандидат під час заповнення декларацій доброчесності судді за 2015, 2016 та 2017 роки у пункті 18 декларацій, який містить твердження: «Мною пройдено перевірку відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», за результатами якої не встановлено фактів, що свідчать про порушення мною присяги судді, та не виявлено підстав для притягнення мене до дисциплінарної відповідальності», не проставила жодної позначки «ані підтверджую, ані не підтверджую».

Шаповалова І.С. пояснила, що при заповненні декларації доброчесності судді за 2015, 2016 та 2017 роки, в пункті 18, нею не проставлено жодних відміток щодо  проходження перевірки відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», за результатами якої не встановлено фактів, що свідчать про порушення нею присяги судді, та не виявлено підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності з огляду на те, що нею не приймались одноособово або в колегії суддів рішення, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

За даними Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону «Про очищення влади», інформація за параметрами пошуку «Шаповалова Ірина Сергіївна» в 2016 році була відсутня.

Комісія вважає пояснення Шаповалової І.С. щодо зазначених фактів обґрунтованими та достатніми, такими, які не дають підстав, щоб ставити під сумнів дотримання кандидатом критеріїв доброчесності та професійної етики.

4. У відкритих джерелах, зокрема на сторінці громадської ініціативи «Наш Павлоград» у соціальній мережі Facebook, опубліковано матеріали, що стосуються діяльності Шаповалової І.С.

У відповідному дописі зазначається, що кандидат ухвалювала судові рішення, які, на думку авторів публікації, прийняті в інтересах конкретного фермерського господарства («Пітер»), при цьому стверджується про можливе формальне відтворення змісту інших судових рішень без належного дослідження обставин справи та доводів сторін. Також вказується на ігнорування пояснень учасників процесу та правових позицій Верховного Суду.

Крім того, у публікації містяться твердження про наявність у практиці Кандидатки випадків відмови у відкритті кримінальних проваджень за наявності, на думку авторів, очевидних ознак кримінальних правопорушень, а також інформація про подання Кандидаткою скарг до Вищої ради правосуддя у контексті публічної критики її діяльності. Окремо зазначається про можливу системність відповідних рішень та висловлюються припущення щодо упередженості судді та лобіювання інтересів окремих суб’єктів господарювання.

Громадська рада доброчесності наголошує, що наведені у публікації обставини самі по собі не є підставою для висновку про невідповідність Шаповалової І.С. критеріям доброчесності чи професійної етики. Водночас зазначена інформація підлягає висвітленню та обговоренню під час оцінювання, оскільки її наявність може породжувати сумніви у стороннього об’єктивного спостерігача щодо відповідних обставин.

Шаповалова І.С. пояснила, що будь-які припущення щодо ухвалення нею рішень в інтересах певних осіб не відповідають дійсності та не підтверджені жодними встановленими фактами чи рішеннями компетентних органів. Усі рішення приймалися виключно на підставі Конституції України, законів України, встановлених обставин справи та досліджених судом доказів із дотриманням принципів незалежності, неупередженості та верховенства права.

Окремо кандидат зазначила, що вона відкрита до суспільного контролю та професійної критики в межах, визначених законом, і завжди готова до надання пояснень щодо своєї суддівської діяльності та зауважила, що єдина відома їй публікація, яка містить тези, відображені в цьому пункті була опублікована в соціальній мережі Facebook :ІНФОРМАЦІЯ_2.

Зміст цієї публікації є оціночними судженням автора та не містить об’єктивно перевірених фактів, встановлених у передбаченому законом порядку.

Викладені припущення ґрунтуються на суб’єктивному сприйнятті окремою особою ухваленого мною судового рішення, покликання на публікації якого в цій же соціальній мережі відображено у зазначеній мною публікації.

Шаповалова І.С. звернула увагу на дату цієї публікації – 10 липня 2025 року, оскільки в цей час вона майже рік була відряджена до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області, хоча судове рішення було ухвалено нею ще під час роботи в Павлоградському міськрайонному суді Дніпропетровської області. Це може вказувати на спробу дискредитації її репутації та спробу сформувати у громадськості уявлення про мою неналежну поведінку як судді.

Також Шаповалова І.С. зазначила, що критика її суддівської діяльності у наведеній публікації стосувалась рішення у цивільній справі № 185/2332/24 за позовом фізичної особи до фермерського господарства про дострокове розірвання договору, про стягнення недоплаченої орендної плати і пені, розгляд якої завершено 11 червня 2024 року ухваленням рішення про відмову в задоволенні позовних вимог цієї фізичної особи, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року та ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою позивача на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2024 року, ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року, що вказує на те, що твердження автора публікації щодо ухваленого рішення були предметом перевірки судом апеляційної та касаційної інстанції та не знайшли свого підтвердження.

Інтереси позивача в цій справі за довіреністю представляв ОСОБА_6 (який є автором публікації, яка наводиться у пості: ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

В 2024 році ОСОБА_6 також звертався до Вищої ради правосуддя зі скаргою щодо обставин ухвалення вищевказаного рішення у справі та ухвалою Першої дисциплінарної палати від 28 жовтня 2024 року було відмовлено у відкритті дисциплінарної справи, що вказує на те, що всі твердження автора публікації щодо ухваленого нею рішення були предметом перевірки в межах поданої дисциплінарної скарги та не знайшли свого підтвердження.

Щодо змісту публікації, у якій висловлюються припущення про нібито ухвалення судових рішень в інтересах конкретного суб’єкта господарювання, «копіювання» судових актів та ігнорування доводів сторін, Шаповалова І.С. зазначила, що абсолютно всі судові рішення, ухвалені нею, приймалися виключно на підставі Конституції та законів України, з дотриманням принципів верховенства права, змагальності сторін та внутрішнього переконання судді, сформованого на основі всебічного та безпосереднього дослідження доказів у кожній конкретній справі. Доводи сторін отримували належну правову оцінку в мотивувальних частинах відповідних судових рішень у межах предмета доказування.

Зміст же цієї публікації є оціночним судженням автора (якого неможливо ідентифікувати) та не містить об’єктивно перевірених фактів, встановлених у передбаченому законом порядку. Викладені припущення ґрунтуються на суб’єктивному сприйнятті конкретного судового рішення, з яким був не згоден представник позивача.

Щодо тверджень про «копіювання рішень» Шаповалова І.С. зазначила, що подібність формулювань у судових актах може бути зумовлена типовістю правовідносин та застосуванням усталеної судової практики, що не свідчить про відсутність індивідуального підходу до кожної справи. А щодо обставин цивільної справи № 185/2332/24 зауважила, що застосування аналогічних норм права та правових позицій у цій справі та  у справі № 185/862/24 (за позовом фізичної особи  до фермерського господарства про стягнення недоплаченої орендної плати за договорами оренди земельних ділянок), рішення в якій було ухвалено іншим складом суду, а не мною, то, оскільки обидві справи мали тотожні предмети позову та схожі правовідносини, за результатом розгляду таких позовних заяв та під час обґрунтування ухвалених судових рішень, норми права, які були застосовані судом також можуть бути тотожними.

Поширення подібних висловлювань у публічному просторі має одиничний характер і пов’язане виключно з незгодою конкретної особи  із негативним для себе результатом розгляду конкретної справи, тоді як безпосередньо сам позивач у цій справі таких претензій ніколи не висловлював.

Комісія вважає пояснення Шаповалової І.С. щодо зазначених фактів обґрунтованими та достатніми, такими, які не дають підстав, щоб ставити під сумнів дотримання кандидатом критеріїв доброчесності та професійної етики.

5. У 2020 році Шаповалова І.С. захистила дисертацію на тему «Застосування слідчим суддею практики Європейського суду з прав людини при здійсненні судового контролю у кримінальному провадженні».

Того ж року Шаповалова І.С. видала монографію з текстом дисертації, де в авторах зазначена її наукова керівниця.

Публікування монографії після захисту кандидатської дисертації було усталеною практикою. Проте зазвичай ніхто із керівників не додавався до неї як автор. На думку ГРД ця обставина потребує додаткового пояснення на співбесіді.

Шаповалова І.С. пояснила, що в 2020 році після захисту дисертації «Застосування слідчим суддею практики Європейського суду з прав людини при здійсненні судового контролю у кримінальному провадженні» нею у співавторстві з науковим керівником була підготовлена та опублікована монографія «Застосування практики Європейського суду з прав людини слідчим суддею місцевого загального суду під час здійснення судового контролю».

Така практика є поширеною в українській та світовій академічній спільноті і є логічним продовженням наукових напрацювань, зроблених під час роботи на дисертаційним дослідженням.

Кандидат зауважила, що дисертація та монографія є різними видами наукових праць.

Монографія була підготовлена після захисту дисертації у співавторстві з Рогальською В.В., яка була до цього її науковим керівником.

За назвою, структурою та змістом захищена нею дисертація та видана монографія містять відмінності. Зокрема монографія була присвячена діяльності безпосередньо слідчого судді місцевого загального суду, та містить іншу кількість розділів та підрозділів ніж дисертація: 3 розділи (1 розділ: 2 підрозділи; 2 розділ: 4 підрозділи; 3 розділ: 2 підрозділи; іншу кількість джерел – 319; авторський внесок кожного із співавторів (у др.арк) становив: Шаповалова І.С.  - 8.121; Рогальська В.В. - 1.873.

Факт такого співавторства не свідчить про порушення принципів академічної доброчесності, оскільки авторство ґрунтується на реальному інтелектуальному внеску кожного зі співавторів (та було зареєстровано у встановленому порядку). До того ж це не єдина наукова робота, яка була написана нею у співавторстві з  Рогальською В.В. після захисту дисертації.

Комісія вважає пояснення Шаповалової І.С. щодо зазначених фактів обґрунтованими та достатніми, такими, які не дають підстав, щоб ставити під сумнів дотримання кандидатом критеріїв доброчесності та професійної етики.

Отже, за результатами дослідження матеріалів досьє, співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критеріями професійної етики та доброчесності, становить 285,00 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	55,00	367,50
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	146,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	126,50
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	22,00	46,00
	Безперервний розвиток	24,00
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	11,00	44,00
	Ефективна взаємодія	11,00
	Стійкість мотивації	11,00
	Емоційна стійкість	11,00
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		285,00
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	742,50

Таким чином, Шаповалова І.С. підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями «Професійна компетентність», «Особиста компетентність», «Соціальна компетентність», «Доброчесність та професійна етика».

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Шаповалова Ірина Сергіївна набрала 742,50 бала.

2. Питання про підтвердження здатності Шаповалової Ірини Сергіївни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                                               Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                            Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                      Галина ШЕВЧУК