Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА (доповідач),
членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Віти ШЕРЕМЕТИ,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Шеремети Віти Миколаївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Шеремета Віта Миколаївна, дата народження – __________, громадянка України.
У 2008 році Шеремета В.М. закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста серії ХА № 4861454 від 28.03.2003).
Вченого звання та наукового ступеня кандидат не має.
Викладацької діяльності кандидат не здійснювала.
Свою трудову діяльність Шеремета В.М. розпочала у 2008 році на посаді головного спеціаліста – юрисконсульта управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області. Надалі працювала помічником судді Старовижнівського районного суду Волинської області.
Шеремета В.М. 04 жовтня 2013 року отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 772, склала присягу адвоката та до 30.12.2024 здійснювала адвокатську діяльність.
Право на заняття адвокатською діяльністю 30.12.2024 зупинено на підставі заяви Шеремети В.М. згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Наразі кандидат працює помічником нотаріуса.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулася Шеремета В.М. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 3 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років.
Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 84/ас-24 В.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 21.10.2024 № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Шеремету В.М. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20.01.2025 № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Шеремету В.М. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Шеремету В.М. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до рішення Комісії від 22.04.2026 № 46/зп-26 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Рівненського апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу між членами Комісії від 24.04.2026 доповідачем у справі визначено члена Комісії Гацелюка В.О.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія встановлює результати спеціальної перевірки в засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
За результатами спеціальної перевірки Шеремети В.М. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 17.06.2026 № 21.2-316/26. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
Із наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Шереметі В.М. зайняти посаду, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії 21.07.2026 проведено співбесіду із кандидатом Шереметою В.М., досліджено матеріали досьє, зокрема рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання інформації, затверджене ГРД 29.06.2026, усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів). Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), Шеремета В.М. набрала 113 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Шеремета В.М. набрала 45,1 бала.
За результатами виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації суду Шеремета В.М. набрала 129,5 бала.
Пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30.12.2024, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Шеремета В.М. не складала іспиту на знання історії української державності, нею успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Шереметою В.М. кваліфікаційного іспиту становить 327,6 бала, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2026 року у справі № 990/261/25 вказано таке: «Із змісту наведених правових положень слідує, що ВККС на виконання наданих їй частиною п’ятою статті 83 Закону № 1402-VIII повноважень визначила, що відповідність судді (кандидата на посаду судді) критерію особистої компетентності встановлюється шляхом оцінки кожного окремо та у сукупності показників «рішучість і відповідальність» та «безперервний розвиток».
Зміст означених вище показників вказує, що особиста компетентність судді (кандидата на посаду судді) проявляється у поєднанні умінь, зокрема, вчасно ухвалювати рішення [незважаючи на їх складність чи умови, в яких вони приймаються]; брати на себе відповідальність за ухвалені рішення та усвідомлювати їх наслідки; постійно розвиватися у професійній діяльності, при цьому адекватно сприймаючи критику на свою адресу.
Ці показники оцінюються членами ВККС за їх внутрішнім переконанням, яке за своєю суттю є певним (позитивним чи негативним) стійким уявленням (судженням) члена Комісії про особистість судді (кандидата на посаду судді), що має бути сформованим на підставі повної, всебічної та об’єктивної оцінки відомостей та пояснень, що містяться у досьє та які надані під час проведення співбесіди. Поряд із цим не можна залишити поза увагою, що означені показники неможливо виміряти за певними сталими формулами чи іншими кількісними чи якісними критеріями, відтак вони оцінюються саме на підставі професійного судження членів Комісії. При цьому ВККС є спеціально уповноваженим органом, якому законодавець надав дискреційні повноваження із оцінювання суддів (кандидатів на посаду судді) на відповідність критеріям кваліфікаційного оцінювання.
Слід зазначити, що ВККС вільна у виборі будь-яких підстав, з огляду на які вона може засумніватися у можливості виставлення судді (кандидату на посаду судді) максимального бала за показниками «рішучість і відповідальність», «безперервний розвиток». Однак така свобода (дискреція) суб’єкта владних повноважень у наданні оцінки компетентностям судді (кандидата на посаду судді) не є абсолютною і обмежується обов’язком Комісії сформувати свій висновок на підставі повної і всебічної оцінки всіх істотних фактичних обставин. Відповідний висновок Комісії має бути логічним, раціональним і таким, що не видається свавільним для стороннього спостерігача».
Комісією 01.05.2026 надіслано запит Шереметі В.М. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 14.05.2026 надійшли пояснення кандидата.
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат не продемонструвала належного рівня особистої компетентності.
Стосовно показника «Рішучість та відповідальність» кандидат пояснила, що проявом рішучості та відповідальності є насамперед здійснення захисту у кримінальних провадженнях, зокрема під час надання безоплатної вторинної правової допомоги затриманим особам, коли рішення необхідно приймати у стислий строк та в умовах значної кількості процесуальних дій. Також зазначила, що найбільш складними були справи щодо злочинів проти статевої свободи неповнолітніх та кримінальні провадження з великою кількістю обвинувачених.
Кандидат навела приклади кримінальних проваджень, у яких судами постановлено виправдувальні вироки, зазначивши, що під час здійснення захисту завжди відчувала особисту відповідальність перед клієнтом, спільно з ним формувала правову позицію та не перекладала відповідальність за результат виключно на суд.
Пояснюючи зміну професійної діяльності, кандидат вказала, що залишила успішну адвокатську практику та перейшла на посаду помічника нотаріуса, що характеризує її як рішучу особу, готову до професійних змін. Водночас на запитання Комісії про основну причину такого рішення кандидат зазначила, що одним із визначальних мотивів було прагнення до більшої дохідності від майбутньої нотаріальної діяльності.
Комісія вважає, що наведені кандидатом приклади свідчать про значний досвід здійснення адвокатської діяльності у складних кримінальних провадженнях. Водночас пояснення кандидата переважно стосувалися емоційної складності окремих категорій справ та загального опису професійної діяльності адвоката.
Водночас кандидат не навела конкретних прикладів складних правових питань, які вимагали прийняття нестандартних чи принципових юридичних рішень, не розкрила, у чому саме полягала її особиста рішучість під час вирішення таких правових проблем та які конкретні процесуальні або правові механізми були нею застосовані.
Крім того, пояснення кандидата щодо причин зміни професійної діяльності були непослідовними. Спочатку кандидат мотивувала своє рішення прагненням професійного розвитку, бажанням набути нового досвіду та підготуватися до здійснення правосуддя, однак у відповідь на уточнювальне запитання Комісії визначила основною причиною переходу до нотаріальної діяльності очікування більшого матеріального забезпечення.
Комісія зазначає, що кандидат не навела переконливих пояснень, які б свідчили про прояв саме рішучості та відповідальності під час прийняття рішення про зміну професійної діяльності. Надані пояснення були непослідовними та не дозволили встановити, що таке рішення було наслідком усвідомленого, відповідального та рішучого вибору, а не зумовлене іншими чинниками.
Стосовно показника «Безперервний розвиток» кандидат повідомила, що постійно здійснювала професійний розвиток шляхом самостійного опрацювання судової практики, використання тематичних дайджестів Верховного Суду, участі в семінарах та проходження онлайн-курсів, зокрема на платформі HELP Ради Європи з медичного права.
Кандидат також пояснила, що обирала напрями навчання залежно від виникнення практичної потреби під час здійснення професійної діяльності або власного професійного інтересу.
Як підтвердження професійного розвитку кандидат послалася на подяки Ради адвокатів та Координаційного центру з надання безоплатної правової допомоги.
Кандидат також наголосила, що робота помічником нотаріуса дозволила їй поглибити знання у сфері спадкового, договірного права та державної реєстрації речових прав.
Пояснюючи питання використання практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), кандидат повідомила, що володіє англійською мовою на рівні А1–А2 та користується перекладеними матеріалами. Водночас на прохання Комісії навести приклад нещодавно опрацьованого рішення ЄСПЛ кандидат зазначила, що протягом останніх півтора року практику ЄСПЛ фактично не опрацьовувала та не змогла назвати жодного прикладу її застосування.
Комісія позитивно оцінює проходження кандидатом окремих навчальних курсів та участь у професійних заходах.
Водночас пояснення кандидата не свідчать про наявність системного підходу до власного професійного розвитку. На запитання Комісії щодо механізму визначення потреб у підвищенні кваліфікації кандидат фактично вказала лише, що здійснює навчання за наявності відповідного практичного запиту або особистого інтересу, не навівши прикладів системного аналізу власних професійних компетентностей чи планування професійного розвитку.
Комісія критично оцінює посилання кандидата на подяки професійних організацій як підтвердження безперервного розвитку, оскільки такі відзнаки насамперед характеризують результати професійної діяльності, а не процес постійного підвищення професійної кваліфікації.
Крім того, попри посилання кандидата на використання практики ЄСПЛ, під час співбесіди вона не змогла навести жодного прикладу рішення ЄСПЛ, яке використовувала останнім часом, та фактично повідомила, що протягом останніх півтора року не опрацьовувала відповідну практику. Це не підтверджує належного рівня актуалізації професійних знань у сфері застосування міжнародних стандартів захисту прав людини.
Для оцінки зазначеного показника Комісією також враховано факт невиконання кандидатом у 2023 році вимог Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 03.07.2021 № 63.
Дослідивши письмові пояснення кандидата та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками «Рішучість та відповідальність» (19, 19, 19), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 19; «Безперервний розвиток» (19, 16, 16), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 17; загальний бал за критерій – 36.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 36 балів із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат не відповідає критерію особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат не продемонструвала належного рівня соціальної компетентності.
Стосовно показника «Ефективна комунікація» кандидат зазначила, що під неефективною комунікацією розуміє насамперед її відсутність між учасниками процесу. На її думку, суддя має підтримувати діалог з учасниками судового процесу, навіть якщо процесуальне законодавство прямо цього не вимагає, зокрема шляхом додаткових роз’яснень, уточнень та запитань.
Шеремета В.М. також наголосила, що позитивно ставиться до укладення мирових угод та угод про примирення, оскільки вважає їх проявом належної комунікації між сторонами та способом досягнення правосуддя.
Водночас під час моделювання процесуальної ситуації щодо роз’яснення суті обвинувачення кандидат повідомила, що намагалася б неодноразово пояснювати обвинуваченому зміст обвинувачення простими словами та різними способами. Водночас на запитання членів Комісії кандидат не змогла одразу визначити, що сутність обвинувачення викладається в обвинувальному акті, а також не змогла чітко окреслити межі допустимого роз’яснення суддею змісту обвинувачення без виходу за межі процесуальної ролі суду.
Комісія відзначає, що кандидат загалом правильно наголошує на важливості відкритого спілкування з учасниками судового процесу.
Однак під час співбесіди кандидат не змогла чітко розмежувати поняття ефективної комунікації та процесуальної діяльності суду, а її відповіді мали переважно загальний та декларативний характер.
Комісія вважає, що під час моделювання процесуальної ситуації кандидат продемонструвала недостатнє розуміння процесуального змісту обов’язку суду щодо роз’яснення суті обвинувачення. Відповідаючи на запитання Комісії, кандидат не змогла одразу визначити джерело викладення суті обвинувачення та допустимі межі її роз’яснення судом, що свідчить про недостатню сформованість практичних навичок ефективної професійної комунікації у процесуальній діяльності.
На підтвердження відповідності показнику «Ефективна взаємодія» кандидат навела приклад справи щодо скасування актового запису про смерть особи, яка фактично була живою. Кандидат пояснила, що після звернення знайомого їй слідчого, з яким вона раніше взаємодіяла під час інших кримінальних проваджень, надала правничу допомогу у вирішенні цивільно-правових питань, пов’язаних із зазначеною ситуацією.
Крім того, кандидат повідомила, що ефективну взаємодію пов’язує також із підтриманням балансу між роботою, сім’єю та особистим розвитком.
Під час співбесіди кандидат погодилася, що наведений нею приклад не повною мірою відповідає змісту показника ефективної взаємодії, визначеному Положенням, та пояснила, що орієнтувалася на власне загальне розуміння цього поняття.
Комісія зазначає, що наведений кандидатом приклад свідчить про надання правничої допомоги в конкретній справі та взаємодію з представниками правоохоронних органів у межах професійної діяльності. Водночас такі обставини не підтверджують здатності кандидата будувати конструктивні професійні взаємовідносини, проявляти повагу до інших точок зору, запобігати виникненню міжособистісних конфліктів чи ефективно вирішувати робочі суперечки.
Комісія також враховує, що, обґрунтовуючи свою відповідність цьому показнику, кандидат посилалася на підтримання балансу між роботою, сім’єю та особистим розвитком. Проте такі пояснення характеризують організацію особистого життя кандидата, а не свідчать про сформованість компетентності ефективної взаємодії у розумінні Положення.
Комісія зауважує, що під час співбесіди кандидат фактично визнала, що наведений нею приклад не відповідає змісту цього показника, та не навела інших конкретних прикладів, які б підтверджували її здатність до конструктивної взаємодії з колегами та іншими учасниками професійного середовища, вирішення робочих суперечок або недопущення міжособистісних конфліктів.
Стосовно показника «Стійкість мотивації» кандидат пояснила, що бажання стати суддею виникло ще під час роботи помічником судді, а надалі вона неодноразово брала участь у конкурсах на посаду судді. Чинником, що підтримували її мотивацію, Шеремета В.М. назвала приклад чоловіка, який після кількох спроб став суддею, а також успішний досвід колег.
Водночас кандидат повідомила, що під час проходження конкурсу змінила професійну діяльність, перейшовши з адвокатури на посаду помічника нотаріуса, зазначивши, що розглядала можливість у майбутньому стати нотаріусом як альтернативний варіант професійної реалізації.
Також вона наголосила, що негативно сприймає висвітлення діяльності судової влади в засобах масової інформації, існування негативних суспільних стереотипів щодо суддів, та окремі аспекти функціонування судової системи.
Комісія враховує, що кандидат неодноразово брала участь у конкурсних процедурах на зайняття посади судді.
Водночас під час співбесіди кандидат не змогла належним чином обґрунтувати стійкість власної професійної мотивації саме до здійснення правосуддя. Зокрема, кандидат зазначила, що паралельно розглядала нотаріальну діяльність як альтернативний напрям професійної реалізації, а також пов’язувала своє професійне становлення із прикладом інших осіб.
Стосовно показника «Емоційна стійкість» кандидат пояснила, що за час професійної діяльності не пригадує випадків, коли втрачала емоційний контроль або не могла впоратися зі своїми емоціями.
Як способи підтримання емоційної стійкості кандидат назвала дихальні вправи, психологічні техніки самозаспокоєння, відпочинок, перебування на природі та відпустку. Також зазначила, що судді слід приділяти увагу емоційному стану учасників процесу, за необхідності перепитувати про їх самопочуття та в разі потреби відкладати судовий розгляд.
Комісія відзначає, що кандидат усвідомлює важливість збереження емоційної стійкості у професійній діяльності.
Водночас пояснення кандидата мали переважно загальний характер та ґрунтувалися на описі загальновідомих способів подолання стресу. Кандидат не навела конкретних прикладів професійних ситуацій, які б дозволили Комісії оцінити її здатність зберігати емоційну стійкість під час вирішення складних конфліктних або психологічно напружених ситуацій.
Крім того, відповідаючи на запитання Комісії, кандидат фактично обмежилася твердженням про відсутність випадків втрати емоційного контролю, що не дає можливості оцінити сформованість цього показника.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками «Ефективна комунікація» (9,5, 10, 9,5), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9,67; «Ефективна взаємодія» (9,5, 9,5, 9,5), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9,5; «Стійкість мотивації» (9,5, 8, 7), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 8,17; «Емоційна стійкість» (10, 9,5, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9,83; загальний бал за критерій – 37,17.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,17 бала із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат не відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
При оцінюванні відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
У матеріалах досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Шеремети В.М. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення нею правосуддя. До дисциплінарної відповідальності Шеремета В.М. не притягувалася.
На адресу Комісії 29.06.2026 надійшло рішення ГРД про надання інформації стосовно кандидата на посаду судді Шеремети В.М., затверджене 22.06.2026.
ГРД зазначила, зокрема, що задекларована кандидатом вартість окремих транспортних засобів («VOLVO S60» 2012 р/в, «VOLVO XC90» 2007 р/в та «VOLKSWAGEN TRANSPORTER T4» 2001 р/в) є нижчою за вартість аналогічних транспортних засобів, зазначену у відкритих джерелах, у зв’язку з чим висловила сумнів щодо її відповідності ринковій вартості на дату набуття права власності.
У письмових поясненнях та під час співбесіди кандидат пояснила, що транспортні засоби марки «VOLVO» придбавалися за кордоном і нею зазначалася вартість придбання транспортних засобів без врахування витрат на оформлення.
У 2023 році чоловіком придбано транспортний засіб «VOLKSWAGEN TRANSPORTER T4» 2001 року випуску за 110 000 грн, про що вкаано у відповідному договорі купівлі-продажу.
Крім того, ГРД повідомила, що в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за 2016 рік кандидатом не зазначено відомості про власника будинку, яким користувалися вона та члени її сім’ї, а також що вартість земельної ділянки, яка належить її чоловікові, вказано в сумі 15 009 грн, тоді як в деклараціях за 2022–2025 роки вартість цієї земельної ділянки становить 50 500 грн.
У письмових поясненнях та під час співбесіди кандидат пояснила, що відомості про власника будинку не були зазначені, оскільки на момент подання декларації власник будинку (дідусь її чоловіка) помер, а спадкоємець ще не оформив право власності на спадкове майно.
Стосовно різниці у вартості земельної ділянки кандидатка пояснила, що в декларації за 2016 рік було зазначено її нормативну грошову оцінку, тоді як у деклараціях за 2022–2025 років відображено ціну земельної ділянки, визначену договором купівлі-продажу.
Комісія вважає, що пояснення кандидата є прийнятними, логічними та послідовними. Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про невідповідність кандидата Шеремети В.М. критеріям доброчесності та професійної етики та впливали б на їх оцінку.
Також під час дослідження досьє кандидата Комісією встановлено, що Шеремета В.М. у 2023 році не дотрималася вимог Порядку підвищення професійного рівня адвокатів України.
У своїх письмових поясненнях та під час співбесіди кандидат підтвердила, що у 2023 році не виконала обов’язку щодо підвищення кваліфікації, оскільки із необхідних 10 залікових годин набрала лише 7.
Стосовно 2022 року кандидат пояснила, що обов’язок проходження підвищення кваліфікації був відсутній, оскільки рішенням Національної асоціації адвокатів України від 16.03.2022 № 30 до 31 грудня 2022 року було призупинено дію пунктів 19, 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 03.07.2021 № 63 (зі змінами).
Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно: підтримує та вдосконалює свої професійні знання та навички шляхом постійного навчання та підвищення кваліфікації з метою компетентного виконання посадових обов’язків та інших повноважень.
Комісія враховує наведені обставини та пояснення кандидата щодо невиконання у повному обсязі вимог Порядку підвищення професійного рівня адвокатів України у 2023 році, а також пояснення щодо відсутності обов’язку проходження підвищення професійного рівня у 2022 році у зв’язку з призупиненням дії відповідних положень цього порядку. Комісія вважає, що наведені обставини не є достатніми для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. Водночас встановлене порушення є менш суттєвим за показником «Сумлінність» та враховується Комісією під час визначення бала за критеріями доброчесності та професійної етики.
Крім того, Комісією встановлено, що в декларації за 2016 рік у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» кандидатом не відображено житловий будинок, розташований за адресою: м. Ковель, АДРЕСА_1, у якому вона та члени її сім’ї фактично проживали.
У своїх письмових поясненнях та під час співбесіди кандидат зазначила, що у 2016 році вона та члени її сім’ї дійсно проживали у цьому будинку, який належав на праві приватної власності батькові її чоловіка. Водночас кандидат та члени її сім'ї були зареєстровані за іншою адресою, що було відображено у відповідній декларації. Кандидат підтвердила факт невідображення цього об’єкта нерухомості, пояснивши, що декларацію такого виду подавала вперше та помилково вважала, що декларуванню підлягають лише об’єкти нерухомості, щодо яких існують належні юридичні підстави володіння або користування, зокрема право власності, договір оренди чи реєстрація місця проживання.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або перебувають у них в оренді чи на іншому праві користування незалежно від форми правочину, на підставі якого набуто таке право. Комісія враховує, що кандидат підтвердила факт невідображення в декларації за 2016 рік житлового будинку, у якому вона та члени її сім’ї фактично проживали, та надала послідовні пояснення щодо причин такого невідображення. Комісія також бере до уваги, що декларація за 2016 рік подавалася кандидатом вперше, а наведені пояснення свідчать про помилкове розуміння нею на той час вимог законодавства щодо відображення в декларації майна, яке перебувало в її користуванні.
Комісія вважає, що зазначене порушення не є достатнім для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. Водночас воно свідчить про недостатньо сумлінне виконання кандидатом обов’язку щодо повного відображення відомостей про майно в декларації та має характер менш суттєвого порушення за показником «Сумлінність», що враховується Комісією під час визначення бала за критеріями доброчесності та професійної етики.
Ураховуючи викладені обставини, Комісія вирішила зменшити бали кандидата на 15 балів за показником «Сумлінність».
Також під час дослідження досьє кандидата Комісією встановлено, що в декларації за 2022 рік у розділі 13 «Фінансові зобов’язання» кандидатом зазначено наявність у неї та члена її сім’ї (чоловіка) трьох кредитних зобов’язань на загальну суму 228 092 грн, а також суму коштів, сплачених у звітному періоді в рахунок погашення основної суми боргу та процентів, у розмірі 626 811 грн. Водночас у декларації за 2023 рік кандидатом відображено аналогічні суми.
У письмових поясненнях та під час співбесіди кандидат повідомила, що сума 626 811 грн складається із сум 194 309 грн та 367 866 грн, які відображають рух коштів за кредитним рахунком, відкритим в АТ КБ «ПриватБанк», а також за програмою «Оплата частинами», включаючи сплачені проценти. За словами кандидата, зазначені відомості були внесені до декларації з метою недопущення порушення вимог законодавства у сфері фінансового контролю. Водночас кандидат наголосила, що йдеться не про її власні кошти чи активи, а виключно про рух коштів у межах відновлювальних кредитних ліній.
Крім того, кандидат послалася на роз’яснення Національного агентства з питань запобігання корупції, відповідно до яких кошти, отримані та використані в межах відновлювальних кредитних ліній, зокрема за кредитними картками та програмами споживчого кредитування, не підлягають декларуванню як окремі фінансові зобов’язання чи доходи. У зв'язку з цим кандидат пояснила, що відображення зазначених сум у декларації було наслідком добросовісного, хоча й помилкового, розуміння вимог законодавства у сфері фінансового контролю.
Шеремета В.М. також пояснила, що помилково зазначила однакові суми в деклараціях за 2022 та 2023 роки.
Комісія враховує, що кандидат визнала допущені неточності при заповненні декларацій за 2022 та 2023 роки, надала послідовні пояснення щодо причин їх виникнення та вказала, що відображення відповідних сум було зумовлене добросовісним, хоча й помилковим, тлумаченням вимог законодавства про фінансовий контроль. Комісія також бере до уваги, що зазначені відомості стосувалися руху коштів у межах відновлювальних кредитних ліній, а не приховування фінансових зобов’язань чи інших активів.
Комісія вважає, що допущені кандидатом неточності не є достатніми для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. Водночас вони свідчать про недостатньо сумлінне виконання кандидатом обов’язку щодо правильного та повного відображення відомостей у деклараціях і мають характер менш суттєвого порушення за показником «Сумлінність», що враховується Комісією під час визначення бала за критеріями доброчесності та професійної етики.
Комісією також встановлено, що в декларації за 2024 рік кандидат зазначила дохід у вигляді заробітної плати в сумі 257 979 грн. Водночас відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, дохід кандидата у вигляді заробітної плати за 2024 рік становив 247 979 грн.
У письмових поясненнях кандидат підтвердила, що у 2024 році отримала заробітну плату в сумі 247 979 грн, а зазначення в декларації суми 257 979 грн є наслідком технічної помилки при її заповненні.
Крім того, Комісією встановлено, що в декларації за 2025 рік кандидат вказала дохід члена сім’ї (чоловіка) у вигляді спадщини в сумі 83 150 грн. Водночас відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів та/або самозайнятими особами, а також про суму річного доходу, задекларованого фізичною особою у податковій декларації про майновий стан і доходи, дохід члена сім’ї (чоловіка) у вигляді спадщини становить 0 грн.
У письмових поясненнях та під час співбесіди кандидат зазначила, що відповідні відомості були внесені помилково, оскільки грошова оцінка спадкового майна не проводилася, а сума 83 150 грн була вказана на підставі витягу з реєстру нерухомого майна.
Крім того, ГРД звернула увагу на те, що в декларації за 2016 рік кандидат зазначила право спільної часткової власності на квартиру загальною площею 48,5 кв.м, розташовану в місті Умані. Датою набуття права власності на цю квартиру в декларації за 2016 рік вказано 11.01.1991, тоді як у деклараціях за 2022–2025 роки – 11.01.1999.
Під час співбесіди кандидат зазначила, що в декларації за 2016 допустилася помилки, правильною датою набуття права власності є 11.01.1999.
На думку Комісії, кандидат надала послідовні, логічні та переконливі пояснення щодо розбіжності в зазначенні дати набуття права власності на квартиру, помилкового відображення в декларації за 2024 рік розміру отриманої заробітної плати, а також у декларації за 2025 рік доходу члена сім’ї (чоловіка) у вигляді спадщини в сумі 83 150 грн, який, як встановлено під час співбесіди, був помилково вказаний на підставі попередньої орієнтовної оцінки спадкового майна, тоді як грошова оцінка такого майна не проводилася. Надані кандидатом пояснення підтверджують технічний характер допущених неточностей.
Комісія вважає, що вказані порушення не є достатніми для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. Водночас вони свідчать про недостатньо сумлінне виконання кандидатом обов’язку щодо правильного та повного відображення відомостей у деклараціях, мають характер менш суттєвих порушень за показником «Сумлінність» та враховуються Комісією під час визначення бала за критеріями доброчесності та професійної етики.
Ураховуючи викладені обставини, Комісія вирішила зменшити бали кандидата на 15 балів за показником «Сумлінність».
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Шеремета В.М. набрала 670,77 бала.
З огляду на те, що кандидат Шеремета В.М. за критеріями особистої та соціальної компетентності набрала менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів, Комісія у складі колегії вирішила визнати Шеремету В.М. такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України двома голосами «ЗА» та одним голосом «ПРОТИ»
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Шеремети Віти Миколаївни вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Шеремета Віта Миколаївна набрала 670,77 бала.
3. Визнати Шеремету Віту Миколаївну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК «ПРОТИ»
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ «ЗА»
Руслан МЕЛЬНИК «ЗА»
