Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Чайкіної Ольги Володимирівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 1:

головуючого – Михайла БОГОНОСА,

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ольги ЧАЙКІНОЇ,

представника Громадської ради доброчесності Олега БАТУРІНА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Чайкіної Ольги Володимирівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

Чайкіна Ольга Володимирівна 27 грудня 2023 року звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск її до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Чайкіну О.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Чайкіна О.В., ____ року народження, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2007 році Чайкіна О.В. з відзнакою закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.

У 2011 році Чайкіній О.В. присуджено науковий ступінь кандидата юридичних наук зі спеціальності «адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» на підставі прилюдного захисту дисертації на тему: «Особливості застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки» у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого.

Вченого звання кандидат не має.

Указом Президента України від 23 серпня 2012 року № 484/2012 Чайкіну О.В. призначено на посаду судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області строком на п’ять років.

Указом Президента України від 12 травня 2020 року № 175/2020 Чайкіну О.В. призначено на посаду судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (нині – Металургійний районний суд міста Кривого Рогу).

Дата складення присяги судді: 19 грудня 2012 року.

На момент подання заяви про допуск до участі в конкурсі стаж роботи на посаді судді становив понад одинадцять років.

До дисциплінарної відповідальності кандидат не притягалась.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Пунктом 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, передбачено, що у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів передбачено, що учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Чайкіна О.В. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Професійна компетентність	Когнітивні здібності	44,70	359,70
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	144,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	131,00

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 359,70 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження здатності Чайкіної О.В. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Чайкіної О.В.

Запити про надання відомостей стосовно кандидата Чайкіної О.В. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів з інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Чайкіної О.В. вимогам до кандидата на посаду судді.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Чайкіну О.В.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включено до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, а саме: Дніпровський апеляційний суд, Київський апеляційний суд, Львівський апеляційний суд, Одеський апеляційний суд, Харківський апеляційний суд, Миколаївський апеляційний суд.

Чайкіна О.В. надіслала до Комісії заяву про намір претендувати на посаду судді  Дніпровського апеляційного суду.

Згідно з рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 в межах вказаного конкурсу здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Чайкіної О.В. доповідачем визначено члена Комісії Шевчук Г.М.

Комісією в межах повноважень надіслано запити до Національного агентства з питань запобігання корупції, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, а також отримано відомості з державних реєстрів та інформаційних систем. Отримані відповіді державних органів та витяги з реєстрів долучено до суддівського досьє.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-6808/25) із пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

До Комісії 20 серпня 2025 року надійшли пояснення Чайкіної О.В. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 03 липня 2026 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) від 30 квітня 2026 року про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації, яка не є самостійною підставою для висновку про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Чайкіної О.В. критеріям доброчесності та професійної етики, однак є такою, що характеризує кандидата та може бути використана під час оцінювання. Членом Комісії – доповідачем надіслано (лист від 07 липня 2026 року № 32 дпс-1266/23/4) рішення ГРД кандидату та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені в ньому обставини.

Чайкіній О.В. було надано можливість ознайомитись із матеріалами досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Чайкіною О.В. проведено 09 липня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки переконливо кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом Чайкіною О.В. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	22	22	22	22,00	44,00
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	22	22	22	22,00

Отже, надана Чайкіною О.В. інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 44 бали із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат Чайкіна О.В. підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Аналогічно оцінюванню відповідності критерію особистої компетентності при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

При оцінюванні критерію соціальної компетентності за аналогією з особистою компетентністю не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані Чайкіною О.В. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10	10	10	10,00	41,67
	Ефективна взаємодія	10	10	10	10,00
	Стійкість мотивації	11	11	11	11,00
	Емоційна стійкість	10	11	11	10,67

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія висновує, що кандидат Чайкіна О.В. відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики та доброчесності. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

До Комісії надійшло рішення ГРД про надання інформації стосовно Чайкіної О.В., яка сама по собі не стала підставою для висновку про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, однак характеризує кандидата та може бути використана під час її оцінювання.

У рішенні ГРД зазначено таку інформацію:

1. Суддя протягом 2022–2024 років ухвалювала рішення у справах про визначення місця проживання дітей та позбавлення батьківських прав, які викликають сумніви щодо належного з’ясування фактичних обставин, забезпечення участі сторін у процесі та дотримання стандарту найкращих інтересів дитини під час вирішення сімейних спорів, зокрема у справах № 210/2737/22, 210/1247/23, 210/3296/24.

ГРД має сумніви, що висновки суду про залишення дитини з батьком на повному його утриманні у зазначених судових рішеннях мали на меті захист порушених прав й інтересів дитини та одного з батьків. Це виглядає як створення штучних підстав для отримання відстрочки від мобілізації, що своєю чергою породжує сумніви у чесності та непідкупності судді.

2. Кандидат не надала достовірної та відомої їй інформації в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнана.

2.1. У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015–2017 роки (далі – майнові декларації) кандидат задекларувала об’єкти цінного рухомого майна, зокрема хутряний виріб торгової марки «BRASHI», набутий 01 лютого 2008 року, та хутряний виріб «Emfasi Pelle», набутий 01 січня 2011 року. Стосовно вартості кожного із цих об’єктів у майнових деклараціях вказано «Не відомо». Починаючи з 2018 року зазначені хутряні вироби у майнових деклараціях кандидата відсутні.

Правомірність припинення декларування зазначених об’єктів цінного рухомого майна потребує з’ясування під час співбесіди з кандидатом.

2.2. У майнових деклараціях до 2017 року включно кандидат декларувала автомобіль «Toyota Corolla» 2006 року випуску.

У майновій декларації за 2018 рік цей транспортний засіб серед об’єктів права власності кандидата не вказано. Водночас у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» цієї декларації кандидат відобразила дохід у розмірі 150 000 грн від відчуження рухомого майна. Крім того, 27 липня 2018 року кандидат подала повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, в якому також указала дохід від продажу транспортного засобу. Проте у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» відомості про правочин щодо відчуження автомобіля «Toyota Corolla» відсутні.

На думку ГРД, причини відсутності у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» майнової декларації за 2018 рік відомостей про правочини з відчуження автомобіля мають бути з’ясовані під час співбесіди з кандидатом.

3. У майнових деклараціях кандидат позначила «Не відомо» у графі «Вартість на дату набуття у власність, володіння чи користування» щодо низки об’єктів рухомого та нерухомого майна, зокрема квартири в місті Харкові загальною площею 83,2 кв.м, нежитлового приміщення загальною площею 85,7 кв.м, автомобілів «Toyota Corolla» 2006 року випуску, «Toyota RAV4» 2008 року випуску, «Toyota Camry» 2011 року випуску, ювелірних виробів торговельної марки «Annamaria Cammilli» та хутряних виробів торговельних марок «BRASHI» і «Emfasi Pelle».

На думку ГРД, під час співбесіди з кандидатом слід з’ясувати, чи вжила вона усіх можливих заходів для встановлення вартості належного їй майна для заповнення відповідних розділів майнових декларацій.

4. У дисертаційному дослідженні кандидата на тему: «Особливості застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки» встановлено ознаки академічної недоброчесності, що полягають у наявності академічного плагіату, фальсифікації результатів наукової діяльності та недостовірному відображенні використаних джерел наукової інформації. У дисертації Чайкіної О.В. виявлено 10 фрагментів академічного плагіату та 5 фрагментів фальсифікації, серед яких 6 віднесено до грубих порушень академічної доброчесності.

Крім того, під час перевірки встановлено, що із 266 джерел, зазначених у списку використаної літератури, 52 джерела, або майже 20 % від їх загальної кількості, не мають жодного посилання у тексті роботи.

Наведені обставини свідчать про недотримання кандидатом принципів академічної доброчесності під час підготовки дисертаційного дослідження, ставлять під сумнів самостійність виконання окремих його структурних частин, а також достовірність використаних джерел наукової інформації.

На думку ГРД, сукупність встановлених фактів може свідчити про системний та свідомий характер допущених порушень, що має значення для оцінювання доброчесності кандидата.

Кандидатом було надано письмові пояснення, які вона підтримала під час співбесіди, а також підтверджувальні документи.

Кандидат уточнила, що за період 2021–2025 років вона розглянула 22 справи цієї категорії. З них було задоволено лише 5 позовів (по одному в 2022, 2024, 2025 роках та два у 2023 році). У решті справ відмовлено у відкритті проваджень чи в задоволенні позову. Таким чином, 3 справи, які викликали сумнів у ГРД, не можуть вважатися системною практикою. Характер судових рішень у подібних категоріях справ свідчить про відсутність будь-якої заінтересованості з її боку у сприянні учасникам цивільного процесу у зловживаннях, а також спрямований на протидію штучному створенню спорів.

Стосовно фактичних обставин розгляду та ухвалення рішень у справах, указаних ГРД, кандидат надала детальні пояснення, зокрема такі.

У справі № 210/2737/22 орган опіки та піклування виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради було залучено як третю особу та зобов’язано надати письмовий висновок щодо місця проживання дітей. Від органу опіки та піклування 04 жовтня 2022 року надійшов обґрунтований висновок про доцільність визначення місця проживання дітей з батьком.

За результатами судового розгляду 31 жовтня 2022 року ухвалено рішення по суті позовних вимог. Кандидат уточнила, що спір між сторонами був реальним,  виник на ґрунті фактичного розпаду шлюбних відносин та відсутності згоди щодо того, з ким саме житимуть діти. Орган опіки та піклування залучав відповідачку як до складання висновку, так і до обстеження житлово-побутових умов. На момент складання акта вона перебувала в одній квартирі з позивачем та дітьми, проте ця обставина не спростовувала її наміру проживати окремо, навпаки це дозводило органу опіки опитати обох батьків, що свідчить про ретельність перевірки ситуації в родині. У зв’язку з наявністю спору та відсутністю згоди батьки не могли скористатися правом, передбаченим статтею 157 Сімейного кодексу України, щодо укладення нотаріального договору про визначення місця проживання дітей.

Кандидат також наголосила, що предметом розгляду у цій справі було виключно визначення місця проживання дітей. Суд не вирішував питання про відібрання дітей, позбавлення батьківських прав, встановлення одноособової опіки чи факту самостійного виховання дитини батьком (які є правовою підставою для отримання відстрочки від мобілізації). Метою рішення було врегулювання побутових та освітніх питань виховання дітей на період тривалої відсутності матері за місцем їхнього фактичного проживання. Таким чином, судом у повному обсязі було встановлено факти, що належать до предмета доказування.

Водночас кандидат додала, що згідно з офіційною відповіддю Металургійно-Довгинцівського РТЦК, наданою на запит ГРД, станом на 19 червня 2026 року позивач не звертався із заявами про надання відстрочки від призову на військову службу в порядку статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що свідчить про те, що на момент звернення до суду позивач мав на меті саме юридичне врегулювання сімейних відносин, а не ухилення від мобілізації.

У підсумку кандидат зазначила, що враховуючи участь обох батьків, наявність офіційного висновку профільного державного органу та відсутність будь-яких ознак використання рішення суду для отримання військово-облікових преференцій, у неї як у судді не було будь-яких фактичних чи правових підстав вважати цей спір штучним або кваліфікувати дії сторін як зловживання процесуальними правами.

Стосовно справи № 210/1247/23 (позбавлення матері батьківських прав щодо малолітньої дитини) кандидат повідомила, що вона була розглянута у заочному порядку, що не суперечить засадам цивільного судочинства. Судові виклики надсилалися за зареєстрованим місцем проживання, що узгоджується з положеннями статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, та поверталися з відміткою «адресат відсутній». Перед відкриттям провадження суд зробив запит до відділу адресно-довідкової роботи для перевірки реєстрації матері. Даних про її офіційну реєстрацію за кордоном матеріали справи не містили, тому суд діяв у межах доступних йому процесуальних інструментів. Усі справи, призначені до розгляду, розміщені на офіційному вебпорталі судової влади України і доступні до перегляду і за кордоном.

На думку кандидата, поза увагою ГРД залишилися її аргументи щодо ситуації, в якій зростала дитина. Зокрема вихованням хлопчика з однорічного віку займалися батько (позивач) та бабуся. Підставою для позбавлення матері батьківських прав була її свідома та тривала бездіяльність. Сторони у зареєстрованому шлюбі не перебували. Народивши дитину, відповідачка залишила її у віці одного року з батьком. Матір не вживала заходів для повернення до дитини, не брала участі у вихованні та утриманні дитини з 2013 року (впродовж 10 років), що було підтверджено як письмовими матеріалами, висновками органу опіки та піклування, так і свідченнями сусідів.

Справа надійшла в провадження 08 березня 2023 року, після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідачки ухвалою суду від 27 березня 2023 року відкрито загальне позовне провадження. Висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав надійшов 21 квітня 2023 року. Ухвалою суду від 24 квітня 2023 року закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду. У судові засідання, призначені на 25 травня та 21 червня 2023 року, відповідачка не з’явилася, що є підставою для заочного розгляду. Заочне рішення суду постановлено 21 червня 2023 року.

Кандидат додала, що надала ГРД довідку про те, що станом на 19 червня 2026 року позивач не звертався із заявами про відстрочку в порядку статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Стосовно справи № 210/3296/24 (позбавлення батьківських прав) кандидат пояснила, що справа перебувала в її провадженні з 04 червня до 17 вересня 2024 року.

Як і у випадку, зазначеному вище, вона вжила всіх вичерпних заходів для належного сповіщення відповідача, зокрема перевірила реєстрацію, надіслала судові повістки за адресою реєстрації, а також продублювала їх через SMS та месенджер Viber (усі повідомлення доставлено). Оскільки під час підготовчого засідання 06 серпня 2024 року було встановлено, що фактичне місцезнаходження відповідачки невідоме, вона, керуючись частиною десятою статті 187 Цивільного процесуального кодексу України за аналогією закону) розмістила оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України. Відповідачка двічі не з’явилася в судові засідання (30 серпня та 17 вересня 2024 року) та не скористалася можливістю взяти участь у режимі відеоконференції. Це стало законною підставою для ухвалення заочного рішення, яке відповідач має право переглянути у встановленому порядку.

Кандидат уточнила, що в судовому засіданні 17 вересня 2024 року вона детально дослідила докази, допитала свідків та заслухала висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав. Також вона витребувала дані Державної прикордонної служби України щодо перетину кордону дитиною та матір’ю з грудня 2021 року.

Водночас кандидат наголосила, що залучення органів військового управління до участі у справі, зокрема Центрально-міського РТЦК та СП у справі № 210/3296/24, є її усталеною практикою після набрання чинності Законом від 18 травня 2024 року № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку».

Кандидат обґрунтувала свою позицію тим, що участь ТЦК та СП як третьої особи забезпечує змагальність процесу, прозорість розгляду та унеможливлює створення штучних сімейних спорів для ухилення від мобілізації. Орган військового управління отримує процесуальну можливість перевірити реальність інтересів дитини та брати участь у дослідженні доказів. Кандидат додала також, що у питанні правомірності участі у сімейних спорах органів військового управління вона керувалася практикою Верховного Суду, зокрема у справах №№ 725/9013/25, 725/8242/25, 725/158/25.

Підсумовуючи, кандидат зазначила, що кожну справу розглянуто нею у відповідності до норм ЦПК України, всебічно досліджено докази та забезпечено максимальну прозорість процесу. Водночас залучення нею ТЦК та СП до розгляду справ виступало інструментом контролю і запобігання зловживанням процесуальними правами учасників процесу, що повністю виключає будь-яке сприяння з її боку ухиленню від мобілізації та спростовує сумніви у добросовісності, чесності та неупередженості.

Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.

У Висновку № 3 (2002) та Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Також підкреслено, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до ЄСПЛ.

Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути підставою для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).

У пункті 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року, вказано, що жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.

Беручи до уваги наведені засади та стандарти, Комісія дотримується принципів незалежності правосуддя та не вдається до оцінки судових рішень.  

Водночас Комісія виходить із того, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, якщо воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне дотримання прав та їх поновлення. Таким чином, у кожному випадку необхідно звернути увагу на те, що предметом перевірки під час кваліфікаційного оцінювання є поведінка судді при розгляді справи та ухваленні рішення, дотримання  ним завдань судочинства. Комісія повинна переконатися в тому, що правосуддя в тій чи іншій ситуації відбулося і в діях судді при ухваленні рішення немає ознак нетипової поведінки, свавілля чи грубої недбалості, які б завдавали шкоди справедливому та незалежному судовому розгляду.

Комісія вкотре наголошує, що спори про позбавлення батьківських прав є справами підвищеної чутливості, які стосуються фундаментальних прав дитини та її батьків. У таких справах суд повинен проявити особливу ретельність у дотриманні процесуальних гарантій, зокрема забезпечити участь органів опіки та піклування та належне з’ясування обставин, що мають значення для вирішення справи по суті.

Аналізуючи практику кандидата в зазначеній категорії справ, Комісія не вбачає очевидної системної розбіжності у підходах судді до ведення процесу. Так, у справах, які перебували у її провадженні, дотримано процесуальні вимоги закону: судом витребовувалися висновки органів опіки та піклування, сторонам надавався реальний час для реалізації процесуальних прав. Такий підхід до розгляду справ узгоджується з характером відповідних спорів, необхідністю повного та всебічного з’ясування обставин справи та забезпечення найкращих інтересів дитини, а також свідчить про дотримання судом процесуальних гарантій і створення сторонам належних умов для реалізації їхніх процесуальних прав. Водночас Комісія бере до уваги інформацію, надану органом військового управління станом на 19 червня 2026 року про те, що позивачі у справах, що аналізувалися, не зверталися із заявами про надання відстрочки від призову на військову службу в порядку статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Оцінивши наведені обставини у їх сукупності, Комісія дійшла висновку, що інформація, наведена в пункті 1 рішення ГРД, не має негативного впливу на вирішення питання про відповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Чайкіної О.В. критеріям доброчесності та професійної етики.

Стосовно відображення у майнових деклараціях за 2015–2017 роки відомостей про дві шуби торгових марок «BRASHI» та «Emfasi Pelle» та припинення їх декларування з 2018 року кандидат пояснила, що ці хутряні вироби подаровані їй батьками задовго до запровадження електронного декларування (за рахунок доходів від їхньої підприємницької діяльності). Оскільки магазини в Харкові, де купувалися ці речі, закрилися ще у 2015 році, а термін зберігання банківських виписок (5 років) минув, надати первинні чеки об’єктивно неможливо. За спогадами батьків, вартість шуби «BRASHI», набутої у 2008 році, становила орієнтовно 2 500 євро (близько 18–20 тис. грн за курсом Національного банку України на день придбання), а шуби «Emfasi Pelle», набутої у 2011 році – орієнтовно 2 000 євро (близько 22 тис. грн за курсом Національного банку України на день придбання). Керуючись тим, що орієнтовна вартість нових аналогів преміум брендів перевищувала встановлений поріг декларування у 100 мінімальних заробітних плат, а точна вартість майна на дату набуття не була відома, вона задекларувала ці речі як цінне майно. Водночас, щоб не зазначати недостовірних сум, вона у декларації щодо вартості майна позначила «Не відомо».

Припинення декларування цих виробів починаючи з 2018 року зумовлене їхнім значним фізичним зносом та втратою ринкової вартості. Станом на 2018 рік шубі «BRASHI» було вже 10 років, а «Emfasi Pelle» – 7 років.

Кандидат додала, що у 2019 році вона переглянула доцільність подальшого декларування зношених речей. Так, із оголошень на платформах «Shafa» та «OLX»  вона з’ясувала, що реальна вартість аналогічних речей  на вторинному ринку суттєво менша за поріг декларування 2018 року, що становив 176 200 грн. Навіть якщо розрахувати вартість цих виробів як нових за курсом на 1 січня 2018 року (84 200 грн та 67 360 грн відповідно), вони все одно не досягали порогу декларування. Кандидат додала, що подальше відображення старого одягу штучно завищувало б її активи та суперечило б вимогам антикорупційного закону.

Комісія бере до уваги надані пояснення як обґрунтовані та доходить висновку, що обставина, наведена в підпункті 2.1 пункту 2 рішення ГРД, не має негативного впливу на вирішення питання щодо відповідності кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Чайкіної О.В. критеріям доброчесності та професійної етики.

Стосовно незазначення у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» майнової декларації за 2018 рік відомостей про правочин щодо відчуження автомобіля «Toyota Corolla» кандидат пояснила, що відповідно до майнових декларацій вона декларувала автомобіль Toyota Corolla 2006 року випуску до 2017 року. У майновій декларації за 2018 рік цей транспортний засіб серед об’єктів, що належать їй на праві власності, не зазначено. У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» майнової декларації за 2018 рік вона задекларувала дохід у розмірі 150 000 грн, отриманий від відчуження цього рухомого майна. Крім того, 27 липня 2018 року вона подала повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, в якому також зазначила про отримання доходу у зв’язку з відчуженням транспортного засобу.

Оскільки кандидат задекларувала правочин у повідомленні про суттєві зміни в майновому стані, у розділі 6 «Цінне рухоме майно-транспортні засоби» майнової декларації за 2018 рік вона не відображала право власності на транспортний засіб «Toyota Corolla», у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» цієї декларації вона задекларувала дохід від продажу. Вона вважала, що дублювання інформації у розділі 14 «Видатки та правочини» може створити логічну помилку.

Кандидат визнала, що допустила помилку через неправильне розуміння пунктів 11, 55 та 56 Роз’яснення НАЗК від 11 серпня 2016 року № 3, чинного на момент подання майнової декларації за 2018 рік. Кандидат наголосила, що її дії не мали умислу, спрямованого на приховування інформації щодо відчуження транспортного засобу, оскільки своєчасно подала повідомлення  про зміни в майновому стані та відобразила дохід, отриманий від його реалізації.

Оцінюючи наведені обставини, Комісія бере до уваги, що відповідно до пункту 10 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про видатки, а також будь-які інші правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, які зазначені у пунктах 2–9 частини першої цієї статті.

Такі відомості зазначаються в разі, якщо розмір відповідного видатку перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня звітного року; до таких відомостей включаються дані про вид правочину, його предмет.

Таким чином, розділ 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації стосується саме правочинів, вчинених особисто суб’єктом декларування, які підлягають декларуванню у тому випадку, коли розмір видатку або правочину перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на момент вчинення правочину. Станом на 2018 рік цей поріг становив 86 300 грн.

З огляду на це правочин від 24 липня 2018 року щодо відчуження транспортного засобу за 150 000 грн значно перевищував визначений законом поріг декларування, а тому підлягав декларуванню.

Оцінивши надані пояснення, Комісія не знайшла підстав вважати недекларування правочину від 24 липня 2018 року щодо відчуження транспортного засобу за 150 000 грн у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» майнової декларації за 2018 рік умисними діями кандидата, спрямованими на надання недостовірної інформації. Проте недбалість кандидата під час заповнення декларації Комісія розцінює як підставу для зменшення балів за показником «Сумлінність» критеріїв доброчесності та професійної етики на 15 балів.

Стосовно позначки «Не відомо» у графі «Вартість на дату набуття у власність, володіння чи користування» майнових декларацій щодо низки об’єктів рухомого та нерухомого майна кандидат пояснила, що значна частина цих об’єктів придбавалася задовго до того, як вона стала суб’єктом декларування.

Документи, які містили відомості про вартість рухомого та нерухомого майна, не збереглися з різних причин, зокрема через переїзди тощо.

Відновити втрачені документи та встановити вартість придбання цього майна виявилося неможливим, оскільки строк зберігання матеріалів угод купівлі-продажу у торгівельних організаціях, банківських установах та сервісних центрах МВС становить 5 років.

Водночас кандидат зазначила, що поняття «розумні заходи» для встановлення вартості майна передбачає вчинення дій, які є об’єктивно можливими. Воно не може тлумачитися як обов’язок кандидата відновити приватні фінансові документи   п’ятнадцяти–двадцятирічної давнини за період, коли особа ще не була державним службовцем.

Кандидат зазначила, що відповідно до абзацу третього частини п’ятої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» та чинних на той час офіційних роз’яснень НАЗК вартість майна, майнових прав, активів, інших об’єктів декларування зазначається у випадку, якщо вона відома суб’єкту декларування або повинна стати відомою внаслідок вчинення правочину. Діючи добросовісно та керуючись принципом правдивості, вона свідомо обирала опцію «Не відомо», щоб уникнути внесення неточних даних, що могло бути розцінено як недостовірне декларування.

Кандидат також додала, що її доброчесність підтверджується вчасно поданими повідомленнями про суттєві зміни у майновому стані та декларуванням доходів від продажу майна згідно з договорами.

Комісія бере до уваги надані пояснення як обґрунтовані та доходить висновку, що обставина, наведена в пункті 3 рішення ГРД, не має негативного впливу на вирішення питання щодо відповідності кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Чайкіної О.В. критеріям доброчесності та професійної етики.

Стосовно зауважень ГРД щодо ознак академічної недоброчесності в дисертаційному дослідженні, що полягають у наявності академічного плагіату, фальсифікації результатів наукової діяльності та недостовірному відображенні використаних джерел наукової інформації кандидат пояснила таке.

Основні напрямки її дисертаційного дослідження були складовою частиною наукових планів Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» і відповідали цільовій комплексній програмі «Права людина та проблеми організації і функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування в умовах становлення громадянського суспільства» на 2006–2010 роки.

Тема дисертації затверджена у 2007 році в засіданні вченої ради Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Дослідження виконано протягом 2008–2010 років.

Після обговорення в засіданні кафедри та врахування всіх зауважень і пропозицій дисертація допущена до захисту.

Публічний захист дисертації відбувся 29 червня 2011 року на спеціалізованій вченій раді закладу вищої освіти.

Порушень академічної доброчесності виявлено не було. Процедура атестації суворо регламентувалася Порядком присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2007 року № 423 (зі змінами від 11 листопада 2009 року), та Положенням про спеціалізовану вчену раду, затвердженим наказом Вищої атестаційної комісії України від 29 серпня 2000 року № 429 року, що втратив чинність на підставі наказу Міністерства освіти і науки від 14 вересня 2011 року № 1059. Ці документи передбачали проходження дисертаційним дослідженням декількох обов’язкових етапів наукового та процедурного контролю ще до захисту. Результати дослідження підлягали обов’язковій апробації шляхом участі здобувача у наукових конференціях, публікації наукових статей у фахових виданнях та обговорення результатів дослідження у науковому середовищі.

Тобто до захисту дисертація проходила процедуру аналізу та оцінювання, що включала перевірку наукової новизни, самостійності дослідження, відповідності встановленим вимогам, достатності публікацій та відповідності дисертації профілю спеціальності.

Публічний захист відбувся на спеціалізованій вченій раді, до складу якої входили провідні фахівці галузі і яка офіційно підтвердила обґрунтованість наукових положень та відсутність порушень.

Після захисту атестаційна справа пройшла перевірку та затверджена рішенням ради про присудження ступеня кандидата юридичних наук. Під час публічного захисту та державної експертизи порушень виявлено не було, що створює презумпцію доброчесності автора.

Вимоги до оформлення дисертацій та авторефератів були розроблені на підставі ДСТУ 3008-95 «Документи. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення»), чинного в 2011 році та передбачали, що у вступі загальна характеристика дисертації викладалася в такій послідовності: актуальність теми; зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами; мета і задачі дослідження; методи дослідження; наукова новизна одержаних результатів; практичне значення одержаних результатів; особистий внесок здобувача; апробація результатів дисертації; публікації.

Список використаних джерел формувався одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті; в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків; у хронологічному порядку. Групові посилання на джерела були прийнятними.

Схожість формулювань у вступі до дисертації та висновках до розділів (актуальність, методи, новизна, апробація), які, на переконання ГРД, мають бути результатом самостійної роботи автора, з авторефератами та дисертаціями інших науковців, є результатом дотримання виконання обов’язкового державного стандарту оформлення, а не плагіату. Збіги в окремих реченнях та словосполученнях самі по собі не свідчать про порушення принципів академічної доброчесності.

Крім того, кандидат зазначила, що попри зовнішню подібність окремих мовних конструкцій з іншими роботами авторів її робота стосувалася іншого предмету дослідження – адміністративного примусу виключно в сфері державної безпеки, та відрізнялася за змістовним наповненням.

Твердження ГРД щодо недостовірного відображення використаних джерел (20 % не згадано у тексті) спростовуються текстом самої дисертації. Вказані ГРД джерела фактично присутні в тексті дисертації, в тому числі й через групове цитування. На підтвердження цього у письмових поясненнях кандидат надала таблицю, у якій відобразила номер джерела за списком, зазначений ГРД, та номер сторінки дисертації, на якій є посилання на це джерело.  

Кандидат припустила, що висновок ГРД про «невикористання» джерел ґрунтується передусім на тому, що програма або експерт не ідентифікували групові посилання, які були загальноприйнятим стандартом оформлення згідно з вимогами Вищої атестаційної комісії України у 2011 році.

Водночас кандидат зауважила, що посилання ГРД на порушення частини другої статті 42 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» не може вважатися релевантним у цьому випадку, оскільки цей закон прийнято у 2017 році, тоді як дисертація була підготовлена кандидатом у період з 2008–2010 років та захищена в 2011 році.

Застосування положень цього закону до правовідносин, що виникли до його прийняття, не узгоджується з принципом незворотності дії нормативно-правових актів у часі. Сам по собі факт невідповідності окремих аспектів оформлення дисертації сучасним вимогам не може свідчити про порушення норм, які на момент її підготовки не діяли.

Комісія, оцінюючі наявність в дисертаційному дослідженні ознак академічної недоброчесності з урахуванням пояснень кандидата, виходить із того, що процес виявлення запозичень чужого тексту, який використовується для оцінювання наукової роботи на предмет наявності ознак плагіату, як правило, за своєю суттю є складним та потребує застосування спеціальних засобів, знань та умінь.

При дослідженні інформації ГРД у цій частині Комісія враховує постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 червня 2025 року у справі № 560/8264/24, в якій зазначено, що ключову роль у забезпеченні академічної доброчесності у вищій освіті відіграє Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (далі – НАЗЯВО, Національне агентство). Комітет з питань етики НАЗЯВО уповноважений розглядати випадки порушення академічної доброчесності та подавати відповідні висновки до Національного агентства, яке має повноваження встановлювати факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації та ініціювати звернення до Міністерства освіти і науки України щодо скасування рішень про присудження наукових ступенів кандидата та доктора наук, якщо такі порушення були виявлені.

Суд виснував, що НАЗЯВО відповідно до статті 17 Закону України «Про вищу освіту» є постійно діючим колегіальним органом; юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим Законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Комітет з питань етики, який утворюється у складі НАЗЯВО, розглядає питання порушення академічної доброчесності і вносить відповідні подання до Національного агентства, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти (частина дев’ята статті 19 Закону України «Про вищу освіту»).

Згідно з пунктом 9 Статуту Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 244 «Про утворення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 січня 2024 року № 71), Національне агентство встановлює відповідно до законодавства факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації та готує звернення до Міністерства освіти і науки України про скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук, доктора наук.

У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 червня 2025 року у справі № 560/8264/24 наголошено на тому, що будь-які звинувачення, зокрема в порушенні академічної доброчесності, мають бути підкріплені конкретними доказами та належно перевіреними фактами, а висновки НАЗЯВО як контролюючого органу в цій сфері – бути обґрунтованими.

Із урахуванням встановлених обставин (за відсутності достатніх фактичних даних, які можуть свідчити про академічну недоброчесність), підходів суду касаційної інстанції щодо стандартів встановлення та доведення фактів академічної недоброчесності, Комісія вважає пояснення кандидата достатніми для спростування сумнівів, які виникли в цій ситуації, та не вбачає підстав для зменшення кандидату балів за критеріями професійної етики та доброчесності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів із    300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія висновує, що кандидат Чайкіна О.В. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	44,70	359,70
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	144,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації	131,00
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	22,00	44,00
	Безперервний розвиток	22,00
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10,00	41,67
	Ефективна взаємодія	10,00
	Стійкість мотивації	11,00
	Емоційна стійкість	10,67
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		285,00
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	730,37

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Чайкіна О.В. у сукупності набрала 730,37 бала, що є підставою для визнання її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Чайкіна Ольга Володимирівна набрала 730,37 бала.

2. Визнати Чайкіну Ольгу Володимирівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                    Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                                 Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                           Галина ШЕВЧУК