Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ткаченка Олександра Анатолійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 5:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА (доповідач),

членів Комісії: Ярослава ДУХА, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олександра ТКАЧЕНКА,

уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Марії ГОРБАНЬ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ткаченка Олександра Анатолійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями)  оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі.

19 грудня 2023 року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшла заява Ткаченка О.А. про допуск його до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Ткаченка О.А. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

Ткаченко О.А., ______ року народження, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 1998 році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого й отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

Указом Президента України від 22 вересня 2005 року № 1308/2005 Ткаченка О.А. призначено на посаду судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області строком на п’ять років.

Дата складання суддею присяги – 08 листопада 2005 року.

Постановою Верховної Ради України від 07 жовтня 2010 року № 2594-VI Ткаченка О.А. обрано на посаду судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області безстроково.

Згідно з рішенням Голови Верховного Суду від 26 квітня 2022 року № 13/0/149-22 Ткаченка О.А. на підставі пункту 56 розділу XІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII відряджено до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області для здійснення правосуддя без зазначення граничного строку відрядження.

Рішенням Голови Верховного Суду від 20 вересня 2022 року припинено відрядження судді Ткаченка О.А. до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема Ткаченка О.А.

Рішенням Комісії від 18 грудня 2018 року № 319/зп-18 Ткаченка О.А. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання  «Дослідження досьє та проведення співбесіди», що наразі не завершено.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація) у межах Конкурсу. Ткаченка О.А. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах Конкурсу. Ткаченка О.А. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 12-14 та 17-21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах Конкурсу, а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів. Ткаченка О.А. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

З огляду на зазначене Ткаченко О.А. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу

Критерій	Показник	Бал	Бал за критерій
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	44,7	339,7
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	129
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	126

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 339,7 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Ткаченком О.А. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).

Запити про надання відомостей стосовно Ткаченка О.А. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію з Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією встановлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність Ткаченка О.А. вимогам до кандидата на посаду судді, та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит зокрема Ткаченка О.А.

Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду в межах Конкурсу проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 5.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 08 жовтня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ткаченка О.А. визначено члена Комісії Омельяна О.С.

Комісією в межах наданих повноважень надіслано запити до Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України.

У відповідь на запити отримано інформацію стосовно кандидата, яку долучено до матеріалів досьє.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів (лист № 21-6808/25) з пропозицією надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидатів, підтверджують їх відповідність визначеним критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання: особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

Кандидатом Ткаченком О.А. 18 серпня 2025 року надіслано до Комісії відповідні пояснення та докази на їх підтвердження. У своїх поясненнях кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

Кандидату забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

До Комісії 25 червня 2026 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Ткаченка О.А. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 25  червня 2026 року (далі – Висновок).

Додатково ГРД повідомила інформацію, яка сама по собі не стала підставою для Висновку, але може бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання.

З метою сприяння своєчасному ознайомленню із Висновком ГРД Комісією надіслано кандидату його електронну копію та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені у ньому обставини.

Комісією проведено співбесіду з кандидатом 30 червня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісія вирішила оголосити перерву у розгляді питання до 09 липня 2026 року з метою надання кандидату додаткового строку для підготовки письмових пояснень, а також надання документів чи іншої інформації, що доповнюють, уточнюють або спростовують обставини, викладені у Висновку.

08 липня 2026 року до Комісії надійшли письмові пояснення кандидата щодо обставин, викладених у Висновку, та копії відповідних документів.

Під час співбесіди 09 липня 2026 року Комісією завершено обговорення результатів дослідження досьє, а також відповідності кандидата показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності й професійної етики.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1.1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх своєчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

1.2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки переконливо кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Крім того, співбесіда дозволяє перевірити здатність кандидата до відкритого діалогу, його реакцію на критичні запитання, готовність визнавати власні помилки та ефективно взаємодіяти з іншими в умовах психологічного навантаження.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що сам оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Велика Палата Верхового Суду у постанові від 08 липня 2026 року у справі № 990/389/25 зауважила, що оцінювання судді (кандидата на посаду судді) за критеріями особистої і соціальної компетентностей здійснюється за його активної участі в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критеріїв. У цьому випадку саме на суддю (кандидата на посаду судді) покладається обов'язок довести свою відповідність цим критеріям, а Комісія, оцінивши надані суддею (кандидатом на посаду судді) пояснення, за своїм внутрішнім переконанням виставляє конкретні бали, які не можуть бути вищими за максимальні, встановлені для відповідного показника.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів колегії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 березня 2026 року в справі № 990/261/25 звернула увагу на те, що відповідність судді (кандидата на посаду судді) критерію особистої компетентності встановлюється шляхом оцінки кожного окремо та у сукупності показників «рішучість і відповідальність» та «безперервний розвиток».

Суд наголосив, що ці показники оцінюються членами Комісії за їх внутрішнім переконанням, яке за своєю суттю є певним (позитивним чи негативним) стійким уявленням (судженням) члена Комісії про особистість судді (кандидата на посаду судді), що має бути сформованим на підставі повної, всебічної та об’єктивної оцінки відомостей та пояснень, що містяться в досьє та які надані під час проведення співбесіди. Крім того, не можна залишити поза увагою, що згадані показники неможливо виміряти за певними сталими формулами чи іншими кількісними чи якісними критеріями, тому вони оцінюються саме на підставі професійного судження членів Комісії. При цьому Комісія є спеціально уповноваженим органом, якому законодавець надав дискреційні повноваження із оцінювання суддів (кандидатів на посаду судді) на відповідність критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Суд звернув увагу на те, що Комісія вільна у виборі будь-яких підстав, з огляду на які вона може засумніватися у можливості виставлення судді (кандидату на посаду судді) максимального бала за показниками «рішучість і відповідальність», «безперервний розвиток».

Однак така свобода (дискреція) суб’єкта владних повноважень у наданні оцінки компетентностям судді (кандидата на посаду судді) не є абсолютною і обмежується обов’язком Комісії сформувати свій висновок на підставі повної і всебічної оцінки всіх істотних фактичних обставин. Відповідний висновок Комісії має бути логічним, раціональним і таким, що не видається свавільним для стороннього спостерігача.

Також Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 липня 2026 року в справі № 990/389/25 зауважила, що кожен член Комісії індивідуально оцінює ступінь відповідності кандидата конкретному показнику і висловлює своє оціночне судження у вигляді числового значення. Така форма фіксації результату оцінювання є нормативно передбаченою та становить узагальнений висновок про відповідність кандидата певному показнику. Вона не передбачає обов’язку докладно розкривати мотивацію кожного індивідуального бала. Результати такої оцінки виражаються у вигляді числових балів, які є змістовним узагальненням враження члена Комісії щодо відповідності кандидата показнику. Тобто сама числова форма не означає відсутність мотивації, вона є результатом оціночного судження, здійсненого після аналізу сукупності обставин.

Так, під час співбесіди Комісія звернула увагу на таке.

Стосовно показника «Рішучість та відповідальність» Ткаченко О.А. у письмових поясненнях зазначив, що відповідає цьому показнику, оскільки під час здійснення повноважень судді ефективно організовує робочий час, належним чином розподіляє навантаження, сумлінно та відповідально виконує службові обов’язки, своєчасно приймає рішення, не уникає виконання професійних обов’язків, у тому числі як ювенальний та слідчий суддя, а також не зловживає відпустками чи тимчасовою непрацездатністю.

На підтвердження відповідності цьому показнику кандидат також зазначив, що не зловживав самовідводами, належним чином врегульовував конфлікти інтересів, не уникав ухвалення складних рішень, незважаючи на можливість їх оскарження, тиску чи подання дисциплінарних скарг. За його поясненнями, про відповідальне ставлення до виконання службових обов’язків свідчать також значне судове навантаження та незначний відсоток змінених і скасованих судових рішень.

Ткаченко О.А. окремо послався на великий життєвий і професійний досвід, зокрема майже двадцятирічний стаж роботи суддею, попередню роботу в органах прокуратури та інших сферах, зазначивши, що набутий досвід дає йому підстави вважати себе спроможним брати особисту відповідальність за прийняті судові рішення.

Комісія бере до уваги наведені кандидатом обставини та позитивно оцінює його значний професійний досвід, тривалий стаж здійснення правосуддя і відповідальне ставлення до виконання службових обов’язків. Водночас відповідність показнику «Рішучість та відповідальність» оцінюється не лише з огляду на професійний досвід і навантаження, а й з урахуванням здатності кандидата послідовно обґрунтовувати власні професійні рішення, критично оцінювати їх наслідки та брати за них особисту відповідальність.

Комісія відзначає, що письмові пояснення кандидата загалом висвітлюють його ставлення до організації роботи та усвідомлення професійної відповідальності, однак мають переважно загальний характер і не містять достатньої конкретизації професійних ситуацій, у яких проявилися його рішучість та здатність брати особисту відповідальність за наслідки прийнятих рішень.

Комісія наголошує, що не здійснює перевірки законності чи обґрунтованості ухвалених суддею судових рішень та не переоцінює фактичні обставини конкретних справ. Натомість у межах процедури кваліфікаційного оцінювання вона оцінює пояснення кандидата щодо мотивів прийняття відповідних рішень, його ставлення до аналізу власної професійної діяльності, усвідомлення допущених недоліків та готовність брати особисту відповідальність за обрані процесуальні підходи.

Під час співбесіди члени колегії поставили Ткаченку О.А. низку запитань щодо окремих судових рішень, постановлених ним під час здійснення правосуддя, та запропонували надати пояснення щодо мотивів їх ухвалення (відеозапис співбесіди, тайм-код 06:13:39–06:35:50).

Комісія дослідила зазначені обставини не з метою надання оцінки законності чи обґрунтованості відповідних судових рішень, а для з’ясування того, наскільки кандидат здатний послідовно обґрунтовувати прийняті ним рішення, критично оцінювати їх наслідки, визнавати допущені недоліки та брати особисту відповідальність за обрані процесуальні підходи, що має значення для оцінювання показника «Рішучість та відповідальність».

У контексті оцінювання відповідності кандидата зазначеному показнику Комісія звернула увагу, зокрема, на окремі випадки постановлення Ткаченком О.А. ухвал про виправлення описок у власних судових рішеннях.

Предметом обговорення були такі судові рішення.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16 грудня 2021 року у справі № 629/6811/21 виправлено описку, допущену в резолютивній частині вироку цього ж суду від 13 грудня 2021 року.

Вироком суду обвинуваченого визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України (далі – КК України), та призначено покарання у виді виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням 10 (десяти) відсотків із заробітної плати в дохід держави.

Ухвалою про виправлення описки резолютивну частину вироку викладено у новій редакції, якою визначено строк призначеного покарання — шість місяців виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням 10 відсотків заробітної плати в дохід держави.

Під час співбесіди член Комісії поставив кандидату запитання, чи не вважає він, що ухвалою про виправлення описки фактично було усунуто недолік вироку шляхом визначення строку покарання, який не був зазначений у його резолютивній частині. Відповідаючи на поставлене запитання, Ткаченко О.А. зазначив: «Я погоджуюсь».

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду  Харківської області від 08 лютого 2023 року у справі № 629/257/23 виправлено описку, допущену в резолютивній частині вироку цього ж суду від 08 грудня 2016 року.

Вироком суду обвинуваченого визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частинами другою, третьою статті 185 КК України, та на підставі частини першої статті 70 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

Ухвалою про виправлення описки резолютивну частину вироку викладено у новій редакції, а саме доповнено третій абзац таким реченням: «Зарахувати обвинуваченому в рахунок відбуття покарання термін тримання під вартою з 11 листопада 2016 року відповідно до вимог частини 5 статті 72 КК України».

Постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08 лютого 2017 року у справі № 629/257/23 виправлено описку, допущену в резолютивній частині постанови цього ж суду від 07 лютого 2016 року, а саме накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 17 000 грн, замість 3655 грн.

Предметом оцінки Комісії у зазначених випадках була не правильність ухвалених кандидатом судових рішень, а зміст наданих ним пояснень, здатність критично оцінювати власні процесуальні рішення, усвідомлювати їх наслідки та брати особисту відповідальність за обрані підходи.

Пояснення кандидата щодо наведених професійних ситуацій не дали Комісії достатніх підстав для висновку, що він повною мірою продемонстрував здатність критично оцінювати наслідки власних процесуальних рішень, переосмислювати обрані підходи та брати особисту відповідальність за них.

Надаючи оцінку вказаним обставинам та поясненням кандидата в цілому, Комісія зазначає, що виправлення резолютивної частини рішення під виглядом описки є недопустимим. Опискою є зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) орфографічна, граматична, пунктуаційна помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо; пункт 5 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2025 року у справі № 990/199/24).

Резолютивна частина рішення є його ключовим елементом, у якому міститься безпосередній висновок суду по суті спору. Внесення будь-яких змін до резолютивної частини під виглядом виправлення описки, особливо якщо це стосується зміни призначеного адміністративного стягнення чи зміни виду призначеного покарання, може поставити під сумнів легітимність такого рішення і може означати перегляд власного рішення по суті, що виходить за межі повноважень суду першої інстанції. Якщо виправлення так званої «описки» в резолютивній частині рішення фактично змінює його зміст, то йдеться вже не про технічну описку, а про зміну самого рішення по суті. Такі помилки мають «виправлятись» не судом, який ухвалив первинне рішення, а судом апеляційної інстанції.

На думку Комісії, така кількість виправлень свідчить про недостатній рівень уважності та відповідальності під час підготовки та перевірки проєктів судових рішень до їх постановлення.

Під час кваліфікаційного оцінювання Комісія здійснює оцінювання фактів і обставин минулої професійної діяльності та поведінки кандидата з метою виявлення і визначення його професійних та особистих якостей (характеристик, ознак чи рис), що дають змогу сформувати висновок про здатність кандидата здійснювати правосуддя в суді апеляційної інстанції, зокрема щодо його відповідності критеріям особистої компетентності.

Так, у пункті 44 Рекомендації CM/Rec(2010)12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо добору і підвищення по службі суддів зазначено, що рішення, які стосуються добору та підвищення суддів по службі, мають ґрунтуватися на об’єктивних критеріях, попередньо визначених законом або компетентними органами влади. Прийняття таких рішень має базуватися на заслугах, з урахуванням кваліфікації, умінь та потенціалу, необхідних для вирішення справ при застосуванні закону, із збереженням поваги до людської гідності.

Саме зазначена мета визначає межі дискреції Комісії під час кваліфікаційного оцінювання здатності кандидата здійснювати правосуддя у відповідному суді. На відміну від кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, метою якого є визначення здатності судді виконувати обов’язки на мінімально прийнятному рівні, конкурсне оцінювання спрямоване на визначення кандидатів, які найбільш повно підтвердили рівень знань, умінь і професійного потенціалу, необхідний для роботи у відповідному суді.

Ураховуючи встановлені обставини, Комісія дійшла висновку, що надані кандидатом пояснення не підтверджують належного рівня відповідальності, оскільки свідчать про недостатню готовність критично оцінювати власні процесуальні рішення. Зазначене негативно впливає на оцінку кандидата за показником «Рішучість та відповідальність» критерію особистої компетентності.

У своїх письмових поясненнях на підтвердження відповідності показнику «безперервний розвиток» Ткаченко О.А. указав, що протягом усього часу перебування на посаді судді вживав заходів для професійного саморозвитку та підвищення кваліфікації, зокрема вивчав та аналізував судову практику Верховного Суду, правові висновки Верховного суду у певній категорії справ, рішення Європейського суду з прав людини з метою застосування їх на практиці, практику дисциплінарних проваджень Вищої ради правосуддя, брав участь у семінарах та тренінгах, організованих Національною школою суддів України.

Також кандидат зазначив, що систематично аналізує причини скасування та зміни судових рішень судами вищих інстанцій, враховує власні помилки та практику Верховного Суду і Великої Палати Верховного Суду з метою підвищення якості здійснення правосуддя. Крім того, кандидат повідомив, що працює над удосконаленням структури та стилю викладення судових рішень, прагнучи зробити їх чіткими, зрозумілими й доступними, а також бере активну участь у професійному обговоренні правових питань та звертається до колег за фаховими консультаціями.

Комісія позитивно оцінює значний професійний досвід кандидата, його мотивацію до здійснення правосуддя в суді апеляційної інстанції, систематичне підвищення професійної кваліфікації, участь у навчальних заходах та інших формах безперервного професійного розвитку, що підтверджується матеріалами суддівського досьє, письмовими поясненнями та відомостями, наведеними кандидатом у мотиваційному листі.

Крім того,  Комісія бере до уваги, що кваліфікаційне оцінювання здатності кандидата здійснювати правосуддя у відповідному суді, яке проводиться у рамках конкурсних процедур, на відміну від кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, є однією з процедур суддівської кар’єри, які заохочують суддів до підвищення кваліфікації і професійного розвитку та мають на меті визначення найкращих кандидатів, які продемонстрували належний рівень кваліфікації, а також відповідність критеріям доброчесності та професійної етики згідно з умовами конкурсу.

Водночас Комісія під час оцінювання показника «безперервний розвиток» враховує не лише наявність у кандидата професійного досвіду та участь у заходах з підвищення кваліфікації, а й те, наскільки результати такого професійного розвитку підтверджують сформованість професійних знань і навичок, необхідних для здійснення правосуддя саме на посаді судді апеляційного суду.

З метою оцінки того, наскільки результати такого професійного розвитку знайшли своє відображення у рівні професійних знань кандидата, під час співбесіди доповідач поставив Ткаченку О.А. низку запитань щодо знання норм кримінального та цивільного процесуального законодавства, а також практики застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, питання стосувалися підстав скасування судових рішень апеляційним судом у зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, поняття неповноти судового розгляду, підстав закриття апеляційного провадження у цивільному процесі, а також змісту поняття «права та обов’язки цивільного характеру» у розумінні статті 6 Конвенції (відеозапис співбесіди тайм-код 04:57:26–05:03:25). На окремі із зазначених запитань кандидат не надав повних та чітких відповідей, що свідчить про недостатню глибину знань окремих положень процесуального законодавства та практики Європейського суду з прав людини, необхідних для здійснення повноважень судді апеляційного суду.

Також у процесі співбесіди з кандидатом було обговорено його підходи до визначення строків дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Комісія звернула увагу на значну кількість постановлених ухвал кандидата як слідчого судді, в яких шляхом виправлення описок змінювалась кінцева дата закінчення дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Під час співбесіди Ткаченко О.А. зазначив, що в окремих випадках ним було неправильно визначено початок перебігу строку тримання під вартою — з моменту постановлення ухвали, а не з моменту фактичного затримання особи, внаслідок чого ним постановлялися ухвали про виправлення описок.

На думку Комісії, наведені кандидатом пояснення не підтверджують достатньої глибини аналізу положень процесуального законодавства та їх практичного застосування, що є важливою складовою безперервного професійного розвитку судді.

Комісія враховує готовність кандидата визнати допущені помилки. Водночас надані ним пояснення не дали достатніх підстав для висновку, що кандидат належним чином проаналізував причини цих помилок. Зазначене враховується Комісією під час оцінювання кандидата за показником «безперервний розвиток».

Комісія наголошує, що професія судді передбачає безперервний професійний розвиток, оскільки і законодавство, і правозастосовна практика перебувають у постійному динамічному русі. Усвідомлюючи цю особливість, законодавець передбачив обов’язок судді систематично розвивати професійні навички (уміння), підтримувати свою кваліфікацію на належному рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, де він обіймає посаду (пункт 8 частини сьомої статті 56 Закону).

Цей обов’язок також передбачено Кодексом суддівської етики, затвердженим рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, відповідно до статті 7 якого суддя зобов’язаний вживати заходів для професійного зростання та удосконалення практичних навичок.

Зазначене не спростовує наявності у кандидата значного професійного досвіду та його прагнення до безперервного професійного розвитку. Водночас результати співбесіди не дали Комісії достатніх підстав для висновку, що кандидат повною мірою продемонстрував належний рівень професійних знань і навичок для здійснення правосуддя в суді апеляційної інстанції, що має значення при оцінюванні показника «безперервний розвиток» критерію особистої компетентності.

Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал				Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	16	16	17	18	16,75           16,75	33,5
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	16	16	17	18

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 33,5 бала із 50 можливих, що менше 75% (37,5 бала) максимально можливого бала.

Комісія виснує, що кандидат не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1.1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

1.2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

1.3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

1.4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Так само як і при оцінюванні особистої компетентності, в оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Під час оцінювання критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це дає уявлення про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Співбесіда є ключовим етапом, під час якого формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія наголошує, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється кожним членом Комісії відповідно до його внутрішнього переконання із застосуванням доступних засобів для її встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані Ткаченком О.А. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал				Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	9	9	9	9	39
	Ефективна взаємодія	10	10	10	10	10
	Стійкість мотивації	10	10	10	10	10
	Емоційна стійкість	11	10	9	10	10

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39 балів із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат Ткаченко О.А. відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).

Чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті (пункт 18 Єдиних показників).

Згідно з підпунктом 2 пункту 18 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно, надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.

Сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання кандидатом на посаду судді своїх обов’язків (пункт 19 Єдиних показників).

Відповідно до підпункту 1 пункту 19 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим.

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

У разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику  знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.

Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Ткаченка О.А. досліджено Висновок ГРД, його письмові пояснення, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, подані декларації, а також інформацію, надану державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.

Як зазначалось вище, до Комісії надійшов Висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Ткаченка О.А. критеріям доброчесності та професійної етики.

Висновок ГРД, затверджений 25 червня  2026 року, ґрунтується на таких доводах.

Стосовно невідповідності Ткаченка О.А. критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійному та особистому житті» та «чесність».

ГРД вважає, що кандидат вчинив дії, які можуть завдати шкоди авторитету правосуддя, під час виконання посадових обов’язків не дотримувався стандартів поведінки, обумовлених статусом судді, та вимог законодавства.

Кандидат всупереч установленому законом обмеженню обіймав адміністративну посаду голови суду понад два строки поспіль.

Згідно з відомостями, що містяться у суддівському досьє, Ткаченко О.А. обіймав адміністративну посаду голови Лозівського міськрайонного суду Харківської області шість строків поспіль, а саме: з 05 вересня 2012 року до 11 квітня 2014 року, з 29 квітня 2014 року до 28 квітня 2015 року, з 28 квітня 2015 року до 11 квітня 2017 року, з 12 квітня 2017 року до 11 квітня 2020 року, з 12 квітня 2020 року до 05 квітня 2022 року та з 25 листопада 2022 року до 24 листопада 2025 року.

У Висновку також зауважено, що в період із 05 квітня до 20 вересня 2022 року здійснення правосуддя Лозівським міськрайонним судом Харківської області було тимчасово припинено, а кандидата відряджено для здійснення правосуддя до іншого суду.

ГРД звертає увагу, що фактичне безперервне перебування однієї особи на адміністративній посаді у суді протягом тривалого часу створює ризики адміністративної залежності суддів, а також можливості впливу на кадрові та організаційні процеси у суді. На думку ГРД, такі обставини є несумісними з принципами колегіальності та рівності суддів у межах одного суду.

Крім того, ГРД зазначає, що подібна ситуація може негативно впливати на суспільне сприйняття незалежності суду, формуючи у громадськості уявлення про замкнений характер управління судом та відсутність належного й ефективного контролю з боку органів суддівського самоврядування.

У зв’язку з наведеним ГРД дійшла висновку, що, перебуваючи на посаді голови суду та достеменно знаючи про законодавчі обмеження щодо обіймання адміністративних посад, суддя діяв всупереч вимогам профільного законодавства та нормам професійної етики, що, на думку ГРД, є підставою для висновку про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

На спростування обставин, викладених у Висновку ГРД, Ткаченко О.А. надав письмові пояснення та документи на їх підтвердження.

Кандидат зазначив, що вперше був призначений на адміністративну посаду голови Лозівського міськрайонного суду Харківської області рішенням Вищої ради юстиції від 05 вересня 2012 року № 996/0/15-12 строком на п’ять років. У зв’язку з набранням чинності Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» від 08 квітня 2014 року № 1188-VII його повноваження на адміністративній посаді були припинені. Після цього рішенням зборів суддів Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 28 квітня 2014 року № 2 Ткаченка О.А. було обрано головою суду строком на один рік — з 29 квітня 2014 року до 28 квітня 2015 року.

Згідно з рішення Ради суддів України від 02 квітня 2015 року № 34, особи, які були призначені на адміністративні посади відповідно до законодавства, що діяло раніше, є такими, що можуть бути обраними на адміністративну посаду в суді і обіймати її два строки поспіль.

Рішенням зборів суддів Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27 квітня 2015 року № 6 Ткаченка О.А. було обрано головою суду строком на два роки — з 28 квітня 2015 року до 27 квітня 2017 року.

Після набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII рішенням зборів суддів від 12 квітня 2017 року № 2 кандидата обрано головою суду строком на три роки — з 12 квітня 2017 року до 11 квітня 2020 року, а рішенням зборів суддів від 19 березня 2020 року № 4 — повторно обрано на цю адміністративну посаду строком на три роки — з 12 квітня 2020 року до 11 квітня 2023 року.

Окремо кандидат звернув увагу на обставини, що склалися у 2022 році. У зв’язку зі збройною агресією рф та зміною територіальної підсудності справ з 05 квітня 2022 року здійснення правосуддя Лозівським міськрайонним судом Харківської області було тимчасово припинено.

Рішенням Голови Верховного Суду від 26 квітня 2022 року № 13/0/149-22 кандидата було відряджено для здійснення правосуддя до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

У зв’язку з цим кандидат вважав, що його адміністративні повноваження голови Лозівського міськрайонного суду Харківської області достроково припинилися. У період його відрядження повноваження голови суду з 03 травня 2022 року здійснювала заступник голови суду Харабадзе К.Ш. відповідно до статті 25 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яку рішенням Голови Верховного Суду від 31 серпня 2022 року № 411/0/149-22 було відряджено до Полтавського районного суду Полтавської області.  

Кандидат наголосив, що заступник голови суду не була обрана на адміністративну посаду голови суду, а лише здійснювала відповідні повноваження в силу займаної посади. Ткаченко О.А. зазначив, що таке розуміння правових наслідків відрядження узгоджувалося з рішенням Ради суддів України від 05 серпня 2022 року № 24, яким було визначено, що у випадку відрядження судді, який обіймав адміністративну посаду, його повноваження на адміністративній посаді припиняються.

З 26 вересня 2022 року відновлено розгляд судових справ Лозівським міськрайонним судом Харківської області.

Після відновлення роботи Лозівського міськрайонного суду Харківської області та повернення кандидата до цього суду рішенням зборів суддів від 24 листопада 2022 року № 5 його було обрано головою суду строком на три роки — з 25 листопада 2022 року до 24 листопада 2025 року. Кандидат пояснив, що на той час у суді фактично працювала незначна кількість суддів, які здійснювали правосуддя в умовах істотного навантаження, а питання організації роботи суду потребували невідкладного вирішення. Обрання відбулося шляхом таємного голосування суддів.

Кандидат також звернув увагу, що рішенням Ради суддів України від 03 лютого 2023 року № 7 на запит суду було надано більш детальне роз’яснення щодо правових наслідків відрядження судді, який обіймав адміністративну посаду: у разі відновлення роботи суду та повернення такого судді він продовжує здійснювати повноваження на адміністративній посаді в межах строку, на який був попередньо обраний, крім випадку, коли на відповідну адміністративну посаду вже обрано іншу особу.

Під час співбесіди Ткаченко О.А. пояснив, що неодноразові зміни законодавства та різні підходи до визначення правових наслідків відрядження створювали, на його думку, правову невизначеность. Він наголосив, що кожне його призначення або обрання на адміністративну посаду відбувалося на підставі рішення уповноваженого органу або зборів суддів шляхом таємного голосування, на результати якого він не впливав.

Відповідаючи на запитання членів Комісії щодо обмеження, встановленого частиною дев’ятою статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та обставин повторного обрання на посаду голови суду у листопаді 2022 року після двох послідовних строків у 2017–2020 та 2020–2022 роках, кандидат не наполягав на тому, що дострокове припинення здійснення адміністративних повноважень автоматично виключає відповідний строк із обрахунку. Натомість він послався на принцип правової визначеності, зміну законодавчого регулювання та тодішнє розуміння наслідків відрядження.

Водночас на співбесіді кандидат зазначив, що, з огляду на ситуацію ретроспективно, «мабуть, було б правильніше не обиратися взагалі на адміністративну посаду». При цьому він пояснив, що на той час колеги звертали увагу на необхідність забезпечення організації роботи суду, а в разі відсутності обраного голови відповідні організаційні функції фактично все одно мав би виконувати один із суддів у встановленому законом порядку.

Ткаченко О.А. також заперечив використання адміністративної посади у власних інтересах або з метою впливу на інших суддів. Він наголосив, що ніколи не використовував службове становище на власну користь, а діяльність на посаді голови суду була спрямована на забезпечення належної організації роботи суду та доступу громадян до правосуддя.

Зокрема, кандидат навів приклади організаційних заходів щодо облаштування приміщення суду та створення умов для осіб з інвалідністю, а також зазначив, що суд упродовж певного часу брав участь у впровадженні модельних практик за підтримки міжнародних проєктів.

Оцінивши доводи, викладені у Висновку ГРД, письмові та усні пояснення кандидата, а також матеріали суддівського досьє, Комісія виходить із такого.

Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» від 08.04.2014 № 1188-VII було змінено порядок призначення суддів на адміністративні посади та встановлено однорічний строк їх обіймання. Надалі Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 № 192-VIII було визначено новий порядок та строки перебування на адміністративних посадах (два роки, не більше двох строків поспіль), які не могли бути ототожнені з попереднім правовим регулюванням.

У рішенні Ради суддів України від 02 квітня 2015 року № 34 надано роз’яснення, згідно з яким судді, призначені на адміністративні посади відповідно до попереднього законодавства, мають право бути обраними та обіймати адміністративну посаду два строки поспіль. У цьому рішенні, зокрема, вказано, що ні Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», ні нова редакція Закону № 2453-VI не містять обмежень щодо зайняття адміністративних посад два строки поспіль суддями, які обіймали таку посаду раніше.

Фактичне перебування кандидата на адміністративній посаді протягом зазначених у Висновку ГРД строків не було безперервним у розумінні одного і того ж правового регулювання, а відбувалося за умов неодноразової зміни порядку та строків обрання суддів на адміністративні посади.

Комісія враховує, що у 2017 та 2020 роках кандидат був обраний головою суду на два послідовні строки вже в умовах дії Закону № 1402-VIII. Отже, обставини його повторного обрання у листопаді 2022 року об’єктивно мають бути оцінені з погляду встановленого частиною дев’ятою статті 20 Закону обмеження щодо перебування на одній адміністративній посаді більш як два строки поспіль.

У квітні 2022 року кандидата було відряджено до іншого суду, після чого він фактично припинив здійснювати адміністративні повноваження голови Лозівського міськрайонного суду Харківської області. У період його відрядження повноваження голови суду здійснювала заступник голови суду, яка не була обрана головою суду. Таким чином, сама по собі ця обставина не може розглядатися як обрання іншої особи на адміністративну посаду голови суду та як безумовне переривання послідовності цих строків.

Водночас Комісія враховує, що правове регулювання порядку та строків перебування суддів на адміністративних посадах упродовж відповідного періоду неодноразово змінювалося, а у 2022 році правова оцінка наслідків відрядження судді, який обіймав адміністративну посаду, не була однозначною. На момент повторного обрання кандидата у листопаді 2022 року діяло рішення Ради суддів України від 05 серпня 2022 року № 24, на підставі якого кандидат та збори суддів, за його поясненнями, вважали, що його повноваження на адміністративній посаді у зв’язку з відрядженням припиняються.

Комісія також бере до уваги, що обрання кандидата на посаду голови суду здійснювалося зборами суддів шляхом таємного голосування, а матеріали суддівського досьє не містять відомостей про встановлені факти використання ним адміністративної посади з метою неправомірного впливу на інших суддів, втручання у здійснення правосуддя чи іншого зловживання відповідними повноваженнями.

Стосовно тверджень ГРД про можливі ризики адміністративної залежності суддів та впливу на кадрові й організаційні процеси Комісія зазначає, що такі доводи мають загальний, оціночний характер і не підтверджені конкретними фактами або доказами неправомірного впливу кандидата на інших суддів чи порушення принципів незалежності суддів під час здійснення правосуддя.

Натомість пояснення кандидата підтверджують, що обіймання адміністративної посади відбувалося за результатами таємного голосування зборами суддів, що виключає можливість примусового чи адміністративного впливу на волевиявлення суддів та не створює передумов для формування адміністративної залежності.

Дійсно, норми законодавства України, що регулювали та регулюють порядок обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад, встановлюють, що суддя не може займати більш як два строки поспіль одну адміністративну посаду у відповідному суді.

Суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, в тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів, зокрема і під час реалізації свого права бути обраним на адміністративну посаду в суді.

Водночас, зважаючи на принцип правової визначеності, неодноразові зміни законодавства в частині порядку та строків обрання суддів на адміністративні посади не повинні ставити під сумнів принцип суддівського самоврядування.

Комісія доходить висновку, що сам факт тривалого перебування кандидата на адміністративній посаді, в умовах зміни правового регулювання, особливих обставин функціонування суду у 2022 році не є достатнім для висновку про істотну невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. Слід зауважити, що відповідно до Закону рішення Ради суддів України, прийняті в межах визначених цим Законом повноважень, є обов’язковими для всіх органів суддівського самоврядування, крім з’їзду суддів України.

Комісія дійшла до висновку, що наведені ГРД обставини в цьому конкретному випадку не дають підстав вважати, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

Крім того, ГРД надано інформацію, яка сама по собі не стала підставою для Висновку, але потребує пояснень кандидата.

1. ГРД зазначає, що відповідно до відомостей, зазначених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік тодішня дружина кандидата, ОСОБА_1, у 2012 році набула у власність квартиру загальною площею 115,6 кв.м, розташовану в місті Харкові, вартістю 580 000 грн. Водночас  задекларований дохід ОСОБА_1 за 2012 рік становив 127 807 грн.

Стосовно зазначених обставин кандидат пояснив, що його колишня дружина з 2003 року працювала фінансовим директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Фактор» та отримувала стабільний дохід. За його поясненнями, рішення про придбання житла сім’я прийняла ще у 2006 році, після чого розпочала формувати відповідні заощадження.

Кандидат повідомив, що відповідно до свідоцтва Фонду фінансування будівництва від 06 лютого 2008 року його колишня дружина стала довірителем Фонду фінансування будівництва  та за нею було закріплено відповідний об’єкт інвестування, тоді як право власності на квартиру площею 115,6 кв.м було оформлено 27 грудня 2012 року.

За твердженням кандидата, джерелами фінансування будівництва квартири були доходи обох членів подружжя та сформовані сім’єю заощадження. Кандидат також повідомив, що перший внесок коштів у розмірі 50 000 грн — це кошти надані батьками його колишньої дружини, а також власні кошти із депозиту в Акціонерному комерційному банку «Правекс-Банк» у розмірі 20 000 доларів США. У декларацій за 2005–2008 роки ним указано доходи у вигляді процентів.

Крім того, кандидат повідомив, що 04 грудня 2008 року його колишня дружина уклала кредитний договір, за яким отримала 182 270 грн. Ці кошти були спрямовані на фінансування будівництва квартири.

За розрахунками кандидата, здійсненими на підставі відомостей із майнових декларацій, сукупний дохід сім’ї за 2007–2012 роки становив 1 035 021,31 грн, з яких його дохід — 487 518,81 грн, а дохід колишньої дружини — 547 502,50 грн. Кандидат також зазаначив про виконання кредитних зобов’язань упродовж 2008–2013 років, та зазначив, з урахуванням відповідних платежів обсяг задекларованих доходів сім’ї, за його розрахунками, був співмірним із вартістю набутого житла.

Надаючи оцінку наведеній ГРД інформації та поясненням кандидата, Комісія враховує, що право власності на квартиру було оформлено у 2012 році, однак інвестування в її будівництво розпочалося ще у 2008 році. Отже, момент набуття права власності на об’єкт не тотожний моменту здійснення всіх витрат на його придбання, а тому оцінка фінансової спроможності сім’ї лише за показниками доходу одного з її членів за 2012 рік не відображає повною мірою фактичного механізму фінансування цього майна.

Комісія також бере до уваги, що сукупний задекларований дохід подружжя за 2007 – 2012 роки, як повідомив кандидат становив 1 035 021,31 грн, тобто перевищував зазначену в декларації вартість квартири — 580 000 грн. Водночас у період інвестування сім’єю були залучені кредитні кошти у розмірі 182 270 грн, факт отримання яких кандидат підтвердив відповідним договором.

Відповідно до пункту 1 Єдиних показників обґрунтований сумнів – наявність відповідних та достатніх фактичних даних, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що суддя (кандидат на посаду судді) може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2024 року № 990/71/24 колегія суду виснувала, що підстави для сумнівів у відповідності кандидата критеріям доброчесності повинні бути об’єктивними, реальними, вагомими (істотними), дієвими і негативними настільки, щоб засумніватися у відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики, або містити в собі властивості (ознаки), які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням. Такими підставами можуть бути будь-які фактори, явища, події об’єктивної дійсності, що містять ознаки (властивості), які характеризують чи виділяють кандидата на посаду судді як постать, що не відповідає якимось певним «еталонним» критеріям доброчесності та професійної етики, яким повинен відповідати суддя як носій влади, або, інакше кажучи, неофіційній, ментальній, що ґрунтується на традиціях (звичаях), системі уявлень, норм та оцінок, що регулює поведінку людей у суспільстві, на колективно підсвідомому рівні схвалюється більшістю суспільства, практична реалізація якої забезпечується громадським осудом.

З огляду на встановлені обставини та надані кандидатом пояснення Комісія не вбачає підстав для обґрунтованого сумніву у фінансовій спроможності сім’ї кандидата придбати зазначену квартиру за рахунок законних доходів та інших підтверджених джерел фінансування. Наведені ГРД обставини в цій частині не дають підстав для висновку про істотну невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

2. Також ГРД звертає увагу, що згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2015 рік, син кандидата ОСОБА_2 у 2013 році набув право власності на технічний поверх площею 108,1 кв.м у м. Харкові вартістю 142 300 грн. Згідно з відомостями з майнової декларації за 2013 рік дохід сім’ї кандидата становив 147 062 грн.

Крім того, члени сім’ї кандидата у 2013 році понесли витрати на утримання майна та сплату кредиту. На переконання ГРД, інформація про походження грошових коштів потребує більш детальних пояснень кандидата.

Стосовно зазначених обставин Ткаченко О.А. пояснив, що наведена ГРД сума 147 062  грн не відображає сукупного доходу його сім’ї за 2013 рік, а становить дохід його колишньої дружини. За твердженням кандидата, відповідно до декларації за 2013 рік сукупний дохід сім’ї становив 366 567,01 грн, з яких його дохід — 219 504,21 грн, дохід колишньої дружини — 147 062,80 грн.

Кандидат також зазначив, що загальна сума задекларованих витрат сім’ї у 2013 році становила 96 370 грн, у зв’язку з чим після їх вирахування залишок сукупного доходу сім’ї становив 270 197,01 грн. Вартість технічного поверху, набутого його сином 12 грудня 2013 року, становила 142 300 грн. Крім того, кандидат послався на наявність у сім’ї попередніх заощаджень, коштів, знятих з банківського депозиту, а також фінансової допомоги батьків колишньої дружини.

У письмових поясненнях кандидат зазначив, що технічний поверх площею 108,1 кв.м, розташований у тому самому будинку, що й квартира площею 115,6 кв.м, був придбаний 12 грудня 2013 року за 142 300 грн та в подальшому оформлений на його сина.

Ткаченко О.А. наголосив, що наведена ГРД сума 147 062 грн не є сукупним доходом сім’ї за 2013 рік, а становить дохід його колишньої дружини. Згідно з декларацією за 2013 рік сукупний дохід сім’ї 366 567,01 грн, з яких дохід кандидата — 219 504,21 грн, а дохід його колишньої дружини — 147 062,80 грн.

Кандидат також зазначив, що, як указано і цій декларації, загальна сума витрат сім’ї у 2013 році становила 96 370 грн включно з витратами на утримання майна та виконання зобов’язань за позиками і кредитами. За його розрахунком різниця між сукупним задекларованим доходом сім’ї та зазначеними витратами становила 270 197,01 грн, тоді як вартість технічного поверху становила 142 300 грн.

Крім того, кандидат послався на сформовані сім’єю у попередні роки заощадження, кошти з банківського депозиту, матеріальну допомогу батьків колишньої дружини. Він також зазначив, що до призначення на посаду судді протягом тривалого часу здійснював трудову діяльність та отримував стабільний дохід.

Надаючи оцінку інформації ГРД та поясненням кандидата, Комісія враховує, що наведена ГРД сума 147 062 грн не відображає сукупного доходу сім’ї кандидата за 2013 рік, а становить дохід його колишньої дружини. Відповідно до відомостей декларації сукупний дохід сім’ї кандидата за цей рік становив 366 567,01 грн, з яких дохід кандидата — 219 504,2  грн, а дохід його колишньої дружини — 147 062,80 грн.

Комісія також бере до уваги, що вартість технічного приміщення, набутого сином кандидата 12 грудня 2013 року, становила 142 300 грн, а задекларовані витрати сім’ї у цьому році — 96 370 грн.

За таких обставин співвідношення сукупного задекларованого доходу сім’ї кандидата, понесених нею витрат та вартості набутого майна не дає підстав для обґрунтованого сумніву щодо фінансової спроможності сім’ї кандидата придбати зазначене технічне приміщення.

Оцінивши встановлені обставини та пояснення кандидата, Комісія доходить висновку, що наведені ГРД обставини в цій частині не дають підстав для висновку про істотну невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

3. ГРД зазначає, що у деклараціях за 2015–2025 роки кандидат декларував об’єкт незавершеного будівництва — житловий будинок у м. Лозова Харківської області. Водночас, як убачається з письмових пояснень кандидата, будинок фактично побудований, за винятком окремих незавершених робіт: щодо підвального приміщення, сходів, облаштування будинку зовні та окремих господарських споруд, однак до цього часу не введений в експлуатацію.

Стосовно зазначених обставин кандидат пояснив, що вказаний об’єкт упродовж усього відповідного періоду послідовно відображався ним у деклараціях як об’єкт незавершеного будівництва. Тривалий строк будинок не вводився в експлуатацію у зв’язку з необхідністю завершення окремих будівельних робіт, а після початку повномасштабної збройної агресії рф проти України — також із безпековою ситуацією у Харківській області та призупиненням частини капітальних робіт.

Кандидат також повідомив, що вживав заходів, щоб оформити та ввести будинку в експлуатацію. Зокрема, у 2024 році ним було замовлено проєкт та технічні умови для приєднання електроустановок до електричних мереж, укладено відповідний договір, а також вживалися заходи щодо оформлення права власності на будинок. За поясненнями кандидата, завершенню цієї процедури перешкодили виявлені технічні помилки у документації про початок виконання будівельних робіт та розбіжності у будівельному паспорті, ним вживалися заходи для усунення таких недоліків та підготовки документів, необхідних для введення об’єкта в експлуатацію.

Надаючи оцінку наведеним обставинам, Комісія бере до уваги таке.

Сам по собі тривалий строк перебування житлового будинку у статусі об’єкта незавершеного будівництва за відсутності відомостей про приховування такого майна або надання кандидатом недостовірних відомостей не є достатньою підставою для негативного висновку щодо його доброчесності.

Комісія враховує пояснення кандидата про причини незавершених окремих будівельних робіт, а також обставини, пов’язаних із безпековою ситуацією у Харківській області, також вжиті ним заходи для оформлення та введення будинку в експлуатацію. Водночас кандидат не надав належних доказів, які б у повній мірі підтверджували об’єктивну неможливість завершення відповідних процедур та введення житлового будинку в експлуатацію.

З огляду на сукупність установлених обставин Комісія доходить висновку, що наведена ГРД інформація не є достатньою для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. Водночас установлені під час оцінювання обставини Комісія враховує при визначенні рівня відповідності кандидата показнику «сумлінність».

З огляду на сукупність установленого Комісія доходить висновку, що наведена ГРД інформація не є достатньою для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. Водночас зазначене підлягає врахуванню під час оцінювання кандидата за показником «Сумлінність» критеріїв доброчесності та професійної етики.

За результатами дослідження досьє кандидата Комісією встановлено інші обставини, які не вказані у висновку ГРД, однак не можуть бути залишені поза увагою.

На запит Комісії Головне управління Державної податкової служби у Харківській області надало відповідь (лист від 23 червня 2026 року № 12272/5/20-40-13-05-15), в якій  указано, що Ткаченко О.А. має податковий борг у розмірі 724,13 грн – податковий борг за грошовим зобов’язанням, визначеним контролюючим органом, щодо земельного податку з фізичних осіб.

Стосовно зазначених обставин Ткаченко О.А. під час співбесіди пояснив, що йому не було відомо про наявність у нього податкового боргу, та звернув увагу Комісії, що усі відомі йому податкові зобов’язання ним сплачувалися.

Оцінюючи вказані обставини Комісія враховує, що виникнення податкового боргу не було пов’язане з умисним ухиленням кандидата від виконання податкового обов’язку або приховуванням відповідної інформації. Кандидат пояснив, що йому не було відомо про наявність такої заборгованості.

Водночас Комісія звертає увагу, що обов’язок платника податків щодо своєчасної сплати узгодженого податкового зобов’язання не залежить виключно від отримання податкового повідомлення-рішення, оскільки особа як власник об’єкта оподаткування має проявляти належну обачність та відповідальність у питаннях виконання своїх податкових обов’язків.

Кандидат, будучи особою, яка претендує на зайняття посади судді, має усвідомлювати підвищені вимоги до особистої відповідальності, зокрема щодо контролю за виконанням власних фінансових і податкових зобов’язань.

Комісія звертає увагу, що отримання інформації про наявність податкових зобов’язань та стан розрахунків із бюджетом не становило для Ткаченка О.А. об’єктивних перешкод, оскільки платникам податків забезпечено можливість отримання такої інформації за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет платника податків». Невикористання доступних способів контролю за наявністю податкових зобов’язань свідчить про недостатню уважність до виконання такого обов’язку та враховується Комісією під час оцінювання показника «Сумлінність».

Комісія також дослідила декларації доброчесності судді Ткаченка О.А.

У декларації доброчесності судді за 2025 рік твердження № 28 «Мною не вчинялися діяння, що мали наслідком притягнення мене до юридичної відповідальності» Ткаченко О.А. поставив відмітку в графі «Підтверджую».

Водночас у досьє кандидата на посаду судді міститься інформація з Єдиного державного реєстру транспортних засобів про притягнення Ткаченка О.А. 13 квітня 2025 року до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, передбачене статтею 122 КУпАП, зафіксоване щодо транспортного засобу марки «LEXUS», державний номерний знак НОМЕР_1. Зазначеним транспортним засобом кандидат користувався з 01 жовтня 2024 року, а 27 травня 2025 року набув право власності на нього.

Стосовно порушень правил кандидат під час співбесіди підтвердив, що допустив зазначені порушення та сплатив штраф. Він пояснив, що не зазначив факту притягнення до адміністративної відповідальності у декларації доброчесності, оскільки неправильно зрозумів зміст відповідного твердження декларації.

Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.

Згідно з пунктом 3 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді.

Загальні правила подання декларації доброчесності судді встановлено статтею 62 Закону.

Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження (частина друга статті 62 Закону); за відсутності доказів іншого твердження судді в декларації вважаються достовірними (частина п’ята статті 62 Закону).

Обов’язок подавати декларацію доброчесності не є формальністю. Законодавець визначив, що декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності (пункт 19 частини першої статті 106 Закону).

Заповнюючи декларацію доброчесності, суддя зобов’язаний не лише надавати правдиві і повні твердження, але й бути уважним для уникнення помилок.

Правила заповнення та подання форми декларації доброчесності судді були змінені рішенням Комісії від 11 січня 2024 року № 1/зп-24, де в пунктах 1 та 2 чітко визначено, що декларація доброчесності судді подається особисто суб’єктом декларування шляхом її заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; декларація подається суб’єктом декларування до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щорічно до 1 травня (у період з 01 січня до 30 квітня (включно) після подання декларації родинних зв’язків судді та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У пункті 28 формою декларації доброчесності судді за 2025 рік містилося твердження «Мною не вчинялися діяння, що мали наслідком притягнення мене до юридичної відповідальності»

Пунктом 4 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді, чинних на момент подання декларації доброчесності судді за 2025 рік, встановлено, що в декларації зазначаються відомості, актуальні станом на 31 грудня звітного року.

Комісія також ураховує відсутність у кандидата умислу приховати факт притягнення до адміністративної відповідальності. Водночас Комісія враховує, що кандидат був обізнаний із фактом притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки підтвердив, що саме він керував транспортним засобом під час вчинення адміністративного правопорушення, не заперечував цього факту.

Таким чином, Комісія вважає, що ці обставини не свідчать про умисне подання недостовірних (неточних) відомостей однак демонструють неуважність і недостатній рівень відповідальності за виконання покладених на суддю обов’язків. Навіть за відсутності недобросовісних намірів така поведінка може розцінюватися як прояв недостатньої самодисципліни та старанності, які є необхідними якостями для ефективної та доброчесної діяльності судді.

Ураховуючи викладені обставини, Комісія вважає що жодна з них окремо не може бути визнана істотною для визнання кандидата таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Водночас у своїй сукупності встановлені обставини свідчать про недостатній рівень сумлінності кандидата та є підставою для зменшення балів за показником «Сумлінність»  критеріїв професійної етики та доброчесності на 15 балів.

Також під час дослідження досьє Комісією встановлено, що за інформацією Державного підприємства «Інформаційні судові системи» про випадки перевищення строків надсилання (оприлюднення) до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі — ЄДРСР) електронних копій судових рішень, суддею Ткаченком О.А. у період з 2016 року до 2025 року порушувалися встановлені процесуальним законодавством строки щодо 1204  судових рішень.

Кандидат зазначив, що випадки несвоєчасного надсилання судових рішень до ЄДРСР були зумовлені, сукупністю об’єктивних обставин: значне судове навантаження, кадровий дефіцит, необхідність одночасного розгляду справ різних категорій, здійснення повноважень слідчого судді та виконання адміністративних повноважень голови суду. Окремо кандидат звернув увагу на період його відрядження до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, де істотну частину його навантаження становив розгляд справ про адміністративні правопорушення. Крім того, несвоєчасне надсилання окремих постанов у таких справах кандидат пов’язав з особливостями їх виготовлення, оголошення та вручення (направлення), передбаченими статтею 285 КУпАП.

Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.

Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року № 740 (в редакції, чинній момент час розгляду справи визначено, що внесенню до Реєстру підлягають усі судові рішення судів загальної юрисдикції, а також окремі думки суддів, викладені у письмовій формі.

Відповідно до пункту 13 цього порядку електронні копії судових рішень надсилаються суддею або відповідальною особою апарату суду не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту.

Таким чином, допущені Ткаченком О.А. у окремі періоди порушення строків внесення процесуальних документів до ЄДРСР свідчать про наявність окремих організаційних недоліків у забезпеченні належного контролю за дотриманням таких строків.

Комісія зауважує, що нею взято до уваги обставини, пов’язані із військовими діями московії, проте вважає, що вони не впливають на загальний висновок Комісії (стосуються попереднього періоду) в частині окреслених обставин. З урахуванням пояснень кандидата щодо причин порушення строків внесення рішень до ЄДРСР та судового навантаження зазначені обставини самі по собі не свідчать про недотримання професійних стандартів.

Відповідно до підпункту 1 пункту 19 Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим.

Комісія дійшла висновку, що такі обставини свідчать про окремі недоліки в організації роботи.

У зв’язку з наведеним Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за показником «Сумлінність» критеріїв професійної етики та доброчесності на 15 балів

Також під час співбесіди Комісією досліджено обставини ухвалення кандидатом судових рішень у справах про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП.

Ткаченко О.А., як суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області, розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП), звільнив осіб від адміністративної відповідальності та передав матеріали на розгляд трудовому колективу для застосування до водіїв заходів громадського впливу (справи № 629/2228/18, 629/2509/18, 629/3862/18, 629/229/20, 629/5762/19, 629/5339/19, 629/1542/19).

Зокрема, предметом обговорення стали випадки, коли на момент надходження матеріалів до суду особи офіційно не працювали або відомості щодо їх належності до відповідного трудового колективу були суперечливими.

За результатами аналізу матеріалів цих справ Комісією встановлено, що, особа працевлаштовувалася і була пов’язана з певним трудовим колективом вже після вчинення адміністративного правопорушення та незадовго до судового розгляду. У зв’язку з цим під час співбесіди кандидату було запропоновано пояснити, яким чином за таких обставин ним перевірялася спроможність відповідного трудового колективу здійснювати реальний виховний вплив на особу та забезпечити досягнення мети застосування заходу громадського впливу.

Під час співбесіди, пояснюючи зазначені обставини, кандидат припустив, що йшлося про випадки, коли на момент надходження матеріалів до суду особа, яка притягалася до адміністративної відповідальності, офіційно не була працевлаштована, однак працевлаштувалася до моменту судового розгляду. Він не зміг надати послідовні та переконливі пояснення щодо підходу, який він застосовував у відповідній категорії справ, зокрема щодо обставин, істотних для застосування заходу громадського впливу.

Комісія критично оцінює такі пояснення кандидата. Саме по собі подальше працевлаштування особи не дає відповіді на питання, яким чином судом перевірялася сталість її зв’язку з відповідним трудовим колективом, а також реальна спроможність такого колективу здійснювати виховний вплив на особу та забезпечити досягнення мети застосування заходу громадського впливу.

Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.

Одним із обов’язків судді згідно з пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону є: справедливий, безсторонній та своєчасний розгляд і вирішення судових справ відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

На момент прийняття суддею Ткаченком О.А. рішень про звільнення від адміністративної відповідальності осіб, винних у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, з передачею матеріалів на розгляд трудового колективу чи громадської організації статтею 21 КУпАП було встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.

Отже, одним із критеріїв звільнення особи від адміністративної відповідальності є врахування компетентним органом чи посадовою особою характеру вчиненого правопорушення.

Характер адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, має підвищену суспільну небезпечність порівняно з іншими визначеними цим Кодексом правопорушеннями. Безпідставне звільнення правопорушників має вкрай негативні наслідки, розгляд вказаної категорії справ є суспільно значущим та має значний суспільний інтерес.

Статтею 245 КУпАП визначено завдання провадження у справах про адміністративні правопорушення, для вирішення яких статтею 280 цього Кодексу на уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення орган або посадову особу покладено обов’язок з’ясування всіх необхідних обставин справ.

Відповідно до статті 221 КУпАП уповноваженим органом на розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, є суд. Зокрема, статтею 280 КУпАП визначено обов’язок суду з’ясувати, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу.

Таким чином, статтею 280 КУпАП у поєднанні з нормою статті 245 КУпАП, якими визначено завдання провадження у справах про адміністративні правопорушення, на суд покладено обов’язок вжити всіх можливих заходів для встановлення обставин у справі, усунення можливих сумнівів у справедливості судового розгляду, зміцнення суспільної довіри до суду.

Звільнення від покарання також може свідчити про невиконання завдань адміністративної відповідальності щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до Висновку Консультативної ради європейських суддів № 11 (2008) судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованими. Підстави прийняття рішення повинні бути узгодженими, чіткими, недвозначними й несуперечливими. Вони повинні давати можливість читачеві простежити логіку міркувань, які привели суддю до ухваленого ним рішення. Хоча судді й мають можливість, а інколи й зобов’язані учиняти деякі дії з власної ініціативи, вони повинні давати відповідь лише на доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору. Виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення.

Комісія наголошує, що предметом перевірки під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді) є не мотиви ухвалення ним рішення, а поведінка під час розгляду справ та ухвалення рішення, чи не суперечить вона завданням відповідного виду судочинства та чи не має ознак свавільного зволікання з розглядом справ, що зумовлює закриття провадження та уникнення певними особами відповідальності.

Не надаючи оцінки судовим рішенням, Комісія відзначає, що відповідно до статей 6, 7  Кодексу суддівської етики суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику. Суддя повинен сумлінно і компетентно виконувати покладені на нього обов’язки, вживати заходів для професійного зростання та удосконалення практичних навичок.

На думку Комісії, мети юридичної відповідальності не буде досягнено, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності.

Звільнення від покарання також може свідчити про невиконання завдань КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до підпункту 1 пункту 19 Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим.

За тих обставин, які мали місце, Комісія не констатує в діяльності судді критичних ризиків, які б з очевидністю ставили під сумнів його відповідність критеріям доброчесності та професійної етики. Однак встановлені обставини свідчать про недостатній рівень сумлінності під час організації розгляду відповідної категорії справ та враховані Комісією у складі колегії як такі, що впливають на оцінку відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності.

Під час закритого обговорення Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали за показником «Сумлінність» критеріїв професійної етики та доброчесності на 15 балів.

Стосовно інших обставин, викладених у висновку ГРД та обговорених під час співбесіди, Комісія вважає пояснення кандидата Ткаченка О.А. обґрунтованими та достатніми, підтвердженими належними доказами.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 255 балів із 300 можливих, що більше 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	44,7	339,7
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	129
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	126
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	16,75	33,5
	Безперервний розвиток	16,75
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	39
	Ефективна взаємодія	10
	Стійкість мотивації	10
	Емоційна стійкість	10
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		255
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	667,2

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Ткаченко Олександр Анатолійович у сукупності набрав 667,2 бала.

Таким чином, кандидат не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями особистої компетентності.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Ткаченка Олександра Анатолійовича вимогам до кандидата на посаду судді.

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Ткаченко Олександр Анатолійович набрав 667,2 бала.

Визнати Ткаченка Олександра Анатолійовича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                        Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії:                                                                                    Ярослав ДУХ

                                                                                                              Ігор КУШНІР

                                                                                                              Володимир ЛУГАНСЬКИЙ