Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Галінської Вікторії Валеріївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА,

членів Комісії: Олега КОЛІУША (доповідач), Руслана МЕЛЬНИКА,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Вікторії ГАЛІНСЬКОЇ,

уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Оксани МИХАЛЕВИЧ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Галінської Вікторії Валеріївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.

Галінська Вікторія Валеріївна, дата народження – ____________, громадянка України.

У 2005 році Галінська В.В. закінчила Національний університет «Острозька академія», отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію магістр права (диплом магістра серії РВ № 28346314 від 28.12.2005).

У 2008 році Галінська В.В. закінчила Одеську національну юридичну академію, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію магістр права (диплом магістра серії СК № 35226264 від 28.06.2008).

Вченого звання та наукового ступеня кандидат не має.

Указом Президента України від 23.01.2012 № 29/2012 Галінську В.В. призначено на посаду судді Сарненського районного суду Рівненської області строком на п’ять років.

Указом Президента України від 02.09.2014 № 699/2014 Галінську В.В. переведено на посаду судді Рівненського міського суду Рівненської області в межах п’ятирічного строку.

Указом Президента України від 07.09.2018 № 271/2018 Галінську В.В. призначено на посаду судді Рівненського міського суду Рівненської області безстроково.

Інформація про участь кандидата в конкурсі.

Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).

До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулася Галінська В.В. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років.

Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 84/ас-24 Галінську В.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.

Рішенням Комісії від 16.10.2024 № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Галінську В.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.

Рішенням Комісії від 13.01.2025 № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Галінську В.В. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Галінську В.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Відповідно до рішення Комісії від 22.04.2026 № 46/зп-26 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Рівненського апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу між членами Комісії від 24.04.2026 доповідачем у справі визначено члена Комісії Коліуша О.Л.

Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Комісія встановлює результати спеціальної перевірки в засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).

За результатами спеціальної перевірки Галінської В.В. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 01.07.2026 № 21.2-492/26. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.

Із наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Галінській В.В. зайняти посаду, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.

Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень Комісією перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією у складі колегії 20.08.2026 проведено співбесіду із кандидатом Галінською В.В., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.

Джерела права та їх застосування.

Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.

Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.

Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:

1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;

2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;

3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років;

4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.

Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.

Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).

Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.

Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів). Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.

Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).

Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.

Пунктом 2.2 розділу 2 вказаного Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.

Рішенням Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація), Галінська В.В. набрала 142 бали.

За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Галінська В.В. набрала 49,2 бала.

За результатами виконання практичного завдання з цивільної спеціалізації суду Галінська В.В. набрала 127,5 бала.

Пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30.12.2024, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Ураховуючи, що кандидат Галінська В.В. не складала іспиту на знання історії української державності, нею успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальний результат складеного Галінською В.В. кваліфікаційного іспиту становить 358,7 бала, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.

Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.

Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).

Комісією 01.05.2026 надіслано запит Галінській В.В. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

На адресу Комісії 18.05.2026 надійшли пояснення кандидата.

Дослідивши письмові пояснення кандидата та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (20; 20; 21), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 20,33; безперервний розвиток (21; 19; 20), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 20; загальний бал за критерій – 40,33.

З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що кандидатом продемонстровано належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40,33 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.

Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.

Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).

Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).

Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).

Ураховуючи письмові пояснення кандидата та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат продемонструвала належний рівень соціальної компетентності.

Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками «ефективна комунікація» (11; 10; 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10,33; «ефективна взаємодія» (10; 10; 11), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10,33; «стійкість мотивації» (10; 11; 11), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10,67; «емоційна стійкість» (10; 10; 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9,67; загальний бал за критерій – 41.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41 бал із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.

Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.

Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).

При оцінюванні відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 (далі – Показники).

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).

При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.

Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено таку інформацію.

У 2012–2025 роках суддею Галінською В.В. розглянуто 7 461 справу та матеріал.

Із ухвалених суддею Галінською В.В. за вказаний період судових рішень скасовано – 147 (1,97 %), змінено – 20 (0,27 %).

Суддею Галінською В.В. з порушенням встановлених процесуальним законодавством строків у період з 2016 до березня 2026 року внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) 1 567 рішень.

Загальні показники середньомісячного навантаження судді в період з 2016 року до 2026 року в Сарненському районному суді Рівненської області перевищує середнє навантаження суддів цього суду та становить – 142%, у Рівненскому міському суді Рівненської області дорівнює середньому навантаженню суддів цього суду та становить – 82%.

Дані щодо судових рішень, постановлених за участі судді, що стали підставою для винесення рішень міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, якими встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань, відсутні.

Галінською В.В. дотримано строки подання майнових декларацій, декларацій доброчесності та родинних зв’язків судді.

У матеріалах досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення судді Галінської В.В. до дисциплінарної відповідальності.

Суддею Галінською В.В. виконано вимоги щодо підготовки для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України, визначенні статтею 89 Закону.

Галінська В.В. у поясненнях зазначила, що з метою перевірки наведеної у запиті інформації вона звернулася до ДП «Інформаційні судові системи» (далі – ДП «ІСС») та отримала деталізовані відомості щодо судових актів, ухвалених нею та направлених до ЄДРСР. Як зазначено ДП «ІСС», відповідна інформація формується на підставі фактичного стану даних ЄДРСР шляхом зіставлення дати ухвалення судового акта та дати його направлення судом до ЄДРСР і не є офіційною статистичною звітністю суду. У запиті Комісії зазначено 1 567 судових рішень за період з грудня 2012 року до березня 2026 року. Водночас деталізований електронний масив, наданий ДП «ІСС», містить 1 606 судових актів, щодо яких термін направлення до ЄДРСР був більшим, ніж визначено законодавством. Надані ДП «ІСС» відомості мають іншу часову межу та містять, зокрема, окремі записи з датами направлення у травні 2026 року.

Для оцінки наведеного показника в загальному контексті нею самостійно проаналізовано відомості відкритої частини ЄДРСР. За результатами цього аналізу за відповідний період до ЄДРСР внесено 8 378 ухвалених судових актів, із них 2 506 рішень, 5 053 ухвали, 747 судових наказів та 72 постанови. Таким чином, 1 606 актів становлять 19,17 % загальної кількості, тоді як щодо 6 772 актів, або 80,83 %, термін направлення не перевищував визначений законодавством. Водночас із 1 606 актів лише 484, або 30,14 %, є рішеннями, а 1 122, або 69,86 % – ухвалами, судовими наказами та постановами. Аналіз тривалості перевищення розрахункового строку свідчить, що у 237 випадках воно становило один день, у 104 – два дні, у 160 – три дні, у 401 – від чотирьох до семи днів. Отже, у 902 випадках, або 56,16 %, відповідний період не перевищував семи календарних днів, у 704 випадках він становив понад сім днів.

Найбільша кількість таких випадків припадає на 2024–2025 роки – 1 219 із 1 606, або 75,9 %. Ці роки водночас характеризувалися істотним збільшенням фактичного судового навантаження. У 2024 році в її провадженні перебувало 933 справи та матеріали, а показник навантаження становив 77,18 % при середньому показнику суддів відповідної спеціалізації 28,19 %. У 2025 році кількість справ і матеріалів зросла до 1 089, а показник навантаження становив 65,63 % при середньому показнику 37,39 %.

Це відобразилося і на кількості підготовлених та направлених до ЄДРСР судових актів. У 2024 році до ЄДРСР було направлено 1 427 судових актів, а у 2025 році – 1 942, тобто на 515 актів, або приблизно на 36 %, більше. Кількість рішень за цей період зросла з 364 до 775.

Крім того, за результатами аналізу із 1 606 актів у 508 випадках граничний строк припав на період її тимчасової непрацездатності, відпустки, навчання або відрядження. Для повнішої перевірки випадків із найбільш тривалим проміжком між датою ухвалення та датою фактичного направлення до ЄДРСР нею додатково перевірено в автоматизованій системі документообігу суду відомості про дату створення відповідного електронного документа.

Проведена перевірка підтвердила, що в окремих випадках електронний документ був створений у межах строку його направлення до ЄДРСР, однак фактичне направлення відбулося пізніше. У 2024–2025 роках на організацію роботи також впливали кадрові обставини. У 2024 році протягом певних періодів у неї був відсутній помічник у зв’язку з особистими обставинами, тимчасовою непрацездатністю та відпустками. У 2025 році помічник звільнилася, після чого було призначено нового помічника, яка потребувала практичного навчання та адаптації до роботи. За цих умов значний обсяг підготовки, перевірки й остаточного опрацювання процесуальних документів вона фактично здійснювала особисто.

Усі ухвалені нею судові акти до ЄДРСР направлялися нею особисто із застосуванням власного кваліфікованого електронного підпису. Тому відповідальність за організацію роботи та своєчасність направлення ухвалених удових актів до ЄДРСР кандидат покладає на себе.

Водночас суддя вважає, що наведений показник має оцінюватися з урахуванням загальної кількості ухвалених і направлених нею судових актів, структури цих актів, тривалості відповідного перевищення, фактичного судового навантаження, періодів документально підтвердженої відсутності, кадрових обставин, а також відмінності між датою створення електронного документа в АСДС та датою його фактичного направлення до ЄДРСР.

Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику «сумлінність», якщо, зокрема, але не виключно, під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів.

Таким чином, Комісія, вважає, що допущені Галінською В.В. порушення строків внесення процесуальних документів до ЄДРСР свідчать про невжиття достатніх заходів щодо дотримання вказаних строків. Водночас, ураховуючи кількість судових рішень, внесених до ЄДРСР із порушенням процесуальних строків, показники середньомісячного навантаження судді, пояснення Галінської В.В., відсутність негативних наслідків для учасників справ, Комісія вважає, що вказані порушення не є суттєвими та не впливають на оцінку показників доброчесності та професійної етики.

На адресу Комісії 16.07.2026 надійшов висновок ГРД про невідоповідність кандидата на посаду судді Галінської В.В. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 16.07.2026.

1. ГРД зазначає, що Галінська В.В. не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «чесність», «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав та відповідність рівня життя задекларованим доходам». Кандидат не надала достовірну та відому їй інформацію в майнових деклараціях про яку має бути обізнана, а задекларована вартість майна не відповідає реальній вартості набуття. Право на об’єкт цивільних прав за оплатним договором набуто кандидатом та членами її сім’ї за ціною, що істотно відрізняється від ринкової вартості. Член сім’ї кандидата відчужив об’єкт цивільних прав за оплатним договором за ціною, що істотно відрізняється від ринкової.

1.1. З аналізу майнових декларацій, поданих кандидатом, встановлено, що до 2020 року включно її колишньому чоловікові ОСОБА_1 на праві власності належав автомобіль «Jeep Grand Cherokee» 2006 року випуску, набутий у 2013 році. Водночас у жодній із поданих майнових декларацій кандидат не зазначила відомостей про дату набуття права власності на цей транспортний засіб та його вартість.

У 2021 рік вказаний транспортний засіб продано. У майновій декларації за 2021 рік у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» кандидат декларує дохід від відчуження рухомого майна, отриманий ОСОБА_1 від ОСОБА_2 у розмірі 10 000 гривень, що за середньорічним курсом Національного банку України (далі – НБУ) у 2021 році (27,29 гривні за долар США) становить близько 366,43 долара США.

Водночас зазначена у майновій декларації вартість відчуження автомобіля викликає обґрунтовані сумніви щодо її достовірності. Зокрема, відповідно до наявних на сайті AUTO.RIA оголошень, станом на 2021 рік автомобілі «Jeep Grand Cherokee» 2006 року випуску пропонувалися до продажу переважно в ціновому діапазоні від 6 500 до 12 000 доларів США залежно від технічного стану та комплектації. Навіть автомобілі, що мали суттєві пошкодження внаслідок ДТП та потребували ремонту, пропонувалися за ціною близько 4 000 доларів США.

У зв’язку з викладеним задекларований дохід від відчуження транспортного засобу в розмірі 10 000 гривень видається непропорційно низьким порівняно з ринковою вартістю аналогічних автомобілів у відповідний період.

У поясненнях на висновок ГРД Галінська В.В. зазначила, що з висновками ГРД вона не погоджується, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях та не враховують фактичних обставин набуття, декларування і відчуження зазначеного транспортного засобу.

Автомобіль «Jeep Grand Cherokee» був придбаний її колишнім чоловіком у 2013 році за 12 000 доларів США. Вона не була стороною договору купівлі-продажу, не брала участі у визначенні його істотних умов, не здійснювала розрахунків із продавцем та не отримувала примірника договору. Саме тому документально підтвердженої інформації щодо вартості його придбання у її розпорядженні не було.

Водночас відповідно до вимог антикорупційного законодавства, чинного на момент подання майнових декларацій, вона добросовісно відображала у них сам факт належності цього транспортного засобу члену сім’ї, тобто всю інформацію, яка була їй відома та яку вона могла підтвердити.

Сам по собі факт відсутності в неї інформації про вартість майна, набутого іншою особою за договором, стороною якого вона не була, не може свідчити про подання недостовірних відомостей або про недоброчесність.

Посилання ГРД на невідповідність ціни відчуження автомобіля його орієнтовній ринковій вартості саме по собі не вказує про отримання нею чи членами її сім’ї будь-якого незадекларованого доходу. Навпаки, у разі продажу майна за нижчою ціною сім’я отримує менший, а не більший дохід.

Кошти в розмірі 10 000 гривень були визначені в договорі під час продажу авто і ця обставина повідомлена чоловіком. Вона доклала всіх зусиль, щоб дізнатися вартість відчуження транспортного засобу.

Якщо ГРД ставить під сумнів дійсність ціни, зазначеної в договорі, вона повинна була навести належні та допустимі докази того, що фактично було отримано іншу суму коштів або що правочин був удаваним. Таких доказів висновок не містить. Сама лише різниця між договірною та орієнтовною ринковою вартістю автомобіля не може бути доказом отримання незадекларованого доходу або свідчити про недоброчесність без встановлення факту отримання інших, не відображених у договорі, коштів.

Обов’язок судді бути обізнаним про свої майнові інтереси та майнові інтереси членів сім’ї не може тлумачитися розширено як обов’язок контролювати відповідність кожного правочину певним ринковим орієнтирам, тим більше за відсутності будь-яких доказів приховування доходів, удаваності правочину чи подання недостовірних відомостей.

Комісія, дослідивши вказані обставини, зазначає, що не погоджується з висновком ГРД про невідповідність Галінської В.В. критеріям доброчесності та професійної етики в цій частині.

Комісія враховує, що кандидат не була стороною договору, як під час придбання автомобіля «Jeep Grand Cherokee» 2006 року випуску, так і під час його продажу, участі у визначенні умов договорів та розрахунках не брала. За таких обставин відсутність у кандидата документально підтвердженої інформації щодо вартості придбання транспортного засобу сама по собі не може свідчити про умисне приховування нею відомостей або подання недостовірної інформації, за умови вжиття необхідних заходів для отримання вказаної інформації та декларуванні транспортного засобу, який належить члену сім’ї. Висновок ГРД не містить відповідних та достатніх фактичних даних, які б могли спростувати таке твердження, не встановлено таких даних і під час співбесіди.

Стосовно відчуження зазначеного автомобіля у 2021 році Комісія зазначає, що в майновій декларації відображено дохід від автомобіля у розмірі 10 000 гривень відповідно до умов укладеного правочину, дослідженого Комісією. Наведене ГРД порівняння ціни продажу з цінами на аналогічні транспортні засоби, зазначеними в оголошеннях про продаж на сайті AUTO.RIA, саме по собі не підтверджує отримання сторонами правочину більшої суми коштів.

Встановлення відмінності між договірною ціною майна та орієнтовними цінами пропозицій на ринку не є достатнім для висновку про недостовірність задекларованого доходу, отримання незадекларованих коштів чи приховування майнових активів.

Водночас матеріали, наведені у висновку ГРД, не містять доказів того, що за відчужений автомобіль фактично було отримано кошти в розмірі, відмінному від зазначеного в договорі, або що відповідний правочин мав удаваний характер, не встановлено цього і Комісією.

У пункті 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2024 у справі № 990/139/24 зазначено: « У цьому контексті Велика Палата Верховного Суду вважає доцільним зауважити, що придбання особою майна за цінами, нижчими за середньоринкову вартість аналогічних товарів (зокрема, транспортерних засобів), саме по собі не вказує на недоброчесність кандидата на посаду судді, якщо відсутні фактичні дані, які б доводили вчинення особою протиправних дій, що можна було б трактувати як нечесність, чи невідповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, чи наміри приховати дійсну вартість майна з інших підстав».

Отже, враховуючи встановлені обставини, Комісія не встановила достатніх та документально підтверджених відомостей, які б свідчили про подання Галінською В.В. недостовірних відомостей щодо відчуження зазначеного транспортного засобу, отримання нею чи членом її сім’ї незадекларованого доходу або вчинення правочину з метою приховування майнових активів.

Таким чином, наведені у висновку ГРД обставини в цій частині не дають достатніх підстав для висновку про невідповідність Галінської В.В. критеріям доброчесності та професійної етики.

Водночас обставини недекларування вартості автомобіля «Jeep Grand Cherokee» 2006 року випуску в майнових деклараціях будуть враховані під час надання оцінки відповідності кандидата Галінської В.В. критеріям доброчесності та професійної етики.

1.2. Відповідно до відомостей, відображених у майновій декларації за 2021 рік та у повідомленні про суттєві зміни в майновому стані, 26.02.2021 кандидат набула у власність автомобіль «Subaru Legacy» 2016 року випуску, вартістю на дату набуття 119 500 гривень. Зазначений транспортний засіб задекларовано як такий, що перебуває у спільній сумісній власності кандидата та її чоловіка.

У майновій декларації за 2022 рік кандидат задекларувала ще один автомобіль «Subaru Legacy» 2016 року випуску, набутий 16.02.2022, який також зазначено як об’єкт спільної сумісної власності подружжя. Водночас із відомостей декларації вбачається, що власником цього транспортного засобу був її колишній чоловік ОСОБА_1.

У ГРД виникли сумніви щодо задекларованої вартості зазначених транспортних засобів.

У своїх поясненнях кандидат пояснила, що на момент подання майнової декларації не мала документів, які підтверджували б вартість другого автомобіля «SUBARU LEGACY», а після їх отримання встановила, що вона становила 129 033,55 гривні, близько 4 000 доларів США за середнім курсом долара США у 2022 році.

Водночас у жодній із поданих майнових декларацій кандидат не зазначила вартості цього транспортного засобу.

Крім того, у ГРД виникли додаткові сумніви у зв’язку з відомостями, відображеними кандидатом у майновій декларації за 2023 рік. Зокрема, кандидат продовжила декларувати Згадані два автомобілі, однак датою набуття права вказує 25.11.2023. Водночас вартість транспортних засобів за останньою грошовою оцінкою відображена в розмірі 31 500 грн та 22 500 грн відповідно.

Такі відомості викликають сумніви щодо правильності їх відображення в майновій декларації, оскільки вказана вартість є істотно нижчою за раніше задекларовану, а також потребує з’ясування підстав зміни дати набуття права на транспортні засоби.

Крім того, у ГРД виникли сумніви щодо правильності відображення кандидатом права власності на зазначені транспортні засоби. Зокрема, автомобілі задекларовано як об’єкти спільної сумісної власності подружжя.

У поясненнях кандидат Галінська В.В. вказала, що вважає вказані висновки необґрунтованими, оскільки вони виникли внаслідок неправильного тлумачення відомостей, відображених у деклараціях, та неповного врахування вимог законодавства щодо їх заповнення.

Автомобіль «Subaru Legacy», VIN-код: НОМЕР_1 був зареєстровано за кандидатом. На момент набуття права власності вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1. У декларації зазначено вартість автомобіля в розмірі 119 500 гривень із типом вартості «це вартість на дату набуття права». Підставою для внесення саме такої суми є офіційний правовстановлювальний документ на автомобіль «Subaru Legacy», VIN-код: НОМЕР_1 – митна декларація.

Стосовно відображення відомостей про автомобіль «Subaru Legacy» VIN-код: НОМЕР_2 – він був набутий 16.02.2022 під час перебування в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 та зареєстровано за ним.

Стосовно заповнення полів «Вартість на дату набуття права» та «Інформація щодо особи, якій належить об’єкт», зазначила, що автомобіль було зареєстровано за колишнім чоловіком – ОСОБА_1.

Стосовно обрання позначки «[Не відомо]» у полі вартості «Вартість на дату набуття права» повідомила, що на момент первинного заповнення майнової декларації в неї були відсутні точні відомості про вартість автомобіля або суму витрат на його митне оформлення, оскільки всіма документальними та реєстраційними процедурами займався чоловік. Відповідні документи було отримано нею вже під час підготовки до процедури кваліфікаційного оцінювання. Обрання позначки «[Не відомо]» було зумовлено виключно відсутністю доступу до первинних фінансових документів на момент звітування і жодним чином не мало на меті приховування статків чи умисного викривлення даних.

Стосовно висловленого сумніву правомірності зміни дати набуття права власності на два автомобілі «Subaru Legacy» та відображення їхньої вартості в розмірі 31 500 гривень та 22 500 гривень відповідно кандидат зазначила таке.

Зміна дати набуття права на транспортні засоби відбулась у 2023 році, коли кандидат та її чоловік перебували на стадії розірвання шлюбу та фактичного поділу спільного майна. Діючи добровільно та за взаємною згодою, вони прийняли рішення здійснити фактичний обмін транспортними засобами, якими фактично користувався кожен із них. 25.11.2023 вони офіційно звернулися до Територіального сервісного центру МВС, де в установленому законом порядку було укладено два окремі договори купівлі-продажу та здійснено перереєстрацію права власності. Оскільки 25.11.2023 відбувся новий перехід права власності, тому саме ця дата набуття права власності на транспортний засіб зазначена в майновій декларації за 2023 рік. Перед укладенням договорів купівлі-продажу уповноваженими фахівцями було проведено офіційну процедуру оцінки та огляду транспортних засобів, за результатами якої складено акти огляду транспортних засобів. Саме ці суми було визначено в договорах купівлі-продажу на підставі технічних висновків.

Кандидат вказує, що усі відомості щодо автомобілів «SUBARU LEGACY» були відображені нею в майнових деклараціях відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції», положень Сімейного кодексу України, офіційних роз’яснень НАЗК, а також на підставі первинних правовстановлювальних документів. Жодних недостовірних відомостей, приховування майна, неправомірного заниження чи завищення вартості майна або інших порушень вимог фінансового контролю допущено не було.

Комісія, дослідивши вказані обставини, пояснення кандидата, документи про підтвердження вартості автомобіля «Subaru Legacy», VIN-код: НОМЕР_1, а саме: копію акта № 8073/21/0010 передачі-прийняття автомобіля від 23.02.2021 та акта огляду реалізованого транспортного засобу від 23.02.2021, митну декларацію щодо придбання та вартості «Subaru Legacy» VIN-код: НОМЕР_2, копії свідоцтв про реєстрацію вказаних транспортних засобів, а також інформацію з Національної автоматизованої інформаційної системи Головного сервісного центру МВС України щодо вказаних автомобілів, вважає пояснення кандидата такими, що загалом є послідовними та узгоджуються з наведеними нею обставинами набуття, користування та подальшої перереєстрації транспортних засобів «Subaru Legacy».

Комісія також враховує, що кандидат послідовно декларувала вказані автомобілі в майнових деклараціях та надала пояснення щодо кожного сумніву, який виник у ГРД. Відомостей, які б спростовували її пояснення, Комісії не надано та Комісією не встановлено.

За результатами оцінки наведених обставин Комісія не встановила підтверджених фактів, які б свідчили про приховування кандидатом майна або викривлення відомостей у деклараціях, що можуть поставити під сумнів її доброчесність чи відповідність вимогам професійної етики.

Таким чином, наведені ГРД обставини в цій частині не дають достатніх підстав для висновку про невідповідність Галінської В.В. критеріям доброчесності та професійної етики.

Водночас обставини недекларування вартості автомобіля «Subaru Legacy» VIN-код: НОМЕР_2, будуть враховані під час оцінки відповідності кандидата Галінської В.В. критеріям доброчесності та професійної етики.

2. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «чесність» та «відповідність рівня життя задекларованим доходам». Кандидат не надала достовірну та відому їй інформацію в майнових деклараціях, про яку має бути обізнаною, та здійснювала витрати, розмір яких не відповідає її рівню життя, задекларованим доходам.

2.1. У 2014 році дохід Галінської В.В. становив 165 194 гривні заробітної плати. Після утримання податку на доходи фізичних осіб у розмірі 15 % (24 779,10 гривень) сума чистого доходу від заробітної плати становила 140 414,90 гривні.

Окрім заробітної плати, у 2014 році кандидат отримала інші доходи, зокрема дивіденди та проценти в розмірі 562 гривні, матеріальна допомога – 9 720 гривень, а також дохід від передачі майна в оренду – 8 460 гривень. Загальна сума додаткових доходів становила 18 742 гривні. Таким чином, сукупний дохід за 2014 рік після вирахування податку із заробітної плати становив 159 156,90 гривень.

У цьому ж році Галінською В.В. придбано автомобіль «Nissan Qashqai» вартістю 130 000 гривень. Після здійснення зазначеного видатку залишок коштів становив би 29 156,90 гривень.

Водночас відповідно до статистичного збірника «Доходи та витрати населення» Державної служби статистики України середньорічні витрати населення в розрахунку на одну особу в Рівненській області у 2014 році становили 28 220 гривень. Відтак навіть за консервативного підходу, виходячи зі складу сім’ї кандидата (двоє дорослих та дитина), орієнтовний обсяг необхідних витрат мав становити щонайменше 84 660 гривень на рік.

За таких обставин сукупні витрати сім’ї, які включають придбання автомобіля, утримання майна та мінімально необхідні витрати на проживання, істотно перевищували задекларовані доходи. Це свідчить про наявність ознак невідповідності між доходами та витратами сім’ї кандидата у 2014 році.

2.2. У майновій декларації за 2015 рік кандидат задекларувала такі види доходів: заробітна плата в розмірі 163 848 гривень, страхові виплати – 15 893 гривні, дохід від надання майна в оренду – 3 927 гривень, дохід від відчуження рухомого майна (крім цінних паперів) – 87 500 гривень, проценти – 21 гривня.

Після вирахування із заробітної плати 15 відсотків податку на доходи фізичних осіб та 1,5 відсотка військового збору її розмір становив приблизно 136 813 гривень. З урахуванням інших задекларованих доходів сукупний дохід кандидата за рік становив приблизно 244 154 гривні. У цьому ж році кандидат здійснила видаток на будівництво будинку в розмірі 48 000 гривень. Станом на кінець звітного періоду кандидат також задекларувала заощадження в розмірі 208 000 гривень.

Встановити, яка саме частина задекларованих заощаджень була сформована у 2015 році, на жаль, неможливо. Водночас після вирахування задекларованих видатків із сукупного доходу в розпорядженні сім’ї кандидата залишалося приблизно 196 154 гривні, що в середньому становить близько 16 346 гривень на місяць для забезпечення поточних потреб.

У майновій декларації за 2016 рік кандидат задекларувала такі види доходів: заробітна плата в розмірі 215 836 гривень, державна соціальна допомога – 13 453 гривні та дохід від надання майна в оренду – 5 300 гривень.

Після вирахування із заробітної плати 15 відсотків податку на доходи фізичних осіб та 1,5 відсотка військового збору її розмір становив приблизно 180 223 гривні. З урахуванням інших задекларованих доходів, а також зменшення задекларованих заощаджень на 108 000 гривень сукупний обсяг коштів кандидата за рік становив приблизно 306 976 гривень.

У цьому ж році кандидат здійснила видаток на будівництво будинку в розмірі 172 800 гривень. Після вирахування зазначеного видатку в розпорядженні сім’ї кандидата залишалося приблизно 134 176 гривень, що в середньому становить близько 11 181 гривня на місяць для забезпечення поточних потреб.

У майновій декларації за 2017 рік кандидат задекларувала такі види доходів: заробітна плата в розмірі 206 900 гривень, державна соціальна допомога – 15 904 гривні, дохід від надання майна в оренду – 7 070 гривень.

Після вирахування із заробітної плати 15 відсотків податку на доходи фізичних осіб та 1,5 відсотка військового збору її розмір становив приблизно 172 959 гривень. З урахуванням інших задекларованих доходів, а також зменшення задекларованих заощаджень на 20 000 гривень, сукупний обсяг коштів кандидата за рік становив приблизно 215 933 гривні. У цьому ж році кандидат здійснила видаток на будівництво будинку в розмірі 86 400 гривень.

Після вирахування зазначеного видатку в розпорядженні сім’ї кандидата залишалося приблизно 129 533 гривні, що в середньому становив близько 10 794 гривні на місяць для забезпечення поточних потреб.

У майновій декларації за 2018 рік кандидат задекларувала такі види доходів: заробітна плата в розмірі 405 520 гривень, державна соціальна допомога – 17 469 гривень, дохід від надання майна в оренду – 17 268 гривень та інший дохід, отриманий за цивільно-правовим договором – 5 850 гривень.

Після вирахування із заробітної плати 15 відсотків податку на доходи фізичних осіб та 1,5 відсотка військового збору її розмір становив приблизно 339 617 гривень. З урахуванням інших задекларованих доходів сукупний дохід кандидата за рік становив приблизно 380 204 гривні.

У цьому ж році кандидат здійснила видаток на будівництво будинку в розмірі 172 800 гривень. Оскільки протягом року розмір задекларованих заощаджень збільшився зі 70 000 гривень до 170 000 гривень, тобто на 100 000 гривень, орієнтовний обсяг коштів, який залишився після здійснення видатків та формування заощаджень, становить приблизно 107 404 гривні, що в середньому становить близько 8 950 гривень на місяць для забезпечення поточних потреб. Крім того, згідно з відомостями про перетин державного кордону у 2018 році кандидат разом із донькою тричі виїжджала за межі України. Такі поїздки, як правило, пов’язані з додатковими витратами на транспорт, проживання, харчування та інші супутні потреби.

Відповідно до майнової декларації за 2019 рік сукупний дохід кандидата та її сім’ї становив 903 365 гривень, з яких заробітна плата кандидата – 816 298 гривень, заробітна плата чоловіка – 48 465 гривень, державна соціальна допомога – 21 266 гривень, дохід від надання майна в оренду – 17 336 гривень. Після вирахування із заробітної плати кандидата та її чоловіка 15 відсотків податку на доходи фізичних осіб і 1,5 відсотка військового збору дохід сім’ї становив 760 682 гривні.

Водночас у 2018 році заощадження сім’ї становили 170 000 гривень, а у 2019 році – 271 897 гривень, тобто за рік вони збільшилися на 101 897 гривень. Отже, ця сума також має враховуватися як кошти, які були заощаджені, а не використані на поточні витрати. Крім того, у 2019 році кандидат здійснила витрати на суму 545 000 гривень.

Таким чином, після відрахування із річного доходу заощаджень та витрат на поточне проживання сім’ї залишалося 113 785 гривень на рік, тобто близько 9 482 гривні на місяць. Слід врахувати, що у 2019 році кандидат разом із донькою тричі виїжджала за кордон на відпочинок.

Відповідно до майнової декларації за 2020 рік сукупний дохід кандидата та її сім’ї становив 1 132 631 гривня, з яких заробітна плата кандидата – 994 645 гривень, заробітна плата її чоловіка – 79 321 гривня, державна соціальна допомога – 41 403 гривнІ, дохід від надання майна в оренду – 17 261 гривня, бонуси – 1 гривня. Після вирахування із заробітної плати кандидата та її чоловіка 15 відсотків податку на доходи фізичних осіб і 1,5 відсотка військового збору чистий дохід сім’ї за 2020 рік становив 955 548 гривень.

Водночас у 2019 році готівкові заощадження сім’ї становили 271 897 гривень, а у 2020 році – 617 922 гривні, тобто за рік вони збільшилися на 346 025 гривень. Отже, ця сума має враховуватися як кошти, які були заощаджені, а не використані на поточні витрати.

Крім того, у 2020 році сім’єю кандидата був здійснений видаток у розмірі 402 450 гривень.

Таким чином, після відрахування із чистого річного доходу приросту заощаджень та зазначених витрат на поточне проживання сім’ї залишалося 207 073 гривні на рік, тобто близько 17 256 гривень на місяць.

Водночас слід врахувати, що у 2020 році кандидат п’ять разів перебувала за кордоном, а її донька – чотири рази.

Відповідно до майнової декларації за 2021 рік сукупний дохід кандидата та її сім’ї становив 1 463 462 гривні, з яких заробітна плата кандидата – 1 140 197 гривень, інші доходи – 59 580 гривень, 22 260 гривень та 129 597 гривень, заробітна плата чоловіка – 111 858 гривень. Після вирахування із заробітної плати кандидата та її чоловіка 15 відсотків податку на доходи фізичних осіб і 1,5 відсотка військового збору, а також з урахуванням інших задекларованих доходів чистий дохід сім’ї за 2021 рік становив 1 256 253 гривні.

Водночас у 2020 році грошові заощадження сім’ї становили 617 922 гривні, а у 2021 році – 960 837 гривень, тобто за рік вони збільшилися на 342 915 гривень. Отже, ця сума має враховуватися як кошти, які були заощаджені, а не використані на поточні витрати. Крім того, у 2021 році сім’я здійснила видаток у розмірі 802 000 гривень.

Таким чином, після відрахування від чистого річного доходу сім’ї приросту заощаджень у розмірі 342 915 гривень та видатку в розмірі 802 000 гривень на поточне проживання сім’ї залишалося 111 338 гривень на рік, тобто близько 9 278 гривень на місяць. слід врахувати, що у 2021 році кандидат чотири рази перебувала за кордоном разом із донькою.

З огляду на викладене ГРД звертає увагу, що розрахований обсяг коштів, який залишався в розпорядженні сім’ї після здійснення задекларованих видатків та формування заощаджень, викликає обґрунтовані сумніви щодо його достатності для забезпечення проживання сім’ї у складі двох дорослих та однієї дитини, покриття повсякденних витрат, зокрема на користування автомобілем, оплату житлово-комунальних послуг, інші побутові потреби, а також здійснення неодноразових поїздок за кордон.

У поясненнях кандидат Галінська В.В. вказала, що вважає висновки ГРД у вказаних пунктах помилковими, оскільки базуються на хибній методології підрахунку, ігноруванні базових правил обліку перехідних залишків капіталу та викривленні офіційної статистичної інформації.

Для повного, всебічного та об’єктивного спростування наведених висновків кандидатом складено відповідні таблиці «Баланс капіталу», «Доходи», «Фінансові операції».

Наведені таблиці відображають безперервний рух коштів сім’ї кандидата протягом 2006–2025 років, дозволяють простежити походження кожної суми доходів, інвестиції та залишку грошових активів, а також підтверджують відсутність будь-якого дефіциту фінансових ресурсів протягом усього досліджуваного періоду.

З метою усунення впливу інфляції, девальвації гривні та суттєвих курсових коливань протягом 2006–2025 років усі фінансові показники були переведені в еквівалент долара США із застосуванням офіційного середньорічного курсу НБУ.

Гривневий еквівалент усіх показників наведений виключно для співставлення з офіційними документами.

Упродовж досліджуваного періоду сім’я кандидата не вела способу життя, пов’язаного з підвищеним рівнем споживання, придбанням предметів розкоші чи іншими значними необов’язковими витратами. Навпаки, вони свідомо обмежували поточні побутові витрати, відкладали другорядні покупки та спрямовували максимально можливу частину законних доходів на будівництво й облаштування житла, пристосованого до потреб їхньої дочки.

Крім того, значну частину досліджуваного періоду сім’я кандидата проживала разом із її батьками, що об’єктивно зменшувало рівень поточних витрат. У зв’язку з цим вони не несли витрат, пов’язаних із утриманням окремого житла, на оплату житлово-комунальних послуг, продуктів харчування.

Кандидат зазначила, що батьки та брат постійно надавали кандидату сім’ї матеріальну допомогу, яка полягала не в передачі грошових коштів, а у придбанні одягу, взуття, побутової техніки, меблів, подарунків, речей повсякденного вжитку та інших товарів для сім’ї, а також у наданні житла для спільного проживання. Така звичайна сімейна підтримка давала можливість спрямовувати більшу частину власних офіційних доходів не на поточне споживання, а на будівництво та облаштування житла, необхідного для забезпечення належних умов проживання, ІНФОРМАЦІЯ_1 дочки.

У 2012 році Галінську В.В. призначено на посаду судді, саме з моменту набуття цього статусу ГРД оцінює відповідність її майнового стану офіційним доходам. Відтак визначення обсягу законно сформованих заощаджень станом на кінець 2012 року має вирішальне значення для оцінки всіх наступних придбань та інвестицій.

У 2012 році її чистий дохід після сплати податків становив 12 605,46 долара США (100 717,59 гривні). У 2012 році вона не перебувала у шлюбі. Фактичні поточні витрати у 2012 році становили 2 202,42 долара США, з яких на короткострокову оренду житла в місті Сарни та на пальне – 1 000 доларів США.

Крім того, у 2012 році 2 403 долари США були спрямовані на підготовку до майбутнього будівництва житлового будинку. За рахунок цих коштів поступово придбавалися будівельні матеріали та виконувалися першочергові будівельні роботи, зокрема було влаштовано фундамент. Такі витрати здійснювалися поетапно, відповідно до наявних фінансових можливостей, без залучення будь-яких непідтверджених джерел фінансування.

Після покриття всіх поточних витрат та здійснення зазначених інвестицій станом на 31.12.2012 були сформовані грошові заощадження в розмірі 8 000 доларів США.

Саме ця сума є сумою грошових заощаджень станом на 01.01.2013. Зазначені заощадження сформовано виключно за рахунок офіційних доходів, підтверджених витрат та послідовного накопичення власних коштів.

09.06.2013 вона уклала шлюб. На момент реєстрації шлюбу чоловік також мав власні заощадження в розмірі 15 000 доларів США.

Зазначені кошти є його особистим майном, набутим до реєстрації шлюбу, та були використані для формування спільного фінансового ресурсу сім’ї.

Під час проведення співбесіди кандидат зазначила, що документами щодо джерел формування цих заощаджень вона не володіла і не володіє, оскільки вони стосувалися його фінансів до реєстрації шлюбу. Тому не може надати документальних підтверджень наявності зазначених накопичень.

Отже, за рахунок наявних заощаджень загальний фінансовий ресурс сім’ї у 2013 році становив 23 000 доларів США.

Протягом 2013 року сім’я отримала офіційні доходи в загальному розмірі 25 324,30 долара США (заробітна плата, кошти ІНФОРМАЦІЯ_2, дохід від продажу автомобіля «Mitsubishi Colt» – 2 503,13 долара США; від продажу нерухомого майна, розташованого на вулиці Київській – 9 959,07 долара США). Сукупний фінансовий ресурс сім’ї у 2013 році становив 58 283,37 долара США.

За рахунок зазначених коштів у 2013 році були здійснені такі витрати: придбано квартиру вартістю 25 031,29 долара США, яку в цьому ж році відчужено; придбано «Jeep Grand Cherokee» за 12 000 доларів США; спрямовано 7 809,76 долара США на подальше придбання будівельних матеріалів та виконання будівельних робіт щодо майбутнього житлового будинку; понесено поточні витрати сім’ї в сумі 5 442,32 долара США (така значна сума була зумовлена ІНФОРМАЦІЯ_3), з яких на короткострокову оренду житла в місті Сарни та на пальне витрачено близько 800 доларів США (з вересня 2013 року проживали в місті Рівне в батьків кандидата).

Після здійснення всіх вказаних витрат станом на 31.12.2013 залишок грошових коштів становив 8 000 доларів США, який був перенесений як початковий залишок на 01.01.2014.

Після ІНФОРМАЦІЯ_4.

Протягом 2014 року офіційний дохід сім’ї після сплати податків становив 13 207,40 долара США. Таким чином, загальний грошовий ресурс сім’ї у 2014 році становив: 8 000,00 + 13 207,40 = 21 207,40 долара США. 16.01.2014 за рахунок сімейних заощаджень було придбано автомобіль «Nissan Qashqai» 2012 року випуску вартістю 130 000 гривень (11 216,57 долара США), який було зареєстровано на її ім’я. Поточні витрати домогосподарства у 2014 році становили 3 990,83 долара США.

Отже, рух коштів у 2014 році мав такий вигляд: залишок коштів на початок року – 8 000 доларів США; офіційні доходи сім’ї – 13 207,40 долара США; загальний грошовий ресурс – 21 207,40 долара США; придбання автомобіля «Nissan Qashqai» – 11 216,57 долара США; поточні витрати домогосподарства – 3 990,83 долара США, з яких на короткострокову оренду житла в місті Сарни та на пальне витрачено близько 1 100 доларів США (у вересні 2014 року переведено до Рівненського міського суду; остаточно переїхали проживати в місто Рівне до батьків), залишок коштів станом на 31.12.2014 – 6 000 доларів США.

Із залишку коштів у розмірі 6 000 доларів США були сформовані заощадження на 01.01.2015.

Автомобіль «Nissan Qashqai» було відчужено 11.09.2015 за 87 500 гривень, які враховано у фінансовому балансі 2015 року.

Протягом 2015 року сукупний офіційний дохід сім’ї після сплати податків становив 11 194,59 долара США.

Таким чином, загальний фінансовий ресурс сім’ї у 2015 році становив: залишок коштів на початок року – 6 000 доларів США; офіційний дохід – 11 194,59 долара США, усього – 17 194,59 долара США.

Протягом 2015 року сім’єю кандидата було здійснено інвестиції в активи на загальну суму 3 961,49 долара США.

Поточні витрати домогосподарства у 2015 році становили 3 696,20 долара США.

Отже, після здійснення інвестицій в активи та покриття поточних витрат сім’я заощадила у 2015 році 9 536,91 долара США, які було перенесено на початок 2016 року.

Протягом 2016 року сукупний офіційний дохід сім’ї кандидата після сплати податків становив 7 552,02 долара США.

Таким чином, загальний фінансовий ресурс сім’ї у 2016 році становив: залишок коштів на початок року – 9 536,91 долара США; офіційний дохід – 7 552,02 долара США, усього – 17 088,93 долара США.

Протягом 2016 року сім’єю кандидата було здійснено інвестиції в активи на загальну суму 10 168,69 долара США.

Поточні витрати домогосподарства у 2016 році становили 3 389,44 долара США.

Отже, залишок коштів станом на 31.12.2016 – 3 530,80 долара США, з яких були сформовано заощадження сім’ї кандидата.

Протягом 2017 року сукупний офіційний дохід сім’ї після сплати податків становив 7 138,51 долара США.

Таким чином, загальний фінансовий ресурс сім’ї у 2017 році становив: залишок коштів на початок року – 3 530,80 долара США; офіційний дохід – 7 138,51 долара США, усього – 10 669,31 долара США.

Протягом 2017 року сім’єю було здійснено інвестиції в активи на загальну суму 4 521,48 долара США.

Поточні витрати домогосподарства у 2017 році становили 2 637,53 долара США.

Отже, залишок коштів станом на 31.12.2017 – 2 637,53 долара США, з яких було сформовано заощадження сім’ї кандидата.

Протягом 2018 року сукупний офіційний дохід сім’ї після сплати податків становив 13 444,38 доларів США.

Таким чином, загальний фінансовий ресурс сім’ї у 2018 році становив: залишок коштів на початок року – 2 637,53 долари США; офіційний дохід – 13 444,38 доларів США, усього – 16 081,91 доларів США.

Протягом 2018 року сім’єю кандидата було здійснено інвестиції в активи на загальну суму 4 571,43 долара США.

Поточні витрати домогосподарства у 2018 році становили 3 783,37 долара США.

Отже, залишок коштів станом на 31.12.2018 – 6 227,11 долара США, з яких було сформовано заощадження сім’ї кандидата.

Протягом 2019 року сукупний офіційний дохід сім’ї після сплати податків становив 28 500,24 долара США.

Таким чином, загальний фінансовий ресурс сім’ї у 2019 році становив: залишок коштів на початок року – 6 227,11 долара США; офіційний дохід – 28 500,24 долара США, усього – 34 727,34 долара США.

Протягом 2019 року сім’єю було здійснено інвестиції в активи на загальну суму 18 554,31 долара США.

Поточні витрати домогосподарства у 2019 році становили 4 975,60 долара США.

Отже, залишок коштів станом на 31.12.2019 – 9 697,44 долара США, з яких були сформовані заощадження сім’ї кандидата.

Протягом 2020 року сукупний офіційний дохід сім’ї після сплати податків становив 34 409,79 долара США.

Таким чином, загальний фінансовий ресурс сім’ї у 2020 році становив: залишок коштів на початок року – 9 697,44 долара США; офіційний дохід – 34 409,79 долара США, усього – 44 107,23 долара США.

Протягом 2020 року сім’єю було здійснено інвестиції в активи на загальну суму 15 000 доларів США.

Поточні витрати домогосподарства у 2020 році становили 4 244,20 долара США.

Отже, залишок коштів станом на 31.12.2020 – 22 363,03 долара США, з яких було сформовано заощадження сім’ї кандидата.

Протягом 2021 року сукупний офіційний дохід сім’ї після сплати податків становив 43 738,83 долара США.

Таким чином, загальний фінансовий ресурс сім’ї у 2021 році становив: залишок коштів на початок року – 22 363,03 долара США; офіційний дохід – 43 738,83 долара США, усього – 66 101,85 долара США.

Протягом 2021 року сім’єю було здійснено інвестиції в активи на загальну суму 26 278 доларів США.

Поточні витрати домогосподарства у 2021 році становили 4 856,82 долара США.

Отже, залишок коштів станом на 31.12.2021 – 32 967,03 долари США, з яких було сформовано заощадження сім’ї кандидата.

Наведений фінансовий розрахунок підтверджує, що протягом досліджених періодів всі витрати сім’ї були повністю забезпечені законними доходами та наявними фінансовими ресурсами.

Кандидат також зазначила, що усі витрати, пов’язані з поїздками, було враховано при формуванні наведеного фінансового балансу відповідних років як складова поточних витрат домогосподарства. Більшість подорожей здійснювалося за туристичними пакетами економ-класу, вартість яких у середньому становила близько 500 доларів США.

Отже, здійснення таких поїздок не потребувало будь-яких додаткових або непідтверджених джерел фінансування, оскільки їх вартість уже врахована у фінансовому балансі відповідних років та повністю покривалася законними доходами сім’ї і наявними заощадженнями.

Сам по собі факт здійснення закордонних поїздок не може свідчити про наявність необлікованих доходів чи витрат, оскільки всі понесені витрати були включені до розрахунку фінансового балансу, який підтверджує відсутність дефіциту коштів протягом усього досліджуваного періоду.

Кандидат вказує, що нею подано послідовний фінансовий баланс за відповідні роки, у якому відображено законні джерела коштів, витрати на придбання та створення активів, поточне споживання сім’ї й витрати на закордонні поїздки. За результатами кожного досліджуваного періоду баланс залишався позитивним. Жодного прихованого активу, значного необґрунтованого придбання чи надмірного способу життя, який би явно перевищував доходи сім’ї, ГРД не встановила.

Дослідивши вказані обставини, висновок ГРД, пояснення кандидата та надані нею фінансові розрахунки у їх сукупності, Комісія зазначає таке.

Розрахунки у висновку ГРД щодо невідповідності рівня життя кандидата та її сім’ї задекларованим доходам ґрунтуються переважно на порівнянні доходів, отриманих у межах окремого календарного року, зі здійсненими протягом цього ж року видатками, акумулюванням заощаджень та орієнтовно визначеними витратами на поточне проживання сім’ї.

Натомість пояснення кандидата містять послідовний фінансовий розрахунок руху коштів сім’ї за відповідні періоди, який охоплює не лише доходи та витрати окремого календарного року, а й заощадження сім’ї за попередні роки, доходи, інвестиції в будівництво житлового будинку, поточні витрати та залишки коштів на кінець кожного року.

Комісія також враховує індивідуальні обставини проживання сім’ї кандидата, зокрема проживання протягом певного періоду разом із батьками, що могло істотно впливати на фактичний рівень поточних витрат. Крім того, кандидат зазначала про надання членами її сім’ї допомоги переважно в натуральній формі – шляхом придбання речей, необхідних для побуту та повсякденного використання.

Крім того, Комісія враховує пояснення кандидата щодо здійснених нею та членами її сім’ї закордонних поїздок. Галінська В.В. зазначила, що відповідні витрати було включено до складу поточних витрат домогосподарства у фінансовому балансі відповідних років та здійснювалися за рахунок наявних законних доходів і сформованих заощаджень.

Стосовно пояснень кандидата про наявність у її чоловіка заощаджень у розмірі 15 000 доларів США, сформованих ним до укладення шлюбу, Комісія зазначає, що кандидат повідомила про відсутність у неї документів, які підтверджують походження зазначених коштів. Водночас ці пояснення стосуються майнового стану її колишнього чоловіка до моменту укладення шлюбу з нею. Сам факт відсутності в кандидата документів щодо походження особистих заощаджень її чоловіка, сформованих до шлюбу, за відсутності даних про незаконність походження таких коштів, сам по собі не є достатнім для висновку про недоброчесність кандидата.

Комісія зазначає, що пояснення кандидата стосовно походження коштів та здійснених витрат є загалом послідовними, логічно взаємопов’язаними та такими, що дозволяють простежити джерела формування фінансових ресурсів сім’ї. Кандидат не обмежилася загальним запереченням висновків ГРД, а надала вичерпні пояснення щодо кожного зауваження ГРД.

Наведені кандидатом пояснення щодо придбання автомобіля, здійснення витрат на будівництво житлового будинку, формування заощаджень, поточних витрат сім’ї та закордонних поїздок не суперечать один одному.

За результатами оцінки наявної інформації Комісія не встановила достатніх та переконливих даних, які б свідчили, що доходи або витрати кандидата та її сім’ї були здійснені за рахунок незаконних, прихованих або не задекларованих доходів.

Таким чином, наведені ГРД обставини у цій частині не дають достатніх підстав для висновку про невідповідність Галінської В.В. критеріям доброчесності та професійної етики.

3. Кандидат не надала достовірну та відому їй інформацію в  майнових деклараціях, про яку має бути обізнаною.

3.1. Згідно з відомостями, що містяться в ЄДРСР, ІНФОРМАЦІЯ_5 притягувався до кримінальної відповідальності у двох кримінальних провадженнях (справи № 569/5778/24 та № 569/5055/24).

Згідно з матеріалами справи № 569/5778/24 ІНФОРМАЦІЯ_6 заподіяв потерпілому тілесні ушкодження, завдавши удару кухонним ножем у ділянку обличчя, внаслідок чого останньому було спричинено тілесні ушкодження. Потерпілим у зазначеній справі є ІНФОРМАЦІЯ_7.

У матеріалах справи № 569/5055/24 вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_8 заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_3, який на момент події перебував у будинку кандидата.

Відповідно до відомостей, викладених у зазначених судових рішеннях, а також пояснень, наданих ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_3 перебуває з кандидатом у фактичних сімейних відносинах та спільно з нею проживає. Попри це, у жодній із поданих Галінською В.В. декларацій його не зазначено як члена сім’ї.

У зв’язку з викладеним ГРД висловлює сумнів щодо повноти відображення Галінською В.В. відомостей у деклараціях, а саме щодо недекларування ОСОБА_3 як члена сім’ї.

У своїх поясненнях Галінська В.В. вказує, що у висновку ГРД висловлено припущення, що ОСОБА_3 нібито був фактичним членом сім’ї кандидата, а відомості про нього підлягали обов’язковому відображенню в поданих нею деклараціях.

На її думку, висновок ГРД ґрунтується лише на факті перебування ОСОБА_3 за місцем її проживання та окремих формулюваннях, використаних у первинних матеріалах кримінального провадження, які самі по собі не підтверджують наявності передбачених Законом України «Про запобігання корупції» ознак члена сім’ї.

Кандидат зазначає, що між нею та ОСОБА_3 існували особисті стосунки, однак вони не перебували у зареєстрованому шлюбі, не проживали спільно протягом установленого законом періоду, не вели спільного побуту, не мали спільного бюджету, майна чи взаємних прав та обов’язків сімейного характеру. Тому сам факт особистих стосунків або перебування особи у її житлі не свідчить про набуття нею статусу члена сім’ї В розумінні антикорупційного законодавства.

Кандидат також звертає увагу, що судовими рішеннями та матеріалами кримінальних проваджень факту її перебування з ОСОБА_3 у фактичних сімейних відносинах не встановлено, оскільки ці обставини не були предметом відповідного судового розгляду.

На переконання кандидата, ГРД не встановила сукупності юридичних ознак, необхідних для віднесення ОСОБА_3 до членів її сім’ї, тому відсутність відомостей про нього в деклараціях не свідчить про подання недостовірної або неповної інформації та не може бути підставою для висновку про її невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики за показником чесності.

Оцінивши наведені обставини та пояснення кандидата, Комісія зазначає, що зазначені у висновку ГРД обставини не є безумовним підтвердженням того, що ОСОБА_3 мав статус члена сім’ї кандидата в розумінні Закону України «Про запобігання корупції».

Таким чином, зазначені обставини не дають достатніх підстав для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

3.2. У висновку ГРД вказано, що аналіз майнових декларацій кандидата за 2012–2014 роки свідчить, що у період здійснення правосуддя в Сарненському районному суді Рівненської області кандидат не декларувала жодних об’єктів нерухомого майна (ані у власності, ані у користуванні) за місцем здійснення правосуддя.

У вказаних майнових деклараціях зазначено лише земельні ділянки без декларування квартир чи житлових будинків. Лише у майновій декларації за 2013 рік відображено квартиру в місті Рівне. Відстань між містами Рівне та Сарни становить близько 90 км автомобільними шляхами, що становить орієнтовно 1 годину 22 хвилини в дорозі. До того ж згідно зі сторінкою 217 суддівського досьє, суддя зазначає, що в період з 19.04.2012 до 15.10.2013 проживала в місті Сарни Рівненської області. Відповідно до паспортних даних, кандидат була зареєстрована за адресою: місто Сарни, АДРЕСА_1, у період з 19.04.2012 до 15.10.2013.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (чинної на момент подання майнових декларацій за 2012–2014 роки) суб’єкти декларування зобов’язані щорічно до 01 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього закону. Згідно з розділом ІІІ «Відомості про нерухоме майно» цієї форми декларації декларантом мали зазначатися відомості про майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта та членів його сім’ї, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним. До такого майна входили земельні ділянки, житлові будинки, квартири, садові (дачні) будинки, гаражі та інше нерухоме майно.

Отже, недекларування кандидатом права власності/користування об’єктами нерухомості (за очевидної необхідності десь проживати) для стороннього спостерігача означатиме наявність обґрунтованих сумнівів щодо доброчесності судді та її відповідності критерію чесності.

У своїх поясненнях кандидат не погоджується із зауваженням ГРД щодо можливого недекларування житла в місті Сарни.

Вона зазначає, що висновок ГРД ґрунтується виключно на факті її реєстрації за адресою: місто Сарни, АДРЕСА_1, яка фактично є адміністративною адресою Сарненського районного суду Рівненської області. Водночас ГРД не встановила конкретного об’єкта нерухомості, який нібито перебував у власності чи користуванні кандидатки та підлягав декларуванню.

Кандидат пояснила, що протягом роботи в Сарненському районному суді не мала у власності житла в місті Сарни, не отримувала службового житла, не укладала договорів оренди, найму чи інших договорів, які б надавали їй право користування житловим приміщенням.

На її переконання, сама по собі реєстрація місця проживання за певною адресою не породжує права власності чи права користування об’єктом нерухомості та, відповідно, не свідчить про виникнення обов’язку щодо його декларування.

Таким чином, кандидат вважає, що ГРД не надала належних доказів існування конкретного незадекларованого об’єкта нерухомості та факту користування ним, а тому висновок про можливе приховування майна ґрунтується на припущеннях і є необґрунтованим.

На запитання Комісії щодо реєстрації за адресою: місто Сарни, АДРЕСА_1, та можливого проживання в незадекларованому житлі кандидат пояснила, що зазначена адреса є адресою Сарненського районного суду Рівненської області. На той час у суді існувала практика реєстрації новопризначених суддів, які прибували з інших населених пунктів, за адресою суду з метою спрощення реалізації окремих прав, пов’язаних із реєстрацією місця проживання. Фактично за цією адресою кандидат не проживала та будь-якого права користування приміщенням суду не мала.

Крім того, вона повідомила, що під час роботи в Сарненському районному суді Рівненської області фактично проживала в різних тимчасових житлових приміщеннях у місті Сарни. Через складність пошуку житла вона неодноразово змінювала місце проживання: в одному приміщенні проживала близько двох тижнів, в іншому – близько двох місяців, певний час – у готелі, а найдовше в одному житловому приміщенні – близько чотирьох місяців.

За поясненнями кандидата, домовленості щодо проживання мали усний характер, письмових договорів не укладалося, плата за проживання здійснювалася готівкою, а також окремо сплачувалися комунальні послуги. Кандидат уточнила, що під «усними договорами оренди» мала на увазі усні домовленості з власниками житла щодо можливості тимчасового проживання за відповідну плату.

На запитання Комісії щодо відсутності декларування таких житлових приміщень кандидат відповіла, що тривалість проживання в кожному з них не перевищувала встановленого законом строку, необхідного для виникнення обов’язку щодо декларування права користування відповідним об’єктом.

Вона також пояснила, що до призначення на посаду судді проживала в батьків, де зберігалася більшість її особистих речей. Під час проживання у місті Сарни вона брала із собою лише необхідні речі. До батьків кандидат переважно приїжджала на вихідні. Водночас не вважала себе пов’язаною з ними спільним побутом у розумінні законодавства про декларування та не декларувала належне їм житло.

Таким чином, кандидат наполягала, що її реєстрація за адресою Сарненського районного суду Рівненської області не свідчить про фактичне проживання за цією адресою, а тимчасове проживання в різних житлових приміщеннях у місті Сарни не створювало, на її переконання, обов’язку щодо їх декларування.

Дослідивши вказані обставини, Комісія зазначає, що відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (чинної на момент подання декларацій) суб’єкти декларування зобов’язані щорічно до 01 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до закону.

Згідно з розділом ІІІ «Відомості про нерухоме майно» декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру декларантом мали зазначатися відомості про майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта та членів його сім’ї, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним.

У деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, поданих кандидатом у 2012–2014 роках нею не декларувалося в розділі ІІІ «Відомості про нерухоме майно» нерухоме майно, яким вона користувалася у відповідні роки.

Комісія критично оцінює пояснення кандидата щодо відсутності обов’язку декларувати житлові приміщення, якими вона фактично користувалася під час роботи суддею Сарненського районного суду Рівненської області.

Із пояснень кандидата вбачається, що в період здійснення правосуддя вона фактично проживала в місті Сарни, де користувалася різними житловими приміщеннями, зокрема винаймала квартири та проживала в готелі. Водночас кандидат не заперечує факту користування житлом, а пояснює його недекларування короткостроковим характером проживання та відсутністю письмово оформлених договорів.

На переконання Комісії, відсутність письмового договору не свідчить безумовно про відсутність фактичного права користування житловим приміщенням. Крім того, примітка до декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (за формою, чинною станом на момент зазначених обставин) не містила строків, які б впливали на декларування нерухомого майна, яке перебувало в користуванні суб’єкта декларування, як і роз’яснення чи методичні рекомендації міністерств та відомств щодо порядку заповнення декларацій.

Отже, пояснення кандидата фактично підтверджують, що протягом відповідного періоду вона мала місця фактичного проживання в місті Сарни, однак відомостей про конкретні об’єкти нерухомості, якими вона користувалася, у деклараціях не відображено.

Посилання кандидата на те, що проживання в кожному окремому приміщенні мало короткостроковий характер, не спростовує самого факту її систематичного користування житлом у місті Сарни. Відсутність документального підтвердження конкретних місць проживання унеможливлює перевірку достовірності пояснень кандидата щодо тривалості та умов користування кожним із таких об’єктів.

Комісія також звертає увагу на пояснення кандидата про те, що її постійним місцем проживання до призначення на посаду судді та протягом відповідного періоду був житловий будинок її батьків у місті Рівному, де зберігалася більшість її особистих речей та куди вона поверталася, зокрема, на вихідні.

Таким чином, сама кандидатка підтвердила фактичне користування житловим будинком батьків як місцем проживання, однак відомостей про цей об’єкт нерухомості у відповідних деклараціях також не зазначала.

Отже, пояснення Галінською В.В. не спростовують обставин фактичного користування нею житловими приміщеннями як у місті Сарни, так і у місті Рівному. Навпаки, з її пояснень убачається, що протягом відповідного періоду вона фактично проживала в різних об’єктах нерухомості, однак жоден із них не був відображений у майнових деклараціях.

За таких обставин Комісія вважає, що наявні підстави для обґрунтованого сумніву щодо повноти відображення кандидатом відомостей про об’єкти нерухомості, якими вона фактично користувалася у відповідні звітні періоди, у майнових деклараціях.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата на 15 балів за показником «сумлінність».

ГРД також надано Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснення з боку кандидата.

1. У майнових деклараціях за 2015–2018 роки кандидат у відповіді на запитання щодо належності її посади до посад із високим рівнем корупційних ризиків обрала позначку «Так». Згідно з пунктом 1 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у майновій декларації зазначаються, зокрема, відомості про посаду, на яку претендує суб’єкт декларування, у тому числі належність до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, а також належність до національних публічних діячів відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Кандидат подає майнові декларації у зв’язку з тим, що вона обіймає посаду судді місцевого суду. На питання про її належність до посад із високим рівнем корупційних ризиків кандидат обрала позначку «Так». Водночас категорія посади кандидата не належить до переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, визначеного рішенням НАЗК від 17.06.2016 № 2, яке втратило чинність. Чинним нормативним актом – наказом НАЗК від 06.11.2023 № 249/23 «Про затвердження Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків», також не передбачено належність посад суддів апеляційних судів до цього переліку.

Таким чином, у розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» майнових декларацій за 2015–2018 роки кандидат зазначила недостовірні відомості щодо своєї посади, чим не дотрималася вимог пункту 1 частини першої статті 46 Закон у України «Про запобігання корупції».

У поясненнях Галінська В.В. вказала, що декларації за 2015-2018 роки подавалися у період становлення системи електронного декларування, коли нормативне регулювання та офіційні роз’яснення НАЗК неодноразово змінювалися й уточнювалися.

Так, порядок функціонування Єдиного державного реєстру декларацій, затверджений рішенням НАЗК від 10.06.2016 № 3, уже протягом перших місяців після його прийняття неодноразово зазнав змін (зокрема рішеннями НАЗК від 18.08.2016 № 1, від 06.09.2016 № 20, від 02.12.2016 № 132, від 06.07.2017 № 273), що свідчить про перебування механізму електронного декларування у стадії формування.

Роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затверджені рішенням НАЗК від 11.08.2016 № 3, також неодноразово уточнювалися вже у 2016 році рішеннями НАЗК від 06.09.2016 № 18, від 30.09.2016 № 57 та від 03.11.2016 № 106, а в подальшому їх зміст неодноразово переглядався та оновлювався.

За таких обставин окремі неточності при заповненні декларацій у перші роки функціонування системи електронного декларування об’єктивно не можуть самі по собі свідчити про необізнаність суб’єкта декларування із законодавством, особливо якщо вони не призвели до приховування будь-яких відомостей, не вплинули на обсяг декларування та були усунуті після формування сталої адміністративної практики застосування відповідних норм.

Дослідивши вказані обставини, Комісія вважає, що допущені кандидатом неточності при заповненні майнових декларацій за 2015–2018 роки пов’язані із зазначенням належності її посади до посад із високим рівнем корупційних ризиків, самі по собі не дають достатніх підстав для висновку про недоброчесність кандидата.

Водночас Комісія звертає увагу, що обов’язок щодо належного та достовірного заповнення декларації покладається безпосередньо на суб’єкта декларування, тому допущені кандидатом неточності будуть враховані під час оцінювання її відповідності критеріям доброчесності та професійної етики.

Крім того, Комісія зазначає, що в деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013–2015 роки та майнових декларацій за 2016–2020 роки кандидат не декларувала вартість автомобіля «Jeep Grand Cherokee» 2006 року випуску, а також у майновій декларації за 2022 рік не декларувала вартість автомобіля «Subaru Legacy» 2016 року випуску, які належали її чоловіку.

У поясненнях щодо декларування автомобіля «Jeep Grand Cherokee» 2006 року випуску кандидат зазначила, що в паперових деклараціях, які подавалися на момент купівлі автомобіля, вимоги вказувати вартість майна не було. Автомобіль був зареєстрований на її чоловіка. Щодо відсутності відомостей про вартість автомобіля в електронних деклараціях кандидат зазначила, що на момент придбання автомобіля оформлювалися рахунки-фактури, а не договір. Цих рахунків-фактур на руках у неї не було, тому вона не мала документальних підтверджень для вказання точної вартості й зазначала позначку «не відомо». Галінська В.В. намагалася отримати інформацію про автомобіль під час підготовки до кваліфікаційного оцінювання, проте сервісний центр відмовив їй, оскільки вона ніколи не була юридичною власницею цього транспортного засобу. Отримати копії документів від колишнього чоловіка вона також не мала змоги, оскільки вони не спілкуються.

У поясненнях щодо декларування автомобіля «Subaru Legacy» 2016 року випуску кандидат зазначила, що процес доставки автомобіля та його розмитнення був тривалим. Митну декларацію на автомобіль чоловік їй вчасно не надав. Кандидат знала приблизну вартість покупки, проте повна сукупна сума витрат їй була невідома. Через відсутність офіційного документа на підтвердження витрат вона вказала у майновій декларації за 2022 рік «не відомо», проте під час співбесіді вона визнала, що загалом ніщо не заважало їй з’ясувати цю суму протягом року, але вона зробила це пізніше.

Дослідивши вказані обставини, Комісія вказує, що при декларуванні відомостей про вартість транспортних засобів кандидат обрала позначку «не відомо», хоча як суб’єкт декларування зобов’язана бути обізнаною про майновий стан членів своєї сім’ї, у тому числі щодо вартості належних їм об’єктів рухомого майна. Сам по собі факт відсутності окремих правовстановлювальних документів не звільняє декларанта від обов’язку вжиття розумних і достатніх заходів для з’ясування відповідних відомостей.

Водночас Комісії не надано переконливих доказів того, що кандидат вчиняла активні дії, спрямовані на встановлення вартості зазначених об’єктів майна, зокрема шляхом звернення до відповідних органів чи свого чоловіка. Крім того, Комісія звертає увагу, що період між набуттям права власності та поданням майнових декларацій є тривалим, що об’єктивно надавало можливість з’ясувати вартість транспортних засобів й відобразити ці відомості в деклараціях. Враховуючи зазначене, обрання позначки «не відомо» не може бути визнано повністю обґрунтованим.

За результатами оцінки встановлених обставин Комісія дійшла висновку, що виявлені порушення в частині незазначення вартості транспортних засобів мають несуттєвий характер, однак можуть бути враховані при визначенні балів за критеріями доброчесності та професійної етики.

Таким чином, ураховуючи наявність декількох менш суттєвих порушень за показником «сумлінність», Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за вказаним показником.

2. ГРД також вказує, що аналіз відомостей про професійне навчання кандидата та даних ЄДРСР свідчить про наявність випадків ухвалення судових рішень у періоди проходження нею навчальних заходів.

Так, 11.05.2016 Галінська В.В. проходила періодичне навчання суддів місцевих загальних судів «Доброчесність та компетентність суддів як основні елементи довіри до суду», яке проводилося в місті Чернівці. Водночас цього дня вона постановила ухвалу у справі № 569/4401/15-к.

У період з 10.11.2014 до 08.12.2014 Галінська В.В. проходила періодичне навчання суддів місцевих та апеляційних судів з метою підвищення кваліфікації в місті Києві. Водночас у цей період кандидатом ухвалено 76 судових рішень.

Галінська В.В. 10.09.2020 брала участь у семінарі для суддів апеляційних та місцевих судів «Орхуська конвенція – гарантії доступу до правосуддя з питань, що стосуються довкілля», який проводився на базі Львівського регіонального відділення Національної школи суддів України. В цей день нею ухвалено 7 судових рішень.

Галінська В.В. 18.02.2022 проходила періодичне навчання на семінарі «Адміністративна відповідальність за порушення митних правил», який проводився на базі Чернівецького регіонального відділення Національної школи суддів України та тривав 6 годин. У цей день нею ухвалено 6 судових рішень.

Галінська В.В. 06.04.2023 проходила онлайн-семінар «Гарантії захисту трудових прав: судова практика та новели законодавчого регулювання під час воєнного стану». Навчання тривало 6 годин. У цей день нею ухвалено 4 судові рішення.

На звернення ГРД Галінська В.В. надала пояснення про те, що 11.05.2016 вона проходила навчання «Доброчесність та компетентність суддів як основні елементи довіри до суду», нею в цей день не ухвалювалось рішень. Ухвалу у справі № 569/4401/15-к постановлено 13.05.2016.

З 10.11.2014 до 08.12.2014 вона проходила дистанційний курс «Суддівська етика». Зазначений формат навчання не передбачав перебування у відрядженні чи безперервної участі в навчальних заходах протягом робочого дня. Навчання здійснювалося шляхом самостійного опрацювання навчальних матеріалів на онлайн – платформі в зручний для слухача час із подальшим виконанням відповідних завдань. Тому проходження такого дистанційного курсу не перешкоджало виконанню нею службових обов’язків та здійсненню правосуддя.

10.09.2020 брала участь у навчанні на семінарі «Орхуська конвенція – гарантія доступу до правосуддя з питань, що стосуються довкілля» в онлайн – режимі. Рішення в цей день ухвалено без проведення судових засідань: справа № 569/23566/19 – ухвала про виправлення описки, № 569/14597/20 та № 569/14603/20 – ухвали про відмову у видачі судового наказу, № 569/4345/20 – ухвала про залишення позову без розгляду, № 569/11151/20 – рішення про розірвання шлюбу (сторонами подано заяви про розгляд справи за їх відсутності), № 569/2567/20 – ухвала про часткове задоволення скарги на дії державного виконавця (учасниками подано заяви про розгляд справи за їх відсутності).

18.02.2022 вона брала участь в онлайн – режимі у семінарі «Адміністративна відповідальність за порушення митних правил» та ухвалила рішення без проведення судових засідань у справах: № 569/2450/22, № 569/2794/22, № 569/21786/21, № 569/1969/22 – про відкриття провадження, № 569/5592/21 – про відмову у видачі судового наказу, № 569/23578/21 – рішення про скасування постанови (учасниками подано заяви про розгляд справи за їх відсутності).

06.04.2023 вона проходила навчання на онлайн – семінарі «Гарантії захисту трудових прав: судова практика та новели законодавчого регулювання під час воєнного стану» та ухвалила рішення у справах № 569/5979/23, № 569/6043/23, № 569/6002/23 – про відкриття провадження у справі, № 569/5957/23 – судовий наказ.

Під час співбесіди Галінська В.В. вказала, що найбільший масив із 76 судових рішень, зазначених ГРД, дійсно був ухвалений нею під час навчання, оскільки вона проходила дистанційний курс, який не передбачав відрядження чи фактичного відриву від роботи. У ці дні кандидат перебувала на робочому місці, здійснювала правосуддя та ухвалювала судові рішення, які були внесено до ЄДРСР.

Стосовно інших семінарів повідомила, що вони відбувалися в онлайн – режимі. За поясненнями кандидата, навчання передбачало перерви, у тому числі обідню, під час яких вона мала можливість ухвалювати відповідні судові рішення. Нею було постановлено процесуальні ухвали, ухвалено судові накази та рішення у справі, розглянутій у порядку письмового провадження.

На запитання щодо перебування у відрядженні кандидат підтвердила, що формально була відряджена на навчання, однак навчання проходило дистанційно, у зв’язку з чим вона перебувала на робочому місці та продовжувала здійснювати правосуддя.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.

Пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону передбачено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

За приписами частини першої статті 7 Закону кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право кожного на справедливий розгляд справи, що є однією з ознак принципу верховенства права. Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) вважає, що поняття справедливого судового розгляду, про яке йдеться в пункті 1 статті 6 вказаної конвенції, передбачає необхідність розгляду справ незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У практиці ЄСПЛ під поняттям «суд» розуміється будь-який юрисдикційний орган, що вирішує питання, віднесені до його компетенції, на підставі норм права, відповідно до встановленої процедури. Цей орган має бути встановлений законом. Зокрема, ЄСПЛ у рішеннях у справах «Гуров проти Молдови» від 11.07.2006 № 3645502, «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 № 21722/11 наголосив, що поняття «суд, встановлений законом» стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування суду, а й дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).

Таким чином, слід вважати, що «суд, встановлений законом» у практиці ЄСПЛ повинен відповідати критеріям дотримання всіх правил юрисдикції та підсудності, автоматичного розподілу справ, наявності повноважень у судді, належного складу суду, наявності достатніх повноважень для розгляду певної категорії справ.

Частиною першою статті 57 Закону встановлено вимогу до судді об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, – колегією суддів, а також за участю присяжних. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Частиною п’ятою статті 15 Закону (у редакції, чинній на момент дослідження вказаних обставин) визначено, що до випадків, коли суддя не може здійснювати правосуддя та брати участь у розгляді судових справ, віднесено перебування судді у відпустці, відсутності у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інші передбачені законом випадки, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

Виходячи із положень частини п’ятої статті 15 Закону, ухвалення суддею Галінською В.В. судових рішень у дні, у які суддя перебувала у відрядженні на навчанні, може бути розцінено як дії, що призвели до порушення правил щодо складу суду.

Відповідно до пункту 19 розділу ІІІ Показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику «сумлінність», якщо, зокрема, але не виключно ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим.

Комісія, урахувавши вказані обставини, пояснення кандидата Галінської В.В., вважає, що вказані порушення були наслідком неефективної організації виконання своїх повноважень.

Таким чином, враховуючи наявність встановлених обставини, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «сумлінність».

За результатами дослідження письмових пояснень кандидата та пояснень, наданих під час співбесіди стосовно інших обставин та інформації, зазначених у висновку ГРД, Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про невідповідність кандидата Галінської В.В. критеріям професійної етики та доброчесності та впливали б на їх оцінку.

Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 255 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Галінська В.В. набрала 695,03 бала, що є підставою для визнання її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Галінської Вікторії Валеріївни вимогам до кандидата на посаду судді.

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Галінська Вікторія Валеріївна набрала 695,03 бала.

Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Галінської Вікторії Валеріївни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                 Віталій ГАЦЕЛЮК

Члени Комісії:                                                                                             Олег КОЛІУШ

                                                                                                                       Руслан МЕЛЬНИК