Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,
членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ (доповідач), Романа КИДИСЮКА,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Заруби Петра Івановича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Підстави і порядок проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
За змістом частини другої статті 793 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.
Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).
Кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками (пункти 1.1, 1.3 розділу 1 Положення).
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс), зокрема в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Заруба Петро Іванович звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в Конкурсі як особа, що відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Зарубу П.І. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Загальні відомості про кандидата.
Заруба П.І. у 2004 році закінчив Національну академію державної податкової служби України, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» та здобув кваліфікацію юриста (ступінь освіти – спеціаліст).
У 2008 році Зарубі П.І. присуджено науковий ступінь кандидата юридичних наук за спеціальністю «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» у Київському національному університеті внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України.
У 2011 році Зарубі П.І. присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника зі спеціальності «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» у Національному університеті державної податкової служби Державної податкової адміністрації України.
Указом Президента України від 23 січня 2012 року № 29/2012 Зарубу П.І. призначено на посаду судді Дарницького районного суду міста Києва строком на п’ять років.
Указом Президента України від 01 грудня 2021 року № 612/2021 Зарубу П.І. призначено на посаду судді Дарницького районного суду міста Києва.
Процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до частин першої та другої статті 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Заруби П.І. (кримінальна спеціалізація). Встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший – складання кваліфікаційного іспиту; другий – дослідження досьє та проведення співбесіди.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань (з кримінальної спеціалізації) апеляційного загального суду кандидат набрав 143 бали та допущений до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту кандидат набрав 45,5 бала та допущений до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду.
За виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації апеляційного загального суду кандидат отримав 113 балів. Кандидата допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
Відповідно до пункту 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводилося, кандидату, який успішно склав інші тестування та виконав відповідне практичне завдання, додано 40 балів до загального результату іспиту.
Отже, загалом результат першого етапу кваліфікаційного оцінювання кандидата становить 341,5 бала.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, а саме: Дніпровський апеляційний суд, Київський апеляційний суд, Львівський апеляційний суд, Одеський апеляційний суд, Харківський апеляційний суд, Миколаївський апеляційний суд.
Заруба П.І. надіслав до Комісії заяву про намір претендувати на посаду судді Київського апеляційного суду.
Згідно з рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 здійснено в межах Конкурсу повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів.
Розгляд питання щодо проведення другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду Заруби П.І. розподілено члену Комісії Волковій Л.М.
Проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Комісією організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Заруби П.І.
З метою проведення спеціальної перевірки Комісією надіслано запити стосовно кандидата до: Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило, що за результатами спеціальної перевірки Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, фактів відображення недостовірних відомостей, якщо такі відомості стосуються майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації, не виявлено.
Від уповноважених державних органів Комісією не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Заруби П.І. установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду.
Комісією також перевірено в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
З огляду на зазначене Комісія дійшла висновку про наявність підстав для встановлення результатів спеціальної перевірки стосовно Заруби П.І., які будуть враховані під час дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди.
Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).
Співбесіди із Зарубою П.І. проведено 28 квітня та 06 серпня 2026 року, під час яких Комісією послідовно обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.
Порядок визначення результатів кваліфікаційного оцінювання регламентовано розділом 5 Положення.
Згідно з пунктами 5.1 та 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Відповідно до пункту 5.4 розділу 5 Положення при визначенні результатів кваліфікаційного оцінювання діє принцип автономності, відповідно до якого кваліфікаційне оцінювання може проводитися незалежно від інших проваджень щодо судді (кандидата на посаду судді), а будь-який висновок та/або оцінка національного або міжнародного органу щодо судді (кандидата на посаду судді) не є заздалегідь визначальним та обов’язковим для врахування під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання. Такі висновки та/або оцінка можуть бути враховані під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.
Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
У пункті 5.6 розділу 5 Положення вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Комісія відзначає, що Положення підкреслює принцип особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням.
Перед проведенням співбесіди Комісія звернулась до Заруби П.І. із запитом, у якому запропонувала надати для оцінювання пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності (згідно із затвердженою формою опитувальника).
Заруба П.І. надіслав до Комісії інформацію (пояснення), яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», а також показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
Дослідивши письмові пояснення кандидата, послідовно та детально обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності Заруби П.І., члени Комісії індивідуально оцінили критерій за такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (17, 19, 13), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 16,33; безперервний розвиток (19, 23, 22), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 21,33; загальний бал за критерій – 37,66. З урахуванням викладеного Комісія виснує, що кандидатом продемонстровано високий рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,66 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
У пункті 5.6 розділу 5 Положення вага критеріїв соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Комісія підкреслює, що як і в оцінюванні особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді показникам критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Комісією детально досліджено письмові пояснення кандидата щодо його відповідності показникам критерію соціальної компетентності, під час співбесіди заслухано також його усні пояснення щодо кожного показника.
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та усні відповіді, надані під час співбесіди, Комісія дійшла висновку, що кандидат продемонстрував високий рівень соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (9, 10, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,33; ефективна взаємодія (9, 10, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,33; стійкість мотивації (9, 11, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,67; емоційна стійкість (9, 10, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,33; загальний бал за критерій – 37,66.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 балів із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Єдиних показників під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата) та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно з Законом України «Про запобігання корупції».
За змістом пункту 19 Єдиних показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно: 1) ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим; 2) демонструє високий рівень професійної мотивації; 3) під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів;
4) утримується від будь-якої діяльності, яка унеможливлює належне виконання посадових обов’язків та інших повноважень; 5) підтримує та вдосконалює свої професійні знання та навички шляхом постійного навчання та підвищення кваліфікації з метою компетентного виконання посадових обов’язків та інших повноважень; 6) наводив обґрунтування та належні мотиви щодо підготовлених документів на підставі принципу верховенства права, релевантного законодавства та встановлених фактів; 7) під час здійснення професійної діяльності не допускав свавілля під час ухвалення рішень.
Пунктами 5.8, 5.9 розділу 5 Положення передбачено, що вага критеріїв доброчесності та професійної етики становить 300 балів. Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).
Пунктом 5.10 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Згідно з пунктом 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.12 розділу 5 Положення визначено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики враховано таке.
Відповідно до частин першої та шостої статті 87 Закону Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. ГРД: збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє.
ГРД 31 липня 2026 року затвердила висновок про невідповідність кандидата Заруби П.І. критеріям доброчесності та професійної етики.
1. У дисертації та авторефераті кандидата виявлено 11 фрагментів академічного плагіату, зокрема, із авторефератів Лантінова Я.О. та Соловія Я.І., що свідчить про порушення академічної доброчесності. Зазначено, що 5 фрагментів виявленого академічного плагіату присутні в тексті вступу дисертації, що має бути особисто сформульований здобувачем. Інші неправомірні запозичення відбулися із підручника та нормативної бази.
Посилаючись на виявлені обставин, ГРД наводить відповідні приклади.
На переконання ГРД ці порушення підпадають під визначення академічного плагіату, фальсифікації результатів дослідження, а також обману. Запозичення текстів нормативних актів є порушенням академічної доброчесності, оскільки стосується довіри до результатів наукової праці вченого та передбачає академічну відповідальність.
2. Кандидат ухвалював судові рішення у справах № 753/52/14-п та № 753/595/14-п про притягнення учасників акції протесту до адміністративної відповідальності за статтею 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці.
У пункті 17 декларації доброчесності за 2017–2021 роки на твердження: «мною не приймалися одноособово або у колегії суддів рішення, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», Заруба П.І. обрав позначку «підтверджую».
Таким чином, кандидат повідомив неправдиві відомості в декларації доброчесності, чим порушив критерії доброчесності та професійної етики.
Відповідно до вказаних судових рішень правопорушення громадян нібито були вчинені на вул. Богатирській о 13:06 та 13:18 29 грудня 2013 року відповідно.
Загальновідомою є та обставина, що 29 грудня 2013 року учасниками руху «Автомайдан» було організовано автопробіг до резиденції колишнього Президента Віктора Януковича у с. Нові Петрівці, який проходив саме по вул. Богатирський у період часу, коли відповідно до постанов судді ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не виконали вимог працівників міліції про зупинку.
Ураховуючи те, що ОСОБА_2 було звільнено від відповідальності на підставі Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», це також свідчить про зазначення суддею неправдивих відомостей у декларації доброчесності та про надання ним недостовірних відомостей.
Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама собою не стала підставою для висновку, але потребує пояснення від кандидата.
1. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) кандидат в період з 2012 до 2016 року ухвалював рішення російською мовою. Загалом за час роботи суддя вніс у ЄДРСР 33 судові рішення у кримінальних провадженнях, прийнятих російською мовою.
2. У 2014 році кандидат задекларував право користування квартирою в місті Ірпені, яка була надана його дружині як службове житло. На підставі свідоцтва про право власності ІНФОРМАЦІЯ_1, виданого виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області, право власності на зазначену квартиру набули дружина кандидата, його син і донька.
ГРД звернула увагу на надзвичайно короткий проміжок часу між наданням квартири як службового житла та набуттям права приватної власності членами сім'ї кандидата. Така обставина потребує особливо ретельного пояснення щодо законності підстав виключення житла із числа службових, дотримання встановленої процедури його приватизації та відсутності використання службового статусу для одержання майнових переваг.
3. Після набрання 19 грудня 2024 року чинності Законом України «Про внесення змін до КУпАП та інших законів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» від 22 травня 2004 року № 3733-IX (далі – Закон № 3733-IX), яким виключено можливість застосування статті 22 КУпАП до правопорушень, передбачених статтею 173-2 КУпАП, кандидат у справі № 753/22834/24 звільнив особу від адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП у зв’язку з малозначністю правопорушення та обмежився усним зауваженням.
4. Згідно з відомостями суддівського досьє кандидат протягом 2013–2016 років допустив порушення строків розгляду справ про адміністративні правопорушення щонайменше в шести випадках.
Кандидат надав письмові та усні пояснення стосовно обставин, викладених ГРД.
Стосовно порушення академічної доброчесності Заруба П.І. пояснив, що наведені ГРД приклади порушень базуються на хибному явленні, що плагіатом є викладення без посилання загальновідомих фактів, суспільних аксіом, природних закономірностей тощо, а також співпадіння кількох слів у реченнях, що є стандартним для дисертацій та авторефератів у галузі кримінального права (і не тільки).
Кандидат зауважив, зокрема, що в будь-якій галузі права існують категорії та постулати, які не можуть бути сформульовані по-різному в різних наукових роботах. В будь-якій дисертації чи науковій статті з кримінального права будь-якого автора будуть присутні словосполучення та твердження, обумовлені нормативними приписами та усталеними положеннями теорії кримінального права. Відповідний текст – це не плагіат з Кримінального кодексу України та підручника з кримінального права, а основа для аналізу, дискусії та висунення нових оригінальних ідей тощо.
Стосовно проставлення відмітки «підтверджую» у пункті 17 декларації доброчесності за 2017–2021 роки на твердження: «мною не приймалися одноособово або у колегії суддів рішення, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», кандидат зазначив, що це відповідає дійсності та є правильним.
Зауважив, що під час розгляду справ № 753/52/14-п та № 753/595/ 14-п не було встановлено фактів, які б дозволяли стверджувати про причетність осіб, які притягувалися до адміністративної відповідальності, до учасників масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до 11 квітня 2014 року.
Стосовно ухвалення постанови від 04 березня 2014 року у справі № 753/4045/14-п за результатом розгляду клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності на підставі Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» кандидат пояснив таке. Він дійсно прийняв таке рішення, однак ані під час розгляду справи, ані під час розгляду клопотання прокурора причетність вказаної особи до учасників масових акцій протестів не встановлювалася і не могла бути встановленою з огляду на те, що ані ОСОБА_3, ані прокурор до суду не з’явилися. Отже, звільняючи ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності на підставі вказаного закону, він, незважаючи на невстановлення причетності як до масових акцій протесту, діяв в інтересах особи.
Стосовно ухвалення судових рішень російською мовою кандидат зазначив таке.
У справах № 2602/4352/12, № 2602/1622/12, № 753/7223/13-к досудове розслідування здійснювалося російською мовою, під час якого перекладачі не залучались. Оскільки в цих справах особи перебували під вартою, залучення перекладачів зупинило б їх розгляд з огляду на здійснення перекладу матеріалів досудового розслідування на українську мову. Стосовно інших справ, на які посилається ГРД, а саме якою мовою здійснювалося досудове розслідування, позбавлений надати пояснення, оскільки за строком зберігання вони знищені.
Крім того, у 9 справах обвинуваченими, а у 11 справах потерпілими були іноземні громадяни, які не володіли українською мовою. Тому залучення перекладачів було б наслідком затягування розгляду справ, а отже, порушенням прав обвинувачених, які утримувалися під вартою, та потерпілих.
Водночас, усвідомлюючи процесуальну помилку, кандидат підкреслив, що це обумовлено виключно недопущенням порушення прав обвинувачених та потерпілих, а також задля дотримання розумних строків розгляду справ.
Стосовно короткого проміжку часу між наданням службової квартири та набуттям права власності на неї кандидат пояснив, що чинне на той час законодавство, а саме Житловий кодекс УРСР, Постанова Ради міністрів УРСР від 04 лютого 1998 року № 37 «Про службові житлові приміщення», Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» не передбачали мінімального строку перебування квартири у статусі службової. Водночас виключення квартири з числа службових було здійснено з дотриманням вимог чинного на той час законодавства та на підставі рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 264/2 від 30 грудня 2014 року «Про виведення житлових приміщень із числа службових та видачу ордерів на ці приміщення по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, в місті Ірпені», клопотання виконувача обов’язків ректора Національного університету Державної податкової служби України Савченко Л.А. від 22 грудня 2014 року № 3909/01-10 «Про виключення житлових приміщень з числа службових та передачу у постійне користування» та від 22 грудня 2014 року № 3912/01-10 «Про виключення жилих приміщень з числа службових та передачу у постійне користування», протоколу № 9 засідання громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради.
Стосовно справи № 753/22834/24 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП, за результатом розгляду якої особу звільнено від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю та закрито провадження у справі, обмежившись усним зауваженням, кандидат пояснив таке. Враховуючи, що правопорушення було вчинено 17 листопада 2014 року, тобто до набрання чинності Законом України № 3733-IX (19 грудня 2024 року), керуючись принципом дії закону в часі, прийняв законне і справедливе рішення з урахуванням обставин справи (примирення бабусі і онучки).
Стосовно порушення строків розгляду справ про адміністративні правопорушення протягом 2013–2016 років кандидат вказав, що згідно з відомостями, які містяться в матеріалах суддівського досьє, таких випадків було лише 6. Однак зауважив, що надати вичерпні пояснення з цього приводу не можливо з огляду на відсутність інформації про номери цих справ. Припускає, що підставою порушення строків були клопотання осіб, які притягувалися до адміністративної відповідальності та їх захисників, надходження справ до суду в термін, який унеможливлює їх розгляд у строк, встановлений КУпАП, повернення матеріалів органу, який їх надіслав для доопрацювання.
При вирішенні питання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики Комісія дійшла таких висновків.
Комісією не встановлено істотних обставин, які свідчать про невідповідність Заруби П.І. критеріям доброчесності та професійної етики.
Водночас Комісією встановлено таке.
Не надаючи оцінки судовому рішенню, Комісія відзначає, що у Висновку № 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що метою судочинства є вирішення спорів, і, ухвалюючи рішення, суд виконує як «нормативну», так і «виховну» роль, надаючи громадянам відповідне керівництво, інформацію та гарантуючи дотримання закону і його практичне застосування.
Ефективна система правосуддя функціонує на благо широкого загалу суспільства, а не тільки тих осіб, справи яких розглядаються в суді.
Відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику. Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.
Комісія беззастережно підтримує положення Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1: довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 28 січня 2024 року під головуванням судді Заруби П.І. у справі № 753/22834/24 особу визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, звільнено особу від адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 173-2 КУпАП, у зв’язку з малозначністю вчиненого правопорушення та оголошено усне зауваження.
Водночас Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» від 22 травня 2024 року № 3733-IX (набрав чинності 19 грудня 2024 року) внесено зміни до КУпАП та примітку до статті 22 КУпАП викладено в такій редакції: «положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п’ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою – п’ятою статті 126, статтями 130, 161-1 і 173-2 цього Кодексу».
Отже, згідно з приміткою до статті 22 КУпАП, яка регламентує можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення, положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених, зокрема, статтею 173-2 КУпАП.
Комісія наголошує, що мети юридичної відповідальності не буде досягнуто, якщо особи, які здійснюють домашнє насильство, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності.
Домашнє насильство залишається однією з найсерйозніших проблем у багатьох країнах світу і Україна не є винятком. Проблема домашнього насильства надалі є актуальною для України та показує, що в умовах воєнного стану випадків насильства стало більше порівняно з попередніми роками, що, ймовірно, пов’язано з кризовими обставинами, з якими стикається значна частина населення нашої країни.
Комісія у складі колегії взяла до уваги надані кандидатом пояснення, наголосивши, що професія судді передбачає безперервний професійний розвиток, оскільки як законодавство, так і правозастосовна практика перебувають у постійному динамічному русі. Усвідомлюючи цю особливість, законодавець передбачив обов’язок судді систематично розвивати професійні навички (уміння), підтримувати свою кваліфікацію на належному рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, де він обіймає посаду (пункт 8 частини сьомої статті 56 Закону).
Ураховуючи викладене, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності за показником «сумлінність» на 15 балів.
Решту пояснень Комісія вважає прийнятними, жодних доказів на їх спростування Комісією не виявлено.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, тому Комісія виснує, що Заруба П.І. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Заруба П.І. у сукупності набрав 701,82 бала.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата Заруби П.І. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Заруби Петра Івановича вимогам до кандидата на посаду судді.
Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Заруба Петро Іванович набрав 701,82 бала.
Питання про підтвердження здатності Заруби Петра Івановича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в пленарному складі.
Головуючий Руслан СИДОРОВИЧ
Члени Комісії: Людмила ВОЛКОВА
Роман КИДИСЮК
