Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Петришин Наталії Миколаївни у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 2:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Наталії ПЕТРИШИН,

уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Ярослави ВОЛЬВАЧ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Петришин Наталії Миколаївни у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що  конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Відповідно до пунктів 1.1–1.6 Положення про кваліфікаційне оцінювання завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів усіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі загальної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У визначений строк Петришин Наталія Миколаївна звернулася до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, а також просила провести стосовно неї кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Петришин Н.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (далі – Конкурс).

IІ. Основні відомості про кандидата.

Петришин Н.М. є громадянкою України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня.

У 2003 році закінчила Прикарпатський університет імені Василя Стефаника (нині – Карпатський національний університет імені Василя Стефаника) і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.

Указом Президента України від 02 червня 2007 року № 485/2007 Петришин Н.М. призначено на посаду судді Броварського міськрайонного суду Київської області строком на п’ять років.

Присягу Петришин Н.М. складено 13 червня 2007 року.

Постановою Верховної Ради України від 24 травня 2012 року № 4855-VI Петришин Н.М. обрано на посаду судді Броварського міськрайонного суду Київської області безстроково.

Стаж роботи на посаді судді становить понад 19 років.

Вченого звання, наукового ступеня не має.

Суддя Петришин Н.М. для підтримання кваліфікаційного рівня регулярно проходила підготовку суддів для підтримання кваліфікації та періодичні навчання в Національній школі суддів України.

До дисциплінарної відповідальності суддя Петришин Н.М. не притягалася.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна спеціалізація) у межах Конкурсу.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів в апеляційних загальних судах у межах Конкурсу, а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.

Пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону установлено, що після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії
від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

З огляду на викладене Петришин Н.М. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.

Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Загальна кількість балів Петришин Н.М. за кваліфікаційний іспит – 342,70 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження кандидатом здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Петришин Н.М.

Запити про надання відомостей стосовно Петришин Н.М. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією встановлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Петришин Н.М. вимогам до кандидата на посаду судді, та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики).

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах Конкурсу допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Петришин Н.М.  

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем з цього питання визначено члена Комісії Кидисюка Р.А.

Комісія звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах із пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та документи (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, зокрема критерію компетентності: особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів); соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

Кандидатом Петришин Н.М. 20 серпня 2025 року надіслано до Комісії пояснення та документи. У поясненнях кандидат навела інформацію, яка, на її думку, підтверджує відповідність зазначеним критеріям.

Співбесіду з кандидатом розпочато 20 травня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами, а також встановлено відсутність обставин, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати уточнювальну інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено результати дослідження досьє та спеціальної перевірки, відповідність кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності.

До Комісії 20 травня 2026 року надійшло клопотання Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про відкладення засідання Комісії в частині визначення відповідності кандидата критеріям професійної етики і доброчесності.

За результатами закритого обговорення Комісією прийнято протокольне рішення про задоволення клопотання ГРД та відкладення засідання Комісії в частині визначення відповідності кандидата критеріям професійної етики і доброчесності.

До Комісії 20 травня 2026 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 18 травня 2026 року.

Петришин Н.М. 08 червня 2026 року надала Комісії пояснення стосовно висновку ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Співбесіду з кандидатом продовжено 30 вересня 2026 року.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності.

Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність установленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки переконливо кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме в процесі співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок усіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Так само як і в оцінюванні критерію особистої компетентності, при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінювання соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі в підтвердженні відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здібність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Водночас Комісія підкреслює, що природа оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок усіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Отже, надана в поясненнях та на співбесіді інформація засвідчила належний рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,66 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

Хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідні критерії оцінюються у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критеріїв доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дає змогу забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

За результатами дослідження досьє, висновку ГРД про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, а також проведеної співбесіди Комісією з кандидатом обговорено обставини, які викликають обґрунтований сумнів у її відповідності критеріям доброчесності та професійної етики:

1.1. Кандидат не надала достовірної та відомої їй інформації в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі –декларації), про яку має бути обізнана, а задекларована вартість майна не відповідає реальній вартості набуття та істотно відрізняється від ринкової вартості.  На думку ГРД, указана у декларації за 2020 рік, вартість придбаного чоловіком кандидата автомобіля Toyota Highlander, 2017 року випуску, в розмірі 425 123 грн (еквівалентно 15 364 дол. США) є суттєво нижчою за середньоринкову (від 29 000 до 38 000 дол. США).

Петришин Н.М. пояснила, що її чоловік придбав автомобіль за домовленістю зі продавцем за погодженою ціною, яка вказана в договорі – 425 123 грн, та яка включала викупну ціну на аукціоні, митні платежі та витрати на ремонтні роботи.

1.2. У декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік кандидат та її чоловік не зазначали жодного об’єкта нерухомого майна у власності чи користуванні за місцем здійснення правосуддя. У декларації за 2013 рік вказана лише земельна ділянка площею 1200 кв.м. у с. Велика Димерка Броварського району. Водночас, починаючи з 2014 року, кандидат декларує користування квартирою у місті Бровари, яка належить її матері.

Крім того, у деклараціях за 2018–2020 роки зазначено кімнату в гуртожитку площею 4 кв.м, у якій зареєстрований чоловік кандидата, при цьому право користування цією кімнатою виникло ще 02 липня 2008 року. Незважаючи на це, така інформація була відсутня у майнових деклараціях за попередні роки.

Петришин Н.М. пояснила, що у 2012 та 2013 роках проживала в орендованій квартирі у місті Бровари. Вказане житло вона не декларувала, оскільки із власницею не укладала письмового договору оренди. Кандидат визнає, що припустилась помилки при заповненні декларації. Петришин Н.М. звернула увагу, що на той час не було будь-яких роз’яснень щодо правил заповнення майнових паперових декларацій, жодного умислу на приховання майна вона не мала.

1.3. Кандидат не доклала належних зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, її поведінка була бездоганною, та не вжила належних і достатніх заходів для того, щоб бути обізнаною про майнові інтереси членів своєї сім’ї та антикорупційні обов’язки. 11 червня 2013 року мати кандидата набула у власність квартиру у Броварах площею 111,9 кв.м. Відповідно до договору купівлі-продажу вартість квартири становила 469 980 грн. Починаючи з 2014 року, кандидат декларувала користування цією квартирою матері в місті Бровари. Разом з тим, відповідно до даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) доходи батьків кандидата з І кварталу 1998 року до кінця 2013 року становлять 98 640,09 грн, є суттєво нижчими за вартість квартири.

22 серпня 2017 року матір кандидата набула у власність автомобіль TOYOTA RAV4, 2017 року випуску. Вартість автомобіля з такими характеристиками становить від 870 000 грн, або від 20 000 доларів США, відповідно до даних із сайту auto.ria. Доходи батьків кандидата з І кварталу 1998 року до кінця 2017 року становлять 190 066,74 грн і є суттєво нижчими за ринкову вартість автомобіля.

Отже, у стороннього розумного спостерігача виникають сумніви щодо достатності у батьків кандидата коштів на набуття такого майна і, відповідно, сумнів щодо законності джерел походження коштів на купівлю квартири й автомобіля.

Петришин Н.М. пояснила, що батьки протягом 2005–2013 років постійно займались веденням особистого підсобного господарства, а саме: обробляли земельні ділянки, які перебували у їх користуванні, вирощували свиноматок та отримували дохід від реалізації поросят, утримували велику рогату худобу для реалізації молока. Дохід батьків від цієї діяльності становив близько 1 732 500,00 грн.

Стосовно автомобіля кандидат пояснила, що його було придбано в кредит, але вона не має будь-якого відношення до його придбання. Звернула увагу, що цей автомобіль ніколи не був в її користуванні.

Комісія погоджується з твердженнями ГРД, що кандидатом не спростовано обґрунтовані сумніви стосовно джерел походження коштів батьків для купівлі квартири з огляду на користування кандидатом таким майном.

Відповідно до пункту 4.7 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23 (далі – Бангалорські принципи поведінки суддів) суддя має бути обізнаний про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумних заходів з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини.

Статтею 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, передбачено, що суддя має докладати всіх зусиль, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

Згідно зі статтею 20 цього Кодексу суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.

Ураховуючи, що суддя (кандидат на посаду судді) повинен докладати всіх можливих зусиль для належної обізнаності щодо власного майнового стану й майнового стану членів своєї сім’ї та неухильно дотримуватися правил декларування, Комісія дійшла висновку про наявність підстав для зменшення на 15 балів критерію «доброчесність та професійна етика» за показником «сумлінність».

Крім того, ГРД надало Комісії інформацію, яка сама собою не стала підставою для висновку, але потребує пояснень кандидата:

1. Чоловік кандидата у квітні 2008 року отримав свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю, однак відповідно до даних ДРФО, у період з 2008 до 2016 року він не отримував жодних офіційних доходів. З погляду розсудливого спостерігача відсутність будь-яких офіційних доходів протягом семи років є малоймовірною та потребує додаткових пояснень.

Петришин Н.М. підтвердила, що у цей період її чоловік справді не отримував жодних доходів. До 2015 року він набував професійного досвіду та надавав послуги «pro bono», також брав активну участь у вихованні їхніх дітей.

2. У діяльності кандидата були випадки порушення строків розгляду справ, що призводило до закриття проваджень. Зокрема, виявлено 6 справ за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП), у яких було закрито провадження у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Загалом це становить приблизно 4,03% від 149 справ відповідної категорії, розглянутих до 01 січня 2022 року.

Незважаючи на те, що зазначений показник не є домінуючим, сам факт наявності таких випадків може свідчити про недотримання кандидатом вимог щодо розгляду справ у розумні строки. У справах про адміністративні правопорушення це має особливе значення, оскільки пропуск строків фактично унеможливлює притягнення винних осіб до відповідальності.

Петришин Н.М. пояснила, що нею вживалися всі можливі заходи для своєчасного розгляду вказаних справ, проте всі випадки закриття провадження відбулись ще в той час, коли строк притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП становив 3 місяці.

3. Кандидат у низці справ застосовувала положення про малозначність адміністративного правопорушення як підставу для звільнення осіб від відповідальності.

Зокрема, у справі про адміністративне правопорушення № 361/697/22, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, кандидат звільнила особу від відповідальності, обмежившись усним зауваженням, посилаючись на наявність медичних показань, незначне перевищення допустимих норм та інші обставини.

Кандидат застосовувала підхід щодо малозначності у справах, пов’язаних із адміністративними правопорушеннями у сфері запобігання корупції (зокрема, за статтями 172-6 та 172-7 КУпАП), а саме: № 361/3776/21, № 361/2621/21 та № 361/2623/21, обґрунтовуючи це загальними формулюваннями, як-от: відсутність тяжких наслідків, майновий стан особи або її соціальний статус.

На думку ГРД, аналіз відповідних судових рішень свідчить про можливий формальний характер такого обґрунтування без належної індивідуалізації кожної справи та без врахування підвищеної суспільної небезпеки правопорушень, пов’язаних із корупцією.

Петришин Н.М. категорично не погодилась з такими доводами та звернула увагу, що справи № 361/2621/21 та № 361/2623/21 стосувались подібних правопорушень, вчинених однією особою, тому й обґрунтованість малозначності вчинених правопорушень вказаною особою є майже однаковою. Кандидат пояснила, що КУпАП не визначає поняття малозначності адміністративного правопорушення, його ознак чи критеріїв визначення такого правопорушення судом для застосування статті 22 цього Кодексу. До внесення змін до вказаної статті КУпАП Законом України від 16 лютого 2021 року № 1231-IX будь-яке правопорушення фактично могло бути визнане судом малозначним. У кожному конкретному випадку суд самостійно визначав можливість визнання вчиненого адміністративного правопорушення малозначним, ураховуючи всі обставини, що підлягали з’ясуванню судом під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Такі обставини і мотиви, з яких виходив суд, застосовуючи під час вирішення справи положення статті 22 КУпАП, з огляду на відсутність чіткого правового визначення малозначності адміністративного правопорушення мають бути наведені судом у мотивувальній частині постанови за результатами розгляду справи з урахуванням вимог щодо вмотивованості судових рішень. Стаття 22 КУпАП не містить обмежень щодо її застосування до правопорушень, передбачених статтями 172-6 та 172-7 КУпАП. При ухваленні вказаних постанов суддею мотивовано підстави прийняття таких рішень, у тому числі взято до уваги пояснення осіб, які притягувались до адміністративної відповідальності, щодо причин та умов учинення правопорушення.

Оцінювання судді за критеріями «доброчесності та професійної етики» не може ґрунтуватися виключно на змісті конкретного судового рішення, незгоді з правовою позицією судді чи самому факті його скасування судом вищої інстанції.

Такий підхід узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові № 990/557/25 від 04 червня 2026 року, відповідно до якої оцінювання має стосуватися не змісту судового рішення як такого, а поведінки кандидата та його відповідності вимогам, що ставляться до судді з точки зору професійної етики, доброчесності та формування довіри суспільства до суду.

Водночас Комісія не залишає поза увагою питання якості мотивування судових рішень. У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень зазначено, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд. Якість судового рішення значною мірою залежить від належності його обґрунтування, яке не лише забезпечує сторонам розуміння суті та підстав прийнятого рішення, а й є гарантією від свавільного здійснення правосуддя.

Вимога щодо належного мотивування судових рішень випливає також із пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував на необхідності наведення судами достатніх мотивів, на яких ґрунтуються їхні рішення. Зокрема, у справі «Бендерський проти України» ЄСПЛ зазначив, що відповідно до принципу належного здійснення правосуддя судові рішення мають достатньою мірою висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

З огляду на це Комісія взяла до уваги наведені ГРД зауваження щодо мотивування рішень кандидата, зокрема, у справах про звільнення осіб від адміністративної відповідальності за малозначністю. Водночас Комісія врахувала пояснення кандидата, у яких вона навела конкретні обставини ухвалення відповідних рішень, зокрема мотиви застосування статті 22 КУпАП.

Комісія вважає, що сукупність установлених обставин свідчить про наявність окремих недоліків у діяльності кандидата, пов’язаних із належним обґрунтуванням судових рішень та повнотою наведених у них мотивів. Зокрема, у низці справ мотивувальна частина рішень не повною мірою розкриває, чому саме встановлені судом обставини є достатніми для звільнення особи від адміністративної відповідальності, а також яким чином вони співвідносяться з характером та суспільною небезпечністю відповідного правопорушення.

Зазначені недоліки з урахуванням наданих кандидатом пояснень, кількості та характеру відповідних справ, а також відсутності інших установлених обставин, які свідчили б про свідоме використання кандидатом повноважень усупереч завданням правосуддя, не дають Комісії достатніх підстав для висновку про невідповідність Петришин Н.М. критеріям доброчесності та професійної етики, водночас оцінюються Комісією як наявність декількох менш суттєвих порушень, що мають бути враховані Комісією під час визначення балів за відповідним критерієм.

Таким чином, ураховуючи наявність декількох менш суттєвих порушень за показником «сумлінність», Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за вказаним показником.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

 VІ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 79², 79³, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Петришин Наталії Миколаївни вимогам до кандидата на посаду судді.

2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Петришин Наталія Миколаївна набрала 688,36 бала.

3. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Петришин Наталії Миколаївни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                               Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                                           Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                                     Роман КИДИСЮК