Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Харченка Віктора Федоровича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 2:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Віктора ХАРЧЕНКА,

уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Олега БАТУРІНА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Харченка Віктора Федоровича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що  конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об`єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Відповідно до пунктів 1.1–1.6 Положення про кваліфікаційне оцінювання завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі загальної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У визначений строк Харченко Віктор Федорович звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, а також просив провести стосовно нього кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Харченка В.Ф. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

IІ. Основні відомості про кандидата.

Харченко В.Ф. є громадянином України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня.

У 2000 році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

Указом Президента України від 25 липня 2013 року № 391/2013 Харченка В.Ф. призначено на посаду судді Семенівського районного суду Полтавської області строком на п’ять років.

Присягу Харченко В.Ф. склав 31 березня 2015 року.

Указом Президента України від 17 вересня 2019 року № 698/2019 Харченка В.Ф. призначено на посаду судді Семенівського районного суду Полтавської області безстроково.

Стаж роботи на посаді судді становить понад 13 років.

Вченого звання, наукового ступеня не має.

Здійснював викладацьку діяльність в Національній школі суддів України в 2019–2021 роках.

Суддя Харченко В.Ф. регулярно проходив підготовку суддів для підтримання кваліфікації та періодичні навчання в Національній школі суддів України.

До дисциплінарної відповідальності суддя Харченко В.Ф. не притягався.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону установлено, що після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

З огляду на викладене Харченко В.Ф. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Загальна кількість балів Харченка В.Ф. за кваліфікаційний іспит – 349,30 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження кандидатом здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Харченка В.Ф.

Запити про надання відомостей стосовно Харченка В.Ф. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією встановлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Харченка В.Ф. вимогам до кандидата на посаду судді, та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики).

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23
(зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Харченка В.Ф.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем з цього питання визначено члена Комісії Кидисюка Р.А.

Комісія звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах із пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та документи (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, зокрема критерію компетентності: особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів); соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

Кандидатом Харченком В.Ф. 19 серпня 2025 року надіслано до Комісії пояснення та документи. У поясненнях кандидат навів інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність зазначеним критеріям.

Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) 30 серпня 2026 року затверджено висновок про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

У вказаному рішенні зазначено, що, проаналізувавши інформацію про кандидата на посаду судді Харченка В.Ф., ГРД виявила дані, які дають підстави для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

31 серпня 2026 року ГРД затверджено висновок у новій редакції.

Співбесіду з кандидатом проведено 30 вересня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами, а також встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності.

Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність установленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки переконливо кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме в процесі співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,50, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Так само як і в оцінюванні критерію особистої компетентності, при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі в підтвердженні відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здібність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Водночас Комісія підкреслює, що природа оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Отже, надана в поясненнях та на співбесіді інформація продемонструвала належний рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,50 бала із 50 можливих, що відповідає 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідні критерії оцінюються у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критеріїв доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

За результатами дослідження досьє, висновку ГРД про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, а також проведеної співбесіди Комісією з кандидатом обговорено обставини, які викликають обґрунтований сумнів у його відповідності критеріям доброчесності та професійної етики:

1.1.  Кандидат обіймав посаду заступника голови суду з 15 квітня 2014 року до 30 березня 2015 року в Семенівському районному суді Полтавської області. Надалі рішенням зборів суддів його було обрано головою суду з 15 вересня 2016 року. Повноваження на цій адміністративній посаді були достроково припинені 24 липня 2018 року у зв’язку із закінченням п’ятирічного строку повноважень судді. Після призначення на посаду судді безстроково 17 вересня  2019 року кандидата 14 листопада 2019 року повторно обрано головою суду строком на три роки. 16 листопада 2022 року його знову обрано головою суду строком на три роки, а 17 листопада 2025 року – повторно обрано на цю адміністративну посаду ще на трирічний строк.

ГРД зазначає, що відповідно до усталеного принципу «неможливості зайняття адміністративної посади в суді більше 2 строків поспіль» суддя не може обіймати одну й ту саму адміністративну посаду в суді більше як два строки поспіль, незалежно від того, коли і за яким законом його було обрано (призначено) на цю посаду. Такими посадами згідно із законодавством є посада голови суду та заступника голови суду (стаття 20 Закону). До послідовного зайняття адміністративної посади потрібно відносити і випадки припинення повноважень на адміністративній посаді, й обрання на цю посаду знову через деякий час за умови, що протягом цього часу зазначену посаду не обіймала інша особа.

Харченко В.Ф. пояснив, що Прикінцеві та перехідні положення Закону не містять норм на кшталт «цей Закон застосовується до відносин, що виникли після набрання ним чинності» або «щодо відносин, які виникли до набрання чинності цим Законом, положення цього Закону застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності».

Стосовно його права балотуватися в листопаді 2025 року і бути обраним головою суду кандидат здійснював завчасне листування із Радою суддів України. Рада суддів України листом від 13 листопада 2025 року № 9рс-612/25вих роз’яснила, що обмеження строку перебування на адміністративній посаді є актуальним лише в разі, якщо суддя обіймав одну і ту саму адміністративну посаду у відповідному суді два повних строки послідовно один за одним. Проаналізувавши хронологію обіймання посади голови суду кандидатом Рада суддів України роз’яснила, що стосовно нього відсутні законодавчо визначені перешкоди для участі у наступних виборах голови суду та у разі обрання зборами кандидат може обійняти посаду голови суду. Вказаним роз’ясненням керувалися збори суддів під час відповідного голосування.

Комісія погоджується з твердженнями ГРД про те, що перебування кандидата на посаді голови суду три строки поспіль (а до того, ще обіймання посади заступника голови суду з 15 квітня 2014 року до 30 березня 2015 року та голови суду з 15 вересня 2016 року до 24 липня 2018 року (у зв’язку із закінченням п’ятирічного строку повноважень судді) суперечить установленим законодавчим обмеженням і свідчить про порушення принципу ротаційності та обмеженості строків перебування на адміністративних посадах, визначеного Законом. Така практика підриває саму мету відповідної норми – запобігання надмірній концентрації адміністративного впливу, формуванню сталих неформальних ієрархій у суді та забезпеченню регулярного оновлення суддівського самоврядування.

Фактичне безперервне перебування однієї особи на адміністративній посаді протягом тривалого часу створює ризики адміністративної залежності суддів, можливості впливу на кадрові та організаційні процеси в суді, що несумісно з принципом колегіальності та рівності суддів у межах одного суду. Така ситуація також може негативно впливати на сприйняття незалежності суду суспільством, формуючи у громадськості уявлення про замкнене управління судом і відсутність ефективного контролю з боку органів суддівського самоврядування.

Ігнорування правила про обрання на адміністративну посаду «не більше двох строків поспіль» свідчить про те, що кандидат докладає недостатньо зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною, що стало підставою для зменшення на 15 балів показника «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» критеріїв доброчесності та професійної етики.

2.1. Кандидат у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2022 рік задекларував дохід своєї дружини від заняття підприємницькою діяльністю в розмірі 1 028 777, 00 грн.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань дружина кандидата була зареєстрована як фізична особа – підприємець лише 28 жовтня 2022 року, підприємницьку діяльність вже припинено 24 квітня 2023 року.

ГРД звертає увагу, що шлюб між ними розірвано 01 квітня 2023 року.

У зв’язку з розірванням шлюбу відомості про майно та доходи колишньої дружини кандидата після 2023 року вже не підлягали декларуванню як відомості про члена сім’ї. У декларації кандидата за 2023 рік зазначено квартиру, право користування якою має його донька. Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначену квартиру колишня дружина кандидата набула 14 липня 2023 року за 740 000,00 грн.

Таким чином, протягом короткого періоду наприкінці 2022 року дружина кандидата зареєструвала підприємницьку діяльність, задекларувала значний дохід, а вже невдовзі після розірвання шлюбу припинила підприємницьку діяльність та придбала нерухоме майно.

На думку ГРД, сукупність наведених обставин породжує обґрунтований сумнів з боку стороннього спостерігача щодо реального характеру підприємницької діяльності колишньої дружини кандидата та не виключає можливості її формального оформлення з метою «підтвердження» джерела доходу для подальшого придбання нерухомого майна вже після розірвання шлюбу. Адже до моменту розірвання шлюбу кандидат як суб’єкт декларування був зобов’язаний відображати відомості про доходи та майно дружини, тоді як після припинення шлюбних відносин такі відомості вже не підлягали декларуванню.

Харченко В.Ф. у своїх письмових поясненнях зазначив, що колишня дружина тривалий час обіймала керівні посади у сфері реалізації страхових продуктів, тому має значний досвід і знання щодо посередництва і ринкових продажів, побудови і підтримання агентської мережі. По суті вона здійснювала посередництво із купівлі-продажу чи «баєрство» без окремого залучення транспорту, складу тощо. Кандидат зауважив, що відображені в декларації кошти є доходом, а не прибутком. Про отримані обороти він дізнався після прохання надати дані для декларації.

Комісія звертає увагу кандидата, що відповідно до пункту 4.7. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя має бути обізнаний про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумні заходи з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини.

Оцінюючи здатність Харченка В.Ф. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями професійної етики та доброчесності, Комісія виходить також із вимог Кодексу суддівської етики, затвердженого XI з’їздом суддів України від 22 лютого 2013 року.

У статтях 1-3, 18-19 цього Кодексу встановлено вимоги до поведінки судді під час здійснення правосуддя та поза професійною діяльністю. Зокрема, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною. Суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.

Відповідно до роз’яснень Кодексу суддівської етики, затверджених рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, суддя добровільно приймає на себе обмеження, пов’язані з виконанням ним своїх професійних обов’язків, які унеможливлюють створення умов, що викликатимуть сумніви у доброчесності поведінки судді та його безсторонності, незалежності і об’єктивності.

За загальним правилом суддівської етики суддя повинен бути прикладом законослухняності, завжди поводитися так, аби зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду, докладати всіх зусиль, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

Суддя зобов’язаний встановлювати для себе, додержуватися і змушувати всіх інших осіб зі свого оточення додержуватися бездоганних правил поведінки, підтримуючи і утверджуючи на власному прикладі доброчесність у судовій владі. Він має докладати всіх зусиль до того, щоб його поведінка була бездоганною.

Доброчесна поведінка судді має стосуватися всіх сфер його життя, зокрема і матеріальної (майнової) сфери. Йдеться про добросовісну поведінку судді в реалізації обов’язку бути обізнаним про свої майнові інтереси та здійсненні активних дій щодо вжиття розумних (адекватних) заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї та близьких осіб, виявляючи повагу до законів і лояльність до публічних фінансових інтересів держави.

Комісія враховує, що всупереч викладеному вище Харченко В.Ф. не сприяв забезпеченню прозорості майнового стану та не спонукав осіб зі свого оточення додержуватися бездоганних правил поведінки, а отже, не вжив всіх розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї та близьких осіб.

Отже, Комісія у складі колегії вирішила зменшити бали кандидата за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «чесність».

2.2. Відповідно до декларацій кандидата за 2013–2025 роки кандидат безоплатно користувався квартирами, розташованими у смт Семенівка Полтавської області. Власниками цих квартир не є близькими особами кандидата в розумінні Закону України «Про запобігання корупції», однак є близькими родичами осіб, які у відповідні періоди обіймали посади в органах державної влади або в системі правосуддя в межах того самого району. Таким чином, протягом понад десяти років кандидат безоплатно користувався житлом, власники якого є сторонніми особи для нього та близькими родичами посадових осіб, професійна діяльність яких була пов’язана з органами державної влади та судовою системою. З огляду на тривалість такого користування, відсутність відомостей про сплату будь-якої компенсації та характер взаємовідносин між кандидатом і власниками житла зазначені обставини можуть свідчити про існування тривалих позапроцесуальних зв’язків та потребують надання кандидатом вичерпних пояснень щодо підстав безоплатного користування зазначеним майном.

Харченко В.Ф. пояснив, що ринок оренди житла в селищі Семенівка майже відсутній. Можна знайти лише старі будинки. Дво- і п’ятиповерхових багатоквартирних будинків у селищі мало. Службового житла немає і його не надано. Первинне житло для нього віднайшов колишній голова суду. У цій квартирі не жили кілька років. У квартирі навіть не було меблів на кухні і мийки, каналізація виведена через зовнішню стіну і періодично замерзала, газовий котел не працював тощо. Надалі віднайти кращі умови не вдалося і тому залишився проживати у цій квартирі. На момент його заїзду у квартиру у ній не був і досі не завершений ремонт у кімнаті і на балконі, не було меблів у коридорі, кухонного столу і стільців, був несправний газовий котел. Меблі у коридор і кухню він придбав одразу, сплатив за ремонт котла. З власниками було досягнуто домовленості про утримання квартири у відповідному стані та оплату комунальних послуг.

3. Кандидат 21 червня 2024 року заявив самовідвід у межах розгляду заяви ТОВ «ГК «Нафтогаз України» про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості з власниці квартири. Мотивувальна частина ухвали містить не лише обґрунтування наявності підстав для самовідводу, а й детальний виклад позиції кандидата щодо предмета спору. Таким чином, поряд із повідомленням про наявність конфлікту інтересів кандидат фактично виклав власну позицію щодо відсутності заборгованості та навів аргументи, які стосуються суті спору. Ці доводи були викладені в офіційному процесуальному документі, постановленому від імені суду.

На думку ГРД, наведений спосіб мотивування самовідводу виходить за межі обґрунтування підстав, передбачених процесуальним законом, оскільки містить оцінку обставин спору та категоричне заперечення заявлених вимог. За таких обставин у стороннього спостерігача можуть виникнути обґрунтовані сумніви щодо використання кандидатом процесуального документа для публічного викладення власної позиції у приватному майновому спорі та щодо відповідності такої поведінки принципам стриманості, безсторонності й уникнення використання авторитету посади судді в особистих інтересах, закріпленим у Кодексі суддівської етики. Кандидат мав обмежитися викладенням обставин, які свідчили про його заінтересованість у справі, не висловлюючи при цьому власної позиції щодо предмета спору та не надаючи оцінки обґрунтованості вимог стягувача.

Харченко В.Ф. пояснив, що наведені обставини він наводив у заяві про самовідвід, яку надалі скопійовано в текст відповідної ухвали. Однак сама ухвала мотивована відповідними підставами процесуального законодавства.

Крім того, з кандидатом обговорено інформацію, яка не стала підставою для висновку, але потребує його пояснень. Комісія вважає надані пояснення достатніми для спростування сумніву у його відповідності критеріям доброчесності та професійної етики з наведених у інформації ГРД обставин.

Стосовно звернення Олени Романюк щодо перевірки достовірності тверджень, зазначених у деклараціях доброчесності судді Семенівського районного суду Полтавської області Харченка В.Ф. за 2023–2025 роки, то підставою для такого звернення стало невідображення суддею повної інформації щодо володіння, оренди об’єктів нерухомості в місті Бровари та, відповідно, недостовірне декларування відомостей у деклараціях доброчесності судді за 2023–2025 роки.

Розглянувши вказане звернення та заслухавши пояснення судді Харченка В.Ф. Комісія дійшла висновку про непідтвердження інформації про недостовірність (зокрема, неповноту) відомостей або тверджень, зазначених у деклараціях доброчесності судді Семенівського районного суду Полтавської області Харченка В.Ф. за 2023–2025 роки.

Крім того, Комісією за результатами дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень виявлено, що за час перебування на посаді судді Семенівського районного суду Полтавської області Харченко В.Ф. часто ухвалював рішення про відвід та самовідвід від розгляду справ, які перебували у його провадженні, мотивуючи їх поданням аналогічного позову, але зі зміненим предметом позовних вимог, або обізнаністю судді про зміст спірних правовідносин і позицій сторін, обізнаність із доказами у справі тощо (ухвали від 12 липня 2022 року № 547/234/22, від 15 травня 2023 року № 547/402/23, від 07 червня 2023 року № 547/448/23, від 04 липня 2025 року № 547/666/25, від 22 липня 2025 року № 547/753/25).

Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов’язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об’єктивного рішення у справі.

Комісія не заперечує права судді заявляти самовідвід від розгляду справи та обґрунтовувати його власним розумінням норм, що передбачають підстави для самовідводу, якщо таке розуміння очевидно не суперечить змісту таких норм. Водночас заявлення суддею самовідводу є допустимим лише у тому випадку, коли ухвалення об’єктивного рішення у справі є неможливим. Норма про самовідвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, проте відповідно до положень процесуального закону заявлений самовідвід має бути аргументований. Саме суддя має піклуватися про вмотивованість і обґрунтованість заявленого самовідводу. Своєю чергою зловживання правом на самовідвід означає недобросовісне використання суддею незначного приводу з метою уникнення розгляду справи.

Комісія дійшла висновку про зменшення на 15 балів показника «сумлінність» критеріїв доброчесності та професійної етики з огляду на вказані обставини.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить  255 балів із 300 можливих, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

 VІ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 79², 79³, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Харченка Віктора Федоровича вимогам до кандидата на посаду судді.

2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Харченко Віктор Федорович набрав 679,30 бала.

3. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Харченка Віктора Федоровича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                               Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                                            Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                                      Роман КИДИСЮК