Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,
членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ (доповідач), Романа КИДИСЮКА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Валерії ЗАРУБІНОЇ,
представника Громадської ради доброчесності Ярослави ВОЛЬВАЧ,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Зарубіної Валерії Миколаївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Підстави і порядок проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Згідно з частиною другою статті 793 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.
Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).
Кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками (пункти 1.1, 1.3 розділу 1 Положення).
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс), зокрема в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Зарубіна В.М. звернулась до Комісії із заявою про допуск до участі в Конкурсі як особа, що відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону, та має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Зарубіну В.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Загальні відомості про кандидата.
Зарубіна В.М., громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня. У 2005 році закінчила Дніпропетровський національний університет, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.
У 2006 році Зарубіна В.М. отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі рішення Дніпропетровської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 26 вересня 2006 року № 10. Склала присягу адвоката 02 жовтня 2006 року.
Заборони для зайняття кандидатом посади судді, визначені частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
Процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до частин першої та другої статті 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Зарубіної В.М. (кримінальна спеціалізація). Встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший – складання кваліфікаційного іспиту; другий – дослідження досьє та проведення співбесіди.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу, та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань (з кримінальної спеціалізації) апеляційного загального суду кандидат набрала 150 балів та допущена до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту кандидат набрала 58,8 бала та допущена до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду.
За виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації апеляційного загального суду кандидат отримала 130 балів. Кандидата допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
Відповідно до пункту 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводилося, кандидату, який успішно склав інші тестування та виконав відповідне практичне завдання, додано 40 балів до загального результату іспиту.
Отже, загалом результат першого етапу кваліфікаційного оцінювання кандидата становить 378,8 бала.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, а саме: Дніпровський апеляційний суд, Київський апеляційний суд, Львівський апеляційний суд, Одеський апеляційний суд, Харківський апеляційний суд, Миколаївський апеляційний суд.
Зарубіна В.М. надіслала до Комісії заяву про намір претендувати на посаду судді Київського апеляційного суду.
Згідно з рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 здійснено в межах Конкурсу повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів.
Розгляд питання щодо проведення другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду Зарубіної В.М. розподілено члену Комісії Волковій Л.М.
Проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Комісією організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Зарубіної В.М.
З метою проведення спеціальної перевірки Комісією надіслано запити стосовно кандидата до: Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
Відповідно до отриманої з Національного агентства з питань запобігання корупції інформації за результатами спеціальної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), поданої Зарубіною В.М. за 2024 рік, фактів відображення недостовірних відомостей, якщо такі відомості стосуються майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації, не виявлено.
Від інших уповноважених державних органів Комісією не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Зарубіної В.М. установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду.
Комісією також перевірено в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
З огляду на зазначене Комісія дійшла висновку про наявність підстав для встановлення результатів спеціальної перевірки стосовно Зарубіної В.М., які будуть враховані під час дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди.
Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).
Співбесіду із Зарубіною В.М. проведено 14 жовтня 2026 року, під час якої Комісією послідовно обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.
Порядок визначення результатів кваліфікаційного оцінювання регламентовано розділом 5 Положення.
Згідно з пунктами 5.1 та 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Відповідно до пункту 5.4 розділу 5 Положення при визначенні результатів кваліфікаційного оцінювання діє принцип автономності, відповідно до якого кваліфікаційне оцінювання може проводитися незалежно від інших проваджень щодо судді (кандидата на посаду судді), а будь-який висновок та/або оцінка національного або міжнародного органу щодо судді (кандидата на посаду судді) не є заздалегідь визначальним та обов’язковим для врахування під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання. Такі висновок та/або оцінка можуть бути враховані під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.
Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
У пункті 5.6 розділу 5 Положення вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Комісія відзначає, що Положення підкреслює принцип особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням.
Комісія звернулась до Зарубіної В.М. із запитом, у якому запропонувала надати для оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності (згідно із затвердженим опитувальником).
Зарубіна В.М. надіслала до Комісії інформацію (пояснення), яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», а також показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
Дослідивши письмові та усні пояснення кандидата, послідовно та детально обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності Зарубіної В.М., члени Комісії індивідуально оцінили критерій за такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (19, 18, 19), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 18,67; безперервний розвиток (19, 18,5, 19), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 18,83; загальний бал за критерій – 37,5.
З урахуванням викладеного Комісія висновує, що кандидатом продемонстровано достатній рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,5 бала із 50 можливих, що дорівнює 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
У пункті 5.6 розділу 5 Положення вага критеріїв соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Комісія підкреслює, що як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді показникам критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Комісією детально досліджено письмові пояснення кандидата щодо її відповідності показникам критерію соціальної компетентності, під час співбесіди заслухано також її усні пояснення щодо кожного показника.
Комісія дійшла висновку, що кандидат продемонструвала достатній рівень соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетенції індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (9,5, 10, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,5; ефективна взаємодія (9, 9, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9; стійкість мотивації (10, 10, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 10; емоційна стійкість (9, 9, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9; загальний бал за критерій – 37,5.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,5 бала із 50 можливих, що дорівнює 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24.
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ вказаних показників під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата) та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно з Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктами 5.8, 5.9 розділу 5 Положення передбачено, що вага критеріїв доброчесності та професійної етики становить 300 балів. Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).
Пунктом 5.10 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Згідно з пунктом 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.12 розділу 5 Положення визначено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
Відповідно до частин першої та шостої статті 87 Закону Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. ГРД: збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики враховано таке.
ГРД 09 лютого 2026 року затвердила висновок про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Зарубіної В.М. критеріям доброчесності та професійної етики (далі – Висновок).
1.1. Зокрема, у Висновку зазначено, що за результатами аналізу декларацій кандидата за 2022–2024 роки, а також дослідження її доходів впродовж 2007–2025 років відповідно до Державного реєстру фізичних осіб (далі – ДРФО) встановлено істотну невідповідність між задекларованими або отриманими доходами, обсягом сформованих заощаджень та об’єктивними витратами на проживання.
Так, згідно з поданими деклараціями сукупний дохід кандидата становив: у 2022 році – 9 750 грн, у 2023 році – 17 000 грн, у 2024 році – 513 707 грн. Упродовж 2022–2023 років у кандидата не було жодних заощаджень, а в декларації за 2024 рік з’явилися накопичення в розмірі: 355 115 грн, 324 євро і 10 дол. США (усього близько 370 000 грн). Відповідно до декларації за 2024 рік кандидат не отримувала подарунків, не брала позик або кредитів. Таким чином, ГРД переконана, що навіть за умови спрямування частини доходу за 2024 рік у сумі 513 707 грн на формування заощаджень на поточні витрати кандидатки та її ІНФОРМАЦІЯ_1 доньки фактично залишалося орієнтовно 143 000 грн за рік (тобто 71 500 грн на одну людину). Це становить 11 916 грн на двох людей на місяць або ж 5 958 грн на одну особу. На переконання ГРД, вказаний обсяг коштів виглядає явно недостатнім для забезпечення базових потреб проживання в місті Києві, зокрема витрат на житло, харчування, транспорт, медичні послуги, освіту та утримання дитини.
ГРД бере до уваги, що відповідно до відкритих даних кандидат впродовж 2022–2023 років здійснювала адвокатську діяльність. Однак доходи від цієї діяльності не відображені ані в деклараціях кандидата, ані в даних ДРФО.
За таких обставин ГРД висловлює обґрунтований сумнів щодо повноти відображення кандидатом своїх реальних доходів у деклараціях.
Окрім того, ГРД має зауваження щодо можливих незадекларованих джерел фінансування або іншої матеріальної підтримки кандидата, що потребує її пояснень, з метою встановлення реальних джерел її доходів, механізму покриття витрат на проживання та відповідності задекларованих відомостей принципам повноти, достовірності та прозорості фінансового декларування.
ГРД також зауважує, що відповідно до даних ДРФО доходи кандидата протягом 2007–2021 років (у той час, коли вона не була суб’єктом декларування) були значно нижчими за середньостатистичні витрати однієї особи в місті Києві і навіть у місті Дніпро (місце народження кандидата).
Так, у 2021 році доходи кандидата відповідно до даних ДРФО становили 37 242,75 грн. Середньостатистичні витрати однієї особи на рік у місті Києві становили 315 503 грн, у Дніпропетровській області – 140 683 грн.
У 2020 році доходи кандидата відповідно до даних ДРФО становили 10 058,24 грн. Середньостатистичні витрати однієї особи на рік у місті Києві становили 240 593 грн, у Дніпропетровській області – 110 758 грн.
У 2019 році доходи кандидата відповідно до даних ДРФО становили 12 330,29 грн. Середньостатистичні витрати однієї особи на рік у місті Києві становили 215 814 грн, у Дніпропетровській області – 104 333 грн.
У 2018 році доходи кандидата відповідно до даних ДРФО становили 88 232,03 грн. Середньостатистичні витрати однієї особи на рік у місті Києві становили 178 237,70 грн, у Дніпропетровській області – 84 397,30 грн.
У 2017 році доходи кандидата відповідно до даних ДРФО становили 54 282,24 грн. Середньостатистичні витрати однієї особи на рік у місті Києві становили 142 525,90 грн, у Дніпропетровській області – 69 887 грн на рік.
У 2016 та 2015 роках кандидат відповідно до даних ДРФО не отримувала доходу. Середньостатистичні витрати однієї особи у місті Києві у цих роках становили 201 252,70 грн, у Дніпропетровській області – 102 702,80 грн.
У 2014 році доходи кандидата відповідно до даних ДРФО становили 11,76 грн. Середньостатистичні витрати однієї особи на рік у місті Києві становили 79 564,70 грн, у Дніпропетровській області – 38 814,40 грн.
У 2013 та 2012 роках кандидат відповідно до даних ДРФО не отримувала доходу. Середньостатистичні витрати однієї особи у місті Києві у цих роках становили 141 851,4 грн, у Дніпропетровській області – 63 307,10 грн.
У 2011 році доходи кандидата відповідно до даних ДРФО становили 8 936,64 грн. Середньостатистичні витрати однієї особи на рік у місті Києві становили 58 751,60 грн, у Дніпропетровській області – 25 971,90 грн.
У 2009 та 2010 роках кандидат відповідно до даних ДРФО не отримувала доходу. Середньостатистичні витрати однієї особи у Києві у цих роках становили 101 551,60 грн, у Дніпропетровській області – 38 397 грн.
У 2008 році доходи кандидата відповідно до даних ДРФО становили 5 845 грн. Середньостатистичні витрати однієї особи на рік у місті Києві становили 49 962,60 грн, у Дніпропетровській області – 17 536 грн.
У 2007 році доходи кандидата відповідно до даних ДРФО становили 5 560 грн. Середньостатистичні витрати однієї особи на рік у місті Києві становили 37 166,60 грн, у Дніпропетровській області – 12 497,10 грн.
ГРД звертає увагу на те, що в період з 06 лютого 2012 року до 30 травня 2017 року кандидат була зареєстрована як фізична особа–підприємець.
Окрім того, ГРД зазначає, що кандидат здійснювала адвокатську діяльність.
Зокрема, у справі № 757/17503/14-к кандидат була захисником обвинуваченого. Справа надійшла до суду 01 липня 2014 року. Рішення у справі набрало законної сили 15 березня 2017 року.
Також ГРД звертає увагу на низку справ, у яких кандидат була захисником: № 729/1248/18, № 760/18937/19 (справи надійшли до суду у 2019 році); № 991/5640/20, № 754/18484/19, № 752/23458/20, № 378/885/20, № 361/3809/20 (справи надійшли до суду у 2020 році).
Окрім того, ГРД виявила, що у 2018 році в засобах масової інформації поширено інформацію про те, що особа з ідентичним іменем і прізвищем (як у кандидата) представляла інтереси керівника Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області ОСОБА_1.
З урахуванням викладеного ГРД вважає, що необхідно з’ясувати факт отримання кандидатом доходів від своєї адвокатської діяльності та перевірити повноту їх відображення у ДРФО (ураховуючи, що доходи кандидата відображені у ДРФО нижчими від мінімальних статичних витрат на одну особу).
1.2. ГРД також стверджує, що 23 квітня 2025 року кандидат набула у власність транспортний засіб «HYUNDAI TUCSON» 2025 року випуску.
Відповідно до декларації кандидата за 2025 рік вартість автомобіля становила 1 428 400 грн.
Перед придбанням автомобіля 16 квітня 2025 року кандидат отримала від матері ОСОБА_2 подарунок у розмірі 700 000 грн. 19 квітня 2025 року кандидат отримала дохід від відчуження рухомого майна в розмірі 483 800 грн.
ГРД звертає увагу на те, що матір кандидата зареєстрована у Дніпропетровській області та є співвласницею ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ЛОЄР ГРУП», заснованої 13 липня 2020 року (основний вид діяльності – діяльність у сфері права).
На думку ГРД, офіційні доходи матері кандидата відповідно до даних ДРФО викликають обґрунтовані сумніви щодо повноти відображення реальних доходів та припущення щодо наявності у неї можливих незадекларованих джерел фінансування або іншої матеріальної підтримки.
Так, у період з 2005 до 2025 року матір кандидата відповідно до даних ДРФО отримала такі доходи: 2025 рік – 3,18 грн; 2024 рік – 0 грн; 2023 рік – 718 000 грн (дохід від продажу майна); 2022 рік – 110,43 грн; 2021 рік – 0 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 140 683 грн); 2020 рік – 13 028,67 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 110 758 грн); 2019 рік – 217 100 грн, з яких 200 000 грн дохід від отримання спадщини / дарунку (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 104 333 грн); 2018 рік – 2 800 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 84 397,3 грн); 2017 рік – 4 800 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 69 887 грн); 2016 рік – 88 400 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 55 417,60 грн); 2015 рік – 47 967,84 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 47 285,2 грн); 2014 рік – 21 200 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 38 814,40 грн); 2013 рік – 21 600 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 33 067,08 грн); 2012 рік – 19 500 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 30 239,30 грн); 2011 рік – 0 грн; 2010 рік – 0 грн; 2009 рік – 1300 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 17 485,80 грн); 2008 рік – 400 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 17 536 грн); 2007 рік – 0 грн; 2006 рік – 0 грн; 2005 рік – 2 500 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 7 716,20 грн).
Отже, за підрахунками ГРД сукупний дохід матері кандидата з 2005 до 2025 року становив 1 158 710,12 грн. Статистичні дані щодо витрат населення впродовж 2022–2025 років відсутні. Лише у 2023, 2019, 2016 і 2015 роках матір кандидата отримувала доходи, що перевищували середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровський області. В інші роки доходи, отримані матір’ю кандидата, були значно нижчими за середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи. Указаний обсяг коштів, на думку ГРД, є недостатнім для забезпечення базових потреб, зокрема витрат на житло, харчування, транспорт, медичні послуги, а також для здійснення у 2025 році кандидату подарунку у розмірі 700 000 грн
Батько кандидата ОСОБА_3 зареєстрований у Дніпропетровській області та є керівником двох підприємств, розташованих у місті Дніпро, а саме: ТОВ «А-КЛІНІК» та ТОВ «ЕЗРА КОНСАЛТИНГ ГРУП».
ГРД зауважує, що офіційні доходи батька кандидата відповідно до даних ДРФО з 2003 до 2025 року були переважно нижчими за середньостатистичні витрати однієї особи у Дніпропетровській області, а саме: 2025 рік – 198 507,93 грн; 2024 рік – 230 876,05 грн; 2023 рік – 218 833,29 грн; 2022 рік – 159 280,81 грн; 2021 рік – 126 673,62 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 140 683 грн); 2020 рік – 46 226,57 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 110 758 грн); 2019 рік – 47 530,05 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 104 333 грн); 2018 рік – 47 721,67 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 84 397,30 грн); 2017 рік – 10 024,98 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 69 887 грн); 2016 рік – 1 239,06 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 55 417,6 грн); 2015 рік – 107,68 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 47 285,20 грн); 2014 рік – 12 006,29 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 38 814,40 грн); 2013 рік – 39 323,29 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 33 067,80 грн); 2012 рік – 29 100,75 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 30 239,30 грн); 2011 рік – 0 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 25 971,9 грн); 2010 рік – 1 169,90 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 20 911,20 грн); 2009 рік – 0 грн; 2008 рік – 0 грн; 2007 рік – 0 грн; 2006 рік – 0 грн; 2005 рік – 0 грн; 2004 рік – 1 612,90 грн; 2003 рік – 100 грн.
Отже, ГРД зауважує, що сукупні доходи батька кандидата з 2003 до 2025 року становили 1 170 334,84 грн. Статистичні дані щодо витрат населення протягом 2022–2025 років відсутні. Лише у 2013 році батько кандидата отримував доходи, що перевищували середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровський області. В інші роки доходи, отримані батьком кандидата, були значно нижчими за середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи.
ГРД припускає, що кошти на здійснення матір’ю у 2025 році подарунка кандидату у розмірі 700 000 грн могли сформуватися за рахунок продажу майна у 2023 році. Однак за таких обставин виникають обґрунтовані сумніви щодо повноти відображення кандидатом та її батьками реальних доходів у деклараціях. Окрім того, у ГРД виникли питання щодо можливих незадекларованих джерел фінансування або іншої матеріальної підтримки як у кандидата, так і у її батьків.
ГРД висловлює припущення, що фінансову допомогу міг надати брат кандидата ОСОБА_4 (зареєстрований у Дніпропетровській області), який з 21 листопада 2024 року є керівником і засновником Адвокатського бюро «Євгена Зарубіна». У період з 2009 до 2016 року брат кандидата працював в органах прокуратури, а 05 листопада 2015 року отримав свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю.
ГРД зауважує, що офіційні доходи брата кандидата відповідно до даних ДРФО з 2008 до 2014 року перевищували середньостатистичні витрати однієї особи у Дніпропетровській області, а з 2015 до 2025 року – були значно нижчими за такі витрати.
За підрахунками ГРД брат кандидата отримав такі доходи: 2025 рік – 46,77 грн;
2024 рік – 6,14 грн; 2023 рік – 253 631,05 грн (з яких 253 400 грн дохід від продажу майна); 2022 рік – 2 812,12 грн; 2021 рік – 9 912,12 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 140 683 грн); 2020 рік – 0 грн; 2019 рік – 0 грн; 2018 рік – 0 грн; 2017 рік – 0 грн; 2016 рік – 27 500 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 55 417,60 грн); 2015 рік – 37 140,07 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 47 285,20 грн); 2014 рік – 82 217,79 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 38 814,40 грн); 2013 рік – 101 954,73 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 33 067,80 грн); 2012 рік – 78 763,87 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 30 239,30 грн); 2011 рік – 72 817,36 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 25 971,90 грн); 2010 рік – 36 463,85 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 20 911,20 грн); 2009 рік – 26 000,91 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 17 485,80 грн); 2008 рік – 30 473,95 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області складав 17 536 грн); 2007 рік – 0 грн; 2006 рік – 100 грн (середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області становив 9 488,8 грн).
Отже, сукупні доходи брата кандидата з 2006 до 2025 року становили 759 840,73 грн та були значно нижчими за середньостатистичний мінімум витрат для однієї особи у Дніпропетровській області з моменту отримання ним свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю у 2015 році. ГРД бере до уваги, що відповідно до даних вебпорталу «Судова влада» брат кандидата з 2016 до 2025 року здійснював адвокатську діяльність.
Окрім того, ГРД виявлено, що брат кандидата 31 січня 2023 року набув у власність транспортний засіб «MERCEDES-BENZ E 220 D» 2016 року випуску. Наразі вартість такого автомобіля перевищує всі доходи брата кандидата.
Ураховуючи наведене, ГРД вважає, що кандидат не доклала належних зусиль для того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, її поведінка була бездоганною, та не вжила належних і достатніх заходів для того, щоб бути обізнаною про майнові інтереси членів своєї сім’ї та антикорупційні обов’язки.
Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама собою не слугувала підставою для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, але має бути врахована під час оцінювання.
Зокрема, ГРД зазначає, що у зв’язку з претендуванням на посаду судді апеляційного суду в кандидата виник обов’язок подання декларацій за 2022, 2023 та 2024 роки.
У вказаних деклараціях кандидат на запитання щодо майбутньої приналежності її посади до посад національних публічних діячів відповіла «Ні».
ГРД висловила переконання, що кандидати на посаду судді апеляційного суду повинні бути обізнаними про належність цієї посади до національних публічних діячів (пункт 37 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»). Незнання або нерозуміння правил заповнення та подання майнових декларацій, крім самого лише недотримання принципу старанності, є демонстрацією непідготовленості кандидата до зайняття посади судді апеляційного суду.
Водночас ГРД припустила, що ця обставина може мати технічний або неумисний характер. Однак така неточність може свідчити про формальне ставлення кандидата до обов’язку коректного заповнення декларації та недостатню уважність до антикорупційних вимог, що має значення для оцінки її правосвідомості, сумлінності та дисциплінованості.
Також під час аналізу декларацій ГРД виявила, що кандидатом задекларовано декілька об’єктів нерухомого майна.
Відповідно до відомостей Єдиного реєстру адвокатів України робочим місцем кандидата як адвоката зазначено адресу: _____, місто Київ, АДРЕСА_1, яка фактично використовується нею як офісне приміщення для здійснення професійної адвокатської діяльності.
У деклараціях за 2022 рік та за 2023 рік кандидат декларує виключно один об’єкт нерухомості, а саме – квартиру в місті Києві загальною площею 30,50 м2, дата набуття права – 12 березня 2008 року.
У декларації за 2024 рік, окрім вказаного об’єкта нерухомості, кандидат також декларує квартиру в місті Києві загальною площею 67,80 м2, дата набуття права – 01 лютого 2024 року.
З огляду на викладене, на думку ГРД, виникає необхідність уточнення та співставлення відомостей, зазначених у деклараціях кандидата, з інформацією про її робоче місце, зокрема з метою з’ясування, чи відображений вказаний об’єкт нерухомості в деклараціях, а також, на якій правовій підставі він використовується (право власності, оренда, інше право користування).
Кандидат надала Комісії письмові пояснення щодо обставин і фактів, викладених у Висновку ГРД, які усно доповнила під час співбесіди.
Стосовно невідповідності між задекларованими (отриманими) доходами з обсягом сформованих заощаджень та понесеними витратами на проживання кандидат повідомила таке.
Кандидат підтвердила, що нею подано декларації за звітні 2022, 2023 та 2024 роки.
У декларації за 2025 рік кандидатом задекларовано в розділі 12 «Грошові активи» декларації (станом на 31 грудня 2024 року):
272 801 грн на рахунку в AT «Універсал Банк»;
10 дол. США на рахунку в AT «Універсал Банк» (420,25 грн за офіційним курсом НБУ);
324 євро на рахунку в AT «Універсал Банк» (14 233,32 грн за офіційним курсом НБУ);
64 314 грн на рахунках в AT «КБ «ПриватБанк»;
18 000 грн готівкою (усього 369 768,57 грн).
Наявність на рахунку в AT «Універсал Банк» коштів у розмірі 272 801 грн кандидат пояснила виплатою 23 грудня 2024 року на цей банківський рахунок Адвокатським бюро «Валерії Зарубіної» дивідендів за II півріччя 2024 року на підставі наказу від 23 грудня 2024 року № 12 в розмірі 274 765 грн. На підтвердження цієї обставини кандидат надала копію дебетового повідомлення щодо здійснення виплати.
Також кандидат пояснила формування коштів на рахунку в AT «КБ «ПриватБанк» у розмірі 64 314 грн таким чином:
75,82 грн – кошти на картці / рахунку (баланс на початок та кінець періоду);
62 238 грн на картці / рахунку (баланс на початок та кінець періоду);
62 000 грн – кошти на депозитному рахунку, відкритому 17 січня 2022 року за договором НОМЕР_1 в ПАТ «КБ Приват Банк» (перебуває у розпорядженні кандидата ІНФОРМАЦІЯ_2 її дитиною ОСОБА_5 ____ року народження ІНФОРМАЦІЯ_3). Кандидат надала виписку з депозитного рахунку, згідно з якою станом на 31 грудня 2023 року на ньому було розміщено 21 114,66 грн. Кандидат переконує, що розмір її заощаджень за 2024 рік становив 37 885,34 грн (62 000 грн – 24 114,66 грн).
Стосовно невідображення в деклараціях інформації про заощадження у 2022–2023 роках кандидат повідомила, що відповідно до чинного законодавства у декларації зазначаються грошові активи, наявні у суб’єкта декларування або членів його сім’ї, якщо сукупна вартість усіх грошових активів на кінець звітного періоду перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Недекларування інформації про заощадження в деклараціях за 2022–2023 роки зумовлена не їх відсутністю як таких, а неперевищенням ними на кінець звітного періоду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Таким чином, зі слів кандидата на поточні витрати фактично залишалось:
на 2024 рік – 170 367,09 грн (513 707 – 272 801 – 420,25 – 14 233,32 – 37 885,34 – 18 000); на 2023 рік – 141 000 грн (124 000 (орієнтовно) + 17 000); на 2022 рік – заощадження за попередні періоди + 9 750 грн.
Кандидат запевнила, що такого обсягу коштів їй було достатньо для забезпечення базових потреб проживання в місті Києві у 2022–2024 роках. Кандидат не несла витрат на оренду житла та /або офісного приміщення, не здійснювала в цей період ремонтних робіт житла та/або інших приміщень, не придбавала меблів та побутової техніки тощо. З травня 2022 року кандидатом чи її дочкою не здійснювалось витрат на відпочинок, витрат на медичне обслуговування. З 27 лютого 2022 року до 12 березня 2022 року кандидат разом з дочкою безоплатно користувались житлом в місті Будапешт (Угорщина), а з 13 березня 2022 до 03 травня 2022 року – у місті Балатонфюред (Угорщина).
Також кандидат повідомила, що обов’язок з утримання дитини повністю виконував батько доньки ОСОБА_5, тому витрат на базові потреби, дозвілля та відпочинок нею фактично не понесено. Донька навчається ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Києві на безоплатній основі, витрати на додаткові заняття також покриває її батько. В утриманні доньки також беруть участь її бабусі та дідусь.
Додатково кандидат повідомила, що її донька має власний картковий рахунок в AT «Універсал Банк» (відомості про нього відображено в деклараціях кандидата на посаду особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022–2024 роки), оскільки окрім необхідних витрат, які на неї здійснює її батько, вона отримує подарунки від батька, бабусь та дідуся в грошовій формі. Донька самостійно розпоряджається цими коштами.
Кандидат також надала пояснення щодо здійснення адвокатської діяльності у 2022–2023 роках та невідображення доходів від цієї діяльності в деклараціях та даних ДРФО.
28 січня 2021 року кандидатом зареєстровано Адвокатське бюро «Валерії Зарубіної», код ЄДРПОУ 44089072. Адвокатську діяльність з того часу вона здійснювала в організаційно-правовій формі адвокатського бюро. Стороною договорів про надання правничої допомоги є Адвокатське бюро «Валерії Зарубіної» й оплата наданих послуг надходила на його безготівковий рахунок, в тому числі за 2022–2023 роки. Усі надходження на рахунок адвокатського бюро оподатковуються та обліковуються відповідно до вимог чинного законодавства, заборгованість бюро перед державним бюджетом відсутня.
Кандидат також не заперечувала участі впродовж 2022–2023 років у справах, наведених ГРД у Висновку. Зазначила, що: у трьох справах нею здійснювався захист (представництво) «Pro bono» (на безкоштовній основі); в одній справі провадження зупинено в 2023 році; в одній справі нею в односторонньому порядку розірвано договір про надання правничої допомоги та припинено участь у провадженні; в одну справу вона вступила на стадії судового розгляду в 2025 році; у двох справах судовий розгляд завершився вироками в 2025 році і, відповідно, послуги були оплачені в 2025 році; в одній справі провадження триває до сьогодні; інші чотири справи завершені в 2022–2024 роках, послуги з надання правничої допомоги в повному обсязі оплачені на рахунок адвокатського бюро.
Окрім вказаних справ кандидат в окреслений період брала участь й в інших судових справах. Доходи від цієї діяльності надходили (залежно від порядку оплати послуг, визначеного в кожному конкретному договорі про надання правничих послуг) на рахунок адвокатського бюро. Виплата адвокатським бюро дивідендів здійснювалась за рахунок чистого прибутку бюро в день прийняття відповідного рішення про виплату дивідендів. Саме суми нарахованих і виплачених кандидату дивідендів нею відображено в деклараціях, а також у даних ДРФО.
Стосовно отримання впродовж 2007–2021 років доходів, нижчих за середньостатистичні витрати однієї особи в Києві, кандидат зазначила таке.
У деклараціях за 2022–2024 роки кандидатом зазначено повну, достовірну та відому їй інформацію щодо себе та члена її сім’ї (доньки ОСОБА_5) про отримані доходи та наявне майно. Кандидат запевнила, що зазначених доходів та заощаджень було об’єктивно достатньо для забезпечення належного рівня життя.
Впродовж 2006–2008 років, а також 2017–2020 років кандидат працювала в товариствах з обмеженою відповідальністю, адвокатському об’єднанні в місті Києві, та, відповідно, отримувала заробітну плату. З початку 2021 року кандидат здійснює адвокатську діяльність в організаційно-правовій формі адвокатського бюро.
Кандидат пояснила відсутність власних доходів у певні періоди таким чином: у період 2009–2010 років вона ІНФОРМАЦІЯ_5; у період 2011–2021 років кандидат проживала однією сім’єю з чоловіком, який повністю забезпечував її фінансові потреби, чим надав можливість зосередитись на набутті професійного досвіду, напрацюванні професійної репутації, навчанні, саморозвитку.
Кандидат підтвердила свою участь у судових справах, зазначених ГРД у своєму Висновку (справи, які надійшли до суду у 2019 та 2020 роках, а також здійснення захисту керівника Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області). Повідомила, що захист в одній із цих справ вона здійснювала «Pro bono»; стороною договору про надання правничої допомоги (відповідно, і податковим агентом) в трьох справах було її адвокатське бюро; представництво в одній зі справ здійснюється кандидатом до цього часу. Стороною та податковим агентом договору про надання правничої допомоги керівнику Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області також було адвокатське об’єднання, в якому вона працювала.
Кандидат звернула увагу на те, що рік, в якому та чи інша справа надійшла до суду не завжди відповідає року, коли нею було укладено договір про надання правничої допомоги та/або отримано оплату за надані або такі, що будуть надані, послуги. В деяких випадках цьому передували місяці або навіть роки роботи на стадії досудового розслідування та інші обставини.
Додатково кандидат просила врахувати листи Державної служби статистики України та Головного управління статистики у місті Києві, відповідно до яких суми сукупних витрат домогосподарств за 2007–2021 роки відрізняються від сум, наведених у Висновку ГРД.
Оцінюючи повідомлені кандидатом обставини на предмет наявності обґрунтованого сумніву в її відповідності критерію «доброчесність», Комісія враховує таке.
Під час співбесіди з кандидатом Комісією обговорено, яким саме чином їй вдавалося забезпечувати власні базові потреби проживання в місті Києві разом із донькою (несення регулярних витрат на утримання житла, харчування, транспорт, медичні послуги, утримання дитини тощо), ураховуючи отримані нею офіційні доходи.
Кандидат надала детальні пояснення щодо існуючої, на думку ГРД, невідповідності між отриманими доходами, обсягом сформованих заощаджень та об’єктивними витратами на проживання впродовж обговорюваних періодів.
Так, під час співбесіди кандидат повідомила, що у період 2009–2010 років у зв’язку ІНФОРМАЦІЯ_6, що позбавило її можливості працювати та зумовило відсутність будь-якого доходу. У період 2011–2021 років кандидат проживала однією сім’єю з чоловіком, який забезпечував її фінансові потреби, чим надав їй можливість зосередитись на набутті професійного досвіду. Зі слів кандидата чоловік повністю брав на себе всі фінансові витрати, забезпечуючи їй належний рівень життя без необхідності здійснювати професійну діяльність на постійній основі.
Кандидат під час співбесіди повідомила, що обов’язок з утримання дитини після її народження у ____ році виконував її батько, окрім того, в утриманні доньки брали участь її бабусі та дідусь.
Кандидат надала письмові пояснення батька дитини ОСОБА_5, який підтвердив, що, незважаючи на проживання окремо, бере активну участь у вихованні дитини, добровільно бере на себе витрати щодо її забезпечення усім необхідним (у тому числі витрати, пов’язані з навчанням, позашкільним розвитком, дозвіллям, відпочинком тощо). Зауважив, що інших дітей на утриманні не має, у шлюбі не перебуває. У забезпеченні потреб доньки також участь брав за життя його батько, а нині продовжує брати його мати.
Окрім викладеного, кандидат надала пояснення та наявні у її розпорядженні документи на підтвердження факту спільного проживання у період 2011–2021 років з чоловіком, а також його фінансової спроможності нести необхідні витрати на забезпечення як власних фінансових потреб, так і потреб кандидата (зокрема, докази перебування у цей період в статусі фізичної особи–підприємця, подання до органу Державної податкової служби України податкових декларацій платника єдиного податку).
Проаналізувавши надані кандидатом пояснення та документи, Комісія висновує, що загалом вони спростовують висловлений ГРД сумнів щодо відповідності між отриманими кандидатом доходами, обсягом сформованих заощаджень та об’єктивними витратами на проживання впродовж 2011–2021 років.
На думку Комісії, кандидат доклала достатньо зусиль, щоб переконливо пояснити, за рахунок яких джерел вона мала змогу забезпечувати свої базові потреби та потреби дитини у цей період часу, а також їх достатність. Зокрема, кандидат надала інформацію, яка підтверджує повідомлені обставини (походження коштів, які спрямовувались на забезпечення свої базових потреб та потреб дитини), та яка виключає сумнів щодо правдивості її пояснень.
Водночас у світлі обговорених з кандидатом обставин Комісія не може залишити поза увагою таке.
У частині першій статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» містяться такі визначення:
суб’єкти декларування – особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» – «ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов’язані подавати декларацію відповідно до цього Закону;
члени сім’ї:
а) особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання із суб’єктом;
б) будь-які особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Відповідно до пункту 1 розлілу ІІ Єдиних показників рівень життя – це комплексний показник, що відображає ступінь задоволення матеріальних, духовних та соціальних потреб, і включає майновий стан судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї, що охоплює права на всі об’єкти цивільних прав, які перебували або перебувають у власності, володінні чи користуванні судді (кандидата на посаду судді), членів його сім’ї, близьких осіб, у тому числі об’єкти цивільних прав третіх осіб, щодо яких суддя (кандидат на посаду судді) або члени його сім’ї можуть прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні розпорядженню, володінню або користуванню, а також їх витрати.
Оцінка доброчесності та професійної етики кандидата на посаду судді полягає, з-поміж іншого, в оцінюванні його відповідності такому показнику, як законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу. Кандидат на посаду судді зобов’язаний докладати зусиль для того, щоб члени його сім’ї діяли відповідно до законодавства, у тому числі антикорупційного.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про: отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи.
Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір.
Донька кандидата є членом її сім’ї. Зазначена інформація відображена в деклараціях кандидата за 2022, 2023 та 2024 роки.
Кандидат повідомила, що її донька має власний картковий рахунок, відомості про який відображено в деклараціях. Окрім необхідних витрат, які на неї здійснює її батько, вона отримує подарунки від батька, бабусь та дідуся в грошовій формі.
З урахуванням наданих кандидатом під час співбесіди пояснень Комісія висновує, що нею не відображено в деклараціях інформації про отримані донькою від батька ІНФОРМАЦІЯ_7.
Відповідно до пункту 18 Єдиних показників чесність – це правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті.
Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно: 1) завжди, а не лише під час виконання своїх посадових обов’язків, поводився відповідно до свого статусу, проявляв гідність і добропорядність, діяв згідно з вимогами законодавства, правилами професійної етики, вимогами академічної доброчесності, іншими етичними нормами щодо чесності; 2) надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний; 3) надав правдиві усні та/або письмові відомості під час участі в доборі, конкурсі, кваліфікаційному оцінюванні, дисциплінарному провадженні, інших юридичних процедурах, у яких такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та/або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі, крім випадків, коли законодавство дозволяє відмовлятись від надання інформації; 4) під час досягнення професійних цілей та успіхів дотримувався етичних принципів щодо себе чи членів своєї сім’ї; 5) під час набуття права на об’єкти цивільних прав, отримання інших благ, переваг, пільг чи статусу, виконання обов’язків, вирішення спорів не допускав поведінки, яка на думку звичайної розсудливої людини може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду; 6) в особистому та професійному житті поводився так, щоб його поведінка на думку звичайної розсудливої людини була прикладом неухильного додержання принципу верховенства права, вимог законодавства та присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки; 7) докладає зусиль для того, щоб члени його сім’ї діяли відповідно до законодавства та утримувалися від поведінки, яка на думку звичайної розсудливої людини може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду.
У зв’язку з наведеним Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності за показником «сумлінність» на 15 балів.
Окрім викладеного, проаналізувавши надані кандидатом пояснення, Комісія зважає на таке.
ГРД у Висновку стверджує, що сукупний дохід кандидата у 2022 році становив 9 750 грн, протягом 2022–2023 років у неї не було заощаджень. У декларації за 2024 рік кандидат декларує заощадження сукупно в сумі близько 370 000 грн. Кандидат не отримувала подарунків, не брала позик або кредитів, а попередні доходи кандидата об’єктивно мали на меті покривати мінімальні витрати на проживання.
Кандидат під час співбесіди повідомила, що отримані нею в попередні періоди доходи, а також спосіб її життя (який не передбачав значних витрат) забезпечили їй можливість для формування заощаджень у вказаній сумі.
Кандидат під час співбесіди не змогла переконливо пояснити джерела походження накопичених коштів (заощаджень), відображених у декларації, а також надати повну інформацію стосовно того, за рахунок яких доходів їй вдалося їх сформувати.
Ураховуючи викладене, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності за показником «чесність» на 15 балів.
Стосовно набуття у власність транспортного засобу «HYUNDAI TUCSON» 2025 року випуску вартістю 1 428 400 грн кандидат повідомила таке.
23 квітня 2025 року нею зареєстровано право власності на вказаний автомобіль, придбаний на підставі договору купівлі-продажу автомобіля від 15 квітня 2025 року № 58082025084.
Згідно з наданими поясненнями для купівлі зазначеного автомобіля кандидат використала кошти: 700 000 грн – отриманий від матері 16 квітня 2025 року подарунок у грошовій формі; 483 800 грн – дохід від продажу 19 квітня 2025 року належного їй рухомого майна; 338 245,16 грн – кредитні кошти за договором від 24 квітня 2025 року № НОМЕР_2.
Кандидат запевнила, що автомобіль «HYUNDAI TUCSON» придбаний нею виключно за кошти, описані вище, жодної іншої фінансової допомоги вона не отримувала, в тому числі від батька чи брата.
Подарунок у грошовій формі від матері в розмірі 700 000 грн кандидат пояснила продажем квартири в місті Дніпро за адресою: АДРЕСА_2, яка належала дідусеві та бабусі кандидата, а згодом була успадкована матір’ю.
Кандидат також надала інформацію щодо фінансових можливостей своїх батьків з огляду на твердження, викладені у Висновку ГРД.
Так, батько кандидата розпочав трудову діяльність у 1974 році на Державному підприємстві «Красноармійськвугілля» (Донецька область), а згодом був прийнятий на роботу до Державного підприємства «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» в місті Дніпрі, де працював з 1981 до 1993 року на посаді начальника дільниці основного виробництва. Також в різні роки батько кандидата обіймав посади начальника відділу контролю у сфері послуг Держспоживінспекцїї Дніпропетровської області, головного редактора Дніпропетровської обласної телерадіокомпанїї, начальника цеху Криворізького хлібокомбінату, наразі працює начальником сектору із забезпечення друкарських робіт Видавничого центру «Придніпров’я» «Придніпровська залізниця» AT «Укрзалізниця».
Мати кандидата, ____ року народження, розпочала трудову кар’єру у 1975 році на Павлоградському механічному заводі, з 1983 до 1995 року працювала в Конструкторському бюро «Південне» Державного підприємства «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова», з 1999 року була зареєстрована та здійснювала діяльність як фізична особа–підприємець.
У доповнення до викладеного кандидат зауважила, що її батьки є пенсіонерами та щомісячно отримують пенсійні виплати.
Кандидат також повідомила, що не володіє інформацією щодо походження у брата коштів на придбання згаданого у Висновку ГРД автомобіля, адже він не є членом її сім’ї, вони не пов’язані спільним побутом, а цим автомобілем вона ніколи не користувалась.
Комісія проаналізувала надані кандидатом пояснення щодо обставин придбання нею автомобіля, джерел походження коштів для цього, а також фінансову спроможність матері для здійснення витрат.
Комісія бере до уваги надані кандидатом підтверджувальні документи та її пояснення про те, що кошти для здійснення матір’ю подарунка в розмірі 700 000 грн переважно сформовано за рахунок продажу у 2023 році квартири в місті Дніпро. За офіційними даними дохід від продажу вказаного нерухомого майна становив 718 000 грн. Окрім того, зі слів кандидата спосіб життя її батьків є вкрай заощадливим, що також вплинуло на можливість формування накопичень.
Також Комісія ураховує, що під час здійснення подарунка мати кандидата не була членом її сім’ї у розумінні антикорупційного законодавства (спільно не проживали, не були пов’язані спільним побутом, не мали взаємних прав чи обов’язків).
Незважаючи на викладене, на переконання Комісії кандидатом не докладено достатніх зусиль та не проявлено необхідної сумлінності для спростування належними доказами висловленого ГРД сумніву щодо недостатності офіційних доходів матері для формування у 2025 році подарунка.
Одним із ключових елементів доброчесності судді є сумлінність, яка передбачає старанне й відповідальне виконання своїх обов’язків. Оцінка чесності та сумлінності кандидата не може бути обмежена лише його професійною діяльністю. Вона має включати й аналіз його поведінки поза межами професії, оскільки моральні якості кандидата на посаду судді мають бути бездоганними у всіх сферах його життя.
Згідно з пунктом 19 Єдиних показників сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно: ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим; демонструє високий рівень професійної мотивації; під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів; утримується від будь-якої діяльності, яка унеможливлює належне виконання посадових обов’язків та інших повноважень; під час здійснення професійної діяльності не допускав свавілля під час ухвалення рішень.
Ураховуючи викладене, Комісія у складі Колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності за показником «сумлінність» на 15 балів.
Комісією також заслухано пояснення кандидата щодо незазначення у поданих деклараціях інформації про належність посади, на яку вона претендує, до посад національних публічних діячів.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про: прізвище, ім’я, по батькові, число, місяць і рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків (у разі його отримання), серію та номер паспорта громадянина України, суб’єкта декларування та членів його сім’ї, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб’єкта декларування та членів його сім’ї (у разі формування такого унікального номера), зареєстроване місце їх проживання, а також місце фактичного проживання або поштову адресу, на яку суб’єкту декларування Національним агентством може бути надіслано кореспонденцію, місце роботи (проходження служби) або місце майбутньої роботи (проходження служби), займану посаду або посаду, на яку претендує, та категорію посади (якщо така є) суб’єкта декларування, у тому числі належність до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, а також належність до національних публічних діячів відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» національні публічні діячі – це фізичні особи, які виконують або виконували в Україні визначні публічні функції, зокрема керівники органів прокуратури, керівники обласних територіальних органів Служби безпеки України, голови та судді апеляційних судів.
У зв’язку з тим, що кандидат претендує на посаду судді апеляційного суду та бере участь у Конкурсі у неї виник обов’язок подати декларацію кандидата на посаду особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за звітні 2022, 2023 та 2024 роки.
Однак у розділах 2.1 декларацій на запитання «Чи належите Ви до національних публічних діячів відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»?» кандидат обрала позначку «Ні».
Відсутність цієї інформації в декларації за 2022 рік кандидат пояснила технічною помилкою з її боку внаслідок неуважності. Декларації за 2023 та 2024 роки кандидат створювала на основі раніше поданої, внаслідок чого, відповідно, повторно допустила технічні помилки в цій частині.
З огляду на зазначене Комісія вважає, що незазначення кандидатом в деклараціях інформації про належність посади, на яку вона претендує, до посад національних публічних діячів, не є таким, що викликає обґрунтований сумнів у доброчесній поведінці кандидата. Проте Комісія вимушена констатувати, що під час заповнення декларацій кандидат продемонструвала недостатню сумлінність, оскільки повинна була пересвідчитися в достовірності та повноті внесених нею відомостей. Хоча зазначений недолік й не свідчить про умисне приховування інформації або намагання ввести в оману, однак демонструє певну неуважність кандидата при виконанні вимог антикорупційного законодавства.
У зв’язку з наведеним Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності за показником «сумлінність» на 15 балів.
Кандидат також надала пояснення щодо робочого місця, яке фактично використовується нею для здійснення професійної адвокатської діяльності.
Зазначила, що організаційно-правовою формою здійснення нею адвокатської діяльності є адвокатське бюро. Адреса місцезнаходження обраної організаційної форми адвокатської діяльності: ______, місто Київ, АДРЕСА_1. Відповідна інформація відображена в Єдиному реєстрі адвокатів України. Вказаний об’єкт нерухомості належить кандидату на праві власності і відображений у деклараціях за 2022, 2023, 2024 роки. Зауважила, що зазначена у Висновку ГРД інформація про фактичне використання вказаного приміщення як офісного не відповідає дійсності і є припущенням.
Комісія вважає надані кандидатом пояснення в цій частині прийнятними та достатніми.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 240 балів, тому Комісія виснує, що Зарубіна В.М. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Зарубіна В.М. у сукупності набрала 693,8 бала.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Отже, у зв’язку з наявністю Висновку ГРД питання про підтвердження здатності кандидата Зарубіної В.М. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Зарубіної Валерії Миколаївни вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Зарубіна Валерія Миколаївна набрала 693,8 бала.
3. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Зарубіної Валерії Миколаївни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Руслан СИДОРОВИЧ
Члени Комісії: Людмила ВОЛКОВА
Роман КИДИСЮК
