Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі дисциплінарної палати:
головуючого – Патрюка М.В.,
членів палати: Заріцької А.О., Луцюка П.С., Макарчука М.А. (доповідача), Прилипка С.М.,
розглянувши дисциплінарну справу, відкриту стосовно судді Шевченківського районного суду міста Києва Піхур Олени Віталіївни за зверненням народного депутата України Соболєва Єгора Вікторовича,
встановила:
Заявник звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо поведінки судді Шевченківського районного суду міста Києва Піхур О.В., яка може мати наслідком притягнення її до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених статтею 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ.
Заявник зазначає, що йому як народному депутату України стало відомо зі статті, опублікованої на сайті інтернет-порталу «Цензор.нет», про можливі зловживання суддею Піхур О.В. при здійсненні правосуддя. Зокрема, вказано, що суддя, розглядаючи справу за поданням слідчого про арешт майна ТОВ «ФК Вікторія», вилученого в результаті обшуку незаконних пунктів обміну валюти, незаконно відмовила у накладенні арешту на вилучені кошти.
Ухвалене суддею Піхур О.В. рішення було скасовано апеляційним судом. З урахуванням викладених обставин народний депутат України вважає, що вказані дії судді Піхур О.В. викликають сумнів щодо її неупередженості при здійсненні правосуддя.
Із урахуванням викладених обставин скаржник просить притягнути суддю Шевченківського районного суду міста Києва Піхур О.В. до дисциплінарної відповідальності.
Рішенням Комісії від 28 січня 2016 року № 270/дп-16 стосовно судді Шевченківського районного суду міста Києва Піхур О.В. за зверненням народного депутата України Соболєва Є.В. відкрито дисциплінарну справу.
У засідання Комісії з’явилася суддя Шевченківського районного суду міста Києва Піхур О.В.
Заявник або його представники в засідання не з’явилися, при цьому заявник належним чином був повідомлений про дату та місце засідання Комісії.
Відповідно до пункту 11 статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» неявка особи, за зверненням якої відкрито дисциплінарну справу, не перешкоджає її розгляду, тому справа розглядається за відсутності заявника.
Заслухавши доповідача, пояснення судді Піхур О.В., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, Комісія дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Піхур О.В. до дисциплінарної відповідальності.
Указом Президента України від 13 листопада 2008 року № 1037/2008 Піхур О.В. було призначено на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва.
Постановою Верховної Ради України від 05 вересня 2013 року № 452 Піхур О.В. призначена на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва безстроково.
Відповідно до пункту 1 підпункту «б» частин першої і другої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
1) умисне або внаслідок недбалості:
б)незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.
Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
Комісією встановлено, що постановою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28 липня 2015 року у кримінальному провадженні НОМЕР_1 за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України, дозволено проведення обшуку, зокрема у приміщенні пункту обміну валют в АДРЕСА_1.
05 серпня 2015 року за результатами проведеного обшуку було вилучено: грошові кошти в сумі 3 804 007 доларів США; грошові кошти в сумі 10 700 909 грн; грошові кошти в сумі 1 443 530 російських рублів; грошові кошти в сумі 6 462 євро; три штампи ТОВ «ФК Вікторія»; кліше ОСОБА_1; печатка «Для валютних операцій» ТОВ «ФК «Вікторія»; автомат АКСУ № затвора НОМЕР_2, номер автомата НОМЕР_3; автомат АКСУ № затвора НОМЕР_4, номер автомата НОМЕР_5; автомат «Сайга-410К» з магазином з 8 патронами, номер автомата НОМЕР_6; 9 патронів та магазин; автомат «Сайга-410К» з магазином з 10 патронами; номер автомата НОМЕР_7; револьвер «Комбриг» номер НОМЕР_8 з 6 патронами; пристрій для відстрілу гумових куль «Форт 12Р» заводський номер НОМЕР_9 з предметами, зовні схожими на набої з гумовими кулями до пристрою для відстрілу гумових куль «ФОРТ 12Р» у кількості 14 шт.; автомат «Сайга-410К» з магазином з 10 патронами, номер автомата НОМЕР_10; автомат «Сайга-410К» з магазином з 10 патронами та магазином з 7 патронами, номер автомата НОМЕР_11; пістолет «Форт 12 Р» з одним магазином з 12 патронами, номер пістолета НОМЕР_12.
06 серпня 2015 року старшим слідчим з ОВС третього відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві за погодженням із прокурором до Шевченківського районного суду міста Києва було подано клопотання про накладення арешту на майно, вилученого в ході обшуків 05 серпня 2015 року.
За результатами автоматизованого розподілу від 11 серпня 2015 року клопотання про накладення арешту на вилучене майно було передано до провадження слідчого судді Піхур О.В.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 серпня 2015 року відмовлено у задоволенні клопотання про арешт тимчасового вилученого в ході обшуків 05 серпня 2015 року майна в кримінальному провадженні НОМЕР_1 за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 27 серпня 2015 року скасовано ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 серпня 2015 року скасовано і постановлено нову ухвалу, якою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС третього відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, погоджене із прокурором прокуратури міста Києва, в кримінальному провадженні НОМЕР_1 за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України, про накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуків 05 серпня 2015 року.
Апеляційним судом встановлено і не підлягає доведенню у дисциплінарній справі, що висновок слідчого судді Піхур О.В. про ненадання належних доказів на підтвердження зазначених у клопотанні обставин та відсутність законних підстав для арешту тимчасово вилученого в ході обшуку майна не відповідає матеріалам справи.
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва дійшла висновку, що матеріали кримінального провадження свідчать про те, що грошові кошти та речі, які тимчасово вилучені під час обшуку, відповідають критеріям частини другої статті 167 КПК України. У зв’язку з цим та з метою попередження незаконної діяльності та уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, а саме виведенню грошових коштів у тіньовий сектор економіки, неконтрольований державою, що рівнозначно їх втраті, або ж знищенню речей, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до вимог статей 132, 170-173 КПК України потрібно накласти арешт на майно.
При перевірці обставин, за яких слідчим суддею Піхур О.В. було зроблено правовий висновок, що не відповідає фактичним обставинам справи і були порушені вимоги статей 132, 167, ст. 171-173 КПК України, Комісія виходить із обставин, які є предметом доказування у цій категорії кримінальних проваджень та які суддя мала перевіряти при розгляді клопотання про арешт майна, вилученого внаслідок обшуку, і обставин, які суддя фактично перевіряла та поклала в основу скасованого судового рішення.
Зокрема, відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до частини другої статті 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, зокрема пов’язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них,а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Із змісту скасованої апеляційним судом ухвали вбачається, що слідчий суддя Піхур О.В. замість з’ясування обставин, які підлягали перевірці відповідно до вимог частини другої статті 173, частини другої статті 167 КПК України, суддя вдалася до з’ясування правильності написання адреси місця проведення обшуку (АДРЕСА_1) та законності діяльності ТОВ «ФК» Вікторія», де проводився обшук і за його результатами було тимчасово вилучено майно.
Із цієї ж ухвали також вбачається хоч суддя і послалася на те, що вилучене в ході обшуку речі не відповідають вимогам частини другої статті 167 КПК України, про те не встановила обставин, на підставі яких вона прийшла до такого висновку, та не зазначила у своєму рішенні доказів, які підтверджують цей висновок і спростовують доводи слідчого про необхідність арешту.
Встановлені обставини вказують на те, що порушення слідчим суддею Піхур О.В. вимог статей 132, 167, 171-173 КПК України сталося внаслідок неналежного ставлення судді до службових обов’язків.
У ході проведення перевірки витребувано пояснення судді Шевченківського районного суду міста Києва Піхур О.В., у яких вона, зокрема, посилалася на те, що до клопотання про арешт майна не було долучено документи, передбачені частиною другою статті 171 КПК України і подано суду при розгляді по суті заявлених вимог. Крім того, вважає, що судові засідання у кримінальному провадженні НОМЕР_1 проводились з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, а рішення у справі прийнято на підставі наданих суду доказів. Суддя вважає, що орган досудового слідства, маючи в своєму розпорядженні можливості для здійснення якісного та оперативного розслідування даного кримінального провадження, яке було внесено в ЄДРДР ще 23 січня 2015 року, станом на 11 серпня 2015 року не вчинив усіх необхідних процесуальних дій.
Також суддя вважає, що ухвала апеляційного суду міста Києва від 27 серпня 2015 року не містить жодних обґрунтувань щодо спірних питань, які виникли під час розгляду справи, а тільки зазначено, що тимчасово вилучене майно відповідає критеріям частини другої статті 167 КПК України.
В особистих поясненнях на засіданні Комісії суддя Шевченківського районного суду міста Києва Піхур О.В. зазначила, що підтримує викладені доводи у письмових поясненнях. Свої дії під час розгляду клопотання про арешт майна вважає такими, що відповідають вимогам кримінального процесу, а постановлену ухвалу законною та обґрунтованою на підставі наданих суду доказів.
Комісія відхиляє доводи судді Шевченківського районного суду міста Києва Піхур О.В. про невідповідність клопотання слідчого про арешт майна вимогам КПК України, так як прийнявши його до провадження, суддя погодилася, що подані до суду матеріали, відповідають вимогам статті 171 КПК України, оскільки в іншому разі вона була зобов’язана відповідно до частини третьої статті 172 цього ж Кодексу повернути його. Інші доводи спростовуються змістом постановленої суддею ухвали за наслідками розгляду клопотання про арешт майна, вилученого внаслідок обшуку за рішенням слідчого судді. Заперечення суддею обґрунтованості ухвали суду апеляційної інстанції не ґрунтуються на законі, оскільки підстави скасування апеляційним судом ухвали слідчого судді не можуть бути предметом правової оцінки як суддею Піхур О.В., так і Комісією. Посилання судді на процесуальні дії інших слідчих суддів у кримінальній справі, в якій проводився обшук, не стосується зазначеного дисциплінарного провадження і підлягають відхиленню.
Таким чином, зібрані в процесі перевірки та розгляді справи відомості свідчать про наявність у діях судді Шевченківського районного суду міста Києва Піхур О.В. ознак дисциплінарного проступку, наслідком якого є притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 92 Закону України «Про судоустрійі статус суддів», а саме незазначення у судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.
Згідно з характеристикою, наданою в.о. голови Шевченківського районного суду міста Києва Волошиним В.О., суддя Піхур О.В. характеризується позитивно.
Обираючи вид дисциплінарного стягнення стосовно судді, Комісія враховує характер проступку, його наслідки, особу судді, ступінь його вини, обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Керуючись статтями 92-95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Комісія у складі дисциплінарної палати
вирішила:
притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Шевченківського районного суду міста Києва Піхур Олену Віталіївну.
Застосувати до судді Шевченківського районного суду міста Києва Піхур Олени Віталіївни дисциплінарне стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.
Рішення Комісії про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржено до Вищої ради юстиції або до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, не пізніше одного місяця з дня вручення їй чи отримання нею поштою копії рішення.
Скарга до Вищої ради юстиції подається суддею через Вищу кваліфікаційну комісію суддів України.
Головуючий М.В. Патрюк
Члени палати: А.О. Заріцька
П.С. Луцюк
С.М. Прилипко
