Про відповідність судді Господарського суду Київської області Горбасенка Павла Володимировича займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:

головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,

членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА

за участі: судді Господарського суду Київської області Павла ГОРБАСЕНКА,

представника Громадської ради доброчесності Вероніки КРЕЙДЕНКОВОЇ,

розглянувши питання щодо відповідності судді Господарського суду Київської області Горбасенка Павла Володимировича займаній посаді,

встановила:

І. Інформація про кар’єру судді та проходження кваліфікаційного оцінювання.

Указом Президента України від 22.01.2010 № 59/2010 «Про призначення суддів» Горбасенка Павла Володимировича призначено строком на 5 років на посаду судді Господарського суду Київської області.

Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 21.05.2015 № 479-VIII Горбасенка П.В. призначено на посаду судді Господарського суду Київської області безстроково.

Рішенням Комісії від 26.04.2018 № 99/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Господарського суду Київської області Горбасенка П.В.

Рішенням Комісії від 03.08.2018 № 189/зп-18 затверджено декодовані результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема Горбасенка П.В.; допущено Горбасенка П.В. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Рішенням Комісії від 12.12.2018 № 313/зп-18 призначено тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, зокрема, Горбасенка П.В.

За підсумками тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей психологом складено висновок від 11.02.2019.

 До Комісії 03.06.2019 електронною поштою надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність судді Господарського суду Київської області Горбасенка П.В. критеріям доброчесності та професійної етики, датований 02.06.2019.

У зазначеному висновку вказано, що суддя не надав переконливих пояснень щодо джерел походження ліквідного майна, витрат, отриманих благ (його, членів сім’ї чи близьких осіб). На думку розсудливого спостерігача, викликає сумніви достатність легальних доходів для набуття такого майна і здійснення витрат. Суддя безпідставно не задекларував майно, що є ліквідним активом і перебуває у власності членів його сім’ї.

У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2015–2018 роки Горбасенко П.В. не задекларував інформації про членів сім’ї. Відповідно до даних суддівського досьє суддя 24.12.2014 розлучився зі своєю дружиною ОСОБА_1 однак після цього він здійснив низку подорожей за кордон (понад 14) із колишньою дружиною, зокрема через 5 днів після розлучення (з 29.12.2014 до 08.01.2015) вони спільно подорожували в Європу. Водночас поїздки були на новорічні свята, які вважаються сімейними. У ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилась дитина, з якою також вони спільно подорожували за кордон. Крім того, після народження дочки спільно з ними почала подорожувати колишня теща. Зазначені обставини підтверджують факт сімейного відпочинку.

За даними суддівського досьє, дружина судді є власником великої кількості нерухомості, зокрема двох будинків площею 314,6 кв.м та 322 кв.м в Автономній Республіці Крим. У період перебування в шлюбі із суддею ексдружина стала власницею коштовної нерухомості, а саме:

- будинку площею 122,1 кв.м в Автономній Республіці Крим;

- двох квартир площею 164,1 кв.м та 155,4 кв.м; двох паркомісць по 20 кв.м у місті Києві;

- двох земельних ділянок площею 0,2234 га в Київській області (Київо-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка) та 0,0999 га у місті Києві (Оболонський р-н).

Відповідно до декларації судді доходи дружини за цей період становили 1 016 939 грн. Наявний обґрунтований сумнів, що цих коштів достатньо для придбання вказаного майна. Це майно набуто у шлюбі на підставі договору купівлі-продажу, а отже за загальним правилом є спільною сумісною власністю. У суддівському досьє відсутній документ, який би спростовував цю встановлену законом презумпцію, а тому ГРД вважає, що суддя мав би декларувати майно, яке є його спільною власністю навіть після розлучення.

Крім того, за аналогічний період перебування судді в шлюбі з колишньою дружиною її батьки стали власниками коштовного рухомого та нерухомого майна, а саме:

- двох квартир площею 52,19 кв.м та 52,40 кв.м у місті Києві;

- трьох автомобілів: «AUDI А6 QUATTRO» 2005 року випуску; «LEXUS RX 350» 2014 року випуску; «VOLKSWAGEN TOUAREG» 2012 року випуску.

Згідно з даними суддівського досьє у 2013–2014 роках загальний дохід тещі та тестя судді становив 601 411 грн, а за період з 2013 до 2018 року – 774 287 грн. Цих доходів очевидно недостатньо для набуття вказаного майна.

Рішенням Комісії у складі колегії від 03 червня 2019 року № 351/ко-19 визначено, що суддя Господарського суду Київської області Горбасенко П.В. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 845,75 бала. Визнано суддю Господарського суду Київської області Горбасенка П.В. таким, що відповідає займаній посаді.

У рішенні вказано, що воно набирає чинності в порядку, визначеному підпунктом 4.10.8 пункту 4.10 статті 4 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (у редакції, чинній на момент ухвалення рішення).

Відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.07.2023 № 34/зп-23 з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.

Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 25.07.2023 доповідачем у справі визначено члена Комісії – Чумака С.Ю.

На підставі викладеного вище Комісія продовжила кваліфікаційне оцінювання, зокрема, судді Горбасенка П.В. зі стадії підтримки рішення колегії пленарним складом Комісії.

До Комісії 30.11.2023 надійшов висновок ГРД у новій редакції про невідповідність судді Господарського суду Київської області Горбасенка П.В. критеріям доброчесності та професійної етики, датований 29.11.2023.

Горбасенком П.В. надіслано до Комісії пояснення щодо висновку ГРД, у яких суддя висловив незгоду з цим висновком та навів власні аргументи на його спростування.

Комісією 07.12.2023 проведено співбесіду з Горбасенком П.В., під час якої обговорено висновок ГРД від 29.11.2023, рішення Комісії, ухвалене у складі колегії, про підтвердження судді відповідності займаній посаді, пояснення судді, інші обставини, документи та матеріали. У засіданні Комісії оголошено перерву.

До Комісії 27.05.2024 надійшов висновок ГРД у новій редакції про невідповідність судді Горбасенка П.В. критеріям доброчесності та професійної етики, датований 26.05.2024.

На адресу Комісії 09.07.2024 надійшов висновок ГРД у новій редакції про невідповідність судді Горбасенка П.В. критеріям доброчесності та професійної етики, датований 07.07.2024, у якому також враховано висновки від 02.06.2019, 29.11.2023 та 26.05.2024.

Також ГРД надала інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але, на думку ГРД, має в сукупності з іншою інформацією бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання судді Горбасенка П.В. на відповідність займаній посаді.

Горбасенком П.В. надіслано Комісії пояснення щодо висновку ГРД. Суддя висловив незгоду з висновком від 07.07.2024 та навів власні аргументи на спростування наданої ГРД інформації.

Комісією 04.11.2024 проведено співбесіду із суддею, під час якої обговорено пункти висновку ГРД від 07.07.2024, які не обговорювались у засіданні Комісії 07.12.2023, пояснення судді, інші обставини, документи та матеріали. У засіданні Комісії оголошено перерву.

Комісією 18.11.2024 продовжено співбесіду із суддею, обговорено надані до Комісії документи стосовно кваліфікаційного оцінювання судді Господарського суду Київської області Горбасенка П.В. та ухвалено рішення.

II. Джерела права та їх застосування.

Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Частиною першою пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Відповідно до частини другої пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону за результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частиною третьою пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

 Згідно з частиною першою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);

2) професійна етика;

3) доброчесність.

Згідно з частиною першою статті 88 Закону Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Частиною п’ятою статті 83 Закону передбачено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 03.11.2016 № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13.02.2018 № 20/зп-18) (далі – Положення).

Відповідно до пункту 120 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13.10.2016 № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19.10.2023 № 119/зп-23 зі змінами; далі – Регламент), висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

Абзацом першим пункту 101 Регламенту передбачено, що рішення Комісії у пленарному складі ухвалюється більшістю від установленого Законом складу Комісії.

Рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідність судді займаній посаді), за наявності висновку Громадської ради доброчесності, приймається Комісією у пленарному складі згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону (абзац перший пункту 124 Регламенту).

III. Результати кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.

Рішенням Комісії у складі колегії від 03.06.2019 № 351/ко-19 суддю Господарського суду Київської області Горбасенка П.В. визнано таким, що відповідає займаній посаді.

Рішення обґрунтовано тим, що Горбасенко П.В. склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 87,75 бала. За результатами виконаного практичного завдання Горбасенко П.В. набрав 82 бали. На етапі складення іспиту суддя загалом набрав 169,75 бала. За критеріями компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя Горбасенко П.В. набрав 415,75 бала, за критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу II Положення, – 220 балів, та за критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення, – 210 балів.

За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Господарського суду Київської області Горбасенко П.В. набрав 845,75 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за всіма критеріями. Тому, Комісія у складі колегії дійшла висновку про відповідність судді Господарського суду Київської області Горбасенка П.В. займаній посаді.

Стосовно висновку ГРД від 02.06.2019 Комісія зазначила, що суддя Горбасенко П.В. у своїх усних та письмових поясненнях визнав той факт, що дійсно через п’ять днів після розлучення він із колишньою дружиною здійснив закордонну подорож. Він пояснив, що ця подорож планувалася заздалегідь, квитки та готель були оплачені більш ніж за пів року до їхньої спільної подорожі. Після цієї подорожі вони домовились за можливості відпочивати разом. Однією з причин розлучення було різне бачення подружніх стосунків, що загалом не перешкоджало їм надалі проводити час разом. Також суддя зауважив, що до сьогодні він спільно з колишньою дружиною планує відпочинок і подорожі, вони зазвичай відпочивають разом, однак не ведуть спільного побуту, мають окремі бюджети, проживають окремо, тому від моменту розлучення він не декларує інформацію про колишню дружину. Це жодним чином не приховує її статків, оскільки ОСОБА_1 має самостійний обов’язок подавати декларації як депутат Київської міської ради, інформація щодо її майнового стану з 2015 року оприлюднюється на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Стосовно майна колишньої дружини суддя пояснив, що абсолютна більшість майна ОСОБА_1 набуто до їхнього одруження, а саме:

  - 30.03.2006 – квартира площею 156,0 кв.м в місті Києві (після перепланування квартири у 2012 році її площа становить 155,4 кв.м);

- 29.07.2011 – нежиле приміщення площею 122,1 кв.м в Автономній Республіці Крим;

- 28.12.2010 – садовий будинок площею 322, 4 кв.м в Автономній Республіці Крим;

- 15.06.2010 – садовий будинок площею 314,6 кв.м в Автономній Республіці Крим;

- 17.04.2007 – земельна ділянка площею 0,0501 га в місті Києві;

- 26.10.2010 – земельна ділянка площею 0,0999 га в місті Києві;

- 24.04.2008 – два машиномісця №№ 104, 105 площею 20,70 кв.м та 20,30 кв.м відповідно в місті Києві;

-  02.02.2009 – автомобіль «AUDI Q7» 2007 року випуску.

Зазначене підтверджується наданими Горбасенком П.В. до Комісії копіями, зокрема, свідоцтва про право власності квартири площею 155,4 кв.м від 30.03.2006 № 578-С/КІ; свідоцтва про право власності квартири у місті Києві площею 156,0 кв.м від 30.03.2006 та технічних паспортів (до і після перепланування), договору про заміну сторони за договором інвестування від 17.06.2005; свідоцтва про право власності будинку площею 122,1 кв.м від 29.07.2011 та витягу про державну реєстрацію прав; договору купівлі-продажу садового будинку площею 322,4 кв.м від 28.12.2010; договору купівлі-продажу садового будинку площею 314,6 кв.м від 15.06.2010; державного акта про право власності на земельну ділянку площею 0,0501 га від 17.04.2007; договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0999 га від 26.10.2010 № 8076 та витягу з державного реєстру правочинів; договору уступки права вимоги за договором інвестування у нерухомість та управління майном від 04.05.2005 № 86167; свідоцтва про право власності на два машиномісця №№ 104, 105 площею 20,70 кв.м від 24.04.2008 та 20,30 кв.м від 24.04.2008; свідоцтва про реєстрацію автомобіля  «AUDI Q7» 2007 року випуску від 02.02.2009.

У період їхнього шлюбу дружиною було набуто таке майно:

- 12.12.2012 – квартира площею 164,1 кв.м в місті Києві вартістю 1 649 205 грн;

- 18.12.2013 – дві земельні ділянки в Автономній Республіці Крим площею 0,0561 га вартістю 28 768 грн та площею 0,0617 га вартістю 31 640 грн;

- 17.01.2014 – два машиномісця в місті Києві №№ 117, 118 площею 17,8 кв.м вартістю 172 660 грн кожне.

На підтвердження цього Горбасенко П.В. надав до Комісії копії: договору купівлі-продажу квартири площею 164,1 кв.м від 12.12.2012 № 10145; двох договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 18.12.2013 площею 0,0561 га № 855 та площею 0,0617 га № 853; двох договорів купівлі-продажу машиномісця від 17.01.2014 №№ 752, 753 площею 17,8 кв.м №№ 117, 118 та витягів із державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.01.2014 №№ 804007, 804001.

Стосовно походження коштів для придбання зазначеного майна суддя пояснив, що з 22.06.2011 його колишня дружина ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа – підприємець. У грудні 2011 року вона стала співзасновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Добродії» (далі – ТОВ «Юридична фірма «Добродії») з часткою 50%. На придбання майна ОСОБА_1 витратила отриманий нею дохід у розмірі 1 016 939 грн за 2012–2013 роки, кошти отримані від продажу квартири площею 72,3 кв.м в місті Києві в розмірі  60 000 доларів США, отриману позику в розмірі 1 800 000 грн. Суддя зазначив, що все майно набуто в період шлюбу його колишньою дружиною за її особисті кошти (набуті до шлюбу), а отже, не є спільною сумісною власністю. Також суддя пояснив, що на період шлюбу в них була усна домовленість, що все набуте ними у шлюбі майно залишиться у власності того з подружжя, хто фактично це майно набув. Крім того, вказав, що все це майно після розлучення декларується дружиною як самостійним суб’єктом декларування, а інформація щодо її майнового стану з 2015 року оприлюднюється на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. Суддя у своїх поясненнях наголосив, що після розлучення, яке відбулося у грудні 2014 року, не було ініційовано та на сьогодні відсутні будь-які судові спори щодо майна, набутого ним або колишньою дружиною у шлюбі. Наведене підтверджує, що ні ним, ні колишньою дружиною не було набуто спільної сумісної власності в період шлюбу.

На підтвердження зазначеного Горбасенко П.В. надав до Комісії копії: довідки ТОВ «Юридична фірма «Добродії» від 11.04.2019 № 11/04-19; виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 20.06.2011 № 527980; договору позики від 25.12.2011 № 12/2011; нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири площею 72,3 кв.м від 30.06.2010 № 3787; податкових декларацій платника єдиного податку ФОП – ОСОБА_1  за  2012, 2013 роки.

Стосовно майна, набутого батьками дружини в період, коли він із нею перебував в шлюбі, суддя повідомив, що частину майна було подаровано, зокрема квартиру площею 52,19 кв.м в місті Києві отримано колишньою тещею від її матері в дарунок, що підтверджується копією договору дарування квартири від 20.08.2013 № 7828; автомобіль «AUDI А6 QUATRRO» 2005 року випуску подаровано колишньою дружиною судді.  

У період шлюбу судді із ОСОБА_1 колишніми тестем та тещею було придбано таке майно:

- квартира площею 52,4 кв.м у місті Києві вартістю 878 910 грн;

- автомобілі «LEXUS RX 350» 2014 року випуску та «VOLKSWAGEN TOUAREG» 2012 року випуску.

Стосовно походження коштів для придбання вказаного майна суддя пояснив, що 23.12.2011 та 29.09.2012 колишня теща відчужила дві квартири вартістю 70 000 доларів США та 91 000 доларів США. На підтвердження фінансової спроможності колишніх тестя та тещі для придбання квартири та двох автомобілів суддя надав до Комісії копії двох договорів купівлі продажу квартир від 09.10.2012 № 8079 та від 29.09.2012 № 2503. Водночас суддя зазначив, що у висновку ГРД правильно вказано доходи його колишніх тестя і тещі у 2013–2014 роках у розмірі 601 411 грн, що спростовує будь-які сумніви про фінансову спроможність батьків дружини.

IV. Висновок Громадської ради доброчесності в новій редакції.

У висновку ГРД від 07.07.2024, у новій редакції, у якому також враховано висновки ГРД від 02.06.2019, 29.11.2023, 26.05.2024, про невідповідність судді Горбасенка П.В. критеріям доброчесності та професійної етики зазначено таке.

1. У досьє та/або поясненнях судді (кандидата на посаду судді) відсутня переконлива інформація про джерела походження ліквідного майна, витрат, отриманих благ (його, членів сім’ї чи близьких осіб) і/або легальні доходи, що, на думку розсудливого спостерігача, викликає сумніви щодо їх достатності для набуття такого майна, здійснення таких витрат, отримання благ. Суддя (кандидат на посаду судді) або пов’язана з ним особа отримали майно, дохід або вигоду, легальність походження яких, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви (безпроцентна позика у значних розмірах на шкоду позикодавцю, отримання в подарунок, безкоштовне користування або зі значною знижкою ліквідного майна, отримання ліквідного майна від власника, щодо якого немає підтверджень легальності доходу для придбання такого майна, заниження вартості такого майна тощо).

1.1. За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суддя та його близькі особи з 2008 року і дотепер були та є власниками значної кількості нерухомого майна, загальна вартість якого не відповідає задекларованим доходам судді та його близьких осіб. Зокрема, суддя 15.02.2008 набув право власності на квартиру в місті Києві площею 95,8 кв.м, вартість якої згідно з договором купівлі-продажу становить 1 868 100,00 грн, цю квартиру суддя 25.12.2015 продав за договором купівлі-продажу за 1 377 400,00 грн.

Крім того, 10.06.2008 суддя придбав машиномісце в місті Києві площею 21,5 кв.м вартістю 189 842,00 грн, яке надалі було реалізоване ним за договором купівлі-продажу від 14.03.2018 за 395 000,00 грн. У цей період, за даними суддівського досьє, Горбасенко П.В. працював помічником судді Вищого господарського суду України, закінчивши перед цим 31.01.2007 вищий навчальний заклад, а отже, для будь-якого стороннього розсудливого спостерігача є очевидним факт недостатності коштів для придбання такого вартісного майна. Крім того, цей факт підтверджується також і даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), згідно з якими офіційний дохід Горбасенка П.В. за 2001–2007 роки становив 59 627,56 грн, його батька ОСОБА_2 за 1999–2007 роки – 327 154,22 грн, у матері ОСОБА_3, за даними ДРФО, до 2007 року був відсутній будь-який дохід.

Згідно з поясненнями, наданими суддею до Комісії 19.04.2019, щодо джерел походження коштів для набуття у власність ліквідного майна, а саме квартири площею 95,8 кв.м, такими джерелами є операції з продажу облігацій внутрішньої державної позики (далі – ОВДП), які були придбані за ціною нижчою за номінальну вартість цих цінних паперів, що саме по собі викликає обґрунтований сумнів у можливості та реальності вчинення такого правочину саме з метою створити правові наслідки, обумовлені ним. На підтвердження цього твердження також свідчить реалізація цих самих цінних паперів у той же день (18.04.2007) на користь іншого банку (ВАТ «РД БАНК»), але вже за ціною в 10 разів більшою за ціну набуття суддею вказаних цінних паперів. Унаслідок чого утворився надприбуток із різницею від вартості набуття та вартості реалізації цінних паперів на суму 92 400,00 + 900 900,00 + 120 780,00 = 1 114 080,00 – 114 065,00 = 1 000 015,00 грн (без урахування витрат на відкриття та обслуговування рахунків), якого однаково не вистачало на придбання квартири та машиномісця.

ГРД звертає увагу на те, що для вчинення цієї операції необхідні були кошти для придбання цінних паперів у розмірі 114 065,00 грн, що на момент вчинення операції становило близько 22 800,00 дол. США, а враховуючи, що, за даними суддівського досьє, Горбасенко П.В. 31.01.2007 тільки отримав диплом магістра права, також наведені вище дані ДРФО, виникає обґрунтований сумнів щодо наявності в судді цих коштів на момент вчинення правочину та, відповідно, легальності джерел набуття коштів для вчинення операцій з цінними паперами. Отже, відсутні чіткі та переконливі докази про легальність доходів та походження майна судді.

1.2. Також, ГРД проаналізувала джерела походження коштів батька судді ОСОБА_2, який, як пояснив суддя, значну частину коштів (1 005 437,25 грн) надав для придбання квартири, а також невизначену частину коштів для придбання машиномісця у 2008 році.

Пояснюючи джерела походження коштів батька, Горбасенко П.В. зазначив, що 12.12.2002 ОСОБА_2 отримав у дарунок від своєї матері ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 250 000,00 грн, які на момент вчинення договору дарування становили суму, еквівалентну 50 000,00 дол. США, що підтверджується копією договору дарування від 12.12.2002 (посвідченого нотаріально).

Батько також здійснював аналогічні операції з купівлі-продажу цінних паперів (ОВДП), з яких отримав прибуток, за твердженням судді, – 3 025 147,56 грн (еквівалентно 600 000,00 дол. США), що підтверджується копіями договорів, актів виконаних робіт та інших первинних документів, а саме 09.02.2007 батько судді уклав договір купівлі-продажу № Т-108/2007 та придбав згідно з актами виконаних робіт № 1 від 09.02.2007 ОВДП на суму 34 900,00 грн, № 2 від 09.02.2007 ОВДП на суму 40 550,00 грн, № 3 від 12.02.2007 ОВДП на суму 34 900,00 грн, № 4 від 12.02.2007 ОВДП на суму 55 850,00 грн, № 5  від 13.02.2007 ОВДП на суму 25 100,00 грн, № 6 від 14.02.2007 ОВДП на суму 34 900,00 грн, № 7 від 14.02.2007 ОВДП на суму 85 050,00 грн, № 8 від 14.02.2007 ОВДП на суму 17 855,00 грн, загалом придбано ОВДП в період з 09.02.2007  до 14.02.2007 на суму 294 205,00 грн, яка, між іншим, у понад 12 разів була меншою від номінальної вартості згаданих цінних паперів. Водночас ця сума є значно меншою, ніж була подарована батькові судді, а з урахуванням значної різниці в часі між даруванням та здійсненням операцій з цінними паперами (12.12.2002 та 09.02.2007, тобто понад 6 років) явно була недостатня для придбання визначеної договором купівлі-продажу № Т-108/2007 кількості цінних паперів.

Сумнівність операцій з цінними паперами є аналогічною з операціями, що вчинялись пізніше (у квітні 2007 року) самим суддею, оскільки всі придбані батьком судді цінні папери в той же самий день були продані за договором купівлі-продажу від 09.02.2007 № 53/07Т на користь АК «Промислово-фінансовий банк» за ціною, яка іноді в 10 разів перевищувала ціну придбання цих же самих цінних паперів, що саме по собі викликає обґрунтований сумнів у можливості та реальності вчинення такого правочину саме з метою створити правові наслідки, обумовлені ним. Загалом вартість реалізації ОВДП в період з 09.02.2007 до 14.02.2007 становила 3 329 128,00 грн, а вартість прибутку – 3 329 128,00 грн – 294 205, 00 = 3 034 923, 00 грн (без урахування витрат на відкриття та обслуговування рахунків).  

Водночас, на думку ГРД, походження коштів ОСОБА_2 на придбання ОВДП залишається невстановленим та сумнівним навіть з урахуванням договору дарування грошових коштів  від 12.12.2002.

Видача готівки за вказаними операціями з цінними паперами проводилась не на користь Горбасенка П.В. та ОСОБА_2, а на користь ОСОБА_5, який вочевидь не є особою, пов’язаною з суддею або його батьком родинними зв’язками. Суддею та його батьком зазначеній особі було видано нотаріально посвідчену довіреність на вчинення юридично значимих дій, ймовірно, щодо розпорядження та зняття готівкових коштів із банківських рахунків. Зазначене є додатковими підставами для обґрунтованого сумніву в реальності вчинених операцій.

Крім того, за результатами аналізу майнових декларацій та відомостей з ДРФО судді та його батька дохід від операцій з цінними паперами не відображався ними в податковій звітності, що також може свідчити про ухилення від сплати податку з доходів фізичних осіб.

1.3. Також слід зазначити про обставини щодо наявності в колишньої дружини судді ОСОБА_1 значної кількості майна, джерела набуття якого викликають обґрунтований сумнів у стороннього розсудливого спостерігача. Так, колишня дружина відповідно до відомостей, наявних у суддівському досьє, є власником великої кількості нерухомості, зокрема двох будинків площею 314,6 кв.м та 322 кв.м в Автономній Республіці Крим.

ГРД звертає увагу, що ОСОБА_1 у період перебування в шлюбі із суддею (з 25.05.2012 до 25.12.2014) стала власницею коштовної нерухомості, а саме: будинку площею 122,1 кв.м; двох квартир площею 164,1 кв.м і 155,4 кв.м; двох паркомісць у місті Києві; двох земельних ділянок площею 0,2234 га і 0,0999 га у місті Києві. Відповідно до декларації судді доходи дружини за цей період становили 1 016 939 грн. Виникає обґрунтований сумнів, що цих коштів достатньо для придбання вказаного майна. Водночас це майно було набуто під час шлюбу на підставі договору купівлі-продажу, а отже, за загальним правилом є спільною сумісною власністю. У суддівському досьє відсутній документ, який би спростовував цю встановлену законом презумпцію, тому ГРД вважає, що суддя мав би декларувати майно, яке є його спільною власністю навіть після розлучення. Крім того, під час перебування  Горбасенка П.В. в шлюбі (з 25.05.2012 до 25.12.2014) батьки дружини стали власниками коштовного рухомого та нерухомого майна, а саме: двох квартир площею 52,19 кв.м та 52,40 кв.м у місті Києві; трьох автомобілів: «AUDI А6 QUATTRO» 2005 року випуску, «LEXUS RX 350» 2014 року випуску, «VOLKSWAGEN TOUAREG» 2012 року випуску. За даними суддівського досьє, загальний дохід у 2013–2014 роках тещі та тестя судді становив  601 411 грн, з 2013 до 2018 року – 774 287 грн. Цих доходів очевидно недостатньо для набуття вказаного майна.

Стосовно наведеної інформації Горбасенко П.В. надав усні та письмові пояснення, а також копії документів. Суддя пояснив, що більшість майна ОСОБА_1 набуто до їхнього одруження, а саме:

1) 30.03.2006 – квартира площею 156,0 кв.м в місті Києві (після перепланування квартири у 2012 році її площа становить 155,4 кв.м);

2) 29.07.2011 – нежиле приміщення площею 122,1 кв.м в Автономній Республіці Крим;

3) 28.12.2010 – садовий будинок площею 322, 4 кв.м в Автономній Республіці Крим;

4) 15.06.2010 – садовий будинок площею 314,6 кв.м в Автономній Республіці Крим;

5) 17.04.2007 – земельна ділянка площею 0,0501 га в місті Києві;

6) 26.10.2010 – земельна ділянка площею 0,0999 га в місті Києві;

7) 24.04.2008 – два машиномісця №№ 104, 105 площею 20,70 кв.м та 20,30 кв.м відповідно в місті Києві;

8) 02.02.2009 – автомобіль «AUDI Q7» 2007 року випуску.

У період їхнього шлюбу дружиною було набуто таке майно:

1) 12.12.2012 – квартира площею 164,1 кв.м в місті Києві вартістю 1 649 205 грн;

2) 18.12.2013 – дві земельні ділянки в Автономній Республіці Крим площею 0,0561 га вартістю 28 768 грн і площею 0,0617 га вартістю 31 640 грн;

3) 17.01.2014 – два машиномісця в місті Києві №№ 117, 118 площею 17,8 кв.м вартістю 172 660 грн кожне.

Зазначене підтверджується наданими Горбасенком П.В. до Комісії копіями таких документів:

1) договору купівлі-продажу квартири площею 164,1 кв.м від 12.12.2012 № 10145;

2) двох договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 18.12.2013 площею 0,0561 га № 855 та площею 0,0617 № 853;

3) двох договорів купівлі-продажу машиномісця площею 17,8 кв.м №№ 117, 118 від 17.01.2014 №№ 752, 753;

4) витягів із державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.01.2014 №№ 804007, 804001.

Відповідно до даних суддівського досьє у 2013–2014 роках загальний дохід тещі та тестя судді становив 601 411 грн, а за період з 2013 до 2018 року – 774 287 грн, а отже, цих доходів очевидно недостатньо ні для набуття рухомого та нерухомого майна, ні для дарування такої значної суми грошових коштів колишній дружині.

2. Суддя (кандидат на посаду судді) безпідставно не задекларував майно і (або) повну інформацію, що підлягає декларуванню, як цього вимагає закон, або занизив і (або) завищив обсяг і (або) вартість майна, або безпідставно не подав інформацію для декларування членом сім’ї, або здійснив ці дії з порушенням встановлених законодавством строків.

Горбасенко П.В. не декларував майно колишньої дружини, набуте під час шлюбу, після розлучення 24.12.2014. Так, відповідно до декларацій за 2015, 2016, 2017, 2018 роки суддя у відповідному розділі не вказав інформацію про членів сім’ї. Так, за даними суддівського досьє, Горбасенко П.В. 24.12.2014 розлучився зі своєю дружиною ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 в судді та ОСОБА_1 народилась донька – ОСОБА_6, відомості про яку також відсутні в деклараціях за 2017, 2018 роки.

3. Суддя (кандидат на посаду судді або члени його сім’ї, близькі родичі) допускав поведінку, що свідчить про підтримку агресивних дій інших держав проти України, колаборацію з представниками таких держав, окупаційної адміністрації або їх пособниками (наприклад, без нагальної потреби відвідував РФ після початку збройної агресії, тимчасово окуповані території).

Із відкритих джерел, зокрема платформи Prosud, стало відомо, що батько судді ОСОБА_2 тривалий час проживає в окупованому Криму. Після анексії Криму ОСОБА_2 перереєстрував бізнес за російським законодавством. У реєстрі юридичних осіб РФ наявні дані про дві компанії: ООО «Севеленастрой» та ООО «ЮГ Инвест», де співзасновником є ОСОБА_2. Також батьком судді вже після проведення псевдореферендуму було придбано квартиру в місті Ялта. ОСОБА_2 має податковий номер рф, користується російським мобільним зв’язком та має власний СНИЛС (страховий номер індивідуального особового рахунку).

На співбесіді з колегією Комісії суддя пояснив, що нібито не спілкується з батьком. Проте така інформація ймовірно є недостовірною з огляду на те, що в Єдиному реєстрі довіреностей міститься інформація про видачу довіреностей ОСОБА_2 такими особами: 28.11.2014 дружина судді ОСОБА_1 видала довіреність на розпорядження нерухомим майном у Криму, 28.11.2014 ОСОБА_7 – на розпорядження нежитловим приміщенням у тимчасово окупованому Криму. ОСОБА_2 видав судді у 2017 році довіреність на розпорядження нерухомим майном строком до 2020 року, 21.01.2015 – на розпорядження транспортним засобом «БМВ Х3» строком на три роки. Наведені обставини з огляду на тісні родинні звʼязки ОСОБА_1 з родиною ІНФОРМАЦІЯ_2, а також наявність у ОСОБА_1 значної кількості нерухомого майна в Криму, яким вочевидь хтось мав управляти безпосередньо на території Криму, свідчать про те, що суддя не міг не підтримувати звʼязку з батьком, який ймовірно опікувався майновими питаннями сина та його дружини в Криму.

Також батька судді ОСОБА_2 внесено до бази даних центру «Миротворець». Підставою для внесення такої інформації стало можливе перебування ОСОБА_2 у лютому – березні 2022 року на окупованій частині Київської області та, відповідно, його ймовірна участь у збройній агресії проти України. Це може свідчити про суттєвий вплив ОСОБА_2 в окупованому Криму та, відповідно, небезпечність такого звʼязку для судді.

4. Суддя (кандидат на посаду судді) або пов’язана з ним особа, отримали майно, дохід або вигоду, легальність походження яких, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви (безпроцентна позика у значних розмірах на шкоду позикодавцю, отримання у подарунок, безкоштовне користування або зі значною знижкою ліквідного майна, отримання ліквідного майна від власника, щодо якого немає підтверджень легальності доходу для придбання такого майна, заниження вартості такого майна тощо).

У матеріалах суддівського досьє міститься копія договору позики від 25.12.2011 № 12/2011, відповідно до якого колишня дружина судді ОСОБА_1 отримала в безпроцентну позику (пункт 1.3 договору) грошові кошти в розмірі 1 800 000,00 грн строком до 11.01.2020. Договір позики укладено до реєстрації шлюбу ОСОБА_1 із суддею (25.05.2012), але вже після розірвання шлюбу судді з ОСОБА_8 (24.09.2011). Виконання цього договору припало саме на період шлюбу ОСОБА_1 із суддею та подальше перебування у їх фактичних шлюбних відносинах.

5. Суддя (кандидат на посаду судді) використовував родинні, дружні та інші неформальні зв’язки для здійснення кар’єри чи отримання невиправданих преференцій.

З 21.09.2007 Горбасенко П.В. був одружений за ОСОБА_8, донькою ОСОБА_9, який на той час був суддею Верховного Суду України, головою Судової палати у господарських справах, а також членом Вищої ради юстиції (11.06.2009–06.09.2010), а Вища рада юстиції у 2010 році мала вплив на діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та процедури суддівської кар’єри.

Автобіографія судді свідчить, що трудову діяльність він розпочинав у приватному секторі, працюючи спочатку юрисконсультом у ТОВ «Підприємство «Будінвест» (01.08.2005–27.04.2007), а згодом у ТОВ «Трієст» (03.05.2007–19.06.2007), перед одруженням з ОСОБА_8 різко змінив сферу діяльності й розпочав 11.07.2007 (за два місяці до одруження) працювати у Вищому господарському суді України на посаді відповідального секретаря відділу забезпечення роботи судової палати з розгляду справ про банкрутство, з 03.08.2007 – помічником судді, а вже 22.01.2010 Указом Президента України був призначений на посаду судді вперше. Увагу будь-якого стороннього розсудливого спостерігача приверне факт, що саме в той період, коли тесть судді перебував на посаді члена Вищої ради юстиції та мав неабиякий вплив у суддівській кар’єрі, Горбасенко П.В. набув статусу судді в суді господарської юрисдикції (суддівська спеціалізація тестя) – Господарському суді Київської області, маючи вік менше 26 років та незначний юридичний стаж.

 6. Суддя (кандидат на посаду судді) використав статус для задоволення своїх інтересів або інтересів інших осіб або дозволив своїми діями чи бездіяльністю іншим особам скористатись його статусом для отримання незаконних вигод чи безпідставної і несправедливої переваги. Суддя (кандидат на посаду судді) допускав дії або бездіяльність, що призвело до розподілу справ у суді з порушенням принципу випадковості при використанні автоматизованої системи, або іншим чином втручався в автоматизований розподіл справ.

Згідно з офіційним порталом «Судова влада України» 19.09.2023 суддею подано одразу два ідентичних позови про розірвання шлюбу із ОСОБА_1, з яких один (№ 756/11971/23) повернено (ухвала суду від 26.09.2023) позивачу у зв’язку з поданням ним 25.09.2023 заяви про залишення позовних вимог без розгляду, а інший (№ 756/11970/23) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (ухвала від 09.10.2023). Відповідачем за цими позовами є ОСОБА_1. Недоброчесна практика одночасного подання двох і більше ідентичних позовів як одна з закріплених у процесуальному законі форм зловживання процесуальними правами використовується задля маніпуляцій в системі авторозподілу судових справ та розподілення конкретного позову на відповідного суддю. Суддя з огляду на свій статус не просто розуміє значення таких дій, але й має перешкоджати недобросовісним учасникам процесу у вчиненні таких зловживань. Проте ситуація, коли суддя сам використовує недоброчесні практики, яким має протистояти, свідчить про абсолютний цинізм такого вчинку.

Водночас увагу ГРД також привернула й швидкість розгляду вказаного позову: 09.10.2023 – відкрито провадження та встановлено 15-денний строк з дати отримання ухвали для подання відзиву, 13.10.2023 – ухвалу отримано відповідачем (як вбачається з тексту рішення від 27.10.2023), 27.10.2023 – безпосередньо винесене рішення у справі (навіть з порушенням процесуального строку, оскільки на момент винесення рішення строк для подання відповідачем відзиву на позов ще не сплив).

Крім того, ГРД проаналізовано строки розгляду аналогічних справ суддею Оболонського районного суду міста Києва Дибою О.В. (який розглядав справу № 756/11970/23) в аналогічний період та було встановлено, що строки розгляду таких справ були довшими, а саме не менше 2,5–3 місяці (№ 756/9817/23, № 756/9084/23, № 756/9322/23, № 756/8888/23, № 756/9729/23), що додатково вказує на особливий підхід до розгляду саме цієї справи саме цим суддею.

7. Результати наукових досліджень, оприлюднені за авторством судді, містять ознаки недотримання академічної доброчесності.

Горбасенко П.В. 05.11.2013 захистив дисертацію на тему: «Загальні положення методики розслідування торгівлі людьми». За результатами захисту дисертації суддя здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук.

Відповідно до законодавства, яким визначено організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні (частина сьома статті 129 Закону (у редакції, чинній на момент здобуття наукового ступеня суддею), частина сьома статті 135 Закону), суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

Згідно з даними декларацій (осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), суддя Горбасенко П.В. із 2015 до 2023 року включно отримав 7 338 920 грн заробітної плати. Отже, лише із 2015 до 2024 року Горбасенко П.В. отримав 1 100 838 грн як доплату за науковий ступінь.

ГРД зазначає, що відповідно до пункту 2 Порядку присудження наукових ступенів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 567 (у редакції, чинній на момент захисту дисертації Горбасенком П.В.), наукові ступені доктора і кандидата наук присуджуються, а вчене звання старшого наукового співробітника присвоюється особам, які мають повну вищу освіту, глибокі фахові знання і значні досягнення в певній галузі науки.

Горбасенко П.В. після здобуття вищої освіти у 2007 році працював на посаді помічника судді відділу забезпечення роботи судової палати з розгляду справ про банкрутство Вищого господарського суду України, з жовтня 2008 року – помічника судді відділу помічників управління забезпечення роботи судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючим суб’єктами Вищого господарського суду України, з 2010 року – судді Господарського суду Київської області. Водночас після захисту дисертації Горбасенко П.В. брав участь у науково-дослідній та науково-методичній діяльності Національної школи суддів України (доказування в господарському судочинстві та розгляду корпоративних спорів), яка не стосувалася його наукового інтересу в криміналістиці.

Натомість Горбасенко П.В. захистив дисертацію за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність, а сама наукова робота пов’язана насамперед із криміналістикою.

Згідно з пунктом 11 Порядку присудження наукових ступенів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 567 (у редакції, чинній на момент захисту дисертації Горбасенком П.В.), дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук повинна мати обсяг основного тексту 4,5–7, а для суспільних і гуманітарних наук – 6,5–9 авторських аркушів, оформлених відповідно до державного стандарту. Дисертація готується на авторських аркушах, кожен з яких уміщує 40 тисяч знаків, включаючи цифри, пробіли, а у разі оформлення в текстовому редакторі Word обсяг авторського аркуша дорівнює 24 сторінкам друкованого тексту, тобто від 108 сторінок основого тексту, а для суспільних і гуманітарних наук – від 158.4 сторінок основного тексту. У своїй дисертації Горбасенко П.В. зазначає, що робота складається зі вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків, додатків. Загальний обсяг дисертації – 218 сторінок (187 сторінок – основний текст, 27 сторінок – список використаних джерел із 245 найменувань, один додаток – 1 сторінка). Проте дисертація містить лише 161 сторінку, з них 133 сторінки – основний текст, 27 сторінок – список використаних джерел, 1 сторінка – додаток.

Відповідно до пункту 2.2 наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17.10.2012 № 1112 «Про опублікування результатів дисертації на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук» (у редакції, чинній на момент захисту дисертації Горбасенком П.В.) за темою дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук необхідна наявність не менше п’яти публікацій у наукових (зокрема, електронних) фахових виданнях України та інших держав, з яких: – не менше однієї статті у наукових періодичних виданнях інших держав з напряму, з якого підготовлено дисертацію. До такої публікації може прирівнюватися публікація у виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз; – одна із статей може бути опублікована в електронному науковому фаховому виданні; – у галузях природничих і технічних наук замість однієї статті може бути долучений один патент на винахід (авторське свідоцтво про винахід), який пройшов кваліфікаційну експертизу і безпосередньо стосується наукових результатів дисертації (за наявності).

У авторефераті дисертації судді зазначено список його опублікованих праць за темою дисертації:

1. Горбасенко П.В. Загальна характеристика слідової картини та способів вчинення торгівлі людьми у структурі криміналістичної характеристики злочину / П.В. Горбасенко // Європейські перспективи. — 2011. — № 3. — С. 155—158.

ГРД не вдалося знайти цю наукову працю у відкритих джерелах, а також її цитування іншими науковцями, на відміну від достатнього цитування дисертації Горбасенка П.В. На сайті науково-практичного правового журналу «Європейські перспективи» відсутні архівні журнали за 2011 рік, а у пошуку за прізвищем судді нічого не зайдено.

2. Горбасенко П.В. Загальні положення методики розслідування торгівлі людьми/П.В. Горбасенко//Наше право.— 2012. — № 1,ч. 1. — С. 126—135.

Громадській раді доброчесності не вдалося знайти цю наукову працю у відкритих джерелах. Наукова робота цитувалася лише здобувачем Міжрегіональної академії управління персоналом ОСОБА_10, студентом Житомирського державного університету імені Івана Франка ОСОБА_11 та в рефераті ОСОБА_12.

Наприклад, студент ОСОБА_11 цитує наукову статтю Горбасенка П.В. від 2012 року: «Паралельно зі слідчими діями здійснюються оперативно-розшукові й організаційні заходи, до числа яких належать: переслідування злочинця, який зник, по «гарячих слідах»; виявлення можливих свідків та їх допит; складання (або постановлення завдання про складання) композиційного портрета особи, яка вчинила торгівлю людьми; складання розшукових орієнтувань злочинця; накладення арешту на поштову-телеграфну кореспонденцію; оперативне спостереження у місцях вірогідної появи злочинця; блокування можливих місць відходу або перебування злочинця тощо».

Аналогічний за змістом текст є в дисертації Горбасенка П.В. від 2013 року (останній абзац 71 сторінки, не зазначається про цитування): «Паралельно зі слідчими діями проводять невідкладні організаційні заходи, до яких належать: переслідування зниклого злочинця по «гарячих слідах»; виявлення можливих свідків та їх допит; складання (або постановка завдання про складання) композиційного портрета особи, яка вчинила торгівлю людьми; складання розшукових орієнтувань злочинця; блокування можливих місць відходу або перебування злочинця тощо».

Натомість такий текст з ідентичною послідовністю належить Весельському В.К. та Пясковському В.В., що був опублікований у їхньому навчальному посібнику «Торгівля людьми в Україні. Проблеми розслідування» у параграфі 3 «Типові слідчі ситуації та основні напрямки розслідування на початковому етапі» (2007 рік).

Горбасенко П.В. у своїй дисертації подає зазначений текст як авторський (без цитування), але він відповідає тексту параграфа вказаного навчального посібника, зокрема тексту дисертації із абзацу другого 70 сторінки до абзацу третього 71 сторінки включно, з  абазацу п’ятого 71 сторінки до абзацу першого 72 сторінки включно (є скороченою версією цього параграфа). Абзац третій 72 сторінки дисертації судді відповідає параграфу 4 «Типові версії у справах про торгівлю людьми» цього посібника та не містить посилання на нього.

3. Горбасенко П.В. Оцінка доказової інформації, отриманої з-за кордону, про вчинення торгівлі людьми / П.В. Горбасенко // Підприємництво, господарство і право. — 2012. — № 3 (195). — С. 136—140.

ГРД встановила, що в науково-практичному господарсько-правовому журналі «Підприємництво, господарство і право» були опубліковані наукові тези Горбасенка П.В., з назвою «Оцінка доказової інформації отриманої з-за кордону, при розслідуванні фактів торгівлі людьми», тож суддя зазначив неправильну назву своєї ж наукової роботи в дисертації та авторефераті до неї. Водночас результати власного наукового дослідження, підготовлені та опубліковані суддею у цих тезах, фактично повністю не стали частиною дисертації Горбасенка П.В. Виключенням є текст, опублікований у другій частині на сторінці 139. ГРД зазначає, що суддя механічно переніс свої дослідження, опубліковані у березні 2012 року, у яких він зазначає про положення Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, у дисертацію 2013 року та не актуалізував ці результати дослідження у зв’язку ухваленням нового Кримінального процесуального кодексу України у квітні 2012 року. Тому, в дисертації суддя надалі зазначав «кримінальні справи» та посилався на статті вже нечинного Кримінально-процесуального кодексу України.

4. Горбасенко П.В. Тактичні особливості отримання показань від осіб, підозрюваних у вчиненні торгівлі людьми / Г1. В. Горбасенко // Митна справа.— 2012. — № 1 (79), ч. 2, книга 2. — С. 405—412.

ГРД не вдалося знайти жодного цитування цієї наукової роботи, на відміну від достатнього цитування дисертації Горбасенка П.В.

5. Горбасенко П.В. Характеристика слідів при вчиненні злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми / П.В. Горбасенко // Наше право. — 2011. — № 4, ч. 1. — С. 71—76.

6. Горбасенко П.В. Застосування заходів ОРД при розслідуванні злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми // Сучасна освіта і наука в Україні: наукові здобутки, стан і перспективи: Матеріали IX Всеукраїнської з міжнародною участю науково-практичної заочної конференції (м. Запоріжжя, 22—24 червня 2011 р.). — Запоріжжя: Нова освіта, 2011. — С. 132—135.

7. Горбасенко П.В. Криміналістична класифікація способів торгівлі людьми // Подальші наслідки реформування законодавства України: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, Україна, 18—19 червня 2011р.). — Одеса: ГО «Причорноморська фундація права», 2011. — Ч. 2. — С. 98—100.

8. Горбасенко П.В. Особа злочинця при вчиненні торгівлі людьми // Розвиток вітчизняного законодавства в умовах новітніх інтеграційних процесів: Всеукраїнські науково-практичні читання (м. Львів, 16—17 грудня 2011р.). — Львів: Центр правничих ініціатив, 2011. — С. 43—46.

ГРД не вдалося знайти шосту, сьому та восьму із зазначених наукових праць у відкритих джерелах, а також їх цитування іншими науковцями, на відміну від достатнього цитування дисертації Горбасенка П.В. Наведені вище факти викликають обґрунтований сумнів у самостійності підготовки та захисту дисертації суддею Горбасенком П.В. та в дотриманні ним академічної доброчесності. Втім, оскільки почасти недотримання академічної доброчесності звужується лише до плагіату, Громадська рада доброчесності звернулася із проханням перевірити зазначену дисертацію до кандидатки економічних наук, голови Ради ГО ТРОН та координаторки антиплагіатної ініціативи «Дисергейт» Світлани Благодєтєлєвої-Вовк.

Світлана Благодєтєлєва-Вовк підготувала та надала ГРД Звіт результатів перевірки дисертації Горбасенка Павла Володимировича на здобуття ступеня кандидата юридичних наук на тему «Загальні положення методики розслідування торгівлі людьми» на наявність порушень академічної доброчесності, зокрема:

– у кандидатській дисертації Горбасенка П.В. виявлені факти порушення академічної доброчесності, які підпадають під визначення академічного плагіату (пп. 1.2, 2.1 і 2.2 «Рекомендацій щодо запобігання академічному плагіату та його виявлення в наукових роботах (авторефератах, дисертаціях, монографіях, наукових доповідях, статтях тощо)» (лист Міністерства освіти і науки України від 15.08.2018 № 1/11-8681);

 – встановлені збіги текстів без зазначення покликань порушують вимоги, встановлені статтею 42 Закону України «Про освіту» щодо академічної доброчесності, а також порушують чинні на момент захисту (2013 рік) вимоги Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 № 423;

– виявлено особливості дисертації, які ставлять під сумнів оригінальність дослідження:

1. У дисертації на сторінці 11 та авторефераті на сторінці 8 вказано, що «Загальний обсяг дисертації – 218 сторінок (187 сторінок – основний текст, 27 сторінок – список використаних джерел із 245 найменувань, один додаток – 1 сторінка)», хоча фактично основний текст становить 133 сторінки.

2. Хоча дисертацію захищено в листопаді 2013 року, у переліку літератури є лише одне джерело від 2009 року, одне джерело від 2008 року. Здебільшого база літератури стосується 90-х та початку 2000-х років, яка на ¾ складається з російських джерел. Це дозволяє припускати, що текст дисертації писався у період до 2010 року, або є компіляцією текстів, написаних значно раніше.

3. Статистичні дані, використані для опису явища, стосуються періоду 1998 року – першої половини 2008 року, зокрема: «За даними Департаменту інформаційних технологій МВС, у 1998 р. було зафіксовано два випадки незаконних угод з людьми, у 1999 р. — 11, у 2000 р. — вже 42, у 2001 р. — 89, у 2002 р. — 169, у 2003 р. — 289, у 2004 р. — 262, у 2005 р. — 415, у 2006 р. — 375, у 2007 р. — 359, за перше півріччя 2008 р. — 243 випадки», тобто є застарілими та неактуальними для часу захисту дисертації (2013 рік), що свідчить про неактуальність аналізу на час захисту.

4. Дослідження не було включено як складова науково-дослідної роботи Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, про що свідчить відсутність назви та номера науково-дослідної теми, що також підсилює її актуальність на момент написання та захисту.

5. Двічі в тексті запозичувався фрагмент статті Головкіна С.В. «Особливості слідової картини при вчиненні шахрайств», зокрема на сторінках 23 та 30, що свідчить про неуважність судді.

6. У висновках дисертації, які є результатами дослідження, міститься академічний плагіат із дисертації Пясковського В.В., що є грубим порушенням академічної доброчесності.

7. Виявлений обсяг текстових запозичення без посилань свідчить про умисний та систематичний характер порушення академічної доброчесності.

Ураховуючи зазначене, ГРД приходить до висновку, що результати наукових досліджень, опублікованих за авторства судді Горбасенка П.В., містять ознаки недотримання академічної доброчесності. На підставі цих наукових досліджень Горбасенко П.В. використав статус судді для задоволення своїх інтересів для отримання безпідставної і несправедливої переваги – отримання ним щонайменше 1 100 838 грн як доплату за науковий ступінь із 2014 до 2023 року включно.

8. Суддя надавав завідомо неправдиву чи викривлену інформацію у процедурах кваліфікаційного оцінювання та намагався ухилитись від проходження кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до декларацій за 2015, 2016, 2017, 2018 роки в судді відсутні члени сім’ї. Горбасенко П.В. 24.12.2014 розлучився зі своєю дружиною ОСОБА_1, однак після цього він здійснив низку подорожей за кордон (понад 14) із колишньою дружиною, зокрема через 5 днів після розлучення (з 29.12.2014 до 08.01.2015) вони спільно подорожували в Європу. Водночас поїздки були на новорічні свята, які вважаються сімейними. ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилась дитина, з якою вони також спільно подорожували за кордон. Після народження дочки разом з ними почала подорожувати колишня теща судді. Зазначене підтверджує факт сімейного відпочинку.

ГРД критично ставиться до пояснень судді стосовно колишньої дружини ОСОБА_1 з огляду на їх тривале проживання після розлучення в сусідніх квартирах та вважає, що таке розлучення мало фіктивний характер та було спрямоване на недекларування суддею інформації про дружину та належне їй майно. Водночас ГРД встановлено, що 15.01.2022, тобто через вісім років, Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повторно зареєстровано шлюб між суддею та ОСОБА_1, про що складено відповідний актовий запис № 31.

 Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 27.10.2023 у справі № 756/11970/23 шлюб, зареєстрований 15.01.2022 Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) між Горбасенко П.В. та ОСОБА_1, актовий запис № 31, – розірвано. ГРД вважає, що це не спростовує тих обставин, що вказані особи перебували між собою у фактичних шлюбних відносинах з 25.05.2012 до 27.10.2023. Тобто повторна реєстрація шлюбу свідчить про те, що суддя ймовірнішо підтримував сімейні стосунки зі ОСОБА_1 за обставин, наведених у висновку, а вказане рішення суду лише додатково це підтверджує. Таким чином, суддя стверджував недостовірну інформацію під час проходження процедур кваліфікаційного оцінювання, зокрема зазначив, що не має стосунків із колишньою дружиною ОСОБА_1.

Про ухилення судді від проходження процедур кваліфікаційного оцінювання свідчать у своїй сукупності такі обставини.

Так, 03.07.2019 (через місяць після складення негативного висновку щодо судді) Горбасенко П.В. звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Громадської ради доброчесності (код ЄДРПОУ 41711320, юридична адреса: 04053, м. Київ, пров. Бехтерівський, 4-Б), у якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення ГРД, оформлене у вигляді протоколу зборів Громадської ради доброчесності від 02.06.2019, у частині затвердження висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики; визнати протиправним та скасувати висновок про невідповідність судді Господарського суду Київської області Горбасенка П.В. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений ГРД від 02.06.2019. Під час розгляду справи ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2019 у справі № 640/12018/19 було виправлено описку в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.07.2019 про відкриття провадження у справі № 640/12018/19, виправивши реквізити відповідача з «код ЄДРПОУ 41711320, юридична адреса: 04053, м. Київ, пров. Бехтерівський, 4-Б» на «адреса: 03109, м. Київ, вул. Генерала Шаповала, 9». Тобто суд, не замінивши відповідача у встановлений процесуальним законом спосіб (позов першопочатково пред’явлено до ГО «Громадська рада доброчесності») на іншого, виніс рішення вже фактично стосовно іншої особи – ГРД, чим допустив грубе порушення норм процесуального права. Таке рішення суду, прийняте до того ж за відсутності відповідача, повноваження якого на момент розгляду справи було припинено, у зв’язку з чим його було позбавлено можливості як висловити власну правову позицію, так і оскаржити явно незаконне судове рішення, слід оцінювати критично.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2019 у справі № 640/12018/19 позовні вимоги Горбасенка П.В. задоволено в повному обсязі, визнано протиправним та скасовано рішення ГРД, оформлене у вигляді протоколу зборів ГРД від 02.06.2019, у частині затвердження висновку про невідповідність Горбасенка П.В. критеріям доброчесності та професійної етики, а також визнано протиправним та скасовано висновок про невідповідність судді Господарського суду Київської області Горбасенко П.В. критеріям доброчесності та професійної етики, який затверджено ГРД від 02.06.2019.

ГРД в усіх своїх рішеннях дотримується послідовної та одностайної позиції щодо відсутності в неї процесуальної дієздатності та неможливості бути стороною в адміністративному судочинстві (на що неодноразово звертав увагу й Верховний Суд у своїх постановах), а судді, які звертаються з такими позовами до ГРД, або демонструють свою професійну некомпетентність, або фактично намагаються створити «преюдиційний факт» задля ухилення від проходження процедур кваліфікаційного оцінювання.

Крім того, 05.09.2019 Горбасенко П.В. звернувся до Верховного Суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у якому просив визнати протиправним та скасувати протокольне рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання про підтримку рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.06.2019 № 351/ко-19; визнати протиправним та скасувати абзац третій резолютивної частини рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.06.2019 № 351/ко-19 щодо визначення порядку набрання ним чинності. Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 9901/489/19 (адміністративне провадження № П/9901/489/19), залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 у справі № 9901/489/19 (провадження № 11-1221заі19), у задоволенні адміністративного позову Горбасенка П.В. до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення в частині, визнання протиправним та скасування протокольного рішення відмовлено. Згодом 16.03.2021 Горбасенко П.В. звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у якому просив визнати бездіяльність відповідача щодо незавершення кваліфікаційного оцінювання та невирішення питання про набрання чинності рішення відповідача від 03.06.2019 № 351/ко-19 про відповідність судді Господарського суду Київської області Горбасенка П.В. протиправною; визнати кваліфікаційне оцінювання судді Господарського суду Київської області Горбасенка П.В., щодо якого прийнято рішення відповідачем від 03.06.2019 № 351/ко-19 про відповідність займаній посаді, успішно завершеним; визнати рішення відповідача від 03.06.2019 № 351/ко-19 щодо судді Господарського суду Київської області Горбасенка П.В. таким, що набрало чинності 28.01.2020, тобто з дня набрання чинності судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2019 у справі № 640/12018/19, яким скасовано висновок ГРД від 02.06.2019 про невідповідність судді Господарського суду Київської області Горбасенка П.В. критеріям доброчесності та професійної етики.

Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 9901/84/21 (адміністративне провадження № П/9901/84/21), залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 9901/84/21 (провадження № 11-523заі21), у задоволенні адміністративного позову Горбасенку П.В. було відмовлено.

ГРД визнає, що кожна особа має право на судовий захист, водночас зазначає, що судовий захист не може бути використаний для ухилення від виконання покладеного на особу законом обов’язку, тому це оцінюється в контексті мотивації судді та його послідовної поведінки, спрямованої на ухилення від проходження процедур кваліфікаційного оцінювання.

9. Суддя допускав поведінку, яка призвела до істотних порушень правил процесу або істотного порушення основоположних прав і свобод, або очевидного та істотного порушення права на справедливий суд, або до значного суспільного резонансу при наявності фактів, які свідчать про обґрунтованість сумніву у чесності, неупередженості чи непідкупності судді та невмотивованість таких дій судді, що негативно впливає на авторитет правосуддя та суспільну довіру до суду (додатковим індикатором для цього можуть бути рішення Європейського суду з прав людини, рішення вищих інстанцій, окремі ухвали, притягнення до дисциплінарної відповідальності, очевидний характер порушень, масові протести, звернення міжнародних організацій, авторитетних громадських чи професійних організацій, обмеження доступу до правосуддя тощо).

Проаналізувавши Єдиний реєстр судових рішень, ГРД виявила наявність судових рішень (ухвал), винесених суддею, які свідчать про певне систематичне обмеження доступу до суду позивачів. Зокрема, у 2018–2023 роках Горбасенком П.В. винесено 46 ухвал про залишення позовних заяв без руху, обумовлених надмірним формалізмом та/або порушенням норм процесуального права (наприклад, жодною нормою Господарського процесуального кодексу України не визначено, що в позовній заяві мають міститись відомості щодо того, якому способу (способам) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або іншому способу (способам) захисту прав та інтересів відповідає заявлена позивачем вимога про стягнення коштів).

Крім того, за результатами аналізу Єдиного реєстру судових рішень ГРД встановлено наявність за 2018–2023 роки 12 ухвал про повернення позовних заяв, винесення яких обумовлене надмірним формалізмом та/або порушенням норм процесуального права, що загалом дає підстави для висновку про певне систематичне обмеження доступу до суду позивачів.  

Наявні також скасовані апеляційним судом ухвали про повернення позовних заяв з огляду на те, що на практиці порушення доступу до правосуддя у формі надмірно формалізованого підходу до розгляду питання прийняття позовних заяв має латентний (прихований) характер і такі ухвали нечасто оскаржуються в апеляційному порядку.  

Додатково ГРД надано Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але може бути використана під час оцінювання судді:

1. Численні матеріали журналістських розслідувань містять інформацію про те, що ОСОБА_13 був залучений у незаконному відведенні земель у Софіївській Борщагівці. Землі під забудову були надані ТОВ «УКРПОЛІСКОРМ» (код ЄДРПОУ 35905571), засновником якого на той час була ОСОБА_14, дружина народного депутата від Радикальної партії Скуратовського С.І. Відповідно до звіту тимчасової депутатської комісії 6-го скликання Софіївської Борщагівки щодо перевірки законності надання рішень на виділення земельних ділянок за 2006–2010 роки землю в Софіївській Борщагівці, на якій згодом було здійснено незаконне будівництво, також було виділено й ОСОБА_1 «за рішенням 30-ї сесії 5-го скликання від 16.09.2009 № 13 виділено земельну ділянку ОСОБА_1 у с. Софіївська Борщагівка, площею 0,4987 га, для ведення особистого селянського господарства». У цьому звіті тимчасової комісії йдеться, що «голова сільради Кремець СВ. зловживав своїм службовим становищем, на власний розсуд у корисливих інтересах третіх осіб придумав наявність в межах села землі для ведення особистого селянського господарства і розпорядився зазначеними землями без відома територіальної громади села Софіївська Борщагівка в особливо великих площах 16,6538 га, в тому числі: ОСОБА_7, загальною площею 6,7049 га; ОСОБА_13, загальною площею 8,9390 га; ОСОБА_15, загальною площею 1,0099 га, при цьому, не дотримуючись законодавчих актів, зазначених у матеріалах цієї перевірки». У відкритих джерелах також міститься лист громади села Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району, у якому, окрім іншого, з посиланням на вказаний вище звіт тимчасової комісії зазначено, що «Скуратовський С.І. та ОСОБА_13, які за рахунок своїх зв’язків у правоохоронних органах, в прокуратурі та кримінальному середовищі допомагали та допомагають це все приховувати, і у якості вдячності на сьогоднішній день вони мають на себе та членів родини чи підставних осіб, у приватній власності десятки гектарів землі. У ніч з 04 на 05 липня 2011 року у нашому селі відбулося рейдерське захоплення адміністративного приміщення Софіївсько-Борщагівської сільської ради». Таким чином, у стороннього спостерігача простежується зв’язок між ОСОБА_13 та Скуратовським С.І. як бізнес-партнерами. Повертаючись до ТОВ «УКРПОЛІСКОРМ» (код ЄДРПОУ 35905571), слід констатувати, що ця компанія з 2017 року перебуває в ліквідаційній процедурі (справа № 911/1418/17), введеній за спрощеною процедурою, передбаченою статтею 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на підставі постанови Господарського суду Київської області від 08.06.2017. На сьогодні повноваження ліквідатора в цій справі виконує арбітражний керуючий Охріменко О.О. відповідно до ухвали суду від 29.11.2023. ТОВ «УКРПОЛІСКОРМ» (код ЄДРПОУ 35905571) журналісти пов’язують ще з однією компанією, яка також ймовірно належить Скуратовському С.І. – ТОВ «СОФІЯ БУД ГРУП» (код ЄДРПОУ 40544482), яка також залучена в «земельний судовий процес» (справа  № 757/56995/20-ц) та інші судові процеси. Між іншим, в одному із судових рішень Вищого антикорупційного суду Скуратовський С.І. фігурує через те, що ймовірно «в декларації за 2015 рік не зазначив інформацію про суб’єкти господарської діяльності, засновником та кінцевим бенефіціарним власником яких є його дружина, а саме: ТОВ «Укрполіскорм» (ЄДРПОУ: 35905571), ПП «Грін-Грей» (ЄДРПОУ 31818023), ТОВ «КУА «Євроінвест Плюс», ТОВ « КФ «Соло» (ЄДРПОУ 34902955), про транспортний засіб Mercedes-Benz S450, об’єкт нерухомого майна нежитлове приміщення для використання під офіс, площею 120,1 кв.м». Стосовно ТОВ «СОФІЯ БУД ГРУП» (код ЄДРПОУ 40544482) наразі також відкрито провадження у справі № 911/899/22 про банкрутство відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 25.07.2022. Саме в межах цієї справи розглядається спір у справі № 757/56995/20-ц, відповідачами у якій, за даними офіційного порталу «Судова влада України» є ОСОБА_13, його дружина – ОСОБА_15, ТОВ «СОФІЯ БУД ГРУП» (код ЄДРПОУ 40544482), ТОВ «БРОКВІТАЛ» (код ЄДРПОУ 40824456), а третьою особою є ТОВ «УКРПОЛІСКОРМ» (код ЄДРПОУ 35905571). Цей спір стосується земельних ділянок у Софіївській Борщагівці, але після часткового задоволення позову рішенням Печерського районного суду міста Києва від 21.04.2021 справа після скасування цього рішення спочатку надійшла до Києво-Святошинського районного суду Київської області, а згодом відповідною ухвалою передана за підсудністю до Господарського суду Київської області. Загалом відомим є той факт, що справи про банкрутство ініціюються для так званої концентрації пов’язаних судових спорів у межах такої справи або для штучної зміни підсудності справи. ТОВ «УКРПОЛІСКОРМ» за даними журналістів також володіла ще однією компанією – ПП «ГРІН-ГРЕЙ» (код ЄДРПОУ 31814023), де ОСОБА_14 була кінцевим бенефіціаром, яку засоби масової інформації пов’язують із земельними справами у Софіївській Борщагівці. ТОВ «БРОКВІТАЛ» (код ЄДРПОУ 40824456), за даними офіційного порталу «Судова влада України», також є відповідачем у справі № 757/56995/20-ц, це товариство наразі ліквідовано на підставі ухвали Господарського суду Запорізької області від 03.06.2021 у справі № 908/2646/20 (державна реєстрація припинення юридичної особи у зв’язку з визнанням її банкрутом проведена 10.06.2021), тобто вже після ухвалення рішення Печерським районним судом міста Києва про задоволення позову. Таким чином, три юридичні особи, фігуранти справи № 757/56995/20-ц, або ліквідовані або перебувають в процедурах банкрутства, дві з яких розглядаються в Господарському суді Київської області.

2. ОСОБА_16 (син ОСОБА_13), фігурант численних журналістських розслідувань, відповідно до Єдиного реєстру довіреностей свого часу видавав довіреність на користування гідроциклом на ім’я ОСОБА_1 та ОСОБА_17. ОСОБА_18 (ймовірно брат останнього) є співзасновником юридичної особи – ТОВ «УКРЕЙНІАН ДІГІНГ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 41915051) із часткою 67%. Цю юридичну особу у справах № 320/2565/20 (подано 17.03.2020, повернуто 20.08.2020), № 320/2568/20 (подано 17.03.2020, повернуто 14.05.2020), № 320/2564/20 (подано 17.03.2020, повернуто 11.08.2020),  № 320/2566/20 (подано 17.03.2020, повернуто 09.07.2020) представляв адвокат Дяченко Валерій Васильович. Водночас у справі № 911/231/22, яка розглядалась суддею, зокрема 30.09.2022 під час ухвалення судового рішення в засіданні від імені відповідача брав участь адвокат Дяченко В.С. (ордер серії АІ № 1285998 від 05.09.2022). За пошуком в Єдиному реєстрі адвокатів виявлено адвоката Дяченка Віталія Сергійовича, його адвокатська діяльність з 26.10.2018 зупинена на підставі заяви, тому він вочевидь не міг брати участі у справі № 911/231/22 на підставі ордеру адвоката. Виявлено також адвоката Дяченка Віталія Сергійовича, свідоцтво від 19.10.2018. Об’єктивних відомостей стосовно представника відповідача в ГРД немає, тому залишається ризик можливого ухвалення судового рішення у справі № 911/231/22 в умовах конфлікту інтересів. Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення від 30.09.2022 було спочатку скасовано Північним апеляційним господарським судом постановою від 26.09.2023, а потім змінено постановою Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 11.03.2024. Також у цій справі постановою Північного апеляційного господраського суду від 15.11.2022 скасовано ухвалу Господарського суду Київської області від 05.07.2022, постановлену суддею Горбасенком П.В. Таким чином, потребує пояснень судді питання чи брав участь у справі № 911/231/22 як представник якоїсь із сторін адвокат Дяченко Валерій Васильович.

3. З офіційного порталу «Судова влада України» також стало відомо про те, що стосовно судді розглядалась справа № 761/16195/24. У цій справі встановлено, що «24.04.2024 о 15 годині 30 хвилин по вулиці С. Петлюри в м. Києві,  Горбасенко П.В., керуючи автомобілем марки Шевроле, не був уважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, перед початком руху, не переконався в безпечності маневру, під час руху заднім ходом не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, в наслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки БМВ, що призвело до механічного пошкодження обох транспортних засобів, тобто порушив вимоги п. 2.3 (б), п. 10.9 Правил дорожнього руху України». Однак постановою від 14.06.2024 Горбасенка П.В. хоча й було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) (протокол від 24.04.2024 серії ААД № 854591), але в той же час звільнено від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАП за малозначністю правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

V. Пояснення судді.

Щодо пунктів 1 та 4 висновку ГРД від 07.07.2024 суддя зазначив, що його батько  ОСОБА_2 (за першою вищою освітою – інженер-будівельник, Указом Президента України від 08.09.1993 № 2013 присвоєно звання «Заслужений будівельник України») з 1997 року займається підприємницькою діяльністю, яка здебільшого полягає у проєктуванні, інвестуванні, будівництві, введенні в експлуатацію і реалізації багатоквартирних будинків.

За 20 років активної підприємницької діяльності в галузі архітектури, проєктування, будівництва та дольового інвестування в будівництво ОСОБА_2 отримав значно більше доходів ніж ті, що відображені в ДРФО. Проте щодо цих доходів не було і наразі немає законодавчо встановленого обов’язку декларування фізичною особою. Так, батько судді  не був зобов’язаний декларувати як фізична особа дохід від надання в оренду об’єктів нерухомості та отримання дивідендів у різних підприємствах з широким спектром господарської діяльності. Такі доходи в нього були впродовж багатьох років.

Ураховуючи зміст статті 170 Податкового кодексу України ОСОБА_2 не було допущено жодного порушення законодавства, оскільки при отриманні такого виду доходів податковим агентом виступає контрагент, на якому лежить обов’язок їх перерахування та надання інформації податковій.

Батько судді 12.12.2002 отримав у дарунок від його матері ОСОБА_4 250 000 грн, що в еквіваленті на той час дорівнювало близько 50 000 доларів США. Це підтверджується раніше доданими до суддівського досьє документами. У 2007 році за результатами здійснення операцій з купівлі-продажу облігацій внутрішньої державної позики він отримав 3 025 147,56 грн доходу, що в еквіваленті на той час – 600 000 дол. США. Це підтверджується раніше доданими до суддівського досьє документами.

ОСОБА_2, як визнала ГРД, згідно з даними ДРФО за період 1999–2007 рік отримав 327 154,22 грн доходу, що еквівалентно 65 000 дол. США. Також батько у 2002 році отримав дарунок від матері 50 000 дол. США. Тільки рахуючи ці доходи, додавши дві цифри (65 000 + 50 000 = 115 000 дол. США) дорівнює сума на 55 000 дол. США більша, ніж необхідна для придбання цінних паперів (60 000 дол. США).

Суддя звертає увагу на те, що ГРД неправильно пораховано період між отриманням дарунка та здійсненням операцій з цінними паперами батька, а  саме: у пункті 1.2 висновку зазначено: «(12.12.2002 та 09.02.2007, тобто понад 6 років)», проте порахувавши період 12.12.2002–09.02.2007 – це 4 роки 1 місяць і 28 днів. Тобто понад 4 роки, а не понад 6 років.

Офіційний дохід Горбасенка П.В. за 2001–2007 роки становив 59 627,56 грн, що еквівалентно 9 800 дол. США, що визнано ГРД. Решту коштів для здійснення правочинів, спрямованих на придбання цінних паперів, квартири площею 95,8 кв.м та паркомісця площею 21,5 кв.м, позичив батько без складання письмових документів, що підтверджується відповідним документом.

Стосовно видання довіреностей ОСОБА_5, зокрема, на отримання коштів для нього та батька суддя пояснив, що тривалий час співпрацював із ОСОБА_5. Під час співпраці ОСОБА_5 зарекомендував себе як професійна, порядна і надійна людина, тому був довіреною особою батька з різних питань. Батько власне і відрекомендував йому ОСОБА_5.

Тези про сумнівність і нереальність згаданих вище операцій з ОВДП, на думку Горбасенка П.В., спростовуються наданими і долученими до суддівського досьє документами: договорами, розпорядженнями, актами, виписками із рахунків, платіжними дорученнями тощо.

Окремо звертає увагу на те, що ГРД неправдиво зазначила перелік майна, набутого в період шлюбу, чим суттєво викривила розмір витрат та кількість майна, набутого дружиною. Так, у період шлюбу колишньою дружиною набуто таке майно:

- 12.12.2012 – квартира площею 164,1 кв.м в місті Києві вартістю 1 649 205 грн;

- 18.12.2013 – дві земельні ділянки в Автономній Республіці Крим площею 0,0561 га вартістю 28 768 грн та площею 0,0617 га вартістю 31 640 грн;

- 17.01.2014 – два машиномісця в місті Києві №№ 117, 118 площею 17,8 кв.м вартістю 172 660 грн кожне.

Витрати на придбання майна в період шлюбу становили 1 649 205 грн + 28 768 грн + 31 640 грн +172 660 грн + 172 660 грн = 2 054 933 грн.

      Стосовно походження коштів для придбання зазначеного майна суддя зазначив, що з 22.06.2011 ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа – підприємець. У грудні 2011 року вона стала співзасновником фірми з часткою 50%. Іншим засновником є ОСОБА_13, який і заснував ТОВ «Юридична фірма «Добродії», та є компаньйоном колишньої дружини, що підтверджується доданими до суддівського досьє документами (копіями довідки ТОВ «Юридична фірма «Добродії», виписки з ЄДРЮО та ФОП). 25.12.2011 колишня дружина отримала позику в розмірі 1 800 000 грн від партнера по ТОВ «Юридична фірма «Добродії» – ОСОБА_13, що підтверджується доданою до суддівського досьє копією договору позики від 25.12.2011 № 12/2011. Надалі ОСОБА_13 підписав за довіреністю від імені ОСОБА_1 договір купівлі-продажу квартири від 20.12.2012, що підтверджується копією нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири від 20.12.2012,  доданою до суддівського досьє.

Крім того, 30.06.2010 колишня дружина разом зі своїм батьком відчужили належну їм квартиру в місті Києві за 474 600 грн, що еквівалентно на той час 60 000 дол. США (кошти в повному обсязі отримала ОСОБА_1, оскільки батько лишив їй свою половину коштів без оформлення будь-яких документів), що підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу квартири від 30.06.2010).

Дохід від підприємницької діяльності ОСОБА_1 згідно з наданими даними становив: за 2012 рік – 63 000 грн, за 2013 рік – 130 500 грн (копії довідок Державної податкової інспекції за 2012, 2013 роки наявні в суддівському досьє).

У висновку ГРД правильно зазначено про інші доходи дружини в цей період у розмірі 1 016 939 грн. Якщо підсумувати доходи, отримаємо: 1 800 000 грн + 474 600 грн + 63 000 грн + 130 500 грн - 1 016 939 грн = 3 485 039 грн. Відтак сума доходів становить 3 485 039 грн, що значно перевищує суму витрат – 2 054 933 грн.

Стосовно сумнівів ГРД у легальності походження коштів, подарованих колишньою тещею ОСОБА_1, суддя зазначає, що 17.04.2015 ОСОБА_19 (мати тещі) подарувала колишній тещі 2 300 000 грн, які остання надалі 17.04.2015 подарувала своїй дочці –  ОСОБА_1 (колишній дружині), відповідні договори дарування додані до суддівського досьє.

ОСОБА_19 була дружиною полковника Збройних сил СРСР, який обіймав вагомі військові посади в 70-ті роки минулого століття, був військовим радником в Анголі впродовж 3-х років, після звільнення з військової служби багато років працював заступником генерального директора на підприємстві військово-промислового комплексу в місті Києві.

Стосовно походження коштів колишніх тещі й тестя для придбання рухомого та нерухомого майна Горбасенко П.В. вказує, що ГРД неправдиво зазначила рік випуску автомобіля «LEXUS RX 350» – 2014 рік, та те, що його було набуто в період його шлюбу.

Цей автомобіль придбано колишньою тещею 03.04.2012 (до реєстрації шлюбу судді із ОСОБА_1 – 25.05.2012), рік його випуску – 2012, а не 2014, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Указаною помилкою ГРД викривила інформацію щодо майна, набутого колишньою тещею в період його шлюбу із ОСОБА_1, та безпідставно збільшила витрати колишньої тещі на 40 000 дол. США. Також ГРД неправдиво зазначила перелік майна, набутого колишніми тестем і тещею в період шлюбу судді з їхньою дочкою, чим суттєво викривила розмір витрат та кількість майна.  

Так, колишніми тестем та тещею було набуто таке майно: 31.05.2012 – автомобіль «VOLKSWAGEN TOUAREG» 2012 року випуску вартістю  576 774 грн, 09.10.2012 – квартира площею 52,4 кв.м вартістю 878 910 грн (місто Київ).

Якщо підсумувати їх витрати на придбання вказаного майна, отримаємо: 878 910 грн + 576 774 грн = 1 455 684 грн.

Колишня теща 23.12.2011 та 29.09.2012 відчужила дві квартири вартістю 559 251 грн, що еквівалентно 70 000 дол. США, та 727 363 грн, що еквівалентно 91 000 дол. США. Це підтверджується копіями договорів купівлі-продажу квартир, доданими до суддівського досьє. Крім того, у першому висновку ГРД правильно зазначено про інші доходи колишніх тестя і тещі у цей період – 601 411 грн. Цих коштів достатньо для придбання переліченого вище майна.

Доходи колишніх тещі й тестя становлять 559 251 грн + 727 363 грн + 601 411 грн = 1 888 025 грн. Отже, сума доходів – 1 888 025 грн, значно перевищує суму витрат – 1 455 684 грн.

Теза ГРД про можливе ухилення від сплати податків із доходів фізичних осіб у зв’язку з недекларуванням доходу від операцій з ОВДП спростовується тим, що дохід від здійснення операцій з ОВДП не оподатковується.

Незважаючи на зазначене, цей вид доходу був суддею задекларований, що підтверджується копією декларації за 2007 рік.

2. Стосовно недекларування спільної сумісної власності суддя стверджує, що ні ним,  ні ОСОБА_1 за період шлюбу не було набуто майна, щодо якого могло виникнути право спільної сумісної власності. Щодо нібито недекларування ним майна, набутого під час шлюбу та після розлучення, повідомив, що ним було все задекларовано, що підлягало декларуванню відповідно до закону.

3. Інформацію ГРД про батька – ОСОБА_2, яка нібито свідчить про підтримку агресивних дій інших держав проти України, колаборацію з представниками таких держав, окупаційною адміністрацією або їх пособниками, суддя вважає такою, що грунтується на припущеннях, оскільки видані на ім’я батька третіми особами у 2014 році та ОСОБА_2 на ім’я судді у 2015 році та 2017 році довіреності щодо розпорядження автомобілем жодним чином не свідчать про його спілкування з батьком у 2019 році.

ОСОБА_2 було придбано квартиру в місті Ялті після псевдореферендуму відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного 04.04.2014 у місті Києві з українською юридичною особою за українським законодавством.

Суддя також зазначив, що ніколи не мав і не має жодного рухомого чи нерухомого майна в Криму.

Стосовно можливого перебування ОСОБА_2 у лютому – березні 2022 року на окупованій частині Київської області та, відповідно, його ймовірної участі у збройній агресії проти України суддя зазначає, що звертався до Служби безпеки України  із заявою про проведення перевірки викладених припущень. За результатами такої перевірки СБУ повідомила про відсутність інформації щодо перебування ОСОБА_2 у лютому – березні 2022 року на окупованій частині Київської області та його участі у збройній агресії проти України.

5. Суддя вважає, що звинувачення в отриманні невиправданих преференцій і використанні родинних зв’язків для здійснення кар’єри є абсолютно голослівними і надуманими, безпідставними припущеннями, оскільки він отримав диплом бакалавра та магістра з відзнакою. На момент закінчення навчання у нього була майже завершена кандидатська дисертація, яку згодом він і захистив. Будучи студентом, він майже три роки працював за фахом на декількох підприємствах, що вели активну господарську діяльність, та переконався наскільки важливо для них мати надійний юридичний супровід та захист,  отримати справедливе і законне вирішення судових спорів. Все це в сукупності й формувало в нього бажання стати суддею. 

Стосовно зайняття посади судді в молодому віці Горбасенко П.В. зазначив, що відповідно до вимог законодавства у 2010 році суддею можна було стати у віці 25 років, він цим вимогам відповідав.

Наказ про зарахування Горбасенка П.В. до штату Господарського суду Київської області було видано, коли йому виповнилось повних 26 років. Згодом колектив суду шляхом таємного голосування у 2014 році обрав його заступником голови суду, а у 2019 році – головою суду. В обох випадках він був наймолодшим суддею на адміністративній посаді за всю історію Господарського суду Київської області. У 2023 році його обрано колективом головою суду повторно.

Ці факти підтверджують наявність у нього певних здібностей, авторитету в колективі,  а не отриманих преференцій. Крім того, коли його було обрано на ці посади, ОСОБА_9 не був членом Вищою ради правосуддя і не працював суддею, а вже перебував у відставці.

6. Стосовно тверджень ГРД щодо подання суддею двох ідентичних позовів про розірвання шлюбу зазначає, що дійсно ним було подано два позови, але різних.

Ідентичним є позов до того самого відповідача з тими самими та/або частково видозміненими позовними вимогами. Перший позов подано як спільну заяву про розірвання шлюбу, яка розглядається в порядку окремого провадження згідно з частиною третьою статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, де заявниками (позивачами) є одночасно і він, і колишня дружина, що підтверджується змістом ухвали суду про повернення позову від 26.09.2023. Проте, оскільки цей позов подано через електронний суд, а функціонал електронного суду не дозволяє підписати позов від двох або більше позивачів, позов було підписано тільки суддею і  надалі повернено з урахуванням його заяви та відсутності підпису колишньої дружини.

    Другий позов подано суддею як позивачем до колишньої дружини – відповідача, який розглядається в порядку позовного провадження також через електронний суд, що підтверджується змістом постановлених ухвал і ухваленим у цій справі рішенням.  Вважає, що оскільки практично одночасно з поданим ним другим позовом через електронний суд надійшла заява колишньої дружини про визнання позову, його було розглянуто так швидко.

7. Для об’єктивної, кваліфікованої та компетентної перевірки негативної інформації ГРД щодо кандидатської дисертації суддя Горбасенко П.В. звернувся до Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України із запитом щодо проведення науково-правової експертизи його кандидатської дисертації.

За результатами цієї експертизи науковий експерт Зоя Загиней-Заболотенко, доктор юридичних наук, професор, завідувач відділу проблем кримінальго права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України склала, а директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор Скрипнюк О.В. затвердив висновок, у якому детально проаналізовано зміст дисертації судді та зазначено, що дисертаційна робота Горбасенка П.В. відповідає вимогам  нормативних актів, які були чинними на момент захисту; у дисертації відсутній академічний плагіат; виявлені у звіті особливості дисертації ні самі по собі, ні в сукупності не ставлять під сумнів оригінальність, новизну дисертаційної роботи, обгрунтованість, достовірність одержаних ним наукових результатів.

8. ОСОБА_1 має самостійний обов’язок подавати електронні декларації та сумлінно його виконує як депутат Київської міської ради, інформація щодо її майнового стану з 2015 року оприлюднюється на сайті Національного агенства з питань запобігання корупції.  

З моменту розлучення у 2014 році і до повторного одруження у 2022 році колишня дружина не набула додатково у власність жодного нерухомого майна, що підтверджується змістом поданих нею декларацій за 2015–2021 роки.

З 2012 року до 2014 року (період першого шлюбу зі ОСОБА_1) суддя задекларував майно колишньої дружини. Після повторного укладення шлюбу у 2022 році він також задекларував майно ОСОБА_1 у декларації за 2022 рік, як того вимагає закон.

Зазначає, що і він і його колишня дружина є суб’єктами електронного декларування незалежно від того, в шлюбі вони чи ні, все майно задекларовано і ця інформація є відкритою і загальнодоступною. Зрозуміло, що при наявності цієї відкритості і прозорості немає ніякого сенсу (безглуздо) намагатися приховати майно шляхом фіктивного розлучення в той час, як приховувати нічого.

Стосовно повторного одруження та розлучення зі ОСОБА_1 суддя зазначає, що він разом із колишньою дружиною вдруге спробував жити разом  шляхом повторної реєстрації шлюбу задля налагодження звичних сімейних стосунків і для зручності в спілкуванні з дитиною, полегшення вирішення сімейних і побутових питань. Другий шлюб продовжувався майже два роки. Проте між ними знову не було досягнуто згоди щодо принципових для обох питань, а тому подальше спільне життя та побут були неможливі. 

Стосовно оскарження висновку ГРД про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики пояснив, що використовував право на судовий захист, оскільки на той момент Комісія чотири роки не працювала, до суду представник Комісії не з’являвся, пояснень не надавав, як і ГРД.

ГРД не реагувала на його листи, висновок не змінила, хоча суддя надавав ГРД свої пояснення. Крім того, на той момент не було сталої практики щодо зазначеного вище питання.

9. Суддя пояснив, що згідно зі статистичними даними з усіх суддів Господарського суду Київської області за 2018–2023 роки він найменше серед інших залишав без руху позовні заяви (15 місце з 29-ти суддів) і повертав їх (23 місце з 29-ти суддів). Отже, вважає, що забезпечив більший доступ до суду позивачів порівняно з більшістю інших суддів та значно менше постановляв ухвал про залишення без руху та повернення позовних заяв за 2018–2023 роки, що підтверджує статистичні дані стосовно суддів Господарського суду Київської області за 2018–2023 роки.

Зауважує, що  відповідно до пункту 4 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закову і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Стосовно додаткової інформації ГРД, яка сама по собі не є підставою для висновку, але має бути в сукупності з іншою інформацією врахована під час здійснення процедур кваліфікаційного оцінювання Горбасенко П.В. зазначає, що ця інформація взагалі не заслуговує на увагу, оскільки складається з припущень, неточної, неповної та недостовірної інформації, не стосується  процедури кваліфікаційного оцінювання судді.

Під час співбесіди у  пленарному засіданні суддя підтвердив надані раніше Комісії письмові пояснення.

 

VI. Стосовно обставин, указаних у висновку ГРД, Комісія зазначає таке.

 

1. Стосовно відсутності переконливої інформації про джерела походження ліквідного майна, витрат, отриманих благ судді та членів його сім’ї чи близьких осіб, легальність походження яких, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви.

Згідно наданого висновку ГРД суддя та його близькі особи, зокрема колишня дружина, батько та колишні тесть із тещею, у період  з 2008 року дотепер були та є власниками значної кількості нерухомого майна, загальна вартість якого не відповідає задекларованим доходам судді та його близьких осіб.

Зокрема, суддя 15.02.2008 набув право власності на квартиру площею 95,8 кв.м, вартість якої згідно з договором купівлі-продажу становить 1 868 100,00 грн, яку суддя 25.12.2015 продав за договором купівлі-продажу за 1 377 400,00 грн.

Крім того, 10.06.2008 суддя придбав машиномісце у м. Київ площею 21,5 кв.м вартістю 189 842,00 грн, яке надалі було реалізоване ним за договором купівлі-продажу від 14.03.2018 за 395 000,00 грн.

У цей період Горбасенко П.В. працював помічником судді Вищого господарського суду України, закінчивши перед цим 31.01.2007 вищий навчальний заклад, тобто не мав коштів для придбання такого вартісного майна. Офіційний дохід судді у 2001–2007 році становив 59 627, 56 грн, дохід Горбасенка В.І., за даними ДРФО, за 1999–2007 роки становив 327 154, 22 грн, у матері Горбасенка П.В. до 2007 року відсутній будь-який дохід.

Суддя пояснив, що значну частину коштів (1 005 437, 25 грн) він отримав, здійснюючи у 2007 році операції з купівлі-продажу ОВДП, частину доклав своїх заощаджень, решту коштів для придбання квартири надав йому батько. Горбасенко П.В. задекларував цей вид доходу, про що зазначено в  його декларації за 2007 рік.

Машиномісце суддя придбав частково за рахунок власних заощаджень і коштів наданих батьком без складання будь-яких документів.

Листом від 02.06.2016 ОСОБА_2 підтвердив, що надавав неодноразово протягом 2007–2008 років Горбасенку П.В. позики для придбання цінних паперів та нерухомого майна. Всі позики були анульовані ним, оскільки Горбасенко П.В. виконав всі взяті на себе зобов’язання.

Горбасенко П.В. зазначив, що його батько ОСОБА_2 за спеціальністю є інженером-будівельником, з 1997 року займається підприємницькою діяльністю, яка здебільшого полягає у проєктуванні, інвестуванні, будівництві, введенні в експлуатацію і реалізації багатоквартирних будинків. За 20 років активної підприємницької діяльності в галузі архітектури, проєктування, будівництва та дольового інвестування в будівництво ОСОБА_2 отримав значно більше доходів ніж ті, що відображені в ДРФО.  

У 2007 році ОСОБА_2 згідно з договорами купівлі-продажу за період з 09.02.2007 до 14.02.2007 було придбано ОВДП на суму 294 205,00 грн.

Загалом ОСОБА_2 отримав прибуток з операцій купівлі-продажу ОВДП у розмірі 3 025 147,56 грн (еквівалентно 600 000,00 дол. США).

ОСОБА_2 12.12.2002 отримав у дарунок від його матері ОСОБА_4 250 000 грн, що підтверджується копією договору дарування від 12.12.2002 (посвідченого нотаріально), що на момент вчинення договору дарування становило суму, еквівалентну 50 000,00 дол. США.

Отже, ОСОБА_2, за даними ДРФО, за період 1999–2007 роки отримав 327 154, 22 грн доходу, у 2002 році отримав дарунок від матері  в розмірі 250 000 грн та прибуток від операцій купівлі-продажу цінних паперів (облігацій внутрішньої державної позики) у розмірі 3 025 147, 56 грн (еквівалентно 600 000, 00 дол. США).

Стосовно придбання суддею та його батьком зазначених вище облігацій за ціною нижчою за номінальну вартість цих цінних паперів та реалізацію цих самих цінних паперів за ціною, яка вже майже в 10 разів є вищою за ціну придбання, суддя пояснив, що банк продавав ці облігації з дисконтом, операції купівлі-продажу підтверджені необхідними документами, виписками тощо.

Стосовно виданих довіреностей на ОСОБА_5, у тому числі, на отримання коштів для нього та батька зазначив, що ОСОБА_2 тривалий час співпрацював із ОСОБА_5, останній був довіреною особою батька з різних питань. Батько відрекомендував йому ОСОБА_5 і суддя вважав можливим видати на його ім’я довіреності для отримання коштів.

 Комісія вважає, що наданими до суддівського досьє Горбасенка П.В. документами підтверджено можливість купівлі ОСОБА_2 облігацій на загальну суму 294 205 грн і можливість надання позик сину для придбання ним облігацій, купівлі квартири площею 95,8 кв.м і машиномісця.

Стосовно майна колишньої дружини суддя пояснив, що абсолютна більшість майна ОСОБА_1 набуто до їхнього одруження, а саме:

  - 30.03.2006 – квартира площею 156,0 кв.м в місті Києві (після перепланування квартири у 2012 році її площа становить 155,4 кв.м);

- 29.07.2011 – нежиле приміщення площею 122,1 кв.м в Автономній Республіці Крим;

- 28.12.2010 – садовий будинок площею 322, 4 кв.м в Автономній Республіці Крим;

- 15.06.2010 – садовий будинок площею 314,6 кв.м в Автономній Республіці Крим;

- 17.04.2007 –  земельна ділянка площею 0,0501 га в місті Києві;

- 26.10.2010 – земельна ділянка площею 0,0999 га в місті Києві;

- 24.04.2008 – два машиномісця №№ 104,105 площею 20,70 кв.м та 20,30 кв.м відповідно в місті Києві;

-  02.02.2009 – автомобіль «AUDI Q7» 2007 року випуску.

Зазначене підтверджується наданими Горбасенком П.В. до Комісії копіями документів, зокрема: свідоцтва про право власності квартири площею 155,4 кв.м від 30.03.2006 № 578-С/КІ; свідоцтва про право власності квартири у місті Києві площею 156,0 кв.м від 30.03.2006 та технічних паспортів (до і після перепланування), договору про заміну сторони за договором інвестування від 17.06.2005; свідоцтва про право власності будинку площею 122,1 кв.м від 29.07.2011 та витягу про державну реєстрацію прав; договору купівлі-продажу садового будинку площею 322,4 кв.м від 28.12.2010; договору купівлі-продажу садового будинку площею 314,6 кв.м від 15.06.2010; державного акта про право власності на земельну ділянку площею 0,0501 га від 17.04.2007; договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0999 га від 26.10.2010 № 8076 та витягу з державного реєстру правочинів; договору уступки права вимоги за договором інвестування у нерухомість та управління майном від 04.05.2005 № 86167; свідоцтва про право власності на два машиномісця №№ 104, 105 площею 20,70 кв.м від 24.04.2008 та 20,30 кв.м від 24.04.2008; свідоцтва про реєстрацію автомобіля  «AUDI Q7» 2007 року випуску від 02.02.2009.

 У період їхнього шлюбу колишньою дружиною було набуто таке майно:

- 12.12.2012 –  квартира площею 164,1 кв.м в місті Києві вартістю 1 649 205 грн;

- 18.12.2013 – дві земельні ділянки в Автономній Республіці Крим площею 0,0561 га вартістю 28 768 грн; площею 0,0617 га вартістю 31 640 грн;

- 17.01.2014 – два машиномісця в місті Києві №№ 117,118 площею 17,8 кв.м вартістю 172 660 грн кожне.

На підтвердження цього Горбасенко П.В. надав до Комісії копії: договору купівлі-продажу квартири площею 164,1 кв.м від 12.12.2012 № 10145; двох договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 18.12.2013 площею 0,0561 га № 855 та площею 0,0617 га № 853; двох договорів купівлі-продажу машиномісця від 17.01.2014 №№ 752, 753 площею 17,8 кв.м №№ 117, 118 та витягів із державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.01.2014 №№ 804007, 804001.

Отже витрати на придбання майна в період шлюбу становили 2 054 933 грн.

Згідно з матеріалами суддівського досьє з 22.06.2011 колишня дружина судді зареєстрована як фізична особа – підприємець. У грудні 2011 року вона стала співзасновником ТОВ «Юридична фірма «Добродії» з часткою 50%. Іншим засновником є ОСОБА_13, що підтверджується копіями довідки ТОВ «Юридична фірма «Добродії», виписок з ЄДРЮО та ФОП.

ОСОБА_1 25.12.2011 отримала позику в розмірі 1 800 000 грн від ОСОБА_13, що підтверджується копією договору позики від 25.12.2011 № 12/2011 та його особистими поясненнями. Надалі ОСОБА_13 підписав за довіреністю від імені ОСОБА_1 договір купівлі-продажу квартири від 12.12.2012, що підтверджується копією нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири.

Крім того, 30.06.2010 колишня дружина разом зі своїм батьком відчужили належну їм квартиру за 474 600 грн, що еквівалентно на той час  60 000 дол. США (кошти в повному обсязі отримала ОСОБА_1, оскільки батько лишив їй свою половину коштів без оформлення будь-яких документів), що підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу квартири від 30.06.2010.

ОСОБА_19 (мати колишньої тещі) 17.04.2015 подарувала колишній тещі 2 300 000 грн, які остання надалі подарувала своїй дочці ОСОБА_1 (колишній дружині),  що підтверджується відповідними договорами.  

Дохід від підприємницької діяльності ОСОБА_1 згідно з даними,  отриманими від Державної податкової інспекції, становив: за 2012 рік – 63 000 грн, за 2013 рік – 130 500 грн, що підтверджується копіями довідок Державної податкової інспеції за 2012, 2013 рік. Крім того,  інші доходи в цей період становили 1 016 939 грн.

Крім того, надані до Комісії документи підтверджують отримання ОСОБА_1 у період шлюбу матеріальної допомоги від її батька в значному розмірі.

Отже, сума доходів колишньої дружини судді перевищує суму витрат в розмірі 2 054 933 грн.

Суддя зазначив, що все майно набуто в період шлюбу колишньою дружиною за її особисті кошти (набуті до шлюбу), а отже, не є спільною сумісною власністю. Також суддя пояснив, що на період шлюбу в них була усна домовленість: все що буде набуто ними у шлюбі залишиться у власності того з подружжя, хто фактично це майно набув. Указав, що все це майно декларується дружиною після розлучення як самостійним суб’єктом декларування, а інформація щодо її майнового стану з 2015 року оприлюднюється на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. Крім того, після розлучення (у грудні 2014 року) не було ініційовано та  наразі відсутні будь-які судові спори щодо майна, набутого ним або колишньою дружиною у шлюбі, що підтверджує, що  ні ним, ні колишньою дружиною не було набуто спільної сумісної власності в період шлюбу.

Стосовно майна, набутого батьками колишньої дружини в період перебування Горбасенка П.В. в шлюбі з колишньою дружиною, суддя повідомив, що частину майна було подаровано, зокрема: квартира площею 52,19 кв.м в місті Києві отримана колишньою тещею від її матері в дарунок, що підтверджується копією договору дарування квартири від 20.08.2013 № 7828; автомобіль «AUDI А6 QUATTRO» 2005 року випуску подаровано ОСОБА_1.  

Комісією з наданих суддею документів встановлено, що автомобіль «LEXUS RX 350» 2012 року випуску придбано колишньою тещею у квітні 2012 року, тобто до реєстрації шлюбу Горбасенка П.В. зі ОСОБА_1. Це підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Отже, у період першого шлюбу зі ОСОБА_1 колишніми тестем і тещею набуто:

• 31.05.2012 – автомобіль «VOLKSWAGEN TOUAREG» 2012 року випуску, вартістю 576 774 грн;
•  09.10.2012 – квартира площею 52,4 кв.м за 878 910 грн.  

Таким чином, витрати на придбання майна колишніми тещею і тестем становлять 1 455 684 грн.

Стосовно походження коштів для придбання вказаного майна суддя пояснив, що колишня теща відчужила дві квартири за 559 251 грн, що еквівалентно 70 000 дол. США та 727 363 грн, що еквівалентно 91 000 дол. США. Це підтверджується доданими до суддівського досьє копіями договорів купівлі-продажу квартир. Крім того, інші доходи колишніх тестя і тещі у цей період становили 601 411 грн.

Отже, доходи колишніх тещі  й тестя перевищують суму витрат.

Крім того, Національним агенством з питань запобігання корупції складено довідку  від 10.05.2024 № 90/24 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2022 рік (виправленої), поданої Горбасенком П.В., суддею, головою Господарського суду Київської області. У довідці зазначено, що, зокрема, ознак правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 172-6 КУпАП та статтею 366-2 Кримінального кодексу України, не встановлено; точність оцінки задекларованих активів відповідає даним, отриманим з наявних джерел; наявність ознак конфлікту інтересів не встановлено; ознак незаконного збагачення не встановлено; ознак необгрунтованості активів не встановлено.

Оцінюючи в сукупності викладені факти, Комісія дійшла висновку, що Горбасенко П.В. надав чіткі та переконливі докази, що спростовують сумніви щодо його відповідності критеріям доброчесності та професійної етики в цій частині висновку.

2.  Стосовно того, що Горбасенко П.В. не декларував майно колишньої дружини, набуте під час шлюбу, після розлучення, не зазначав у деклараціях за 2015, 2016, 2017, 2018 роки інформацію про членів сім’ї у відповідному розділі декларацій суддя пояснив, що з 2012  до 2014 року (період першого шлюбу зі ОСОБА_1) він задекларував майно колишньої дружини, як того вимагає закон.

Після повторного укладення шлюбу у 2022 році він також задекларував майно ОСОБА_1 у декларації за 2022 рік.

Статтею 60 Сімейного кодексу України визначено, що майно, яке набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Набуваючи у власність майно, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання цим майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 Сімейного кодексу України).

Суддя пояснив, що на період шлюбу в них була усна домовленість: все що буде набуто ними у шлюбі залишиться у власності того з подружжя, хто фактично це майно набув. Крім того, після розлучення (у грудні 2014 року) не було ініційовано та  наразі відсутні будь-які судові спори щодо майна, набутого ним або колишньою дружиною у шлюбі, що підтверджує, що ні ним, ні колишньою дружиною не було набуто спільної сумісної власності в період шлюбу.

Горбасенко П.В. зазначає, що ОСОБА_1 має самостійний обов’язок подавати електронні декларації та сумлінно його виконує як депутат Київської міської ради,  інформація щодо її майнового стану з 2015 року оприлюднюється на сайті Національного агенства з питань запобігання корупції.

Крім того, з моменту розлучення у 2014 році і до повторного одруження у 2022 році колишня дружина не набула додатково у власність жодного нерухомого майна, що підтверджується поданими нею деклараціями за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки.

Комісія зазначає, що суддя та його колишня дружина є суб’єктами електронного декларування, у зв’язку з чим декларують все належне їм майно незалежно від шлюбних стосунків, вказана інформація є відкритою і загальнодоступною, що виключає можливість будь-якого навіть ймовірного приховування Горбасенком П.В. майна дружини.

Стосовно повторного одруження та розлучення зі ОСОБА_1 суддя зазначає, що він разом із колишньою дружиною вдруге спробував жити разом задля налагодження звичних сімейних стосунків і для зручності в спілкуванні з дитиною, полегшення вирішення сімейних і побутових питань. Проте між ними знову не було досягнуто згоди щодо принципових для них обох питань, а тому подальше спільне життя та побут були неможливі. 

Комісія вважає пояснення Горбасенка П.В. обгрунтованими та достатніми, які спростовують сумніви щодо його відповідності критеріям доброчесності та професійної етики в цій частині висновку.

У деклараціях за 2017–2019 роки суддя не зазначав інформації про дочку ОСОБА_6, оскільки вона з ним не проживала. Пізніше були надані роз’яснення Національного агенства з питань запобігання корупції, де чітко зазначено, що членами сім’ї суб’єкта декларування є діти суб’єкта декларування до досягнення ними повноліття незалежно від їх спільного проживання із суб’єктом декларування упродовж звітного періоду, тому в декларації за 2020 рік він вже зазначав відомості про свою дочку.

Суддя надав Комісії докази – звернення до Національного агенства з питань запобігання корупції з правкою до декларації за 2019 рік, а саме зазначення даних дочки – ОСОБА_6, яка з ним не проживає.

Комісія зазначає, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції»  членами сім’ї є особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Отже, Горбасенко П.В. повинен був з 2017 року декларувати інформацію про свою дочку в щорічних деклараціях.

Оцінивши зміст указаних неточностей у деклараціях та пояснення судді, Комісія розцінює ці дії як допущення Горбасенко П.В. помилки без ознак умислу або грубої недбалості під час заповнення декларацій, що не має негативного впливу на вирішення питання щодо відповідності судді критерію доброчесності.

3. Стосовно того, що батько судді ОСОБА_2 допускав поведінку, що свідчить про підтримку агресивних дій інших держав проти України, колаборацію з представниками таких держав, окупаційної адміністрації або їх пособниками (наприклад, без нагальної потреби відвідував РФ після початку збройної агресії, тимчасово окуповані території).

У висновку ГРД в цій частині йдеться про можливість  підтримання зв’язків судді з його батьком ОСОБА_2, який тривалий час  проживає в окупованому Криму.

Комісією встановлено, що 28.11.2014 ОСОБА_1 видавала довіреність ОСОБА_2 на розпорядження нерухомим майном у Криму в місті Ялта; 28.11.2014 ОСОБА_7 видала довіреність на ім’я ОСОБА_2 на розпорядженнями нежитловим приміщенням в тимчасово окупованому Криму у місті Ялта; ОСОБА_2 видавав у 2015 році довіреність на розпорядження транспортним засобом «BMW Х3» строком на 3 роки та у 2017 році довіреність на розпорядження нерухомим майном своєму сину, судді Горбасенку П.В.

Водночас за результатами дослідження щорічних декларацій судді Горбасенка П.В. Комісією не встановлено, що він має рухоме або нерухоме майно в Автономній Республіці Крим. Видача ОСОБА_1 та ОСОБА_7 довіреностей на ім’я ОСОБА_2 у  2014 році та видача ОСОБА_2 довіреності на ім’я судді у 2015, 2017 роках щодо розпорядження нерухомим та рухомим майном не свідчить про спілкування судді з батьком на сьогодні.

Комісією досліджено договір купівлі-продажу ОСОБА_2 квартири в місті Ялті та встановлено, що цей договір укладено 04.04.2014 у місті Києві з українською юридичною особою відповідно до українського законодавства.

Стосовно можливого перебування ОСОБА_2 у лютому – березні 2022 року на окупованій частині Київської області та, відповідно, ймовірній його участі у збройній агресії проти України суддею надано до Комісії документи, відповідно до яких він звертався до Служби безпеки України із заявою про проведення перевірки викладених припущень. За результатами проведеної перевірки Служба безпеки України повідомила, що наразі інформація щодо перебування ОСОБА_2 у лютому – березні 2022 року на окупованій частині Київської області та його участі у збройній агресії проти України відсутня.

Отже, Горбасенком П.В. надано чіткі та переконливі докази, що спростовують сумніви щодо його відповідності критеріям доброчесності та професійної етики в цій частині висновку.

4. Стосовно того, що колишня дружина судді отримала майно, дохід або вигоду, легальність походження яких, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви (безпроцентна позика у значних розмірах на шкоду позикодавцю).

З 2005 року ОСОБА_1 працює у ТОВ «Юридична фірма «Добродії». З 22.06.2011 ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа – підприємець. У грудні 2011 року ОСОБА_1 стала співзасновником фірми з часткою 50%. Іншим засновником є ОСОБА_13, що підтверджується доданими до суддівського досьє документами (копіями довідки ТОВ «Юридична фірма «Добродії», виписок з ЄДРЮО та ФОП).

 Колишня дружина судді 25.12.2011 отримала позику в розмірі 1 800 000 грн від ОСОБА_13, що підтверджується доданою до суддівського досьє копією договору позики від 25.12.2011 № 12/2011 та особистими поясненнями ОСОБА_13. Строк виконання договору – 11.01.2020. 

Крім зазначених вище документів, Комісією в закритій частині засідання досліджено додатково надані докази, які спростовують сумніви, висловлені ГРД у висновку в цій частині.

5. Стосовно використовування суддею родинних, дружніх та інших неформальних зв’язків для здійснення кар’єри чи отримання невиправданих преференцій.

Суддя вважає, що звинувачення в отриманні невиправданих преференцій і використанні родинних зв’язків для здійснення кар’єри абсолютно є безпідставними припущеннями, оскільки він отримав дипломи бакалавра та магістра з відзнакою, на момент закінчення навчання в нього була майже завершена кандидатська дисертація, яку згодом він і захистив.

Будучи студентом, він майже три роки працював за фахом на декількох підприємствах, що вели активну господарську діяльність, та переконався наскільки важливо для них мати надійний юридичний супровід та захист і вкрай важливо отримати справедливе і законне вирішення судових спорів. Усе це в сукупності й сформувало в нього бажання стати суддею. 

Горбасенко П.В. пояснив, що відповідно до вимог у 2010 році суддею можна було стати у віці 25 років, він цим вимогам відповідав. Наказ про його зарахування до штату Господарського суду Київської області було видано, коли йому виповнилось повних 26 років. Згодом колектив суду шляхом таємного голосування у 2014 році обрав його заступником голови суду, а у 2019 році – головою суду.

В обох випадках він був наймолодшим суддею на адміністративній посаді за всю історію Господарського суду Київської області. У 2023 році його обрано колективом головою суду повторно.

Зазначені факти підтверджують наявність у нього певних здібностей, авторитету в колективі серед колег, а не отриманих преференцій. Крім того, коли його було обрано на ці посади, ОСОБА_9 не був членом Вищої ради юстиції і не працював суддею, а був у відставці.   

Комісія вважає, що наданими поясненнями судді спростовано сумніви, висловлені ГРД у цій частині висновку, а припущення ГРД не підтверджені жодними доказами.

6. Стосовно того, що суддя використав статус для задоволення своїх інтересів або інтересів інших осіб або дозволив своїми діями чи бездіяльністю іншим особам скористатись його статусом для отримання незаконних вигод чи безпідставної і несправедливої переваги; допускав дії або бездіяльність, що призвело до розподілу справ у суді з порушенням принципу випадковості при використанні автоматизованої системи, або іншим чином втручався в автоматизований розподіл справ.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 44 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Суддя дійсно двічі звертався до Оболонського районного суду міста Києва, проте одного разу це була спільна заява подружжя про розірвання шлюбу (справа № 756/11971/23) в порядку статті 293 ЦПК України, а в другому – позов у загальному порядку до дружини з аналогічними вимогами (справа  № 756/11970/23).

Горбасенко П.В. зазначене пояснив тим, що спільну заяву подано через систему електронного суду, проте її функціонал не дозволяє підписати заяву від двох заявників. З огляду на це ним було сформовано і подано додатково ще і позов. Жодного умислу на маніпулювання автоматизованю систмою розподілу справ у судах у нього не було.  

Такі пояснення судді підтверджуються змістом ухвали суду від 26.09.2023 у справі № 756/11971/23, у якій зазначено, що предметом розгляду є заява ОСОБА_1 та Горбасенка П.В. про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя.

Припущення ГРД, що суддя використав свій статус для пришвидчення розгляду справи, на думку Комісії, є безпідставними, оскільки ухвалою суду від 21.09.2023 позов було залишено без руху, провадження у справі відкрито лише 09.10.2023 після усунення вказаних судом недоліків, а рішення по суті позову ухвалено 27.10.2023, тобто більше ніж через місяць після його подання, що не може свідчити про неприродно швидкий розгляд справи. Крім того, відповідачкою ОСОБА_1 подано заяву про визнання позову і згоду з розірванням шлюбу, що очевидно вплинуло на строки розгляду справи.

З огляду на наведене Комісія вважає, що вказані вище обставини спростовують зазначені у висновку ГРД припущення щодо можливого використання суддею статусу для задоволення своїх інтересів.

7. Стосовно того, що дисертація судді на тему: «Загальні положення методики розслідування торгівлі людьми» містить ознаки недотримання академічної доброчесності.

Формуючи нову редакцію висновку, ГРД зазначила про імовірність порушення суддею академічної доброчесності під час роботи над науковою дисертацією.

Частиною першою статті 42 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII (далі – Закон № 2145-VIII) визначено, що академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Відповідно до частини четвертої статті 42 вказаного Закону № 2145-VIII порушенням академічної доброчесності вважається, зокрема:

- академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

- самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

- фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

- фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень.

Пунктом 4 Порядку скасування рішення про присудження ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 № 897 (далі – Порядок № 897), визначено, що встановлення факту порушення академічної доброчесності базується на таких основних принципах: усвідомлення важливості академічної доброчесності та відповідальності за її порушення; нульова толерантність до порушення академічної доброчесності; дотримання норм законодавства та внутрішніх нормативних документів закладу вищої освіти; справедливість та об’єктивність; правова визначеність, відкритість та прозорість правил і процедур виявлення фактів порушення академічної доброчесності та відповідальності за її порушення.

Верховний Суд у рішенні від 17.03.2023 у справі № 640/835/20 зазначив, що виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності може здійснюватися уповноваженим колегіальним органом управління закладу вищої освіти, такі заходи належать до виключних повноважень вищевказаного органу закладу вищої освіти і не можуть здійснюватися будь-яким іншим суб’єктом. Також у постанові від 18.04.2024 (справа № 9901/110/19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що Комісія у межах процедури оцінювання кандидата на посаду судді не здійснює повноважень антикорупційного чи правоохоронного органу, не вдається до перевірки висновків цих органів, однак надає їм оцінку в контексті здійснення своїх повноважень щодо перевірки відповідності кандидата вимогам і стандартам професійної етики та доброчесності в сукупності з іншою інформацією, яка є в суддівському досьє, та поясненнями кандидата на посаду судді щодо такої інформації. Водночас Комісія повинна керуватись метою виключити будь-які сумнівні факти щодо, зокрема, публічної поведінки кандидата не лише з точки зору вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства у чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на те, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та проінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними.

Комісія наголошує, що займає безкомпромісну позицію щодо дотримання академічної доброчесності, вважає її складовою більш широкого поняття доброчесності, яка досліджується в рамках кваліфікаційного оцінювання, отже, надає оцінку зазначеним у висновку обставинам виключно в контексті відповідності судді загальним критеріям доброчесності та суддівської етики, ґрунтуючись на чітких та переконливих доказах, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що породжують обґрунтований сумнів.

Під час пленарного засідання Комісії 18.11.2024 суддя пояснив, чому його наукова робота стосується саме криміналістики, надав пояснення щодо висновку ГРД в цій частині та вичерпні відповіді на запитання членів Комісії. У Комісії не виникло сумнівів щодо дотримання суддею Горбасенком П.В. правил академічної доброчесності при написанні дисертації.

Водночас Комісією було досліджено наданий Горбасенком П.В. Висновок науково-правової експертизи на дисертацію Горбасенка П.В., який був підготовлений відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу» від 10.02.1995 № 51/95-ВР науковим експертом, доктором юридичних наук, професором, завідувачем відділу проблем кримінальго права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України Зоєю Загиней-Заболотенко та затверджений директором Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктором юридичних наук, професором Скрипнюком О.В. 01.08.2024.  

У цьому висновку детально проаналізовано зміст дисертації судді та зазначено, що дисертаційна робота Горбасенка П.В. відповідає вимогам  нормативних актів, які були чинними на момент захисту; у дисертації відсутній академічний плагіат; виявлені у звіті особливості дисертації ні самі по собі, ні в сукупності не ставлять під сумнів оригінальність, новизну дисертаційної роботи, обгрунтованість, достовірність одержаних ним наукових результатів.

Ураховуючи викладене, у Комісії відсутні обґрунтовані сумніви в дотриманні суддею Горбасенком П.В. академічної доброчесності як ознаки відповідності критеріям доброчесності, які досліджуються в межах процедури кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.

8. Стосовно того, що суддя надавав завідомо неправдиву чи викривлену інформацію у процедурах кваліфікаційного оцінювання та намагався ухилитись від проходження кваліфікаційного оцінювання.

Горбасенко П.В. зазначає, що ГРД припускає фіктивне розірвання шлюбу з метою недекларування суддею належного колишній дружині майна. Водночас це спростовується тим, що ОСОБА_1 має самостійний обов’язок подавати електронні декларації та сумлінно його виконує як депутат Київської міської ради, інформація щодо її майнового стану з 2015 року оприлюднюється на сайті Національного агенства з питань запобігання корупції; з моменту розлучення у 2014 році і до повторного одруження у 2022 році колишня дружина не набула додатково у власність жодного нерухомого майна, що підтверджується змістом поданих нею декларацій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки.

Детальніше стосунки між суддею і його колишньою дружиною вже були досліджені в пункті 2 цього розділу рішення.

Також Горбасенко П.В. звертався:

 до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом:

- про визнання протиправним та скасування рішення ГРД в частині затвердження висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики;

- про визнання протиправним та скасування висновку про невідповідність його як судді Господарського суду Київської області критеріям доброчесності та професійної етики   від 02.06.2019;

до Верховного Суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:

- про визнання протиправним та скасування протокольного рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання про підтримку рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 351/ко-19 від 03.06.2019;

- про визнання протиправним та скасування абзацу третього резолютивної частини рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.06.2019 № 351/ко-19 щодо визначення порядку набрання ним чинності.

- про визнання бездіяльності відповідача щодо незавершення кваліфікаційного оцінювання та невирішення питання про набрання чинності рішення відповідача від 03.06.2019 № 351/ко-19 про відповідність судді Господарського суду Київської області Горбасенка П.В. протиправною;

- про визнання кваліфікаційного оцінювання його як судді Господарського суду Київської області, щодо якого прийнято рішення відповідачем від 03.06.2019 № 351/ко-19 про відповідність займаній посаді, успішно завершеним;

- про визнання рішення відповідача від 03.06.2019 № 351/ко-19 щодо нього таким, що набрало чинності 28.01.2020, тобто з дня набрання чинності судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2019 у справі № 640/12018/19, яким скасовано висновок Громадської ради доброчесності від 02.06.2019 про невідповідність його як судді Господарського суду Київської області критеріям доброчесності та професійної етики.

Комісія вважає, що, оскаржуючи до суду наведений вище висновок ГРД та рішення Комісії, суддя реалізував надане йому згідно зі статтею 55 Конституції України право на судовий захист, оскільки вважав, що це рішення та висновок порушують його права, свободи та інтереси. Своєю чергою Верховним Судом сформовано правову позицію щодо відсутності у ГРД правосуб’єктності та неможливості оскарження таких висновків у судовому порядку. Проте вказана правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 30.03.2021 у справі № 160/9844/19, тобто після звернення Горбсенком П.В. до суду. Отже, сумніви ГРД щодо ухилення судді від проходження процедури кваліфікаційного оцінювання є безпідставними.

9. Стосовно того, що суддя допускав поведінку, яка призвела до істотних порушень правил процесу, або істотного порушення основоположних прав і свобод, або очевидного та істотного порушення права на справедливий суд або до значного суспільного резонансу при наявності фактів, які свідчать про обґрунтованість сумніву в чесності, неупередженості чи непідкупності судді та невмотивованість таких дій судді, що негативно впливає на авторитет правосуддя та суспільну довіру до суду (обмеження доступу до правосуддя тощо).

Суддя пояснив, що згідно зі статистичними даними з усіх суддів Господарського суду Київської області за 2018–2023 роки він найменше залишав без руху позовні заяви (15 місце з 29-ти суддів) і повертав їх (23 місце з 29-ти суддів). Отже, вважає, що забезпечив більший доступ до суду позивачів порівняно з більшістю інших суддів та значно менше постановляв ухвал про залишення без руху та повернення позовних заяв за 2018–2023 роки.

На підтвердження цього надав статистичні дані стосовно суддів Господарського суду Київської області за 2018–2023 роки та зауважив, що відповідно до пункту 4 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закову і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Отже, Горбасенко П.В. вважає, що діяв  згідно з нормами чинного законодавства.

На думку Комісії, пояснення та надані суддею докази є достатніми для спростування сумнівів ГРД щодо відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики в цій частині висновку.

Стосовно додаткової наданої ГРД Комісії інформації Комісія вважає, що суддею надано чіткі та переконливі докази, а також обґрунтовані пояснення, які повністю спростовують сумніви ГРД у відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності.

VII. Висновок Комісії за результатами розгляду справи.

Одним із критеріїв, на відповідність якому Комісія перевіряє суддю під час кваліфікаційного оцінювання, є доброчесність.

Комісія, діючи відповідно до наведених правових норм, надає оцінку фактам, які можуть свідчити про відповідність або невідповідність судді, зокрема, критерію доброчесності за визначеними в Положенні показниками, з урахуванням відомостей, отриманих у порядку, встановленому законодавством.

Пунктами 1 та 2 глави 6 розділу ІІ Положення передбачено, що встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Згідно з пунктом 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 (справа № 9901/623/18) установлена легітимна мета дій Комісії щодо з’ясування відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.

Повноваження Комісії стосовно кваліфікаційного оцінювання судді є дискреційними та виключною компетенцією її як уповноваженого органу, який на постійній основі діє в національній системі судоустрою. Водночас оцінювання судді відбувається з метою визначення його відповідності займаній посаді за встановленими законом критеріями, до яких належать компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність. Рішення приймається за внутрішнім переконанням членів Комісії.

Комісія, дослідивши досьє Горбасенка П.В., заслухавши доповідача, надавши оцінку фактам, викладеним ГРД, та аргументам, наведеним суддею, дійшла висновку, що доводи ГРД про невідповідність судді Горбасенка П.В. критеріям доброчесності та професійної етики не знайшли свого підтвердження під час співбесіди із суддею.

Обставини, досліджені Комісією під час оцінювання судді на відповідність займаній посаді, у своїй сукупності не дозволяють стверджувати про невідповідність Горбасенка П.В. займаній посаді судді.

Комісія не володіє доказами, які, з погляду звичайної розсудливої людини, у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, що породжують обґрунтований сумнів у доброчесності та професійній етиці Горбасенка П.В.

Пунктом 128 Регламенту передбачено, що за результатами засідання у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону, Комісія ухвалює одне з таких рішень:

- про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді).

- про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (невідповідність судді займаній посаді та внесення подання до Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади).

З огляду на вказане Комісія у пленарному складі, заслухавши доповідача, дослідивши рішення Комісії у складі колегії від 03.06.2019 № 351/ко-19, висновок ГРД у новій редакції, пояснення судді, інші зазначені вище обставини, документи та матеріали, дійшла висновку про спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді Горбасенка П.В. критеріям доброчесності та професійної етики та визнання його таким, що відповідає займаній посаді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України десятьма голосами «ЗА» та чотирма голосами «ПРОТИ»

вирішила:

визнати суддю Господарського суду Київської області Горбасенка Павла Володимировича таким, що відповідає займаній посаді.

Головуючий                                                                Андрій ПАСІЧНИК / «ПРОТИ»

Члени Комісії:                                                            Михайло БОГОНІС / «ПРОТИ»

                                                                                   Людмила ВОЛКОВА / «ЗА»

                                                                                   Віталій ГАЦЕЛЮК / «ЗА»

                                                                                   Ярослав ДУХ / «ЗА»

                                                                                   Роман КИДИСЮК / «ЗА»

                                                                                   Надія КОБЕЦЬКА / «ПРОТИ»

                                                                                   Олег КОЛІУШ / «ЗА»

                                                                                   Володимир ЛУГАНСЬКИЙ / «ЗА»

                                                                                   Руслан МЕЛЬНИК / «ЗА»

                                                                                   Олексій ОМЕЛЬЯН / «ЗА»

                                                                                   Руслан СИДОРОВИЧ / «ЗА»

                                                                                   Сергій ЧУМАК / «ЗА»

                                                                                   Галина ШЕВЧУК / «ПРОТИ»