X

Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Голованівського районного суду Кіровоградської області Гарбуза Олександра Сергійовича на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
20.02.2025
23/ко-25
Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Голованівського районного суду Кіровоградської області Гарбуза Олександра Сергійовича на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 5:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА (доповідач),

членів Комісії: Ярослава ДУХА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,

за участі:

судді Голованівського районного суду Кіровоградської області Олександра ГАРБУЗА,

представника Громадської ради доброчесності Олега ЯКИМ’ЯКА,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Голованівського районного суду Кіровоградської області Гарбуза Олександра Сергійовича на відповідність займаній посаді,

встановила:

Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання судді.

Указом Президента України «Про призначення суддів» від 29 вересня 2016 року № 425/2016 Гарбуза О.С. призначено строком на 5 років на посаду судді Голованівського районного суду Кіровоградської області.

Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Голованівського районного суду Кіровоградської області Гарбуза О.С.

Рішенням Комісії від 27 грудня 2018 року № 328/зп-18 затверджено декодовані результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит». Загальний результат складеного суддею Гарбузом О.С. анонімного письмового тестування та виконаного практичного завдання становив 165 балів, його допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Гарбуз О.С. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.

Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.

З метою вирішення питання продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), на підставі рішення Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно: осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визнано такими, що відповідають займаній посаді судді, проте відповідне питання винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі у зв’язку з надходженням висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб, стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення.

Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 24 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Омельяна О.С.

На підставі викладеного вище процедуру кваліфікаційного оцінювання судді Гарбуза О.С. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

З метою оновлення даних, що містяться в суддівському досьє, Комісією в межах повноважень надіслано запити до таких органів державної влади: Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Державної податкової служби України, Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Державної податкової служби України, Державної митної служби України, Голованівського районного суду Кіровоградської області. У відповідь на запити стосовно судді отримано інформацію, яку долучено до матеріалів суддівського досьє.

Комісією 20 лютого 2025 року проведено співбесіду із суддею Гарбузом О.С.

Джерела права та їх застосування.

Згідно з пунктом 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Частиною п’ятою статті 83 Закону визначено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення), критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

1) компетентність (професійна, особиста, соціальна);

2) професійна етика;

3) доброчесність.

Пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення передбачено, що встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.

За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300  балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).

Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.

Пунктом 14 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики суддів (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24, визначено, що оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) таким показникам: незалежність; неупередженість; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; чесність; сумлінність; непідкупність; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

З метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), до повноважень якої належить надання, за наявності відповідних підстав, Комісії висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до суддівського досьє (частина перша, пункт 3 частини шостої статті 87 Закону).

Пунктом 120 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23 зі змінами), передбачено, що висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

Визначення результатів кваліфікаційного оцінювання.

На адресу Комісії 17 лютого 2025 року надійшло рішення ГРД про надання Комісії інформації, яка може бути врахована Комісією під час проведення кваліфікаційного оцінювання судді Голованівського районного суду Кіровоградської області Гарбуза О.С. на відповідність займаній посаді (далі – Інформація ГРД).

ГРД посилається на те, що суддя без поважних причин допускав судову тяганину, що призвело до порушення розумних строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачено статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), внаслідок чого провадження у справах було закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності (справи №№ 386/598/17, 386/539/18, 386/407/17, 386/18/18, 386/15/19, 386/186/19, 760/12087/17, 386/7/19, 386/285/19, 386/1045/20, 386/821/20). Також суддя повертав матеріали про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення для належного оформлення, після чого протокол надходив до суду часто після трьох місяців із моменту вчинення правопорушення. Зазначені дії судді мали наслідком уникнення покарання особами, винними у вчиненні адміністративних правопорушень за статтею 130 КУпАП. На думку ГРД, такі дії судді щодо закриття провадження у зв’язку із закінченням строків притягнення правопорушників до відповідальності можуть видаватись навмисними і такими, що підривають довіру до суду.

ГРД також звернула увагу на факт невідображення суддею в деклараціях родинних зв’язків за 2014–2018, 2015–2019, 2016–2020, 2017–2021 роки відомостей про брата ОСОБА_1, який з 2011 року і дотепер є працівником правоохоронного органу – інспектором ВРПП Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області. ГРД вважає, що суддя повідомив недостовірні (зокрема, неповні) відомості в деклараціях родинних зв’язків за 2014–2018, 2015–2019, 2016–2020, 2017–2021 роки.

Крім того, відповідно до відомостей, що містяться в повідомленнях про суттєві зміни в майновому стані, поданих у 2020 році, суддя придбав автомобіль марки «NISSAN X-TRAIL» 2007 року випуску за 125 000 грн (приблизно 4 572 долари США). На думку ГРД, вказана ціна є заниженою, оскільки згідно з даними спеціалізованого вебсайту з продажу вживаних авто вартість такого автомобіля такого ж року випуску становила орієнтовно 8 900 доларів США (242 703 грн за курсом НБУ на момент купівлі).

Не залишилось поза увагою ГРД і те, що у своїх деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 та 2022 роки суддя не задекларував мотоцикл (мопед) марки «YAMAHA», модель «Axic», 2007 року випуску як такий, що належать суб’єкту декларування на праві власності, яке відповідно до даних майнової декларації за 2016 рік у нього виникло у 2010 році. Водночас у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік суддя знову зазначає таке право.

ГРД вважала за необхідне отримати пояснення судді стосовно низки фактів відчуження транспортних засобів, задекларованих у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018, 2019, 2020 та 2022 роки.

ГРД також звертає увагу на те, що суддя в деклараціях доброчесності за 2018, 2019, 2020, 2021 роки в пункті 18 підтвердив, що він пройшов перевірку відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». Проте в пункті 17 цих декларацій суддя зазначив, що рішень, передбачених цим законом, не приймав. На думку ГРД, суддя вказав недостовірні відомості в деклараціях доброчесності судді за 2018, 2019, 2020, 2021 роки, зважаючи на те, що відповідної перевірки він не проходив.

Крім того, не залишився поза увагою ГРД і факт того, що дружина судді ОСОБА_2 оскаржувала постанову про накладення на неї штрафу за адміністративне правопорушення за частиною першою статті 122 КУпАП, яке було скоєно 28 квітня 2021 року на автомобілі марки «VOLKSWAGEN PASSAT», у зв’язку з тим, що вона в день скоєння правопорушення не користувалась цим автомобілем (справа № 384/131/21). ГРД припускає, що правопорушення міг скоїти суддя, оскільки він має право користування цим автомобілем.

Суддя Гарбуз О.С. подав до Комісії письмові пояснення, у яких висловив незгоду з Інформацією ГРД та зазначив, що ним було розглянуто 221 справу про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачено статтею 130 КУпАП, з яких у 32 справах було винесено постанови про закриття провадження у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, що становить 14,5 % від загальної кількості розглянутих справ цієї категорії.

Стосовно організації розгляду 11 зазначених у рішенні ГРД справ про притягнення громадян до відповідальності за адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 130 КУпАП, суддя у своїх письмових поясненнях надав розгорнуту інформацію про перебіг судових розглядів та обставини ухвалення ним рішень у кожній із справ.

Суддя також пояснив, що розгляд адміністративних справ здійснювався з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до статті 268 КУпАП зі сповіщенням такої особи про місце і час розгляду справи у строки, визначені в частині першій статті 277-2 КУпАП. Він дотримувався вимог статті 277 КУпАП про призначення справ до розгляду в 15-денний строк. Судові засідання у справах відкладалися з об’єктивних причин: у разі неявки особи, що притягується до адміністративної відповідальності, за відсутності відомостей про її належне повідомлення; якщо від учасників справи надходили відповідні клопотання; якщо за клопотанням учасників справи необхідно було викликати свідків, які були повідомлені судом належним чином; у зв’язку з неявкою свідків. Неявка в судове засідання свідків у деяких справах унеможливлювала їх розгляд ще із тих підстав, що протоколи про адміністративні правопорушення надходили без жодних відеодоказів фіксування факту керування особами транспортними засобами. Водночас суддя наголосив, що відкладення розгляду наведених справ здійснювалось за наявності поважних причин та з метою дотримання прав учасників судового розгляду, він вживав всіх необхідних заходів із метою неухильного дотримання строків та виконання завдань проваджень. Крім того, встановлений на той час тримісячний строк накладення адміністративного стягнення не відповідав критерію розумності в такій категорії справ, тому у 2021 році внесено відповідні зміни до КУпАП.

Стосовно повернення протоколів на доопрацювання, суддя зазначив, що відповідні постанови виносились ним виключно у справах, у яких протокол або інші документи не відповідали вимогам КУпАП, інструкціям, або до протоколу не додавались певні документи. Такі його дії були направлені виключно на забезпечення всебічного, повного та об’єктивного розгляду справи.

Стосовно незазначення суддею в деклараціях родинних зв’язків за 2011–2015, 2012–2016, 2013–2017, 2014–2018, 2015–2019, 2016–2020, 2017–2021 роки відомостей про брата ОСОБА_1, який є працівником правоохоронного органу, суддя пояснив, що помилково вважав, що в декларації родинних зв’язків необхідно зазначати лише відомості про осіб, з якими пов’язаний спільним проживанням, побутом, наявністю взаємних прав та обов’язків. Указав, що не мав умислу та наміру приховувати інформацію про місце роботи та посаду брата. Після детального вивчення Правил заповнення та подання декларації родинних зв’язків судді зрозумів, що йому необхідно вказувати відомості про брата, який є працівником правоохоронного органу. У деклараціях родинних зв’язків судді за 2018–2022 та 2019–2023 роки ним указано відомості про брата, чого неухильно буде дотримуватись надалі.

У своїх письмових поясненнях стосовно вартості автомобіля марки «NISSAN X-TRAIL» 2007 року випуску суддя пояснив, що вказаний автомобіль було придбано на підставі договору купівлі-продажу від 18 липня 2020 року за 125 000 грн у ОСОБА_3, який є чоловіком рідної тітки його дружини – ОСОБА_4. З огляду на родинні відносини продавцями була визначена саме така ціна для продажу цього автомобіля. Жодного наміру занижувати вартість автомобіля не мав та не робив цього.

Стосовно незазначення в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 та 2022 роки відомостей про мотоцикл (мопед) марки «YAMAHA», модель «AXIC», 2007 року випуску суддя пояснив, що припустився помилки виключно через свою неуважність, оскільки ці декларації були створені на основі попередньої. Вказав, що не мав умислу приховати вказану інформацію. Водночас додав, що 01 березня 2024 року він виявив неповну інформацію в раніше поданих майнових деклараціях за 2021–2022 роки, усвідомивши допущені помилки, на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Національне агенство) в персональному електронному кабінеті створив повідомлення з проханням надати дозвіл або виправити допущені помилки у цих деклараціях, або прийняти до відома інформацію про наявність у його власності цього транспортного засобу.

У своїх письмових поясненнях стосовно відчуження транспортних засобів, суддя пояснив, що він відчужив: у 2018 році – мотоцикл «ММВЗ МИНСК» 1990 року випуску за 13 608 грн, що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 20 квітня 2018 року; у 2019 році – мотоцикл «ИЖ Планета 4К» 1984 року випуску за 16 112 грн, що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 06 листопада 2019 року; у 2020 році – автомобіль марки «ВАЗ 2004», модель «21099», 2004 року випуску за 20 000 грн, що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 30 травня 2020 року; у 2022 році – автомобіль марки «VOLKSWAGEN  PASSAT» 2002 року випуску за 200 000 грн, що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 08 грудня 2022 року. Відомості про отримання доходу від продажу цих транспортних засобів задекларовані ним у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за відповідні роки у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки».

Також у письмових поясненнях суддя вказав, що в деклараціях доброчесності за 2018, 2019, 2020, 2021 та 2022 роки він помилково зазначив у пункті 18 твердження про те, що ним пройдено перевірку відповідно до Закону України «Про  відновлення довіри до судової влади в Україні», оскільки рішень, які б давали підстави проводити таку перевірку, не приймав. Умислу вказувати недостовірні відомості в нього не було. Вказана помилка надалі була виправлена в декларації доброчесності за 2023 рік.

Стосовно оскарження дружиною постанови про накладення на неї штрафу за адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП, суддя пояснив, що 28 квітня 2021 року на автодорозі автоматичним приладом було зафіксовано перевищення швидкості автомобілем марки «VOLKSWAGEN PASSAT», внаслідок чого ОСОБА_2 як власника автомобіля притягнуто до адміністративної відповідальності. Станом на квітень 2021 року вказаний транспортний засіб перебував у користуванні їхнього родича. У зв’язку з тим, що його дружина не вчиняла адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, нею було подано адміністративний позов про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Під час співбесіди 20 лютого 2025 року Гарбуз  О.С. підтримав раніше надані письмові пояснення.

Суддя також доповнив свої письмові пояснення, повідомивши, що порушення строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачено статтею 130 КУпАП, викликано виключно об’єктивними причинами, які унеможливлювали розглянути ці справи в межах встановленого строку. Ці причини детально викладено як у змісті постанов, так і в його письмових поясненнях. Вважає, що ним не допускалась судова тяганина, причини відкладення засідання у справах були поважними та не були спрямовані на уникнення порушниками відповідальності за порушення через закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності. Розгляд справ він здійснював із дотриманням норм КУпАП.

Відповідаючи на запитання під час співбесіди, суддя повідомив, що у 2023 році ним було подано дві декларації родинних зв’язків за 2018–2022 роки через незазначення в першій відомостей про брата. Після детального вивчення Правил заповнення та подання декларації родинних зв’язків судді зрозумів, що йому необхідно вказувати відомості про брата, який є працівником правоохоронного органу. Тому цього ж дня ним створено інший примірник декларації родинних зв’язків за 2018–2022 роки, у якому недоліки попередньої декларації усунено, та подано цю декларацію у строк, визначений Законом.

Під час співбесіди колегією з’ясовано, що про існування постанови серії 1АВ № 01625797 від 28 квітня 2021 року, якою на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, дружині судді стало відомо після відкриття виконавчого провадження та стягнення штрафу у примусовому порядку. Після отримання копії цієї постанови від відділу виконавчої служби ОСОБА_2 оскаржила її до суду, оскільки не вчиняла адміністративного правопорушення.

Також, відповідаючи на запитання під час співбесіди, суддя повідомив, що в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2023 роки ним помилково не зазначено відомості про квартиру, яка перебувала на праві користування члена сім’ї декларанта – дружини, оскільки він вважав достатнім, що задекларував реєстрацію дружини в цій квартирі. Крім того, у деклараціях за 2016–2023 роки він вказував цю квартиру, яка належить йому на праві спільної сумісної власності. Умислу приховати відомості про квартиру не мав.

Стосовно зазначення в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020–2023 роки, що транспортні засоби – автомобілі марок «VOLKSWAGEN PASSAT»; «NISSAN X-TRAIL»; «MAZDA CX-7», та мотоцикл (мопед) марки «YAMAHA», модель «AXIC», належать на праві спільної сумісної власності Гарбузу О.С. та ОСОБА_2, суддя під час співбесіди пояснив, що, оскільки це майно набуте подружжям у шлюбі, керуючись положеннями Сімейного кодексу України та практикою Верховного Суду, вважав, що воно належить на праві спільної сумісної власності йому та дружині.

Також, відповідаючи на запитання під час співбесіди, суддя повідомив, що у грудні 2022 року на нього оформлювалась довіреність на розпорядження транспортним засобом марки «MAZDA CX-7» у приватного нотаріуса. Згодом вказаний автомобіль придбано його дружиною на підставі договору купівлі-продажу. Довіреність оформлювалась у зв’язку з неможливістю реєстрації автомобіля в сервісному центрі в день його придбання, позаяк в іншому випадку це позбавило б дружину можливості зареєструвати вказаний транспортний засіб на своє ім’я.

Проаналізувавши інформацію, надану ГРД, та пояснення судді, Комісія при ухваленні рішення виходить з такого.

Стосовно розгляду суддею Гарбузом О.С. справ про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачено статтею 130 КУпАП, які наведені в Інформації ГРД, Комісія, аналізуючи представлені доводи ГРД і пояснення судді, вказує, що одним із обов’язків судді згідно з пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону є справедливий, безсторонній та своєчасний розгляд і вирішення судових справ відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Не надаючи оцінку судовим рішенням, Комісія відзначає, що відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХХ чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року, суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику. Суддя повинен сумлінно і компетентно виконувати покладені на нього обов’язки, вживати заходів для професійного зростання та удосконалення практичних навичок.

Комісія зазначає, що правомірні очікування громадськості від суддів полягають, серед іншого, у ефективному здійсненні правосуддя. Мета юридичної відповідальності не буде досягнена, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, не притягатимуться до адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення.

Отже, неодноразові виклики особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, для забезпечення її права «бути почутою», самі по собі не можуть і не повинні розглядатись як допущення неефективного відправлення судочинства. Однак всі випадки, що призводять до звільнення осіб від адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення, мають бути оцінені Комісією під час встановлення відповідності судді критерію професійної етики, ураховуючи системність таких випадків, навантаження судді, наявність фінансової та технічної можливості суду забезпечити повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи, а також процесуальну поведінку осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, або їх представників та інших обставин.

Комісія відмічає, що в організації роботи суддею Гарбузом О.С. з розгляду справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності вбачаються окремі недоліки, пов’язані із забезпеченням участі осіб у розгляді таких справ, поверненням протоколів на доопрацювання, які надходили до суду часто після 3 місяців з моменту вчинення правопорушення. Водночас за тих обставин, які мали місце, Комісія не вбачає в діяльності судді критичних ризиків, які б могли поставити під сумнів питання доброчесності судді в цьому аспекті оцінювання на відповідність займаній посаді.

Комісія вважає надані суддею пояснення достатніми та такими, що спростовують наявність умислу в затягуванні строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, з метою уникнення відповідальності винними особами.

Стосовно незазначення суддею в деклараціях родинних зв’язків за 2011–2015, 2012–2016, 2013–2017, 2014–2018, 2015–2019, 2016–2020, 2017–2021 роки відомостей про брата ОСОБА_1, який є працівником правоохоронного органу, суддя пояснив, що неправильно тлумачив вимоги законодавства і помилково вважав за непотрібне вносити відомості про свого брата до декларації родинних зв’язків, оскільки вони спільно не проживали, не були пов’язані спільним побутом та не мали взаємних прав та обов’язків.

Оцінюючи виконання суддею Гарбузом О.С. визначеного статтею 61 Закону обов’язку щодо зазначення в декларації родинних зв’язків судді повних та достовірних відомостей, Комісія враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 61 Закону на суддю покладено обов’язок подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію родинних зв’язків за формою, що визначається Комісією.

Згідно із пунктом «е)» частини другої статті 61 Закону в декларації родинних зв’язків судді зазначаються відомості про прізвища, імена, по батькові осіб, з якими в судді є родинні зв’язки, місця їх роботи (проходження служби), займані ними посади, якщо такі особи є або протягом останніх п’яти років були, зокрема, працівниками правоохоронних органів (органів правопорядку).

Відповідно до частини восьмої статті 61 Закону до осіб, з якими в судді є родинні зв’язки, належить, зокрема, брат.

У пункті 6 Правил заповнення та подання декларації родинних зв’язків судді, затверджених рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16 (зі змінами) (далі – Правила), закріплено, що відомості про осіб, з якими в судді є родинні зв’язки, вказуються у графі «Ступінь родинного зв’язку» розділу II декларації родинних зв’язків судді.

Підпунктом «є)» пункту 8 Правил встановлено, що в декларації родинних зв’язків судді зазначаються відомості (прізвище, ім’я, по батькові; місце роботи (проходження служби); займана посада; період перебування на посаді) щодо осіб, якщо такі особи були прокурорами, працівниками правоохоронних органів (органів правопорядку), адвокатами, нотаріусами. У разі якщо особа протягом звітного періоду займала дві чи більше посад, передбачених цим пунктом, у декларації родинних зв’язків судді зазначаються усі відповідні посади у хронологічному порядку.

Суддею Гарбузом О.С. подано до Комісії декларації родинних зв’язків судді за 2011–2015, 2012–2016, 2013–2017 роки в паперовій формі, які наявні в матеріалах суддівського досьє, та декларації родинних зв’язків судді за 2014–2018, 2015–2019, 2016–2020, 2017–2021, 2018–2022 роки шляхом заповнення на офіційному вебсайті Комісії.

У розділі ІІ «Відомості про осіб, з якими є родинні зв’язки» вказаних декларацій суддею зазначено відомості про осіб, з якими в судді наявні родинні зв’язки, а саме про дружину ОСОБА_2.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за період з 2011 року до 2015 року джерелами доходу брата судді Гарбуза О.С. – ОСОБА_1 зазначено роботу в Первомайському МВ УМВС України в Миколаївській області.

У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015–2022 роки, поданих братом судді ОСОБА_1, місцем роботи або проходження служби зазначено інспектор СРПП Первомайського ВП ГУ НП в Миколаївській області.

У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, поданій братом судді ОСОБА_1, місцем роботи або проходження служби зазначено інспектор ВРПП Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронними органами, є, зокрема, органи Національної поліції України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 серпня 2023 року у справі № 633/195/17 наголосила, що критеріями віднесення органів державної влади до правоохоронних є інституційно-функціональні ознаки, що визначають правовий статус такого органу у системі органів державної влади. До правоохоронних органів слід відносити органи державної влади, визначені в законах України як правоохоронні чи такі, що здійснюють закріплену за ними на законодавчому рівні правоохоронну функцію (пункти 63, 64). До ознак, що характеризують працівників правоохоронних органів, слід віднести такі: вони перебувають у трудових чи службових відносинах з правоохоронними органами; за характером посади, яку обіймають, виконують правоохоронну функцію (пункт 45).

Оскільки брат судді з 2011 року та дотепер працює в органах Національної поліції України та за характером посади, яку він обіймає (інспектор), виконує правоохоронну функцію, то він є працівником правоохоронного органу (органу правопорядку), то відповідно до статті 61 Закону в судді виник обов’язок зазначити в декларації родинних зв’язків відомості про нього.

Комісією встановлено, що Гарбуз О.С. не зазначив у деклараціях родинних зв’язків судді за 2011–2015, 2012–2016, 2013–2017, 2014–2018, 20152019, 2016–2020, 2017–2021 роки відомостей про те, що його брат ОСОБА_1 є працівником правоохоронного органу.

Суддя Гарбуз О.С. під час співбесіди підтвердив, що йому відомо, що брат з 2011 року працює в правоохоронних органах. Стверджує, що підстав для умисного приховування цих фактів він не мав, а помилково вважав, що відомості про брата не потрібно зазначати в деклараціях родинних зв’язків судді, оскільки вони спільно не проживали, не були пов’язані спільним побутом та не мали взаємних прав та обов’язків.

Комісія критично оцінює пояснення судді щодо підстав недекларування ним відомостей про брата, який є працівником правоохоронного органу, оскільки відповідно до статті 61 Закону на суддю покладено обов’язок, зазначити в декларації родинних зв’язків відповідні відомості, незалежно від місця проживання брата, наявності між ними спільного побуту, взаємних прав та обов’язків.

Частиною шостою статті 61 Закону встановлено, що неподання, несвоєчасне подання декларації родинних зв’язків суддею або подання в ній завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей мають наслідком дисциплінарну відповідальність, установлену цим Законом.

Ураховуючи викладене, колегія Комісії дійшла висновку, що поведінка судді Гарбуза О.С. в частині достовірності та повноти подання відомостей у деклараціях родинних зв’язків судді за 2011–2015, 2012–2016, 2013–2017, 2014–2018, 2015–2019, 2016–2020, 2017–2021 роки, а саме незазначення відомостей про брата ОСОБА_1, який є працівником правоохоронного органу, може містити ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 17 частини першої статті 106 Закону.

Відповідно до частини п’ятої статті 84 Закону в разі виявлення під час проведення кваліфікаційного оцінювання фактів, що можуть мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може звернутися до органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті.

З викладених підстав Комісія вважає за необхідне звернутися до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Голованівського районного суду Кіровоградської області Гарбуза О.С. чи відмову в її відкритті.

Стосовно подання суддею Гарбузом О.С. у 2023 році двох декларацій родинних зв’язків судді за 2018–2022 роки, Комісія зазначає, що відповідно до пункту 2 Правил (у редакції рішення Комісії від 24 вересня 2018 року № 204/зп-18) декларація подається до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щорічно в період з 1 до 31 січня (включно). У вказаний період суддя має право уточнити, змінити чи доповнити відомості поданої ним декларації шляхом заповнення повторної декларації із зазначенням обґрунтування причин уточнення, зміни чи доповнення. Комісія вважає, що суддею при заповненні декларації родинних зв’язків судді за 2018–2022 роки допущено помилку, яку, як вбачається із матеріалів суддівського досьє, було виправлено шляхом заповнення іншого примірника декларації й повторного її подання 13 січня 2023 року, що не є ознакою істотного порушення.

Стосовно вартості придбання суддею автомобіля «NISSAN X-TRAIL» 2007 року випуску, зважаючи на встановлені обставини та надані Комісії документи, Комісія вважає пояснення судді Гарбуза О.С. достатніми та бере їх до уваги.

Стосовно незазначення суддею Гарбузом О.С. в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 та 2022 роки відомостей про мотоцикл (мопед) марки «YAMAHA», модель «AXIC», 2007 року випуску Комісія вважає прийнятними пояснення судді про допущенну ним технічну помилку з огляду на те, що він самостійно її виявив та вжив заходів для повідомлення про ці обставини Національне агентство.

Відповідно до абзаців першого та третього частини четвертої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII упродовж 30 днів після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію.

У разі самостійного виявлення суб’єктом декларування в декларації недостовірних відомостей після спливу терміну для подання виправленої декларації, передбаченого абзацом першим цієї частини, але до початку проведення Національним агентством повної перевірки цієї декларації, суб’єкт декларування може звернутися до Національного агентства з листом із поясненням причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей та неподання виправленої декларації в зазначений термін, додавши підтвердні документи. Подані суб’єктом декларування таким чином відомості мають бути розглянуті Національним агентством під час повної перевірки цієї декларації.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що перевірка фактів, вказаних суб’єктом декларування в листі стосовно внесення недостовірних відомостей у декларації та неподання виправленої декларації в зазначений строк, належить до компетенції Національного агентства, такі факти розглядаються під час повної перевірки цієї декларації.

За таких обставин Комісія бере до уваги пояснення судді, визнаючи їх об’єктивними та достатньо обґрунтованими, оскільки вони не можуть бути підставою для висновку про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності, однак впливають на загальну оцінку відповідності судді цим критеріям та враховуються при визначенні кількості балів.

Стосовно зазначення суддею в пункті 18 декларацій доброчесності за 2018, 2019, 2020, 2021 та 2022 роки твердження про те, що ним пройдено перевірку відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», Комісія вважає переконливими пояснення судді про допущену ним помилку через неуважність, оскільки в пункті 17 останній підтвердив, що рішень, які б давали підстави проводити таку перевірку, не приймав.

Для оцінки поведінки судді та кваліфікації виявленого порушення Комісія враховує принцип його істотності та доходить висновку, що виявлені помилки, хоча і свідчать про несумлінність при заповнені декларацій, проте не можуть вважатись достатніми для висновку про невідповідність чи обґрунтований сумнів у відповідності судді критерію доброчесності та професійної етики. Досліджені обставини враховуватимуться Комісією при визначенні кількості балів за результатами кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.

Під час дослідження досьє виявлено систематичні порушення Гарбузом О.С. правил заповнення декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Зокрема, у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2023 роки він не зазначав відомостей про квартиру, яка перебувала на праві користування дружини як місце реєстрації та проживання. У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020–2023 роки суддя неправильно декларував належність об’єкта декларування, а саме транспортних засобів, суб’єкту декларування та члену його сім’ї на праві спільної власності згідно з положеннями Сімейного кодексу України та практикою Верховного Суду, а не на підставі правовстановлюючих документів.

Під час засідання суддя визнав, що допустився помилок під час заповнення декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2023 роки через те, що недостатньо детально ознайомився з роз’ясненнями Національного агенства щодо порядку та особливостей декларування об’єктів нерухомості та транспортних засобів й зобов’язався надалі виправити ці помилки.

Оцінивши пояснення та надані суддею докази в сукупності з іншими відомостями, Комісія вважає, що наведені вище обставини не є такими, що викликають обґрунтований сумнів щодо достовірності декларування або доброчесної поведінки судді. Проте поведінка судді при заповненні декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не може вважатись бездоганною, оскільки суддя мав можливість перед надсиланням декларацій пересвідчитись у достовірності внесених ним відомостей. Досліджені обставини враховуватимуться Комісією при визначені балів за результатами кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.

Заслухавши пояснення судді Гарбуза О.С., дослідивши матеріали суддівського досьє, Комісія вважає, що суддею надано докази та пояснення, які переважно спростовують сумніви ГРД, висловлені в наданій Комісії інформації. Водночас встановлені під час співбесіди та дослідження суддівського досьє факти як кожен окремо, так і в сукупності Комісією не вбачаються достатніми для визнання судді Гарбуза О.С. таким, що не відповідає показникам доброчесності чи професійної етики.

Оцінювання показників відповідності судді займаній посаді за критеріями кваліфікаційного оцінювання.

Під час дослідження суддівського досьє Гарбуза О.С., Інформації ГРД, за результатами проведеної із суддею співбесіди Комісією встановлено таке.

І. Критерій професійної компетенції.

Згідно з главою 2 розділу II Положення відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня.

Рівень знань у сфері права та рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні судді перевірено на першому етапі кваліфікаційного оцінювання шляхом складення анонімного письмового тестування, за результатами якого суддя набрав 76,5 бала, та виконання практичного завдання, за результатами якого суддя набрав 88,5 бала. Загалом суддя отримав 165 балів з 210 максимально можливих балів та був допущений до другого етапу – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Ефективність здійснення правосуддя оцінено за показниками: загальна кількість розглянутих справ; кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування; інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами якого було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань; кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни; дотримання строків розгляду справ, зокрема кількість справ, розгляд яких триває понад встановлені законом строки; середня тривалість виготовлення повного тексту вмотивованого рішення, дотримання строків його виготовлення та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень; судове навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, регіоні з урахуванням інстанційності, спеціалізації суду та судді; підтверджена інформація щодо дотримання суддею засад і принципів здійснення правосуддя, встановлених процесуальним законом, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також іншими міжнародно-правовими актами та зобов’язаннями; результати регулярного оцінювання; здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування; інші дані щодо ефективності здійснення правосуддя суддею, отримані Комісією відповідно до Закону.

Діяльність щодо підвищення фахового рівня оцінено за показниками: підготовка та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді; здійснення наукової та викладацької діяльності, участь у законопроєктній роботі; наявність наукових публікацій у сфері права; участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо); наявність наукового ступеня, вченого звання.

Стосовно ефективності здійснення правосуддя та діяльності щодо підвищення фахового рівня Комісія враховує, що відповідно до матеріалів суддівського досьє навантаження судді було більшим за середній рівень навантаження як у відповідному суді, так і у відповідному регіоні; суддя приділяє увагу підвищенню свого професійного рівня.

Крім того, Комісія враховує кількість справ, розглянутих із порушенням встановлених законодавством строків, та строки оприлюднення рішень у Єдиному реєстрі судових рішень.

З огляду на викладене критерій професійної компетентності оцінено Комісією у 229 балів.

ІІ. Критерій особистої компетентності.

Гарбуз О.С. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Згідно з висновком про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей судді Гарбуза О.С. критерій особистої компетентності оцінено у 62 бали.

ІІІ. Критерій соціальної компетентності.

Відповідно до висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей Гарбуз О.С. за критерієм соціальної компетентності набрав 81 бал.

ІV. Критерій професійної етики.

1. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

До дисциплінарної відповідальності суддя не притягався.

З урахуванням зазначеного критерій професійної етики оцінено Комісією у 82 бали.

2. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.

На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила цей показник у 80 балів.

Таким чином, критерій професійної етики оцінено Комісією у 162 бали.

V. Критерій доброчесності.

1. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону, наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді, наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею, інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

Комісія оцінила ці показники у 65 балів.

2. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.

На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила цей показник у 75 балів.

Таким чином, критерій доброчесності оцінено Комісією у 140 балів.

Висновок Комісії.

Комісія, дослідивши суддівське досьє, заслухавши доповідача, надавши оцінку фактам, викладеним ГРД в інформації, та аргументам, наведеним Гарбузом О.С., дійшла висновку про відсутність переконливих підстав вважати, що суддя Гарбуз О.С. не відповідає за визначеними критеріями кваліфікаційного оцінювання вимогам, які висуваються до судді.

За результатами дослідження суддівського досьє та проведеної співбесіди із суддею Гарбузом О.С. показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді Комісія оцінила загалом у 674 бали, що є достатнім для визнання судді таким, що відповідає займаній посаді.

Ураховуючи викладене, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області Гарбуз Олександр Сергійович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 674 бали.

2. Визнати суддю Голованівського районного суду Кіровоградської області Гарбуза Олександра Сергійовича таким, що відповідає займаній посаді.

3. Звернутися до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті стосовно судді Голованівського районного суду Кіровоградської області Гарбуза Олександра Сергійовича.

Головуючий                                                                                           Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії:                                                                                        Ярослав ДУХ

                                                                                                                  Володимир ЛУГАНСЬКИЙ