Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА (доповідач), Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,
за участю:
судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Ганни ГНАТИК,
представника Громадської ради доброчесності Ольги ПІСКУНОВОЇ,
розглянувши питання щодо відповідності судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Гнатик Ганни Вікторівни займаній посаді,
встановила:
Інформація про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання судді.
Указом Президента України від 01 серпня 2016 року № 321/2016 Гнатик Ганну Вікторівну призначено на посаду судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області строком на п’ять років.
Рішеннями Вищої ради правосуддя від 30 травня 2019 року та від 19 листопада 2020 року двічі відряджена до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя строком на один рік.
Рішенням Голови Верховного Суду від 29 липня 2022 року відряджена до Хортицького районного суду м. Запоріжжя.
Рішенням Комісії від 07 червня 2018 № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Гнатик Г.В.
Гнатик Г.В. склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 77,625 бала. За результатами виконаного практичного завдання Гнатик Г.В. набрала 94,5 бала. На етапі складення іспиту суддя загалом набрала 172,125 бала.
Гнатик Г.В. відповідно до рішення Комісії від 12 грудня 2018 року № 313/зп-18 пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Рішенням Комісії від 18 жовтня 2018 року № 238/зп-18 суддю Гнатик Г.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (Закон набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.
Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
Згідно з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 25 липня 2023 року досьє Гнатик Г.В. розподілено члену Комісії Кидисюку Р.А.
Процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Гнатик Г.В. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Комісією 14 листопада 2024 року розпочато проведення співбесіди з суддею Гнатик Г.В. У засіданні оголошено перерву до 10 грудня 2024 року, на якому питання було знято з розгляду і відкладено до 03 квітня 2025 року.
Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) 03 квітня 2025 року надіслала до Комісії висновок про невідповідність судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Гнатик Г.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
Колегією Комісії було задоволено клопотання судді та оголошено перерву до 01 травня 2025 року для ознайомлення з висновком ГРД та підготовки пояснень.
01 травня 2025 року продовжено питання розгляду досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.
Комісією 01 травня 2025 року у складі колегії № 2 досліджено матеріали досьє та проведено співбесіду із суддею, під час якої Гнатик Г.В. надала пояснення щодо відомостей, викладених у суддівському досьє, їх уточнення в окремих розділах, а також стосовно висновку ГРД про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.
Рішенням Комісії у складі колегії № 2 від 01 травня 2025 року № 64/ко-25 визначено, що суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Гнатик Г.В. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 719,125 бала, питання щодо відповідності судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Гнатик Г.В. займаній посаді внесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Рішення Громадської ради доброчесності про надання висновку.
Обставини, що стали підставою для висновку:
1. Суддя та її чоловік згідно з даними декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, занизили вартість реалізованого та придбаного майна, а саме проданого суддею автомобіля та придбаних чоловіком двох легкових, вантажного автомобілів та причіпів.
1.1. Як зазначає ГРД, згідно з пунктом 6 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік Гнатик Ганна Вікторівна була власником автомобіля, проте вже в пункті 6 декларації за 2016 рік відомостей про цей автомобіль немає. У пункті 11 цієї ж декларації зазначено дохід від продажу рухомого майна, тобто автомобіля, за нижчою ціною ніж автомобілі такого року випуску.
- Суддя Гнатик Г.В. пояснила, що автомобіль дійсно був проданий на підставі договору купівлі-продажу за погодженою між сторонами ціною, про що і зазначено в договорі купівлі-продажу. Вартість авто була зумовлена технічним станом автомобіля, а саме корозією кузова, яка унеможливила відновлення деяких елементів кузова. Покупець на час придбання автомобіля володів достатньою інформацією про транспортний засіб та погодився прийняти його таким, яким він був, волевиявлення сторін було вільним, договір не мав характеру фіктивного та удаваного правочину, що підтверджується змістом договору купівлі-продажу транспортного засобу від 28 травня 2016 року. Крім того, суддя навела спростування ціни продажу аналогічних автомобілів, посилаючись на іншу інтернет-платформу. Тобто вартість автомобіля була зумовлена технічним станом, що і було враховано при реалізації автомобіля.
Комісія погоджується з висновками колегії № 2 та не вважає вказану обставину критичним маркером заниженої ціни.
1.2. Згідно з даними декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік чоловік судді придбав два автомобілі 2005 та 2008 року випуску, задекларована вартість яких видається заниженою.
- Стосовно придбання чоловіком транспортних засобів у 2016 році суддя Гнатик Г.В. пояснила, що ці автомобілі були придбані в день продажу належного чоловікові автомобіля тій же особі в яких їх було придбано. Вартість була зумовлена технічним станом автомобілів, які тривалий час перебували в експлуатації та потребували ремонту.
Комісія критично оцінює невідповідність вартості обох автомобілів цінам, які вказані у висновку ГРД, проте, така різниця не може вважатися переконливим аргументом для визнання їх вартості заниженою, оскільки ціни можуть суттєво відрізнятися на спеціалізованих медіаресурсах та залежать від технічного стану автомобілів.
1.3. Чоловік Гнатик Ганни Вікторівни є власником вантажного автомобіля 2001 року випуску та причіпа 1993 року випуску. В пункті 6 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік зазначена вартість купівлі цих транспортних засобів може вважатися заниженою.
Згідно пункту 6 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік чоловік Гнатик Ганни Вікторівни є власником вантажного автомобіля 2003 року випуску та причіпа 2001 року випуску. В пункті 6 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік зазначена вартість купівлі цих транспортних засобів також може бути заниженою.
Суддя Гнатик Г.В. пояснила, що ціна придбання вказаних транспортних засобів була зумовлена їх неналежним технічним станом, тривалою експлуатацією та необхідністю коштовного ремонту. На підтвердження додано документи Територіального сервісного центру МВС про вартість транспортних засобів, що підтверджує задекларовану у пункті 6 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 - 2018 роки.
Як додатковий аргумент до пояснень щодо транспортних засобів суддя
Гнатик Г.В. зазначила, що на час продажу нею та придбання її чоловіком автомобілів згідно з чинним на той час законодавством, а саме пунктом 173.2 статті 173 Податкового кодексу України, було встановлено, що як виняток із положень пункту 173.1 цієї статті, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягав оподаткуванню. Таким чином, вона не мала підстав та мети занижувати вартість зазначених автомобілів. Також суддя навела спростування методики визначення цін автомобілів, наведених у висновку ГРД, а саме, що під час дослідження сайтів з продажу автомобілів RST та AUTO.RIA було з’ясовано, що вартість аналогічних автомобілів може суттєво різнитися, зважаючи на технічний стан та потребу в ремонті.
На переконання Комісії, зазначені обставини не можуть вказувати на обґрунтований сумнів щодо вартості транспортних засобів, якими володіє подружжя, проте вважає, що вантажні автомобілі є об’єктом і сферою професійних інтересів чоловіка судді.
Придбання, експлуатація та забезпечення господарської діяльності, в яку залучені вказані транспортні засоби, є об’єктами діяльності чоловіка судді, а отже, його особистої відповідальності. Указане не є діянням, що може стати підставою для відповідальності самої судді. Водночас, Комісія застерігає на дотриманні суддею вимог пункту 4.7. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23 щодо обізнаності судді про свої особисті матеріальні інтереси та вжиття розумних заходів з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини.
2. Суддя не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності за показниками відповідність рівня життя задекларованим доходам (пп. 2, 3 п. 22 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної стики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням ВРП 17.12.2024 № 3659/0/15-24). У досьє та/або поясненнях судді (кандидата на посаду судді) відсутня переконлива інформація про джерела походження ліквідного майна, витрат, отриманих благ (його, членів сім’ї чи близьких осіб) і/або легальні доходи, на думку розсудливого спостерігача, викликають сумніви щодо їх достатності для набуття такого майна, здійснення таких витрат, отримання благ, оскільки за даними декларацій спостерігається невідповідність загального доходу сім’ї судді витратам.
- Суддя Гнатик Г.В. надала пояснення щодо твердження ГРД про невідповідність рівня життя її та членів сім’ї задекларованим доходам за 2016, 2017 роки. З 2016 року до лютого 2019 року вона перебувала ІНФОРМАЦІЯ_1. Сукупний дохід сім’ї у 2016 - 2017 роках було зазначено в деклараціях. Крім того, сім’я мала грошові заощадження, які не були задекларовані, оскільки їх розмір не перевищував поріг для обов’язкового декларування згідно із вимогами антикорупційного законодавства, тобто 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року. Заощадження були накопичені за попередні роки від продажу чоловіком транспортного засобу у 2013 році та продажу суддею 1/4 частки квартири у 2012 році. Крім того, у 2016 - 2018 роках щомісяця батьки судді та мати чоловіка надавали сім’ї допомогу. Таким чином, наявних коштів було достатньо на життєзабезпечення та купівлю транспортних засобів у 2016 - 2017 роках.
На думку Комісії, вказана обставина за значущістю містить некритичний маркер для обґрунтованого сумніву в недоброчесності судді.
3. Суддя не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності за показником сумлінність (пп. 1, 3 п. 19 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням ВРП 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24), а саме: суддя, не перебуваючи на робочому місці (був за кордоном, на навчанні, на тимчасово окупованій території тощо), ухвалював судові рішення. Згідно з даними досьє суддя проходила навчання в м. Запоріжжя 04 червня 2019 року на базі Запорізького апеляційного суду і того ж дня ухвалила постанову у справі про закриття провадження. Значна відстань між судами породжує сумнів у можливості судді брати участь у навчальному заході та відправленні правосуддя в один і той самий день.
- Гнатик Ганна Вікторівна пояснила, що 04 червня 2019 року дійсно проходила періодичне навчання у НШСУ, брала участь у семінарі-практикумі в м. Запоріжжя, у зв’язку з чим розгляд справи було перенесено на 05 червня 2019 року, про що наявна інформація в автоматизованій системі документообігу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області. На її звернення до Комунарського районного суду м. Запоріжжя, якому на підставі розпорядження голови Верховного Суду від 14 вересня 2022 року № 49/0/9-22 визначена територіальна підсудність розгляду справ Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, повідомили, що в АСД Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області «ДЗ» наявна інформація, що суддя Гнатик Г.В. 04 червня 2019 року перебувала один день у відрядженні, тому розгляд справи було перенесено на 05 червня 2019 року. Наявність в ЄДРСР постанови у справі, ухваленої 04 червня 2019 року є технічною опискою, яка помилково була нею допущена.
На думку Комісії, суддя Гнатик Г.В. спростувала твердження ГРД з огляду на її пояснення.
4. Щодо інформації ГРД, яка сама по собі не стала підставою для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, але має бути врахована під час оцінювання, а саме аналіз ухвалених суддею рішень за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення Гнатик Ганна Вікторівна надала детальні аргументовані пояснення щодо кожної справи, які взяті Комісією до уваги.
5. В деклараціях за 2015 - 2019 роки суддя декларує належні чоловікові житловий будинок та об’єкт незавершеного будівництва. Як зазначає ГРД, очевидним є те, що вказаний об’єкт є завершеним будівництвом, оскільки згідно з фото з Google Maps станом на липень 2015 року будинок виглядав як завершений, отже, можна казати про обґрунтований сумнів щодо внесення суддею правдивих відомостей до декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
- Суддя Гнатик Г.В. вказала, що їй відомо, що чоловік та його батьки почали будівництво житлового будинку на земельній ділянці у 2007 році, ще до укладання їх шлюбу. Станом на 2015 рік було зведено фундамент, стіни та дах будинку, частково виконано внутрішні роботи на першому поверсі. Відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Водночас державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об’єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийнято в експлуатацію у встановленому порядку. Новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об’єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу. Оскільки на момент заповнення вищезазначених декларацій об’єкт нерухомого майна не був прийнятий в експлуатацію та право власності на нього не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тому за своїм правовим режимом він є об’єктом незавершеного будівництва, про що суддею і було зазначено у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Комісія приймає пояснення судді.
Джерела права та їх застосування.
Згідно з підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Частиною першою пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
Відповідно до частини другої пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону за результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Частиною третьою пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Частинами першою та другою статті 83 Закону визначено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
Згідно з частиною першою статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Абзацом першим пункту 124 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 01 травня 2024 року № 58/зп-24, далі – Регламент), передбачено, що рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідність судді займаній посаді), за наявності висновку Громадської ради доброчесності, приймається Комісією у пленарному складі згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону.
Рішення Комісії у складі колегії № 2 від 1 травня 2025 року № 64/ко-25 обґрунтовано тим, що Комісії не надано чітких та переконливих доказів, які, на думку звичайної розсудливої людини, у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, що породжують обґрунтований сумнів про невідповідність судді Гнатик Г.В. критеріям професійної етики та доброчесності.
Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Пунктом 120 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23), передбачено, що висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
У межах процедури кваліфікаційного оцінювання з урахуванням мети і завдань його проведення може виникнути обґрунтований сумнів, який для обізнаного та розсудливого спостерігача вказуватиме на наявність показника, що свідчить про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності. Водночас під терміном «розсудливий спостерігач» для цілей кваліфікаційного оцінювання необхідно розуміти людину, чиї уявлення, стандарти поведінки відповідають тим, які зазвичай прийняті серед звичайних людей у нашому суспільстві.
Обґрунтований сумнів вважається таким, що виник, зокрема, з моменту надання ГРД висновку про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності або інформації стосовно судді.
У випадку виникнення такого сумніву обов’язком Комісії є з’ясування й оцінка всіх аспектів життя і діяльності судді не лише професійного характеру, але й морально-етичного. Комісія з огляду на свій правовий статус повинна визначити, чи відповідає поведінка судді/кандидата на посаду судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23), а також у Кодексі суддівської етики, затвердженому рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року (далі – Кодекс).
Статтею 1 Кодексу встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Відповідно до статті 3 Кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль, до того щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною.
Таким чином, у разі наявності обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності обов’язок спростування такого сумніву покладається і на суддю шляхом складення ним кваліфікаційного іспиту, тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, надання чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди з метою спростувати такий сумнів.
Чіткими та переконливими є докази, які, з погляду звичайної розсудливої людини, у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що породжують обґрунтований сумнів. Використання чітких та переконливих доказів має розсіяти обґрунтований сумнів у наявності індикатора (показника), що може свідчити про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності.
Неможливість судді спростовувати наявність обставин, що можуть свідчити про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності, лише свідчить про те, що факти, які підтверджують наявність обґрунтованих сумнівів, мають бути надалі оцінені Комісією через їх вплив на авторитет судової влади та врахування суддею необхідності його зберегти за тих чи інших обставин.
Ураховуючи викладене, Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівних фактів щодо поведінки судді не лише з погляду вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства в чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та проінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19).
Комісії не надано чітких та переконливих доказів, які, з погляду звичайної розсудливої людини, у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, що породжують обґрунтований сумнів про невідповідність судді Гнатик Г.В. критеріям професійної етики та доброчесності.
Комісія вважає надані суддею пояснення стосовно викладених у висновку ГРД про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики достатніми та такими, що спростовують обґрунтовані сумніви в її невідповідності займаній посаді.
Комісія у пленарному складі, заслухавши доповідача, дослідивши рішення Комісії у складі колегії від 01 травня 2025 року № 64/ко-25, висновок ГРД від 02 квітня 2025 року про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, пояснення судді Гнатик Г.В., дійшла висновку про відповідність судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Гнатик Ганни Вікторівни займаній посаді.
Керуючись підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Визнати суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Гнатик Ганну Вікторівну такою, що відповідає займаній посаді.
Внести рекомендацію Вищій раді правосуддя про призначення Гнатик Ганни Вікторівни на посаду судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС
Людмила ВОЛКОВА
Віталій ГАЦЕЛЮК
Ярослав ДУХ
Роман КИДИСЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Олег КОЛІУШ
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Руслан МЕЛЬНИК
Роман САБОДАШ
Руслан СИДОРОВИЧ
Сергій ЧУМАК
Галина ШЕВЧУК
