186/ас-25

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 2:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Марини ЩЕРБАЧЕНКО,

представника Громадської ради доброчесності  Ольги ПІСКУНОВОЇ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Щербаченко Марини Вікторівни у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що  конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об`єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Відповідно до пунктів 1.1–1.6 Положення про кваліфікаційне оцінювання завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі загальної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У визначений строк Щербаченко Марина Вікторівна звернулася до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація), оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, а також просила провести стосовно неї кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Щербаченко М.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

IІ. Основні відомості про кандидата.

Щербаченко М.В. на момент подання заяви мала повних ____ років, є громадянкою України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00200542 від 03 жовтня 2023 року на рівні вільного володіння другого ступеня.

У 2006 році закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.

У 2013 році закінчила Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста (ступінь освіти магістр).

Стаж професійної діяльності у сфері права понад 19 років.

Професійну кар’єру розпочала в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області, працювала на посаді головного спеціаліста відділу кадрового забезпечення та організаційної роботи, головного спеціаліста – юрисконсульта юридичного відділу, заступника начальника юридичного відділу, а згодом – начальника юридичного управління.

Указом Президента України від 18 жовтня 2013 року № 570/2013 Щербаченко М.В. призначено на посаду судді Тростянецького районного суду Сумської області строком на п’ять років.

Присягу складено 31 березня 2015 року.

Указом Президента України від 17 жовтня 2019 року № 760/2019 Щербаченко М.В. призначено на посаду судді Тростянецького районного суду Сумської області безстроково.

До дисциплінарної відповідальності не притягувалася.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (цивільна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 03–07, 10 та 11 лютого  2025 року (цивільна спеціалізація) кандидатами на посади суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону установлено, що після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

З огляду на викладене Щербаченко М.В. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23

Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Загальна кількість балів Щербаченко М.В. за кваліфікаційний іспит – 357,6 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження кандидатом здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

У відповідності до пункту 5.1 розділу 5 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Комісії від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24), спеціальна перевірка на відповідність кандидата вимогам, установленим Конституцією України та Законом, здійснюється в порядку, визначеному законами України «Про судоустрій і статус суддів», «Про запобігання корупції», цим Положенням та Порядком проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Щербаченко М.В.

Запити про надання відомостей стосовно Щербаченко М.В. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Згідно з вимогами частини сьомої статті 75 Закону в разі, якщо Комісія отримала інформацію, що може свідчити про невідповідність кандидата на посаду судді вимогам, встановленим Законом, колегія Комісії проводить перевірку зазначеної інформації та розглядає її на засіданні із запрошенням такого кандидата. Кандидат має право ознайомитися з цією інформацією, надавати пояснення, докази на її спростування.

У разі встановлення за результатами перевірки, що така інформація є обґрунтованою, колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ухвалює вмотивоване рішення про невідповідність кандидата на посаду судді встановленим Законом вимогам та припинення його подальшої участі у доборі на посаду судді.

Так, від Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) отримано стосовно Щербаченко М.В. інформацію про те, що за результатами спеціальної перевірки фактів відображення у декларації недостовірних відомостей, якщо такі відомості стосуються майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації, не виявлено.

НАЗК звертає увагу, що у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації кандидат на посаду зазначив відомості про дохід у вигляді соціальної допомоги у розмірі 7 689,00 грн, інформація про який відсутня у ДРФО.

У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації кандидат на посаду зазначив відомості про дохід за договором купівлі-продажу деривативу у формі форвардного контракту з поставкою базового активу (майнові права на квартиру) у розмірі 338 436,00 грн, інформація про який відсутня у ДРФО.

У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації кандидат на посаду зазначив відомості про дохід (розірвання договору купівлі-продажу майнових прав 6250-І на квартиру у розмірі 260 444,00 грн, інформація про який відсутня у ДРФО.

Додатково НАЗК повідомило, що орган, який організовує проведення спеціальної перевірки, у разі декларування претендентом на посаду відомостей у розділах 4 «Об’єкти незавершеного будівництва», 5 «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)», 7 «Цінні папери», 10 «Нематеріальні активи», 12.1. «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб'єкта декларування або членів його сім'ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно», 15 «Робота за сумісництвом суб’єкта декларування», 16 «Членство суб’єкта декларування в організаціях та їх органах» декларації, при потребі має право самостійно відібрати пояснення у суб’єкта декларування.

Стосовно доходу у вигляді соціальної допомоги у розмірі 7 689,00 грн Щербаченко М.В. пояснила, що у відповідності до роз’яснень НАЗК відобразила у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації одноразову натуральну допомогу ІНФОРМАЦІЯ_1, виплачену їх у грошовій формі на підставі відповідної заяви.

Стосовно відображених у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації 338 436,00 грн та 260 444,00 грн Щербаченко М.В. пояснила, що з метою придбання власного житла у жовтні 2021 року вирішила інвестувати у будівництво багатоквартирного будинку. З цією метою Щербаченко М.В. та ТОВ «БВКК «Федорченко» укладено Договір купівлі-продажу деривативу у формі форвардного контракту на Базовий актив (майнові права на квартиру) від 22 жовтня 2021 року 221021-005 за ціною 338 436,00 грн, на підставі якого забудовником ТОВ «БВКК «Федорченко» укладено з кандидатом Договір купівлі-продажу майнових прав на об’єкт нерухомості (вказану квартиру) від 23 жовтня 2021 року 6250-1 за ціною 736 596 грн з розстроченням платежу до 30 жовтня 2023 року за визначеним графіком. На підтвердження зазначеного кандидатом долучено копії відповідних договорів.

Щербаченко М.В. зазначила, що через повномасштабне вторгнення рф на територію України забудовник припинив будівництво будинку, яке і до цього часу не здійснюється. Сплативши за умовами Договору купівлі-продажу майнових прав від 23 жовтня 2021 року 260 444,00 грн, після лютого 2022 року кандидат припинила здійснювати платежі за визначеним графіком. Протягом 2023–2024 років періодично зверталась до забудовника з приводу можливого варіанту врегулювання ситуації невизначеності стосовно виконання укладеного договору.

У жовтні 2024 року ТОВ «БВКК «Федорченко» запропонував Щербаченко М.В. розірвати укладений 23 жовтня 2021 року договір купівлі-продажу майнових прав та укласти новий договір стосовно іншої квартири у будинку (будівництво якого було майже завершено), що розташований поряд з будинком, у будівництво якого інвестувала кандидат. Суми, які кандидат сплатила за укладеними у 2021 році договорами, мали бути зараховані в рахунок її зобов'язань за новими договорами, укладення яких планувалось.

У зв’язку з цим, невиконаний у повному обсязі Договір купівлі-продажу майнових прав від 23 жовтня 2021 року 6250-1 між кандидатом та ТОВ «БВКК «Федорченко» був розірваний, а раніше придбаний за Договором купівлі-продажу Дериватив у формі форвардного контракту на Базовий актив (майнові права на квартиру) від 22 жовтня 2021 року 221021-005 був викуплений у кандидата ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Девелопмент Капітал» за тією ж ціною 338 436,00 грн. Копії Договору купівлі-продажу Деривативу № 28102024-004 від 28 жовтня 2024 року та Акту взаєморозрахунків до нього долучені до пояснень кандидата.

28 жовтня 2024 року між Щербаченко М.В. та ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Девелопмент Капітал» було укладено Договір купівлі-продажу Деривативу у формі форвардного контракту на Базовий актив (майнові права на іншу квартиру) за № 28102024-005. Зазначений Дериватив був придбаний кандидатом за ціною 552 256,00 грн, а кошти, які кандидату належали до сплати за Договором купівлі-продажу Деривативу № 28102024-004 від 28 жовтня 2024 року в сумі 338 436,00 грн за її заявою були зараховані в рахунок оплати зобов’язань на суму 552 256 грн за новим Договором від 28 жовтня 2024 року № 28102024-005.

На підставі новоукладеного Договору купівлі-продажу Деривативу від 28 жовтня 2024 року за № 28102024-005 між Щербаченко М.В. та ТОВ «БВКК «Федорченко» укладений Договір купівлі-продажу майнових прав від 28 жовтня 2024 року № 6305-І на іншу квартиру за ціною 757 464,00 грн з розстроченням платежу.

Аналогічно, кошти, які мали бути повернуті кандидату внаслідок розірвання першого Договору купівлі-продажу майнових прав від 23 жовтня 2021 року № 6250-І в сумі 260 444,00 грн за її заявою були зараховані в рахунок виконання зобов’язань за Договором купівлі-продажу майнових прав від 28 жовтня 2024 року № 6305-І.

У розділі 11 декларації за 2024 рік кандидатом задекларовано як дохід кошти, що належать їй за Договором купівлі-продажу Деривативу № 28102024-004 від 28 жовтня 2024 року в сумі 338 436,00 грн та кошти в сумі 260 444,00 грн, отримані внаслідок розірвання Договору купівлі-продажу майнових прав № 6250-І  від 23 жовтня 2021 року, укладеного з ТОВ «БВКК «Федорченко».

Зазначені суми Щербаченко М.В. задекларувала як джерела доходів, використаних нею для оплати зобов’язань за укладеними 28 жовтня 2024 року Договорами з метою набуття у власність житла. Кандидат зазначила, що кошти, повернуті через розірвання договору, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, тому, відсутні у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків.

Комісія враховує надані кандидатом пояснення, яких достатньо для затвердження результатів спеціальної перевірки.

З огляду на викладене, від уповноважених державних органів Комісією не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного загального суду стосовно Щербаченко М.В.

Таким чином, Комісія дійшла висновку про наявність підстав для встановлення результатів спеціальної перевірки.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критерію професійної етики та доброчесності).          

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Щербаченко М.В.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 19 травня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація) Щербаченко М.В. визначено члена Комісії Кидисюка Р.А.

Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах (лист № 21-4281/25) та запропонувала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме : критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

Кандидатом Щербаченко М.В. 08 червня 2025 року надіслано до Комісії пояснення та докази на виконання листа Комісії від 26 травня 2025 року № 21-4281/25. У своїх поясненнях кандидат навела інформацію, яка, на її думку, підтверджує відповідність запитуваним критеріям.

Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) 16 липня 2025 року затверджено висновок про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

У вказаному рішенні зазначено, що, проаналізувавши інформацію щодо кандидата на посаду судді Щербаченко М.В., ГРД виявлено дані, які дають підстави для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Комісією надіслано кандидату копію висновку ГРД для можливості ознайомлення та запропоновано в разі необхідності надати додаткові пояснення.

Кандидатом 17 липня 2025 року надіслано на адресу Комісії письмові пояснення на висновок ГРД та надано копії підтверджувальних документів.

Співбесіду з кандидатом проведено 18 липня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами, а також встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв'язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення, ґрунтуються принципом особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41,667 бала із 50 можливих, що є вищим за 75 % (37,5 бала), а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 43,333 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала), а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб'єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за критерієм професійної етики чи доброчесності за кожним показником критерію доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

За результатами дослідження досьє, висновку ГРД про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності, а також проведеної співбесіди Комісією з кандидатом обговорено обставини, які викликають обґрунтований сумнів у її відповідності критеріям доброчесності та професійної етики:

1. Кандидат/Суддя не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав (підпункт 1 пункту 21 Єдиних показників).

У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, (далі – декларація) зазначено, що з 18 квітня 2019 року суддя має право користування автомобілем «Hyundai Creta 1.6 Active AT» 2018 року випуску вартістю на дату набуття права 543 200 грн, який належить на праві власності батькові кандидата. При цьому, в декларації зазначено, що він є іноземним громадянином.

ГРД відомо, що батько судді є громадянином рф та принаймні з 2009 року має посвідку на проживання в Україні, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків, виданий в Україні. Проте, з 1998 року по ІІ квартал 2025 року батько судді не отримував в Україні жодного оподаткованого доходу. Як зазначає суддя в анкеті від 25 вересня 2019 року, її батько перебуває на пенсії з грудня 2013 року, а до того працював командиром екіпажу вертольоту МИ-8 Нефтеюганського об’єднаного авіазагону.

За даними системи «Аркан», батько судді у період з 2018 року по 2024 рік неодноразово виїжджав за межі України. У тому числі, протягом 2018, 2019 року чотири рази відвідував АР Крим, а також територію рф. Увагу ГРД привернув той факт, що батько судді відвідував територію окупованого Криму у 2018 і 2019 роках у той самий час: з 01 по 11 вересня.

ГРД має підстави вважати, що батько судді імовірно пов’язаний із ТОВ «Градопроєкт» (ООО «Градопроєкт»), яке з жовтня 2013 року по грудень 2019 року здійснювало діяльність у Сімферопольському районі АР Крим.

Попри тривале проживання на території України про стійкий зв’язок батька судді з державою-агресором також свідчить те, що він імовірно 31 жовтня 2018 року отримав водійське посвідчення у м. Нефтеюганськ Тюменської області рф (дата отримання водійського посвідчення збігається з періодом перебування за межами України).

Крім того, у 2023 та 2024 роках батько судді перетинав ділянку Державного кордону України, що межує з Молдовою. 01 лютого 2024 року він виїхав за межі України за документом (паспорт), що має серію та номер ________, а повернувся на територію України 02 лютого 2024 року з документом, що має серію та номер _________. Отже, є обґрунтовані підстави вважати, що батько судді звертався до консульської установи рф на території Молдови для оформлення нового паспорта громадянина рф у зв’язку зі спливом строку дії документа.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги відсутність у батька судді оподаткованих доходів в Україні, а також враховуючи той факт, що суддя з перших днів набуття права власності користується вказаним автомобілем, ГРД вважає, що або батько судді є лише номінальним власником автомобіля, або транспортний засіб був придбаний батьком судді за кошти, отримані від держави-агресора вже під час гібридної війни.

Стосовно автомобіля «Hyundai Creta 1.6 Active AT», 2018 року випуску Щербаченко М.В. пояснила, що він був придбаний її батьком у 2019 році за його власні кошти, які були ним заощаджені за період багаторічної роботи, що підтверджується долученими до пояснень копіями договору та рахунку-фактури. Кандидат наголосила, що придбання указаного автомобіля, вибір моделі та інших характеристик було виключно рішенням її батька, на яке вона не впливала, її батько є реальним власником автомобіля, він перебуває у його володінні, обслуговуванні тощо, а вона використовує автомобіль періодично, при потребі (https://youtu.be/Yes5eTtm2AA?t=4068).

Підтвердила, що дійсно її батько ніколи не мав оподатковуваних доходів в Україні, оскільки вся його професійна діяльність протягом життя відбувалась за межами України. За поясненнями батька для придбання автомобіля «Hyundai Creta 1.6 Active AT», 2018 року випуску він використав свої заощадження, накопичені під час роботи у закордонних відрядженнях у складі миротворчих місій ООН.

Щербаченко М.В. зазначила, що її батько все життя працював у цивільній авіації з 1979 по 2014 рік у Нефтеюганському об’єднаному авіазагоні, який перейменовано у 2013 році у ВАТ «Ютейр вертольотні послуги», що підтверджується копією трудової книжки. Отримував допуски до польотів до 60 років, тобто аж до виходу на пенсію, має понад 19 тис годин нальоту. Займав посаду командира вертольоту. З 2000 року і до 2013 року постійно працював у закордонних відрядженнях у миротворчих місіях ООН, що розміщувались в Абхазії та країнах Африки (Сьєра Леоне, Конго, Марокко, Західна Сахара тощо). Він виконував роботу з перевезення на вертольотах миротворців ООН, які моніторили лінію зіткнення, забезпечував перевезення вантажів тощо. На жаль, у батька відсутні документи, які б підтверджували ці його доходи, оскільки вони зберігаються у роботодавця, який знаходиться на території держави-агресора. Відтак, кандидат позбавлена можливості їх отримати. Записи про відрядження за кордон до трудової книжки не заносяться. Кандидат долучила копії посвідчень капітана повітряного судна, які видавались її батьку в місіях ООН.

Щербаченко В.М. заперечила твердження ГРД про стійкий зв’язок її батька з країною-агресором, наголосила, що так склались його життєві обставини, після завершення професійної діяльності він повернувся додому і ніколи не збирався залишатись жити в рф.

Додатково ГРД надано Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснення з боку кандидата:

1. За даними системи «Аркан» брат судді 01 грудня 2022 року виїхав за межі України через пункт пропуску Ужгород. Станом на 04 червня 2025 року відсутні відомості про його повернення на територію держави.

ГРД зазначає, що після введення правового режиму воєнного стану перетин кордону чоловіками призовного віку з метою ухилення від мобілізації набуло значних масштабів, зокрема і через територію Закарпатської області.

Щербаченко М.В. пояснила, що у зв’язку з повномасштабним вторгненням рф у березні 2022 року дружина брата разом з дитиною виїхали за межі України. Згодом брат також виїхав з України для допомоги у догляді за дітьми та можливості виконання умов перебування у країні, в якій вони отримали тимчасовий захист (Швейцарія). Брат виїхав з України через офіційний пункт пропуску на підставі документів, що надавали право на виїзд. Відповідно до військового квитка брат непридатний для військової служби (https://youtu.be/Yes5eTtm2AA?t=5229);

2. Брат кандидата у 2015–2016 роках відвідував територію рф, а також територію тимчасово окупованої АР Крим з порушенням правил перетину пункту пропуску. Зокрема 11 січня 2016 року брат кандидата виїхав за межі України через пункт пропуску Гоптівка (Харківська область), а повернувся до України через пункт пропуску Чонгар (АР Крим). Відповідно до Порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, затвердженого постановою КМУ від 04 червня 2015 року № 367, в’їзд на тимчасово окуповану територію України та виїзд з неї здійснюються через контрольні пункти.

Кандидат пояснила, що дійсно її брат 11 січня 2016 року відвідував окуповану АР Крим з порушенням правил перетину пункту пропуску. Зі слів брата, він не був обізнаний на той час із правилами в’їзду на окуповану територію, не цікавився законодавством, не має юридичної освіти і не усвідомлював правових наслідків своїх дій. У подальшому брат дізнався про те, що необхідно виїжджати лише через пункт пропуску Чонгар, і більше таких дій не вчиняв. Він за цей факт не притягався до відповідальності.

Комісія вважає надані пояснення достатніми для спростування сумніву у відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики з наведених у висновку ГРД обставин.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить  300 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів), а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Абзацом другим частини першої статті 88 Закону визначено, що якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 79-2, 79-3, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність вимогам до кандидата на посаду судді, стосовно Щербаченко Марини Вікторівни.

Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Щербаченко Марина Вікторівна набрала 742,6 бала.

Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання щодо здатності Щербаченко Марини Вікторівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                               Руслан Сидорович

Члени Комісії:                                                                                           Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                                     Роман Кидисюк