187/ас-25

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 2:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Андрія ХУДИКА,

представника Громадської ради доброчесності  Олега ЯКИМ’ЯКА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Худика Андрія Мирославовича у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об'єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

За змістом частини другої статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частиною 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. При цьому критеріями кваліфікаційного оцінювання визначається: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). За змістом пунктів 1.1–1.6 завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі адміністративної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

14 вересня 2023 року рішенням Комісії № 94/зп-23 (із змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У визначений строк Худик Андрій Мирославович звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація), оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, а також просив провести стосовно нього кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Худика А.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

IІ. Основні відомості про кандидата.

Худик А.М. на момент подання заяви мав повних ___ років, є громадянином України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00205422 від 18 жовтня 2023 року на рівні вільного володіння першого ступеня.

У 2008 році закінчив Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію магістра права.

Стаж професійної діяльності у сфері права понад 16 років.

Професійну діяльність розпочав юрисконсультом в колективному підприємстві. З 2011 до 2019 року асистент кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права / кафедри публічного права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. З 2019 року працює на посаді помічника судді патронатної служби управління з організаційного забезпечення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Худик А.М. захистив дисертацію в Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України за спеціальністю «Конституційне право; муніципальне право» та здобув науковий ступінь «кандидата юридичних наук» (рішення Атестаційної колегії від 15 квітня 2021 року, диплом серії ДК № 059419).

Займається науковою роботою (автор 53 наукових праць, з них 23 наукові статті та 30 тез науково-практичних конференцій).

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 12–14 та 17–21 лютого  2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону установлено, що після введення в дію положень цього Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

З огляду на викладене Худик А.М. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23

Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Загальна кількість балів Худика А.М. за кваліфікаційний іспит – 355,5 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження кандидатом здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до пункту 5.1 розділу 5 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Комісії від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24), спеціальна перевірка на відповідність кандидата вимогам, установленим Конституцією України та Законом, здійснюється в порядку, визначеному законами України «Про судоустрій і статус суддів», «Про запобігання корупції», цим Положенням та Порядком проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Худика А.М.

Запити про надання відомостей стосовно Худика А.М. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Чернівецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Згідно з вимогами частини сьомої статті 75 Закону в разі, якщо Комісія отримала інформацію, що може свідчити про невідповідність кандидата на посаду судді вимогам, встановленим Законом, колегія Комісії проводить перевірку зазначеної інформації та розглядає її на засіданні із запрошенням такого кандидата. Кандидат має право ознайомитися з цією інформацією, надавати пояснення, докази на її спростування.

У разі встановлення за результатами перевірки, що така інформація є обґрунтованою, колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ухвалює вмотивоване рішення про невідповідність кандидата на посаду судді встановленим Законом вимогам та припинення його подальшої участі у доборі на посаду судді.

З огляду на викладене, від уповноважених державних органів Комісією не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного загального суду стосовно Худика А.М.

Таким чином, Комісія дійшла висновку про наявність підстав для встановлення результатів спеціальної перевірки.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критерію професійної етики та доброчесності).

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Худика А.М.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 19 травня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація) Худика А.М. визначено члена Комісії Кидисюка Р.А.

26 травня 2025 року Комісія звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах із листом № 21-4281/25, у якому запропоновано надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності за формою, що додається. При цьому увагу кандидатів було звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

06 червня 2025 року кандидатом Худиком А.М. надіслано до Комісії пояснення та докази на виконання листа № 21-4281/25 від 26 травня 2025 року. У своїх поясненнях кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність запитуваним критеріям.

Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) 15 липня 2025 року затверджено висновок про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

У вказаному рішенні зазначено, що, проаналізувавши інформацію щодо кандидата на посаду судді Худика А.М., ГРД виявлено дані, які дають підстави для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Комісією надіслано кандидату копію відповідного висновку ГРД для можливості ознайомлення та запропоновано в разі необхідності надати додаткові пояснення.

16 липня 2025 року кандидатом надіслано на адресу Комісії письмові пояснення на висновок ГРД.

Співбесіду з кандидатом проведено 18 липня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами, а також встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: а) результати дослідження досьє; б) відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Зі змісту пунктів 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання слідує, що особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об'єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв'язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди»

Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення, ґрунтуються принципом особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії..

Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм за результатами оцінювання у складі колегії становить 43 бали із 50 можливих, що є вищим за 75 % (37,5 бала), а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Зі змісту пунктів 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання слідує, що соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів колегії, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм за результатами оцінювання у складі палати, становить 43 бали із 50 можливих, що дорівнює 75% (37,5 бала), а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.

Перш за все, Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність, чесність, неупередженість, сумлінність, непідкупність, дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті, законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, і у такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб'єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за критерієм професійної етики чи доброчесності за кожним показником критерію доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. При цьому з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.

За результатами дослідження досьє, висновку ГРД про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності, а також проведеної співбесіди Комісією з кандидатом обговорено обставини, які викликають обґрунтований сумнів у його відповідності критеріям доброчесності та професійної етики:

1.1. Відповідно до наданих кандидатом відомостей, він був обраний депутатом Кіцманської районної ради на чергових місцевих виборах 25 жовтня 2015 року. Водночас в Єдиному державному реєстрі декларацій відсутня його майнова декларація за 2015 рік. За період з 2016 до 2018 року кандидат подавав майнові декларації як асистент кафедри публічного права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, хоча ця посада не передбачала подання майнових декларацій. При цьому за 2018 рік кандидат подав майнову декларацію також як депутат районної ради / присяжний районного суду. Імовірно, подання декларацій за попередні роки також було зумовлено статусом депутата Кіцманської районної ради, однак про це в майновій декларації кандидата не було вказано. НАЗК з цього питання наголошувало, що в майнових деклараціях варто вказувати саме посаду, перебування на якій встановлює обов’язок подання майнових декларацій.

На думку ГРД, це питання потребує додаткового пояснення.

Худик А.М. пояснив, що згідно з вимогами Закону України «Про запобігання корупції» науково-педагогічні працівники не є суб’єктами подання декларацій. Водночас у розділі 2.1. Інформація про суб’єкта декларування зазначається «Місце роботи або проходження служби (або місце майбутньої роботи чи проходження служби для кандидатів)», займана посада (або посада, на яку претендуєте як кандидат). У 2016–2018 роках він займав посаду асистента кафедри публічного права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, що і було зазначено в деклараціях за ці роки. Згідно із Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» служба в органах місцевого самоврядування – це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих Законом. Стаття 14 зазначеного Закону містить класифікацію посад в органах місцевого самоврядування. Серед посад зазначеної класифікації відсутня згадка про депутата місцевої ради.

Таким чином, він вважав, що депутат місцевої ради не вважається посадовою особою місцевого самоврядування в загально прийнятому значенні цього терміна згідно із законодавством України. Роз’яснень НАЗК на той час (2016–2017 роки) щодо цього питання не було. У 2019 році, ознайомившись із роз’ясненнями НАЗК, ним була внесена відповідна інформація в декларації за 2018 рік. Згідно з чинним законодавством, обов’язок подання декларацій для депутатів місцевих рад запроваджено з 1 січня 2017 року, коли розпочався другий етап роботи системи подання та оприлюднення декларацій (Рішення НАЗК № 2 від 10 червня 2016 року «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» тобто він не був суб’єктом декларування у 2016 році та не повинен був подавати декларацію за 2015 рік.

1.2. У майновій декларації за 2016 рік кандидат задекларував 6 членів сім’ї. Майнові права кандидат задекларував лише 2 з них. Декларуючи майно власної бабусі, кандидат зазначав лише земельну ділянку. Варто врахувати, що 5 членів сім’ї кандидата, яких він декларував, повинні були б проживати у відповідних місцях, отже, у них було право користування певним майном і ці особи повинні були б бути зареєстровані в певному місці, яке також повинно було б бути задекларованим.

Кандидат пояснив, що він, дружина, син, брат та батьки проживали в одному будинку, який перебуває у власності батька та зазначений у декларації «Розділ 3. Об’єкти нерухомості». Бабуся проживала в іншому будинку, який перебував у його власності та зазначений у декларації у «Розділі 3. Об’єкти нерухомості». На момент заповнення відповідних роз’яснень щодо заповнення не було, тому кандидат просить врахувати, що майнова декларація за 2016 рік – це його перша подана декларація, і можливі помилки не мають будь-якого негативного умислу.

1.3. Стосовно кредитних зобов’язань, правильності їх відображення в майновій  декларації за 2016 рік, зазначення в деклараціях вартості та дати набуття прав власності на земельні ділянки кандидата та його батька, Худиком А.М. були надані пояснення, прийняті до уваги Комісією. Зокрема, кандидатом зазначено, що згідно з роз’ясненнями НАЗК, якщо у правовстановлювальних документах відсутня вартість об’єкта нерухомого майна, то при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід обрати позначку «Не відомо». Грошова оцінка земельних ділянок не проводилася і право власності на окремі земельні ділянки переходило на підставі спадкування.

1.4. У майнових деклараціях за 2016 рік кандидат не задекларував житлового будинку площею 66,1 кв.м (59,6 кв. м – житлова площа), розташованого у с. Витилівка та придбаного його батьком у 2005 році. Худик А.М. пояснив, що 17 грудня 2014 року зазначений житловий будинок був відчужений батьком своєму рідному брату (ОСОБА_1). Договір дарування зареєстрований в Кіцманській державній нотаріальній конторі. Відповідно, не було жодних підстав для його декларування в декларації за 2016 рік.

1.5. Згідно з майновою декларацією за 2016 рік кандидат 31 грудня 2016 року набув право власності на автомобіль «Кіа Сеrato» 2007 року випуску. Відомості з реєстрів свідчать, що кандидат набув у власність це авто в 2011 році. Вартість авто не задекларована. У майновій декларації за 2017 рік кандидат перестав відображати вказаний автомобіль серед об’єктів рухомого майна. Зокрема, у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» зазначив про продаж легкового автомобіля. Проте в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» цієї ж декларації відсутня інформація про отриманий дохід від відчуження автомобіля.

Кандидат пояснив, що автомобіль «Кіа Cerato» 2007 року випуску було придбано у 2011 році і зареєстровано на нього, але фактично це був «сімейний автомобіль», яким користувався зазвичай батько, інколи він та брат. Відомості щодо вартості зазначеного автомобіля в нього відсутні, оскільки автомобіль придбавався за кошти батька. Ймовірно, що ним також надавалися кошти, однак розмір їх був незначний. Вартості автомобіля пригадати не може. У зв’язку з відсутністю відомостей щодо дійсної вартості ТЗ його вартість і не була зазначена. 31 грудня  2016 року як дата набуття права власності на автомобіль «Кіа Cerato», є помилковою. В майновій декларації в «Розділі 14. Видатки та правочини суб’єкта декларування» було зазначено правочин: Продаж легкового автомобіля: Рухоме майно: Транспортний засіб. Кандидат виходив з тієї позиції, що «одна дія породжує один наслідок», тобто, продаж автомобіля повинен був бути зазначений лише в одному розділі – «Розділі 14. Видатки та правочини суб’єкта декларування». Про відсутність умислу на приховування інформації свідчить, зокрема, зазначення відомостей про продаж транспортного засобу в декларації. Однак визнає, що помилково про це не було зазначено в «Розділі 11. Доходи, у тому числі подарунки».

1.6. У майнових деклараціях за 2016 рік та надалі кандидат не відзначив власну участь у Кіцманській районній організація партії «Справедливість», хоча відповідно до відомостей системи YouControl він був засновником цієї організації.

Худик А.М. пояснив, що у 2000 році був одним із засновників Кіцманської районної організації партії «Справедливість». Однак невдовзі після її реєстрації (кінець 2000 року – початок 2001 року) ним припинено участь та членство в зазначеній організації шляхом подання відповідної заяви. Згідно зі статтею 6 Закону України «Про політичні партії в Україні» громадянин України має право в будь-який час зупинити чи припинити своє членство в політичній партії шляхом подання заяви до відповідних статутних органів політичної партії. Членство в політичній партії зупиняється чи припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З цього ж дня припиняється перебування громадянина України на будь-яких виборних посадах у політичній партії. Таким чином, подавши відповідну заяву, Худик А.М. припинив своє членство в цій організації. Тож не було підстав для зазначення про це членство в майнових деклараціях.

1.7. У майновій декларації за 2017, 2018 роки кандидат визначає джерелами доходу власних родичів замість того, аби задекларувати установи, які дійсно здійснювали виплати.

Кандидат пояснив, що в майновій декларації за 2017–2018 роки була допущена технічна неумисна помилка. Ним помилково сприймалося поле «Джерело доходу» в «Розділі 11. Доходи, у тому числі подарунки» як відомості про особу, якій виплатили відповідний дохід (яка є його власником і має право розпоряджатися ним). Худик А.М. зазначив, що такі дії жодним чином не були спрямовані на приховування доходів членів сім’ї, оскільки в цьому розділі декларації вказані конкретний вид доходу (заробітна плата; заробітна плата, отримана за сумісництвом; пенсія; соціальна допомога; соціальна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) та розмір цього доходу.

1.8. У майновій декларації за 2017 рік кандидат не декларує доходів власної матері. З майнових декларацій за 2016 рік слідує, що вона отримувала пенсійні виплати, які мали б продовжитися і в 2017 році.

Худик А.М. пояснив, що в майновій декларації за 2017 рік відомості про доходи матері зазначалися, виходячи із пояснень, які вона надала. Про доходи у вигляді пенсії мама не зазначила. Окрім того, згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми отриманих доходів в його матері в 2016 році не було доходу.

1.9. У 2017 році видатки кандидата та членів його сім’ї, ймовірно, перевищили їх доходи. Так, у майновій декларації за 2017 рік відображено річний дохід у розмірі 90 556 грн, а також річний дохід членів сім’ї – 79 143 грн. Водночас відповідно до майнової декларації за 2016 рік у нього були непогашені кредити на загальну суму 52 645 грн, а в членів його сім’ї на суму 39 919 грн. Зважаючи на те, що в майновій декларації кандидата за 2017 рік відсутня інформація про фінансові зобов’язання, варто припустити, що ці кредити були сплачені у 2017 році. ГРД бере до уваги, що така різниця між доходами і видатками склалася, можливо, і через те, що він не відобразив дохід від продажу легкового авто в 2017 році.

Кандидат пояснив, що зазначені зобов’язання не підлягали декларуванню, оскільки не перевищували поріг декларування і були внесені до декларації помилково. У 2017 році ці зобов’язання вже не зазначалися і виконувалися в 2016, 2017, 2018 та інших роках.

1.10. Стосовно можливого неправильного визначення переліку членів сім’ї для цілей декларування, наявності грошових коштів для придбання автомобіля «Volkswagen Passat» 2009 року випуску, недекларування доходів у виді виплат від «Укрдержфонду» у майнових деклараціях за 2022 та 2024 роки Худиком А.М. надані пояснення, які прийняті Комісією до уваги.

1.11. У 2018 році кандидат відповідно до відомостей Єдиного реєстру довіреностей (далі ЄДР) отримує довіреність від свого батька на авто «Toyota Camry», однак не декларує права користування автомобілем у майнових деклараціях.

Худик А.М. пояснив, що згідно з роз’ясненнями НАЗК у декларації зазначається транспортний засіб, яким суб’єкт декларування та/або члени його сім’ї користувалися станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів упродовж звітного періоду. Незважаючи на наявність довіреності, транспортним засобом «Toyota Camry» він не користувався з причини проживання в м. Києві, а батько проживає в Чернівецькій області. Відповідно не мав можливості ним користуватися.

2.1. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником дотримання етичних норм і бездоганної поведінки у професійному та особистому житті, а саме:

- У 2021 році кандидат захистив дисертацію «Конституціоналізація публічних фінансів: зарубіжний досвід та українська модель». Водночас у своїй науковій роботі, написаній в умовах російсько-української війни, він використовував російську літературу. Йдеться, зокрема, про роботи російських науковців, написані після 2014 року. Також у списку публікацій за темою дисертації опубліковані основні наукові результати дисертації, де одна з робіт наведена російською мовою: «Худик А. М. Конституционализация публичных финансов сквозь призму решений Конституционного Суда Украины. Visegrad journal on human rights. Oct. 2019. C. 226¬232».

Худик А.М. пояснив, що задум наукової роботи полягав в демонстрації різниці в нормативних та доктринальних підходах в конституціоналізації публічних фінансів країн Європи та так званого «соціалістичного табору». Мав на меті показати небезпеку наслідування «соціалістичній практиці», довести, що сучасна Конституція України відійшла від «соціалістичної та постсоціалістичної» практики конституційного регулювання, обґрунтувати, що Конституція України 1996 року заклала якісно новий підхід до конституціоналізації публічних фінансів у дусі європейського конституціоналізму. Зазначені вище праці планувалося використати саме до обґрунтування нехарактерної для України етатистської доктрини, згідно з якою держава абсолютизує свої фінансові інтереси і фактично протиставляє їх інтересам соціуму, індивіда. Тема дисертаційної роботи була затверджена в 2008 році і з того часу він працює над цією темою. Кандидат зазначив, що на час захисту дисертації в Україні не було заборони на використання російських джерел. Використання російських джерел регулювалося рекомендаціями, зокрема, від Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, яке радило уникати таких джерел, якщо вони містять пропаганду чи ідеологію «русского міра», але не містили заборони на їх використання. Водночас Худиком А.М. визнано, що від виключення згадки про зазначені джерела дисертаційна робота нічого б не втратила, а тому згадування цих джерел у роботі слід було уникнути.

Стосовно питань про притягнення до адміністративної відповідальності, перетину кордону родичами дружини з російською федерацією та республікою білорусь у 2017–2020 роках, оренди будинку в м. Києві, заснування та участі у громадських організаціях, здійснення внесків до виборчих фондів політичних партій кандидатом надані пояснення, які прийняті Комісією до уваги. 

Комісія вважає надані пояснення достатніми для спростування сумніву у відповідності кандидата критерію доброчесності з наведених у висновку ГРД обставин. Водночас правильність відображення інформації в деклараціях є сферою відповідальності і оцінки кандидата. На переконання Комісії, низка неточностей у деклараціях тягне за собою зняття 15-ти балів за порушення правил заповнення декларацій та 15 балів за показником «сумлінність».

Отже, Комісія у складі Першої палати загалом вирішила зменшити бали кандидата за критерієм доброчесності та професійної етики на 30 балів за показниками «чесність» та «сумлінність».

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить  270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів), а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Абзацом другим частини першої статті 88 Закону визначено, що якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 79-2, 79-3, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Худика Андрія Мирославовича вимогам до кандидата на посаду судді.

Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Худик Андрій Мирославович набрав 711,5 бала.

Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання щодо здатності Худика Андрія Мирославовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                               Руслан Сидорович

Члени Комісії:                                                                                           Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                                     Роман Кидисюк