Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олійника Максима Юрійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 1:

головуючого – Михайла БОГОНОСА,

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Максима ОЛІЙНИКА,

представника Громадської ради доброчесності Ореста БУМБИ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олійника Максима Юрійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

Олійник Максим Юрійович 25 грудня 2023 року звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Олійника М.Ю. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Олійний М.Ю. _____ року народження, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

Вищу юридичну освіту здобув у 2007 році в Державному вищому навчальному закладі «Запорізький національний університет» Міністерства освіти і науки України за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію спеціаліст права.

Вчене звання та науковий ступінь у кандидата відсутні.

Указом Президента України від 27 червня 2013 року № 352/2013 Олійника М.Ю. призначено на посаду судді Михайлівського районного суду Запорізької області строком на 5 років.

Присягу склав 04 липня 2013 року.

Указом Президента України від 01 грудня 2021 року № 612/2021 Олійника М.Ю. призначено на посаду судді Михайлівського районного суду Запорізької області.

Стаж роботи на посаді судді становить понад 10 років (на момент подання заяви про допуск до участі в конкурсі).

 Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Пунктом 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, передбачено, що у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів передбачено, що учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Олійник М.Ю. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Професійна компетентність	Когнітивні здібності	52,60	369,10
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	150,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	126,5

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 369,10 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження здатності Олійником М.Ю. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання. Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).

Запити про надання відомостей стосовно кандидата Олійника М.Ю. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів з інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

З наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Олійнику М.Ю. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Олійника М.Ю.

Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема кандидатів на посади суддів Чернігівського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 19 травня 2025 року за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олійника М.Ю. доповідачем визначено члена Комісії Шевчук Г.М.

Комісією в межах повноважень надіслано запити до Національного агентства з питань запобігання корупції, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, а також отримано відомості з державних реєстрів та інформаційних систем. Отримані відповіді державних органів та витяги з реєстрів долучено до суддівського досьє.

Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду з листом № 21-4281/25, у якому запропонувала надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою.

До Комісії 05 червня 2025 року надійшли пояснення від Олійника М.Ю. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 04 листопада 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олійника М.Ю. критеріям доброчесності та професійної етики (далі – висновок).

Членом Комісії – доповідачем листом від 05 листопада 2025 року № 32 дпс-264/24 запропоновано Олійнику М.Ю. надати пояснення та документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює обставини, викладені ГРД у висновку.

З метою сприяння своєчасному ознайомленню з висновком ГРД Комісією надіслано кандидату електронну копію цього висновку.

Кандидатом 10 листопада 2025 року надіслано до Комісії пояснення щодо обставин, викладених у висновку ГРД.

Олійнику М.Ю. була забезпечена можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з кандидатом проведено 13 листопада 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	18	19	21	19,33	39,33
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	19	20	21	20,00

Отже, надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,33 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат Олійник М. Ю. підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Аналогічно оцінюванню відповідності критерію особистої компетентності при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

При оцінюванні критерію соціальної компетентності за аналогією оцінювання особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані Олійником М.Ю. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до пункту 5.7 Положення бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	10	11	10,00	39,33
	Ефективна взаємодія	9	10	11	10,00
	Стійкість мотивації	10	10	11	10,33
	Емоційна стійкість	8	9	10	9,00

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,33 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія висновує, що кандидат Олійник М.Ю. відповідає критерію особистої компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики та доброчесності. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

До Комісії надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олійника М.Ю. критеріям доброчесності та професійної етики.

У висновку ГРД зазначила, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «Неупередженість» (підпункти 3, 5 пункту 16 Показників), «Непідкупність» (підпункт 2 пункту 20 Показників).

Кандидат допускав позапроцесуальні відносини з учасниками процесу, що могли вплинути або створити враження можливого впливу на результати розгляду справ. Кандидат як суддя не виконував обов’язків безсторонньо та не утримувався від поведінки, що у звичайної розсудливої людини може викликати сумнів щодо його неупередженості, не вжив визначених законодавством, Кодексом суддівської етики заходів щодо недопущення конфлікту інтересів та обставин, що можуть поставити під сумнів його неупередженість (підпункт 2.3 пункту 2, підпункти 3.3, 3.9 пункту 3 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики, затверджених рішенням Громадської ради доброчесності від 16 грудня 2020 року; пункт 7 Переліку індикаторів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і Громадської ради доброчесності, які вказують на недоброчесність, затвердженого 09 листопада 2023 року).

Зокрема, враховуючи такі обставини:

1. Відповідно до пункту 23 «Наведіть перелік не більше п’яти осіб, які можуть надати Вам рекомендацію» анкети судді, поданої 12 березня 2018 року, Олійник М.Ю. зазначив суддів Василівського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 (звільнена у відставку рішенням Вищої ради правосуддя від 14 вересня 2021 року № 1988/0/15-21) та ОСОБА_2. У цьому ж суді з квітня 2003 року до липня 2013 року працював і кандидат — на посадах секретаря судового засідання, консультанта та помічника судді.

Ухвалою Михайлівського районного суду Запорізької області від 01 квітня 2015 року у справі № 311/85/15-ц закрито провадження за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 Водночас у цій ухвалі вказано, що відповідач є суддею Василівського районного суду Запорізької області.

Постановою Михайлівського районного суду Запорізької області від 12 січня 2016 року у справі № 311/4536/15-а задоволено позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Василівському районі Запорізької області, де вказано статус ОСОБА_1 як судді Василівського районного суду Запорізької області.

Зазначені рішення в  цих справах ухвалював суддя Олійник М.Ю.

На думку ГРД, розгляд Олійником М.Ю. справ за участі колишніх колег, які до того ж були вказані ним як особи, які можуть надати йому рекомендацію, об’єктивно створює сумніви в незалежності та безсторонності судді.

Таким чином, кандидат допустив розгляд справ за наявності конфлікту інтересів.

2. Суддя оскаржив висновок ГРД від 16 червня 2019 року. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2020 року висновок про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений ГРД 16 червня 2019 року, визнано протиправним та скасовано.

Відповідно до статті 87 Закону та положень Кодексу адміністративного судочинства України Громадська рада доброчесності не є суб’єктом владних повноважень, оскільки не наділена владними управлінськими функціями, а її висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики не є остаточним і не породжує негативних юридичних наслідків для судді чи кандидата на посаду судді.

На думку ГРД, позиваючись до Громадської ради доброчесності, Олійник М.Ю. як суддя мав би бути обізнаним з основними положеннями адміністративного процесу щодо предмету адміністративної юрисдикції та адміністративної процесуальної дієздатності. Ініціювання такого позову дає підстави щонайменше сумніватися в сумлінності кандидата, особливо враховуючи наявність правової позиції, сформованої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2018 року у справі № 800/264/17, щодо статусу ГРД.

Стосовно можливого прийняття рішень у справах № № 311/85/15-ц та 311/4536/15-а в умовах конфлікту інтересів кандидат пояснив, що дійсно в період 2003–2013 років він працював у Василівському районному суді Запорізької області та перебував у службових відносинах із суддею ОСОБА_1, яка на той час була головою цього суду, а в судді ОСОБА_2 – працював помічником.

На момент розгляду справ за участю цих осіб (2015–2016 роки) він уже був суддею Михайлівського районного суду Запорізької області та не підтримував із ними жодних службових чи особистих стосунків.

У пункті 23 анкети судді він вказав цих осіб як таких, що могли надати характеристику його професійній діяльності з огляду на попередній спільний досвід роботи із ними, і це не було пов’язано з наявністю близьких стосунків.  

Водночас кандидат зазначив, що він лише вказав цих осіб у анкеті, однак не звертався до них за рекомендаціями та не отримував від них жодних характеристик.

За словами кандидата, справи розглядалися ним у відкритих судових засіданнях, сторони були належним чином повідомлені, підстав для відводу не заявляли, а судові рішення набрали законної сили.

Провадження у справі № 311/85/15-ц за участі ОСОБА_2 було закрито відповідно до усталеної судової практики й по суті не розглядалося.

У справі № 311/4536/15-а за участі ОСОБА_1 кандидат відмовив у задоволенні її заяви про надання звіту про виконання рішення, що, на думку кандидата, додатково підтверджує відсутність будь-яких позасудових зв’язків.

Кандидат наголосив, що в його діях був відсутній як реальний, так і потенційний конфлікт інтересів у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», об’єктивні обставини не свідчать про наявність між ним та зазначеними суддями будь-яких особистих стосунків.

Також кандидат додав, що оцінку вказаним обставинам вже було надано в рішеннях Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24 червня 2019 року № 530/ко-19 та Вищої Ради правосуддя від 11 лютого 2021 року № 324/0/15-21, прийнятих у межах процедури кваліфікаційного оцінювання судді Михайлівського районного суду Запорізької області Олійника М.Ю. на відповідність займаній посаді.

Комісія приймає надані кандидатом пояснення та зауважує таке.

Відповідно до статті 1 Кодексу суддівської етики (у редакції чинній на час виникнення правовідносин) суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. За статтею 2 Кодексу суддівської етики суддя має уникати конфлікту інтересів, проявляти стійкість до будь-якого тиску або втручання у діяльність, пов'язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним у процесі прийняття рішень.

У пунктах 49, 50 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності зазначено, що судді у своїй діяльності повинні завжди обирати такий підхід, який є безстороннім та виглядає таким ззовні, не допускаючи видимої упередженості, з рівноправним ставленням до сторін, підтримуючи баланс між сторонами та забезпечуючи чесний розгляд для кожної зі сторін.

Приймаючи присягу, суддя бере на себе зобов’язання безсторонньо, неупереджено та незалежно здійснювати правосуддя. Незалежність суддів є прерогативою чи привілеєм, що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя (Висновок № 1 (2001) КРЄС про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів).

Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов’язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об’єктивного рішення у справі.

Об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).

Закон не покладає на суддю обов’язку переконувати у своїй неупередженості. Суддя (суд) своєю процесуальною та позапроцесуальною поведінкою має таку неупередженість та безсторонність транслювати, демонструючи презумпцію неупередженості судді. Якщо у судді існують реальні факти для самовідводу, які впливатимуть на його безсторонність, суддя має вказати про це у поданій заяві (процесуальному рішенні).

На переконання Комісії, обставини, викладені у висновку ГРД щодо ухвалення Олійником М.Ю. рішень в умовах можливого конфлікту інтересів з урахуванням наданих ним пояснень, не впливають на висновок про відповідність кандидата критерію доброчесності та професійної етики, однак є суттєвими і вливають на кількість балів кандидата за досліджуваними критеріями з огляду на наявність обставин, що, на думку стороннього спостерігача, можуть поставити під сумнів  його неупередженість.

Ураховуючи вказане, Комісія одноголосно вирішила зменшити оцінку кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Неупередженість».

Стосовно оскарження висновку ГРД від 16 червня 2019 року кандидат пояснив, що цей висновок він оскаржив з метою реалізації свого конституційного права на оскарження в суді бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, гарантованого йому статтею 55 Конституції України.

Кандидат уточнив, що в обґрунтування позову він посилався на статті 2, 4, 19 Кодексу адміністративного судочинства України, та зазначав, що процес надання Комісії висновку ГРД про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики містить усі ознаки владної управлінської діяльності, що здійснюється на підставі закону. ГРД у зазначений спосіб бере опосередковану участь у формуванні суддівського корпусу, може вплинути на суддівську кар’єру та наділена з цією метою відповідними владними повноваженнями, а тому є іншим суб’єктом при здійсненні владних управлінських функцій на підставі законодавства і, отже, є суб’єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

На момент подання позову (грудень 2019 року) судова практика щодо відкриття проваджень у таких справах була сталою та підтверджується численними рішеннями з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Пізніше Верховний Суд у справі № 160/9844/19 від 30 березня 2021 року визнав, що ГРД не є самостійним суб’єктом владних повноважень і такі спори не підлягають адміністративному розгляду.

На переконання кандидата, його дії у 2019 році відповідали сформованій судовій практиці та відповідали процесуальним гарантіям захисту прав, передбаченим Конституцією України.

Комісія бере до уваги надані кандидатом пояснення, визнаючи їх об’єктивними і достатньою обґрунтованими, та висновує, що зазначені у висновку ГРД обставини щодо оскарження у грудні 2019 року попереднього висновку ГРД, затвердженого 16 червня 2019 року, не мають негативного впливу на оцінку відповідності кандидата Олійника М.Ю. критеріям професійної етики та доброчесності за показником «Сумлінність».

Також ГРД було додатково надано Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, однак характеризує кандидата та може бути використана під час оцінювання, зокрема:

1. Згідно з даними декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік, кандидат отримав дохід від відчуження квартири загальною площею 51,4 кв.м у місті Токмак Запорізької області у розмірі 49 776 грн, що еквівалентно 1 830 дол. США за середньорічним курсом за 2018 рік. На думку ГРД, сума відчуження квартири є заниженою.

2. Згідно з даними декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік кандидат та його сім’я безоплатно користувалися двома квартирами, які розташовані в містах Бурштин та Івано-Франківськ та не належать близьким особам.

Безоплатне користування житлом, яке належить особі, що не є близькою особою судді, містить ознаки подарунка в розумінні Закону України «Про запобігання корупції».

Обставини набуття безоплатного права користування квартирами у 2022 році потребують додаткових пояснень кандидата.

3. З 24 лютого 2022 року у зв’язку з повномасштабним вторгненням російської федерації сім’я кандидата проживала в Івано-Франківській області. Водночас особа з тим самим прізвищем, що і тесть кандидата, має громадянство російської федерації та зареєстрована як приватний підприємець на території Запорізької області. Таким чином, родина кандидата, ймовірно, має зв’язки з особою, яка підтримує агресію російської федерації щодо України, зокрема, шляхом виконання законів окупаційної влади, що має бути враховано при загальній оцінці кандидата.

Стосовно відчуження квартири в місті Токмак Запорізької кандидат пояснив, що

постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 року № 732 місту Токмак надано статус депресивної території строком на п’ять років. Через низьку купівельну спроможність населення реалізація нерухомості за ринковою або навіть прийнятною ціною була суттєво ускладненою. Квартиру відчужено за 49 776 грн згідно зі звітом про експертну оцінку та на підставі договору купівлі-продажу від 26 березня 2018 року.

Стосовно безоплатного користування квартирами в містах Бурштин та Івано-Франківськ, які не належать близьким особам, кандидат пояснив, що разом із сім’єю постійно проживав у місті Василівка Запорізької області. На початку березня 2022 року вони були змушені залишити місто через масовані обстріли та загрозу його окупації. Спочатку родина тимчасово перебувала у Кривому Розі, а потім виїхала на захід України. Через брак житла для внутрішньо переміщених осіб та наявність у сім’ї двох тварин знайти помешкання було складно. Квартиру для тимчасового проживання знайшли через чат переселенців у місті Бурштині.

Кандидат зауважив, що тимчасове проживання в цій квартирі не було безоплатним: ним сплачувалися комунальні послуги та витрати на утримання житла, що підтверджується копіями платіжних інструкцій, квитанцій про сплату комунальних послуг і товарних чеків на придбання сантехнічного обладнання.  

Власники не здавали квартиру в оренду, оскільки планували її продаж, тому укладання договору оренди було неможливим. Знайти інше житло також було складно через високий попит та відмови орендодавців.

Кандидат додав, що на той час очікувалося вирішення питання його відрядження до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області, тому укладення довгострокової оренди було недоцільним. Також пояснив, що жодних особистих стосунків із власником житла в місті Бурштин ні він, ні його родина не мали, а територіальна юрисдикція Тисменицького районного суду Івано-Франківської області, до якого його було відряджено для здійснення правосуддя, не охоплює міста Бурштин та Івано-Франківськ, тому виключає будь-який можливий вплив на цю особу.

Стосовно квартири в місті Івано-Франківську кандидат пояснив, що в червні 2022 року був відряджений до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області, у зв’язку з чим сім’я шукала в цьому місті житло для влаштування дітей до школи.

Через високий попит і відмови орендодавців сім’я тимчасово поселилася в квартирі, контакти власника якої надала їм благодійна організація. Проживання в цій квартирі було вимушеним, пов’язаним зі статусом внутрішньопереміщеної особи, та не було безоплатним – сплачувалися комунальні послуги й витрати на утримання житла.

Договір оренди власники укладати не бажали, тому проживання було за усною домовленістю.

Навесні 2023 року сім’я знайшла постійне житло, уклала письмовий договір оренди, який відображено у відповідній декларації.

Кандидат підкреслив, що жодних особистих стосунків із власником квартири в місті Івано-Франківську ні він, ні члени його сім’ї не мали.

На підтвердження цих пояснень кандидатом надано копії довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, довідки Івано-Франківської міської ради від 06 вересня 2024 року № 1056 про надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, на ім’я ОСОБА_7, довідки Івано-Франківської міської ради від 06 вересня 2024 № 1056 про надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, на ім’я ОСОБА_6, квитанцій на оплату комунальних послуг та платіжних інструкцій.

Стосовно зв’язків з особою, яка підтримує агресію російської федерації щодо України, кандидат пояснив, що у зв’язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України на початку березня 2022 року він із сім’єю залишив місце постійного проживання в місті Василівка Запорізької області та відтоді постійно проживає на території Івано-Франківської області. Його тесть і теща після окупації частини Запорізької області залишилися проживати на тимчасово окупованій території. З того часу він не підтримує жодних особистих чи побутових контактів із ними, йому не відомі обставини їхнього життя чи поведінки.

Кандидат наголосив, що засуджує будь-які прояви співпраці чи лояльності до держави-агресора, а також будь-які дії чи висловлювання, які можуть бути розцінені як виправдання агресії проти України. Аналогічні погляди має і його дружина. Водночас кандидат додав, що не має і не може мати жодного впливу на позицію, рішення чи поведінку тестя, які є виключно його особистою відповідальністю.

Оцінивши пояснення кандидата, Комісія дійшла висновку, що обставини, наведені в пунктах 1–3 інформації ГРД, не мають негативного впливу на вирішення питання щодо відповідності кандидата на посаду судді критерію доброчесності та професійної етики. 

Водночас Комісія зазначає, що згідно з пунктами 8, 9 розділу ІІ Показників для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». Інформація, джерела походження якої установити неможливо, не має доказової сили під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді). Таку інформацію може перевірити суб’єкт оцінювання. Анонімні повідомлення не розглядаються.

Під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам може використовуватись інформація із кримінальних, адміністративних, цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення або дисциплінарних проваджень.

Оцінювання відповідності Показникам судді (кандидата на посаду судді) може ґрунтуватися на інформації без часових обмежень, з урахуванням давності та подальшої поведінки судді (кандидата на посаду судді).

Під час кваліфікаційного оцінювання кандидата Олійника М.Ю. використано інформацію із Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Із наданої інформації встановлено, що стосовно Олійника М.Ю. складалися адміністративні протоколи, зокрема:

- протокол серії 2АВ 732980 від 23 липня 2022 року за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) (перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів за годину). Стягнення: штраф. Виконано;

- протокол серії 4АВ 477917 від 04 лютого 2024 року за частиною першою статті 122 КУпАП. Стягнення: штраф. Виконано.

У пункті 22 «Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності» декларації доброчесності судді за 2022 рік Олійник М.Ю. позначив «Підтверджую», ствердивши, що не притягувався до адміністративної відповідальності у 2022 році, що суперечить виявленій інформації із Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Кандидат пояснив, що не мав наміру приховувати інформацію. Це підтверджується тим, що в декларації доброчесності кандидата за 2024 рік він відобразив інформацію про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Водночас кандидат не зміг пояснити деталі притягнення до відповідальності та, чому ця інформація не була вказана в декларації доброчесності судді за 2022 рік.

Комісія, оцінюючи дані з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, зазначає, що притягнення кандидата до адміністративної відповідальності у 2022 та 2024 роках не носить системного характеру, а невідображення кандидатом інформації про притягнення його до адміністративної відповідальності в 2022 році в декларації доброчесності судді за 2022, ймовірно, стало наслідком його неуважності.

Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Сумлінність» через неточності в декларації.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що Олійник М.Ю. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	52,60	369,10
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	150, 00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації	126,50
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	19,33	39,33
	Безперервний розвиток	20,00
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10,00	39,33
	Ефективна взаємодія	10,00
	Стійкість мотивації	10,33
	Емоційна стійкість	9,00
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		270,00
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	717,76

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Олійник М.Ю. у сукупності набрав 717,76 бала, що є підставою для визнання його таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олійника М.Ю. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Олійник Максим Юрійович набрав 717,76 бала.

2. Питання про підтвердження здатності Олійника Максима Юрійовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                                                   Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                                Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                          Галина ШЕВЧУК