Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА (доповідач),
членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олександра КУЦЕНКА,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Куценка Олександра Володимировича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Куценко Олександр Володимирович, дата народження – _______________, громадянин України.
У 2000 році Куценко О.В. закінчив Національну академію України імені Ярослава Мудрого, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста ХА № 11938783 від 06 лютого 2000 року).
Наукового ступеня та вченого звання кандидат не має.
Куценко О.В. здійснював викладацьку діяльність у Київському університеті права Національної академії наук України.
Професійну діяльність розпочав у 1993 році на посаді помічника голови Кіровоградського обласного суду. Надалі працював спеціалістом І категорії в управлінні юстиції у Кіровоградській області, консультантом, помічником судді Кіровоградського обласного суду.
Указом Президента України від 14 жовтня 2002 року № 926/2002 Куценка О.В. призначено на посаду судді Кіровського районного суду Кіровоградської області (нині – Фортечний районний суд міста Кропивницького) строком на п’ять років (присягу складено 01 березня 2004 року). Постановою Верховної Ради України від 22 травня 2008 року № 300-VІ Куценка О.В. обрано на посаду судді цього ж суду безстроково.
Куценко О.В. адміністративних посад не займав.
До Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції, Вищої ради правосуддя Куценко О.В. не обирався.
Рішенням спільних зборів суддів місцевих загальних судів Кіровоградської області від 15 лютого 2017 року № 1 Куценка О.В. обрано делегатом на ХІV позачерговий з’їзд суддів України.
Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема стосовно судді Кіровського районного суду міста Кіровограда Куценка О.В.
Наразі кваліфікаційного оцінювання кандидата на відповідність займаній посаді не завершено.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Куценко О.В. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Куценка О.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Куценка О.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Куценка О.В. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Куценка О.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до рішення Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів), зокрема, кандидатів на посади суддів Одеського апеляційного суду в межах Конкурсу.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Гацелюка В.О.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
За результатами спеціальної перевірки Куценка О.В. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 22 вересня 2025 року № 21.2-458/25.
Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
З наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Куценку О.В. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 4 проведено 11 листопада 2025 року співбесіду з Куценком О.В., досліджено матеріали досьє, зокрема рішення Громадської ради доброчесності про надання інформації (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), Куценко О.В. набрав 137 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Куценко О.В. набрав 41,4 бала.
За результатами виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації суду Куценко О.В. набрав 117,5 бала.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30 грудня 2024 року, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Куценко О.В. не складав іспиту на знання історії української державності, ним успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Куценком О.В. кваліфікаційного іспиту становить 335,9 бала, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 06 серпня 2025 року надіслано запит Куценку О.В. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 19 серпня 2025 року надійшли пояснення кандидата.
Дослідивши письмові пояснення кандидата та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками «рішучість» та «відповідальність» (19, 20, 19), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 19,33; безперервний розвиток (18, 19, 19), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 18,67; загальний бал за критерій – 38.
З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що кандидатом продемонстровано належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38 балів із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення Куценка О.В. та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат продемонстрував належний рівень соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (9, 9,5, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 9,5; ефективна взаємодія (9,5, 10, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 9,5; стійкість мотивації (9, 10, 9,5), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 9,5; емоційна стійкість (9, 9,5, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 9,5; загальний бал за критерій – 38.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38 балів із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
У матеріалах суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Куценка О.В. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя.
До дисциплінарної відповідальності кандидат не притягувався.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено таку інформацію.
За 2012–2024 роки суддею Куценком О.В. розглянуто 5 958 справ та 1 734 матеріали (загалом 7 692 справи та матеріали).
Із ухвалених суддею Куценком О.В. за вказаний період судових рішень скасовано 137 рішень (1,78 %), змінено – 51 рішення (0,66 %).
Загальні показники середньомісячного навантаження судді в період з 2012 до 2024 року дорівнюють середнім показникам навантаження інших суддів Кіровського районного суду міста Кіровограда (нині – Фортечний районний суд міста Кропивницького).
Дані щодо судових рішень, постановлених за участі судді, що стали підставою для винесення рішень міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, якими встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань, відсутні.
Куценком О.В. дотримано строки подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацій доброчесності судді та родинних зв’язків судді.
Куценком О.В. не порушувалися строки виготовлення повного тексту судових рішень.
Куценком О.В. із порушенням встановлених процесуальним законодавством строків у період з 2016 до вересня 2025 року внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) 795 судових рішень.
За 2012–2024 роки суддею Куценком О.В. із порушенням процесуального строку розглянуто 284 справи та 401 матеріал (343 матеріали кримінального провадження, 110 справ і 50 матеріалів цивільного судочинства, 25 справ та 5 матеріалів адміністративного судочинства, 149 справ та 3 матеріали у справах про адміністративні правопорушення).
Стосовно порушення встановлених процесуальним законодавством строків кандидат зазначив, що надати пояснення по кожній справі не може, оскільки не пам’ятає обставин направлення рішень до ЄДРСР. Однак всі рішення проголошуються в день їх постановлення, тому немає будь-яких причин, які б перешкоджали надісланню рішень до ЄДРСР своєчасно. Проте інколи були випадки, коли в процесі роботи він відкладав надсилання рішень, а потім забував це зробити. Такі випадки були зумовлені ще й відсутністю світла та інтернет-зв’язку.
Стосовно підстав порушення процесуальних строків розгляду справ та матеріалів кандидат пояснив, що основними причинами були зміна спеціалізації, зменшення чисельності діючих суддів, збільшення навантаження, недостатність фінансування судової системи, через що бракує марок чи конвертів для належного повідомлення учасників про розгляд справи та забезпечення їх явки в судове засідання, пандемія Covid-19, повномасштабне вторгнення російської федерації у 2022 році та низька якість досудового слідства.
Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінність, якщо, зокрема, але не виключно, під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів.
Таким чином, Комісія критично оцінює такі пояснення Куценка О.В. та вважає, що допущення порушень процесуальних строків розгляду справ та внесення рішень до ЄДРСР свідчать про невжиття ним достатніх заходів щодо дотримання цих строків. Комісія вважає, що наведені факти не є достатніми для визнання кандидата таким, що не відповідає критерію доброчесності, однак ураховуються при визначенні балів за критеріями професійної етики та доброчесності.
Під час співбесіди також досліджено обставини, зазначені у рішенні ГРД про надання інформації від 22 жовтня 2025 року, яке надійшло на адресу Комісії 23 жовтня 2025 року.
Стосовно запитань, зазначених у цій інформації, щодо закриття низки справ про адміністративні правопорушення у зв’язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, декларування права користування квартирою площею 60,41 кв.м та подарунку грошових коштів члену сім’ї в сумі 450 000 грн Комісія вважає пояснення кандидата достатніми та прийнятними.
Також ГРД зазначає, що, як вбачається з рішення Комісії від 10 лютого 2017 року № 51/вс-17, судді Куценку О.В. було відмовлено у допуску до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Таке рішення зумовлено тим, що Комісія отримала інформацію від Національного агентства з питань запобігання корупції про те, що суддя у майновій декларації за 2015 рік не задекларував отриманого доходу від ОСОБА_1 у розмірі 38 000 грн. Суддя у письмових поясненнях зазначив, що у 2012 році був відчужений автомобіль «ВАЗ 21099» за 40 000 грн через оформлення довіреності. Про реалізацію зазначеного транспортного засобу у 2015 році йому було невідомо, у зв’язку з чим він не задекларував вказаного доходу. Комісія не визнала такі пояснення достатніми і переконливими.
Крім того, суддя не надав Комісії жодних пояснень з приводу задекларованої ним суми – 143 750 грн, отриманої від відчуження рухомого майна.
Водночас, під час дослідження інформації, зазначеної кандидатом у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік Комісією встановлено, що Куценко О.В. отримав дохід від відчуження рухомого майна у сумі 143 750 грн від ОСОБА_2, 01 жовтня 2016 року народження.
Стосовно недекларування доходу у розмірі 38 000 грн кандидат пояснив, що у 2012 році ним було продано транспортний засіб «ВАЗ 21099» шляхом оформлення генеральної довіреності. У декларації за 2012 рік він зазначив факт продажу автомобіля та отримання доходу. Однак інспектор податкової інспекції, повідомив, що автомобіль залишається оформленим на нього. Кандидат зауважив, що розумів, що довіреність не є договором купівлі-продажу. На запитання кандидата: «Чи маю я показати дохід від продажу, оскільки отримав гроші?», «Від якої операції мною отримано дохід?» інспектор відповісти не зміг та зазначив, що факт продажу показувати він не має права.
У 2016 році кандидатом подано паперову декларацію за 2015 рік, в якій зазначено факт продажу автомобіля, оскільки він дізнався, що автомобіль продано представником. Електронне декларування розпочато 01 вересня 2016 року і декларація за 2015 рік була першою електронною декларацією. В електронній декларації не передбачалося зазначення марки та моделі автомобіля, який продано, а декларувати дохід від продажу автомобіля він вважав не доцільним, оскільки отримав дохід ще в 2012 році.
Комісія критично оцінює такі пояснення, адже відповідно до даних, наявних у суддівському досьє, а ні в декларації (паперовій) за 2012 рік, а ні в декларації (паперовій) за 2015 рік не відображено факту відчуження цього транспортного засобу й отриманого доходу. Крім того, кандидатом не надано документів, які б підтверджували отримання таких коштів у 2012 році.
Стосовно отримання доходу у розмірі 143 750 грн кандидат пояснив, що у 2015 році ним продано автомобіль марки «Ssang Yong Kyron» 2012 року випуску за вказану суму. Цю угоду було оформлено шляхом оформлення довіреності на ім’я Андрій. Перед поданням декларації він зателефонував нотаріусу та попросив надати всі дані стосовно повіреного. Копію довіреності кандидат не отримав, оскільки такий документи зберігається три роки.
Під час співбесіди кандидат додатково пояснив, що помилково зазначив дату народження ОСОБА_2 – 01 жовтня 2016 року.
Комісія критично оцінює такі пояснення кандидата, оскільки відповідно до даних Єдиного реєстру довіреностей 24 листопада 2015 року кандидатом було видано довіреність на розпорядження зазначеним транспортним засобом на ОСОБА_3, тобто кандидатом зазначено неправдиву інформацію про джерело доходу, а також жодним чином не підтверджено факту отримання зазначених коштів.
Також встановлено, що кандидат розпорядився транспортними засобами, які перебували у його власності, шляхом продажу за довіреністю, що фактично є відчуженням майна без належного оформлення договору купівлі-продажу відповідно до вимог законодавства України. Такі дії суперечать встановленому порядку відчуження транспортних засобів, порушують вимоги щодо укладення правочинів та можуть свідчити про ухилення від належної реєстрації зміни власника та від сплати податків.
У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік Куценко О.В. зазначає інформацію про дохід члена сім’ї (дружини) від відчуження рухомого майна в сумі 1 113 250 грн, проте відповідно до даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податків такий дохід становив 500 000 грн.
Кандидат пояснив, що в 2023 році дружина продала транспортний засіб «TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150» 2018 року випуску, оформивши довіреність. Покупець при оформленні автомобіля вказав його вартість – 500 000 грн. Однак станом на 2023 рік мінімальна ціна такого автомобіля становила щонайменше 28 000 доларів США. Як зазначив кандидат, ним указано реальну ціну цього транспортного засобу, еквівалентну 30 000 доларів США.
Комісія критично оцінює такі пояснення, оскільки відповідно до даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів вказаний автомобіль було відчужено за договором купівлі-продажу, укладеного між дружиною кандидата та ОСОБА_4 за 500 000 грн. Крім того, кандидатом не надано жодного документа, який би підтверджував факт отримання коштів в сумі 1 113 250 грн.
У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік кандидат зазначив інформацію щодо правочину, а саме дарування 28 серпня 2024 року грошових коштів у сумі 2 501 000 грн на користь третьої особи.
Також у цій декларації відсутні відомості про транспортний засіб «TOYOTA COROLLA» 2022 року, набутий кандидатом 25 травня 2023 року, дохід від відчуження цього транспортного засобу. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів син кандидата набув право власності на цей транспортний засіб за договором купівлі-продажу, укладеним з Куценком О.В. та зазначено його вартість – 50 000 грн.
Стосовно подарованих коштів кандидат пояснив, що він їх подарував сину для придбання квартири у місті Одесі. Джерела походження коштів – це залишок від продажу квартири у місті Львові, а саме 32 000 доларів США, і накопичені за 2024 рік кошти, інша частина – кошти, що надали батьки дружини (близько 26 000 доларів США, точну суму вказати не може, оскільки кошти надавалися у доларах США та гривнях).
На уточнювальне запитання, яким чином батьками дружини були передані кошти, кандидат повідомив, що батьки надали йому ці кошти у готівковій формі, а він їх передав сину.
Комісія критично оцінює такі пояснення, оскільки кандидатом у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік зазначено, що саме він подарував грошові кошти у сумі 2 501 000 грн на користь третьої особи. Крім того, у цій декларації не відображено факту отримання коштів від батьків дружини, а своїх особистих коштів станом на 28 серпня 2024 року в кандидата було недостатньо для здійснення такого видатку, що підтверджено його поясненнями.
Стосовно відчуження транспортного засобу кандидат пояснив, що цей автомобіль був придбаний у кредит у 2023 році для його сина, однак право власності було оформлено на нього через кредитні зобов’язання. У 2024 році кандидат разом із дружиною мав намір подарувати автомобіль сину, проте під час оформлення правочину було з’ясовано, що для укладення договору дарування необхідно пред’явити свідоцтво про народження сина, якого на той момент не було. У зв’язку з цим вони уклали договір купівлі-продажу, хоча, за твердженням кандидата, фактичні відносини сторін відповідали договору дарування і коштів за відчуження автомобіля він не отримував.
Кандидат зазначив, що саме тому в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік він указав правочин як договір дарування, а отримання доходу від продажу не відобразив, оскільки, за його словами, фактично доходу не було.
Водночас колегія зазначає, що незалежно від суб’єктивного наміру сторін фактично укладеним та юридично чинним правочином є договір купівлі-продажу, оформлений відповідно до документів, а не договір дарування. Внесення до декларації недостовірних відомостей щодо виду правочину та невідображення доходу, пов’язаного з відчуженням майна, свідчить про недотримання кандидатом вимог антикорупційного законодавства України.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи.
Пунктом 10 частини першої статті 46 цього ж Закону передбачено, що у декларації також зазначаються відомості про видатки, а також будь-які інші правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, які зазначені у пунктах 2-9 частини першої цієї статті.
Такі відомості зазначаються у разі, якщо розмір відповідного видатку перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року; до таких відомостей включаються дані про вид правочину, його предмет. На письмовий запит Національного агентства суб’єкт декларування надає інформацію щодо найменування контрагента.
У сукупності встановлені Комісією обставини щодо неодноразового відчуження кандидатом та членами його сім’ї транспортних засобів шляхом надання довіреностей замість укладення належних правочинів, подання недостовірних або неповних відомостей у деклараціях за різні роки, невідповідності між фактичними даними та зазначеними у деклараціях сумами доходів, а також відсутність документального підтвердження джерел походження значних коштів, що використовувалися для розпорядження чи дарування, свідчать про системні порушення вимог антикорупційного законодавства України.
З огляду на викладене Комісія дійшла висновку, що дії кандидата Куценка О.В. свідчать про недотримання принципів чесності, прозорості та відкритості, що є складовими критерію доброчесності судді.
У правових позиціях Великої Палати Верховного Суду неодноразово підкреслювалося, що Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівних фактів щодо поведінки судді не лише з точки зору вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства в чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19).
Пунктом 2.13.2 розділу 2 Положення визначено, що відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється), за показником чесність.
Відповідно до пункту 5.10 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді) припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Згідно з пунктом 18 розділу ІІІ Показників чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесність, якщо, зокрема, але не виключно, надав достовірну та відому йому інформацію в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в особистому та професійному житті поводився так, щоб його поведінка, на думку звичайної розсудливої людини була прикладом неухильного додержання вимог законодавства, а також дотримання високих стандартів поведінки.
Сукупність встановлених фактичних даних дає Комісії підстави для обґрунтованого сумніву у відповідності кандидата показнику «чесність», що своєю чергою є достатнім для того, щоб вважати його таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідним показником сумарний бал, отриманий за критеріями професійної етики та доброчесності, становить 0 балів із 300 можливих.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Куценко О.В. набрав
411,9 бала.
Таким чином, кандидат не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм доброчесності та професійної етики.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
- Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Куценка Олександра Володимировича вимогам до кандидата на посаду судді.
- Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Куценко Олександр Володимирович набрав 411,9 бала.
- Визнати Куценка Олександра Володимировича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
