Версiя для друку

Третя навчальна сесія для суддів – тренерів з методології тлумачення нормативно-правових актів

05 - 09 вересня 2011 року у приміщенні санаторію “Море” (АР Крим, м. Алушта) Вища кваліфікаційна комісія суддів України за підтримки Спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи “Прозорість та ефективність судової системи України” у рамках спеціального навчального курсу з методології тлумачення нормативно-правових актів, ідея впровадження якого була запропонована Головою Комісії Ігорем Самсіним у контексті додаткових заходів на період реалізації Спільної програми, провела третю навчальну сесію для суддів-тренерів з методології тлумачення нормативно-правових актів.

Слухачами третьої навчальної сесії стали судді Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів та апеляційних судів. Національними експертами виступили Ігор Самсін – Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Володимир Ротань – завідувач кафедри цивільного та трудового права Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського, Олег Сонін – доцент Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського.

Цього разу темою навчального заходу стала презентація та обговорення Плана-конспекта лекцій з методології тлумачення нормативно-правових актів, розробленого колективом авторів за загальною редакцією Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Ігоря Самсіна та завідувача кафедри цивільного та трудового права Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського Володимира Ротаня.

Мета третьої навчальної сесії полягала передусім у ґрунтовній підготовці майбутніх суддів-тренерів до викладання лекційного матеріалу з проблем, що охоплюються програмою сесії, а також - в удосконаленні підготованого Плану-конспекту.

Відкритя заходу розпочалося із вітального слова керівника Спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу в Україні Оскара Аларкона, експерта Ради Європи Джона Ліптона та професора Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського Володимира Ротаня, у якому наголосили на актуальності проблеми вироблення єдиних підходів до тлумачення нормативно-правових актів, що сприятиме кращому розумінню європейського досвіду та забезпечення прогнозованості правосуддя в Україні.

За словами національних експертів, за три роки роботи з удосконалення розробки методології тлумачення законодавства в окресленій царині напрацьовано суттєвий доробок. Зокрема, опубліковано перше видання профільного підручника теоретико-практичного спрямування, в якому надано відповіді на проблемні питання чинного законодавства з урахуванням судової практики, розроблено план-конспект, що містить відповідні питання і методичний матеріал, призначений для практичних занять, та володіє низкою інших переваг у порівнянні зі звичайними посібниками.

Безумовно такі здобутки — це результат плідної співпраці Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з фаховими науковцями та професійними суддям, які, маючи 20-25-річний стаж стаж роботи на посаді судді, приязно погоджуються долучатись до вироблення єдиних наукових основ методології тлумачення законодавства.

У ході навчальної сесії учасниками заходу всебічно обговорювалась питання щодо:

  • конституційних основ Європейського Союзу через призму визначення терміну «конституція», відмінностей між Конституцією та законом за Арістотелем, еволюційного характеру Конституції, ознак конституцій сьогодення відповідно до Арістотелевської доктрини, конституційної системи ЄС.
  • співпраці національних правових систем держав-членів ЄС, а також держав, включених до «програми добросусідства» з правовою системою Європейського Союзу на прикладі Франції.
  • співвідношення понять «суверенна нація», «суверенна держава», «суверенітет держав-членів ЄС» та «сфера поширення правової системи Європейського Союзу».
  • визначення «митного союзу» відповідно до законодавства ЄС, а також правове регулювання тарифних та податкових спорів між країнами-членами ЄС на прикладі вирішення конкретних ситуативних вправ.
  • раціонального та ірраціонального підходів до тлумачення нормативно-правових актів. Зокрема, обговорювались проблеми досвіду і логіки в розумінні права, недоцільність підходу до тлумачення законів як мистецтва, а як до науки; явище органоліптичного правосуддя; необхідність подолання радянського праворозуміння та потреба науки в пошуці нового конструктивного, а не абстрактного предмету дослідження;
  • суддівської правотворчості та ін.

Після кожного виступу відбулося жваве обговорення, адже ключовими аспектами в контексті формування єдиної методологічної основи тлумачення нормативно-правових актів, крім дослідження законодавчої та нормативної бази, судової системи, є інформаційний та комунікаційний обмін.

“Дуже важливо розуміти суть Закону, адже знання особливостей загальних та спеціальних норм права, застосування їх у певній логічній послідовності полегшують роботу суддів у правозастосовній практиці”, - зазначив національний експерт, Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Ігор Самсін.

Також Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Ігор Самсін у своїй доповіді “Дискусійні питання тлумачення актів законодавства” акцентував увагу на необхідності вироблення юридичних механізмів та методологічних прийомів, які дозволятимуть ефективно реалізувати принципи правової держави та верховенства права. У зв'язку з цим перед юридичною теорією і практикою постає низка актуальних задач, вирішення яких вимагає нових підходів до судової діяльності, перегляду сталих традиційних уявлень про значення і місце суду в суспільстві.

Актуальними проблемами, на думку Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Ігоря Самсіна, у контексті формування єдиної методології тлумаченя нормативно-правових актів залишаються питання офіційного тлумачення законодавства, зокрема обов'язковість тлумачення Конституції і законів Конституційним Судом України та обов'язковість рішень Верховного Суду України; значення судової практики та судового прецеденту; автентичне тлумачення; розширене та обмежене тлумачення; зовнішні нормативні джерела та їх використання у практиці Європейського Суду з прав людини і Конституційного Суду України.

“Маємо можливість та потребу запровадити відповідний навчальний курс у Національній школі суддів України, адже саме на суддю покладається обов'язок вирішувати спір, що особливо проблемно в сучасних умовах утвердження довіри до судової гілки влади”, - зауважив Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Ігор Самсін.

Окрема дискусія розгорнулась щодо механізму застосування Європейської конвенції про захист основоположних прав і свобод людини в контексті національної правової системи України, доцільності додаткових інструментаріїв її застосування або зобов’язання безпосереднього посилання у судових рішеннях на положення Конвенції. Дане обговорення стало підставою для проведення експертом Ради Європи Джоном Ліптоном розмежування між угодами, якими керується Європейський Союз, за результатми якого дійшли висновків, що, безумовно за країнами-членами ЄС залишається право вільного вибору у вирішенні внутрішньодержавних питань. Водночас законодавство ЄС накладає певні зобов’язання на його учасників, нагляд за виконанням яких та єдино встановлений підхід до яких формує Європейський суд справедливості.

За підсумками третьої навчальної сесії для суддів-тренерів учасниками погоджено наступні правові позиції:

  • Положення Конституції України, які закріплюють соціальні, культурні та економічні права містять не лише правові норми, а й декларації;
  • Окремі положення Конституції України необхідно тлумачити динамічно у безпосередньому взаємозв’язку з існуючими соціально-економічними умовами;
  • Критерієм класифікації правових норм на загальні та спеціальні є виключно сфера дії норми, диспозиції яких співставляються;
  • Спеціальна правова норма зберігає чинність і після введення в дію нового Закону;
  • Сутність спеціальної норми полягає у спеціальній диспозиції, та у виняткових випадках - у спеціальній гіпотезі;
  • За допомогою висновку a contrario виявляється зміст законодавства, проте він не може застосовуватись всупереч текстуально закріпленому загальному правилу;
  • Висновок a contrario має найбільшу ефективність за умови його стврення в межах найближчого роду врегульованих правовідносин;
  • Телеологічне тлумачення нормативного тексту дозволяє встановити його істинне значення з огляду на мету прийняття відповідного нормативно-правового акта.

По закінченню обговорення модераторами заходу було організовано розподіл тем доповідей з актуальних питань тритижневого навчального модуля “Методологія тлумачення законодавчих актів”.

Завершення третьої навчальної сесії для суддів-тренерів, як і досвід проведення попередніх двох навчальних сесій з методології тлумачення нормативно-правових актів, засвідчує ентузіазм суддів-учасників у сприйнятті вироблених прийомів та методів юридичного тлумачення, сформульованих доктринальних підходів до вирішення окремих колізій, роз?яснень положень законодавства, та слугує доказом позитивних зрушень у даному напрямку.

Перейти на початок