Упередження та попередження. Що у ВККС уважають невиправданим затягуванням розгляду справи і яке стягнення за це загрожує
За статистикою, однією з основних підстав дисциплінарної відповідальності судді є порушення строків розгляду справ. Зокрема, тяганина з поділом майна подружжя стала підставою для винесення попередження порушникові в мантії. Можливо, на рішення Вищої кваліфкомісії суддів вплинуло й те, що на фігуранта справи скаржилися уже 41 раз, хоча дисциплінарне провадження щодо нього було перше.
Складнощі простої справи
У грудні 2014 року громадянка Тетяна Бородянська звернулася до ВККС зі скаргою щодо поведінки судді Дніпровського району м.Києва Сергія Федосєєва. На її думку, законник умисно затягував процес та розглядав справу упереджено.
Як повідомила доповідачка у справі, член ВККС Тетяна Весельська, провадження у цій справі було відкрите 23 січня 2009 року. А рішення винесене лише в червні 2014-го. Тобто розгляд, на перший погляд, не надто складної справи тривав близько 5,5 року.
Втім, ситуація виявилася не такою простою. Комісією встановлено, що 1 квітня 2009 року відповідач подав зустрічний позов. У зв’язку із цим, а також через неодноразові уточнення сторонами позовних вимог суд 4 рази оголошував перерву. Ще 5 разів розгляд переносився через неявку сторін, 4 — у зв’язку з хворобою судді, 7 разів — за клопотанням сторін. Окрім цього, провадження зупинялося більш ніж на 8 місяців за клопотанням позивача для вирішення іншої цивільної справи.
Проте найбільше часу забрали призначені експертизи. Аби дочекатися їх результатів, сукупно знадобилося понад 3 роки. Зокрема, майже на рік було зупинено розгляд справи через проведення будівельної та товарознавчої експертиз, на рік і 9 місяців — через проведення судово-економічної експертизи для оцінки цінних паперів і на 5 місяців — у зв’язку з проведенням додаткової будівельної експертизи.
Заявниця скаржилася, що експертизи тривали невиправдано довго й не вплинули на рішення суду. Адже спірне майно врешті-решт було поділене в натурі. Зокрема, на думку Т.Бородянської, не було жодних підстав призначати експертизу щодо визначення вартості акцій підприємств, які належали подружжю. Адже йдеться про відкрите акціонерне товариство, яке відповідно до законодавства в обов’язковому порядку проходить аудит. «Вартість акцій, вартість основних засобів можна було взяти із сайту», — обурювалася позивачка.
Натомість судова тяганина знецінила вартість майна та коштів, що підлягали поділу. Та й чоловік заявниці встиг скористатися частиною коштів, що перебували на банківських рахунках.
Читали, уточнювали, клопотали
С.Федосєєв пояснив комісії, що протягом перебування справи в його провадженні він уживав необхідних заходів щодо розгляду справи впродовж установленого законом терміну. Зокрема, крім судових експертиз, на строки впливали такі чинники, як подання відповідачем зустрічного позову, оскарження ним ухвали про забезпечення позову (розгляд апеляції тривав понад три місяці), неодноразові зміни сторонами позовних вимог (двічі позивачем і п’ять разів відповідачем). «Зміни подавалися з великим обсягом документів, справа складається із чотирьох томів, а інша сторона просила дати час для ознайомлення з матеріалами», — уточнив суддя.
Також він звернув увагу на неодноразове (11 разів) відкладення розгляду справи через неявку сторін і на те, що тричі слухання відкладалося у зв’язку з тим, що позивачка хотіла врегулювати спір мирним шляхом. Ще, за словами С.Федосєєва, на тривалість розгляду вплинуло залучення третьої особи — батька відповідача, на якого також були оформлені спірні цінні папери та зареєстроване майно.
Та все ж головним питанням, яким переймалися члени ВККС, залишалась доцільність призначення експертиз та довгочасні їх проведення. «Судом уживалися можливі заходи щодо прискорення проведення експертизи», — запевняв С.Федосєєв. На підтвердження своїх слів послався на те, що за клопотанням експертної установи направлялися запити про витребування додаткових матеріалів, виносилась ухвала про забезпечення доказів, оскільки підприємства їх не надавали. Також направлявся лист відповідачу з вимогою виконання клопотання експерта.
С.Федосєєв звернув увагу й на те, що скаржниця не заперечувала проти проведення повторних судово-економічних експертиз і навіть заявляла клопотання про проведення додаткової будівельної експертизи. А також на те, що на строки проведення експертиз впливала й несвоєчасна їх оплата сторонами. «Я вважаю, що прийняв рішення за законом: поділив майно навпіл, так, як ділиться майно подружжя», — підсумував суддя.
Вал скарг має насторожувати
Однак після пояснень у членів комісії залишились питання. Зокрема, Т.Весельська запитала, чому суддя вирішив призначити експертизи і як суд скористався висновками, зважаючи на те, що, зрештою, майно було поділене в натурі. На що отримала відповідь про необхідність зазначення вартості поділеного майна в рішенні суду.
Також доповідачку у справі цікавило, чи враховувалися під час поділу майна інтереси дітей та того з подружжя, з ким залишилися діти після розлучення. Суддя повідомив, що йому невідомо, з ким залишилися діти, даних про позбавлення когось із подружжя батьківських прав не було, як і відомостей про те, з ким проживають діти.
Член ВККС Павло Луцюк хотів з’ясувати обставини залучення до справи батька відповідача. «Ви прийняли зустрічний позов третьої особи. А ст.123 ЦПК говорить, що його може заявити тільки відповідач, — зазначив він. — Чи не є це просто нагромадженням справ?». С.Федосєєв послався на те, що частина спірного майна, за твердженням батька відповідача, належала йому. Тому він звернувся із зустрічною заявою. Водночас наявність терміну «зустрічний позов» він пояснив тим, що так цей документ називали його ініціатори, тому суддя теж так зазначив. «Але він (батько відповідача. — Прим. ред.) заявив свої вимоги», — уточнив С.Федосєєв.
Зрештою, Т.Весельська поцікавилась в останнього, чому на нього надходить так багато скарг до комісії. «Знаєте, скільки скарг? — запитала вона. — 41. І 12 із них ще не розглянуті». Суддя здивувався, оскільки, за його словами, це його перше дисциплінарне провадження.
Після консультацій у нарадчій кімнаті комісія вирішила все ж притягнути С.Федосєєва до дисциплінарної відповідальності, але обмежилася не надто суворим стягненням — попередженням. Або все ж таки не знайшла в діях судді «криміналу», або захотіла розібратися з рештою скарг і потім покарати «за сукупністю».
Вілен Веремко
Закон і бізнес. – 28.11–04.12.2015. – №48 (1242)
