Робоча зустріч Голови ВККСУ з національними та міжнародними експертами щодо розробки Програми навчального модуля “Методологія тлумачення законодавчих актів”
27-28 липня 2011 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України за підтримки Спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи “Прозорість та ефективність судової системи України” у рамках реалізації спеціального навчального курсу з методології тлумачення нормативно-правових актів, ідея впровадження якого була запропонована Головою Комісії Ігорем Самсіним у контексті додаткових заходів на період реалізації Спільної програми, провела робочі зустрічі, присвячені розробці програми тритижневого навчального модуля “Методологія тлумачення законодавчих актів”.
Зустріч розпочалася зі вступного слова Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Ігоря Самсіна, який окреслив актуальність та основні питання заходу. В обговоренні також брали участь експерт Ради Європи - Джон Ліптон, національні експерти - професор Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського Володимир Ротань та доцент Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського Ігор Сонін, а також представники Спільної програми - керівник проекту Оскар Аларкон та старший радник з правових питань Ірина Зарецька.
На початку робочої зустрічі експерти обговорювали стан розробки методології тлумачення законодавства та її результати.
За три роки роботи з удосконалення розробки методології тлумачення законодавства, як зазначив професор Володимир Ротань, на сьогодні напрацьовано суттєвий доробок у порівнянні з 2008 роком.
Зокрема, опубліковано перше видання профільного підручника теоретико-практичного спрямування, в якому надано відповіді на проблемні питання чинного законодавства з урахуванням судової практики. На сьогодні, науковцями розроблено план-конспект, що містить відповідні питання і методичний матеріал, призначений для практичних занять, та володіє низкою інших переваг у порівнянні зі звичайними посібниками.
При цьому доповідач зазначив, що такі здобутки є результатом взаємодії з іншими правознавцями та професійними суддям, які, маючи 20-25-річний стаж стаж роботи на посаді судді, приязно погоджуються на співпрацю з метою вироблення єдиних наукових основ.
Загалом, досвід проведення попередніх двох навчальних сесій з методології тлумачення нормативно-правових актів свідчить про ентузіазм суддів-учасників у сприйнятті вироблених прийомів та методів юридичного тлумачення, сформулюваних доктринальних підходів до вирішення окремих колізій, роз´яснень положень законодавства тощо. Окрім того, судді Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України наголосили на корисності подальшої розробки відповідних рекомендацій. Іншим доказом позитивних зрушень у даному напрямку є також підтримка та готовність до сприяння зі сторони керівництва Вищого господарського суду України.
Підтримуючи таку позицію, старший радник з правових питань Спільної програми Ірина Зарецька додала, що переважна більшість суддів звертаються з проханням продовжити підготовку з огляду на ґрунтовність та значний обсяг викладеного матеріалу. Питання, що викликали найбільший інтерес, були предметом дослідження у доповідях Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Ігоря Самсіна, професора Володимира Ротаня, доцента Олега Соніна, експерта Ради Європи Джона Ліптона. Учасникам тренінгів також сподобалась інтерактивна частина навчання.
Підтримку національних експертів здобула також пропозиція експерта Ради Європи Джона Ліптона щодо внесення до програми навчального модуля загальної презентації, присвяченої основним цінностям Конституції Європейського Союзу, а також їх оцінці на основі репрезентативного прикладу однієї з країн-членів ЄС. Проведення порівняльно - правового аналізу допоможе з'ясувати ступінь відповідності вітчизняної юридичної практики ключовим принципам європейських конституцій, виявити особливості механізму застосування конституційних положень при здійсненні правосуддя в європейських країнах та конкретні проблеми правозастосування; дослідити, які саме концептуальні засади лежать в основі правотлумачення та правозастосування у європейських країнах.
У ході робочої зустрічі окремо обговорювались аспекти логічної структури семінарів, що проводитимуться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за підтримки Спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу “Прозорість та ефективність судової системи України” у вересні-листопаді поточного року.
На важливості усвідомлення та розуміння різних підходів до тлумачення нормативних положень відповідно до класифікації правових систем сучасності, що включає системи прецедентного права (рішення суду має на меті вирішення конкретного спору, але може створити загальнообов’язкове правило поведінки); континентального права (основним, історично сформованим джерелом права є нормативно-правовий акт, але суттєве значення має також судова практика в різних формах її прояву – рішення з окремих резонансних справ, узагальнення судової практики, зокрема, постанови пленумів вищих судів, роз’яснення щодо правозастосування тощо) та права Європейського Союзу для українських правових реалій наголосив Джон Ліптон.
На думку національних експертів, передусім необхідно погодити зміст усіх запланованих навчальних заходів і повернутись до їх детального обговорення.
Відповідно до запропонованої структури навчального модуля перший семінар має бути присвячений обговоренню плану-конспекту лекцій, погодженню його змісту з урахуванням пропозицій експертів Ради Європи, другий - обговоренню методичного матеріалу для проведення практичних занять із суддями, третій з огляду на кінцеву мету проведення навчального модуля — істотно вплинути на процес здійснення правосуддя шляхом забезпечення його прозорості та прогнозованості, формування єдиної судової практики — рекомендаціям щодо тлумачення і застосування законодавства для суддів усіх рівнів.
Тематикою презентацій вересневого семінару, на думку професора Володимира Ротаня, мають бути загальні проблеми праворозуміння і правотлумачення, які системно досліджуватимуть національні та європейські експерти, та включають:
- Раціональний та ірраціональний підходи до юридичного тлумачення;
- Проблема ролі досвіду (історичного, національного, міжнародного) в юридичному тлумачення;
- Тлумачення права як наука чи як мистецтво (Фрідріх Савіньї, Георг Фрідріх Пухта);
- “Органоліптичне правосуддя” (К. Цвейгарт, Х. Кьотц);
- “Юридична інтуїція”;
- Позитивістського і природнього праворозуміння;
- Суддівська правотворчість;
- Суддівський угляд;
- Дух закону;
- Доцільність застосування ірраціональних та соціокультурних параметрів у праві.
Наприкінці першого дня робочої зустрічі динамічна дискусія розгорнулась щодо питання співвідношення “суддівського розсуду” та принципу верховенства права, змісту закону, існуючих правових цінностей, політичних рішень у контексті аналізу правової дійсності України та європейського досвіду.
Наступного дня робочої зустрічі експертами окремо обговорювались основні засади навчального модуля для суддів-тренерів.
Експертом Ради Європи Джоном Ліптоном запропоновано декілька підходів щодо структури проведення модуля, відмінність яких полягає у загальній кількості суддів, залучених до практичних занять, та кількості суддів, які повинні представляти самостійно підготовані презентації кожного дня тренінгу. При цьому основою кожної презентації мають бути матеріали, досліджені на перших двох навчальних сесіях з методології тлумачення законодавства, методичні матеріали експертів та власні матеріали учасників. Доцільним вбачається відведення часу наприкінці кожного семінару для власних коментарів учасників із приводу виконаного ними практичного завдання. Подібний алгоритм забезпечить отримання суддями, орієнтованими стати тренерами та поширювати набуті знання, необхідних практичних навичок та об'єктивних відгуків від національних та європейських експертів, решти учасників тренінгу.
Підкресливши унікальність можливості систематично працювати з тією ж групою суддів-учасників протягом декількох етапів, він зазначив, що даний проект з огляду на його зміст та очікувані результати, не має аналогів навіть у європейських країнах з давніми правовими традиціями.
Водночас Джон Ліптон акцентував увагу на тому, що майбутні судді-тренери мають проходити етапи підготовки, які включають:
- Ознайомлення з навчальними виданнями, конспектами тощо, наданими національними та міжнародними експертами;
- самостійна підготовка до семінару, проведення досліджень із запропонованої тематики;
- проведення презентації за результатами перших двох етапів.
Поділ усіх учасників на відповідальних за підготовку презентацій з визначеної тематики надасть змогу наприкінці третього запланованого семінару підсумувати виконане та переконатись у належному розумінні досліджених питань.
Структура другого семінару має складатися з:
- презентацій учасників;
- оцінювання презентацій запрошеними експертами;
- коментарів та відгуки з метою виявлення питань, які були не достатньо вивчені;
- надання карток для анонімного оцінювання представлених презентацій усіма учасниками тренінгу на предмет достатності розкриття теми, зрозумілості викладу, доцільності її подальшого аналізу.
Цілком погоджуючись із запропонованим підходом, професор Володимир Ротань додав, що структуру презентацій суддів-учасників мають попередньо визначити експерти, підібравши актуальні питання та відповідний нормативний матеріал, на прикладі опрацювання якого вони демонструють, наскільки добре оволоділи даним інструментом тлумачення.
Окрім того, третій семінар слід присвятити обговоренню з активним залученням суддів розроблених рекомендацій щодо тлумачення і застосування законів судами та їх прийнятності.
Особлива увага під час робочої зустрічі було приділена не лише змістовному наповненню сформованих за результатами навчання суддів-тренерів рекомендацій щодо тлумачення та застосування актів законодавства, але й формі, в якій вони матимуть найбільш ефективне застосування.
У цілому, відповідь на це питання, на думку професора Володимира Ротаня, безпосередньо залежатиме від рівня фінансування. Бажаний формат рекомендацій може нараховувати мінімальну кількість — 300 сторінок та включати план-конспект, а також матеріали експерта Ради Європи, або ж до 500 сторінок з рекомендаціями щодо тлумачення та застосування актів законодавства включно. Окрім зазначеного, видання може також включати методичні матеріали для вивчення суддями та становити приблизно 1500 сторінок.
Крім того, експерти погодили, що підбір презентації слід здійснювати індивідуально для кожного судді, не стандартизуючи її структуру, зміст, та, беручи до уваги потребу в охопленні усіх актуальних тем та залученні всіх суддів-учасників.
Таким чином, всі учасники робочої зустрічі висловили свої думки щодо моделі тритижневого навчального модуля “Методологія тлумачення законодавчих актів”, а також дійшли спільної думки щодо позитивності досвіду проведення попередніх навчальних сесій з означеної тематики та потреби в систематизації і в подальшому виданні навчальних матеріалів і напрацювань з метою ознайомлення усіх представників професійного суддівського корпусу України. Використання напрацьованого за час навчальних заходів матеріалу сприятиме єдності застосування законів як засобу досягнення самостійності та професійної спроможності суддів. Як слушно зауважив професор Володимир Ротань, суддя має враховувати судову практику при ухваленні рішення, проте водночас він повинен мати необхідні навички роботи з нормативним текстом, що забезпечуватиме єдність судової практики, прогнозованість правосуддя та відкритість його інтелектуальної складової.
За результатами робочої зустрічі досягнуто домовленості про подальшу конструктивну співпрацю Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи “Прозорість та ефективність судової системи України”, науковців та експертів Ради Європи з метою підготовки тритижневого навчального модуля “Методологія тлумачення законодавчих актів” та удосконалення розроблених рекомендацій щодо тлумачення та застосування актів законодавства.
