Робочий семінар на тему «Виявлення особистих та моральних якостей кандидатів на посаду судді на стадії проведення кваліфікаційного іспиту
9-10 липня 2012 року у готельному комплексі «Джинтама-Бріз» (селище Глібівка, Вишгородського району, Київської області) Вища кваліфікаційна комісія суддів України за підтримки проекту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Справедливе правосуддя» провела семінар на тему «Виявлення особистих та моральних якостей кандидатів на посаду судді на стадії проведення кваліфікаційного іспиту».
Окрім членів та працівників секретаріату Вищої кваліфікаційна комісії суддів України у роботі семінару взяли участь представники Національної школи суддів України, Вищої ради юстиції, Міністерства юстиції України та експерти – тестологи проекту USAID «Справедливе правосуддя».
Робочий семінар було організовано з метою вироблення основних напрямів можливого удосконалення процедури проведення кваліфікаційного іспиту кандидатами на посаду судді вперше, зокрема, процедури виконання кандидатами на посаду судді практичного завдання, удосконалення методики оцінки особистих та моральних якостей кандидатів.
На початку семінару із вступним словом виступив Секретар Комісії, суддя апеляційного суду Хмельницької області Марцинкевич А. М., відзначивши, що зустріч присвячена надзвичайно важливому етапу проведення добору кандидатів на посаду судді вперше – кваліфікаційному іспиту, який є найбільш складним та вирішальним етапом як для кандидата на посаду судді, враховуючи те, що його результати будуть підставою для отримання кандидатом рекомендації про призначення, так і для Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, – з точки зору важливості об’єктивного оцінювання всіх знань та якостей кандидата, які характеризують ступінь його готовності для здійснення правосуддя.
Удосконалення певних аспектів проведення кваліфікаційного іспиту наразі залишається одним із пріоритетних завдань Комісії. Анатолій Марцинкевич нагадав, що Комісія розпочала роботу щодо підготовки до проведення чергового добору з початку цього року. Протягом січня – лютого 2012 року було проведено чотири зустрічі з питань обговорення можливих шляхів удосконалення процедури проведення добору кандидатів на посаду судді вперше і, зокрема, проведення кваліфікаційного іспиту.
Зараз триває другий добір, вже проведено анонімне тестування - на черзі кваліфікаційний іспит. І знов перед Комісією постають питання:
- Як правильно та ефективно провести оцінювання виконаних кандидатами на посаду судді практичних завдань?;
- Які підходи повинні бути застосовані під час підготовки практичних завдань для їх вирішення кандидатами?;
- Які особисті та моральні якості кандидатів на посаду судді повинні виявлятись та оцінюватись Комісією при проведенні добору?
Необхідність встановлення професійних особистих якостей, якими повинен володіти майбутній суддя, зумовлена підвищеними вимогами до особи судді, професійні якості якого зумовлюються участю в складних соціально-правових відносинах, що виникають у ході відправлення судочинства, високою відповідальністю та тяжкістю наслідків у випадку допущення судом помилки.
Свою думку з цього приводу висловив член Національної академії правових наук України, Голова асоціації українських правників, доктор юридичних наук Костицький В.В. У своїй доповіді «Морально-етичні засади кваліфікаційної атестації кандидатів на посаду судді» науковець висвітлив актуальну тему і порушив перед аудиторією багато нагальних питань щодо морально-етичних вимог до кандидатів на посаду судді та можливих меж втручання держави в особі членів Комісії у особисте життя претендентів на посаду судді.
Морально-етичні засади правосуддя, як інституту влади, можна розглядати через складові системи правосуддя та «образу» судді. Тут і постає питання про можливо допустимі межі втручання держави в етично-моральне та особисте життя кандидата та чи може атестаційно-кваліфікаційна-комісія заходити так далеко щоб оцінювати біографічні факти?
Костицький В.В. відзначив, що якщо питання про оцінку біографічних фактів є спірним, та може бути розцінене як втручання в особисте життя, то у випадку надходження спірної чи негативної інформації із життя кандидата через засоби масової інформації, то Комісія має повне право на її перевірку та оцінку.
Професор звернув увагу на те, що знання законодавства майбутнього судді має поділятися на:
- загальне знання законодавства;
- захисту суспільної моралі;
- суддівської етики.
На думку Костицького В.В. при атестації кандидата не варто розмежовувати поняття «особисті» та «моральні» якості кандидата, оскільки остаточну межу між ними провести важко. Також професор не вважає за потрібне та доцільне виставлення балів при оцінці морально-етичних якостей кандидата, а скоріше за критерієм «відповідає» чи «не відповідає», оскільки чи має Комісія право ставити оцінки за факти з життя та переконання претендентів?
Продовжуючи тему кваліфікаційного іспиту, але вже у частині практичних завдань, представник Національної школи суддів України Олександр Іщенко розповів про порядок та критерії, а також відзначив деякі нововведення відбору модельних судових справ.
Раніше судова справа, що надавалася кандидату для розгляду у практичній частині іспиту, мала чітку фабулу, містила конкретні факти та проаналізовані матеріали, на підставі яких необхідно було винести рішення – процесуальний документ.
У 2012 пропонується надавати так званий «case» (судову справу) що не містить умов, а тільки документи та факти по справі, матеріали судових засідань, що дає змогу кандидату самостійно проводити аналіз та формувати власну думку на підставі яких він буде виносити рішення.
Серед критеріїв відбору судових справ для практичного завдання, можна виділити:
- реальні справи, за можливості з конфліктом інтересів, що розглядалися попередньо у судових засіданнях;
- обсяг – 15-20 сторінок (через обмеженість кандидата у часі);
- середня складність справи, що надана на розгляд;
- «case» має бути здатний виявити конкретні навички (суддівські, практичного аналізу та застосування чинного законодавства).
Окрім того, планується розробити інструкцію та зразки для роботи з «case».
Питання викликало які ж справи краще включати до практичних завдань, ті які були розглянуті лише у першій інстанції, чи у апеляційному та Верховному судах також? На думку присутніх, краще обирати справи, які вже пройшли апеляційну інстанцію, оскільки рішення може бути змінено в порівнянні з першою інстанцією.
На завершення семінару виступив експерт-тестолог проекту USAID «Справедливе правосуддя» Мудрук С.О., який запропонував практичні рекомендації щодо можливих шляхів вдосконалення процедури проведення кваліфікаційного іспиту на посаду судді та способів організації перевірки завдань, а саме, розділити іспит на 3 частини:
1. Анонімне тестування. Ця частина має містити не менше 100 питань з різних галузей права та має бути направлена в першу чергу на вміння його аналізувати та застосовувати на практиці.
2. Практичне завдання. Кандидату надаються 4 судові справи з різних галузей права, з яких по одній він має винести рішення (написати повний процесуальний документ), а по трьом іншим доповнити запропоновані проекти рішень, частиною що не вистачає (вступ, описова, резолютивна частини).
3. Співбесіда. На цьому етапі Комісія безпосередньо проводить зустріч з кандидатом, ознайомившись з результатами двох попередніх частин, і має можливість оцінити його мовленнєві та поведінкові навички, а також, і саме головне – визначити особисті та моральні якості.
Стосовно способів організації перевірки завдань запропоновані горизонтальний та вертикальний способи оцінювання. Перший передбачає перевірку всього завдання однією особою. Другий спосіб – одно особа перевіряє лише певний вид завдання, а не всю екзаменаційну (тестову) роботу. Окрім того, письмову роботу необхідно ділити на якомога більшу кількість «елементів іспиту», які можна оцінити не залежно один від одного.
Дебати викликала необхідність включення до кваліфікаційного іспиту завдань із чотирьох галузей. Оскільки раніше обрана кандидатом спеціалізація, при вирішенні практичного завдання під час проведення кваліфікаційного іспиту, ніяким чином не впливала на можливість заміщення вакантної посади у судах певної спеціалізації, що певним чином могло ставити під сумнів обізнаність майбутнього судді у всіх галузях.
Підводячи підсумки проведеного семінару, Голова Комісії Ігор Самсін подякував усім присутнім за участь та роботу щодо удосконалення порядку проведення кваліфікаційного іспиту на посаду судді вперше та відзначив його високу ефективність. Зокрема, напрацювання стосовно роз'яснення вимог частини 2 статті 70 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у частині порядку відбору модельних судових справ для виконання кандидатами практичного завдання, обсягу суддівських характеристик, яким повинні відповідати кандидати на посаду судді, критеріїв визначення методів оцінювання, а також способів організації перевірки завдань, маю стати основою для подальшого впровадження нововведень у процедуру проведення кваліфікаційного іспиту на посаду судді.
