Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Володимира ЛУГАНСЬКОГО,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Світлани ІВАНЧУК,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Іванчук Світлани Володимирівни у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних господарських судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних господарських судах.
Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
До Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 30 грудня 2023 року надійшла заява Іванчук С.В. про допуск її до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного господарського суду, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, а також просила провести стосовно неї кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Іванчук С.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.
Основні відомості про кандидата.
Іванчук С.В., ____ року народження, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другої статті 69 Закону, відсутні.
Вищу юридичну освіту здобула у 1997 році у Львівському державному університеті імені Івана Франка та отримала диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство».
Науковий ступінь, вчене звання відсутні.
Іванчук С.В. відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, зокрема з 2006 року є суддею Господарського суду Львівської області.
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Відповідно до підпункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
Іванчук С.В. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
43,9 |
357,4 |
Знання історії української державності |
40 |
||
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
147 |
||
Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації |
126,5 |
Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 357,4 бала із 400 можливих свідчить про підтвердження Іванчук С.В. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.
Проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Комісією організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Іванчук С.В.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 травня 2025 року № 19/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Іванчук С.В.
Результати спеціальної перевірки враховано при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критерію професійної етики та доброчесності).
Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 83 кандидати на посади суддів апеляційних господарських судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Іванчук С.В. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться у складі Другої палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 20 березня 2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Іванчук С.В. визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.
Комісія 11 квітня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів (лист № 21-2600/25) з пропозицією надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. У відповідь на цей лист кандидатом Іванчук С.В. 24 квітня 2025 року надіслано до Комісії пояснення та докази. У своїх поясненнях кандидат навела інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
До Комісії 02 липня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Іванчук Світлани Володимирівни критеріям доброчесності та професійної етики.
Членом Комісії – доповідачем запропоновано (лист від 02 липня 2025 року № 32 дпс-757/24) Іванчук С.В. надати пояснення та документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює інформацію, викладену у рішенні ГРД. З метою сприяння своєчасному ознайомленню Іванчук С.В. із рішенням ГРД Комісією надіслано його електронну копію.
Іванчук С.В. 03 липня 2025 року надіслала на адресу Комісії пояснення, які доповнила поясненнями від 08 липня 2025 року.
До Комісії 07 липня 2025 року надійшло рішення ГРД від 06 липня 2025 року про скасування висновку та надання інформації, яка може бути використана під час оцінювання Іванчук С.В.
Іванчук С.В. було забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді та рішенням ГРД від 06 липня 2025 року про скасування висновку.
Співбесіду з Іванчук С.В. проведено 08 липня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.
Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Варто підкреслити, що повноваження Комісії з оцінювання встановлених щодо кандидата на посаду судді обставин на предмет його відповідності певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії за показниками |
Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення середній бал |
Бал за критерій |
|
|||||
Особиста компетентність |
Рішучість |
18 |
21 |
19 |
18 |
20 |
19 |
40 |
|
|
Відповідальність |
||||||||||
Безперервний розвиток |
19 |
23 |
23 |
18 |
21 |
21 |
||||
Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності кандидата.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40 балів із 50 можливих, тобто 75% від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат Іванчук С.В. підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.
Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.
Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).
Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
При оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Для оцінки критерію соціальної компетентності, як і в оцінюванні особистої компетентності, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Варто підкреслити, що повноваження Комісії з оцінювання встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет його відповідності певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Членами Комісії, виходячи з власного переконання, з урахуванням наданих кандидатом документів, а також її пояснень під час співбесіди, індивідуально оцінено Іванчук С.В. за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії за показниками |
Розрахований відповідно до пункту 5.7 Положення бал |
Бал за критерій |
|
|||||
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
40 |
|
|
Ефективна взаємодія |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
||||
Стійкість мотивації |
9 |
10 |
9 |
10 |
10 |
9,666666667 |
||||
Емоційна стійкість |
10 |
11 |
11 |
10 |
10 |
10,33333333 |
||||
|
||||||||||
|
Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40 балів із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
- незалежність;
- чесність;
- неупередженість;
- сумлінність;
- непідкупність;
- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;
- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Наповнюють зміст ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).
Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб'єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критеріїв професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.
Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
До Комісії надійшов висновок ГРД від 02 липня 2025 року про невідповідність кандидата на посаду судді Іванчук С.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
Водночас 07 липня 2025 року до Комісії надійшло рішення ГРД від 06 липня 2025 року про скасування висновку від 02 липня 2025 року про невідповідність кандидата на посаду судді Іванчук С.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
Згідно вказаного рішення, проаналізувавши інформацію про кандидата на посаду судді апеляційного суду Іванчук С.В. та отримавши пояснення від неї, ГРД вважає за можливе скасувати висновок про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності і надати Комісії інформацію, що може бути використана під час оцінювання, а саме:
- Іванчук С.В. не задекларувала дохід від відчуження майна, зокрема автомобілів «Mercedes-Benz», «КІА», «CHEVROLE AVEO» 2007 року випуску. Крім того, в декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), за 2015 рік вона зазначає, що її чоловіку на праві власності належать автомобілі «CHEVROLE AVEO» 2004 року випуску та «ЗАЗ-DAEWOO SENS», відомості про які в деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012–2015 роки відсутні. Пояснення Іванчук С.В., що належні її чоловіку транспортні засоби «CHEVROLE AVEO» 2004 року випуску, «ЗАЗ-DAEWOO SENS», «Mercedes-Benz», «КІА» були відчужені на підставі довіреностей і з правом продажу та переоформлення, ГРД вважає непереконливими, зважаючи, що передача будь-якого майна у користування за довіреністю іншій особі не припиняє право власності. Відповідно, транспортні засоби, передані Іванчук С.В. та її чоловіком у користування іншим особам на підставі довіреностей, мали бути зазначені в деклараціях за відповідні роки;
- у деклараціях Іванчук С.В. є низка розбіжностей та неточностей, зокрема: у Декларації за 2015 рік не вказано про сина, який народився у _____ році; в _____ році кандидат встановила опіку над дитиною, про яку до 2015 року не зазначила в жодній декларації; у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014 рік кандидат зазначила право користування квартирою у місті Львові площею 66,7 м2 (дата набуття права: 01 серпня 2003 року), однак у попередніх деклараціях про цю нерухомість не зазначено; у Декларації за 2015 рік кандидат зазначила право власності на квартиру в селищі міського типу Івано-Франківське Львівської області (дата набуття права: 22 грудня 1993 року), відомості про яку у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012–2015 роки відсутні; у Декларації за 2015 рік зазначено про об’єкт незавершеного будівництва – садовий (дачний) будинок, однак у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2015 рік відомості про цей об’єкт відсутні. Заслуговує на увагу і той факт, що цей будинок на сьогодні не добудовано;
- Іванчук С.В. вказує, що їй можуть надати рекомендацію особи, зокрема ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у яких небездоганна репутація;
- у 2024 році чоловік Іванчук С.В. придбав у місті Львові приміщення площею 3 м2 вартістю 177 доларів США (4 830 грн) та квартиру площею 42,59 м2 вартістю 18 022,5 доларів США (489 785 грн).
Стосовно транспортних засобів Іванчук С.В. пояснила, що «CHEVROLE AVEO» 2004 р.в., «ЗАЗ-DAEWOO» SENS, «Mercedes-Benz», «КІА» були відчужені її чоловіком на підставі довіреностей із правом продажу та переоформлення, зокрема: «CHEVROLE AVEO» 2004 року випуску відчужено у 2012 році; «ЗАЗ-DAEWOO» SENS – у 2010 році, «Mercedes-Benz» – у 2013 році. Перереєстрацію на нового власника цих транспортних засобів було здійснено пізніше. Таким чином, кандидат не вказала у деклараціях зазначені автомобілі, оскільки фактично вони у власності її чоловіка уже не перебували і він отримав за них грошові кошти. Роз’яснення НАЗК щодо декларування транспортних засобів у таких випадках були надані пізніше, ніж настав період декларування. Автомобіль «КІА» відчужено у 2021 році за довіреністю з терміном дії до 2022 року, який не продовжувався. Вартість відчуження на той час їй не була відома. У лютому 2022 року розпочалася збройна агресія, у зв’язку з чим період декларування було відтерміновано. Декларації за 2021, 2022 роки кандидат подавала у 2023 році. На той час її чоловік перебував на службі у Збройних Силах України та звільнився у 2025 році, після чого вона дізналася про суму за яку відчужено автомобіль «КІА». Кандидат показала цю суму у Декларації за 2024 рік у розділі 12 «Готівкові кошти». Належний кандидату автомобіль «CHEVROLE AVEO» 2007 року випуску безоплатно відчужений нею матері у 2023 році. На підтвердження цього Іванчук С.В. надала Комісії копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СТР № 308395.
Комісія приймає до уваги пояснення Іванчук С.В. щодо обставин відчуження належного їй автомобіля «CHEVROLE AVEO» 2007 року випуску як такі, що спростовують твердження ГРД про порушення кандидатом правил декларування в цій частині.
Водночас Комісія зауважує про таке.
За даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, автомобіль «CHEVROLE AVEO» 2004 року випуску було перереєстровано на іншого власника за договором укладеним в Територіальному сервісному центрі Міністерства внутрішніх справ України (далі ТСЦ МВС України) у 2016 році; автомобіль «ЗАЗ-DAEWOO» SENS теж було перереєстровано на нового власника за договором, укладеним в ТСЦ МВС України у 2016 році; автомобіль «Mercedes-Benz» перереєстровано на нового власника за договором-рахунком у 2014 році; автомобіль «КІА» перереєстровано на нового власника за договором укладеним в ТСЦ МВС України у 2022 році.
Згідно з роз’ясненнями НАЗК «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю» (запитання 38-1) видача довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка цю довіреність отримала. Роз’яснення доповнено запитанням 38-1 згідно з рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29 грудня 2018 року N 3225.
При цьому згідно з роз’ясненнями НАЗК «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю» (в редакціях різних років) підлягає декларуванню усе майно, що перебуває у власності суб’єкта декларування та членів його сім’ї. Аналогічна вимога стосувалася і декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. Зокрема, розділ ІV «Відомості про транспортні засоби» передбачав декларування транспортних засобів, що перебувають у власності, в оренді чи іншому праві користування декларанта та членів його сім’ї.
Загальний порядок укладення договорів будь-якими учасниками цивільних відносин визначено у главі 53 Цивільного кодексу України (далі ЦК України). Правове регулювання відносин, пов’язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.
Договір купівлі-продажу – це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов’язується передати майно у власність покупцеві (другій стороні), а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).
Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).
Сутність та правова природа цивільного представництва регулюються положеннями глави 17 ЦК України. За частиною третьою статті 244 ЦК України довіреність – це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (частина перша статті 237 ЦК України).
Отже, довіреність свідчить про наявність між особою, яка її видала, та особою, якій її видано, правовідносин, які є представницькими відносинами. Аналіз зазначених норм матеріального права свідчить про те, що видача довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка цю довіреність отримала.
Наведена редакція норм ЦК України діяла на момент відчуження чоловіком Іванчук С.В. автомобілів CHEVROLE AVEO» 2004 року випуску, «ЗАЗ-DAEWOO» SENS, «Mercedes-Benz», «КІА».
Як встановлено вище, перереєстрація транспортних засобів на нових власників відбулася у наступні роки: автомобіль «CHEVROLE AVEO» 2004 року випуску – у 2016 році; автомобіль «ЗАЗ-DAEWOO» SENS – у 2016 році; автомобіль «Mercedes-Benz» – у 2014 році. Таким чином, вказані транспортні засоби мали бути зазначені Іванчук С.В. у відповідних деклараціях як такі, що належать її чоловіку на праві власності до їх перереєстрації на нового власника.
Крім того, за нормами Закону України «Про запобігання корупції» доходи декларуються незалежно від їх розміру, крім подарунків. Відповідне роз’яснення було надано НАЗК (в редакціях різних років).
Водночас у Декларації за 2016 рік відсутні відомості про дохід від відчуження чоловіком Іванчук С.В. транспортного засобу «CHEVROLE AVEO» 2004 року випуску. Відсутні відомості в цій Декларації і про дохід від відчуження її чоловіком автомобіля «КІА».
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру транспортних засобів перереєстрація автомобіля «КІА» на нового власника відбулася у 2022 році, до цього часу (у 2021 році) його було фактично відчужено на підставі довіреності. Вказані обставини Іванчук С.В. підтвердила і в засіданні Комісії та пояснила, що кошти за вказаний транспортний засіб (дохід) її чоловік отримав у 2021 році, однак до 2025 року вона не знала про їх розмір, а тому вказала його у Декларації за 2024 рік в розділі 12 «Грошові активи». Однак згідно з роз’ясненнями НАЗК «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю» дохід підлягає відображенню в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки».
Відповідно до статті 18 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, закріплено, що поведінка судді має відповідати високому статусу його посади. Кодекс суддівської етики встановлює для суддів обов’язок докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, їх поведінка була бездоганною (стаття 3).
Одним із складових доброчесності судді є сумлінність, яка передбачає старанне й відповідальне виконання своїх обов’язків. Оцінка чесності та сумлінності кандидата не може бути обмежена лише його професійною діяльністю. Вона має включати й аналіз його поведінки поза межами професії, оскільки моральні якості кандидата на посаду судді мають бути бездоганними у всіх сферах його життя. Ураховуючи наведене, Комісія у складі Другої палати одноголосно вирішила зменшити бали за показником «сумлінність» на 15 балів.
Стосовно іншої інформації, зазначеної у рішенні ГРД, Іванчук С.В. пояснила таке.
Відсутність відомостей про сина ____ року народження у розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» у Декларації за 2015 рік є технічною помилкою. Кандидат просила врахувати, що на той час син був малолітнім і жодних доходів і видатків не мав, правочинів не вчиняв, а тому це не вплинуло на достовірність вказаної нею у Декларації за 2015 рік інформації щодо доходів і видатків; аналогічна ситуація склалася і з відомостями про особу, над якою встановлено опіку.
Стосовно права користування квартирою у місті Львові кандидат пояснила, що це квартира її матері, набута у 2003 році, якою користується вона, чоловік і син. У 2012–2013 роках вона вважала, що декларування права користування здійснюється у випадку укладення договору оренди тощо. Оскільки відповідного договору укладено не було, вона не зазначала цю квартиру у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012, 2013 роки. Пізніше було надано роз’яснення, що мається на увазі будь-яке користування, у зв’язку з чим вона почала її декларувати.
Стосовно квартири в селищі міського типу Івано-Франківське Львівської області Іванчук С.В. пояснила, що ця квартира була отримана внаслідок приватизації, проте до 2016 року вона не знала в якій частці і кому вона належить. Про існування квартири вона знала з дитинства, однак до 2016 року не було необхідності з’ясовувати питання її належності.
Аналізуючи пояснення Іванчук С.В., Комісія констатує наявні порушення правил декларування. Однак оцінка зазначених обставин та пояснення кандидата під час проведення співбесіди дають підстави стверджувати, що допущені кандидатом порушення не є умисними та істотними, а тому не є підставою для визнання Іванчук С.В. такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя за критерієм доброчесності та професійної етики. Водночас, згідно з одноголосним рішенням Комісії у складі Другої палати такі обставини стали підставою для зменшення оцінки на 15 балів за показником «сумлінність».
В іншій частині інформація, надана ГРД, спростовується поясненнями Іванчук С.В., зокрема:
- стосовно об’єкта незавершеного будівництва, а саме садового (дачного) будинку Іванчук С.В. пояснила, що вказаний будинок вони будують багато років. На сьогодні він не зданий в експлуатацію, тому немає офіційних відомостей щодо площі цього будинку;
- стосовно низької вартості придбаних у 2024 році чоловіком Іванчук С.В. об’єктів нерухомості, а саме приміщення площею 3 м2 та квартири площею 42,59 м2, Іванчук С.В. пояснила, що це ціна не об’єктів нерухомості, а придбаних на них майнових прав за відповідними договорами. Кінцева вартість вказаних об’єктів нерухомості буде вказана після реєстрації права власності на них у 2025 році.
Надана ГРД інформація щодо репутації осіб, які надали Іванчук С.В. рекомендації, не впливає на її оцінку за критерієм професійної етики та доброчесності.
Таким чином, за результатами дослідження матеріалів досьє, інформації ГРД, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критеріями професійної етики та доброчесності, становить 270 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
КРИТЕРІЇ |
ПОКАЗНИКИ |
РЕЗУЛЬТАТ |
РЕЗУЛЬТАТ |
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
43,9 |
357,4 |
Знання історії української державності |
40 |
||
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
147 |
||
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
126,5 |
||
Особиста компетентність |
Рішучість та відповідальність |
19 |
40 |
Безперервний розвиток |
21 |
||
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
10 |
40
|
Ефективна взаємодія |
10 |
||
Стійкість мотивації |
9,666666667 |
||
Емоційна стійкість |
10,33333333
|
||
Доброчесність та професійна етика |
Незалежність |
|
270
|
Чесність |
|||
Неупередженість |
|||
Сумлінність |
|||
Непідкупність |
|||
Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті |
|||
Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу |
|||
|
|
Загальний бал |
707,4 |
Таким чином, Іванчук С.В. підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критеріями «Професійна компетентність», «Особиста компетентність», «Соціальна компетентність», «Доброчесність та професійна етика».
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Іванчук Світлана Володимирівна набрала 707,4 бала.
Визнати Іванчук Світлану Володимирівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС
Віталій ГАЦЕЛЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ