153/ас-25

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,

членів Комісії: Михайла БОГОНОСА (доповідача), Віталія ГАЦЕЛЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,

за участі: кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Яни ЗОЛОТАРЬОВОЇ,

уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Світлани ІЛЬНИЦЬКОЇ,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Золотарьової Яни Сергіївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних господарських судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

За змістом частини другої статті 79³ Закону у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді (пункти 1.3, 1.4 розділу 1 Положення).

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення кадрової спроможності є передумовою реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних господарських судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Золотарьова Яна Сергіївна звернулася до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному господарському суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Золотарьову Я.С. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

Золотарьова Яна Сергіївна, дата народження – _______ року, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння (перший ступінь). Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2001 році Золотарьова Я.С. закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.

У 2009 році отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю,

видане Харківською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

У 2016 році здобула науковий ступінь кандидата наук у Приватному акціонерному товаристві «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» за спеціальністю «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право».

Указом Президента України від 23 серпня 2012 року № 484/2012 Золотарьову Я.С. призначено на посаду судді господарського суду Дніпропетровської області строком на п’ять років.

Рішенням Комісії від 17 липня 2018 року № 1210/ко-18 визначено, що суддя господарського суду Дніпропетровської області Золотарьова Я.С. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 770,3 бала. Визнано суддю такою, що відповідає займаній посаді.

Рішенням Комісії від 21 вересня 2018 року № 384/дс-18 рекомендовано Золотарьову Я.С. для призначення на посаду судді господарського суду Дніпропетровської області.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 27 грудня 2018 року № 4039/0/15-18 внесено Президентові України подання про призначення Золотарьової Я.С. на посаду судді господарського суду Дніпропетровської області.

Указом Президента України від 22 квітня 2019 року № 159/2019 Золотарьову Я.С. призначено на посаду судді господарського суду Дніпропетровської області.

Золотарьова Я.С. має стаж роботи на посаді судді більше 11 років (на момент подання заяви про допуск до участі в конкурсі).

До дисциплінарної відповідальності Золотарьова Я.С. не притягалася.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до положень статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Золотарьова Я.С. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

професійна компетентність	когнітивні здібності	51,7	358,2
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та зі спеціалізації суду	138
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	128,5

Отже, кількість балів, отриманих Золотарьовою Я.С. за кваліфікаційний іспит, свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Золотарьової Я.С.

Рішенням Комісії від 12 травня 2025 року № 18/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки кандидатів на посаду судді апеляційного господарського суду, зокрема Золотарьової Я.С., та визначено, що результати спеціальної перевірки будуть враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 83 кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Золотарьову Я.С. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі Другої палати.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 20 березня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Золотарьової Я.С. визначено члена Комісії Богоноса М.Б.

11 квітня 2025 року Комісія звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного господарського суду з листом № 21-2600/25, у якому запропоновано надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою.

29 квітня 2025 року до Комісії надійшли пояснення від Золотарьової Я.С. на виконання листа Комісії від 11 квітня 2025 року № 21-2600/25. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

01 липня 2025 року до Комісії надійшло звернення Громадської організації «Захист Дніпра», у якому викладено інформацію стосовно Золотарьової Я.С. Ця інформація є ідентичною до тієї, що наведена у висновку Громадської ради доброчесності (далі – ГРД).

Водночас у зверненні громадської організації окремо акцентовано на таке.

1) У грудні 2015 року суддею Господарського суду Дніпропетровської області Золотарьовою Я.С. ухвалено рішення, яке фактично дозволило Службі автомобільних доріг «вивести» 58,2 млн грн в обхід державного казначейського обліку. Зазначене рішення ухвалено у справі, у якій Служба автомобільних доріг, визнавши борг, виступала відповідачем. Суд ухвалив рішення наступного дня після того, як Державною фінансовою інспекцією розпочато перевірку суми висунутого боргу, що, за твердженням заявника, унеможливило своєчасне реагування з боку прокуратури.

За результатами перевірки встановлено, що сума заборгованості Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області перед ПАТ «Трест Дніпродорбуд» завищена на 6,7 млн грн. Підприємство звернулось до суду з проханням змінити рішення, щоб Служба автомобільних доріг виплатила на 6,7 млн грн менше затвердженої актами виконаних робіт суми.

2) У 2016 році суддею Золотарьовою Я.С. розглянуто справу за позовом ПАТ «Укртатнафта» до ПАТ «Авіаційна компанія Дніпроавіа» про стягнення заборгованості. Обидві компанії, як зазначено у зверненні, належать групі «Приват» Ігоря Коломойського. Рішенням від 12 вересня 2016 року задоволено позовні вимоги та стягнуто з відповідача понад 175 млн грн, включно з основним боргом, пенею та судовим збором. Проте виконавчий документ у справі не було прийнято до виконання, після чого справа повторно потрапила на розгляд до судді Золотарьової Я.С.

До Комісії 04 липня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 03 липня 2025 року.

Членом Комісії – доповідачем (лист від 04 липня 2025 року № 32 дпс-983/24) надіслано висновок кандидату та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює обставини, викладені у висновку ГРД.

До Комісії 07 липня 2025 року надійшли додаткові пояснення Золотарьової Я.С. щодо її відповідності критеріям особистої та соціальної компетентностей та щодо звернення Громадської організації «Захист Дніпра».

Мотиви пояснень щодо звернення громадської організації полягали у тому, що відповідне спростування вже було надано в поясненнях на висновок ГРД. Окремо кандидат вважала за необхідне пояснити таке.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень у справі № 904/9256/14 рішення по суті ухвалювалось іншим суддею наприкінці 2014 року. Указане рішення залишено без змін апеляційним судом.

Золотарьовою Я.С. розглянуто в цій справі лише заяву позивача (на чию користь було ухвалено рішення) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в частині стягнутої суми. Ухвалою від 09 грудня 2015 року в задоволенні цієї заяви відмовлено. Указана ухвала не була оскаржена жодною зі сторін.

Стосовно посилань громадської організації на іншу справу, що перебувала в провадженні (№ 904/5952/16), то кандидат просила врахувати, що із тексту звернення не зрозуміло, у чому саме, на думку організації, полягали протиправні дії суду. Зазначає, що позов було задоволено частково, а рішення у справі оскаржено не було. У 2021 році ухвалою суду наказ у цій справі було визнано таким, що не підлягає виконанню. Указана ухвала також ніким не оскаржена.

07 липня 2025 року до Комісії надійшли пояснення Золотарьової Я.С. щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії відповідних документів.

Золотарьовій Я.С. було надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Золотарьовою Я.С. проведено 08 липня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами; не встановлено обставин, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:

1. Рішучість та відповідальність.

2. Безперервний розвиток.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Надані Золотарьовою Я.С. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками					Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
особиста компетентність	рішучість	19	21	20	20	20	20	40
	відповідальність
	безперервний розвиток	20	21	20	20	20	19,33

За результатами оцінки письмових пояснень та інших матеріалів долучених до досьє, співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Другої палати Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40 балів із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:

1. Ефективна комунікація.

2. Ефективна взаємодія.

3. Стійкість мотивації.

4. Емоційна стійкість.

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 розділу 5 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Надані Золотарьовою Я.С. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками					Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
соціальна компетентність	ефективна комунікація	10	10	10	10	10	10	41,5
	ефективна взаємодія	10	11	10	10	10	10
	стійкість мотивації	10	11	10,5	10	10	10,16666667
	емоційна стійкість	11	11	10	9	9	11,33333333

Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів палати за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41,5 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, і у такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення.

Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику на 15 балів знижується оцінка за кожним показником критерію доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. При цьому з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а зниження оцінки потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

До Комісії 04 липня 2025 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 04 червня 2025 року, у якому зазначено таке.

1. У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування (далі – Декларація), за 2016 рік кандидатом зазначено земельну ділянку площею 1474 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 с. Дзвінкове Васильківського району Київської області, яка перебуває у спільній власності з чоловіком та набута 23 грудня 2009 року за ціною 360 000 грн (еквівалент 45 000 $). Сукупний дохід кандидата за 1998–2009 роки становив 237 560 грн, а дохід її чоловіка – 201 516 грн (без вирахування податків, витрат на утримання майна, а також витрат на життєдіяльність сім’ї).

Також у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» Декларації за 2015 рік кандидатом зазначено житловий будинок загальною площею 72,50 кв.м, розташований за тією ж адресою. Право власності на будинок набуто 17 травня 2013 року за ціною 130 380 грн (еквівалент близько 17 000 $).

У поясненнях під час співбесіди на зайняття посади судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності (26 липня 2019 року) кандидат повідомила, що будівництво будинку здійснювалося в період 2010–2012 років. ГРД звертає увагу, що дохід кандидата за цей період становив менше 180 000 гривень, а її чоловіка близько 400 000 грн (без вирахування інших витрат).

З огляду на вартість набутого майна рівень доходів сім’ї кандидата, а також відсутність даних про інші законні джерела фінансування, на переконання ГРД, обґрунтованими є сумніви щодо відповідності задекларованих витрат на придбання земельної ділянки та будівництво житлового будинку реальним фінансовим можливостям. Крім того, викликає сумнів заявлена вартість житлового будинку, яка є утричі нижчою за вартість земельної ділянки.

Стосовно вказаних обставин Золотарьова Я.С. надала пояснення та повідомила, що земельна ділянка площею 1 474 кв.м була придбана 23 грудня 2009 року за 360 000 грн (близько 45 000 $). Джерелами коштів були: власні заощадження, подарунки на весілля від батьків, родичів і друзів, а також грошові подарунки від близьких осіб. Кандидат зазначила, що її сукупний дохід за 1998–2009 роки становив близько 43 000 $, а дохід чоловіка — близько 36 700 $. Також, за її твердженням, батько займався підприємницькою діяльністю з 1994 року, мав найманих працівників, і хоча офіційно задекларовані доходи за 1999–2009 роки становили близько 9 400 $, фактичні доходи були вищими, оскільки частина продукції реалізовувалась за готівкові кошти.

Зауважила, що будівництво будинку площею 72,5 кв.м здійснювалось у 2010–2012 роках силами близьких осіб, без залучення найманих працівників. Повідомлення про початок будівництва подано 29 жовтня 2012 року, а право власності зареєстровано 03 червня 2013 року. Вартість будівництва становила 130 380 грн (приблизно 17 000 $), що, на її думку, відповідає рівню витрат на той час. Кандидат заперечує твердження про заниження вартості, зазначаючи, що внутрішнє оздоблення проводилося поступово після введення будинку в експлуатацію.

Стосовно співвідношення вартості будинку та земельної ділянки кандидат зазначає, що висока ціна ділянки пояснюється її розташуванням — поблизу лісу у престижному районі. У договорі вказано реальну ціну придбання (360 000 грн), а не оціночну (13 308 грн), що, на її думку, свідчить про відсутність наміру занижувати вартість.

Кандидат також наголошує, що будівництво завершено до моменту призначення її на посаду судді, а всі об’єкти нерухомості належним чином задекларовані з моменту набуття права власності на них.

Комісією встановлено, що пояснення кандидата стосовно джерела походження коштів на придбання нерухомого майна знайшли своє підтвердження, адже її дохід за період з 1998 року до 2009 року становив 237 572,44 грн (еквівалент орієнтовно 44 428,52 $), а дохід її чоловіка за цей період – 180 690,37 грн (еквівалент орієнтовно 31 720,88 $). Доларовий еквівалент розраховано з урахуванням середнього курсу для кожного окремого року.

Отже, Комісія доходить висновку про безпідставність сумніву ГРД щодо законності джерел походження майна.

Оцінюючи обставини щодо заниження вартості житлового будинку та ремонтних робіт у ньому, Комісія вважає переконливими пояснення Золотарьової Я.С., що будівництво здійснювалося у 2010–2012 роках (до початку здійснення кандидатом повноважень судді) господарським способом без залучення підрядників із використанням праці родичів, зокрема батька чоловіка, який працював у сфері будівництва. Вартість будівництва з урахуванням рівня цін того періоду та способу виконання робіт не виглядає заниженою. Подані кандидатом відомості про доходи сім’ї свідчать про наявність фінансової спроможності для здійснення будівництва без залучення зовнішніх джерел запозичень. Інформація про вартість земельної ділянки задекларована згідно з договірною вартістю придбання.

З огляду на викладене Комісія не бачить підстав для висновку про заниження вартості житлового будинку та ремонтних робіт у ньому, що не дає підстав для сумніву у відповідності Золотарьової Я.С. критеріями професійної етики та доброчесності.

2. Відповідно до Декларації за 2016 рік кандидат відобразила квартиру площею 85,9 кв.м, яку набуто у власність у 2006 році. У декларації за 2015 рік нею зазначено про наявність кредиту, отриманого в листопаді 2006 року на придбання цієї квартири. Забезпеченням за кредитом виступала іпотека, а поручителем був її колишній чоловік – ОСОБА_1, який на момент укладення договору обіймав посаду керівника Харківського представництва АКІБ «УкрСиббанк» міста Києва.

Згідно з рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2015 року у справі за позовом Золотарьової Я.С. до «Укрсиббанку» кредитний договір було визнано недійсним з огляду на наявність у ньому несправедливих умов для споживача. Після подання Декларації кандидата на посаду судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності заборгованість за цим кредитом було повністю погашено.

Водночас у Деклараціях за 2015–2016 роки зафіксовано різні суми зобов’язань (50 266 та 54 958 $).

Стосовно вказаних обставин Золотарьова Я.С. надала пояснення та повідомила, що 01 листопада 2006 року придбала у власність квартиру в місті Києві із залученням коштів, отриманих на підставі кредитного договору. Кредит отримано у АКІБ «Укрсиббанк» зі строком повернення до 2027 року. Квартира була передана в іпотеку, а поручителем виступав її тодішній чоловік ОСОБА_1, з яким вони перебували у процесі розлучення, але зберегли дружні стосунки.

У 2006 році курс долара становив близько 5 грн, а після 2014 року він зріс до 16–25 грн, що ускладнило повернення валютних кредитів. У 2014 році банк запровадив програму конвертації кредитів у гривні, якою кандидат не мала можливості скористатись.

Проаналізувавши умови кредитного договору, вона звернулася до суду з позовом про визнання договору недійсним через несправедливі умови, зокрема право банку підвищувати процентну ставку без дзеркального зменшення в разі інфляції, що суперечить Закону України «Про захист прав споживачів».

У 2018 році банк і кандидат домовилися про погашення кредиту одноразовим платежем з частковим прощенням заборгованості. 26 листопада 2018 року між кандидатом (комітент) та ТОВ «Фінстрим» (комісіонер) укладено договір комісії на вчинення правочинів щодо придбання права вимоги за кредитним договором та договорами забезпечення. Відповідно до договору комісіонер зобов’язувався за дорученням комітента вчинити за його рахунок від свого імені правочини з первісним кредитором.

Також 26 листопада 2018 року між ПАТ «УкрСиббанк» (клієнт) та ТОВ «Фінстрим» (фактор) укладено договір факторингу, відповідно до якого клієнт передав право вимоги за кредитним договором фактору.

Згідно з довідкою АТ «УкрСиббанк» від 17 грудня 2018 року банк засвідчив виконання кредитних зобов’язань та припинення дії кредитного договору.

У зв’язку з укладенням цих договорів 04 грудня 2018 року кандидат подала повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, у якому повідомила про укладення правочину щодо набуття права вимоги за кредитним договором, зазначивши суму 1 774 907 грн, яка на момент укладення договору відповідала сумі заборгованості, конвертованої в національну валюту.

У розділі «Видатки» Декларації за 2018 рік вказано суму витрат у розмірі 834 375 грн, яка фактично була сплачена за погашення кредиту. Різниця була списана банком у зв’язку з достроковим погашенням кредиту.

Водночас різницю в сумах фінансових зобов’язань, зазначених у Деклараціях за 2015 рік (50 266 $) та 2016 рік (54 958 $) кандидат пояснила наявністю несплачених відсотків за користування кредитом.

Комісія, проаналізувавши подані кандидатом пояснення та надані документи, дійшла висновку, що фінансові зобов’язання за кредитним договором були задекларовані кандидатом, правочин щодо погашення кредиту відображений у повідомленні про суттєві зміни в майновому стані та в Декларації за 2018 рік, а тому такі обставини не свідчить про невідповідність чи обґрунтований сумнів у відповідності Золотарьової Я.С. критеріями професійної етики та доброчесності.

3. У розділах 2.1 «Інформація про суб'єкта декларування» Декларацій за 2015–2018 роки кандидатом зазначено фактичне місце проживання: Дніпропетровська область, село Сурсько-Литовське, АДРЕСА_2.

При цьому нерухомий об’єкт за цією адресою – житловий будинок, що на праві власності належить третій особі (ОСОБА_2), вперше зазначено в Декларації за 2018 рік.

Золотарьова Я.С. підтвердила, що у 2014–2018 роках користувалася будинком, який належить родичам її чоловіка, без оформлення договору. Користування здійснювалося на підставі усної домовленості та за умови сплати комунальних послуг, догляду за будинком і домашніми тваринами.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції станом на 05 жовтня 2016 року) у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.

З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що факт проживання кандидата в  житловому будинку у 2015–2018 роках є безспірним, оскільки визнається нею. Факт користування житловим будинком навіть без укладення письмового договору є достатньою підставою для його декларування.

Золотарьова Я.С. своєю чергою не виконала обов’язку зазначення житлового будинку в Деклараціях за 2015–2017 роки.

Окрім того, відповідно до частини першої статті 181 Цивільного кодексу України (у редакції станом на 05 жовтня 2016 року) до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

З огляду на те, що користування житловим будинком, розташованим за адресою: Дніпропетровська область, село Сурсько-Литовське, АДРЕСА_2, невід’ємно пов’язане з фактичним користуванням земельною ділянкою, на якій цей об’єкт розташований, право щодо земельної ділянки також підлягало декларуванню.

Отже, Золотарьова Я.С. не виконала обов’язку зазначення земельної ділянки в Деклараціях за 2015–2018 роки.

Пунктом 14 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді), зокрема показнику сумлінності.

Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Згідно з пунктом 7 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відомості, які зазначаються в Декларації, повинні бути повними та достовірними.

У разі зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, неправдивих відомостей або незазначення відомостей, визначених законодавством, суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності (стаття 106 Закону).

Із урахуванням характеру виявленої помилки та пояснень кандидата Комісія не вбачає підстав для висновку про її умисний характер чи намагання приховати інформацію. Водночас з’ясовано, що Золотарьова Я.С. не вжила достатніх заходів для з’ясування обставин, пов’язаних із власним майновим інтересом, внаслідок чого допустила помилку при застосуванні вимог антикорупційного законодавства та правил декларування. Така поведінка свідчить про недотримання принципу сумлінності й оцінюється Комісією через призму цього показника.

Ураховуючи викладене, Комісія у складі Другої палати вирішила зменшити оцінку кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником сумлінність.

4. У Деклараціях за 2015–2021 роки кандидат зазначає твори мистецтва без вартості та дати набуття, обмежившись формулюванням: «Майно набуто до початку періоду здійснення суб’єктом декларування діяльності із виконання функцій держави або місцевого самоврядування». Через це неможливо встановити джерело походження коштів на їх придбання.

Кандидат пояснила, що зазначені ГРД твори мистецтва (картини) набуті її чоловіковом ще до шлюбу (подаровані бабусею), зберігалися в будинку його батьків у місті Ромни Сумської області. Їх оцінка не проводилась, оскільки відчуження не планувалось.

З початком електронного декларування кандидат у 2015 році, не маючи достовірної інформації про вартість, задекларувала картини, діючи добросовісно. У 2022 році, після тимчасової окупації міста Ромни Сумської області, нею з’ясовано, що картини зникли, тому в Декларації за 2022 рік їх не відображено.

На переконання Золотарьової Я.С., інформація про ці об’єкти (твори мистецтва) не приховувалась, а навпаки, була задекларована, що свідчить про сумлінність кандидата та чесність.

Комісія вважає пояснення кандидата переконливими та достатніми.

Додатково ГРД надано інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але має бути перевірена та оцінена.

Комісією досліджено обставини, зазначені ГРД в пунктах 1–2 додаткової інформації, враховано письмові та усні пояснення, надані кандидатом під час співбесіди, та не встановлено обставин, що можуть свідчити про її невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Єдиних показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до пункту 2.16 розділу 2 Положення для встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання за визначеними цим Положенням показниками також може бути досліджено загальновідому і загальнодоступну інформацію.

Комісією не встановлено істотних обставин, які б могли свідчити про невідповідність Золотарьової Я.С. критеріям професійної етики та доброчесності, однак в процесі дослідження досьє кандидата встановлено таке.

У розділах 3 «Об’єкти нерухомості» та 6 «Транспортні засоби» Декларацій, поданих Золотарьовою Я.С. за 2015–2024 роки, у відведеному полі для інформації щодо особи, якій належить відповідне майно, і прав на нього вказано – «спільна сумісна власність».

Водночас згідно з правовстановлювальними документами відповідні об’єкти нерухомого та рухомого майна належать не на праві спільної сумісної власності, а на праві особистої приватної власності кожного з подружжя – Золотарьової Я.С. та її чоловіка ОСОБА_3.

У своїх поясненнях кандидат зазначила, що при декларуванні керувалась презумпцією спільної сумісної власності майна подружжя, визначеною Сімейним кодексом України.

Відповідно до пункту 68 роз’яснень НАЗК щодо фінансової доброчесності застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку) від 13 листопада 2023 року № 4 (далі – Роз’яснення НАЗК) належність об’єкта декларування суб’єкту декларування та/або члену його сім’ї та/або третій особі на праві спільної власності визначається на підставі правовстановлювальних документів, а не Сімейного кодексу України. Аналогічних підходів до декларування спільного майна НАЗК рекомендувало дотримуватися суб’єктам декларування і в роз’ясненнях у попередніх редакціях.

Отже, при заповненні Декларацій за 2015–2024 роки Золотарьова Я.С. допустила помилки, зумовлені неправильним застосуванням правил декларування, що призвело до внесення неточних відомостей щодо виду власності на задекларовані об’єкти.

Виявлений недолік не є формальним, адже впливає на коректність виконання деяких інших обов’язків щодо таких об’єктів декларування.

Зокрема, унаслідок помилки 13 березня 2017 року Золотарьова Я.С. подала повідомлення про суттєві зміни в майновому стані у зв’язку з набуттям 09 березня 2017 року транспортного засобу – автомобіля марки «BMW Х-1» 2017 року випуску, вартістю 1 043 764 грн.

Водночас, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, зазначений автомобіль був зареєстрований за чоловіком кандидата 15 березня 2017 року.

З урахуванням викладених вище обставин, зокрема систематичного зазначення в деклараціях неточної інформації щодо виду власності на майно, Комісія дійшла висновку, що такі дії свідчать про недотримання кандидатом обов’язку щодо повноти та достовірності декларування.

Фактів приховування об’єктів рухомого та нерухомого майна Комісією не встановлено, такі були відображені в деклараціях, а допущені неточності зумовлені неправильним застосуванням законодавства та несумлінності під час заповнення декларації.

З огляду на наведене, Комісія кваліфікує зазначені дії через призму сумлінності, що відповідно до пункту 19 розділу ІІІ Єдиних показників означає старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом) своїх обов’язків.

Відповідно до пункту 7 частини сьомої статті 56 Закону, суддя зобов’язаний подавати декларацію з достовірними відомостями. У цьому випадку кандидат не забезпечила належного виконання обов’язку щодо повноти та точності декларування, що є підставою для оцінки її дій як таких, що не відповідають показнику сумлінності.

Ураховуючи викладене, Комісія у складі Другої палати вирішила зменшити оцінку кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником сумлінність.

Комісія вважає, що вказані вище факти як кожен окремо, так і в сукупності не є достатніми для визнання Золотарьової Я.С. такою, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Досліджену інформацію належним чином враховано Комісією при дослідженні досьє та проведенні співбесіди, що знайшло своє відображення при зниженні балів за виявлені порушення правил та/або норм.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів), тому Комісія виснує, що Золотарьова Я.С. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
професійна компетентність	когнітивних здібностей	51,7	358,2
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та спеціалізації суду	138
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	128,5
особиста компетентність	рішучість та відповідальність	20	40
	безперервний розвиток	20
соціальна компетентність	ефективна комунікація	10	41,5
	ефективна взаємодія	10
	стійкість мотивації	10,6666667
	емоційна стійкість	11,33333333
доброчесність та професійна етика	Незалежність		270
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	709,7

Відповідно до пункту 6.54 розділу 6 Положення розгляд Комісією інформації щодо судді (кандидата на посаду судді), висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, що надані Громадською радою доброчесності здійснюється в порядку, визначеному Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно з підпунктом 58.17 пунктом 58 параграфа 7 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (в редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23 зі змінами) Комісія у пленарному складі ухвалює рішення про підтвердження (непідтвердження) здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідність (невідповідність) судді займаній посаді), якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Таким чином, питання щодо підтвердження здатності кандидата Золотарьової Я.С. здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді підлягає розгляду та вирішенню Комісією в пленарному складі.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Золотарьова Яна Сергіївна набрала 709,7 бала.

2. Питання про підтвердження здатності Золотарьової Яни Сергіївни здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                                     Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Другої палати                                                                      Михайло БОГОНІС

                                                                                                            Віталій ГАЦЕЛЮК

                                                                                                            Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                            Володимир ЛУГАНСЬКИЙ