Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Галини ШЕВЧУК (доповідач),
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Олени ПОГОРЕЛОВОЇ,
представника Громадської ради доброчесності Ольги ПІСКУНОВОЇ,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Погорелової Олени Вадимівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних господарських судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних господарських судах.
Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
Погорелова Олена Вадимівна 26 грудня 2023 року звернулась до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного господарського суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, а також просила провести стосовно неї кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Погорелову О.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.
Основні відомості про кандидата.
Погорелова О.В., __ ______ ____ року народження, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
Вищу юридичну освіту здобула в 2000 році у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого і отримала диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство».
Вчене звання та науковий ступінь у кандидата відсутні.
Указом Президента України від 13 травня 2009 року № 317/2009 Погорелову О.В. призначено на посаду судді господарського суду Харківської області строком на п’ять років.
Постановою Верховної Ради України від 21 травня 2015 року № 479-VІІІ Погорелову О.В. обрано на посаду судді господарського суду Харківської області безстроково.
Присягу склала 10 липня 2009 року.
Стаж роботи на посаді судді становить понад 15 років (на момент подання заяви про допуск до участі в конкурсі).
Рішенням Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 березня 2018 року № 768/3дп/15-18, залишеним без змін рішенням Вищої ради правосуддя від 05 червня 2018 року № 1741/0/15-18, Погорелова О.В. притягалася до дисциплінарної відповідальності. До неї застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів передбачено, що учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
Погорелова О.В. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
53,8 |
344,80 |
|
Знання історії української державності |
40 |
||
|
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
120 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
131 |
Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 344,80 із 400 можливих, що свідчить про підтвердження здатності Погорелової О.В. здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.
Проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Погорелової О.В.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 травня 2025 року № 20/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Погорелової О.В. та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).
Рішеннями Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 допущено 83 кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Погорелову О.В. Цим же ж рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться у складі Другої палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 20 березня 2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Погорелової О.В. визначено члена Комісії Шевчук Г.М.
Комісія 11 квітня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних господарських судах (лист № 21-2600/25) та запропонувала надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. Кандидатом Погореловою О.В. 29 квітня 2025 року надіслано до Комісії пояснення та докази. Кандидат навела інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
На адресу Комісії 30 травня 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації. У рішенні зазначено, що, проаналізувавши інформацію про кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Погорелову О.В., ГРД виявила дані, які не є самостійною підставою для висновку, однак є такими, що характеризують кандидата та можуть бути використані під час оцінювання.
Членом Комісії – доповідачем (лист від 02 червня 2025 року № 32 дпс-1128/23) запропоновано Погореловій О.Ю. надати пояснення та документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує, або уточнює обставини, викладені ГРД у рішенні. З метою сприяння своєчасному ознайомленню з рішенням ГРД Комісією надіслано кандидату його електронну копію.
Кандидатом 04 червня 2025 року надіслано на адресу Комісії пояснення щодо обставин, викладених у рішенні ГРД.
Співбесіду із суддею призначено на 10 червня 2025 року.
Комісією у складі Другої палати 10 червня 2025 року проведено співбесіду із кандидатом Погреловою О.В., досліджено матеріали досьє, зокрема рішення ГРД про надання інформації, усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали. За результатами засідання надано можливість Погореловій О.В. надати додаткові документи на спростування відомостей, вказаних у рішенні ГРД, та оголошено перерву до 24 червня 2025 року.
На адресу Комісії 17 червня 2025 року надійшов висновок ГРД про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики щодо кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Погорелової О.В., затверджений 16 червня 2025 року.
Членом Комісії – доповідачем (лист від 17 червня 2025 року № 32 дпс-1128/23) запропоновано Погореловій О.Ю. надати пояснення та документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує, або уточнює обставини, викладені ГРД у висновку. З метою сприяння своєчасному ознайомленню з висновком ГРД Комісією надіслано кандидату його електронну копію.
Кандидатом 20 червня 2025 року надіслано на адресу Комісії пояснення щодо обставин, викладених у висновку ГРД.
На адресу Комісії 24 червня 2025 року надійшов висновок ГРД про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики щодо кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Погорелової О.В., затверджений 16 червня 2025 року, до якого внесені редакційні правки.
За результатами повторної співбесіди 24 червня 2025 року кандидату надано можливість ознайомитися з висновком ГРД, до якого внесено редакційні правки, подати додаткові докази на спростування обставин, викладених у ньому.
Кандидатом 07 липня 2025 року надіслано на адресу Комісії пояснення та додаткові докази на спростування обставин, викладених у висновку ГРД.
Наступну співбесіду із суддею призначено на 10 липня 2025 року, однак розгляд питання не відбувся у зв’язку із відрядженням члена Комісії – доповідача. Співбесіду перенесено на 16 липня 2025 року.
На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
Погореловій О.В. була забезпечена можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.
Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
На підтвердження відповідності показнику «рішучості та відповідальності» під час співбесіди Погорелова О.В. зазначила, що побачивши в анкеті кандидата на посаду судді розділ «Рішучість та відповідальність», вирішила, що він стосується переважно кандидатів-науковців або адвокатів, оскільки для судді з 16-річним стажем ці якості є щоденними професійними проявами. На її переконання, суддя щоденно ухвалює рішення та несе за них відповідальність, а відчуття обов’язку починається вже з моменту, коли суддя переступає поріг суду. Особливо ці якості, за її словами, виявляються в розгляді справ та ухвалення рішень під обстрілів в умовах воєнного стану.
Як приклад відповідальності Погорелова О.В. навела розгляд нею справи за позовом банку про стягнення кредитної заборгованості. У зв’язку з несплатою судового збору вона тричі залишала позовну заяву без розгляду і лише четверта її ухвала в цій справі була залишена в силі судами апеляційної та касаційної інстанцій.
Однак, прикладів проявів відповідальності у повсякденному житті як судді Погорелова О.В. надати не змогла, обмежившись загальною фразою (наголошеною Комісією), що у повсякденному житті дотримується правил суддівської етики (https://youtu.be/SGZ5hDsRjQc?si=Ey0x-6kSL1zrZDYL&t=8473).
На думку Комісії пояснення кандидата не були достатньо чіткими, узгодженими та переконливими. Також Погорелова О.В. не навела релевантних прикладів, які б дали змогу Комісії у повній мірі оцінити її відповідність критерію рішучості та відповідності в щоденній судовій практиці та житті.
За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди Комісія оцінила цей показник у 17,25 бала.
На підтвердження відповідності показнику «безперервний розвиток» Погорелова О.В. в анкеті кандидата на посаду судді зазначила, що постійно розвивається, залишається об’єктивною та сучасною в ролі судді, постійно підвищує свій рівень професійної підготовки, бере участь у заходах з підвищення кваліфікації, читає фахову літературу, стежить за змінами в законодавстві, долучається до обговорення складних юридичних питань у професійному середовищі. Водночас під час співбесіди на запитання члена Комісії-доповідача щодо конкретних заходів, у яких кандидат брала участь, а також тем, що її зацікавили, Погорелова О.В. не змогла назвати жодного заходу, зокрема тих, що проводилися Національною школою суддів України. Вона повідомила, що протягом останнього року була зосереджена на проходженні конкурсу до апеляційного суду й участі в навчальних заходах не брала.
На додаткове запитання щодо участі в професійних спільнотах або обговореннях юридичних питань, кандидат відповіла, що з огляду на розташування суду в прифронтовій зоні головна увага приділялась організаційним питанням роботи суду в умовах воєнного стану. Збори проводилися переважно в форматі робочих нарад, обговорення ж юридичних питань у професійному середовищі, за словами кандидата, наразі не ведуться.
Інформацію про законодавчі новели суддя отримує від аналітичного відділу суду, який опрацьовує відповідні матеріали та доводить їх до відома суддів.
На запитання щодо зацікавленості рішеннями Суду справедливості Європейського Союзу кандидат відповіла, що знає про існування цього суду, однак зазначила, що його практика не є дотичною до категорії справ, які вона розглядає, і вивчення відповідних рішень цього суду не є для неї пріоритетним з огляду на обмежений час (https://youtu.be/SGZ5hDsRjQc?si=Z2wX9XhjpDGwWuxA&t=8847).
Також кандидат не змогла надати відповіді, пов’язані із правозастосуванням правових принципів у практиці судді, зокрема щодо класичного принципу «Jura novit curia» (Суд знає право), який є фундаментальним для судової діяльності та передбачає обов’язок суду правильно застосовувати право незалежно від позиції сторін https://www.youtube.com/live/stAckK4_8wU?si=CzhOHAJsLK5-k9ft&t=210).
Під час проведення співбесіди у Комісії виникли сумніви у відповідності кандидата показнику безперервного розвитку. За результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила цей показник у 16,25 бала.
Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії за показниками |
Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення середній бал |
Бал за критерій |
|
||||||
|
Особиста компетентність |
Рішучість |
17 |
18 |
17 |
18 |
17 |
17 |
17,25 |
33,5 |
|
|
|
Відповідальність |
|||||||||||
|
Безперервний розвиток |
16 |
17 |
15 |
16 |
16 |
17 |
16,25 |
||||
Надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди не продемонстрували належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 33,5 бала із 50 можливих, що є нижним за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат Погорелова О.В. не підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.
Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.
Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).
Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Надані Погореловою О.В. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії за показниками |
Розрахований відповідно до пункту 5.7 Положення бал |
Бал за критерій |
|
||||||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
9 |
11 |
8 |
9 |
10 |
11 |
9,75 |
39,75 |
|
|
|
Ефективна взаємодія |
9 |
10 |
9 |
9 |
9 |
10 |
9,25 |
||||
|
Стійкість мотивації |
10 |
10 |
10 |
11 |
9 |
11 |
10,25 |
||||
|
Емоційна стійкість |
11 |
11 |
10 |
11 |
10 |
10 |
10,5 |
||||
|
|
|||||||||||
Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,75 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія висновує, що кандидат Погорелова О.В. відповідає критерію особистої компетентності.
Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
- незалежність;
- чесність;
- неупередженість;
- сумлінність;
- непідкупність;
- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;
- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Показники).
Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.
Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
До Комісії надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Погорелової О.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
У висновку ГРД зазначає, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «Сумлінність» (підпункт 6 пункту 19), «Чесність» (підпункт 2 пункту 18) та «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» (підпункт 2 пункту 21 Показників). Зокрема, у висновку йдеться про таке:
- Кандидат, обіймаючи посаду судді Господарського суду Харківської області, після 2010 року ухвалювала судові рішення російською мовою. Зокрема, в Єдиному реєстрі судових справ містяться три такі рішення: рішення від 25 березня 2013 року у справі 922/361/13-г; ухвала від 03 грудня 2010 року та ухвала від 24 січня у справі 63/267-10.
- У досьє та/або поясненнях кандидата відсутня переконлива інформація про джерела походження ліквідного майна, витрат та отриманих благ нею, членами її сім’ї чи близькими особами, що, на думку розсудливого спостерігача, викликає сумніви в достатності легальних доходів для набуття такого майна чи здійснення таких витрат.
Так, кандидат, члени її сім’ї та близькі особи володіли автомобілями, придбаними в рік їх випуску або невдовзі після нього, набували нерухомість значної вартості, неодноразово подорожували за кордон без підтвердження джерел відповідних доходів.
Зокрема, з лютого 2016 року кандидат володіла автомобілем «Cadillac SRX» 2010 року випуску, подарованим матір’ю її чоловіка. Автомобіль був придбаний 30 березня 2010 року. У 2016 році вартість цього подарунка сторони оцінили в 134 562 грн (близько 4 800 доларів США), тоді як у 2010 році новий «Cadillac SRX» коштував щонайменше 33 830 доларів США. Станом на червень 2025 року його ринкова вартість становить 9 000–13 000 доларів США. Дані про доходи дарувальниці в досьє відсутні.
З 2012 року кандидат декларувала 1 000 000 грн на банківських рахунках і щорічно отримувала дивіденди з цього вкладу. У 2012 році дивіденди становили 150 000 грн і зростали щороку, хоча сукупний оподатковуваний дохід її сім’ї за 1998 – 2012 роки становив лише 612 507 грн.
У 2013–2022 роках кандидат із родиною (шість осіб) здійснила щонайменше 22 закордонні поїздки, зокрема, до Туреччини, Об’єднаних Арабських Еміратів, Ізраїлю, Німеччини та Домініканської Республіки. У 2023–2025 роках – ще дві.
Крім того, з вересня 2016 року у власності чоловіка кандидата перебуває автомобіль «TOYOTA HIGHLANDER» 2014 року випуску, подарований батьком з оцінкою вартості у 500 000 грн. Інформація про доходи батька відсутня.
У 2024 році мати кандидата подарувала їй автомобіль «TOYOTA LAND CRUZER 200» 2020 року випуску. Вартість цього подарунка не була зазначена кандидатом у повідомленні про суттєві зміни в майновому стані, хоча ринкова вартість такого автомобіля на спеціалізованих сайтах з продажу становить 2 361 350 – 2 902 925 грн (еквівалентно 60–70 тисяч доларів США). Сама ж матір кандидата ще з 2014 року є власницею автомобіля «CADILAC ESCALADE», орієнтована вартість якого на той момент становила 70 000–85 000 доларів США.
Раніше, у лютому 2008 року, кандидат отримала в дар від матері житловий будинок загальною площею 179,5 кв.м, придбаний за місяць до дарування за 385 029 гривень. При цьому сукупний оподаткований дохід батьків за період, що передував придбанню будинку (1998–2007 роки), становив лише 46 369,15 грн, а за період, що передував придбанню автомобіля (1998 –2015) – менше ніж 6 000 доларів США у середньорічному еквіваленті.
Офіційно батьки кандидата почали займатися підприємницькою діяльністю та отримувати достатньо високі доходи лише з квітня 2016 року.
Брат кандидата у 2004 та 2006 роках придбав два нові автомобілі «TOYOTA COROLLA» та «SUBARU TRIBECA» орієнтовною вартістю 50 000 доларів США, не маючи офіційних доходів. Із 2007 року брат працює в Господарському суді Харківської області.
Таким чином, ГРД зазначає, що існує обґрунтований сумнів щодо законності джерел походження майна та відповідності способу життя кандидата статусу судді.
Стосовно складення судових рішень російською мовою кандидат пояснила, що у справах № 63/267-10 та № 922/361-13 відповідачами були нерезиденти. На момент розгляду цих справ чинною була Угода про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, ратифікована Постановою ВРУ від 19 грудня 1992 року № 2889-XII (далі – Угода). Угода регулювала питання вирішення справ, що випливають з договірних та інших цивільно-правових відносин між господарюючими суб’єктами, з їхніх відносин з державними та іншими органами, а також виконання рішень у них. Згідно зі статтею п’ятою цієї Угоди компетентні суди та інші органи держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов’язані надавати взаємну правову допомогу, що включає, зокрема, вручення і пересилання документів, виконання процесуальних дій, проведення експертиз, заслуховування сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких запитується допомога, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.
Кандидат зазначила, що суд не мав правових підстав зобов’язувати позивача подавати нотаріально посвідчений переклад документів, оскільки це не передбачалося положеннями зазначеної Угоди. При цьому стаття 104 Господарського процесуального кодексу України в редакції того часу передбачала можливість скасування рішення суду в разі неналежного повідомлення сторін.
Ураховуючи відсутність доказів володіння відповідачами українською мовою (мовою запитуючого суду), а також з метою подальшого визнання рішення за кордоном кандидат самостійно переклала процесуальні документи російською мовою без залучення перекладача.
Зі слів кандидата, переклад був здійснений виключно з метою направлення документів відповідачам і забезпечення належного повідомлення про судовий розгляд.
Також кандидат зауважила, що у справі № 63/267-10 процесуальні документи були складені як українською, так і російською мовами.
Комісією встановлено, що до Єдиного державного реєстру судових справ внесено, зокрема, ухвалу Господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі від 03 грудня 2010 року № 63/267-10 та її переклад російською мовою, а також ухвалу цього ж суду від 24 січня 2011 року та її аналогічний переклад – всі документи підписані суддею Погореловою О.В.
Також до реєстру внесено ухвалу від 30 січня 2013 року у справі № 922/361 – 13 -г та рішення від 25 березня 2023 року в тій же самій справі, складені виключно російською мовою.
Аналізуючи зазначену ГРД обставину щодо складення у 2010, 2011 та 2013 роках судових документів російською мовою, Комісія бере до уваги надані Погореловою О.В пояснення та вважає, що ця обставина не впливає негативно на оцінку критерію доброчесності та професійної етики за показником «Сумлінність».
Водночас, у контексті дослідження відповідності кандидата Погорелової О.В. критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Сумлінність» Комісія звертає увагу на таке. Згідно з пунктами 8, 9 розділу ІІ Показників для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». Інформація, джерела походження якої установити неможливо, не має доказової сили під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Таку інформацію може перевірити суб’єкт оцінювання. Анонімні повідомлення не розглядаються.
Під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам може використовуватись інформація із кримінальних, адміністративних, цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення або дисциплінарних проваджень.
Оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам може ґрунтуватися на інформації без часових обмежень, з урахуванням давності подій та подальшої поведінки судді (кандидата на посаду судді).
Згідно з матеріалами суддівського рішенням Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 березня 2018 року № 768/3дп/15-18, залишеним без змін рішенням Вищої ради правосуддя від 05 червня 2018 року № 1741/0/15-18, суддю господарського суду Харківської області Погорелову О.В. було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Комісія не вдається до перевірки та оцінювання обставин справи, що було здійснено в порядку дисциплінарного провадження, та зауважує, що на даному етапі відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки судді в сенсі виявлення і визначення (нових) якостей (характеристик, ознак чи рис) судді, на підставі яких формується висновок про його здатність бути суддею, у тому числі за критеріями доброчесності та професійної етики (рішення Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі № 9901/57/19).
Так, відповідно до змісту рішення Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 березня 2018 року № 768/3дп/15-18 рішенням господарського суду Харківської області від 03 жовтня 2016 року у справі № 922/2475/16 головуюча суддя Погорелова О.В. виключила ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ НВП «УКРОСНОВА» з виплатою йому вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2016 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 23 січня 2017 року, рішення суду першої інстанції скасовано, а в задоволенні позову – відмовлено повністю.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, суди апеляційної та касаційної інстанцій вказали, що відповідно до вимог статті 59 Закону України «Про господарські товариства» та статті 145 Цивільного кодексу України виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю належить до компетенції зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, а не суду; підстави для виключення учасника встановлені статтею 64 Закону України «Про господарські товариства», і таке рішення приймається більшістю голосів учасників без участі самого учасника, якого виключають; жодних доказів систематичного або неналежного виконання обов’язків або перешкоджання діяльності товариства зі сторони ОСОБА_1 як учасника товариства, подано не було.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідали принципам справедливого судового розгляду, гарантованим статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
Водночас, у контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції, рішення суду першої інстанції призвело до непропорційного втручання у право власності ОСОБА_1, оскільки суд узяв на себе функції, не передбачені законом, втрутившись у корпоративні відносини. Вищий господарський суд України у постанові від 23 січня 2017 року наголосив, що виключення учасника з господарського товариства судом не передбачено законом і є неправомірним втручанням у корпоративні відносини господарського товариства з боку судової влади.
З практики Європейського суду з прав людини, пункту 29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», пункту 3.10 рекомендацій Вищого господарського суду України від 28 грудня 2007 року № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин», дії судді Погорелової О.В. виходять за межі звичайної судової помилки і є проявом очевидної недбалості, допущеної нею при здійсненні правосуддя у вказаній справі.
Цим самим суддею допущено дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 4 частини першої статті 106 Закону. До Погорелової О.В. застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Згідно з пунктом 19 розділу III Показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно, ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим; демонструє високий рівень професійної мотивації; під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів; утримується від будь-якої діяльності, яка унеможливлює належне виконання посадових обов’язків та інших повноважень; підтримує та вдосконалює свої професійні знання та навички шляхом постійного навчання та підвищення кваліфікації з метою компетентного виконання посадових обов’язків та інших повноважень; наводить обґрунтування та належні мотиви щодо підготовлених документів на підставі принципу верховенства права, релевантного законодавства та встановлених фактів; під час здійснення професійної діяльності не допускав свавілля під час ухвалення рішень.
Таким чином, оцінка наведених фактів та обставин, зокрема щодо притягнення Погорелової О.В. до дисциплінарної відповідальності за очевидну недбалість, яка призвела до порушення прав людини і основоположних свобод, має бути врахована Комісією при визначенні кількості балів за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Ураховуючи вказане, Комісія у складі Другої палати одноголосно вирішила зменшити оцінку кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності за показником «Сумлінність» на 15 балів.
Стосовно законності джерел походження грошових коштів для придбання майна та здійснення закордонних подорожей кандидат пояснила, що її батьки займалися підприємницькою діяльністю починаючи з 90-х років, а не з 2016 року, як зазначає про те ГРД, та суттєво допомагали її сім’ї та брату фінансово. Батьки, маючи активи, здійснювали їх обіг, купівлю-продаж майна, поступово формуючи ліквідну масу, у тому числі і для кандидата.
Початкові активи були набуті батьками із: виграшу батьком у 1994 році в казино за кордоном 6 500 доларів США; продажу у 1997 році предметів мистецтва (картин) на суму 9 900 доларів США, які згодом були обміняні в Україні та покладені на депозитні рахунки обох батьків; коштів, отриманих батьком від продажу у 2002 році земельної ділянки за 58 000 грн.
На підтвердження пояснень кандидат надала копії митної декларації від 08 травня 1994 року щодо ввезення 6 500 доларів США із Італії до України, довідки банка «Руссобанк» серії АЯ № 2622325 від 11 листопада 1997 року щодо отримання клієнтом ОСОБА_2 6 300 доларів США та прийняття від клієнта ОСОБА_2 37 485 000, 00 рублів, довідки банка «Руссобанк» серії АЯ № 2698321 від 03 вересня 1997 року щодо отримання клієнтом ОСОБА_2 6 500 доларів США та прийняття від клієнта ОСОБА_2 38 155 000 рублів, довідки «Руссобанк» серії АЯ № 2400577 від 01 серпня 1997 року щодо отримання клієнтом ОСОБА_2 8 550, 00 доларів США та прийняття від клієнта ОСОБА_2 49 846 500, 00 рублів, довідки «Руссобанк» серії АЯ № 2659523 від 21 серпня 1997 року щодо отримання клієнтом ОСОБА_2 9 900,00 доларів США та прийняття від клієнта ОСОБА_2 58 014 000, 00 рублів, довідки «Руссобанк» серії АЯ № 2682856 від 22 липня 1997 року щодо отримання клієнтом ОСОБА_2 9 450, 00 доларів США та прийняття від клієнта ОСОБА_2 54 857 250, 00 рублів, довідки «Руссобанк» серії АЯ № 2400576 від 01 серпня 1997 року щодо отримання клієнтом ОСОБА_2 9 900, 00 доларів США та прийняття від клієнта ОСОБА_2 57 717 000, 00 рублів, довідки «Столічного банку сбереженій» серії АЯ № 3767217 від 04 квітня 1997 року щодо отримання клієнтом ОСОБА_2 3 200, 00 доларів США (зняття з рахунку), довідки «Русссобанк» серії АЯ № 2426955 від 11 липня 1997 року про отримання клієнтом ОСОБА_2 9 900, 00 доларів США та прийняття від клієнта ОСОБА_2 57 370 000, 00 грн, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28 лютого 2002 року, згідно з яким ОСОБА_2 продав земельну ділянку площею 1 000 кв.м за 58 000, 00 грн, довідки Акціонерного Товариства «ОТП БАНК» вих. № 700-4-700-1/545 від 04 липня 2025 року щодо строків, суми вкладу та суми нарахованих відсотків за депозитними та поточними (ощадними рахунками) ОСОБА_3 (матері кандидата), повідомлення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 57-036-6137/25 від 02 липня 2025 року про рахунки, відкриті ОСОБА_2 в Акціонерному Товаристві «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА», повідомлення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 57-036-6190/25 від 04 липня 2025 року про рахунки, відкриті Погореловою Г.В. в Акціонерному Товаристві «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА», повідомлення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 57-036-6191/25 від 04 липня 2025 року про рахунки, відкриті Погореловою О.В. в Акціонерному Товаристві «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» та повідомлення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 57-036-6176/25 від 03 липня 2025 року про рахунки, відкриті ОСОБА_3 в Акціонерному Товаристві «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА». Також Погорелова О.В. надала для ознайомлення Комісії численні копії виписок про рух коштів на її банківських рахунках та на рахунках її батьків.
Під час співбесіди кандидат особисто підтвердила, що надані нею довідки банку від 1997 року лише засвідчують факт обміну валюти батьком, і не є доказом того, що ці кошти отримано внаслідок купівлі-продажу картин (https://www.youtube.com/live/stAckK4_8wU?si=RlHFpAwOdosQWIhC&t=1799).
Водночас на співбесіді кандидат зазначила, що підприємницька діяльність батьків була офіційно зареєстрована, вони сплачували податки, однак Погорелова О.В. не змогла надати чіткої інформації щодо характеру діяльності та уточнити періоди здійснення такої діяльності (https://www.youtube.com/live/stAckK4_8wU?si=G-ervFosdS_EBmRT&t=1697).
Стосовно розміщення коштів на депозиті у 2012 році (1 000 000 грн) кандидат повідомила, що вони були отримані від продажу трикімнатної квартири в місті Харкові, проданої нею у 2008 році за 115 000 доларів США.
Стосовно подарунків у 2016 році, зокрема автомобіля «Cadillac SRX» 2010 року випуску, подарованого кандидату свекрухою, та «Toyota Highlander» 2014 року, подарованого чоловікові кандидата свекром, Погорелова О.В. пояснила, що транспортні засоби було вирішено подарувати батьками чоловіка через погіршення стану їх здоров’я.
Комісія зазначає, що відповідно до підпункту 2 пункту 21 Показників законність джерел не викликає обґрунтованого сумніву, якщо вартість набутого майна відповідає офіційним доходам.
Документів, що підтверджують походження доходів батьків кандидата, використаних для набуття кандидатом майна, зокрема житлового будинку загальною площею 179, 5 кв.м вартістю 385 029 грн, подарованого їй матір’ю у 2008 році, Комісії не надано. У зв’язку з цим у Комісії виникає обґрунтований сумнів і щодо набуття іншого майна, придбаного близькими особами кандидата.
Водночас зазначене не стосується майна, набутого кандидатом, та подорожей, здійснених після 2016 року, оскільки джерела відповідних доходів як кандидата, так і її батьків підтверджено даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
Комісія також бере до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 червня 2020 року у справі № 9901/764/18, де зазначено, що доброчесність передбачає логічну, послідовну позицію та уважність при розкритті даних під час конкурсного добору.
Оцінивши всі зазначені обставини, суперечливі пояснення кандидата щодо джерел походження коштів на придбання батьками майна, зокрема житлового будинку загальною площею 179, 5 кв.м вартістю 385 029 грн, подарованого Погореловій О.В. матір’ю у 2008 році та використовуваного нею для свого проживання, недостатність офіційно підтверджених доходів батьків кандидата, Комісія має обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата критерію доброчесності та професійної етики за показником «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав».
Ураховуючи вказане, Комісія у складі Другої палати одноголосно вирішила зменшити оцінку кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав».
Також ГРД було додатково надано Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, однак характеризує кандидата та може бути використана під час оцінювання, зокрема:
1. У Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься постанова Червонозаводського районного суду міста Харкова від 15 серпня 2018 року у справі № 646/4806/18, зі змісту якої слідує, що чоловік кандидата ОСОБА_4, керуючи автомобілем «Volkswagen», допустив зіткнення з автомобілем «Hyundai», що призвело до матеріальних збитків та легких тілесних ушкоджень.
Автомобіль «Volkswagen» не відображений у жодній із декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування як об’єкт власності чи користування кандидата, або який належить чи використовується її чоловіком.
ГРД зазначає, що матеріали справи надійши до Червонозаводського районного суду міста Харкова 24 липня 2018 року, а вже 15 серпня 2018 року були розглянуті з призначенням мінімального адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
ГРД припускає, що кандидат могла скористатися своїм статусом судді для зменшення відповідальності свого чоловіка за вчинене правопорушення.
2. В анкеті судді від 12 березня 2018 року серед осіб, які можуть надати кандидату рекомендацію, Погорелова О.В. вказала голову Господарського суду Харківської області Усатого В.О., який у 2020 році оскаржував у судовому порядку висновок ГРД, а у 2023–2024 роках – процедуру проведення кваліфікаційного оцінювання.
3. У 2024 році батько судді, ОСОБА_2, який є пенсіонером і самозайнятою особою, придбав квартиру в місті Харкові, загальною площею 50,2 кв.м вартістю 1 900 000 грн (еквівалентно 50 000 доларів США). Водночас його дохід за 1998 – 2024 роки становить 7 232 298 грн. ГРД припускає, що з урахуванням значних попередніх витрат наявних доходів могло бути недостатньо для придбання квартири в новобудові поблизу центра міста.
Стосовно інформації, наданої ГРД, Погорелова О.В. пояснила, що її чоловік не скоював дорожньо-транспортної пригоди на автомобілі «Volkswagen» із заподіянням легких тілесних ушкоджень, а постанова, на яку посилається ГРД, стосується іншої особи з аналогічним іменем; голова Господарського суду Харківської області Усатий В.О. не надавав їй жодних рекомендацій, а був лише зазначений в анкеті кандидата на посаду судді за 2018 рік як особа, яка може надати рекомендації; за 2016 – 2024 роки сукупний дохід матері та батька становив понад 15 000 000 грн, що давало йому можливість придбати квартиру за 1 900 000 грн у місті Харкові.
Оцінивши пояснення кандидата, Комісія дійшла висновку, що обставини, наведені в інформації ГРД, не мають негативного впливу на вирішення питання щодо відповідності судді критерію доброчесності та професійної етики.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
|
КРИТЕРІЇ |
ПОКАЗНИКИ |
РЕЗУЛЬТАТ |
РЕЗУЛЬТАТ |
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
53,8 |
344,8 |
|
Знання історії української державності |
40 |
||
|
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
120 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації |
131 |
||
|
Особиста компетентність |
Рішучість та відповідальність |
17,25 |
33,5 |
|
Безперервний розвиток |
16,25 |
||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
9,75 |
39,75 |
|
Ефективна взаємодія |
9,25 |
||
|
Стійкість мотивації |
10,25 |
||
|
Емоційна стійкість |
10,5 |
||
|
Доброчесність та професійна етика |
Незалежність |
|
270 |
|
Чесність |
|||
|
Неупередженість |
|||
|
Сумлінність |
|||
|
Непідкупність |
|||
|
Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті |
|||
|
Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу |
|||
|
|
|
Загальний бал |
688,05 |
За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Погорелова О.В. у сукупності набрала 688,05 бала, що є підставою для визнання її такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Погорелова Олена Вадимівна набрала 688,05 бала.
2. Визнати Погорелову Олену Вадимівну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН
Члени Комісії Михайло БОГОНІС
Віталій ГАЦЕЛЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Галина ШЕВЧУК
