Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА (доповідач), Віталія ГАЦЕЛЮКА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Галини ШЕВЧУК,
за участі: кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Юлії ДЖЕПИ,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Джепи Юлії Артурівни у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних господарських судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).
Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 793 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
За змістом частини другої статті 793 Закону у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.
Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).
Завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді (пункти 1.3, 1.4 розділу 1 Положення).
Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення кадрової спроможності є передумовою реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних господарських судах.
Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
У грудні 2023 року Джепа Юлія Артурівна звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному господарському суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Джепу Ю.А. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.
Основні відомості про кандидата.
Джепа Юлія Артурівна, дата народження – __ _______ ____ року, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння (другий ступінь). Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
У 2005 році Джепа Ю.А. закінчила Українську академію банківської справи Національного банку України і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юрист (диплом спеціаліста).
У 2010 році Джепа Ю.А. закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста (диплом магістра).
У 2010 році Джепі Ю.А. присуджено науковий ступінь кандидата юридичних наук зі спеціальності трудове право, право соціального забезпечення; у 2020 році – присвоєно вчене звання доцента кафедри правосуддя.
Указом Президента України від 24 квітня 2012 року № 286/2012 Джепу Ю.А. призначено на посаду судді Господарського суду Сумської області строком на п’ять років; Указом Президента України від 19 грудня 2018 року № 430/2018 призначено на посаду судді Господарського суду Сумської області.
На момент подання заяви про допуск до участі в конкурсі стаж Джепи Ю.А. на посаді судді становив понад 11 років.
До дисциплінарної відповідальності кандидат не притягалась.
Джепа Ю.А. пройшла кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді (рішення Комісії від 30 липня 2018 року № 1380/ко-18).
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до положень статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп- 23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
Джепа Ю.А. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:
|
професійна компетентність |
когнітивні здібності |
48,8 |
365,3 |
|
знання історії української державності |
40 |
||
|
знання у сфері права та зі спеціалізації суду |
150 |
||
|
здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
126,5 |
Кількість балів, отриманих кандидатом за кваліфікаційний іспит, свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.
Проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Комісією організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Джепи Ю.А.
Рішенням Комісії від 12 травня 2025 року № 18/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки кандидатів на посаду судді апеляційного господарського суду, зокрема Джепи Ю.А., та визначено, що результати спеціальної перевірки будуть враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики).
Згідно з рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 83 кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Джепу Ю.А. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі Другої палати.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 квітня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Джепи Ю.А. визначено члена Комісії Богоноса М.Б.
11 квітня 2025 року Комісія звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного господарського суду (лист № 21-2600/25), у якому запропоновано надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
23 квітня 2025 року до Комісії надійшли пояснення Джепи Ю.А. на виконання листа Комісії від 11 квітня 2025 року № 21-2600/25. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
До Комісії 14 липня 2025 року надійшло рішення про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації, затверджене Громадською радою доброчесності 13 липня 2025 року (далі – інформація ГРД).
Членом Комісії – доповідачем надіслано (лист від 14 липня 2025 року № 32 дпс- 1077/23) інформацію ГРД кандидату та запропоновано надати пояснення, документи чи інші відомості, які доповнюють, спростовують або уточнюють обставини, викладені в інформації ГРД.
До Комісії 16 липня 2025 року надійшли пояснення Джепи Ю.А. щодо обставин, викладених в інформації ГРД, та копії відповідних документів.
Джепі Ю.А. було надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
Співбесіду з кандидатом проведено 22 липня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.
Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:
1. Рішучість та відповідальність.
2. Безперервний розвиток.
Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме в процесі співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Надані Джепою Ю.А. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії за показниками |
Розрахований за п. 5.7 середній бал |
Бал за критерій |
||||
|
особиста компетентність |
рішучість |
19 |
19 |
19 |
18 |
19 |
19 |
38 |
|
відповідальність |
||||||||
|
безперервний розвиток |
19 |
18 |
20 |
18 |
20 |
19 |
||
За результатами оцінки письмових пояснень та інших матеріалів, долучених до досьє, співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Другої палати за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38 балів із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.
Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.
Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:
1. Ефективна комунікація.
2. Ефективна взаємодія.
3. Стійкість мотивації.
4. Емоційна стійкість.
Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Як і в оцінюванні особистої компетентності, саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
При оцінюванні критерію соціальної компетентності, як і особистої компетентності, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 розділу 5 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії за показниками |
Розрахований за п. 5.7 середній бал |
Бал за критерій |
|||||
|
соціальна компетентність |
ефективна комунікація |
10 |
10 |
10 |
9 |
10 |
10 |
39 |
|
|
ефективна взаємодія |
10 |
9 |
8 |
9 |
9 |
9 |
|||
|
стійкість мотивації |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
|||
|
емоційна стійкість |
10 |
10 |
9 |
10 |
10 |
10 |
|||
Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів палати за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).
Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, а отже, відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.10 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення.
У разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику на 15 балів знижується оцінка за кожним показником критеріїв доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. При цьому з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а зниження оцінки потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.
Встановлення відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
До Комісії 14 липня 2025 року надійшла інформація ГРД, у якій зазначено таке.
1. Відповідно до інформації Господарського суду Сумської області у період з 28 вересня по 07 жовтня 2020 року Джепа Ю.А. була тимчасово непрацездатною, у період з 08 січня до 22 січня 2020 року та 21 червня 2019 року перебувала у відпустці. Водночас в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) наявні 3 судові рішення, постановлені Джепою Ю.А. у вказані періоди: ухвала від 07 жовтня 2020 року у справі № 920/513/17; судовий наказ від 13 січня 2020 року у справі № 920/924/19; судовий наказ від 21 червня 2019 року у справі № 920/332/19.
Під час співбесіди Джепа Ю.А. зазначила, що вона не допускає випадків ухвалення рішень у період перебування у відпустці чи під час тимчасової непрацездатності. Кандидат пояснила, що в ухвалі від 07 жовтня 2020 року у справі № 920/513/17; судовому наказі від 13 січня 2020 року у справі № 920/924/19; судовому наказі від 21 червня 2019 року у справі № 920/332/19 дійсно зазначені дати періодів її відпустки та тимчасової непрацездатності, що пов’язано з опискою в даті документів.
Також Джепа Ю.А. звернула увагу, що надавала пояснення Громадській раді доброчесності (далі – ГРД) в межах забезпечення права на відповідь з підтверджувальними документами: роздруківками з ЄДРСР вказаних документів та ухвали про виправлення описки; скріншоти з Автоматизованої системи документообігу Господарського суду Сумської області (далі – АСДС) із відображенням даних щодо особи, яка встановила статус «оригінал» документів та підписала їх, із зазначенням дати та часу відповідних дій.
Комісією досліджено письмові пояснення Джепи Ю.А., які долучені до інформації ГРД. Аналогічні пояснення кандидат надала під час співбесіди.
Стосовно ухвали від 07 жовтня 2020 року у справі № 920/513/17 Джепа Ю.А. пояснила, що з 28 вересня до 07 жовтня 2020 року була тимчасово непрацездатною. Чернетку (шаблон) ухвали було створено її помічником (користувач ОСОБА_1) 07 жовтня 2020 року. Кандидат зазначила, що, підписуючи 29 жовтня 2020 року ухвалу, помилково не змінила дату документа.
Стосовно судового наказу від 13 січня 2020 року у справі № 920/924/19 кандидат пояснила, що в період з 08 до 22 січня 2020 року перебувала у відпустці. Згідно з даними АСДС 23 січня 2020 року помічником (користувач ОСОБА_1) вперше створена чернетка (шаблон) наказу. Джепа Ю.А. вказала, що встановила наказу статус «оригінал» за допомогою кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) 23 січня 2020 року. Кандидат пояснила, що мала місце описка в першій цифрі в полі «дата» документа при його виготовленні.
Ухвалою від 03 лютого 2020 року у справі №920/924/19 постановлено виправити описку у вказаному наказі про примусове виконання рішення у справі № 920/924/19; належною датою постановлення наказу вирішено вважати «23.01.2020».
Стосовно судового наказу від 21 червня 2019 року у справі № 920/332/19 Джепа Ю.А. зазначила, що 21 червня 2019 року вона перебувала у відпустці тривалістю один день. Згідно з даними АСДС 21 червня 2019 року секретарем (користувач ОСОБА_2) створено шаблон (чернетка) цього наказу. Згідно з даними АСДС документу встановлено статус «оригінал» та підписано за допомогою КЕП (користувач Джепа Ю.А.) 24 червня 2019 року. Крім того, відповідно до даних ЄДРСР датою надіслання судом документа до реєстру зазначено 24 червня 2019 року. Кандидат зазначила, що у цьому випадку було допущено технічну описку в даті документа. Вона повідомила, що описка в наказі не виправлена, оскільки, враховуючи положення
статті 328 Господарського процесуального кодексу України, суд з власної ініціативи позбавлений можливості виправити помилку в даті документа, а учасники провадження не звертались з відповідною заявою.
На підтвердження пояснень Джепа Ю.А. надала роздруківки з ЄДРСР ухвали у справі № 920/332/19; наказів на примусове виконання рішення у справах № 920/332/19; № 920/332/19; ухвали від 03 лютого 2020 року у справі № 920/332/19 про виправлення описки в наказі; скріншоти з АСДС.
Комісією оглянуто ухвалу Господарського суду Сумської області від 07 жовтня 2020 року у справі № 920/513/17; наказ Господарського суду Сумської області від 13 січня 2020 року у справі № 920/924/19; ухвалу Господарського суду Сумської області від 03 лютого 2020 року у справі № 920/924/19; наказ Господарського суду Сумської області від 21 червня 2019 року у справі № 920/332/19 та враховано пояснення Джепи Ю.А., що зазначення в судових рішеннях (процесуальних документах) дат періоду перебування у відпустці та тимчасової непрацездатності пов’язано з допущенням описки.
Правова природа описки в судовому рішенні полягає в тому, що це зроблена судом механічна граматична помилка, допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, одрук тощо), яка не змінює його суті.
Хоча процесуальним законом і передбачено механізм виправлення описок, факт наявності такої помилки та причини її виникнення в ситуації, яка досліджується, не можуть залишитися поза увагою.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Єдиних показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам можуть ураховуватися обставини, що вказують на істотність / неістотність порушення вимог законодавства, правил професійної етики або інших етичних норм: тяжкість порушення, одиничність, повторюваність чи систематичність; наявність / відсутність шкоди; тяжкість наслідків; форма вини та мотиви; ставлення судді (кандидата на посаду судді) до порушення; обставини та умови діяння; давність порушення тощо.
Пунктами 14, 19 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) показнику сумлінність.
Сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно: ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим.
Комісія вважає, що вказані обставини не вказують на невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, проте демонструють певну неуважність.
У зв’язку із наведеним Комісія у складі Другої палати вирішила зменшити бал кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Сумлінність».
2. ГРД надала інформацію щодо наукової доброчесності та змістовної самостійності дисертації кандидата.
Так, ГРД зазначила, що попри те, що в дисертації не було виявлено плагіату та інших ознак академічної недоброчесності, наявні питання щодо якості такої роботи. На думку ГРД, робота справляє враження надміру компілятивної: значна частина тексту складається з великих цитат законодавства, підручників або неоригінальних переказів думок інших авторів, які підміняють самостійні аналітичні висновки, тощо.
Кандидат надала пояснення, у яких звернула увагу, що в її дисертації ГРД не виявлено плагіату або ознак академічної недоброчесності. Водночас кандидат не погодилась з доводами ГРД, що метою отримання статусу кандидата юридичних наук було одержання доплат до суддівської винагороди, оскільки працювати над дослідженням вона почала у 2006 році, а захист дисертації відбувся у 2009 році, задовго до призначення на посаду судді.
Джепа Ю.А. зазначила, що сумнів ГРД стосовно недотримання нею вимог до якості роботи має узагальнений, неконкретизований характер. При цьому, кандидат пояснила, що намагалась виконати дисертаційну роботу якісно, без плагіату та порушень академічної доброчесності.
Кандидат звернула увагу, що вимоги до дисертаційної роботи завжди передбачали доведення автором актуальності теми, наукової новизни одержаних результатів, практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача тощо та ніколи не включали тільки формальні вимоги щодо дотримання змісту чи структури роботи.
Водночас Джепа Ю.А. вказала, що успішно захистила дисертацію на засіданні спеціалізованої вченої ради, робота перевірена Вищою атестаційною комісією України.
При дослідженні рішення ГРД у цій частині Комісія враховує постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 червня 2025 року у справі № 560/8264/24, де зазначено, що ключову роль у забезпеченні академічної доброчесності у вищій освіті відіграє Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (далі – НАЗЯВО, Національне агентство). Комітет з питань етики НАЗЯВО уповноважений розглядати випадки порушення академічної доброчесності та подавати відповідні висновки до Національного агентства, яке має повноваження встановлювати факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації та ініціювати звернення до МОН України щодо скасування рішень про присудження наукових ступенів кандидата та доктора наук, якщо такі порушення були виявлені.
Комісією встановлено, що у 2010 році рішенням спеціалізованої вченої ради Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України на підставі прилюдного захисту дисертації Джепі Ю.А. присуджено науковий ступінь кандидата юридичних наук.
Комісія бере до уваги, що рішення про присудження наукового ступеня кандидата юридичних наук Джепі Ю.А. є чинним, що свідчить про відсутність будь-яких порушень, допущених нею при написанні дисертаційної роботи.
Ураховуючи викладене, Комісія вважає, що твердження ГРД є безпідставними, а пояснення кандидата – переконливими та достатніми для спростування сумнівів, які виникли в цій ситуації.
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Єдиних показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до пункту 2.16 розділу 2 Положення для встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання за визначеними цим Положенням показниками також може бути досліджено загальновідому і загальнодоступну інформацію.
Комісією не встановлено істотних обставин, які б могли свідчити про невідповідність Джепи Ю.А. критеріям доброчесності та професійної етики, однак в процесі дослідження досьє кандидата встановлено таке.
1. У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація) за 2018–2021 роки у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» кандидат декларує дохід чоловіка – дивіденди, джерелом доходу вказує Адвокатське об’єднання «Ковальов і партнери» (Адвокатське об’єднання «Статус-К «Ковальов і партнери»).
Водночас у розділі 8 «Корпоративні права» вказаних Декларацій кандидат не зазначає жодної інформації.
Вперше інформацію про корпоративні права чоловіка відображено Джепою Ю.А. у Декларації за 2022 рік: Адвокатське об’єднання «Статус-К «Ковальов і партнери», дата придбання майна (набуття права) – 17 січня 2018 року; вартість частки у грошовому вираженні – 100 грн; частка у статутному (складеному) капіталі (% від загального капіталу) – 10%; інформація про передачу корпоративних прав в управління – не передано.
Під час співбесіди Джепа Ю.А. пояснила, що в Деклараціях не зазначила про наявність у члена сім’ї корпоративних прав в Адвокатському об’єднанні «Статус-К «Ковальов і партнери», оскільки вважала, що участь в адвокатському об’єднанні не підпадає під визначення корпоративних прав у розумінні антикорупційного законодавства.
Кандидат зазначила, що після надання Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) роз’яснення з цього питання інформація про корпоративні права члена сім’ї відображалася нею в Деклараціях.
Комісія бере до уваги, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про інші корпоративні права, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, із зазначенням найменування кожного суб’єкта господарювання, його організаційно-правової форми, коду Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, частки у статутному (складеному) капіталі товариства, підприємства, організації у грошовому та відсотковому вираженні.
Обов’язок щодо відображення в Декларації відомостей про корпоративні права члена сім’ї був закріплений в Законі України «Про запобігання корупції» на момент набуття членом сім’ї кандидата такого права (17 січня 2018 року).
Позицію про те, що учасник адвокатського об’єднання є носієм корпоративних прав, а відносини щодо членства в адвокатському об’єднанні, діяльності останнього та його припинення є корпоративними, висловлено також у пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 750/3192/14.
Таким чином, положеннями антикорупційного законодавства визначено, що учасники адвокатського об’єднання є носіями корпоративних прав для цілей декларування.
Отже, Комісією встановлено, що кандидат у повній мірі не дотрималася вимог щодо декларування корпоративних прав, що належать члену її сім’ї.
Правильність підходу Комісії до оцінки факту недекларування корпоративних прав підтверджується пунктом 125-1 наданих пізніше Роз’яснень НАЗК щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку), затверджених рішенням НАЗК від 13 листопада 2023 року № 4. У роз’ясненні вказано, що за загальним правилом учасники адвокатських об’єднань, зареєстрованих після набрання 15 серпня 2012 року чинності Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» наділені правом участі в управлінні об’єднанням та/або отримання частки прибутку (дивідендів) об’єднання та/або отримання частки активів об’єднання у разі його ліквідації. Це свідчить про те, що такі учасники адвокатських об’єднань наділені корпоративними правами.
З пояснень кандидата слідує, що недекларування мало місце з огляду на її помилкове уявлення про те, що участь в адвокатському об’єднанні не є корпоративним правом, яке підлягає декларуванню. Комісія бере до уваги, що умислу приховати цю інформацію кандидат не мала, про що свідчить відображення нею в Деклараціях за 2018–2021 роки в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» доходу чоловіка у виді дивідендів.
Водночас Комісія критично сприймає пояснення Джепи Ю.А., у яких недекларування корпоративних прав члена сім’ї вона обґрунтовує відсутністю відповідних роз’яснень НАЗК, оскільки відповідна позиція була викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 750/3192/14 (пункт 49).
Оцінюючи наведені вище пояснення, Комісія вважає, що Джепа Ю.А. під час заповнення декларацій за 2018–2021 роки продемонструвала недостатню сумлінність. Хоча зазначені недоліки й не свідчать про умисне приховування інформації або намагання ввести в оману, однак демонструють певну неуважність та недостатню відповідальність з її боку при виконанні обов’язку декларування.
Відповідно до пункту 19 Єдиних показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків. Кандидат на посаду судді відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим.
Підсумовуючи викладене вище, Комісія вважає, що кандидатом було допущено добросовісну помилку при заповненні Декларацій за 2018–2021 роки, яка не може вважатись обставиною, що свідчить про «істотну невідповідність» показнику «сумлінність», а підлягає оцінці з позиції суттєвості.
2. У матеріалах досьє кандидата міститься довідка видана Сумським міським громадським об’єднанням автогаражне товариство «Автолюбитель» (далі – АГТ «Автолюбитель», АГТ) Джепі Ю.А., про те, що вона є членом АГТ «Автолюбитель» та є власником гаража № ____. Крім того, у матеріалах досьє кандидата є список членів АТГ «Автолюбитель» станом на 01 травня 2013 року, у якому вказано, що датою вступу Джепи Ю.А. до АГТ є 10 липня 2012 року.
Під час співбесіди з кандидатом виникло питання щодо відсутності інформації про її членство в АГТ «Автолюбитель» у розділі 16 «Членство суб’єкта декларування в організаціях та їх органах» Декларацій за 2015–2020 роки та в розділі 16 «Входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів об’єднань, організацій, членство в таких об’єднаннях (організаціях)» Декларацій за 2021–2024 роки.
Джепа Ю.А. пояснила підстави набуття гаража у власність та зазначила, що не пам’ятає чи є вона членом АГТ.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об’єднань, благодійних організацій, саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднань, членство в таких об’єднаннях (організаціях) із зазначенням назви відповідних об’єднань (організацій) та їх коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Станом на дату проведення співбесіди з Джепою Ю.А. у Комісії відсутня інформація про те, що вона припинила членство в АГТ «Автолюбитель»; обґрунтованих пояснень та доказів, які б спростували обставини невідображення нею в Деклараціях за 2015–2024 роки інформації про членство в АГТ кандидат не надала.
Ураховуючи викладене Комісія вважає, що кандидат не дотрималася вимоги пункту 12 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» щодо відображення в Деклараціях інформації про членство в громадському об’єднанні.
Пунктом 14 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді), зокрема, показнику сумлінності.
Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
Згідно з пунктом 7 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відомості, які зазначаються в Декларації, повинні бути повними та достовірними. У разі зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, неправдивих відомостей або незазначення відомостей, визначених законодавством, суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності (стаття 106 Закону).
Комісія не встановила ознак умисного приховування інформації, однак кандидат не вжила достатніх заходів для з’ясування обставин, пов’язаних із її членством в АГТ «Автолюбитель». Це призвело до подання неповних відомостей у Деклараціях та свідчить про недотримання принципу сумлінності.
Оцінюючі зазначені вище обставини в їх сукупності (зокрема, порушення правил декларування корпоративних прав члена сім’ї та членства в громадському об’єднанні АГТ «Автолюбитель»), Комісія у складі Другої палати одноголосно вирішила зменшити бали за критерієм доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «Сумлінність».
Водночас Комісія вважає, що вказані вище факти як кожен окремо, так і в сукупності не є достатніми для визнання Джепи Ю.А. такою, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Досліджену інформацію належним чином враховано Комісією при дослідженні досьє та проведенні співбесіди, що знайшло своє відображення при зниженні балів за виявлені порушення правил та/або норм.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів, тому Комісія виснує, що Джепа Ю.А. відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
|
КРИТЕРІЇ |
ПОКАЗНИКИ |
РЕЗУЛЬТАТ |
РЕЗУЛЬТАТ |
|
професійна компетентність |
когнітивних здібностей |
48,8 |
365,3 |
|
знання історії української державності |
40 |
||
|
знання у сфері права та спеціалізації суду |
150 |
||
|
здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
126,5 |
||
|
особиста компетентність |
рішучість та відповідальність |
19 |
38 |
|
безперервний розвиток |
19 |
||
|
соціальна компетентність |
ефективна комунікація |
10 |
39 |
|
ефективна взаємодія |
9 |
||
|
стійкість мотивації |
10 |
||
|
емоційна стійкість |
10 |
||
|
доброчесність та професійна етика |
Незалежність |
|
270
|
|
Чесність |
|||
|
Неупередженість |
|||
|
Сумлінність |
|||
|
Непідкупність |
|||
|
Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті |
|||
|
Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу |
|||
|
|
|
Загальний бал |
712,3 |
Таким чином, кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критеріями доброчесності та професійної етики.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Джепа Юлія Артурівна набрала 712,3 бала.
2. Визнати Джепу Юлію Артурівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН
Члени Другої палати Михайло БОГОНІС
Віталій ГАЦЕЛЮК
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Галина ШЕВЧУК
