Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Сергія ЧУМАКА (доповідач),
членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олексія КУДЕНЬЧУКА,
представника Громадської ради доброчесності Ольги ПІСКУНОВОЇ,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Куденьчука Олексія Андрійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
- Основні відомості про кандидата та процедуру кваліфікаційного оцінювання.
Куденьчук О.А., __ _______ ____ року народження, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
Вищу юридичну освіту здобув у 2009 році у Львівському державному університеті внутрішніх справ та отримав диплом магістра за спеціальністю «Правознавство».
Науковий ступень, вчене звання відсутні.
Куденьчук О.А. відповідно до пункту 3 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років (2012 – дотепер індивідуальна адвокатська діяльність).
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 14 грудня 2023 року № 171/зп-23) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, з яких: в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення – 425; в апеляційних судах із розгляду господарських справ – 58; в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ – 67 (далі – Конкурс).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Куденьчук О.А. звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск його до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону, проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Куденьчука О.А. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту», до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, зокрема Куденьчука О.А.
Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 затверджено Порядок проведення першої стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23; визначено першу групу судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: Житомирський апеляційний суд – 14 вакантних посад суддів; Закарпатський апеляційний суд – 10 вакантних посад суддів; Запорізький апеляційний суд – 16 вакантних посад суддів; Сумський апеляційний суд – 21 вакантна посада судді; Чернігівський апеляційний суд – 22 вакантні посади судді; визначено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Житомирського апеляційного суду проводить постійна колегія № 3 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
У визначений строк до Комісії надійшла заява Куденьчука О.А. про намір претендувати на посаду судді Житомирського апеляційного суду.
Відповідно протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 21 травня 2025 року доповідачем з цього питання визначено члена Комісії Чумака С.Ю.
IІ. Встановлення результатів спеціальної перевірки.
Комісією в межах спецперевірки направлено запити до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
Згідно з відповідями зазначених вище органів інформація, що може свідчити про невідповідність кандидата Куденьчука О.А. вимогам, установленим Законом України «Про судоустрій і статус суддів», відсутня.
Водночас, за інформацією Національного агентства з питань запобігання корупції, у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації особи (кандидата на посаду судді), уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік Куденьчук О.А. зазначив дохід від заняття незалежною професійною діяльністю в розмірі 435 870 грн та дохід у вигляді гонорарів та інших виплат згідно з цивільно-правовими правочинами (джерело доходу: ОСОБА_1) у розмірі 46 960 грн та (джерело доходу: ОСОБА_2) у розмірі 46 960 грн, інформація про який відсутня. Відповідно до інформації з ДРФО сума доходу, отриманого у вигляді доходу, виплаченого самозайнятій особі (ознака доходу «157»), становить 81 197,66 грн.
Згідно з положеннями пункту 3 частини четвертої статті 79-3 Закону результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання. Оцінка зазначеній інформації надається при встановленні відповідності кандидата критерію доброчесності та професійної етики.
ІІI. Норми права, які регулюють процедуру кваліфікаційного оцінювання.
Відповідно до частини другої статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Відповідно до частин першої та другої статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.
Частиною першою статті 85 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:
1) складання кваліфікаційного іспиту;
2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Згідно з пунктом 6.3 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Комісії від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24), порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією. Кваліфікаційне оцінювання проводиться відповідно до цього порядку.
Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (далі – Положення).
Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Згідно з пунктом 5.6.1 розділу 5 Положення критерії компетентності оцінюються так:
- професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів, з яких:
рівень когнітивних здібностей – 60 балів;
рівень знань з історії української державності – 40 балів;
рівень загальних знань у сфері права – 50 балів;
рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів;
рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів;
- особиста компетентність – 50 балів, з яких:
рішучість та відповідальність – 25 балів;
безперервний розвиток – 25 балів;
- соціальна компетентність – 50 балів, з яких:
ефективна комунікація – 12,5 бала;
ефективна взаємодія – 12,5 бала;
стійкість мотивації – 12,5 бала;
емоційна стійкість – 12,5 бала.
Абзацом другим пункту 5.7 розділу 5 Положення передбачено, що в разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
Пунктом 5.8 розділу 5 Положення визначено, що критерії доброчесності та професійної етики оцінюються у 300 балів.
Згідно з пунктом 5.9 Положення Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).
Відповідно до пункту 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Приписами пункту 5.12 Положення встановлено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
Згідно з абзацом другим пункту 5.12 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.
ІV. Відповідність кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання.
Комісія, заслухавши доповідача, встановивши результати спеціальної перевірки, дослідивши досьє кандидата та провівши співбесіду, встановила таке.
І. Критерій професійної компетентності.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах Конкурсу.
Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25, № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 03–07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу, а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.
Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
З огляду на зазначене вище Куденьчук О.А. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.
|
Критерій |
Показник |
Результат (за показником) |
Результат (за критерієм) |
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
47,6 |
353,100 |
|
Знання історії української державності |
40 |
||
|
Знання у сфері права та зі спеціалізації суду |
137 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації |
128,5 |
Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальна кількість балів, отриманих Куденьчуком О.А. за кваліфікаційний іспит, становить 353,1 бала із 400 можливих, що свідчить про відповідність кандидата критерію професійної компетентності.
26 травня 2025 року Комісія звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду з листом, в якому запропоновано надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. При цьому увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, в якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання.
05 червня 2025 року до Комісії надійшли пояснення та докази від кандидата Куденьчука О.А. на виконання листа Комісії. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
ІІ. Критерій особистої компетентності.
Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
1. Рішучість та відповідальність.
Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Надані кандидатом Куденьчуком О.А. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії, за показниками |
Результат (за показником) |
Результат (за критерієм) |
|
|||
|
Особиста компетентність |
Рішучість |
23 |
21 |
22 |
22,0 |
42,333 |
|
|
|
Відповідальність |
||||||||
|
Безперервний розвиток |
20 |
20 |
21 |
20,33 |
||||
Отже, надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок всіх членів колегії сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 42,3 бала з 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), та свідчить про відповідність кандидата критерію особистої компетентності.
ІІІ. Критерій соціальної компетентності.
Зі змісту пунктів 2.8–2.12 Положення встановлено, що соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).
Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальних компетентностей.
Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Надані кандидатом Куденьчуком О.А. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії, за показниками |
Результат (за показником) |
Результат (за критерієм) |
|
|||
|
Соціальна компетентність |
ефективна комунікація |
11 |
11 |
11 |
11,00 |
43,667 |
|
|
|
ефективна взаємодія |
11 |
10 |
11 |
10,67 |
||||
|
стійкість мотивації |
11 |
10 |
12 |
11,00 |
||||
|
емоційна стійкість |
11 |
11 |
11 |
11 |
||||
Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 43,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
ІV. Критерій доброчесності та професійної етики.
Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
Для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищою радою правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).
Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу. (пункт 14 Єдиних показників, пункт 2.13 Положення).
До Комісії 16 липня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – висновок ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Куденьчука О.А. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 15 липня 2025 року, в якому зазначено таке.
1. Суддя не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «Чесність» та «Відповідність рівня життя задекларованим доходам» (підпункт 2 пункту 18 та підпункт 1 пункту 22 розділу 3 Єдиних показників).
1.1. У досьє та/або поясненнях судді (кандидата на посаду судді) відсутня переконлива інформація про джерела походження ліквідного майна, витрат, отриманих благ (його, членів сім’ї чи близьких осіб) і/або легальні доходи, на думку розсудливого спостерігача, викликають сумніви щодо їх достатності для набуття такого майна, здійснення таких витрат, отримання благ (підпункт 4.9 пункту 4 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики, затверджених рішенням Громадської ради доброчесності від 11.01.2019 (далі – Індикатори).
1.1.1. Відповідно до декларації кандидата за 2016 рік, дохід кандидата від здійснення незалежної професійної діяльності становив 2 500 грн. При цьому кандидат не декларує подарунків у грошовій формі, заощаджень на рахунках, доходів від продажу майна тощо. З огляду на зазначене у стороннього спостерігача виникає обґрунтований сумнів щодо достовірності суми доходів, які кандидат декларує у 2016 році.
Кандидат пояснив, що в 2016 році його задекларований дохід від здійснення незалежної професійної діяльності дійсно становив 2 500 грн, що було ним відображено в поданій декларації. У 2016 році у зв’язку з непередбачуваними обставинами – руйнування покрівлі житлового будинку внаслідок стихійного лиха, він не здійснював активної професійної діяльності, оскільки був вимушений більшість часу приділити відновленню житлово-побутових умов для проживання у смт Рокині Волинської області.
Після вказаної події він разом з дружиною та двома малолітніми дітьми переїхав до батьків дружини в село Маяки (Княгинок) Волинської області. Сім’я проживала там до першої половини 2017 року, перебуваючи на повному утриманні батьків дружини.
Усі сімейні заощадження станом на 03 липня 2016 року були повністю спрямовані на відновлення житла, пошкодженого в результаті стихійного лиха.
Комісія вважає такі пояснення прийнятними і такими, що відповідають фактичним обставинам, жодних доказів на їх спростування в Комісії немає, тому обставини, викладені у висновку ГРД, не є достатніми для визнання кандидата таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, а також не свідчать про вчинення ним суттєвих порушень, які можуть мати наслідком зниження балів за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів.
1.1.2. У декларації за 2024 рік кандидат вказав, що отримав дохід від заняття незалежною професійною діяльністю у розмірі 435 870 грн. Однак відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Реєстр) у 2024 році кандидат указав у своїй податковій декларації дохід у розмірі 220 000 грн. На думку стороннього спостерігача, така суттєва розбіжність між зазначеними у деклараціях сумами доходу може бути умисною та мати на меті уникнення повного оподаткування.
Стосовно зазначених вище обставин кандидат пояснив, що в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік ним вказано дохід від провадження незалежної професійної діяльності – 610 988 грн. Цей дохід відображено окремими сумами у пунктах розділу 11 декларації (2, 5, 6, 8), що дорівнюють 610 988 грн (81 198 грн + 46 960 грн + 46 960 грн + 435 870 грн). Сума 220 000 грн – це чистий оподаткований дохід.
Отже, вказані в окремих пунктах розділу 11 майнової декларації суми доходу у своїй сукупності становлять дохід, отриманий ним як самозайнятою особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, за 2024 рік.
Відповідно до даних податкової декларації про майновий стан і доходи кандидата за 2024 рік сума доходу становить 610 988 грн, витрати – 390 998 грн, сума чистого оподаткованого доходу – 220 000 грн.
Кандидатом надано дві платіжні інструкції від 07.12.2024, які підтверджують сплату на його користь 46 960 грн за кожною з призначенням платежу «оплата гонорару 20% від суми стягнення згідно з договором про надання правничої допомоги».
Комісія вважає надані пояснення достатніми для спростування сумніву у відповідності кандидата критерію доброчесності та професійної етики за показниками «Чесність» та «Відповідність рівня життя задекларованим доходам».
1.2. Суддя (кандидат на посаду судді) не вжив достатніх заходів для з’ясування майнового стану осіб, стосовно яких він повинен подавати відповідні декларації або дати пояснення у зв’язку з проходженням відповідних процедур (конкурс, кваліфікаційне оцінювання, дисциплінарні провадження тощо), та вказав неправдиву (у тому числі неповну) інформацію або вказав її з порушенням встановлених строків (підпункт 4.8 пункту 4 Індикаторів).
Кандидат у майнових деклараціях за 2022, 2023 та 2024 роки зазначив, що його дружина є власницею автомобіля «RENAULT FLUENCE» 2016 року випуску, придбаного у 2022 році.
У декларації за 2022 рік кандидат повідомляє, що інформація про вартість автомобіля відсутня. Натомість у деклараціях за 2023 та 2024 роки він зазначив, що член сім’ї не надав інформації про вартість цього авто.
Аналогічна ситуація з автомобілем «KIA SORENTO» 2010 року випуску, який належить дружині кандидата з 09 травня 2023 року. У деклараціях за 2023 та 2024 роки кандидат також указав, що вартість цього авто йому не відома, оскільки член сім’ї не надав інформації.
Крім того, у декларації за 2023 рік кандидат вказав, що дружина не надала інформації про заробітну плату та доходи від продажу автомобіля. Однак у декларації за 2024 рік він вже відобразив доходи дружини.
Водночас під час дослідження декларації кандидата за 2024 рік ГРД виявила розбіжність між задекларованим доходом дружини кандидата та тим, що відображений у Реєстрі.
Відповідно до декларації за 2024 рік дохід дружини кандидата становив 400 351 грн, однак, за даними Реєстру, дохід дружини кандидата становив 613 172 грн. Суттєва розбіжність між задекларованим доходом і реальним може свідчити про недбале ставлення до заповнення декларації.
Так само у декларації за 2022 рік кандидат не вказав отриману стипендію у розмірі 51 000 грн, а також стипендію дружини у розмірі 14 528 грн.
Спостерігається певна вибірковість у декларуванні кандидатом доходів та вартості майна, яке перебуває у власності дружини кандидата.
Стосовно незазначення у деклараціях за 2022-2024 роки вартості легкових автомобілів «RENAULT FLUENCE» 2016 року випуску та «KIA SORENTO» 2010 року випуску, власником яких є дружина, кандидат вказав, що йому не була відома така інформація.
Куденьчук О.А. зазначив, що у періоди подання ним майнових декларацій мав напружені стосунки з дружиною, яка відмовлялась надавати інформацію щодо належного їй на праві власності майна, його вартості, реалізованого майна тощо.
За таких обставин він зазначав у деклараціях тільки ті відомості про доходи і вартість майна, що перебуває у власності дружини, якими він достовірно володів.
Стосовно невідображення в майновій декларації за 2023 рік даних про доходи дружини у вигляді заробітної плати, від продажу автомобіля та розбіжностей між задекларованим та реальним доходом, кандидат пояснив, що зазначав тільки те, про що йому достеменно було відомо.
Стосовно незазначення в декларації за 2022 рік отриманої стипендії у розмірі 51 000 грн, а також стипендії дружини у розмірі 14 528 грн, кандидат пояснив, що не отримував стипендії у 2022 році.
Сума доходу, що зазначена у відомостях ДРФО за 2022 рік в розмірі 51 000 грн, вказується як «Податкова декларація про майновий стан і доходи». Тобто це та сума чистого доходу, яка була задекларована за результатами річного декларування самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Кандидат не зазначив отриманої дружиною стипендії у розмірі 14 528 грн у декларації за 2022 рік, як він вважає, через неуважність, оскільки дружина навчалась лише до кінця 2021 року. З офіційних джерел інформації він не міг перевірити доходи у вигляді стипендії.
Комісія, оцінюючи надану інформацію, наголошує, що відповідно до статті 20 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року (зі змінами), суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
Комісія зазначає, що однією зі складових доброчесності судді є сумлінність, яка передбачає старанне й відповідальне виконання своїх обов’язків. Оцінка чесності та сумлінності кандидата не може бути обмежена лише його професійною діяльністю. Вона має включати й аналіз його поведінки поза межами професії, оскільки моральні якості кандидата на посаду судді мають бути бездоганними у всіх сферах його життя.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, закріплено, що поведінка судді має відповідати високому статусу його посади. Принцип дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів. Суддя має бути обізнаний про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумних заходів з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини.
Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування.
Водночас у поданих майнових деклараціях кандидата відсутні повні відомості з цих питань, що суперечить вимогам законодавства. Доводи кандидата щодо напружених стосунків із дружиною та власної неуважності Комісією розцінюються як несумлінне ставлення до виконання покладених на нього обов’язків. Кандидатом не наведено жодних доводів та не надано доказів, що ним вживались якісь заходи для отримання відповідної інформації від близької особи.
Дослідивши вказані в підпункті 1.2 пункту 1 обставини, Комісія зазначає, що кандидатом при заповненні майнових декларацій допускалися систематичні помилки, що свідчить про певну його недбалість та нехтування правилами заповнення цих декларацій, тобто кандидат несумлінно виконав покладений на нього державою обов’язок декларування.
Така поведінка, навіть за умови її добросовісного характеру, може розцінюватися як прояв нестачі внутрішньої дисципліни, точності та схильність знецінювати вимоги до формальної сторони відповідальності.
На думку Комісії, жодне із зазначених порушень окремо не є суттєвим і само по собі не може свідчити про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, проте в цьому випадку Комісія, зважаючи на системність порушень, які допускаються кандидатом при заповненні відповідних декларацій, доходить висновку про необхідність застосування приписів пункту 5.12 Положення щодо зниження балів за вчинення декількох менш суттєвих порушень і, відповідно, знижує кількість балів за показником «Сумлінність» критерію доброчесності та професійної етики на 15 балів.
Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, але має бути врахована під час оцінювання:
1. У деклараціях за 2016, 2022, 2023 та 2024 роки кандидат зазначив, що має право власності на житловий будинок площею 183,2 кв.м, розташований у смт Рокині Волинської області. Водночас вартість цього об’єкта нерухомості у жодній з декларацій не вказана. З огляду на те, що підстава набуття права власності на житловий будинок невідома, а також відсутня інформація щодо проведення майнової оцінки, встановлення відповідних обставин є необхідним під час співбесіди.
Кандидат на посаду судді пояснив, що цей будинок не придбавався та право на нього не набувалось за цивільно-правовими договорами, а тому реальна вартість цього будинку йому не відома.
Земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок, належала його матері. 22 липня 2010 року ця земельна ділянка була подарована, на момент вчинення вказаного правочину на земельній ділянці вже було проведено деякі комунікації. Надалі кандидат разом з дружиною вирішили розпочати будівництво власного домоволодіння. Право власності на зазначений вище будинок зареєстровано у вересні 2013 року.
2. У декларації за 2022 рік кандидат зазначив, що його дружина є власницею земельної ділянки площею 2 409 кв.м у селі Сирники Волинської області, придбаної 20 серпня 2019 року за 29 795 грн. ГРД виявила два архівні оголошення про продаж подібних ділянок у цьому населеному пункті: у 2020 році земельна ділянка площею 2 800 кв.м пропонувалася за 382 424 грн, а ділянка площею 1 200 кв.м — за 218 528 грн.
Кандидат пояснив, що вказана земельна ділянка придбана 20 серпня 2019 року за договором купівлі-продажу, задекларована вартість земельної ділянки визначена відповідно до висновку про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 03 липня 2019 року.
Куденьчук О.А. зауважив, що придбана земельна ділянка за цільовим призначенням віднесена «для ведення особистого селянського господарства», а приклади, наведені для порівняння ГРД, «для будівництва та обслуговування житлового будинку».
Комісія вважає надані пояснення достатніми для спростування сумніву у відповідності кандидата критерію доброчесності та професійної етики щодо зазначеної інформації.
Згідно з інформацією Національного агентства з питань запобігання корупції, в розділі 11 «Доходи, в тому числі подарунки» декларації за 2024 рік кандидат зазначив дохід від заняття незалежною професійною діяльністю в розмірі 435 870 грн та дохід у вигляді гонорарів та інших виплат згідно з цивільно-правовими правочинами (джерело доходу: ОСОБА_1) у розмірі 46 960 грн та (джерело доходу: ОСОБА_2) у розмірі 46 960 грн. Водночас відповідно до інформації з ДРФО сума доходу, виплаченого самозайнятій особі (ознака доходу «157») становить 81 197,66 грн. Ці обставини були відображені у підпункті 1.1 пункту 1 висновку ГРД і відповідно проаналізовані. Комісія вважає пояснення кандидата та надані ним докази достатніми для спростування сумніву у його відповідності критерію доброчесності та професійної етики.
V. Висновок Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Куденьчук О.А. отримав такі бали:
|
Критерії |
Показники |
Бал за показник |
Бал за критерій |
|
Професійна компетентність |
показники, отримані під час кваліфікаційного іспиту |
353,1 |
353,1 |
|
Особиста компетентність |
рішучість та відповідальність |
22,00 |
42,333 |
|
безперервний розвиток |
20,33 |
||
|
Соціальна компетентність |
ефективна комунікація |
11,00 |
43,667 |
|
ефективна взаємодія |
10,67 |
||
|
стійкість мотивації |
11,00 |
||
|
емоційна стійкість |
11,00 |
||
|
Доброчесність та професійна етика |
Незалежність |
|
285 |
|
Чесність |
|||
|
Неупередженість |
|||
|
Сумлінність |
|||
|
Непідкупність |
|||
|
Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті |
|||
|
Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу |
|||
|
Всього |
724,1
|
||
Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Куденьчука О.А. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Куденьчук Олексій Андрійович набрав 724,1 бала.
Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження або непідтвердження здатності Куденьчука Олексія Андрійовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Сергій ЧУМАК
Члени Комісії: Андрій ПАСІЧНИК
Роман САБОДАШ
