Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Галини ШЕВЧУК,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Тетяни ПОПОВИЧ,
представника Громадської ради доброчесності Ольги ПІСКУНОВОЇ,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Попович Тетяни Григорівни у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних господарських судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 цього положення передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних господарських судах.
Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі.
Попович Тетяна Григорівна 20 грудня 2023 року звернулась до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – Комісія) із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного господарського суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 2 частини першої статті 28 Закону, а також просила провести стосовно неї кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Попович Т.Г. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі.
Основні відомості про кандидата.
Попович Т.Г., ______ року народження, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
Вищу юридичну освіту здобула у 2000 році в Національній академії внутрішніх справ України та отримала диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство». У 2017 році отримала диплом Київського інституту інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія» за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст, спеціальність «Інтелектуальна власність».
У 2019 році в Науково-дослідному інституті приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака Національної академії правових наук України захистила дисертацію за спеціальністю «Господарське право, господарсько-процесуальне право» на тему «Стандартизація як засіб регулювання господарської діяльності» та отримала науковий ступінь кандидата юридичних наук. У 2020 році їй присвоєно вчене звання старшого дослідника зі спеціальності 081 Право.
Попович Т.Г. відповідно до пункту 2 частини першої статті 28 Закону має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років: у 2000–2002 роках – асистент кафедри в Академії муніципального управління; у 2002–2003 роках – молодший науковий співробітник Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України; у 2003–2019 роках – науковий співробітник Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака Національної академії правових наук України; у 2019–2024 роках – учений секретар Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака Національної академії правових наук України; з 2024 року – завідувач лабораторії адаптації законодавства України до права Європейського союзу цього ж закладу.
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Відповідно до підпункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
Попович Т.Г. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
52,1 |
327,6 |
|
Знання історії української державності |
40 |
||
|
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
119 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації |
116,5 |
Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 327,6 бала із 400 можливих, свідчить про підтвердження Попович Т.Г. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.
Проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 75 Закону, статей 56 – 58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Комісією організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Попович Т.Г.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 21 травня 2025 року № 37/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Попович Т.Г. та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критерію професійної етики та доброчесності).
Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) допущено 83 кандидати на посади суддів апеляційних господарських судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Попович Т.Г. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться у складі Другої палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 квітня 2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Попович Т.Г. визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.
Листом Комісії від 11 квітня 2025 року № 21-2600/25 кандидатам на посади суддів апеляційних господарських судів запропоновано надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на їх думку, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. У відповідь на цей лист кандидатом Попович Т.Г. 17 квітня 2025 року надіслано до Комісії пояснення та докази. У своїх поясненнях кандидат навела інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
До Комісії 05 травня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Попович Т.Г. критеріям доброчесності та професійної етики.
Членом Комісії – доповідачем (лист від 05 травня 2025 року № 32 дпс-820/23) запропоновано Попович Т.Г. надати пояснення та документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює інформацію, викладену у висновку ГРД. З метою сприяння своєчасному ознайомленню із рішенням ГРД кандидату надіслано електронну копію відповідного рішення ГРД.
Кандидатом 07 травня 2025 року надіслано на адресу Комісії пояснення щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та надано копії підтверджувальних документів.
Кандидату забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
Співбесіду з Попович Т.Г. проведено 22 травня 2025 року. На початку співбесіди кандидата Попович Т.Г. ознайомлено з її правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати уточнюючу інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.
Із змісту пунктів 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання вбачається, що особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття, замість того щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання гуртуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки переконливо кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо вказаних ним відомостей, які підтверджують його відповідність показникам особистої компетентності.
Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. При оцінюванні критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Варто підкреслити, що повноваження Комісії стосовно оцінювання кандидата на посаду судді на предмет відповідності певному критерію є дискреційними. Рішення ухвалюється за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведення співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії за показниками |
Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення середній бал |
Бал за критерій |
|
||||||
|
Особиста компетентність |
Рішучість |
19 |
20 |
19 |
20 |
20 |
19 |
19,5 |
38,25 |
|
|
|
Відповідальність |
|||||||||||
|
Безперервний розвиток |
19 |
19 |
18 |
18 |
19 |
19 |
18,75 |
||||
Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності кандидата.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,25 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат Попович Т.Г. підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.
Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.
Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).
Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Аналогічно оцінюванню відповідності критерію особистої компетентності при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
При оцінюванні критерію соціальної компетентності, як і у випадку з особистою компетенцією, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, указаних на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Під час співбесіди з кандидатом Попович Т.Г. неодноразово порушувалося питання підходів кандидата до відображення в Декларації прав на об’єкти нерухомості членів її сім’ї, вартості автомобіля, що своєю чергою стало предметом аналізу Етичної ради та її висновку про невідповідність Попович Т.Г. критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя (рішення Етичної ради від 28 квітня 2023 року № 31 та від 23 жовтня 2023 року № 48).
Оцінюючи критерій соціальної компетентності, Комісія зважає на пояснення та поведінку кандидата, зокрема на стійкість переконань і впевненість у правильності власної позиції та кваліфікації відповідних відносин, незважаючи на відсутність належних об’єктивних доказів та логічно послідовної правової аргументації висновків. Недоліки та помилки в декларуванні, на які вказала у своєму рішенні Етична рада, не стали повною мірою предметом глибинного аналізу і переосмислення кандидатом, що проявилось, зокрема, в тому, що навіть вказавши про зміну ситуації з місцем проживання та правами користування об’єктами нерухомості членів сім’ї у 2023–2024 роках, в Деклараціях за 2023, 2024 роки Попович Т.Г. не відобразила такі відомості, як цього вимагає антикорупційне законодавство.
У процесі діалогу з членами Комісії щодо мотивів, які спонукали до участі в Конкурсі Попович Т.Г. не продемонструвала достатньої усвідомленості мотивації до роботи на посаді судді. Зокрема, кандидату не вдалось переконливо пояснити, чому загальносуспільні цілі, яких вона прагне досягти, зайнявши посаду судді апеляційного суду, не можуть бути реалізовані нею в процесі нинішньої її діяльності.
Варто підкреслили, що повноваження Комісії з оцінювання кандидата на посаду судді на предмет його відповідності певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані Попович Т.Г. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії за показниками |
Розрахований відповідно до пункту 5.7 Порядку бал |
Бал за критерій |
|
||||||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
10 |
10 |
10 |
9 |
10 |
10 |
10 |
34,75 |
|
|
|
Ефективна взаємодія |
8 |
9 |
8 |
8 |
7 |
8 |
8 |
||||
|
Стійкість мотивації |
8 |
8 |
7 |
8 |
8 |
7 |
7,75 |
||||
|
Емоційна стійкість |
9 |
9 |
9 |
9 |
9 |
9 |
9 |
||||
|
|
|||||||||||
|
|
|||||||||||
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 34,75 бала із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат не відповідає критерію соціальної компетентності.
Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
- незалежність;
- чесність;
- неупередженість;
- сумлінність;
- непідкупність;
- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.
Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).
Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб'єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.
Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Комісією не встановлено істотних обставин, які б могли свідчити про невідповідність Попович Т.Г. критеріям професійної етики та доброчесності. Попри це Комісія звертає увагу на таке.
До Комісії надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Попович Т.Г. критеріям доброчесності та професійної етики за показником чесність, а саме:
- кандидат на посаду судді надала недостовірну інформацію в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнана;
- кандидат на посаду судді безпідставно не задекларувала повну інформацію, що підлягає декларуванню, як цього вимагає закон.
В обґрунтування своїх висновків ГРД посилається на рішення Етичної ради від 28 квітня 2023 року № 31 «Про невідповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя Попович Тетяни Григорівни критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя».
У рішенні Етична рада зазначила, що в Декларації за 2021 рік кандидат задекларувала квартиру загальною площею 49,6 кв.м в місті Києві, яка належить їй на праві спільної сумісної власності з 2002 року. Кандидат вказала, що до членів її сім’ї належать чоловік та двоє дітей, які зареєстровані в різних місцях: чоловік зареєстрований в квартирі, що знаходиться в місті Борисполі, а діти – в квартирі в місті Києві, яка належить Попович Т.Г.
На запит Етичної ради щодо місця проживання членів сім’ї кандидат у письмових поясненнях вказала, що вона та члени її сім’ї в різний час проживали в квартирі в місті Києві, у квартирі в місті Борисполі в якій зареєстрований її чоловік, та в будинку родичів, який знаходиться в селі Рогозів Бориспільського району Київської області. Вона та члени її сім’ї протягом 2021 року не проживали в жодному з цих об’єктів нерухомості довше, аніж 183 дні протягом року, тому вона не вказала у Декларації за 2021 рік право користування ними. Облік днів проживання в різних місцях не здійснювала, однак переконана, що станом на 31 грудня 2021 року в жодному з об’єктів нерухомості вона та члени її сім’ї не проживали довше ніж 183 дні. У зв’язку з цим кандидат не вважає, що мала декларувати право користування об’єктами нерухомості, де вона та члени її сім’ї проживали протягом 2021 року.
Етична рада такі пояснення визнала непереконливими, врахувала, що кандидат та її чоловік працюють, а їх діти навчаються в місті Києві. Крім того, з відповідей Попович Т.Г. вбачається, що вона та члени її сім’ї мають право користування різними об’єктами нерухомого майна. При цьому кандидат не надала підтвердження тому, що вона та члени її сім’ї не проживали в цих об’єктах нерухомості менше 183 днів та не користувалися жодним з них станом на 31 грудня 2021 року. У зв’язку з зазначеним у Етичної ради винили обґрунтовані сумніви у відповідності кандидата такими критеріям професійної етики та доброчесності, як чесність та відповідність вимогам фінансового контролю.
Крім того, Етична рада у рішенні зазначає, що у майновій декларації за 2021 рік кандидат вказала, що з 19 листопада 2020 року їй належить право власності на автомобіль «CHERY TIGGO 2», 2020 року випуску, вартістю 310 615 грн.
На запит Етичної ради кандидат надала копію договору купівлі-продажу автомобіля, згідно з яким вартість автомобіля становила 365 430 грн. Кандидат пояснила, що при заповненні Декларації вказувала вартість, визначену договором страхування транспортного засобу, а саме 310 615 грн. На думку кандидата, саме ця сума є вартістю її транспортного засобу на дату заповнення Декларації за 2021 рік.
Етична рада дійшла висновку, що кандидат була зобов’язана задекларувати вартість автомобіля, яка вказана у договорі купівлі-продажу, оскільки вона є вартістю автомобіля на дату його набуття у власність. Однак кандидат цього не зробила, що призвело до надання помилкової інформації в Декларації. З цих підстав Етична рада висловила обґрунтований сумнів у відповідності кандидата вимогам фінансового контролю та такому критерію професійної етики та доброчесності як сумлінність.
Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень кандидата на посаду судді, а саме:
1. Попович Т.Г. допустила академічну недоброчесність (самоплагіат), зокрема в тексті від другого абзацу сторінки 131 дисертації майже в точності відтворила частину тексту із наукової публікації «Проблеми правового забезпечення підприємництва в Україні»;
2. Стосовно Попович Т.Г. прийнято рішення Етичної ради від 28 квітня 2023 року «Про невідповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя Попович Тетяни Григорівни критеріям доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя».
Визначаючись щодо фактів неналежного декларування Попович Т.Г об’єктів нерухомого та рухомого майна, Комісія враховує таке.
Попович Т.Г. підтримала свої пояснення, які вона надавала Етичній раді, наголосивши, що саме чесність була основою записів у її декларації. Частина друга статті 49 Закону України «Про запобігання корупції» в редакції, чинній на момент заповнення декларацій за 2021, 2022 роки закріплювала правило, що дані про об’єкт декларування, що перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів звітного періоду. Сім’я кандидата впродовж звітних періодів періодично перебувала в місті Києві за адресою реєстрації Попович Т.Г., у місті Борисполі, де її чоловік має частку в квартирі, у селі Рогозів, де проживають батьки чоловіка, яких вони відвідували та допомагали по господарству. 31 грудня традиційно сім’я зустрічає новий рік з друзями, не перебуваючи в жодному з указаних помешкань. Усе належне їй та чоловіку майно було задекларовано. Об’єкти нерухомості у селі Рогозів Бориспільського району Київської області їй з чоловіком ніколи не належало. Кандидат підкреслила, що на даний час це питання не є актуальним, оскільки ситуація змінилася і її сім’я проживає в місті Києві більше половини року, про що вже неодноразово зазначалося в її декларації кандидата за 2023 та 2024 роки.
Стосовно декларування вартості автомобіля Попович Т.Г. повідомила, що діяла відповідно до вимог законодавства про декларування. У Декларації за 2022 рік нею було чесно вказано вартість автомобіля 310 615 грн як «тип вартості майна: це вартість за останньою грошовою оцінкою». Таку оцінку, за твердженням кандидата їй надала страхова компанія, коли я укладала договір КАСКО. На даний час це питання не є актуальним, оскільки ситуація змінилася, договір КАСКО не оформляється, а тому остання відома оцінка автомобіля – це вартість на дату набуття, про що і зазначається у Деклараціях 2023, 2024 років.
Комісія зауважує, що відповідно до пункту 10 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) не підлягають перегляду під час оцінювання факти й обставини, яким у встановленому законом порядку була надана належна оцінка інституціями за участю представників міжнародних та іноземних організацій, які в конкурсних процедурах сприяють державним органам у встановленні відповідності осіб критеріям професійної етики та доброчесності, і особу було визнано такою, що відповідає або не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, крім випадків виявлення нової інформації, яка має істотне значення.
Відповідно до статті 9-1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року № 1798-VІІІ (зі змінами) Етична рада утворюється з метою сприяння органам, що обирають (призначають) членів ВРП, у встановленні відповідності кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності. Відповідно до пункту 23-1 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» перший склад Етичної ради формується з трьох осіб із числа суддів або суддів у відставці, запропонованих Радою суддів України, та трьох осіб, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх п’яти років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері судової реформи та/або запобігання і протидії корупції. У своїй роботі Етична рада керується Методологією оцінювання відповідності кандидата на зайняття посади члена Вищої ради правосуддя та членів Вищої ради правосуддя критерію професійної етики та доброчесності, затвердженою рішенням Етичної ради від 09 грудня 2021 року № 5.
При цьому, відповідно до пункту 5.4. Положення про кваліфікаційне оцінювання при визначенні результатів кваліфікаційного оцінювання діє принцип автономності, відповідно до якого кваліфікаційне оцінювання може проводитися незалежно від інших проваджень щодо судді (кандидата на посаду судді), а будь-який висновок та/або оцінка національного або міжнародного органу щодо судді (кандидата на посаду судді) не є заздалегідь визначальним та обов’язковим для врахування під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання. Такий висновок та/або оцінка може бути врахований під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.
Додатково до наданої Етичною радою оцінки зазначених вище обставин Комісія зазначає, що в Деклараціях за 2023, 2024 роки Попович Т.Г. продовжує не декларувати права користування об’єктами нерухомого майна членами її сім’ї. При цьому кандидат не змогла дати пояснення цим фактам.
Заслуговує на увагу і факт відчуження чоловіком кандидата належної йому частки квартири в місті Бориспіль 22 вересня 2021 року, що відображено в його Декларації за 2021 рік. Це ставить під сумнів користування квартирою членами сім’ї декларанта у 2022 році як одного з трьох місць проживання сім’ї, за твердженням Попович Т.Г.
У Деклараціях за 2021, 2022 роки, Попович Т.Г., зазначаючи вартість автомобіля, вибрала опцію «за останньою грошовою оцінкою». Водночас кандидат не надала документів на підтвердження проведення грошової оцінки автомобіля та пояснила, що вважала грошовою оцінкою загальну страхову суму автомобіля, вказану в договорі страхування, станом на 2021, 2022 роки. Комісія констатує помилковість таких тверджень, що не відповідають сутності поняття оцінки майна в розумінні чинного законодавства.
Оцінка зазначених обставин, надана Етичною радою, пояснення кандидата, нова інформація, встановлена в процесі дослідження досьє та проведення співбесіди, дають підстави стверджувати про суттєву невідповідність кандидата Попович Т.Г. за показником чесність, який передбачає, зокрема, надання достовірної інформації в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку кандидат має бути обізнана.
Враховуючи наведене, Комісія у складі Другої палати одноголосно вирішила зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «чесність».
Стосовно можливого факту академічної недоброчесності, а саме самоплагіату, Попович Т.Г. пояснила, що стаття була опублікована до захисту дисертації. У статті та дисертації містяться подібні тексти, оскільки вони є основою для певних висновків, що загалом є різними у статті та дисертації. Тобто однакові тексти, які вказані у висновку ГРД, не є науковими результатами відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» («наукові результати» – нове наукове знання, одержане в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях інформації). Ці тексти є матеріалом, що містить посилання на інші думки з подальшим аналізом цих думок та висловленням власної думки про ці дані. Згідно з чинним законодавством України, повторне використання у новій науковій публікації власного попереднього тексту, якщо цей фрагмент тексту не утворює нове наукове знання, не має розцінюватися як порушення академічної доброчесності.
Визначаючись щодо представлених у висновку ГРД фактів самоплагіату, Комісія зазначає таке.
Самоплагіат (оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів) як один із видів порушень академічної доброчесності вперше визначений у частині четвертій статті 42 Закону України «Про освіту», прийнятому 05 вересня 2017 року.
«Проблема актуальна через те, що окремі автори наукових публікацій іноді багатократно відтворюють одні й ті самі наукові результати, при цьому подають їх як нові наукові результати. […] Головними причинами виокремлення самоплагіату як виду порушень академічної доброчесності є те, що він:
- знижує довіру суспільства до науки у цілому, а також до наукових результатів окремих осіб та інституцій;
- призводить до отримання необґрунтованих переваг за фактично невиконану роботу; ці переваги можуть полягати в отриманні додаткового фінансування на проведення досліджень, що фактично не виконувалися, підвищенні наукометричних показників автора тощо;
- може порушувати авторські та суміжні права інших фізичних і юридичних осіб, зокрема видавців та співавторів» (Розширений глосарій термінів та понять із академічної доброчесності (лист Міністерства освіти і науки України від 23 жовтня 2018 року № 1/9-650)).
Окремі приписи, які можна трактувати як неприпустимість самоплагіату, відображались в українському законодавстві і до 2017 року. Вони передбачали єдину вимогу, а саме заборону повторного винесення на захист у докторській дисертації наукових результатів, захищених у кандидатській дисертації (постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 644, постанова Кабінету Міністрів України від 07 березня 2007 року № 423, постанова Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 567)
Підготовка дисертації на здобуття наукового ступеня доктора чи кандидата наук, дисертації здобувача ступеня доктора філософії передбачає/передбачала обов’язкову вимогу попереднього висвітлення наукових результатів дисертації в наукових публікаціях (монографіях, наукових статтях). Ще одна вимога в процесі підготовки дисертаційного дослідження – апробація результатів дослідження, зокрема шляхом виступів з доповідями і повідомленнями на науково-практичних конференціях, семінарах, симпозіумах. Результатами апробації є тези наукових доповідей (повідомлень), опубліковані в збірниках матеріалів конференцій. Традиційно дослідники обґрунтовують свої нові наукові висновки та ідеї на різного роду наукових та науково-практичних заходах та тезово представляють їх в текстах наукових доповідей (повідомлень). У процесі наукових дискусій та колективних обговорень відповідної доповіді (повідомлення) дослідник корегує, підсилює додатковим обґрунтуванням отримані наукові результати та оприлюднює їх в ширшого обсягу науковій публікації – науковій статті у профільному науковому виданні. Належним чином апробовані, оприлюднені та опубліковані наукові результати покладаються в основу дисертаційного дослідження.
Вимоги публікації/оприлюднення наукових результатів при підготовці дисертаційного дослідження спричинили дискусію щодо наявності в таких випадках самоплагіату. Враховуючи це, Міністерство освіти і науки України в листі від 20 травня 2020 року № 1/9-263 «До питання уникнення проблем і помилок у практиках забезпечення академічної доброчесності» наголосило, що «попередня публікація наукових результатів дисертацій є вимогою законодавства. Тому наявність в дисертації фрагментів раніше оприлюднених наукових робіт здобувача не містить ключової характеристичної ознаки (спроби оприлюднення раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів) і не відповідає поняттю «самоплагіат». […] Ще одним проблемним випадком є публікація наукових статей за результатами доповідей на наукових конференціях та інших заходах, які передбачали попереднє видання збірників тез або матеріалів цих заходів. Тестові збіги у таких статтях з тезами чи текстами доповідей не є самоплагіатом, оскільки це варіанти однієї й тієї самої публікації, які не претендують на те, що кожний з них містить окремі наукові результати».
Роз’яснення Міністерства освіти і науки України пізніше було нормативно закріплено в пункті 9 постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 44 «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії»: «Не вважається самоплагіатом використання здобувачем своїх наукових праць у тексті дисертації без посилання на ці праці, якщо вони попередньо опубліковані з метою висвітлення в них основних наукових результатів дисертації та вказані здобувачем в анотації дисертації».
Враховуючи наведене, Комісія робить висновок про непідтвердження факту порушення Попович Т.Г. вимог академічної доброчесності, а саме наявності самоплагіату в дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук.
За результатами дослідження матеріалів досьє, висновку ГРД, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
|
КРИТЕРІЇ |
ПОКАЗНИКИ |
РЕЗУЛЬТАТ |
РЕЗУЛЬТАТ |
|
Професійна компетентність |
когнітивних здібностей |
52,1 |
327,6 |
|
знання історії української державності |
40 |
||
|
знання у сфері права та спеціалізації суду |
119 |
||
|
здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
116,5 |
||
|
Особиста компетентність |
рішучість та відповідальність |
19,5 |
38,25 |
|
безперервний розвиток |
18,75 |
||
|
Соціальна компетентність |
ефективна комунікація |
10 |
34,75
|
|
ефективна взаємодія |
8 |
||
|
стійкість мотивації |
7,75 |
||
|
емоційна стійкість |
9
|
||
|
Доброчесність та професійна етика |
Незалежність |
|
285
|
|
Чесність |
|||
|
Неупередженість |
|||
|
Сумлінність |
|||
|
Непідкупність |
|||
|
Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті |
|||
|
Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу |
|||
|
|
|
Загальний бал |
685,6 |
Таким чином, Попович Т.Г. не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм соціальної компетентності.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Попович Тетяна Григорівна набрала 685,6 бала.
Визнати Попович Тетяну Григорівну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС
Віталій ГАЦЕЛЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Галина ШЕВЧУК
