Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Першої палати:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Ярослава ДУХА (доповідач), Романа КИДИСЮКА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Тетяни Канигіної,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Канигіної Тетяни Сергіївни у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних адміністративних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).
Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 793 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
Згідно з частиною другою статті 793 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Частиною другою статті 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання).
Пунктами 1.1‒1.6 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі адміністративної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів в апеляційних судах.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних адміністративних судах.
Частиною четвертою статті 83 Закону установлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
У грудні 2024 року Канигіна Т.С. звернулась до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному адміністративному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Комісії від 04 березня 2023 року № 147/ас-24 Канигіну Т.С. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.
ІІ. Основні відомості про кандидата.
Канигіна Тетяна Сергіївна, дата народження – __________ року, на момент подання заяви мала повних __ роки. Є громадянкою України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД N 00205399 від 18 жовтня 2023 року на рівні вільного володіння (перший ступінь). Станом на дату проведення співбесіди кандидатка є несудимою (відповідно до довідки/витягу з ЄРДР, наданої в межах спеціальної перевірки).
Повну вищу юридичну освіту Канигіна Т.С. здобула у 2005 році в Національній юридичній академії ім. Я. Мудрого, отримала диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство».
Стаж професійної діяльності у сфері права перевищує 24 роки. Після здобуття вищої юридичної освіти Канигіна Т.С. обіймала такі посади:
з 2001 до 2002 року – помічник юриста, юрист фірми «Профіт-ДОСС»; з 2002 року до 2005 року – юрисконсульт СТ «Радуга»; з 2005 до 2007 року – спеціаліст І кат;, помічник судді Луганського апеляційного господарського суду; з 2007 до 2015 року – помічник судді Вищого господарського суду України; з 2015 року і дотепер обіймає посаду судді Полтавського окружного адміністративного суду.
Притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Полтавського окружного адміністративного суду Канигіної Т.С.: з 2017 року надійшло 13 скарг, з них 6 залишено без розгляду членом Вищої ради правосуддя, 7 перебуває на розгляді ВРП.
ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Канигіна Т.С. 21 жовтня 2024 року склала тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду.
Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду. Канигіну Т.С. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Канигіна Т.С. 16 січня 2025 року склала тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Канигіну Т.С. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду.
Канигіна Т.С. 24 лютого 2025 року виконала практичне завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду.
Рішеннями Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 та № 49/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
З огляду на зазначене вище Канигіна Т.С. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23:
|
Критерій |
Показник |
Бали |
Бал за критерій |
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
42,6 |
337,6 |
|
Знання історії української державності |
40 |
||
|
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
130 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
125 |
Відповідно до підпункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальна кількість балів, отриманих Канигіною Тетяною Сергіївною за кваліфікаційний іспит, становить 337,6 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм професійної компетентності.
ІV. Проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Канигіної Т.С. Запити про надання відомостей стосовно Канигіної Т.С. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію від Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
У рішенні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 травня 2025 року № 12/ас-25 зазначено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Канигіної Т.С. вимогам до кандидата на посаду судді. Визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).
V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.
Згідно з рішенням Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 67 кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Канигіну Т.С. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі Першої палати.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 13 березня 2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Канигіної Т.С. визначено члена Комісії Духа Я.М.
Комісія 11 квітня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного адміністративного суду (лист № 21-2602/25) з пропозицією надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання. Зокрема, особиста компетентність ‒ 50 балів (рішучість та відповідальність ‒ 25 балів, безперервний розвиток ‒ 25 балів) і соціальна компетентність ‒ 50 балів (ефективна комунікація ‒ 12,5 бала, ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала, стійкість мотивації ‒ 12,5 бала, емоційна стійкість ‒ 12,5 бала).
До Комісії 25 квітня 2025 року надійшли пояснення та докази кандидата Канигіної Т.С. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
Канигіній Т.С. надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
Співбесіду з кандидатом проведено 22 травня 2025 року. На початку співбесіди кандидата Канигіну Т.С. ознайомлено з її правами. Встановлено відсутність обставин, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.
Із змісту пунктів 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання вбачається, що особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність ‒ 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність ‒ 25 балів; безперервний розвиток ‒ 25 балів.
Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання, об’єднані на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Для оцінки критерію особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
У процесі співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала із 50 можливих, що перевищує 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності.
V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.
Із змісту пунктів 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання вбачається, що соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність ‒ 50 балів, з яких: ефективна комунікація ‒ 12,5 бала; ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала; стійкість мотивації ‒ 12,5 бала; емоційна стійкість ‒ 12,5 бала.
Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
У процесі співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала із 50 можливих, що перевищує 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
незалежність;
чесність;
неупередженість;
сумлінність;
непідкупність;
дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;
законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Наповнюють змістом ці показники затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).
Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику на 15 балів знижується оцінка за кожним показником критеріїв доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а зниження оцінки потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.
V-V. Встановлення відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.
Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) 12 травня 2025 року надіслала інформацію стосовно кандидата на посаду судді апеляційного суду Канигіної Т.С.
Підставою для інформації слугували виявлені ГРД обставини:
1. Кандидат є донькою судді Верховного Суду України у відставці ОСОБА_1. На звернення ГРД кандидат пояснила, що заощадження її сім’ї, які задекларовано у 2015 році у розмірі 17 000,00 дол. США, сформовані за рахунок того, що вона до 2013 року проживала разом з матір’ю, яка оплачувала основні витрати на проживання і таким чином було накопичено вказаний грошовий актив.
На думку ГРД, потребують додаткового з’ясування обставини, як саме кандидат утримувалась матір’ю, оскільки до матері кандидата як до судді виникало чимало майнових питань.
2. Кандидат на посаду судді у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015–2024 роки (далі — майнова декларація) зазначає про право користування двома квартирами у м. Києві: 65,8 кв. м — з 14 червня 2012 року та площею — 33,9 кв. м з 10 серпня 2015 року.
Працює кандидат у Полтавському окружному адміністративному суді, який розташований за адресою: 36039, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26, відстань між м. Полтавою та м. Києвом — близько 350 км, поїздка автомобілем займає приблизно 4 години в одну сторону.
Отже, кандидат не могла щодня долати відстань між Полтавою та Київом.
Під час співбесіди у процедурі кваліфікаційного оцінювання судді 17 жовтня 2018 року члени Комісії поставили Канигіній Т.С. такі запитання: «Скільки разів Ви змінили за останній рік місць проживання?», на що вона відповіла: «Багато разів… Можливо 5–6 разів», а далі пояснила, що винаймає квартиру на кілька місяців і у п’ятницю завжди приїжджає додому (2:56:50 – 2:58:45); це орендодавці таку поведінку мають, чи просто Ви його змінюєте?» — «так, так орендодавці». На запитання, чому іншим вдається винаймати житло на тривалий строк у м. Полтаві, вона відповіла «так у мене виходить», на запитання, чи дорого квартиру в Полтаві найняти, отримано відповідь — «коли як».
Канигіною Т.С. у розділі 8.2 «Фактичне місце проживання» Анкети кандидата на посаду судді, поданої до Комісії 26 грудня 2023 року, вказано дві адреси фактичного проживання: з січня 2013 року – м. Київ, АДРЕСА_1, та з грудня 2023 року – в м. Полтава, АДРЕСА_2. Проте в її майнових деклараціях відсутня будь-яка інформація про об’єкт нерухомості або фактичне проживання в місті Полтава.
Отже, навіть якщо кандидат дійсно щомісяця змінювала місце проживання в м. Полтаві протягом 2018 року (5–6 разів на рік), це не скасовує її обов’язку щодо декларування станом на останній день кожного звітного періоду об’єктів нерухомості, які вона фактично використовувала.
На запит ГРД кандидат повідомила: «я декларувала житло, розташоване у м. Києві, оскільки кожного року на кінець звітного періоду, тобто 31 грудня, що співпадає з новорічними святами, я перебувала там. Саме у зазначеній квартирі зберігаються мої речі і вона є місцем мого постійного проживання. У м. Полтаві я не маю постійного житла, орендую тимчасові помешкання, які доводиться часто змінювати, оскільки на час відпусток, лікарняних тощо я їх звільняю, а після повернення орендую нові. Жодного разу протягом 2015-2024 років я не орендувала житла у м. Полтаві на кінець звітного періоду та не проживала у них понад 183 дні підряд, що стосується також і квартири розташованої АДРЕСА_2. Оренда житла у м. Полтаві протягом 2015-2022 років не перевищувала 5 000,00 грн на місяць».
У своєму листі до кандидата ГРД зазначила: «Якщо Ви не декларували житло через постійну зміну місця проживання, надайте документи (договори оренди, сплата комунальних платежів і т.д., переписка з власниками квартир), що підтверджують таку зміну житла».
Кандидат не надала жодного підтверджувального документа, навіть переписки з телефона, що у тому числі свідчить про обґрунтований сумнів у правдивості слів кандидата про часту зміну житла.
3. Під час співбесіди у процедурі кваліфікаційного оцінювання як судді, Канигіна Т.С. зазначила, що вона здійснювала екстрабюджетні поїздки за кордон, зокрема у Чехію, за декілька тисяч гривень (станом на 2015 рік).
ГРД звернулася до кандидата з проханням надати докази, що підтверджують її слова про перельоти лоукостами (такі квитки зберігаються в електронній пошті) чи витрати в недорогих закладах та ін. (фото житла з телефона, виписки з банку, запис Airbnb, Booking тощо). Кандидат відмовилася надати будь-які підтвердження, сказавши, що це питання розглядалося під час попередньої співбесіди, хоча члени Комісії і тоді не отримали конкретних відповідей.
Отже, кандидат не надала жодного підтверджувального документа, вчергове відмовившись довести будь-яким чином свої слова, тобто не спростувала обґрунтованого сумніву у надзвичайно низькій вартості поїздок за кордон.
4. Кандидат з 2019 року не декларує інших доходів чоловіка окрім пенсії, що потребує додаткового зʼясування Комісією, зокрема, підстав набуття пенсії, оскільки ГРД не має доступу до такої інформації.
5. Кандидат відома як суддя, що ухвалювала рішення щодо скасування рішень про звільнення працівників поліції.
Одним із найрезонантнішних рішень став позов майора поліції ОСОБА_2, оперуповноваженого поліції, звільненого після викриття на хабарі. 16 березня 2017 року суддя Канигіна Т. задовольнила позов ОСОБА_2 (справа № 816/1218/16), визнала незаконним його звільнення та постановила поновити на посаді з виплатою зарплати за 9 місяців вимушеного прогулу. У мотивувальній частині рішення суд послався на презумпцію невинуватості, вказавши, що поліцейського звільнили лише через сам факт відкриття проти нього кримінального провадження, тоді як провина ще не була доведена обвинувальним вироком суду.
Суддя зайняла позицію, що дисциплінарна відповідальність можлива лише у разі доведення вини особи в межах кримінального провадження, фактично застосувавши принцип презумпції невинуватості, притаманний кримінальному праву. Такий підхід унеможливлює притягнення до дисциплінарної відповідальності за проступок, встановлений службовим розслідуванням, у якому зазначено: «службовим розслідуванням встановлено, що 28 квітня 2016 року близько 15 години, позивач, перебуваючи у м. Полтава поблизу будинку по вул. Калініна, 32, під час зустрічі отримав з рук в руки від гр. ОСОБА_2 для себе неправомірну вигоду в розмірі 200 доларів США та 5 000,00 грн за вплив на прийняття рішення слідчим Полтавського відділу поліції ГУНП у Полтавській області Сухиною В.В. щодо активізації розслідування кримінального провадження, проведення допиту особи, на яку вказував ОСОБА_2, та проведення інших необхідних слідчих і процесуальних дій. Вказаними діями ОСОБА_2 порушив вимоги пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України».
Постановою Верховного Суду від 03 квітня 2019 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року у справі № 816/1218/16 скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
У цій справі Верховний Суд зробив такі висновки: слід ураховувати, що звільнення зі служби в поліції у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності та звільнення у зв’язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби не пов’язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих дій, які водночас стали підставою для службового розслідування і кримінального провадження; судам необхідно звертати увагу на підставу звільнення і надавати оцінку саме наявності або відсутності дисциплінарного проступку в рамках проведеного службового розслідування, а також доказам на їх підтвердження. Судами не надано належної оцінки наявності або відсутності в діях позивача складу дисциплінарного проступку та, відповідно, обґрунтованості підстав для застосування відповідачем до нього дисциплінарного стягнення.
Аналогічним було рішення у справі ОСОБА_3, якого кандидат поновила на посаді заступника начальника Лубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області з 04 листопада 2017 року тільки через те, що під час службового розслідування використовувалися матеріали кримінального провадження.
Свою позицію кандидат обґрунтувала тим, що на момент постановлення рішення існувала відповідна практика Вищого адміністративного суду України (далі – ВАСУ). Зокрема, це ухвала ВАСУ від 16 листопада 2016 року у справі № К/800/47297/15 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/62852881), ухвала ВАСУ від 19 липня 2016 року у справі № К/800/34442/15(https://reyestr.court.gov.ua/Review/59137006), ухвала ВАСУ від 25 лютого 2016 року у справі № К/800/30590/15 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/56189092)».
6. Восени 2016 року деякі керівники поліції Полтавщини, не згодні з результатами переатестації після реформи поліції, звернулися до адмінсуду. Суддя Канигіна Т.С. була головуючою суддею щонайменше у двох таких справах. Зокрема, вона розглянула позови начальника Хорольського відділу поліції ОСОБА_4 та начальника Крюківського відділення поліції (м. Кременчук) ОСОБА_5, які не пройшли атестації. Суд вирішив, що цих посадовців взагалі не мали права направляти на переатестацію, і скасував результати атестації. Обидва рішення не були змінені за результатами перегляду судами вищих інстанцій.
Кандидат 21 квітня 2025 року ухвалила рішення у справі за позовом ОСОБА_6 – колишньої заступниці керівника служби у справах дітей виконкому Подільської райради міста Полтави, яку звільнили у серпні 2024 року після скандалу з незаконним збиранням персональних даних батьків (пов’язаного з передвиборчою агітацією ексмера Олександра Мамая). Суддя Канигіна Т.С. визнала звільнення незаконним та поновила позивачку на посаді, з виплатою їй компенсації за час вимушеного прогулу в сумі 252 тис. грн. У рішенні зазначено, що відповідач (райрада) не довів факту «грубого порушення трудових обов’язків» ОСОБА_6 і не надав жодних доказів проведення службового розслідування перед звільненням. Це свідчить про серйозні недоліки в діях роботодавця, тому суд став на бік звільненої чиновниці.
Стосовно обставин, викладених у висновку ГРД, кандидат надала довідку Національного агентства з питань запобігання корупції від 18 серпня 2021 року № 450/21 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік, поданої ОСОБА_1 Володимирівною, суддею Верховного Суду України. Однак вона не надала пояснень щодо майнового стану своєї матері та своїх взаємовідносин майнового характеру з матір’ю. До письмових пояснень кандидат також долучила документи, які свідчать про підстави призначення пенсії її чоловікові.
Під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Комісією під час співбесіди з кандидатом 22 травня 2025 року обговорено обставини, викладені у інформації ГРД, а також інформацію, яка викликала запитання у членів Комісії, та встановлено таке.
Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність, чесність, неупередженість, сумлінність, непідкупність, дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті, законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники.
Для встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання за визначеними Положенням показниками також може бути досліджено загальновідому і загальнодоступну інформацію.
Сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
Відповідно до підпункту 5 пункту 19 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно, підтримує та вдосконалює свої професійні знання та навички шляхом постійного навчання та підвищення кваліфікації з метою компетентного виконання посадових обов’язків та інших повноважень.
Згідно з шостим показником Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, «компетентність та старанність є необхідними умовами для виконання суддею своїх обов’язків».
Законом про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Україна повністю визнала юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Комісія відзначає, що під час співбесіди суддя лише продемонструвала виконання нею як суддею вимоги статті 89 Закону, навела традиційні канали пошуку інформації, юридичної практики, не виявила належного рівня підвищення свого професійного рівня, знань, безперервного розвитку та розуміння переваг та недоліків сучасних програмних продуктів, які впроваджуються в міжнародній системі судочинства практиці та системі судочинства України зокрема.
Також кандидат не продемонструвала достатніх знань релевантної практики Європейського суду з прав людини. Отримані під час співбесіди відповіді кандидата не переконали членів Комісії у тому, що Канигіна Т.С. на належному рівні знає та аналізує практику Європейського суду з прав людини, що може свідчити про недостатню ретельність судді у підтриманні свого професійного рівня та призвести до прийняття помилкових рішень у майбутньому, а також.
Отже, указані обставини зумовлюють зниження оцінки на 15 балів за показником сумлінності. Проте це не є істотним, а тому недостатньо для визнання кандидата такою, що не відповідає показнику.
Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав, якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності.
Відповідно до підпункту 7 пункту 21 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав, якщо, зокрема, але не виключно, під час набуття або відчуження прав на об’єкт цивільних прав суддею (кандидатом на посаду судді) та членами його сім’ї дотримано вимоги антикорупційного законодавства, законодавства про оцінку та оціночну діяльність, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, податкового законодавства, нормативних актів Національного банку України, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до четвертого та шостого показників Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, «суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності», «компетентність та старанність є необхідними умовами для виконання суддею своїх обов’язків».
Кодекс суддівської етики, затверджений рішенням XX чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року, визначає, що суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону.
Згідно з вимогами частини другої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), зазначаються відомості, зокрема, про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.
Кандидат з 2015 року приступила до виконання обов’язків судді Полтавського окружного адміністративного суду, що передбачає наявність місця проживання за місцем знаходження суду у м. Полтава.
Кандидат неодноразово під час проходження різних процедур, зокрема кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, а також під час співбесіди 22 травня 2025 року, доводила точку зору, що з урахуванням роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції щодо декларування вона не має обов’язку декларувати будь–якого об’єкта нерухомості у м. Полтава, оскільки проживання у орендованих квартирах не має постійного характеру, вона часто переїжджає.
Вказані пояснення є неприйнятними з точки зору стороннього спостерігача. Крім того, кандидат не надала жодної інформації про місця її проживання у м. Полтава протягом останніх 9 років. Особливе значення у цьому аспекті має оплатність/безоплатність користування житловими об’єктами. Канигіна Т.С. не надала жодних конкретних пояснень з цього питання, які б спростували обґрунтований сумнів представників громадськості.
У цьому контексті Канигіна Т.С. як суддя не демонструє неухильного дотримання принципу цивільного законодавства щодо укладення договорів про оренду (користування) житловими приміщеннями та антикорупційного законодавства щодо його декларування.
Комісія не оцінює цих обставин як «істотну невідповідність», однак це не означає, що вони не можуть бути визначені як суттєва невідповідність, яка має своїм наслідком зниження балів за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».
Таким чином, Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила зменшити бали за «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» критеріїв професійної етики та доброчесності на 15 балів.
Пунктом 4.7 четвертого показника Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, визначено, що суддя має бути обізнаний про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумних заходів з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини.
Відповідно до майнових декларацій Канигіної Т.С. вона постійно користується разом з чоловіком квартирою загальною площею 65,8 кв.м, яка розташована у м. Києві та належить на праві власності матері кандидата, судді у відставці.
Обставини набуття у власність вказаного об’єкта нерухомості викликають обґрунтований сумнів у стороннього спостерігача, зважаючи на те, що значну частину коштів на її придбання власник отримала на виконання рішення суду. Йдеться про стягнення коштів за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Західінкомбанк», третя особа ВАТ «Акціонерна компанія «Київреконструкція», про визнання недійсними договорів про участь у Фонді фінансування будівництва; визнання недійсним договору про уступку майнових прав та стягнення з ТОВ «Західінкомбанк» на користь матері кандидата у рахунок відшкодування збитків коштів у розмірі 304 000,00 грн.
Не ставлячи під сумнів законності судових рішень, має місце застереження щодо статусу позивача (матері кандидата), яка на момент звернення до суду була суддею Верховного Суду України.
Вказана обставина оцінюється з огляду на те, що кандидат до 2013 року проживала з матір’ю, зазначені події відбувалися саме у період спільного проживання. Враховується й те, що Канигіна Т.С. постійно проживає у цій квартирі.
Під час співбесіди кандидату ставилися запитання щодо обставин набуття близькою особою коштів на квартиру, але кандидат ухилилася від надання пояснень, не продемонструвала відкритості у цьому питанні.
Також у цьому аспекті кандидат не надала пояснень, розрахунків та підтверджувальних документів щодо інших майнових питань, зокрема вартості відпочинку, можливості накопичення грошових активів, фінансових зобов’язань.
Таким чином ,Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила зменшити бали за за показником «Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу» критеріїв професійної етики та доброчесності на 15 балів.
Водночас Комісія вважає, що вказані вище обставини в їх сукупності не є достатніми для визнання Канигіної Т.С. такою, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Досліджену інформацію належним чином враховано Комісією при дослідженні досьє та проведення співбесіди, що знайшло своє відображення при зниженні балів за кожне виявлення порушення правил та/або норм.
З огляду на вказане критерії доброчесності та професійної етики оцінено у 255 балів.
VІ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
|
Критерії |
Показники |
Бал за показник |
Бал за критерій |
|
Професійна компетентність |
Загальні знання у сфері права та знання зі спеціалізації суду відповідного рівня |
130 |
337,6 |
|
Когнітивні здібності |
42,6 |
||
|
Знання історії української державності |
40 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
125 |
||
|
Особиста компетентність |
Рішучість та відповідальність |
19,00 |
37,67 |
|
Безперервний розвиток |
18,67 |
||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
9,33 |
37,67 |
|
Ефективна взаємодія |
9,67 |
||
|
Стійкість мотивації |
8,67 |
||
|
Емоційна стійкість |
10,00 |
||
|
Доброчесність та професійна етика |
Незалежність |
255 |
255 |
|
Чесність |
|||
|
Неупередженість |
|||
|
Сумлінність |
|||
|
Непідкупність |
|||
|
Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті |
|||
|
Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сімʼї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу |
|||
|
Всього |
667,94 |
||
Таким чином, кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критеріями доброчесності та професійної етики.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного адміністративного суду Канигіна Тетяна Сергіївна набрала 667,94 бала.
2. Визнати Канигіну Тетяну Сергіївну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК
Члени Першої палати Ярослав ДУХ
Роман КИДИСЮК
Роман САБОДАШ
Руслан СИДОРОВИЧ
