573/ас-25

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА (доповідач),

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК,

за участі: кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Володимира КРАСНОПОЛЬСЬКОГО,

уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Марії ГОРБАНЬ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Краснопольського Володимира Остаповича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

За змістом частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Краснопольський Володимир Остапович звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Краснопольського В.О. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

Краснопольський В.О., дата народження – __________ року, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2004 році кандидат закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

У 2016 році Краснопольський В.О. отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (рішення Ради адвокатів Львівської області від 29 січня 2016 року № 48).

Краснопольський В.О. має досвід професійної діяльності адвоката щонайменше сім років (на момент подання заяви про допуск до участі в конкурсі).

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 та від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Краснопольський В.О. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

професійна компетентність	когнітивні здібності	57,1	375,1
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та зі спеціалізації суду	149
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	129

Отже, кількість балів, отриманих кандидатом за кваліфікаційний іспит, свідчить про його відповідність критерію професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Краснопольського В.О.

Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів із інформацією щодо кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Краснопольського В.О. вимогам до кандидата на посаду судді.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Краснопольського В.О.

Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема кандидатів на посади суддів Чернігівського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 19 травня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Краснопольського В.О. визначено члена Комісії Богоноса М.Б.

Комісією в межах наданих повноважень надіслано запити до таких органів державної влади: Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України.

У відповідь на запити отримано інформацію стосовно кандидата, яку долучено до матеріалів досьє.

26 травня 2025 року Комісія надіслала кандидату на посаду судді апеляційного загального суду лист № 21-4281/25, у якому запропоновано надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою.

10 червня 2025 року до Комісії надійшли пояснення Краснопольського В.О. на виконання листа Комісії від 26 травня 2025 року № 21-4281/25. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 13 листопада 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений рішенням ГРД 13 листопада 2025 року.

Членом Комісії – доповідачем (лист від 13 листопада 2025 року № 32 дпс-1172/24) надіслано зазначений висновок кандидату та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює обставини, викладені у висновку ГРД.

До Комісії 18 листопада 2025 року надійшли пояснення кандидата щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії відповідних документів.

Під час підготовки до співбесіди доповідачем надіслано запити до Краснопольського В.О., Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області.

Відповіді Краснопольського В.О., Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області долучено до матеріалів досьє.

Краснопольському В.О. було надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з кандидатом проведено 20 листопада 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами, встановлено відсутність обставин, що перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:

1. Рішучість та відповідальність.

2. Безперервний розвиток.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, що мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення членів Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат спроможний до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме в процесі співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Оцінюючи відповідність кандидата критерію особистої компетентності за показниками «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», Комісія враховує таке.

Як уже зазначалось, кандидату на посаду судді апеляційного загального суду надіслано листа Комісії від 26 травня 2025 року № 21-4281/25, у якому запропоновано надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на його думку, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

10 червня 2025 року до Комісії надійшли пояснення Краснопольського В.О. на виконання листа Комісії від 26 травня 2025 року № 21-4281/25, які долучено до матеріалів досьє. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

Під час співбесіди з кандидатом було обговорено кожен із показників критерію особистої компетентності та поставлено кандидату уточнювальні запитання.

Так, у пункті 1.2 «Інформація щодо відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності за показником «Безперервний розвиток» кандидатом зазначено таку інформацію: «Постійно беру участь у заходах з підвищення кваліфікації, що підтверджується сертифікатами про участь у заходах з підвищення кваліфікації та витягом з єдиного реєстру адвокатів України. Дані документи підтверджують систематичний професійний розвиток.

Вивчаю «Етичне право» регулювання штучного інтелекту та захисту персональних даних, усвідомлюючи важливість цього напрямку для майбутнього правового регулювання…».

Під час співбесіди кандидату були поставлені запитання з метою з’ясування змісту який він вкладає у поняття «Етичне право», програми курсу, а також платформи (майданчика) на якій проводиться навчання.

Кандидат пояснив, що вказане стосується обробки персональних даних і використання інформації, це питання в галузі штучного інтелекту, що тільки починає розвиватись. В Україні це питання нормативно не врегульовано, але Міністерство цифрової трансформації України прийняло Кодекс добровільної етики відповідального використання штучного інтелекту, в якому передбачено 8 принципів його використання.

Членом Комісії зауважено, що в такому випадку коректніше говорити про етичні вимоги в процесі певних видів діяльності, наприклад використання штучного інтелекту. Кандидат визнав, що сьогодні передчасно говорити про існування такої галузі як «етичне право», і тим самим поставив під сумнів реальність та ефективність зазначеної ним діяльності щодо безперервного розвитку.

Краснопольський В.О. надав до Комісії копії сертифікатів про участь у заходах з підвищення кваліфікації адвокатів, які засвідчують, що він взяв участь у двох семінарах – 31 березня 2018 року (тривалість чотири години); 19 травня 2018 року (тривалість п’ять годин).  

Також кандидат надав копію посвідчення Приватного вищого навчального закладу «Львівський університет бізнесу та права», з якої вбачається, що у період з 15 грудня 2015 року до 15 січня 2016 року Краснопольський В.О. пройшов повний курс навчання за напрямом «Англійська мова в туристичній індустрії та готельно-ресторанному бізнесі».

Крім того, Краснопольський В.О. надав витяг з Єдиного реєстру адвокатів України, в якому міститься інформація про підвищення ним кваліфікації у 2019–2025 роках.

Як вбачається з відомостей, зазначених Краснопольським В.О. у пункті 1.2 «Інформація щодо відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності за показником «Безперервний розвиток», свій систематичний професійний розвиток він пов’язує з участю в заходах з підвищення кваліфікації, в яких брав участь як адвокат.

Комісія критично оцінює такі твердження кандидата, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» професійним обов’язком адвоката під час здійснення адвокатської діяльності є підвищення ним професійного рівня. Тому посилання кандидата, який є адвокатом, на формальне виконання ним обов’язків як на ознаку безперервного розвитку, що мало б надати йому перевагу у конкурсній процедурі порівняно з іншими кандидатами, видається непереконливим.

Ураховуючи викладене, Комісія зазначає, що кандидат не продемонстрував належних свідомих та послідовних зусиль, спрямованих на професійний саморозвиток, який міг би надавати йому перевагу за цим показником.

Стосовно участі в двох семінарах у 2018 році та проходження курсу навчання з вивчення англійської мови, який тривав один місяць з грудня 2015 року до січня 2016 року, Комісія вважає, що відомості про участь у заходах які відбувалися в далекому минулому (7–10 років тому) є недостатньо релевантними для того, аби підтвердити належний рівень професійного розвитку кандидата та оцінити його як достатній на момент проведення цього конкурсу.

Пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами колегії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
особиста компетентність	рішучість	14	14	14	14	29
	відповідальність
	безперервний розвиток	15	15	15	15

За результатами оцінки письмових пояснень та інших матеріалів, долучених до досьє, співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 29 балів із 50 можливих, що нижче 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат не відповідає критерію особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:

1. Ефективна комунікація.

2. Ефективна взаємодія.

3. Стійкість мотивації.

4. Емоційна стійкість.

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Як і при оцінюванні особистої компетентності, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, що мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Аналогічно оцінюванню особистої компетентності при оцінюванні критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані Краснопольським В.О. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами колегії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
соціальна компетентність	ефективна комунікація	9	9	9	9	37,67
	ефективна взаємодія	9	9	9	9
	стійкість мотивації	10	9	10	9,67
	емоційна стійкість	10	10	10	10

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також із урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, що забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виснує, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності порушення правил та/або норм.

Згідно з пунктом 5.10. Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді), припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Для оцінки відповідності кандидата показникам критерію використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, що є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо невідповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).

Відповідно до пункту 5.12. Положення кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата.

При цьому істотність порушень встановлюється Комісією в закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Кожне зниження балів повинно бути мотивовано в рішенні Комісії (пункт 5.13 Положення).

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

До Комісії 13 листопада 2025 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 13 листопада 2025 року (далі – висновок).

У висновку вказано, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав», «Чесність», «Відповідність рівня життя задекларованим доходам» (пункти 18, 21, 22 Єдиних показників). Вказана невідповідність полягає у наступному.

1. Дружина кандидата придбала автомобіль марки Audi A3 за ціною, в чотири рази нижчою за ринкову. У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), за 2023 і 2024 роки кандидат вказує про перебування у власності дружини ОСОБА_1 автомобіля Audi A3 2012 року випуску, дата набуття 04 квітня 2023 рік, вартість 95 000 грн (еквівалент 2 597,86 дол. США). ГРД зазначає, що навіть зараз вартість такого транспортного засобу стартує від 7 000 дол. США.

Водночас цей же автомобіль, що підтверджується збігом номерного знака (НОМЕР_1), у 2023 році на сайті auto.ria.com продавався за 492 803 грн або за 11 700 дол. США. З огляду на цю інформацію виникає обґрунтований сумнів у тому, що автомобіль придбано за ціною 95 000 грн.

2. Кандидат придбав автомобіль марки Toyota Camry за ціною, вдвічі нижчою за ринкову. У Декларації за 2024 рік кандидат вказує про перебування у його власності автомобіля Toyota Camry 2015 року випуску, дата набуття 18 квітня 2024 року, вартістю 354 600 грн (еквівалент 8 945 дол. США). Водночас цей же автомобіль, що підтверджується збігом номерного знака (НОМЕР_2), у 2024 році на сайті auto.ria.com продавався за 614 952 грн або за 14 600 дол. США.

3. 30 квітня 2024 року дружина кандидата придбала житловий будинок площею 116,9 кв.м та прилеглу земельну ділянку площею 251 кв.м за адресою: Львівська область, селище Рудне, АДРЕСА_1. Вартість будинку склала 1 851 000 грн, а земельної ділянки – 17 000 грн. Тобто сумарно дружина кандидата заплатила за нерухомість близько 47 257 дол. США.

З огляду на наявні в мережі оголошення про продаж нерухомості у селищі Рудному така вартість будинку і земельної ділянки виглядає значно заниженою. ГРД вважає, що дійсна вартість об’єкта може становити  від 72 000 до 155 000 дол. США.

На думку ГРД, кандидат значно занизив реальну вартість придбаних автомобілів та об’єктів нерухомого майна. Купівля транспортних засобів та нерухомості за очевидно суттєво заниженою ціною свідчить про можливе намагання приховати реальний стан доходів і майнового становища. Такі дії викликають обґрунтовані сумніви у доброчесності кандидата, оскільки свідчать про викривлення інформації щодо власних активів, можуть бути спрямовані на приховування незаконного збагачення або ухилення від пояснень стосовно джерел походження коштів, що може негативно вплинути на суспільну довіру до майбутнього судді.

ГРД виснує, що заниження вартості придбаного майна у Декларації є проявом недоброчесної поведінки, що підриває авторитет правосуддя та суперечить стандартам професійної етики судді.

Додатково ГРД надала інформацію, що сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень кандидата, зокрема:

– кандидат не декларує жодного нерухомого майна у Києві чи Київській області, однак працює за сумісництвом на посаді директора ТОВ «Моньє Девелопмент Проджектс», яке розташоване у Київській області, за адресою: Броварський район, селище міського типу Калинівка, вулиця Ігорєва, будинок 12;

– у Деклараціях за 2022 і 2023 роки кандидат відображає інформацію про право власності, набуте з 06 серпня 2015 року, на автомобіль Toyota Corolla 2005 року випуску, вартістю 90 000 грн (еквівалент 4 173 дол. США). Проте навіть зараз за пошуком на сайті auto.ria.com вартість такого автомобіля стартує від 4 500 дол. США, що може свідчити про її заниження кандидатом.

Краснопольський В.О. не погодився з твердженнями ГРД та надав пояснення щодо зазначених вище обставин.

Стосовно автомобіля Audi A3, який належить дружині, кандидат пояснив, що його ціна була обумовлена технічними недоліками (проблеми з коробкою передач та двигуном). Автомобіль придбаний відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 01 квітня 2023 року, укладеного між ПП «Авто-Фортуна» та ОСОБА_1. Ціна автомобіля визначена договором та становила 95 000 грн. Додатково кандидат надав звіт про оцінку транспортного засобу від 25 березня 2023 року.

Під час співбесіди Краснопольський В.О. зазначив, що тривалий час займався ремонтом цього автомобіля, на який було витрачено приблизно 5 000–7 000 дол. США.

Стосовно придбання автомобіля Toyota Camry 2015 року випуску за ціною 354 600 грн (еквівалент 8 945 дол. США) кандидат пояснив, що автомобіль придбавався у знайомого, вартість автомобіля була узгоджена сторонами.

Комісією оглянуто звіт про оцінку транспортного засобу Audi A3 від 25 березня 2023 року, а також договір купівлі-продажу транспортного засобу від 01 квітня 2023 року № 5959/23/012443 та встановлено, що ціна транспортного засобу, зазначена у документах, становить 95 000 грн.

Однак сумнів ГРД і полягає у тому, що документарна вартість транспортного засобу не відповідає фактичній.

Згідно з пунктом 1 Єдиних показників обґрунтований сумнів – наявність відповідних та достатніх фактичних даних, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що суддя (кандидат на посаду судді) може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики;

Звичайна розсудлива людина – законослухняна людина, яка, достатньою мірою інформована про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони.

Оцінюючи ситуацію на предмет достатності підстав для виникнення обґрунтованого сумніву у відповідності задекларованої вартості такого майна фактичній вартості його набуття, Комісія враховує таке.

Згідно з отриманими Комісією відомостями з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, у розділі «Історія ТЗ»  міститься інформація, що автомобіль Audi A3 2012 року випуску до перереєстрації на нового власника (дружину кандидата) був зареєстрований за державним реєстраційним номером (далі – ДРН) НОМЕР_1.

ГРД повідомила, що автомобіль Audi A3 із ДРН НОМЕР_1 у 2023 році був виставлений для продажу на сайті auto.ria.com за ціною 492 803 грн, або 11 700 дол. США.

Стосовно Toyota Camry 2015 року випуску, то у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів вказано, що цей транспортний засіб до його перереєстрації на нового власника (кандидата на посаду судді) був зареєстрований за ДРН НОМЕР_2.

Із наданої ГРД інформації встановлено, що автомобіль Toyota Camry 2015 року випуску із ДРН НОМЕР_2 був виставлений для продажу на сайті auto.ria.com за ціною 614 952 грн або 14 600 дол. США.

Враховуючи зазначене, Комісія погоджується із доводами ГРД про те, що, на думку звичайної розсудливої людини, може видаватися незрозумілим, як транспортні засоби, виставлені для продажу за ціною 492 803 грн (11 700 дол. США.) та 614 952 грн (14 600 дол. США.), були придбані дружиною кандидата та кандидатом за ціною 95 000 грн та 354 600 грн.

Згідно з абзацом другим пункту 13 Єдиних показників, набуття об’єктів цивільних прав за ціною, що істотно відрізняється від ринкової, не свідчить про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) Показникам за умови наявності переконливих пояснень, які виключають обґрунтований сумнів у достовірності, розумності, правомірності такої ціни, та відсутності обставин, які свідчать про приховування реальних доходів чи витрат, уникнення дотримання вимог закону, ухилення від оподаткування чи іншу недоброчесну мету.

Кандидат пояснив, що ціна на вказані транспортні засоби зумовлена їх негативним технічним станом, транспортні засоби потребували ремонту та значних фінансових вкладень.

Комісія вважає пояснення кандидата непереконливими, оскільки ним не підтверджено наявності недоліків технічного стану транспортного засобу та фактів його дороговартісного ремонту, що викликає обґрунтований сумнів у достовірності та розумності задекларованої ціни їх придбання.

Стосовно придбання у 2024 році дружиною житлового будинку площею 116,9 кв.м та земельної ділянки площею 251 кв.м у селищі Рудне Львівської області кандидат пояснив, що вказані об’єкти нерухомості придбані відповідно до договору купівлі-продажу від 30 квітня 2025 року.

Кандидат зазначив, що на земельній ділянці знаходиться будинок котеджного типу, земельна ділянка фактично є прибудинковою територією та не має самостійної комерційної ціни. Вартість земельної ділянки підтверджена висновком про вартість об’єкта оцінки від 12 квітня 2024 року та рецензією № 12042024-02.

Також Краснопольський В.О. зазначив, що згідно з довідкою про оціночну вартість об’єкта нерухомості від 06 листопада 2025 року № 201-20251106-0010715131 на даний час вартість цієї ділянки оцінюється в 13 435,07 грн.

Краснопольський В.О. надав копії висновку про вартість об’єкта оцінки від 12 квітня 2024 року та рецензії ТОВ «Регіональний центр оцінки» № 12042024-02; копію довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості від 06 листопада 2025 року № 201-20251106-0010715131.

Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 30 квітня 2024 року ОСОБА_1 придбала житловий будинок зі всіма приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться АДРЕСА_1 в смт Рудне Львівського району Львівської області, та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0251 га. Продаж вчинено за 1 868 000 грн, з яких 1 851 000 грн сплачено за житловий будинок, а 17 000 грн – за земельну ділянку.

У висновку про вартість об’єкта оцінки від 12 квітня 2024 року вказано про здійснення оцінки земельної ділянки, загальною площею 0,0251 га, що розташована за адресою: Львівська область, смт Рудне, АДРЕСА_2, та зазначено, що ринкова вартість об’єкта оцінки становить без ПДВ 16 508 грн.

Комісія погоджується з твердженнями ГРД, що з огляду на наявні в мережі «Інтернет» оголошення про продаж нерухомості в смт Рудному Львівського району Львівської області така вартість будинку і земельної ділянки виглядає значно заниженою.

Комісія зазначає, що пунктом 13 розділу ІІ Єдиних показників передбачено, якщо об’єкт цивільних прав набутий за ціною, що істотно відрізняється від ринкової, то під час оцінки відповідності витрат на його набуття законним доходам ураховується ринкова ціна на аналогічні об’єкти на момент набуття.

Відповідно до пункту 21 розділу ІІІ Єдиних показників «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності.

Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав не викликає обґрунтованого сумніву, якщо, зокрема, але не виключно: право на об’єкт цивільних прав за оплатним договором набуте суддею (кандидатом на посаду судді) або членами його сім’ї за ціною, що істотно не відрізняється від ринкової вартості.

Комісія зауважує, що навіть правомірний за зовнішніми ознаками правочин може викликати сумніви щодо достовірності зазначеної в ньому вартості предмета купівлі-продажу та можливого заниження цієї вартості. Відображення вартості майна, що не відповідає його фактичній вартості (заниження ціни предмета купівлі-продажу), є негативним явищем, оскільки унеможливлює оцінювання реального майнового стану кандидата та членів його сім’ї і ускладнює порівняння їх доходів і видатків. Це також може порушувати правила грошових розрахунків і фінансового моніторингу та може мати ознаки якщо не ухилення від оподаткування, то принаймні свідомого сприяння йому.

Оцінка наведених фактів і обставин дає підстави для висновку, що з погляду звичайної розсудливої людини виникає сумнів щодо відповідності кандидата досліджуваному показнику критерію доброчесності.

За результатами дослідження досьє кандидата Комісією встановлено обставини, що не вказані у висновку ГРД, однак не можуть бути залишені поза увагою.

Згідно з пунктами 8, 9 розділу ІІ Єдиних показників для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». Інформація, джерела походження якої установити неможливо, не має доказової сили під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді). Таку інформацію може перевірити суб’єкт оцінювання. Анонімні повідомлення не розглядаються.

Під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам може використовуватись інформація із кримінальних, адміністративних, цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення або дисциплінарних проваджень.

Оцінювання відповідності Показникам судді (кандидата на посаду судді) може ґрунтуватися на інформації без часових обмежень, з урахуванням давності та подальшої поведінки судді (кандидата на посаду судді).

У досьє кандидата містяться рішення Личаківського районного суду міста Львова від 13 січня 2016 року у справі № 463/6190/15-ц та договір купівлі-продажу житлового будинку і земельної ділянки від 15 березня 2016 року.

Комісія зауважує, що рішення Личаківського районного суду міста Львова від 13 січня 2016 року набрало законної сили, а тому у процедурі кваліфікаційного оцінювання висновки суду не можуть переоцінюватися. У процедурі кваліфікаційного оцінювання підлягає аналізу виключно поведінка Краснопольського В.О. щодо ініціювання спору, формування юридичної позиції, представлення її у суді, вчинення ним дій для виконання рішення суду та подальшої реалізації майна, набутого у власність на підставі рішення від 13 січня 2016 року у справі № 463/6190/15-ц.

Так, із рішення від 13 січня 2016 року у справі № 463/6190/15-ц з’ясовано, що у грудні 2015 року кандидат звернувся до суду із цивільним позовом.

24 грудня 2015 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі № 463/6190/15-ц.

Предметом позову стали такі позовні вимоги:

– визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_3 у м. Львові загальною площею 90,6 кв.м, з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки загальною площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: м. Львів, АДРЕСА_3, укладений 20 жовтня 2015 року між Краснопольським В.О. та ОСОБА_2 в особі її повноважного представника ОСОБА_3;

– визнати право власності на житловий будинок АДРЕСА_3 у м. Львові та право власності на земельну ділянку площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: м. Львів, АДРЕСА_3.

Позов адресовано ОСОБА_4, яка, за словами позивача, на момент пред’явлення позову проживала у спірному будинку та не бажала із нього виселятися, обґрунтовуючи свою позицію тим, що будинок переданий їй у користування, за що вона сплачує комунальні послуги.

Із урахуванням предмету позову та суб’єктів правовідносин, які Краснопольський В.О. вважав спірними, а також статусу особи, до якої пред’явлено позовні вимоги, у засіданні Комісії обговорено такі питання: 1) чи була ОСОБА_4 стороною договору, про визнання дійсним якого пред’явлено позов; 2) чи виникло у кандидата (Краснопольського В.О.) право власності на вказані об’єкти нерухомості, на якій підставі та коли, адже підстава позову пов’язана із усуненням перешкод у здійсненні права власності; 3) чи була ОСОБА_4 особою, яка оспорювала, не визнавала чи порушувала право власності позивача на вказані вище об’єкти нерухомого майна; 4) чи ухилялася сторона договору та у який спосіб від його нотаріального посвідчення?

Проаналізувавши пояснення кандидата та відповіді на поставлені запитання, Комісія дійшла висновку, що його підхід при ініціюванні спору та формуванні власної позиції заснований на домінуванні власного майнового інтересу. Висновок ґрунтується на таких обставинах.  

Між кандидатом та ОСОБА_3, який був представником ОСОБА_2 (власниця будинку та земельної ділянки), 20 жовтня 2015 року укладено договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_3 у м. Львові та земельної ділянки площею 0,1 га, яка призначена для обслуговування цього будинку.

Договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки не був нотаріально посвідчений.

Краснопольський В.О. стверджував, що цього ж дня між ним та представником підписано акт прийому-передачі відчужуваного нерухомого майна, за що представник продавця отримав обумовлені договором кошти в сумі 960 000 грн (кандидат вказав про те, що факт передачі коштів підтверджується нотаріально посвідченою заявою від 24 листопада 2015 року, однак не зміг пояснити, як заявою, складеною більше як через місяць, міг бути підтверджений факт передачі коштів 20 жовтня 2015 року та які правові наслідки її нотаріального посвідчення).

Особливу увагу привернув той факт, що власниця будинку та земельної ділянки померла 21 жовтня 2015 року, тобто наступного дня після підписання договору від 20 жовтня 2015 року.

У відповідь на запитання, поставлені у процесі обговорення, кандидат пояснив, що смерть ОСОБА_2 наступного дня після підписання її представником договору і стала тією обставиною, яка перешкоджала нотаріальному посвідченню договору від 20 жовтня 2015 року, що й спонукало звернутися до суду із позовом про визнання договору дійсним на підставі статті 220 Цивільного кодексу України.

Кандидат не зміг чітко та переконливо пояснити як, у який спосіб та коли ним проводився огляд придбаного майна та чи не суперечив позов про визнання права власності, поданий до суду менше як через два місяці після смерті колишнього власника майна, інтересам його потенційних спадкоємців; як він у статусі позивача зміг переконати суд ще до спливу строку для прийняття спадщини, що єдиним спадкоємцем померлої власниці був її син, який помер 26 серпня 1996 року.

Водночас Комісією з’ясовано, що ОСОБА_2 (власниця, яка, за словами кандидата, через похилий вік та за станом здоров’я не змогла прибути до нотаріуса для посвідчення договору від 20 жовтня 2015 року) цього ж дня (20 жовтня 2015 року) оформила довіреність на ім’я ОСОБА_3, яку посвідчено нотаріально, для представництва своїх інтересів при продажу будинку та земельної ділянки, на якій розташований будинок.

Із вказаних причин у засіданні Комісії кандидату адресовано декілька запитань: як ОСОБА_2 змогла бути присутньою при нотаріальному посвідченні довіреності від 20 жовтня 2015 року та чому не змогла взяти участь у вчиненні цього ж дня нотаріальної дії щодо об’єктів нерухомого майна; чому та у який спосіб за наявності нотаріальної довіреності, оформленої 20 жовтня 2015 року, ОСОБА_3 (представник ОСОБА_2) ухилився від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, підписаного 20 жовтня 2015 року; чи не вбачав кандидат фінансових ризиків, передаючи ОСОБА_3 кошти у сумі 960 000 грн, в день коли договір купівлі-продажу не був посвідчений та й, за словами кандидата, не міг бути посвідченим нотаріально?

На вказані запитання кандидат не зміг надати чітких, послідовних та переконливих відповідей, які б спростовували сумнів у добросовісності та правомірності його поведінки при формуванні власної юридичної позиції щодо майнового інтересу, звернення до суду, підтримання позиції у суді та набуття права власності на нерухоме майно.

Рішенням Личаківського районного суду міста Львова позов Краснопольського В.О. задоволено. Визнано дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_3 у м. Львові та земельної ділянки загальною площею 0,1 га, що знаходиться за цією ж адресою, укладений 20 жовтня 2015 року між Краснопольським В.О. та ОСОБА_2 в особі її повноважного представника ОСОБА_3; визнано за Краснопольським В.О. право власності на житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою м. Львів, АДРЕСА_3.

Вказане рішення стало підставою для набуття кандидатом права власності на зазначені вище об’єкти нерухомого майна.

Крім того, з Єдиного державного реєстру судових рішень Комісії стало відомо, що, будучи достеменно обізнаним про смерть ОСОБА_2 (смерть настала 21 жовтня 2015 року), Краснопольський В.О. 07 грудня 2015 року звернувся до Личаківського районного суду міста Львова з позовом до померлої ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу (ухвала Личаківського районного суду міста Львова від 07 грудня 2015 року у справі № 463/6070/15-ц).

Під час співбесіди кандидат пояснив, що у нього були певні сумніви щодо сторони за позовною заявою, однак вважав допустимими такі дії для захисту матеріального інтересу, який виник у зв’язку з придбанням нерухомого майна.

Враховуючи досвід професійної діяльності у сфері права, а також самопозиціонування кандидата особою, рівень професійної компетентності якої є достатнім для зайняття посади судді у суді апеляційної інстанції, Краснопольський В.О. не міг не розуміти, що підстав для пред’явлення позову до померлої особи немає, а також правових наслідків цих дій.

Незважаючи на те, що така поведінка за зовнішніми (формально – юридичними) ознаками може видаватися законною, Комісія вважає, що з погляду звичайної розсудливої людини проаналізовані вище дії кандидата викликають обґрунтований сумнів у його відповідності критерію доброчесності за показниками «Чесність» та «Законність джерел походження майна».

Водночас Комісія звернула увагу на те, що трохи більше як через місяць після набуття (реєстрації) права власності на житловий будинок та земельну ділянку за 960 000 грн це нерухоме майно відчужено Краснопольським В.О. за ціною 600 000 грн.

Так, згідно з договором купівлі-продажу від 15 березня 2016 року Краснопольський В.О. продав житловий будинок АДРЕСА_3 у м. Львові та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку) за цією ж адресою.

Пунктом 2.1 цього договору передбачено, що продаж предмета договору вчиняється за 600 000 грн, з яких вартість житлового будинку становить 400 000 грн та вартість земельної ділянки становить 200 000 грн.

У пункті 1.2 договору вказано, що житловий будинок та земельна ділянка належать продавцю на праві приватної власності згідно з рішенням Личаківського районного суду міста Львова від 13 січня 2016 року у справі № 463/6190/15-ц, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03 лютого 2016 року.

І хоча кандидат пояснив, що йому було байдуже, за якою ціною відчужувати це майно з огляду на те, що вважав його «проблемним активом», Комісія, враховуючи ціну придбання будинку та земельної ділянки, місце розташування цих об’єктів та їх потенційну цінність, вважає, що звичайною розсудливою людиною пояснення Краснопольського В.О. можуть сприйматися непереконливими і недостовірними, що є підставою для обґрунтованого сумніву у відповідності кандидата критерію доброчесності.

Згідно з пунктом 14 розділу ІІІ Єдиних показників оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді), зокрема, показникам «Чесність» та «Законність джерел походження майна».

Відповідно до пункту 18 розділу ІІІ Єдиних показників чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно завжди, а не лише під час виконання своїх посадових обов’язків, поводився відповідно до свого статусу, проявляв гідність і добропорядність, діяв згідно з вимогами законодавства, правилами професійної етики, вимогами академічної доброчесності, іншими етичними нормами щодо чесності.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав», якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності (пункт 21 розділу ІІІ Єдиних показників).

Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав не викликає обґрунтованого сумніву, якщо, зокрема, але не виключно: дії судді (кандидата на посаду судді), спрямовані на набуття прав на об’єкти цивільних прав, не суперечать вимогам законодавства, правилам професійної етики та є добросовісними; підстави та порядок набуття суддею (кандидатом на посаду судді) та членами його сім’ї права на об’єкт цивільних прав не мають очевидних ознак невідповідності вимогам законодавства, про які суддя (кандидат на посаду судді) та члени його сім’ї не могли не знати (підпунктт 1 та 6 пункту 21 розділу ІІІ Єдиних показників).

Велика Палата Верховного Суду в пунктах 183, 184 постанови від 20 листопада 2025 року у справі № 990/148/24 зазначила, що кандидат, який бере участь у конкурсі на посаду судді, повинен усвідомлювати, що усі обставини його життя можуть бути предметом уваги та обговорення. І лише у разі його відповідності найвищим стандартам поведінки він може бути визнаний таким, що відповідає таким критеріям.

Оскільки доброчесність є морально-етичною, а не правовою категорією, то обставини, що свідчать про недоброчесність кандидата на посаду судді, оцінюються насамперед з морально-етичного погляду. Навіть правомірні та законні дії кандидата можуть оцінюватися як такі, що не узгоджуються з поняттям доброчесності, виходячи із загальноприйнятих уявлень до цього поняття, особливо якщо йдеться про суддю.

Ураховуючи викладене, Комісія доходить висновку про існування обґрунтованого сумніву у відповідності кандидата показникам «Чесність» та «Законність джерел походження майна» критерію доброчесності.

Крім того, відповідно до пункту 22 розділу ІІІ Єдиних показників рівень життя судді (кандидата на посаду судді) відповідає задекларованим доходам, якщо рівень його майнового стану не викликає у звичайної розсудливої людини обґрунтованого сумніву в можливості правомірного його формування за рахунок задекларованих доходів, отриманих із законних джерел, якщо, зокрема, але не виключно: суддя (кандидат на посаду судді) та / чи члени його сім’ї відчужили об’єкти цивільних прав за оплатним договором за ціною, що істотно не відрізняється від ринкової.

Комісія зазначає, що відчуження Краснопольським В.О. житлового будинку та земельної ділянки трохи більше як через місяць після їх придбання за ціною, нижчою на 360 000 грн від ціни придбання, є підставою для обґрунтованого сумніву у відповідності кандидата показнику «Відповідність рівня життя задекларованим доходам» Єдиних показників. 

Крім того, під час співбесіди обговорено питання ще й в контексті законності джерел походження коштів для придбання у 2015 році житлового будинку АДРЕСА_3 у м. Львові та земельної ділянки, на якій він розташований. Нагадаємо, визнана кандидатом вартість об’єктів становить 960 000 грн.

Кандидат пояснив, що житловий будинок та земельна ділянка були придбані за рахунок доходів, накопичених за попередні роки, та за кошти, отримані від продажу майна у 2010, 2013, 2015 роках.

З метою з’ясування питання законності джерел походження коштів для придбання майна Комісією проаналізовано інформацію про доходи кандидата та його дружини.

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (листи органів ДПСУ від 28 серпня 2025 року № 1711557, № 1711817) за період з 2002 до 2015 року (включно) дружина кандидата отримала дохід у розмірі 183 618 грн; за період з 2004 до 2015 року (включно) Краснопольський В.О. отримав дохід в розмірі 456 288 грн, в тому числі від продажу нерухомого майна: у 2010 році –161 600 грн; у 2013 році – 55 000 грн; у 2015 році – 100 000 грн.

Водночас Комісія бере до уваги, що у 2012 році кандидат придбав квартиру у м. Львові за 49 000 грн; у 2007 році – автомобіль Chevrolet Aveo вартістю 35 400 грн; у 2015 році – автомобіль Toyota Corolla вартістю 90 000 грн.

Також у 2007 році Краснопольський В.О. придбав квартиру у м. Львові вартістю 297 950 грн. Під час співбесіди кандидат пояснив, що квартира придбана за кошти батьків дружини, однак документів, які б підтвердили цей факт, Комісії не надав.

Отже, за період з 2002 до 2015 року (включно) сумарний дохід сім’ї Краснопольського В.О. становив 639 906 грн; розмір інших видатків – 472 350 грн.

Враховуючи зазначене, Комісія вважає пояснення кандидата непереконливими та виснує, що розмір доходів кандидата і членів його сім’ї та здійснені ними видатки породжує обґрунтований сумнів у законності джерел походження коштів для придбання у 2015 році житлового будинку та земельної ділянки у м. Львові вартістю 960 000 грн. Частиною дев’ятою статті 69 Закону передбачено, що кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.

Велика Палата Верховного Суду в пунктах 146, 159, 160 постанови від 20 листопада 2025 року у справі № 990/148/24 вказала, що критерій доброчесності є надзвичайно важливим з огляду на те, яку роль відіграє судова влада у становленні правової держави. Саме доброчесність є ключовою категорією у формуванні морально-етичного образу суддів, запорукою формування довіри народу до суддів та судової влади в цілому.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням.

Від професійних та моральних якостей суддів залежить рівень здійснення правосуддя в державі, а тому особисті й моральні якості кандидата на посаду судді поряд із професійними якостями є визначальними характеристиками під час вирішення питання про призначення його на посаду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2024 року у справі № 990/71/24 вказано, що підстави для сумнівів у відповідності кандидата критеріям доброчесності повинні бути об’єктивними, реальними, вагомими (істотними), дієвими і негативними настільки, щоб засумніватися у відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики, або містити в собі властивості (ознаки), які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням. Такими підставами можуть бути будь-які фактори, явища, події об’єктивної дійсності, що містять ознаки (властивості), які характеризують чи виділяють кандидата на посаду судді як постать, що не відповідає якимсь певним «еталонним» критеріям доброчесності та професійної етики, яким повинен відповідати суддя як носій влади, або, інакше кажучи, неофіційній, ментальній, що ґрунтується на традиціях (звичаях), системі уявлень, норм та оцінок, що регулює поведінку людей у суспільстві, на колективно підсвідомому рівні схвалюється більшістю суспільства, практична реалізація якої забезпечується громадським осудом.

Відповідно до пункту 14 розділу ІІ Єдиних показників оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді), зокрема, показнику «Законність джерел походження майна».

Пунктом 21 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав», якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності.

Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав не викликає обґрунтованого сумніву, якщо, зокрема, але не виключно: вартість об’єктів цивільних прав, набутих суддею (кандидатом на посаду судді) та / або членами його сім’ї, відповідає розміру їхніх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав.

Оскільки вартість нерухомого майна, набутого кандидатом у 2015 році, не відповідає розміру його та членів його сім’ї доходів, Комісія виснує, що Краснопольський В.О. не відповідає критерію доброчесності за показником «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав».

Відповідно до пункту 6.41 розділу 6 Положення за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює одне із таких рішень: рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді; рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 0 (нуль) балів, тому Комісія виснує, що Краснопольський В.О. не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
професійна компетентність	когнітивні здібності	57,10	375,10
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та спеціалізації суду	149
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	129
особиста компетентність	рішучість та відповідальність	14	29
	безперервний розвиток	15
соціальна компетентність	ефективна комунікація	9	37,67
	ефективна взаємодія	9
	стійкість мотивації	9,67
	емоційна стійкість	10
доброчесність та професійна етика	Незалежність		0
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	441,77

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Краснопольський Володимир Остапович набрав 441,77 бала.

2. Визнати Краснопольського Володимира Остаповича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                   Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                                Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                          Галина ШЕВЧУК