Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА (доповідач), Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олександра ЯЦУНА,
представника Громадської ради доброчесності Марії КРАСНЕНКО,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Яцуна Олександра Сергійовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
- Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
- Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
- Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
- Частиною другою статті 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
- Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
- Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.
- Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
- Кандидат у визначений строк звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
ІІ. Стислий опис проходження першого та другого етапів кваліфікаційного оцінювання.
- Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
- Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
- Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
- Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду.
- Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей.
- Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання, а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
- Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
- Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
- З огляду на зазначене Яцун О.С. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: 1) когнітивні здібності – 45,50 бала; 2) знання історії української державності 40 балів; 3) знання у сфері права та зі спеціалізації суду 130 балів; 4) здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації 121,50 балів. Загальний результат за критерієм професійної компетентності становить 337 балів.
- Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Яцуна О.С.
- Згідно з рішенням Комісії від 28 квітня 2025 № 92/зп-25 другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Запорізького апеляційного суду проводить постійна колегія № 5 Комісії.
- Комісія звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах та запропонувала надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. Водночас увагу кандидатів було звернуто на пункт 5.6 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).
- До Комісії надійшли пояснення та докази кандидата Яцуна О.С. У своїх поясненнях кандидат навів інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
- До Комісії 17 жовтня 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про затвердження висновку про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Яцуна О.С. критеріям доброчесності та професійної етики.
- Яцуну О.С. було забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
- 11 листопада 2025 року Комісією у складі колегії № 5 проведено співбесіду з кандидатом.
- Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
- Рішенням Комісії у складі колегії № 5 від 11 листопада 2025 року № 545/ас-25 визначено, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Яцун О.С. набрав 680 балів.
- Винесено на розгляд Комісії у пленарному складі питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Яцуна О.С. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
ІІI. Основні відомості про кандидата.
- Яцун О.С., дата народження – ___________ року, громадянин України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00209964 від 09 листопада 2023 року на рівні вільного володіння першого ступеня. Станом на дату проведення співбесіди кандидат є несудимим (відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості»).
- У 2001 році закінчив Запорізький юридичний інститут Міністерства внутрішніх справ України, отримав диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію спеціаліста-юриста.
- У 2009 році Яцуну О.С. присвоєно науковий ступінь кандидата юридичних наук зі спеціальності кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право (Львівський державний університет внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України, тема роботи: Особливості кримінального покарання неповнолітніх).
- Вченого звання не має.
- У періоди з 1997 до 2001 року Яцун О.С. є курсантом ЗЮІ МВС України УМВС в Запорізькій області, місто Запоріжжя; з 2001 до 2002 року займав посаду помічника прокурора в прокуратурі Шевченківського району міста Запоріжжя; з 2002 до 2008 року перебував на посадах прокурора та заступника начальника відділу підтримання державного обвинувачення в судах у Прокуратурі Запорізької області.
- Указом Президента України «Про призначення» від 14 квітня 2008 року № 346/2008 Яцун О.С. призначений на посаду судді Заводського районного суду міста Запоріжжя строком на п’ять років.
- Присяга складена 18 червня 2008 року.
- Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 18 квітня 2013 року № 210-VII Яцуна О.С. обрано на посаду судді Заводського районного суду міста Запоріжжя безстроково.
- Крім того, у періоди з 11 квітня 2014 року до 10 квітня 2015 року; 11 травня 2015 року до 10 квітня 2017 року; 11 квітня 2017 року до 10 квітня 2020 року перебував на посаді голови Заводського районного суду міста Запоріжжя.
- За період з 2018 року до 11 серпня 2025 року у Вищій раді правосуддя зареєстровано сім дисциплінарних скарг на дії судді Яцуна О.С., з яких: чотири скарги залишено без розгляду; у трьох відмовлено у відкритті дисциплінарної справи (лист Вищої ради правосуддя від 11 серпня 2025 року № 16443/0/9-25).
ІV. Розгляд Комісією у пленарному складі питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями професійної етики та доброчесності.
- Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або не підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
- Комісією у пленарному складі проведено співбесіду з кандидатом 01 грудня 2025 року.
- Дослідивши матеріали досьє кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Яцуна О.С., зокрема висновок ГРД, проаналізувавши письмові пояснення кандидата, Комісія у пленарному складі висновує таке.
- 11 листопада 2025 року Комісією у складі колегії проведено співбесіду з Яцуном О.С.
- У висновку ГРД про невідповідність Яцуна О.С. критеріям доброчесності та професійної етики, зазначено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «незалежність» та «непідкупність» (підпункти 5, 6 пункту 15, підпункт 5 пункту 20 Єдиних показників).
- Кандидат знехтував обов’язком щодо відстоювання та підтримання гарантій незалежності, не реагував у спосіб, передбачений Законом України «Про судоустрій і статус суддів», на випадки протиправного втручання в його діяльність, не виключав будь-які взаємовідносини, що не відповідають посаді, чи втручання з боку будь-яких осіб у такий спосіб, щоб це було очевидно для звичайної розсудливої людини. Кандидат потенційно допускав протиправні дії, у розумних межах не протидіяв відомим йому проявам таких дій з боку колег, цим самим не сприяв формуванню загальної культури нетерпимості до корупції та невідворотності покарання за корупційні дії та протиправне втручання у правосуддя.
- Кандидат у складі колегії суддів розглядав кримінальну справу щодо директора ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (далі — ТОВ «ЗТМК»), стосовно якого Національне антикорупційне бюро України 16 вересня 2015 року відкрило кримінальне провадження за № НОМЕР_1 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого частиною п’ятою статті 191 КК України. 24 вересня 2016 року суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави. Попри те, що САП та НАБУ просили визначити розмір застави у 500 млн грн, суд встановив її у розмірі 5 млн грн.
- У рішенні Вищої ради правосуддя від 14 травня 2019 року № 1322/0/15-19 зазначено, що суддя Марченко Н.В., яка входила до складу колегії разом із кандидатом — головуючим суддею Яцуном О.С., 09 листопада 2018 року повідомила про пропозицію неправомірної вигоди у сумі 50 000 дол. США від представника ТОВ «ЗТМК». Кошти пропонувалися після 20 листопада 2018 року за винесення виправдувального вироку. Того ж дня суддя подала відповідну заяву до Управління СБУ в Запорізькій області. Сама ж подія згідно з твердженнями судді відбулася 02 листопада 2018 року.
- Як зазначено у відповіді заступника Генерального прокурора — керівника САП від 05 червня 2019 року № 06-18801-16, за цим фактом прокуратура Запорізької області 06 листопада 2018 року розпочала кримінальне провадження за частиною третьою статті 369 КК України. Матеріали досудового розслідування містять дані про те, що особа, яка намагалася надати неправомірну вигоду, стверджувала: вона вже домовилася із головуючим суддею Яцуном О.С. про винесення виправдувального вироку. Також у документі зазначено, що згадана особа була добре обізнана з суддівським корпусом Заводського райсуду міста Запоріжжя, часто представляла інтереси ТОВ «ЗТМК» у судових засіданнях, вітала суд із державними святами від імені підприємства. З урахуванням цих обставин САП двічі заявляла відвід колегії суддів, проте обидва клопотання були відхилені.
- 29 травня 2019 року Заводський районний суд міста Запоріжжя у справі № 757/55923/16-к ухвалив виправдувальний вирок. Згодом рішення було оскаржене в апеляційній та касаційній інстанціях. Колегія суддів Апеляційної палати ВАКС скасувала вирок Заводського районного суду міста Запоріжжя від 29 травня 2019 року в частині виправдання за фактом розтрати та ухвалила новий вирок, яким визнала особу винною за частиною другою статті 364 КК України.
- Водночас Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги засудженого та його захисників: вирок Апеляційної палати ВАКС від 23 грудня 2022 року в частині визнання винуватості й засудження за частино другою статті 364 КК України скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
- З огляду на зміст рішення ВРП, відповіді Генеральної прокуратури та суспільний резонанс справи малоймовірним є те, що кандидат не знав про втручання і повідомлення колеги. Крім цього, у відповіді прокурора йдеться, що вплив здійснювали й на самого кандидата, проте він не повідомляв Вищу раду правосуддя про це.
- Ураховуючи публічний резонанс справи, заяву про «домовленість» з кандидатом, а також — адміністративну посаду кандидата (на той час — голова суду), відсутність будь-якої реакції з його боку створює обґрунтовані сумніви в доброчесності та незалежності.
- Невжиття заходів за цих обставин підриває довіру до судової влади, суперечить принципам прозорості, чесності та нетерпимості до корупції і свідчить про байдужість до порушень, які безпосередньо шкодять авторитету правосуддя.
- Кандидат під час співбесіди з членами Комісії у складі колегії № 5 зазначив, що про випадок втручання в діяльність судді Марченко Н.В. йому не було відомо, дізнався про цю подію з сайтів новин міста Запоріжжя під час перебування у відпустці. Після його виходу з відпустки суддя Марченко Н.В. підтвердила факт втручання. Яцун О.С. заперечує щодо існування фактів втручання в його діяльність як судді під час розгляду зазначеного провадження. Про факт втручання безпосередньо в діяльність судді Марченко Н.В. щодо здійснення нею правосуддя останньою були виконані вимоги, передбачені статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та вважав недоцільним з цього ж самого питання звертатися до компетентних органів повторно.
- Під час розгляду справи стороною обвинувачення з цих підстав двічі заявлялись відводи складу колегії суддів, що були розглянуті, за результатами чого було відмовлено у їх задоволенні.
- Стосовно обрання судом підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави зазначає, що застава у розмірі 5 000 762,00 грн визначалась ухвалою слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва від 24 вересня 2016 року і Заводським районним судом міста Запоріжжя не змінювалась.
- Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.
- Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126, 129 Конституції України, якими встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права, а вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.
- Згідно зі статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
- Суддя зобов’язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора.
- Під час здійснення розгляду вказаної вище справи Яцун О.С. (будучи головою суду), дізнавшись про факт повідомлення колеги – судді колегії Марченко Н.В. про втручання у її діяльність як судді, не вчинив жодних дій для належного реагування на такі відомості.
- Комісія у складі колегії відзначає, що пояснення кандидата про випадок втручання в діяльність судді Марченко Н.В. не спростовують сумнівів, а навпаки засвідчують суперечливість ситуації. Незважаючи на зазначені Яцуном О.С. підстави, що йому не було відомо про зазначену ситуацію, дізнався про цю подію з сайтів новин міста Запоріжжя під час перебування у відпустці, об’єктивно створює підстави для виникнення сумнівів у стороннього спостерігача.
- Така бездіяльність свідчить про невиконання суддею обов’язку належним чином реагувати на факти втручання в діяльність суддів, що є складовою гарантії незалежності судової влади. Суддя повинен не лише утримуватися від дій, що можуть створювати загрозу незалежності правосуддя, а й реагувати на відомі йому випадки такого втручання.
- Рішенням XX чергового з’їзду суддів України 18 вересня 2024 року затверджено Кодекс суддівської етики (далі – Кодекс).
- Відповідно до статті першої Кодексу суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя.
- Згідно з статтею третьою Кодексу суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони), його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.
- Відповідно до статті шостої Кодексу суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику.
- З огляду на наведене дії Яцуна О.С. не повною мірою відповідають вимогам Кодексу, яким передбачено обов’язок судді підтримувати авторитет правосуддя та сприяти забезпеченню незалежності суду.
- Тому Комісія у складі колегії одноголосно зменшила бали кандидата за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показниками «незалежність» та «непідкупність».
- Крім того, ГРД зазначає, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «чесність» та «незалежність» (підпункти 2, 7 пункту 18, підпункт 2 пункту 15 Єдиних показників).
- Кандидат не надав достовірну та відому йому інформацію в декларації доброчесності судді, про яку має бути обізнаний. Кандидат не докладав зусиль для того, щоб члени його сім’ї діяли відповідно до законодавства та утримувалися від поведінки, яка, на думку звичайної розсудливої людини, може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду і, відповідно, не здійснював свою діяльність незалежно, у такий спосіб, щоб це було очевидно для звичайної розсудливої людини.
- Кандидат подав дві декларації доброчесності за 2023 рік та зазначив різні відомості у них: першу — від 02 січня 2024 року, другу — від 29 квітня 2024 року.
- У декларації від 02 січня 2024 року кандидат не підтвердив, чи йому відомо про відвідування членами його сім’ї території російської федерації та/або тимчасово окупованих нею територій України. Натомість у декларації від 29 квітня 2024 року він вже підтвердив, що йому про це невідомо. При цьому кандидат не надав жодних пояснень щодо цього в самій декларації доброчесності.
- Водночас вже у відповіді ГРД від 01 вересня 2025 року кандидат повідомив, що його родичі відвідували територію російської федерації.
- Оскільки декларація доброчесності є певною мірою публічним актом довіри, такі суперечності без роз’яснення завдають шкоди репутації правосуддя і знижують довіру до кандидата як потенційного носія судової влади. У зв’язку із цим ГРД висловлює сумнів щодо чесності та сумлінності судді при зазначенні окремих фактів під час заповнення декларацій доброчесності.
- Родичі кандидата систематично відвідували територію російської федерації та анексованого Криму. Рідна донька кандидата ОСОБА_1 двічі відвідувала територію російської федерації: з 05 серпня 2018 року до17 серпня 2018 року та з 06 серпня 2019 року до 25 серпня 2019 року.
- Матір кандидата ОСОБА_2 двічі відвідувала російську федерацію від 29 грудня 2017 року та упродовж 27 грудня 2019 року – 07 січня 2020 року. Як зазначив кандидат у своїх поясненнях за 01 вересня 2025 рік, під час другої поїздки на час новорічних свят його матір відвідувала рідну сестру.
- Упродовж 2020–2021 років сестра дружини кандидата ОСОБА_3 відвідувала територію російської федерації та Білорусі 9 разів. Тесть кандидата ОСОБА_4 відвідував територію анексованого російською федерацією Криму упродовж 17 червня 2021 року – 22 червня 2021 року. У своїх поясненнях від 15 жовтня 2025 року кандидат зазначив, що йому було відомо лише про поїздки до російської федерації матері. Кандидат також зазначив, що стосунки з донькою, сестрою дружини та тестем він не підтримує. Водночас ГРД зазначає, що на момент поїздок до російської федерації донька кандидата ОСОБА_1 була ще неповнолітньою, тому кандидат мав би надавати дозвіл на її поїздки за кордоном.
- ГРД вважає, що попри відсутність прямої заборони на відвідування в період між 2014 і 2021 роками подібні поїздки без нагальної необхідності, по-перше, створювали ризики для незалежності кандидата й наражали його на ризик опинитись під впливом спецслужб країни-агресора, по-друге, демонстрували зневажливе ставлення з боку сім’ї кандидата до громадянського консенсусу щодо публічного осуду агресивних дій російської федерації і дотримання негласного принципу утримання від поїздок на територію країни-агресора. Зважаючи на вище викладене, ГРД має серйозні сумніви у відповідності кандидата критеріям чесності та незалежності.
- Під час проведення співбесіди Яцун О.С. щодо подання двох декларацій доброчесності за 2023 рік зазначив таке. Ним дійсно було подано дві декларації у зв’язку з тим, що в січні 2024 року він помилився в черговості подання декларації доброчесності та декларації родинних зв’язків, а саме декларацію доброчесності подав раніше, ніж декларацію родинних зв’язків, однак в один і той же день. Надалі 14 березня 2024 року подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у зв’язку з чим 29 квітня 2024 року знову подав декларацію доброчесності задля відповідності черговості подання таких декларацій Правилам заповнення та подання декларацій родинних зв’язків та доброчесності.
- Різні відповіді ним були надані через складність побудови речення в сформульованому запитанні 18 (Мені не відомо, чи відвідували члени моєї сім’ї територію російської федерації та/або тимчасово окуповану російською федерацією територію України з варіантами відповіді: підтверджую/не підтверджую), через це мав сумніви у правильному розумінні запитання.
- Роз’яснень на момент заповнення декларації не мав. Факту відвідування членами його сім’ї території російської федерації та/або тимчасово окупованих нею територій України не приховував.
- Стосовно надання дозволів рідній дочці ОСОБА_1 він не може згадати, на територію яких країн він надавав дозвіл на виїзд, лише пам’ятає, що в заяві зазначався перелік країн, зміст якого достеменно не пам’ятає.
- Відвідування його рідними території російської федерації не носили систематичного характеру, жодних негативних наслідків ці поїздки не мали і не мають наразі. Рідна сестра його матері ОСОБА_5 зі своєю родиною проживають в м. Заря Московської області понад 20 років. Матір відвідувала свою сестру з огляду на її стан здоров’я (хірургічне втручання).
- Кандидат звертає увагу, що особисто він не відвідував територію російської федерації, Білорусі та/або анексованого російської федерацією Криму, не має сталих відносин з будь-ким, хто проживає на цих територіях.
- Припускає, що замість ОСОБА_3 ГРД мала на увазі іншу сестру його дружини по лінії рідного батька – ОСОБА_6, з якою ні його дружина, ні він жодних відносин не підтримують.
- Повідомляє, що зі своїм тестем – ОСОБА_4, який за даними ГРД, відвідував територію анексованого російською федерацією Криму, упродовж 17 червня 2021 року – 22 червня 2021 року, він не знайомий, оскільки останній покинув родину, коли його дружині ОСОБА_7 було приблизно 1,5 роки.
- Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «чесність» (підпункт 2 пункту 18 Єдиних показників).
- Кандидат не надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), про яку має бути обізнаний.
- Кандидат умисно не вказав у майновій декларації неповнолітню доньку та майно, яке їй належить.
- У паперовій майновій декларації за 2015 рік, поданій 16 березня 2016 року, кандидат декларує лише дружину — ОСОБА_7.
- В електронній майновій декларації за 2015 рік, поданій 28 вересня 2016 року, кандидат зазначає вже двох членів сім’ї — дружину та дочку ОСОБА_1. Згідно з інформацією із ДРАЦС, донька народилася ____________ року.
- Водночас у майновій декларації за 2017 рік кандидат таки вказав свою доньку — щоправда, не зазначив жодне нерухоме майно, яким би вона користувалась.
- У 2016 році донька кандидата ОСОБА_1 набула у власність чотири машиномісця за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1. На той момент доньці кандидата було ___ років.
- Також 29 листопада 2024 року донька кандидата набула у власність автомобіль SUZUKI SPLASH 2011 р.в. вартістю 200 000 грн. Водночас до 2023 року ОСОБА_1 отримала лише 10 грн доходу (ймовірно, кешбек від банку), а упродовж 2023–2025 років майже всі доходи доньки кандидата — це стипендія розміром 1 180 грн на місяць.
- Під час проведення співбесіди Яцун О.С. зазначив, що з 2015 року він не спілкується з дочкою через її небажання, враховуючи те, що вона проживає зі своєю матір’ю та вітчимом, а з недавнього часу вона фактично проживає у м. Києві. Йому взагалі невідомо про існування у її власності того чи іншого рухомого та/або нерухомого майна, адже він не брав участі у його придбанні, його не запрошували до нотаріуса, коли вчинялися правочини щодо придбання майна на ім’я дочки.
- Доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об`єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов`язків та здійсненні правосуддя (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 9901/355/21).
- Згідно з пунктом 3 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді.
- Частиною п’ятою статті 62 Закону встановлено презумпцію достовірності тверджень, зазначених у декларації доброчесності, тобто за відсутності доказів іншого твердження судді у декларації доброчесності вважаються достовірними.
- Однак указана презумпція належить до категорії спростовних, адже відповідно до частини шостої статті 62 Закону в разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень судді в декларації доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку.
- Наслідком декларування суддею завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності є передбачена Законом дисциплінарна відповідальність судді (частина сьома статті 62 Закону).
- Під час аналізу декларацій доброчесності, поданих суддею, за 2023 рік Комісією встановлено, що у твердженні 18 «Мені не відомо, чи відвідували члени моєї сім’ї територію російської федерації та/або тимчасово окуповану російською федерацією територію України» зазначено різні відомості, унаслідок чого декларації містять суперечності між собою. Більше того, в розділі «Додаткові пояснення» декларацій Яцуном О.С. не наведено відомих йому обставин, які б усували сумніви у правильності заповнення ним декларацій та відповідно його доброчесності.
- Комісія критично оцінює надані Яцуном О.С. пояснення, водночас переконана, що наведені факти не можуть бути достатніми, щоб вважати кандидата таким, що не відповідає критерію доброчесності з огляду на характер вчиненого порушення та відсутність умислу в поданні недостовірних (неточних) відомостей, який полягає у власному тлумаченні суддею правил заповнення декларації доброчесності судді. Зазначені обставини враховуються Комісією під час визначення балів за відповідний критерій.
- Комісією встановлено, що Яцун О.С., заповнюючи майнову декларацію за 2017 рік не зазначив жодного нерухомого майна, яким користується його донька ОСОБА_1.
- Комісія наголошує, що мета інституту декларування майна, доходів, витрат та фінансових зобов’язань полягає у створенні ефективного інструменту запобігання корупції та забезпеченні публічного контролю за «майновим» аспектом життя осіб, які отримують заробітну плату із державного бюджету, або ж осіб, які претендують обійняти відповідну посаду.
- Подання неповної/неточної інформації в майновій декларації може негативно впливати на суспільну довіру до судової влади.
- Пояснення кандидата про необізнаність щодо наявного у його доньки майна Комісія оцінює критично, а вжиті ним заходи, для перевірки такої інформації під час виконання обов’язку з декларування власних активів та активів членів сім’ї, недостатньою.
- Відповідно до пункту 4.7 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя має бути обізнаний про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумних заходів з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини.
- На переконання Комісії, зазначені факти вказують на неналежне виконання Яцуном О.С. обов’язків, передбачених Законом України «Про запобігання корупції». Водночас під час заповнення декларацій кандидат продемонстрував недостатню сумлінність, оскільки повинен був вжити всіх розумних заходів для з’ясування матеріального стану своєї доньки. У своїй сукупності ці порушення свідчать про недбале ставлення до обов’язку декларування, недобросовісне виконання передбачених антикорупційним законодавством України обов’язків.
- Комісія у складі колегії зменшила бали кандидата за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «чесність».
- Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» та «чесність» (підпункт 1 пункту 17, підпункт 1 пункту 18 Єдиних показників).
- Кандидат, перебуваючи в статусі судді, діяв всупереч правилам професійної етики та інших етичних норм, вчиняв дії, що можуть завдати шкоди авторитету правосуддя. Кандидат під час виконання своїх посадових обов’язків, не поводився відповідно до свого статусу, не проявляв гідність і добропорядність, діяв всупереч вимогам законодавства, правил професійної етики.
- Кандидат всупереч законодавчій забороні обіймав посаду голови суду понад два строки поспіль.
- Кандидат був обраний на посаду голови суду тричі поспіль — 11 квітня 2014 року, 07 квітня 2015 року та 07 квітня 2017 року.
- Отже, перебуваючи на посаді голови суду, достеменно знаючи про законодавчу заборону таких дій, суддя діяв всупереч вимогам профільного законодавства та норм професійної етики, що є підставою для обґрунтованого сумніву в його недоброчесності.
- Під час проведення співбесіди Яцун О.С. зазначив, що ним не було порушено вимоги частини дев’ятої статті 20 Закону, чинного з 30.09.2016 і дотепер, що встановлює таку заборону: «Суддя, обраний на адміністративну посаду, не може обіймати одну адміністративну посаду відповідного суду більш як два строки поспіль, якщо інше не передбачено законом».
- Крім того, сукупний час його перебування на посаді голови суду дорівнює 6 рокам, що не суперечить зазначеній вище нормі закону.
- Комісія бере до уваги надані кандидатом пояснення та виснує, що наведені обставини є недостатніми для зменшення оцінки доброчесності та професійної етики кандидата.
- Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «чесність» (підпункт 2 пункту 18 Єдиних показників).
- Кандидат не надав достовірну та відому йому інформацію в майнових деклараціях, про яку має бути обізнаний.
- Кандидат у майнових деклараціях за 2011–2013 роки не вказував відомості про право користування об’єктами нерухомого майна, хоча форма декларації передбачала заповнення всіх об’єктів, що перебувають у власності або користуванні судді та членів його сім’ї.
- Указана обставина може свідчити про умисний чи недбалий підхід до виконання обов’язку щодо декларації майна, що прямо впливає на оцінку доброчесності кандидата. Неповне або нульове зазначення об’єктів нерухомості в деклараціях за 2011–2013 роки суперечить критеріям доброчесності, оскільки вказує на неналежне дотримання принципу прозорості фінансових відомостей.
- Під час проведення співбесіди Яцун О.С. зазначив, що з його боку була допущена неуважність під час заповнення декларацій. Повідомляє, що в період з 2011 до 2013 року був зареєстрований та проживав за адресою: м. Запоріжжя, АДРЕСА_2 (гуртожиток). Відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання вказав на початку декларації у відповідному розділі, а тому вважав, що цього достатньо для підтвердження відомостей про місце фактичного проживання, адже на момент заповнення декларацій були відсутні роз’яснення щодо їх заповнення. На той період не мав права власності на жодні об’єкти нерухомого майна. Умислу щодо приховування будь-якого об’єкта нерухомого майна не було.
- Комісія бере до уваги надані кандидатом пояснення та виснує, що наведені обставини є недостатніми для зменшення оцінки доброчесності та професійної етики кандидата.
- Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «чесність» та «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» (підпункти 1, 5 пункту 18, підпункт 1 пункту 17 Єдиних показників).
- Кандидат, перебуваючи в статусі судді, під час набуття права на об’єкти цивільних прав допускав поведінку, яка, на думку звичайної розсудливої людини, може завдати шкоди авторитету правосуддя і знизити рівень суспільної довіри до суду. Кандидат під час виконання своїх посадових обов’язків не поводився відповідно до свого статусу, не проявляв гідність і добропорядність, діяв всупереч вимогам законодавства, правил професійної етики.
- Кандидат приватизував квартиру, яка була надана як службова і через невеликий період часу продав її.
- Кандидат декларує з 2014 року квартиру площею 43,87 кв.м у місті Запоріжжя, зазначаючи, що її власником є Яцун Олександр Сергійович, що відповідає його власному ПІБ. Водночас у деклараціях кандидат вказує лише право користування житловим приміщенням, не зазначаючи вартості об’єкта. Право користування задекларовано як набуте 25 квітня 2014 року.
- За даними сайту Dom.ria, у 2014 році вартість двокімнатних квартир у Запоріжжі становила близько 756 дол. США за 1 кв.м, вартість службового житла становила близько 376 161 грн (за курсом 11,38 грн за 1 дол. США станом на 25.04.2014). За даними сайту Акцент, у 2018 році середня вартість двокімнатної квартири у Запоріжжі становила близько 13 800 дол. США, тобто близько 369 150 грн (за курсом 26,75 грн за 1 дол. США).
- ГРД вважає, що володіння службовим житлом без потреби в такому житлі або після того, як така потреба відпала, а тим більше його приватизація і подальший продаж є проявом недоброчесної поведінки та використання посадового становища судді в особистих інтересах.
- Під час співбесіди з членами Комісії у складі колегії № 5 Яцун О.С. зазначив таке.
- Стосовно декларації за 2014 рік пояснив, що квартиру за адресою: м. Запоріжжя, АДРЕСА_3, вказав у відповідному розділі декларації (розділ ІІІ. Відомості про нерухоме майно. А. Майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним), за змістом якого не передбачено визначення конкретних прав на цей об’єкт суб’єкта декларування.
- Вартість цієї квартири до моменту її відчуження йому не була відома. Після проведення приватизації квартири постало питання щодо повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, у зв’язку з чим звернувся з листом до НАЗК, відповідь на який надійшла 21 серпня 2018 року. Його повідомлено, що законом не передбачено вимоги від суб’єкта декларування проведення оцінки майна з метою подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.
- Зазначає, що у 2014 році отримав службову квартиру за адресою: м. Запоріжжя, АДРЕСА_3. На момент отримання житла не мав у володінні та користуванні іншого нерухомого майна.
- Рішення щодо приватизації та передання у власність його родині службової квартири приймалися компетентними органами за результатами розгляду відповідних пакетів документів.
- Жодних заборон щодо відчуження належного йому майна чинним на той момент законодавством встановлено не було, у зв’язку з чим скористався своїм правом щодо реалізації належного йому, дружині та падчерці майна.
- Вказує, що квартира була розташована на 5-му поверсі 5-типоверхового будинку, перебувала у незадовільному санітарному стані (після дощів протікали дах та стіни, в квартирі був грибок, постійний запах цвілі), через що падчерка ОСОБА_8 та дружина постійно хворіли. На час використання квартири зробив в ній косметичний ремонт. Указані обставини стали підставою для її реалізації, оскільки його батько запропонував використовувати для проживання родини належну йому квартиру АДРЕСА_4 в місті Запоріжжі, яка після смерті батька була кандидатом успадкована. Раніше не міг використовувати вказану квартиру, оскільки в ній проживав його молодший брат – ОСОБА_9, який після одруження змінив місце проживання.
- Комісія у складі колегії взяла до уваги надані кандидатом пояснення та виснувала, що наведені обставини є недостатніми для зменшення оцінки доброчесності та професійної етики кандидата.
- Під час співбесіди з членами Комісії у пленарному складі представник ГРД поставила кандидату питання: «Чи не вважаєте Ви, що така практика виведення житла є певною мірою обходом заборони на набуття такої квартири у власність? Чи впливає це на довіру суспільства як до суддівського корпусу, так і в цілому службовцям, яким надається житло на такому праві користування?». Кандидат надав відповідь: «Відповідно до чинного на той час законодавства ним на відповідній правовій підставі отримано право власності на вказану квартиру. Щодо житлового фонду у нього є офіційний документ про те, що Заводським районним судом міста Запоріжжя протягом 2012–2021 років службове житло було надано чотирьом суддям вказаного вище суду. Ним не було здійснено перешкод в отриманні службового житла.».
- На поставлені запитання члена Комісії Михайла Богоноса щодо отримання ним службового житла Яцун О.С. пояснив, що отримав службове житло у 2014 році. Заводський районний суд міста Запоріжжя на підставі зборів суддів звернувся до виконавчого комітету Запорізької міської ради про виключення двокімнатної квартири АДРЕСА_3, із числа службової житлової площі. Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25 травня 2018 року № 237/9 виключено вказану квартиру із числа службової.
- На додаткове запитання члена Комісії Михайла Богоноса, чи були норми у Положенні про порядок надання службового житла й користування ним суддями, працівниками апаратів судів, працівниками ДСА України та територіальних управлінь ДСА України, які забороняють вчиняти дії з метою набуття у власність службового житла, Яцун О.С. відповісти не зміг, лише звернув увагу на те, що рішення про виключення квартири із числа службових безпосередньо ним не приймалося.
- На уточнювальне запитання члена Комісії Сергія Чумака: «Без Вашої ініціативи процес виведення житла не міг розпочатися» кандидат відповів: «Було звернення колективу суду до виконавчого комітету Запорізької міської ради. На зборах суддів це питання ініціювалося ним, однак до органів місцевої влади безпосередньо не звертався».
- На запитання члена Комісії Сергія Чумака: «У зв’язку з чим було ініційоване Вами питання щодо виведення житла із службового» кандидат відповів: «З метою набути право власності».
- На запитання члена Комісії Сергія Чумака: «Чи відомо Вам про наказ ДСА України від 22 грудня 2017 року № 1122, відповідно до якого службове житло не підлягало приватизації?» кандидат відповів: «Мені про це невідомо, діяв у рамках правового поля».
- На запитання члена Комісії Романа Сабодаша: «Ви головували на зборах суддів» кандидат відповів: «Ні».
- Отже, Комісія у пленарному складі, обговоривши це питання, виснує, що такий спосіб набуття Яцуном О.С. квартири викликає недовіру у суспільства до всього суддівського корпусу, вказана поведінка кандидата є проявом недоброчесної поведінки та використання посадового становища судді в особистих інтересах.
- Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «сумлінність» та «чесність» (підпункти 3, 4 пункту 19, підпункт 6 пункту 18 Єдиних показників).
- Кандидат на посаду судді не утримувався від діяльності, яка унеможливлює належне виконання посадових обов’язків та інших повноважень, під час здійснення професійної діяльності не вжив достатніх заходів щодо дотримання розумних строків розгляду справ. Кандидат в професійному житті поводився так, що його поведінка, на думку звичайної розсудливої людини, не була прикладом неухильного додержання принципу верховенства права, вимог законодавства та присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки.
- Суддя систематично ухвалював рішення російською мовою.
- Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, за пошуковим запитом «Именем Украины» було виявлено 965 судових рішень судді Заводського районного суду міста Запоріжжя Яцуна А.С. (ініціали судді російською), які складені російською мовою. Найпізніші з них датуються 17 серпня 2015 року, а перші — з 2009 року.
- Українські відповідники рішень російською мовою в ЄДРСР відсутні.
- Під час проведення співбесіди Яцун О.С. зазначив, що останнє його рішення, викладене російською мовою, внесене до ЄДРСР, було датовано 28 квітня 2010 року, а не 17 серпня 2015 року.
- В ЄДРСР датою ухвалення рішення значиться 17 серпня 2015 року, однак, кандидат зазначає, що 01 січня 2007 року місцеві суди повинні були почати вносити всі прийняті рішення до ЄДРСР. У суді приблизно, з 2007 до 2010 року цим займався відповідальний працівник, який був співробітником ДП «Інформаційні судові системи». Він через спеціальну програму цього ДП поступово надсилав рішення всіх суддів до ЄДРСР. Оскільки рішення вносилися поступово, їх кількість була значною за тривалий проміжок часу, тому, могли існувати затримки з фактичною датою внесення.
- Надалі в 2011 році почала функціонувати автоматизована система документообігу суду (Д-3). Саме з цього моменту всі судові рішення вносилися до цієї системи безпосередньо суддею та вже з неї за допомогою ключа судді, на якому містився електронно-цифровий підпис, надсилалися до ЄДРСР.
- Рішення, ухвалені до 2011 року, тобто, до початку функціонування автоматизованої системи документообігу суду, вносилися до ЄДРСР на підставі наказу ДСА № 107 від 17 липня 2015 року. Цим займався відповідальний працівник суду.
- З огляду на вказане з урахуванням того, що не робив цього особисто, кандидат припустив, що при внесенні того чи іншого рішення, можливо, була допущена технічна помилка і в даті ухвалення рішення зазначена не дата самого рішення, а фактична дата відправлення його до ЄДРСР.
- Комісія бере до уваги надані кандидатом пояснення, визнаючи їх об’єктивними та достатньо обґрунтованими.
- Кандидат ухвалював судові рішення під час навчання.
- За даними досьє ВККСУ, кандидат проходив навчання у Дніпровському регіональному відділенні 14 вересня 2012 року тривалістю 8 академічних годин.
- Водночас, за інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, у цей же день кандидат ухвалив два судові рішення у справах № 0809/5124/2012, № 0809/5066/2012.
- Також 19 жовтня 2012 року кандидат проходив навчання у тому ж регіональному відділенні тривалістю 8 академічних годин.
- За даними з Єдиного державного реєстру судових рішень, цього ж дня кандидат ухвалив два рішення у справах № 0809/5539/2012, № 0809/5514/2012.
- За даними з досьє ВККСУ, кандидат з 15 жовтня 2012 року до 26 жовтня 2012 року проходив навчання у Дніпровському регіональному відділенні тривалістю 72 академічні години. За даними з Єдиного державного реєстру судових рішень, в цей же період кандидат ухвалив 16 рішень.
- За даними досьє ВККСУ, кандидат з 07 липня 2015 року до 08 липня 2015 року проходив навчання в Національній школі суддів України тривалістю 12 академічних годин. За даними з Єдиного державного реєстру судових рішень, у цей же період кандидат постановив одну ухвалу в справі № 332/2781/15-к.
- Під час проведення співбесіди Яцун О.С. зазначив, що він відвідував навчальні заходи в очному порядку. Після прослуховування навчальних заходів повертався на робоче місце та ухвалював рішення.
- Додатково зауважує, що всі судові рішення, ухвалені у зазначені періоди, не потребували виклику сторін, проводилися без судових засідань (ухвали про відкриття провадження, ухвали про залишення справ без руху, ухвали про залишення справ без розгляду, ухвали про повернення позовної заяви, ухвали про призначення підготовчого судового засідання).
- Не погоджується з тим, що з його боку було або формальне ставлення до процесу професійного навчання, або ж недобросовісне ставлення до здійснення правосуддя, адже процесуальні рішення, що були прийняті в періоди його перебування на навчанні, не потребували значного часу для їх складання, адже це не були рішення, прийняті по суті за результатами розгляду справ. Зі спливом значного часу, а саме понад 10 років, може припустити, що це було зроблено у зв’язку з виробничою необхідністю задля непорушення розумних строків розгляду справ.
- Комісія бере до уваги надані кандидатом пояснення та виснує, що наведені обставини є недостатніми для зменшення оцінки доброчесності та професійної етики кандидата.
- У висновку ГРД міститься інформація, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребувала пояснення з боку кандидата.
- Стосовно наданої ГРД інформації, яка сама по собі не стала підставою для висновку, Комісія у складі колегії вказала, що надані кандидатом пояснення є такими, що спростовують обґрунтовані сумніви у його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності з підстав, зазначених в інформації ГРД, є недостатніми для зменшення оцінки доброчесності та професійної етики кандидата.
- Із урахуванням власної оцінки Комісія у пленарному складі погодилась з тим, що за своїм характером такі обставини не впливають на висновок про відповідність кандидата критерію доброчесності, а тому необхідність їх детального аналізу в цьому рішенні відсутня.
- За результатами аналізу даних Єдиного державного реєстру судових рішень за пошуковими запитами «дитин», «опіки», «батьківських» у період з 01 березня 2022 року встановлено, що Яцуном О.С. ухвалено 263 судові рішення в категоріях справ, які набули істотного суспільного значення.
- Вибірковий аналіз рішень у справах вказаної категорії засвідчив, що при розгляді низки справ Яцун О.С. не повною мірою сумлінно та компетентно виконував покладені на нього обов’язки, що свідчить про можливе недотримання статті 7 Кодексу суддівської етики.
- Так, рішенням від 22 квітня 2025 року (справа № 332/7230/24) задоволено позов батька про позбавлення матері батьківських прав та стягнення аліментів. Із рішення вбачається, що під час розгляду цієї справи суддею не допитано дитину 2013 року народження, думка якої має істотне значення для з’ясування її інтересів. Суд, ухвалюючи рішення, взяв за основу твердження відповідача про перебування її за межами України, викладені в поданій нею заяві про підтримку позову. Водночас суддею не перевірено достовірності цих відомостей, хоча вони мали істотне значення для всебічного та об’єктивного з’ясування обставин справи. Крім того, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень (справи №№ 337/2731/24, 334/299/24) позивач 23 січня 2024 року та 30 травня 2024 року був визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 173-2 КУпАП, щодо вчинення домашнього насильства до своєї дружини (відповідача) в присутності малолітньої дитини, однак суддею цим обставинам оцінку надано не було.
- У справі № 332/24/24 про визначення місця проживання дитини разом з батьком та встановлення факту самостійного виховання дитини батьком суддя Яцун О.С. ухвалив рішення, яким встановлено факт самостійного виховання батьком малолітньої дитини та визначено місце проживання дитини разом з батьком. Яцун О.С., ухвалюючи 26 березня 2024 року рішення, посилався на те, що відповідач (мати дитини) разом із донькою виїхали на постійне місце проживання за межі України через повномасштабне вторгнення російської федерації. У цій справі позиції тринадцятирічної дитини також встановлено не було, доводів сторін об’єктивними доказами не підтверджено. Однак інформація з Державного реєстру щодо осіб, які перетнули державний кордон, не підтверджує факту виїзду відповідача (матері) за кордон на постійне місце проживання. Навпаки, вбачається, що відповідач до моменту ухвалення рішення двічі перетинала державний кордон разом із сином на нетривалий час та наразі перебувають на території України. Твердження позивача про постійний виїзд відповідача за кордон не ґрунтується на належних та допустимих доказах.
- У справах № 332/507/23, № 332/2576/24, № 332/7052/24 щодо визнання особи недієздатною / призначення опікуна Яцуном О.С. не з’ясовано, чи існують інші родичі, які б могли виконувати обов’язки, покладені судом. Однак відповідно до даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян у осіб, які потребували опіки, наявні інші родичі, які могли виступити опікунами.
- Територіальні центри соціальної підтримки та соціального захисту або інші органи як треті особи до справ цієї категорії не залучались.
- На запитання члена Комісії Духа Я.М. щодо порядку розгляду справ зазначених категорій Яцун О.С. пояснив, що керувався наявними в матеріалах справи доказами. Водночас Яцуном О.С. не надано чіткої відповіді на запитання щодо можливості використання рішень у вказаних категоріях справ як підставу для відстрочки сторін від мобілізації на військову службу.
- Не надаючи оцінки судовим рішенням, Комісією встановлено, що, зокрема, із судових рішень не вбачається, що Яцуном О.С. було вжито всіх необхідних заходів для всебічного й повного з’ясування фактичних обставин.
- Ураховуючи викладене, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «сумлінність».
- З огляду на викладене Комісія у пленарному складі погоджується з висновками Комісії у складі колегії № 5.
- Як вже відзначала Комісія у своїх рішеннях, доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті.
- Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, що забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права. А чесність є наріжним каменем вказаних понять.
- Відповідно до статей 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, доповідачем на голосування поставлено пропозицію про «Визнання Яцуна О.С. таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді». «ЗА» визнання кандидата таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя, проголосувало сім членів Комісії (Віталій ГАЦЕЛЮК, Олег КОЛІУШ, Ігор КУШНІР, Володимир ЛУГАНСЬКИЙ, Руслан МЕЛЬНИК, Олексій ОМЕЛЬЯН, Галина ШЕВЧУК), «ПРОТИ» – вісім членів Комісії (Михайло БОГОНІС, Ярослав ДУХ, Роман КИДИСЮК, Надія КОБЕЦЬКА, Андрій ПАСІЧНИК, Роман САБОДАШ, Руслан СИДОРОВИЧ, Сергій ЧУМАК).
- Відповідно до частини першої статті 88 Закону кандидат на посаду судді апеляційного адміністративного суду визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.
- Ураховуючи викладене, керуючись положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України
вирішила:
визнати Яцуна Олександра Сергійовича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС
Віталій ГАЦЕЛЮК
Ярослав ДУХ
Роман КИДИСЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Олег КОЛІУШ
Ігор КУШНІР
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Руслан МЕЛЬНИК
Олексій ОМЕЛЬЯН
Роман САБОДАШ
Руслан СИДОРОВИЧ
Сергій ЧУМАК
Галина ШЕВЧУК