Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Нетішинського міського суду Хмельницької області Базарника Богдана Ігоровича на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА,

членів Комісії: Олега КОЛІУША (доповідач), Руслана МЕЛЬНИКА,

за участі:

судді Нетішинського міського суду Хмельницької області Богдана БАЗАРНИКА,

представника Громадської ради доброчесності Ольги ВЕРЕТІЛЬНИК,

розглянувши питання дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Нетішинського міського суду Хмельницької області Базарника Богдана Ігоровича на відповідність займаній посаді,

встановила:

І. Стислий виклад інформації про кар’єру судді та проведену процедуру кваліфікаційного оцінювання судді.

Базарник Богдан Ігорович, _____ року народження, громадянин України.

У 2010 році закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» і здобув кваліфікацію магістр права.

Указом Президента України від 29.09.2016 № 425/2016 Базарника Б.І. призначено на посаду судді Нетішинського міського суду Хмельницької області строком на 5 років.

Рішенням Комісії від 07.06.2018 № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання та визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, зокрема на 07.08.2018 призначено іспит (кримінальна спеціалізація) для судді Нетішинського міського суду Хмельницької області Базарника Б.І.

Рішенням Комісії від 12.12.2018 № 313/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, зокрема, Базарника Б.І.

За підсумками тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей психологом складено висновок.

Рішенням Комісії від 12.12.2018 № 311/зп-18 затверджено декодовані результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема Базарника Б.І. Комісія вирішила допустити Базарника Б.І. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16.10.2019 № 193-ІХ (набрав чинності 07.11.2019) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.

У зв’язку з припиненням 07.11.2019 повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України кваліфікаційного оцінювання судді Базарника Б.І. не завершено.

Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01.06.2023.

З метою вирішення питання щодо продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), на підставі рішення Комісії від 20.07.2023 № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно: осіб, п’ятирічний строк повноважень яких на посаді судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визнано такими, що відповідають займаній посаді судді, проте відповідне питання винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі у зв’язку з надходженням висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб, стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 20.07.2023 доповідачем у справі визначено члена Комісії Коліуша О.Л.

На підставі викладеного процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Базарника Б.І. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

ІІ. Стислий виклад висновку Громадської ради доброчесності та пояснень судді, які надійшли до Комісії до проведення співбесіди із суддею.

Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.

ГРД 30.05.2024 затверджено висновок про невідповідність судді Нетішинського міського суду Хмельницької області Базарника Б.І. критеріям доброчесності та професійної етики. Мотивуючи свій висновок, ГРД вказує на таке.

1. Суддя або пов’язана з ним особа отримали майно, дохід або вигоду, легальність походження яких, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви.

Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), поданої суддею Базарником Б.І. за 2022 рік, його сім’я отримала сукупно дохід на суму 1 186 458 гривень, із яких дохід дружини – 12 222 гривні за весь рік. Водночас із зарплати судді утримано податків на суму 223 620 гривень. Суддя також задекларував 600 000 гривень власних грошових активів готівкою.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців та громадських формувань від 03.03.2023 дружина судді ОСОБА_1 зареєструвалася як ФОП (з основним КВЕД 56.10 «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування») та із 01.04.2023 перебуває на 2 групі платників єдиного податку.

З огляду на викладене ГРД звернулася до судді з відповідним зверненням, а суддя у відповідь на звернення ГРД повідомив, що його дружиною здійснено видатки з метою розпочати свою підприємницьку діяльність, орендовано приміщення для здійснення підприємницької діяльності, закуплено обладнання для надання послуг у сфері харчування та закуплено меблі для облаштування інтер’єру закладу громадського харчування. Для здійснення зазначених дій дружиною було використано їхні сімейні збереження за 2022 рік у сумі 400 000 гривень з метою розпочати підприємницьку діяльність його дружина не отримувала кредитів, позик тощо.

На думку ГРД, зазначені твердження судді не відповідають дійсності з огляду на таке.

Згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 як ФОП має контактний номер телефону: НОМЕР_1. Зазначений номер у GetContact вказано іншими людьми як номер ОСОБА_1 або ОСОБА_1 (дівоче прізвище), а також «Кебаб», «Марта Франчайзі Нетішин (хмельницька Обл) Базарник», «К. Базарник Марта Нетішин Лав Кебаб», «Марта Люля Кебаб Нетішин», «Я люблю Кебаб Нетішин», «Работа Я люблю Кебаб», «Марта Я люблю Кебаб», «Марта Адмін/босс Кебаб», «Власниця Кебаб» тощо.

На офіційній Instagram-сторінці ресторану швидкого харчування «Я ЛЮБЛЮ КЕБАБ» було опубліковано оголошення про відкриття локації ресторану в місті Нетішині (вул. Шевченка, 7) 15.05.2023. Крім того, відповідно до даних з офіційного вебсайту закладу в місті Нетішині є лише один їхній заклад, який розташовано саме за цією адресою.

Згідно з інформацією офіційного вебсайту закладу вартість франшизи в містах з кількістю населення до 100 тис. осіб (як Нетішин) становить 4 000 доларів США – паушальний внесок, роялті – 2%, 0,5% – маркетинговий збір; мінімально необхідна кількість працівників – 4–6.

Орієнтовна сума інвестицій становить від 55 000 доларів США за умови, якщо заклад має площу від 80 до 120 кв.м. Локація в місті Нетішині має саме таку площу.

Сума інвестицій – це умовно всі витрати, необхідні до запуску локації, зокрема обладнання, оренда та ремонт приміщення, меблі, оплата роботи «команди першого запуску» тощо. Зазначена сума сплачується до відкриття закладу.

За даними спеціалізованого видання «Мінфін» на франчайзі «I Love Kebab» покладається обов’язок з ремонту та підготовки приміщення відповідно до стандартів франшизи. Також зазначено, що паушальний внесок при придбанні цієї франшизи здійснюється повністю до початку відкриття закладу.

Таким чином, дружина судді мала би здійснити до 15.05.2023 витрати щонайменше на суму в 59 000 доларів США або 2 157 630 гривень згідно з курсом Національного банку України (далі – НБУ).

Натомість дохід дружини судді у 2022 році склав 12 222 гривні, а також відповідно до даних з Державного реєстру фізичних осіб–підприємців до травня 2023 року нарахувань доходів їй не здійснювалося. Як зазначив сам суддя у відповіді на звернення ГРД, жодних кредитів, позик тощо його дружина не отримувала з метою розпочати підприємницьку діяльність.

Відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб–підприємців у січні – травні 2023 року (до моменту відкриття закладу) суддя отримав дохід 488 715 гривень. Ураховуючи відрахування з цієї суми податків на суму 87 968,70 гривень, зазначений реальний дохід складав 400 746,30 гривень. Також, як було зазначено вище, у декларації за 2022 рік суддя вказав, що мав особисті заощадження – 600 000 гривень готівкою станом на 31.12.2022.

Таким чином, ГРД вважає, що відсутня переконлива інформація про джерела походження доходів судді Базарника Б.І., членів його сім’ї (дружини), а тому виникає сумнів щодо їх достатності для здійснення витрат для придбання франшизи.

Окремо ГРД зазначає, що видання «Мінфін» вказувало, що місячний прибуток від франшизи становить від 1 000 до 10 000 доларів США, а термін окупності – 12–20 місяців.

Схожі дані про франшизи наводить співзасновниця консалтингової компанії
MOST Franchising. Вона також зазначає, що в середньому на місяць франшиза може приносити 3 200 доларів США чистого прибутку. Враховуючи ці дані та офіційний середньорічний курс НБУ із середини травня до кінця грудня 2023 року від франшизи можна було отримати чистого прибутку в сумі 877 680 гривень. Натомість дружина судді відповідно до його декларації за 2023 рік заощадила кошти і змогла станом на 31.12.2023 лише готівкою зберегти 1 200 000 гривень.

Такі збереження нібито стали можливі за сім з половиною місяців 2023 року підприємницької діяльності в новому закладі швидкого харчування в місті Нетішин (населення близько 37 тисяч людей), від якої дружина судді отримала 4 884 145 гривень доходу. Зазначена сума є можливою лише за умов, якщо заклад працював упродовж 231 календарного дня (з 15.05.2023 до 31.12.2023); заклад працював щодня по 12 годин, та враховуючи 180 гривень як середню суму чека, яку декларує сам заклад, люди купували в закладі кебаб та напої до нього кожні 6 хвилин.

Водночас придбання франшизи передбачає системну сплату роялті 2%, 0.5% маркетингового збору та оплату праці щонайменше 4 працівників, сплату комунальних платежів тощо. Враховуючи зазначені умови, наявність двох неповнолітніх дітей, користування автомобілем батька та інші витрати, у судді також збільшилася кількість готівкових коштів у 2023 році на 100 000 гривень.

2. Результати наукових досліджень, оприлюднені за авторством судді, містять ознаки недотримання академічної доброчесності.

У 2019 році суддя Базарник Б.І. захистив дисертацію «Професіоналізація суддів у контексті сучасного реформування: філософсько-правові аспекти».

За результатами захисту дисертації суддя здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук. З 2019 року судді нараховується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата юридичних наук у розмірі 15 відсотків від посадового окладу.

У дисертації він підтвердив, що вона містить результати власних досліджень, а використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело. Суддя у відповідь на звернення ГРД також підтвердив, що: «дисертаційне дослідження на тему «Професіоналізація суддів у контексті сучасного реформування: філософсько-правові аспекти» підготовлено ним особисто і містить результати його власних досліджень. Взяті для аналізу або підсилення власних тверджень результати і тексти інших авторів містять посилання на відповідне джерело».

У наданому суддею рішенні щодо присудження наукового ступеня кандидата наук судді Базарнику Б.І. зазначено, що «на підставі вивчення дисертації здобувача, автореферату дисертації, наукових праць здобувача спеціалізована вчена рада робить висновок про відсутність плагіату та відповідність дисертаційної роботи вимогам академічної доброчесності».

Відгуки на дисертацію та автореферат були виключно позитивними із деякими зауваженнями, зокрема, докторка юридичних наук Юлія Цуркан-Сайфуліна зазначила, що суддя поза увагою залишив практику діяльності ГРД при оцінці професійності суддів. Самсін Ігор Леонович оцінив виступ позитивно і без зауважень.

За результатами таємного голосування 13 із 13 членів спеціалізованої вченої ради, які взяли участь у голосуванні (з них 3 доктори наук за профілем дисертації), проголосували «за» присудження Базарнику Б.І. наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.12 – філософія права.

Натомість ГРД, проаналізувавши текст дисертації, наукові дослідження судді та отриману від нього інформацію, дійшла висновку, що в них містяться ознаки недотримання суддею Базарником Б.І. академічної доброчесності.

В анотації до дисертації суддя значно відтворив без посилання на джерело матеріали старшої викладачки Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Юлії Меліхової та кандидата юридичних наук Романа Крусяна.

У своїй дисертації Базарник Б.І. використовує багато цитат науковців та законодавства, прямо використовує ідеї та результати, тексти інших авторів без посилання на відповідне джерело або змінює слова і теж без посилання на відповідне джерело.

Крім того, суддя при написанні статті «Самореалізація як соціальний розвиток особистості», опублікованій в 2016 році у Віснику Національного університету «Львівська політехніка», серія: Юридичні науки, № 837, використовував російські джерела інформації. Стаття містить граматичні помилки при перекладі прізвищ та ініціалів російських вчених.

У своїх наукових публікаціях суддя Базарник Б.І. також використовував тексти інших авторів без посилання на відповідне джерело.

Наукові публікації судді є фактично копіями фрагментів дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук Тараса Гарасиміва.

ГРД дійшла висновку, що результати наукових досліджень, опублікованих за авторства судді, містять ознаки недотримання академічної доброчесності.

Крім того, ГРД надано інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, однак потребує пояснення судді.

1. Відповідно до декларацій судді його дружина 24.04.2019 придбала земельну ділянку в місті Нетішині площею 1 200 кв. м за 17 294 гривні (за офіційним курсом НБУ на дату купівлі нерухомості – 648 доларів США). Земельна ділянка розташована на березі озера Коса на земснаряді в місті Нетішині. Згідно з інформацією Державного земельного кадастру цільове призначення земельної ділянки – 01.05 «Для індивідуального садівництва».

11.03.2019 було опубліковано оголошення про продаж земельної ділянки площею 12 соток, розміщеної «за теплицями, по праві стороні озера, 150–200 метрів від води» та «згідно документації призначення – для садівництва». Ціною земельної ділянки зазначено 3 000 доларів США, що на 2 352 тисячі доларів США (або 62 770 гривень відповідно до курсу НБУ) більше, ніж вартість, за яку незабаром придбала дружина судді. Суддя надав пояснення, у яких зазначив, що це оголошення не стосується земельної ділянки, придбаної його дружиною 24.04.2019.

Відповідно до декларацій судді, його дружина 09.04.2021 також придбала земельну ділянку в місті Нетішині, площею 1 000 кв. м за 50 495 гривень (за офіційним курсом НБУ на дату купівлі нерухомості – 1 805 доларів США). Земельна ділянка розташована на березі озера Коса на земснаряді в місті Нетішині поблизу попередньої земельної ділянки. Згідно інформації з Державного земельного кадастру цільове призначення земельної ділянки – 01.05 «Для індивідуального садівництва».

10.05.2024 було опубліковано оголошення про продаж земельної ділянки площею 1 000 кв. м, яка належить дружині судді. Пропонованою вартістю зазначено 3 500 доларів США.

2. Відповідно до інформації із суддівського досьє Базарник Б.І. подавав декларації родинних зв’язків за 2012–2016 роки, 2013–2017 роки, 2014–2018 роки, 2015–2019 роки, 2016–2020 роки та 2017–2021 роки. У цих деклараціях у пункті 1 розділу ІІ суддя зазначив, що в нього відсутні за звітні періоди особи, з якими в нього є родинні зв'язки, які займали посади, визначені пунктом 2 частиною другою статті 61 Закону.

Натомість відповідно до Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_2 (рідний брат дружини судді) є адвокатом із 2005 року, тож інформація про нього мала б бути зазначеною в цих деклараціях.

3. Відповідно до пункту 4.1 розділу 4 суддівського досьє Базарник Б.І. 01.12.2017 проходив навчання (семінар) «Підготовка судді до кваліфікаційного оцінювання» (7 ак. год.) в селищі Тарашани Чернівецької області. Зазначене село розташоване за 345 кілометрів від місця роботи судді, які можна подолати автомобілем за 5 год 40 хв. Однак у цей день суддею було ухвалено 5 рішень. Також 20.12.2017 Базарник Б.І. проходив навчання (семінар) «Українське ділове мовлення. Мистецтво правового письма» (8 ак. год.) у місті Миколаєві, що більше ніж у 700 кілометрах від місця роботи судді. Однак у цей же день суддя ухвалив 3 рішення.

Судді Базарнику Б.І. запропоновано ознайомитись із висновком ГРД від 30.05.2024 та надати Комісії свої пояснення щодо викладених у ньому обставин.

Комісією отримано письмові заперечення судді щодо інформації, викладеної у висновку, у яких суддя зазначив таке.

Суддя не погоджується з припущеннями, викладеними у висновку ГРД стосовно першого питання та зазначає, що згідно з пунктом 3.6 договору оренди № 1 торгово-офісного приміщення за домовленістю між власником приміщення та орендарем (ФОП ОСОБА_1) ремонт приміщення здійснюється на вимогу орендаря та наданих ескізів орендарем орендодавцю приміщення, оскільки це приміщення було в незадовільному стані, а тому орендар не вкладав жодних коштів у ремонт приміщення, погодившись на умови його власника, а саме, після виконання орендодавцем ремонту приміщення він зобов’язався орендувати це приміщення щонайменше на три роки.

Крім того, у декларації за 2022 рік міститься розбіжність його доходу, яка виникла у зв’язку з допущенням ним технічної помилки при внесенні даних про заробітну плату, а саме ним не враховано одноразову матеріальну допомогу за 2022 рік у сумі 68 100 гривень, у декларації відображена лише сума заробітної плати в розмірі 1 174 235,55 гривень (1 174 235,55 гривні + 68 100,00 гривні = 1 242 355,55 гривні, що при заокругленні становить 1 242 336 гривень).

Стосовно витрат на інвестиції від 55 000 доларів США за умови, якщо заклад має площу від 80 до 120 кв.м, суддя зазначив, що ним та його дружиною такі інвестиції не були та не могли бути використані на початку її підприємницької діяльності, оскільки вони не володіли такою сумою збережень, а тому дружина підшуковувала та знайшла приміщення, де власники готові були зробити ремонт на умовах орендаря для здачі свого приміщення в довгострокову оренду.

Згідно з підпунктом 4.1 пункту 4 «Порядок розрахунків» договору комерційної концесії (франчайзингу), підписаного його дружиною 06.03.2023, починаючи з третього місяця від початку здійснення діяльності (дати відкриття), франчайзі сплачує франчайзеру роялті в розмірі 2% від щомісячної виручки, що означає, що на початок підприємницької діяльності жодні роялті його дружині не потрібно було сплачувати. Сплати 0,5% маркетингового збору в договорі взагалі не передбачено, жодних платежів дружиною не здійснювалося. У його дружини працевлаштовано чотири працівники, які офіційно отримують заробітну плату, яку нараховує бухгалтер двічі на місяць за відпрацьовані робочі зміни.

Крім того, зазначив, що витрати, понесені його дружиною на початку підприємницької діяльності, складаються з таких платежів: паушальний внесок – 152 600 гривень (що еквівалентно сумі оплати паушального внеску 4 000 $, зазначену у висновку ГРД); чотири морозильні камери (для зберігання напівфабрикатів) з нержавіючим покриттям на кришках, які слугують кухонними столами – 28 000,00 гривень; меблі для облаштування інтер’єру: (стільці, дивани, столи та барна стійка) – 138 780 гривень; кухонне обладнання (два апарати для шаурми, гриль прижимний електричний, фритюрниця, ножі для кебабу та інше) – 53 850 гривень; перша закупка напівфабрикатів для початку роботи закладу – 60 000 гривень; оренда приміщення – 15 000 гривень; холодильник для кока-коли, холодильник для пива та кухонний холодильник надано в безоплатне користування, що підтверджується договорами про експлуатацію обладнання; оплата ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) – 8 000 гривень; автоматичну кавоварку отримано за договором оренди в безоплатне користування для використання виключно за цільовим призначенням: приготування кави торгової марки «Caffeine»; молочну продукцію від ПАТ «Тернопільський молокозавод», безалкогольні напої від торгової марки «ЛОГО-ТРАНС» та алкогольні напої від ТзОВ «ОЛГА-ТОРГ» було надано торговими представниками, розрахунок за поставку цих товарів здійснювався через розрахунковий рахунок після того, як на нього було зараховано кошти від підприємницької діяльності, у безготівковій формі.

Стосовно заробітку дружини в сумі 4 884 145 гривень, яку вказано у декларації за 2023 рік, суддя повідомив, що його дружиною було сплачено всі податки та необхідні платежі згідно з чинним законодавством та подано податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця до податкового органу за місцем реєстрації, який здійснює контроль за здійсненням підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців.

Суддя не погоджується з позицією, викладеною в пункті 2 висновку ГРД, зазначивши таке.

Твердження ГРД стосовно анотації до його дисертаційної роботи є коректними, однак ГРД стверджує, що анотацію відтворено без посилання на джерело матеріалів старшої викладачки Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Юлії Меліхової та здобувача наукового ступеня кандидата юридичних наук Романа Крусяна, який зазначив схожу правову позицію. Суддя повідомив, що на сторінках дисертації, де розміщено анотацію, посилань немає, але посилання на Юлію Меліхову (121) та Романа Крусяна (99) у списку використаних джерел його дисертаційного дослідження вказано, тому він вважає, що це є технічною помилкою. Аналогічну позицію висловлено в публікації, яка здійснена в межах проєкту Агентства США з міжнародного розвитку з Національною школою суддів України та підтверджує позицію і думку більшості практикуючих суддів України, тому вказане не може бути ознакою академічної недоброчесності.

Суддя зазначив, що в статті «Самореалізація як соціальний розвиток особистості», опублікованій в 2016 році у Віснику Національного університету «Львівська політехніка», ним було допущено механічні граматичні помилки в перекладі ініціалів та прізвищ вчених, які досліджували вказану проблематику. Крім того, зауважив, що використання ним російських джерел інформації при написанні наукових розвідок здійснювалося до повномасштабного вторгнення росії в Україну і прямих заборон на це не було. Стосовно того, що ця стаття відтворює зміст статті аспіранта кафедри ЛДУВС Руслана Панчишина «Концептуальні підходи до розуміння особистості як діалектичного поєднання соціального й індивідуального», пояснив, що це є результатом використання більшості однакових наукових джерел, які тоді найбільш повно розкривали відповідну проблематику.

Стосовно того, що публікації є фактичною копією фрагментів дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук Тараса Гарасиміва, опублікованої ще в 2010 році, суддя зазначив, що з цим науковцем протягом всього часу написання дисертаційного дослідження вони спілкувались та обмінювались науковими думками, а саме Тарас Гарасимів як досвідчений науковець, а він як діючий практик, що було для нього цікавим досвідом як для починаючого науковця. Окрім цього, його науковий керівник Парпан У.М. напередодні його захисту готувалась до захисту своєї докторської дисертації, тому більше часу він спілкувався з Тарасом Гарасимівом, який ділився своїм досвідом, науковими роздумами, які під час написання дисертації було взято для аналізу або підсилення власних тверджень. Також зазначив, що справді в його працях використовувалося чимало наукових положень із докторської дисертації Тараса Гарасиміва, але, як відомо, «самоплагіат допустимий лише за умови, якщо використаний матеріал раніше був представлений у формі анотації або дисертаційного рукопису», окрім цього, у них міститься і його власний значний науковий доробок.

Стосовно використання під час написання дисертації матеріалів праць інших науковців, вказав, що всі ці праці містяться у списку використаних джерел, ним здійснювалося дослідження вказаних наукових робіт, однак вони не стали результатом його дослідження.

Ураховуючи наведену інформацію суддя вважає, що зазначене доводить дотримання ним академічної доброчесності при написанні дисертаційного дослідження «Професіоналізація суддів у контексті сучасного реформування: філософсько-правові аспекти». 

ІII. Зміст проведеної Комісією співбесіди із суддею.

Співбесіду із Базарником Б.І. проведено 11.06.2024, 15.10.2024, 27.02.2025, 10.12.2025.

Після проголошення доповіді за результатами дослідження досьє судді надано можливість доповнити, уточнити чи спростувати озвучену інформацію.

Члени Комісії послідовно обговорили із суддею показники щодо відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності, а також інші показники, оцінювання яких потребувало уточнення з метою прийняття остаточного рішення щодо відповідності судді займаній посаді.

Під час співбесіди Базарник Б.І. надав пояснення стосовно першого та другого пунктів, викладених у висновку ГРД, аналогічні його письмовим поясненням.

Стосовно інформації, викладеної у висновку ГРД, суддя зазначив, що земельні ділянки були придбані його дружиною у 2019 та 2021 роках за ціною 17 294 гривні та 50 495 гривень відповідно. Ціна була визначена продавцями на підставі висновків про оцінку землі. Участі в укладені договорів купівлі-продажу він не брав, крім надання згоди на укладення договорів дружиною.

Стосовно незазначення брата дружини ОСОБА_2, який є адвокатом, у деклараціях родинних зв’язків, поданих за 2012–2016 роки, 2013–2017 роки, 2014–2018 роки, 2015–2019 роки, 2016–2020 роки та 2017–2021 роки, суддя зазначив, що у 2023 році під час підготовки документів для участі в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеному 14.09.2023, йому під час телефонної розмови із ОСОБА_2, у якого він питав про згоду на надання ідентифікаційного коду для відображення в анкеті кандидата на посаду судді в апеляційних судах, стало відомо про те, що він є адвокатом. Після того він запитав про те, з якого часу він є адвокатом і чому його дані не відображено в Єдиному реєстрі адвокатів України, на що він повідомив, що є адвокатом з 2005 року і його даних в Єдиному реєстрі адвокатів України не відображено, оскільки адвокатською діяльністю він не займається та не виписував жодного ордера на представництво інтересів в судах з 2005 року, а також не здійснював жодних щорічних внесків. Відомості стосовно нього в Єдиному реєстрі адвокатів України з’явилися лише наприкінці 2022 року, коли ним було здійснено оплату відповідних внесків. Вказана інформація йому була невідома до цього часу, оскільки вони спілкуються не часто і мають спільні зустрічі тільки на свята один раз на рік.

Стосовно інформації про ухвалення рішень під час періодичного навчання в Національної школі суддів України суддя зазначив, що відповідно до листа Національної школи суддів України від 17.05.2024 № 08-05/1174 він не брав участі в навчанні 01.12.2017 на тему: «Підготовка судді до кваліфікаційного оцінювання» та 20.12.2017 на тему: «Українське ділове мовлення. Мистецтво правового письма».

11.06.2024 оголошено перерву у проведенні співбесіди із суддею Базарником Б.І. з метою з’ясування обставин, викладених у другому пункті висновку ГРД щодо наявності ознак недотримання академічної доброчесності в наукових дослідженнях, оприлюднених за авторства судді.

17.06.2024 Комісією було надіслано запит на ім’я ректора Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова щодо дотримання Базарником Б.І. при підготовці та захисту дисертації «Професіоналізація суддів у контексті сучасного реформування: філософсько-правові аспекти» правил академічної доброчесності з проханням провести перевірку дисертації на наявність академічного плагіату та надіслати на електронну пошту Комісії рішення про результати проведеної перевірки.

На адресу Комісії 11.07.2024 за підписом ректора університету надано відповідь, у якій зазначено, зокрема, що змінами до пункту 2 частини третьої статті 32 Закону України «Про вищу освіту» від 18.12.2019 № 392-ІХ було покладено обов’язок на заклади вищої освіти «мати внутрішню систему забезпечення якості вищої освіти, у тому числі затверджену політику забезпечення дотримання учасниками освітнього процесу академічної доброчесності (кодекс академічної доброчесності)». На виконання вказаних змін в законодавстві університетом було укладено договір про співпрацю з ТОВ «АНТИПЛАГІАТ» від 30.10.2020 № 30/10/20 щодо функціонування програмно-технічного сервісу системи виявлення збігів/ідентичності/схожості «UNICHECK». Вказані зміни набули чинності після захисту дисертації Базарником Б.І., у зв’язку з чим не проводилось перевірки на виявлення збігів/ідентичності/схожості в тексті дисертації. На запит Комісії проведено технічну перевірку тексту дисертації Базарника Б.І. системою StrikePlagiaris.

Відповідно до Положення про систему запобігання академічному плагіату в академічних та наукових текстах у Хмельницькому університеті управління та права імені Леоніда Юзькова шкала оцінювання залежно від кількісного показника обсягу оригінального тексту вказує, що для авторефератів, рукописів дисертацій, монографій, наукових статей, тез конференцій «текст вважається оригінальним та не потребує додаткових дій щодо запобігання неправомірним запозиченням, коли містить понад 75% оригінального тексту. Текст потребує доопрацювання з обов’язковою повторною перевіркою на оригінальність доопрацьованого тексту, коли оригінальність тексту становить від 60 до 74%». Отже, якщо формально виключити зі звіту перевірки наукової праці автора (посилання за номером 1 та 2), роботу було б повернено на доопрацювання із повторною перевіркою тексту на запозичення та збіги.

Водночас у звіті вказано, що «нижче наведений список джерел. В цьому списку є джерела із різних баз даних. Колір тексту означає, в якому джерелі він був знайдений. Ці джерела і значення Коефіцієнту подібності не відображають прямого плагіату. Необхідно відкрити кожне джерело і проаналізувати зміст і правильність оформлення джерела». Тому окрім технічної перевірки дисертації на текстові запозичення відповідним програмним забезпеченням також потребується додатковий аналіз фахівцями із досліджуваної тематики.

На адресу Комісії 22.07.2024 надійшло звернення судді Базарника Б.І., у якому зазначено, що він звернувся до Міністерства освіти і науки України із заявою про добровільну відмову від наукового ступеня кандидата юридичних наук.

Відповідно до наказу Міністра освіти і науки України від 25.07.2024 № 1036 скасовано рішення спеціалізованої вченої ради К 70.895.02 Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова від 26.06.2019 про присудження Базарнику Б.І. наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.12 «Філософія права». Визнано недійсним диплом кандидата юридичних наук ДК № 054732, виданий Базарнику Б.І. на підставі рішення Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 16.12.2019.

15.10.2024 продовжено співбесіду із Базарником Б.І., під час якої суддя повідомив, що ним разом з його науковим керівником та опонентами було детально досліджено та проаналізовано всі питання та зауваження від представника ГРД, після чого він дійшов висновку, що його робота має низку недоліків, які неможливо усунути, у зв’язку з чим ним прийнято рішення та вжито заходів, а саме згідно пунктом 50 постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 261 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.2023 № 502) «Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах)» подано заяву про добровільну відмову від наукового ступеня кандидата юридичних наук, що підтверджується дипломом кандидата наук (прирівнюється до диплома доктора філософії) ДК № 054732, виданим Хмельницьким університетом управління та права імені Леоніда Юзькова 16.12.2019, до Міністерства освіти і науки України.

Під час проведення співбесіди суддя пояснив, що його кандидатську роботу перевіряли його науковий керівник, інші кандидати та доктори юридичних наук, яким її скеровували для надання висновку перед захистом. Він вважав, що його робота не має недоліків. На його питання науковий керівник сказала, що автоматичної перевірки роботи на плагіат перед захистом не проводилось, оскільки до 2020 року таких перевірок робіт на плагіат не проводилося, законом це не було передбачено і навчальні заклади не були зобов’язані цього робити.

Він частково погоджується з висновком ГРД в частині того, що в списку використаних джерел є роботи, які використані ним під час написання кандидатської, однак у тексті роботи не міститься посилань на ці джерела. Він вважає це технічними недоліками, на які йому не вказали його науковий керівник та опоненти перед захистом роботи.

Суддя також зазначив, що його доброчесність для нього є важливою, як і суддівська робота, а наукова діяльність не є основною, тому ним було прийнято рішення про відмову від наукового ступеня кандидата юридичних наук.

У межах дослідження вказаного питання Комісією 20.03.2025 зроблено запити до Міністерства освіти і науки України та Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

У листі Міністерства освіти і науки України від 03.04.2025 № 1/6528-25 зазначено, зокрема, що для встановлення фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації самого текстів, зокрема за допомогою відповідного програмного забезпечення, є недостатнім. Після виявлених текстових фрагментів, що збіглися, необхідно здійснити перевірку наявності/відсутності посилань на автора та/або на використане джерело та проаналізувати зазначені текстові фрагменти на предмет правомірності/неправомірності їх використання відповідно до спеціального законодавства та вимог Закону України «Про авторське право та суміжні права». Крім того, зазначено, що добровільна відмова від наукового ступеня – це право особи, яким вона може скористатися незалежно від причин прийняття нею такого рішення. Розгляд питань щодо наявності академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації належить до повноважень Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти на підставі частини сьомої статті 28-1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та пункту 41 Порядку присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук. Інформація стосовно скарг/повідомлень про наявність академічного плагіату у відповідних дисертаціях, що надійшли до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, розміщується на сайті агентства. Щодо дисертації Базарника Б.І. така інформація на сайті відсутня. До Міністерства освіти і науки України не надходило звернень, заяв, скарг про наявність у дисертації Базарника Б.І. текстових запозичень без посилання на джерело, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації.

У своєму листі Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 07.04.225 № 815, зокрема зазначило, що якщо в поданій особою заяві до Міністерства освіти і науки України про добровільну відмову від відповідного наукового ступеня не визнано наявність в наукових роботах заявника академічного плагіату, сам факт добровільної відмови від наукового ступеня не може свідчити про визнання особою наявності або відсутності в її роботах академічного плагіату. До національного агентства скарг та повідомлень з інформацією щодо академічного плагіату в наукових роботах, зокрема дисертації Базарника Б.І. не надходило.

ІV. Правові підстави та загальний порядок проведення кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.

Згідно з підпунктом 4 пункту 16¹ розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.

Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону (у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09.12.2023 № 3511-IX) (далі – Закон № 1402) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному Законом № 1402, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими Законом № 1402 для ухвалення рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Відмовою від проходження оцінювання судді на відповідність займаній посаді вважається систематична (тричі) неявка судді на будь-який з етапів такого оцінювання за відсутності для цього поважних причин або за відсутності інформації про причини неявки.

Факт відмови судді від проходження оцінювання на відповідність займаній посаді встановлюється рішенням Комісії у пленарному складі. Під час ухвалення такого рішення у засіданні Комісії може брати участь представник ГРД.

У разі систематичної (тричі) неявки судді на будь-який з етапів оцінювання на відповідність займаній посаді Комісія може розглянути питання щодо відповідності такого судді займаній посаді за його відсутності.

Згідно з частиною першою статті 83 Закону № 1402 кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Відповідно до частини другої статті 83 Закону № 1402 критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

• компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
• професійна етика;
• доброчесність.

Частиною п’ятою статті 83 Закону № 1402 встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону № 1402. 

З метою проведення оцінювання суддів на відповідність займаній посаді за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.11.2016 № 143/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.02.2018 № 20/зп-18, зі змінами) (далі – Положення).

Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.

Згідно з підпунктом 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).

Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.

Розділом ІІ Положення встановлено, що відповідність судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:

Відповідність критерію професійної компетентності визначається за показниками: рівень знань у сфері права (оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту), рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні (оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту), ефективність здійснення правосуддя (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди), діяльність щодо підвищення фахового рівня (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди).

Відповідність критерію особистої компетентності визначається за показниками особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості (оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди).

Відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння та дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість (оцінюється на підставі висновку про підсумки тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди).

Відповідність судді критерію професійної етики визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених пунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.

Відповідність судді критерію доброчесності визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності. 

Оцінюючи відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності, Комісія враховує із такі засадничі положення.

Пунктом 34 розділу ІІІ Положення передбачено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку ГРД про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.

Відповідно до пункту 120 параграфа 9 розділу ІІІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.10.2016 №  81/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19.10.2023 № 119/зп-23 зі змінами), висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду в рішенні від 10.11.2021 (справа № 9901/355/21), доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

У Сучасному словнику з етики доброчесність визначається як позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням (пункт 23 цього рішення).

Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22.02.2012, встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною. Роз’яснюючи зазначені положення, Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 № 1, відзначила, що суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх випадках його діяльності – як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Рада суддів України окремо наголосила на тому, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.

У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеційської комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, викладеними у Спільному висновку від 23.03.2015 (документ CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення.

Так, відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюватимуться законом.

Відповідна процедура здійснюватиметься виключно за вказаними критеріями та в порядку, визначеному Законом, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», та буде тим винятковим заходом, що застосовуватиметься до всіх суддів, про який зазначили експерти Венеційської комісії в Остаточному висновку від 26.10.2015 (документ CDL-AD(2015)027) і який «вимагає надзвичайної обережності: паралельне виконання різних процедур, що їх здійснюють різні органи, навряд чи забезпечить дотримання найвищих гарантій для тих суддів, що відповідають цим критеріям».

Крім того, повноваження суддів, призначених на посаду строком на п’ять років до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», будуть припинені із закінченням строку, на який їх було призначено. Такі судді можуть бути призначені на посаду судді в порядку, визначеному законом. Надалі на посаду судді призначатимуться особи, які відповідатимуть усім вимогам, передбаченим змінами до Конституції України, з урахуванням певних особливостей (наприклад, без необхідності таким особам проходити навчання в Національній школі суддів України, якщо особа вже працювала суддею протягом п’яти років, тощо).

За пропозицією Венеційської комісії, викладеною в Остаточному висновку від 26.10.2015 (документ CDL-AD(2015)027), у Перехідних положеннях законопроєкту передбачено, що у випадку реорганізації чи ліквідації окремих судів, утворених до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», судді цих судів мають право подати заяву про відставку або заяву про участь у конкурсі на іншу посаду в порядку, визначеному законом. Особливості переведення судді на посаду в іншому суді можуть бути визначені законом.

Таким чином, запропоновані механізми дадуть змогу якісно оновити судову систему без ризику зупинення її функціонування, не створюючи при цьому істотних перешкод, які могли б спричинити порушення права особи на доступ до правосуддя».

Так само, ухвалюючи Закон № 1402, законодавець в Пояснювальній записці до відповідного законопроєкту сформулював легітимну мету закону – здійснення трансформації системи судоустрою та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань. Законодавець окремо звернув увагу на те, що до завдань законопроєкту також належить подолання корупційних ризиків при здійсненні суддею правосуддя та очищення судової системи від недоброчесних суддів.

Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04.11.2020 (справа № 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом № 1402 для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеційською комісією (пункти 98–99 цього рішення).

Водночас Комісія зважає і на те, що, навіть коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є серйозним, якщо не найсерйознішим заходом, який може бути застосовано до особи. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді на приватність. 

І хоча Комісія виходить із презумпції, що суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді. 

Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність (невідповідність) судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.

З огляду на вказане  кваліфікаційне оцінювання здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (далі – КО на здатність) та оцінювання відповідності судді займаній посаді (далі – КО на відповідність) – не є тотожними процедурами, незважаючи на однакові правила їх проведення.

КО на здатність проводиться з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за встановленими законом критеріями. Це «стандартна» процедура в межах суддівської кар’єри, що дає підстави для переходу судді з нижчої до вищої інстанції або зміни спеціалізації. 

КО на відповідність – особлива процедура, встановлена Конституцією України (підпункт 4 пункту 16¹ розділу XV «Перехідні положення»). Вона стосується всіх суддів, яких на момент набрання чинності конституційними змінами 2016 року призначено на посаду строком на п’ять років або обрано на посаду безстроково. Тобто всі особи, які на той момент були суддями, мають конституційний обов’язок проходження КО на відповідність.

Основними відмінностями цих процедур є:

• темпоральний характер (КО на відповідність є одноразовою ad hоc процедурою, тоді як КО на здатність є повторюваним процесом із можливістю проходження суддею цієї процедури необмежену кількість разів);
• мета (КО на здатність має на меті визначення найкращих кандидатів на посади суддів апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду, тоді як КО на відповідність полягає у визначенні відповідності осіб, які вже володіють статусом судді, займаним посадам);
• наслідки (негативним наслідком КО на відповідність є звільнення судді з посади, а КО на здатність – припинення участі в конкурсі).

Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 16.06.2022 у справі № 9901/57/19 підкреслила відмінність між процедурами кваліфікаційного оцінювання та притягнення до дисциплінарної відповідальності: «Інформація із суддівського досьє використовується під час проведення кваліфікаційного оцінювання суддів для цілей встановлення відповідності його займаній посаді судді чи продовження кар’єри з метою зайняття посади в іншому суді. Використання інформації про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є формою (елементом) охоплення і застосування значеннєвих обставин, котрі за професійними та морально-етичними ознаками характеризують здатність позивача бути суддею. Потрібно ще раз нагадати, що кваліфікаційне оцінювання за законом не є дисциплінарним провадженням; це, попри певну схожість, сутнісно різні, відмінні процедури. На стадії кваліфікаційного оцінювання відповідний компетентний орган не встановлює і не кваліфікує наявності в діях судді ознак складу дисциплінарного проступку, що є обов’язковою складовою процедури дисциплінарного провадження. На цій стадії відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки судді в сенсі виявлення і визначення [нових] якостей (характеристик, ознак чи рис) судді, на підставі яких формується висновок про його здатність бути суддею» (пункт 18 цього рішення).

Пунктом 15 цього рішення встановлено критерії оцінки судді за процедурою КО на відповідність: «Мета, процедура та правові наслідки кваліфікаційного оцінювання суддів чітко визначені та врегульовані Конституцією України, законами № 1402-VIII та № 1798-VIII. Положення цих законів, що регулюють спірні правовідносини, є зрозумілими, точними і передбачуваними. Цим законодавством, зокрема, передбачена можливість звільнення судді в тому випадку, коли об’єктивні результати його оцінювання прямо підтверджують нездатність чи небажання судді виконувати свої обов’язки на мінімально прийнятному рівні».

З огляду на викладене звільнення судді з посади за результатами КО на відповідність можливе за таких умов: 1) результати оцінювання мають відповідати критерію об’єктивності; 2) ці результати мають прямо підтверджувати нездатність або небажання судді виконувати свої обов’язки; 3) межа допустимості поведінки судді як такого, що відповідає займаній посаді, визначена як «мінімально прийнятний рівень» з урахуванням правил кваліфікаційного оцінювання, вимог до поведінки судді, визначених законом та зазначеними вище правилами професійної етики.

У справі «Джоджай проти Албанії» (Xhoxhaj v. Albania) Європейського суду з прав людини зазначено, що звільнення з посади є серйозним, якщо не найсерйознішим дисциплінарним покаранням, яке може бути застосовано до особи. Застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті людини, вимагає розгляду переконливих доказів, що стосуються етичних норм, доброчесності та професійної компетентності людини (пункт 403 рішення у справі «Джоджай проти Албанії»).

Комісія бере до уваги, що відповідно до частини дев’ятої статті 69 Закону № 1402 кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.

Зважаючи на наведені вище відмінності між процедурами кваліфікаційного оцінювання, Комісія виходить із більш високих вимог до спростування презумпції доброчесності судді порівняно із кандидатом на посаду судді з урахуванням змісту критерію доброчесності, визначеного законодавцем у статті 69 Закону № 1402.

Відповідно до пункту 10 частини сьомої статті 56 Закону № 1402 суддя зобов’язаний підтверджувати законність джерела походження майна у зв’язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання або в порядку дисциплінарного провадження щодо судді, якщо обставини, що можуть мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, викликають сумнів у законності джерела походження майна або доброчесності поведінки судді.

У сукупності із положеннями розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402, у тому числі щодо наслідків відмови від проходження кваліфікаційного оцінювання, Комісія тлумачить цю норму як обов’язок судді взяти в ньому участь шляхом, зокрема, активної реалізації права бути заслуханим в контексті сумнівів Комісії, які можуть виникнути під час дослідження досьє та/або проведення співбесіди. 

Таким чином, у разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як в результаті реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також надання Комісії чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди.

Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 (справа № 9901/623/18) установлена легітимна мета дій Комісії щодо з’ясування відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.

V. Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм професійної компетентності.

Пунктом 1 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня.

Згідно з абзацом шостим пункту 2 глави 2 розділу II Положення рівень знань у сфері права оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту.

Абзацом тринадцятим пункту 3 глави 2 розділу II Положення передбачено, що рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту.

За результатами складення анонімного письмового тестування суддя набрав 77,625 бала, за виконання практичного завдання – 63,5 бала. Отже, за вказаними показниками суддя набрав 141,125 бала.

Ефективність здійснення правосуддя Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та проведеної співбесіди шляхом дослідження загальної кількості розглянутих суддею справ, кількості скасованих та змінених судових рішень, підстав скасування та/або зміни судових рішень, дотримання строків розгляду справ, судового навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, а також інших передбачених пунктом 4 глави 2 розділу II Положення релевантних засобів встановлення цього показника.

Згідно з інформацією, наданою Нетішинським міським судом Хмельницької області, суддя Базарник Б.І. розглядав цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення. За період з 2016 до 2021 року суддею розглянуто 2 295 справ та 788 матеріалів (всього 3 083 справи і матеріалів).

Загальний показник судового навантаження Базарника Б.І. за період з 2016 до 2021 року дорівнює середньомісячному показнику судового навантаження в Нетішинському міському суді Хмельницької області.

Стосовно судових рішень, ухвалених суддею Базарником Б.І., встановлено, що судом апеляційної інстанції скасовувались та змінювались судові рішення у кримінальних, цивільних, адміністративних справах та справах про адміністративні правопорушення з підстав порушення суддею норм процесуального та матеріального права, а також з інших підстав (56 рішень – скасовано, 14 рішень – змінено).

Матеріали досьє не містять інформації про рішення, постановлені за участі судді Базарника Б.І., які були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами яких було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань. 

Протягом 2016–2021 років на дії судді Базарника Б.І. надійшло 4 скарги, за результатами розгляду яких прийнято 1 рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи, а 3 скарги було залишено без розгляду.

Суддею Базарником Б.І. несвоєчасно надсилались судові рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень, проте строки не є суттєвими.

Суддею Базарником Б.І. розглянуто 179 справ із порушенням встановлених законодавством строків.

Суддею за звітний період не було складено рішень із порушенням встановлених процесуальним законодавством строків.

Комісія дійшла висновку, що ефективність здійснення правосуддя суддею Базарником Б.І. необхідно оцінити в 60 балів.

Діяльність судді щодо підвищення фахового рівня Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди шляхом дослідження даних про підготовку та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо), наявності в судді публікацій у сфері права, наукового ступеня, а також інших передбачених пунктом 5 глави 2 розділу II Положення засобів встановлення цього показника, що можуть бути застосовні в конкретному випадку. Комісія дійшла висновку, що показник діяльності судді щодо підвищення фахового рівня оцінюється у 4 бали.

VI. Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм особистої компетентності.

Згідно з пунктом 6 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.

Комісією встановлено, що Базарник Б.І. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності. На підставі аналізу висновку, дослідження інформації, що міститься в суддівському досьє, та співбесіди за критерієм особистої компетенції суддя здобув 60 балів.

VII. Результати оцінювання відповідності судді займаній посаді за критерієм соціальної компетентності.

Згідно з пунктом 7 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.

За результатами дослідження інформації, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, та співбесіди із суддею, ураховуючи вказані показники, Комісія вважає, що за критерієм соціальної компетентності суддя набрав 85 балів.

У підсумку за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя Базарник Б.І. набрав 350,125 бала.

VIII. Результати оцінювання судді на відповідність займаній посаді за критеріями професійної етики та доброчесності. 

Як встановлено пунктами 8–9 глави 2 розділу II Положення, відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; дотримання суддівської етики, наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону, та інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.

Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, зокрема:

1) інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади;

2) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

3) результатів перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за наявності);

4) декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді;

5) результатів регулярного оцінювання;

6) результатів перевірки декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді (за наявності);

7) висновків або інформації ГРД (за наявності);

8) іншої інформації, що включена до суддівського досьє.

Дослідивши інформацію, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, Комісія зазначає, що суддя Базарник Б.І. до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

У матеріалах суддівського досьє відсутні відомості щодо притягнення судді Базарника Б.І. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя.

Дослідивши інформацію, викладену у висновку ГРД, письмові пояснення судді, пояснення надані під час співбесіди, а також документи на обґрунтування наданих пояснень, Комісія зазначає таке.

1. Стосовно обставин, викладених у першому пункті висновку ГРД, Комісія зазначає, що дружина судді ОСОБА_1 03.03.2023 набула статус фізичної особи – підприємця.

Нею 06.03.2023 укладено з ТОВ «Я ЛЮБЛЮ КЕБАБ» договір комерційної концесії, відповідно до якого ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність під торговою маркою «Я ЛЮБЛЮ КЕБАБ». Згідно з умовами отримання франшизи ОСОБА_1 сплатила паушальний внесок 4 000 доларів США, що становить 146 280 гривень за офіційним курсом НБУ на 06.03.2023.

ОСОБА_1 15.03.2023 укладено договір оренди торгово-офісного приміщення, відповідно до якого вона отримала приміщення площею 111,8 кв.м з орендною платою 15 000 гривень щомісячно. Згідно з умовами договору ремонт приміщення здійснено за рахунок орендодавця.

Крім того, ОСОБА_1 придбано меблі для облаштування інтер’єру на суму 138 780 гривень, кухонне обладнання – 53 850 гривень, здійснено першу закупку напівфабрикатів для початку роботи закладу – 60 000 гривень.

ОСОБА_1 також отримано обладнання у безоплатне користування, а саме: холодильник для газованих (кока-кола) та алкогольних напоїв (пиво), кухонний холодильник (відповідно до договорів про експлуатацію обладнання); автоматичну кавоварку (надано в безоплатне користування для використання виключно за цільовим призначенням: приготування кави торгової марки «Caffeine», відповідно до договору оренди). Крім того, здійснено оплату ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) – 8 000 гривень; проведено закупку молочної продукції від ПАТ «Тернопільський молокозавод», безалкогольних напоїв від торгової марки «ЛОГО-ТРАНС» та алкогольних напої від ТзОВ «ОЛГА-ТОРГ».

Комісія, дослідивши надані суддею пояснення, а також документи на обґрунтування наданих пояснень, встановила, що дружиною судді було витрачено приблизно 421 910 гривень для відкриття торгівельного закладу (без урахування сум можливих незначних витрат, зроблених дружиною судді, про які зазначав суддя у своїх поясненнях без зазначення розрахунку), що відповідає поясненням судді та наявним заощадженням судді.

Стосовно отримання доходу дружиною судді в сумі 4 884 145 гривень, вказаного в декларації за 2023 рік, суддею надано копію податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи – підприємця, поданої дружиною до податкового органу за місцем реєстрації, що підтверджує отримання нею такого доходу. Під час проведення співбесіди із суддею та дослідження матеріалів досьє Комісією не встановлено відомостей, які б спростовували цей факт чи викликали обґрунтований сумнів у можливості отримання цього доходу.

Стосовно посилання ГРД на те, що для відкриття закладу «Я ЛЮБЛЮ КЕБАБ» площею від 80 до 120 кв.м необхідна сума інвестицій від 55 000 доларів США, Комісія зазначає, що вказана сума є орієнтованою і не може братися за константу, оскільки не містить інформації про витрати, які необхідно здійснити для відкриття відповідного закладу. Своєю чергою Комісією не встановлено відповідних та достатніх фактичних даних, на підставі яких можна дійти висновку про наявність сумніву щодо законності джерел походження майна судді та членів його сім’ї та достатності коштів для здійснення витрат для придбання дружиною судді відповідної франшизи.

Ураховуючи викладене, Комісією не встановлено обставин, які можуть свідчити про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності.

2. Стосовно тверджень ГРД про те, що суддя Базарник Б.І. допустив академічну недоброчесність під час написання дисертації «Професіоналізація суддів у контексті сучасного реформування: філософсько-правові аспекти», Комісія зазначає таке.

У 2019 році Базарник Б.І. захистив дисертацію в Хмельницькому університеті управління та права імені Леоніда Юзькова. За результатами захисту дисертації суддя здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук.

На переконання ГРД, текст дисертації, наукові дослідження судді містять ознаки недотримання суддею академічної доброчесності.

Відповідно до частини першої та восьмої статті 42 Закону України «Про освіту» (у редакції, чинній на час захисту дисертації суддею Базарником Б.І.) академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень. Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначається уповноваженим колегіальним органом управління закладу освіти з урахуванням вимог цього закону та спеціальних законів.

Водночас Комісія надає оцінку обставинам, які можуть свідчити про академічну недоброчесність, в контексті здійснення своїх повноважень щодо перевірки відповідності кандидата на посаду судді вимогам і стандартам професійної етики та доброчесності в сукупності з поясненнями судді щодо цих обставин.

Комісією встановлено, що в 2019 році суддя Базарник Б.І. закінчив аспірантуру Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, захистив дисертацію «Професіоналізація суддів у контексті сучасного реформування: філософсько-правові аспекти» та здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук.

Відповідно до рішення спеціалізованої вченої ради К 70.895.02 Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова щодо присудження наукового ступеня кандидата наук від 26.06.2019 відгуки на дисертацію та автореферат були виключно позитивними із зауваженнями, які не стосувались питань, викладених у висновку ГРД. За результатами таємного голосування 13 із 13 членів спеціалізованої вченої ради, які взяли участь у голосуванні (з них 3 доктори наук за профілем дисертації), проголосували «за» присудження Базарнику Б.І. наукового ступеня кандидата юридичних. Крім того, зазначено, що на підставі вивчення дисертації здобувача, автореферату дисертації, наукових праць здобувача спеціалізована вчена рада дійшла висновку про відсутність плагіату та відсутність дисертаційної роботи вимогам академічної доброчесності.

Комісією 11.06.2024 проведено співбесіду з суддею Базарником Б.І., під час якої обговорено питання наукового дослідження судді та зауваження ГРД. За результатами співбесіди оголошено перерву для з’ясування обставин щодо наявності ознак недотримання академічної доброчесності в наукових дослідженнях, оприлюднених під авторством судді.

На адресу Комісії 11.07.2024 з Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова надійшла відповідь на запит Комісії, в якій зазначено, зокрема, що змінами до пункту 2 частини третьої статті 32 Закону України «Про вищу освіту» від 18.12.2019 № 392-ІХ було покладено обов’язок на заклади вищої освіти «мати внутрішню систему забезпечення якості вищої освіти, у тому числі затверджену політику забезпечення дотримання учасниками освітнього процесу академічної доброчесності (кодекс академічної доброчесності)». На виконання вказаних змін у законодавстві університетом було укладено договір про співпрацю з ТОВ «АНТИПЛАГІАТ» від 30.10.2020 № 30/10/20 щодо функціонування програмно-технічного сервісу системи виявлення збігів/ідентичності/ схожості «UNICHECK». Вказані зміни вступили в силу після захисту дисертації Базарником Б.І., у зв’язку з чим не проводилась перевірка на виявлення збігів/ідентичності/схожості в тексті дисертації. На запит Комісії було проведено технічну перевірку тексту дисертації Базарника Б.І. системою StrikePlagiarism. У результатах перевірки, зокрема, зазначено, якщо формально виключити зі звіту перевірки наукові праці автора (посилання за номером 1 та 2), робота була б повернута на доопрацювання із повторною перевіркою тексту на запозичення та збіги. Водночас у звіті вказано, що «нижче наведений список джерел. В цьому списку є джерела із різних баз даних. Колір тексту означає, в якому джерелі він був знайдений. Ці джерела і значення Коефіцієнту подібності не відображають прямого плагіату. Необхідно відкрити кожне джерело і проаналізувати зміст і правильність оформлення джерела. Тому, окрім технічної перевірки дисертації на текстові запозичення відповідним програмним забезпеченням, також потребується додатковий аналіз фахівцями із досліджуваної тематики».

Крім того, відповідно до наказу Міністра освіти і науки України від 25.07.2024 № 1036 скасовано рішення спеціалізованої вченої ради К 70.895.02 Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова від 26.06.2019 про присудження Базарнику Б.І. наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.12 «Філософія права». Визнано недійсним диплом кандидата юридичних наук ДК № 054732, виданий Базарнику Б.І. на підставі рішення Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 16.12.2019. Підставами прийняття відповідного наказу була заява судді Базарника Б.І. від 09.07.2024 про добровільну відмову від наукового ступеня кандидата юридичних наук.

Згідно з поясненнями судді ним прийнято рішення про добровільну відмову від наукового ступеня у зв’язку з тим, що його дисертація містить низку технічних недоліків, про які йому не було відомо під час її захисту і які неможливо виправити. Крім того, його доброчесність для нього є важливою, як і суддівська робота.

У межах дослідження вказаного питання Комісією зроблено запити до Міністерства освіти і науки України та Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

У листі Міністерства освіти і науки України від 03.04.2025 № 1/6528-25 зазначено, зокрема, що для встановлення фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації тексту, зокрема, за допомогою відповідного програмного забезпечення є недостатнім. Після виявлених текстових фрагментів, що збіглися, необхідно здійснити перевірку наявності/відсутності посилань на автора та/або на використане джерело та проаналізувати зазначені текстові фрагменти на предмет правомірності/неправомірності їх використання відповідно до спеціального законодавства та вимог Закону України «Про авторське право та суміжні права». Крім того, зазначено, що добровільна відмова від наукового ступеня – це право особи, яким вона може скористатися незалежно від причин прийняття нею такого рішення. Розгляд питань щодо наявності академічного плагіату, фабрикації. фальсифікації належать до повноважень Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти на підставі частини сьомої статті 28-1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та пункту 41 Порядку присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук. Інформація стосовно скарг/повідомлень про наявність академічного плагіату у відповідних дисертаціях, що надійшли до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, розміщується на сайті агентства. Щодо дисертації Базарника Б.І. така інформація на сайті відсутня. До Міністерства освіти і науки України не надходило звернень, заяв, скарг про наявність у дисертації Базарника Б.І. текстових запозичень без посилання на джерело, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації.

У листі Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 07.04.2025 № 815, зокрема, зазначено, якщо в поданій особою заяві до Міністерства освіти і науки України про добровільну відмову від відповідного наукового ступеня не визнано наявності в наукових роботах заявника академічного плагіату, сам факт добровільної відмови від наукового ступеня не може свідчити про визнання особою наявності або відсутності в її роботах академічного плагіату. До Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти скарг та повідомлень з інформацією щодо академічного плагіату в наукових роботах, зокрема дисертації, Базарника Б.І. не надходило.

Дослідивши вказані обставини, Комісія зазначає, що захист дисертації суддею Базарником Б.І. відбувся у 2019 році. На дисертацію судді надійшли позитивні відгуки від офіційних опонентів та восьми кандидатів та докторів юридичних наук. Спеціалізована вчена рада одноголосно ухвалила рішення про присудження наукового ступеня кандидата юридичних наук, водночас за результатами аналізу дисертації, автореферату та наукових публікацій здобувача було констатовано відсутність плагіату та порушень вимог академічної доброчесності. Крім того, за результатами ретроспективної технічної перевірки роботи системою StrikePlagiarism засвідчено відсутність прямих ознак плагіату, а виявлені текстові збіги потребують додаткового експертного аналізу фахівцями відповідної галузі, який компетентними органами не здійснювався, що виключає можливість беззаперечного встановлення факту порушення академічної доброчесності.

Міністерство освіти і науки України та Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти підтвердили відсутність звернень, скарг чи рішень щодо наявності академічного плагіату в дисертації судді Базарника Б.І.

Комісія зазначає, що добровільна відмова судді від наукового ступеня кандидата юридичних наук була реалізацією його особистого права та зумовлена тим, що його робота має технічні недоліки. Сам факт такої відмови відповідно до позиції Міністерства освіти і науки України та Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти не може розцінюватися як підтвердження порушення принципів академічної доброчесності.

Комісія також зауважує, що пояснення судді та його поведінка свідчать про те, що він під час написання та захисту дисертаційної роботи помилявся щодо відсутності у його роботі недоліків та відповідності його роботи вимогам, встановленим законодавством, з огляду на позитивні відгуки щодо його роботи та відсутності зауважень зі сторони його наукового керівника, що не може свідчити про порушення ним вимог академічної доброчесності.

З огляду на викладене Комісією не встановлено відомостей, які свідчили б про порушення суддею академічної доброчесності під час написання ним дисертації та наявність в діях судді Базарника Б.І. обставин, які можуть свідчити про невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності.

Отже, Комісією досліджено інформацію, викладену у висновку ГРД, письмові пояснення судді, пояснення, надані на запит Комісії та під час співбесіди, а також документи на обґрунтування наданих пояснень, проаналізовано отриману інформацію стосовно судді та враховано при визначенні балів за критеріями професійної етики та доброчесності.

Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності в межах критерію професійної етики оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.

На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено цей показник у 50 балів.

Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності в межах критерію доброчесності оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.

На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено цей показник у 70 балів.

Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених пунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть указувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

Комісія під час проведення співбесіди додатково оцінила показник професійної етики в 110 балів та показник доброчесності в 100 балів.

ІX. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання судді.

За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Базарник Б.І. набрав 680,125 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

З огляду на наявність висновку ГРД про невідповідність судді Базарника Б.І. критеріям доброчесності та професійної етики питання щодо відповідності судді Нетішинського міського суду Хмельницької області Базарника Б.І. займаній посаді слід внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	Рівень знань у сфері права	77,625	205,125
	Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні	63,5
	Ефективність здійснення правосуддя	60
	Діяльність щодо підвищення фахового рівня	4
Особиста компетентність	Когнітивні, емотивні, мотиваційно-вольові якості особистості	60	60
Соціальна компетентність	Комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості та моральні риси особистості	85	85
Професійна етика	Показники професійної етики	110	160
	Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності	50
Доброчесність	Показники доброчесності	100	170
	Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності	70
Всього			680,125

Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 16¹ розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Базарник Богдан Ігорович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 680,125 бала.
2. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання щодо відповідності судді Нетішинського міського суду Хмельницької області Базарника Богдана Ігоровича займаній посаді.

Головуючий                                                                                                      Віталій ГАЦЕЛЮК

Члени Комісії:                                                                                                  Олег КОЛІУШ

                                                                                                                            Руслан МЕЛЬНИК